Прапор України - святиня українського народу

Прапор України – святиня українського народу

    Мета:

формувати  ключові компетентності:

• ціннісно-смислові: уміння визначати життєві цінності і мету, ухвалювати правильні рішення;
• загальнокультурні: уміння вирізняти особливості національної й загальнолюдської культури; застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;
• уміння вчитися: уміння ухвалювати правильні рішення;
• інформаційні: уміння самостійно шукати, добирати, аналізувати й відтворювати інформацію;
• комунікативні: уміння спілкуватися у команді, групі.
• формувати предметні компетентності:

*навчальна - поглибити знання дітей про історію України, вчити правильно висловлюватись, аналізувати, узагальнювати, робити висновки;

*розвивальна - розвивати творчі задатки школярів, мовлення, мислення, увагу, спостережливість,бажання стати гордістю своєї Батьківщини;

*виховна - виховувати патріотичні почуття.

Хід заняття

    Слово вчителя.  Історія українського прапора віддзеркалює всю історію Української державності – з прадавніх часів і до сьогодні. Ритуальну символіку поєднання цих барв пов'язують ще з Великим переселенням народів, яке відбувалося 3000 років до н.е. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах нашої держави різних століть. У тому варіанті, як ми бачимо його зараз, український прапор було піднято у Львові в червні 1848 року. 

     Сьогодні ми помандруємо у минуле, побудемо у сучасному часі і спробуємо заглянути у майбутнє. І все це буде супроводжуватися розповіддю про  одну із святинь українського народу – прапор України.

І станція. Потяг у минуле. (Львів. Данило Галицьций)

Перегляньте два фото і дайте відповідь, як поєднані ці картинки.

   Відповідь: Вперше поєднання синього і жовтого з’явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі.

  Слово вчителя. Золотий і синій колір використовувалися в гербі Руського королівства офіційно з XIV століття. Також ці кольори присутні і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.

  Подорожуємо  минулим далі.  І назву наступної станції відгадайте самі, давши відповіді на запитання вікторини.

ІІ станція. Запорізька Січ. Козаки.

Вікторина

1.  Назви найвідоміший козацький танок.

А. Гопак.

Б. Краков’як.

В. Хоровод.

2. Кому заборонявся вхід на територію Запорозької Січі?

А. Заміжнім жінкам.

Б. Молодим незаміжнім дівчатам.

В. Усім жінкам.

3. Першу козацьку фортецю збудували на острові…

А. Зміїному.

Б. Мала Хортиця.

В. Велика Хортиця.

4.  Хто був автором першої української Конституції?

А. Богдан Хмельницький.

Б. Пилип Орлик.

В. Григорій Сагайдачний.

5. Як називали козаків, які перебували на державній службі?

А. Найманці.

Б. Реєстрові козаки.

В. Характерники.

6. Останній гетьман Запорозької Січі.

А. Пилип Орлик.

Б. Павло Полуботок.

В. Кирило Розумовський.

       Якою ж є назва нашої станції?

      Так. Це Запорізька Січ. Козаки. А чи знаєте ви, як пов’язана назва нашої станції із прапором України?

      Відповідь: Прапори козаків Запорізької Січі також часто мали поєднання синьо-жовтого, особливо починаючи з XVIII століття. Зазвичай, на прапорі було і зображення козака в одязі золотого або червоного кольорів.

      Під час революційної "Весни народів" 1848 р. Головна Руська рада у Львові відновлює використання герба Руського королівства (Галицько-Волинської держави) ХІІІ-XIV століття з зображенням золотого лева, що спинається на скелю у синьому полі, а як національні прапори широко вживаються стяги з поєднанням синього і жовтого кольорів.

ІІІ станція. Пазл.

    Складіть пазл, перейшовши за посиланням.

 https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=192241aa256d

Фрагмент якої картини перед вами?

      Так. Це картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» Іллі Рєпіна.

      На своїй картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1891 р.) над головами козаків Ілля Рєпін приховав на списах жовто-блакитні та червоно-чорні прапори.   До речі,    консультантом художника, під час написання цієї картини, був знаний історик українського козацтва Дмитро Яворницький. Саме з експонатів колекції Яворницького Рєпін змалював велику частину амуніції, зброї, іншої козацької атрибутики, в тому числі і прапори.

     Починаючи з 5 травня 1900 року в Галичині під синьо-жовтим прапором розпочинає діяльність українське спортивно-пожежно-руханкове товариство «Січ». Поступово поняття про синьо-жовтий український прапор поширюється на закарпатські землі, а з початком масової еміграції українців у кінці ХІХ століття за океан — і на поселення в Америці.

