Матеріали до уроків "Хто володіє інформацією, той володіє світом"

 

 

 

Хто володіє інформацією, той володіє світом!

                                                                      Вінстон Черчилль

 

Щоб володіти інформацією, важливо навчитися ставити запитання та швидко і якісно відокремлювати істотну інформацію від несуттєвої.

Мета застосування:

 Щоб навчитися критичного мислення, учні мають розуміти, що будь-який текст (окрім художнього) містить суттєву інформацію (близько 30–40%) і несуттєву (близько 60–70%). Істотна, важлива інформація – це ключові слова і словосполучення, що відображають основне смислове значення тексту. Спираючись на них, ми скорочуємо текст, полегшуючи засвоєння прочитаного. Несуттєва інформація – це ввідні слова, фрази для поєднання тексту, непотрібна і нецікава, але несуттєва інформація допомагає нам зрозуміти важливу інформацію і сконцентрувати на ній нашу увагу.

Методи і прийоми розвитку критичного мислення

 

Важливо навчитися швидко і якісно відокремлювати істотну інформацію від несуттєвої. Вибір опорних слів є першим етапом смислового скорочення тексту для його засвоєння і формується у процесі практичних вправ.

 

Як організувати роботу.

 

1. Час від часу потрібно ставити перед учнями завдання типу:

 «Читаючи текст, застосуйте метод опорних слів. Випишіть ті слова (словосполучення), які ви вважаєте ключовими для кожної ідеї тексту.

 

2. Працюючи в парах, перекажіть одне одному зміст тексту, спираючись на виписані слова. Оцініть, наскільки точно ваш партнер (ка) переказали текст».

 

3. Щоб відокремити суттєву інформацію від несуттєвої, учням потрібно послідовно поставити перед собою запитання:

• «Про що текст?»,
• «Хто що робить?»
• «Важливо це чи неважливо?».

 

Перші два питання дозволяють виявити в тексті ключові (найголовніші) слова і словосполучення.

Третє питання дозволяє залишити тільки важливі з них.

 

У результаті «просіювання» інформації залишається тільки істотне у вигляді «телеграми» – тексту, що показує рух думки від відомого до невідомого. Деякі слова або фрази є в тексті головними, що розкривають смисл тексту, тобто опорними.

Опорними словами є, як правило, іменники, дієслова, прислівники.

Опорними словосполученнями є стійкі словосполучення, складні терміни, назви розділів, методів і т. п.

 

Вчимося ставити питання та розуміти інформацію.

Практичне застосування

 

Прийом опорних слів, або «телеграма тексту»

 

8 клас. Географія. В.М. Бойко та інші. Камянець-Подільський.»Абетка» 2016. Стор.196.

Наприклад:

 «Основне багатство степової зони – грунти.  Саме завдяки їх високій родючості степ є основним сільськогосподарським районом України. Там вирощують високі врожаї зернових (пшениці. Кукурудзи, рису, проса), технічних (соняшнику, тютюну), ефіроолійних, овочевих (помідори, перець) та баштанних (кавуни, дині) культур».

 

Завдання: прочитайте текст, виділіть ключові слова, дайте відповіді на питання.                

 

 

Про що текст? Про грунт

Що є грунт для степової зони? Основне багатство

Чому він є основним багатством? 

У степовій зоні грунти мають високу родючисть

Як використовують цю властивість грунту? Вирощуюь зернові, технічні, ефіроолійні, овочеві та баштанні культури

Це важлива для вас інформація, чи не важлива? Так, важлива, ми дізнались, що степ є основним  сільськогосподарським районом України                                                                       

 

Вміти ставити запитання – вміти критично мислити, вміти здобувати потрібну інформацію!!!

 

1. Закриті запитання

Такі запитання передбачають чітку конкретну відповідь з одного – двох слів. Вони дають відповідь: хто? що? коли? де? чи правильно? чи погоджуєтесь  ви?
Прийом «Вірю – не вірю» або «Так - Ні».

• «Полюс холоду» Північної півкулі розташувався на архіпелазі Шпіцберген (не вірю)
• Під впливом мусонної циркуляції перебувають південна та східна частини Євразії (Вірю)
• В помірних широтах переважають стокові вітри (не вірю)

• Хто  відкрив Америку?
• Як називають жаркий і сухий кліматичний пояс?
• Що таке погода?

 

2. відкриті запитання

Вони не дають однозначної відповіді, але викликають думки та почуття:

• На скільки важливо знати зміни в чисельності населення країни, чи міста?
• Чи можете особисто ви економно використовувати  ресурси?
• Що ще ми мали б зробити, щоб досягнути успіху?

 

       3. Уточнювальні запитання

Відповіді на відкриті запитання можуть передбачати уточнювальні.
Наприклад:

• Ти  дійсно погоджуєшся з цим твердженням? Я тебе правильно зрозуміла?
• Твоя думка з цього питання цікава, але хотілося б уточнити

Важливо!!! використовуй у запитаннях слово «точно», «саме» : «Що саме ти мав (ла) на увазі …………..?»

Уточнювальні запитання доречні для:

• Переконання в тому, що у тебе є повна інформація про ситуацію і ти розумієш її повністю і точно
• Отримання інформації від учня, який не дуже прагне її тобі надавати

 

4. Скеровуючі запитання

Ці запитання покликані скеровувати співрозмовника до твоєї точки зору або твого способу сприйняття ситуації

Це може відбуватись такими способами:

• з очікуваннями: На скільки, з твоєї точки зору, ти добре підготуєшся до слідуючого уроку?
• з додаванням особистої точки зору до запитання: Перша група  працює над своїм завданням дуже ефективно, ви погоджуєтесь? Це триває надто довго, правда?
• формулюючи питання таким чином , щоб відповісти «так» було легко (наша природнє прагнення сказати швидше «так», ніж «ні» відіграє вагому роль у формулюванні питань на голосування): Чи можемо ми всі погодитись з пропозицією Івана? Замість: Ви хочете прийняти за основу пропозицію Івана? Найкраще такі питання робити персоналізованими

Увага!!!

• Навідні запитання є закритими.
• Скеровуючи питання є добрі для того, щоб співрозмовник вибрав той варіант, який потрібен вам, але мав враження, що рішення було на його стороні.

Практичне застосування.

 

Прийом «Модель 6W»

Суть цього прийому полягає у послідовних запитаннях до партнера «Чому?» (англійською «Why?», звідси і назва прийому). Це логічно побудовані запитання на кожну репліку партнера. Підбір у такий спосіб запитань дозволить дізнатися більше за темою, а також стимулюватиме  учнів до синтезу (дослідження

предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв’язку їх частин).

 

9.  клас. Географія. Електроенергетика України 

Які ви знаєте відновлювальні або невичерпні джерела енергії?  Сонячна, вітрова, біоенергетика 

1.Чому їх так називають?

2.Чому  увага звернута на ці природні ресурси? Таку енергетику називають альтернативною на противагу вичерпним мінеральним ресурсам

3. Чому важливо її використовувати? Зменшує залежність України від імпорту основних енергоносіїв, екологічно чисті джерела.

4. Чому важливо бути незалежним від імпорту енергоносіїв? Економія коштів

5. Чому потрібні нам кошти? Для поліпшення екології

6. Чому потрібне здорове екологічне середовище? Щоб бути здоровою нацією

 

 

Прийом ретроальтернативістики

Давайте спробуємо спрогнозувати інший варіант подій. Ми знаємо, що ця подія відбулася.

Це факт: А що було б, як би чорнобильської катастрофи у житті  нашої країни не було?

Відповіді учнів: Були б живими ті, хто загинув, не зазнали б радіоактивного ураження близько 600 тис. осіб, не сталося б економічних збитків, а витрачені на них кошти сприяли б економічному зростанню. Не виникла б зона екологічного лиха…

 

Проблеми:

Чорнобиль – символ недбалого ставлення людини до досягнень технічного прогресу.

 

Джерела інформації

1. Нова українська школа. Концептуальні засади

реформування середньої школи. КОНЦЕПЦІЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

ДОКУМЕНТ ПРОЙШОВ ГРОМАДСЬКІ  ОБГОВОРЕННЯ І УХВАЛЕНИЙ РІШЕННЯМ КОЛЕГІЇ МОН 27/10/2016

2. Ігор Сущенко, Олена Пометун «Навчаємо мислити критично». 2016 р. Видавництво: Ліра
3. Терно Сергій. Лекції «Критичне мислення для освітян»
4. Наталія Степанова «Критичне мислення для освітян»
5. А ти вмієш ставити запитання? Мистецтво здобувати потрібну інформацію

https://rok.in.ua/bloh/72-a-ty-vmiiesh-stavyty-zapytannia-mystetstvo-zdobuvaty-potribnu-informatsiiu