4 станція. …у боротьбі за незалежну Україну…. М. Грушевський

Що це за чоловік зображений на фото? Що ви про нього знаєте?

      Вперше після Лютневої революції 1917 року українські синьо-жовті прапори публічно з'явилися в Києві, Одесі та Харкові 16 березня 1917 року. Українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під українськими прапорами.

     17 березня 1917 року було проголошено про організацію Центральної Ради, з цього часу в Києві починають публічно на державному рівні з'являтися українські синьо-жовті прапори. Перший Президент України Михайло Грушевський затвердив таке поєднання кольорів як офіційний прапор країни.

    (Під цим прапором ішли в бій українські юнаки під Крутами проти російських більшовиків та бійці Української Галицької армії, як під час Українсько-польської війни, так і на антибільшовицькому фронті, оскільки синьо-жовтим був і прапор Західно-Української Народної Республіки.)

      Досі тривають – і подеколи стають гострими – суперечки щодо розташування кольорів: чи правильно, що на сучасному прапорі верхній колір синій, і не мав би прапор залишатися «як в УНР» - жовтим зверху. Сучасні науковці виходять з того, що не існує документів, якими в Українській Народній Республіці затверджувався б «жовто-блакитний» порядок стрічок. На кольорових поштівках того часу зафіксовані обидва варіанти, а за чорно-білими старими фото не можна точно сказати, де який колір.

З 15 березня до кінця травня 1939 року під синьо-жовтим прапором постала і боролася за свою незалежність держава Карпатська Україна.

5 станція. ...за «радянщини».... Репортаж журналіста.(Випереджувальне завдання для учня-журналіста)

      У СРСР використання чи навіть зберігання синьо-жовтого прапора вважалося злочином і суворо каралося. У списку КДБ за 1950-1980-ті роки регулярно повідомляли про вивішування стягу в населених пунктах України.

      У ніч проти 1 травня 1966 року, над будівлею Київського інституту народного господарства (нині це Київський національний економічний університет) 26-річний Віктор Кукса та 28-річний Георгій Москаленко вивісили жовто-блакитний прапор. Червоний - радянський - зірвали, а національний український підняли. Прапор пошили з двох шаликів і від руки зробили напис «Ще не вмерла Україна – ще її не вбито». Обоє були засуджені і через багато років, навіть у вже незалежній Україні ще довго не могли добитися реабілітації.

     30 грудня 1967 року в Дніпропетровську на центральному проспекті невідомі вивісили синьо-жовтий прапор, на древку олівцем був намальований тризуб і зроблений надпис: «Ще не вмерла Україна і воля і слава. 20 листопада 50 років УНР, 22 січня 1918 року — проголошення незалежності України».

     21 лютого 1976 року жовто-блакитний прапор з'явився на Хрещатику на даху будинку №21.

     22 липня 1976 року в Монреалі на XXI Олімпійських іграх під час змагань гандбольних команд СРСР і Румунії студент із Торонто Любомир Шух вимахував українським прапором, за що був видалений з арени. Речник Організаційного комітету Олімпійських ігор пояснив, що дії студента мали ознаки політичного протесту, а "потенційно небезпечний" прапор "міг призвести до заворушень".

      27 липня 1976 року там-таки під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР, у складі якої переважали гравці з київського "Динамо", 150 українців вивісили плакат із надписом: "Свобода Україні!". У другому таймі 20-річний Данило Мигаль із Тандер-Бей (Онтаріо) вибіг на поле у вишиванці та із синьо-жовтим прапором, вигукуючи слова "Свобода Україні!" і танцюючи гопака. Акція тривала 15 секунд, після чого поліція вивела його зі стадіону.

     6 квітня 1989 року Юрко Волощак, активіст Товариства Лева відкрито підняв національний прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи на пл. Ринок у Львові; пошила його художниця Галя Дмитришин, він був з нашитим золотим тризубом.

6 станція. Сучасна Українська держава. Відео.

https://www.youtube.com/watch?v=kpwKeVbaDhI&t=10s

     Офіційно затвердили синьо-жовтий стяг як державний символ України 28 січня 1992 року. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. У Києві на муніципальному рівні відзначають ще 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор було піднято над Київською мерією.

Тепер ми повернулися до теперішнього часу, до сучасності.

     Розгадайте кросенс, який для вас підготували учні 5 класу.

    І наостанок, помандруємо з вами у майбутнє.

     Уявіть, що ви потрапили у 2222 рік.  Розкажіть молоді про походження та застосування блакитно-жовтого прапора.

Дякую за увагу! Будь ласка, пам’ятаймо про свої символи, про свою державу і оберігаймо їх. Адже ми майбутнє нашої держави.