Тема "Загадки" - одна з найбільш цікавих тем усної народної творчості. Її використавують не лише на уроках, починаючи з початкової школи і до старших класів, а й у позаурочний час. У представлених матеріалах малі жанри розбиті за тематикою, що полегшує роботу з ними. Акцент зроблено на темі здоров`я.
• По грязюці гуляють, а сухо – відпочивають. (Калоші)
• Топчуться разом – один на порозі, другий на дорозі. (Чоботи)
• Два братики – вусатики,
В обох жовтенькі сорочки,
Стоять у кутку,
Повисували язички. (Черевички)
• Плету хлівець на четверо овець,
а на п’яту – окремо. (Рукавиця)
• Невеличкі дві хатини,
В них м’які і теплі стіни.
По п’ять братиків малих
Прожива в хатинах тих.
(Рукавички)
• Не вдягають їх хлоп’ята, мов
принцеси в них дівчата. (Плаття)
• Ношу на голові поля,
Але це зовсім не земля. (Капелюх)
• По дорозі я йшов,
Дві дороги знайшов,
По обидва пішов. (Штани)
• У маленької дівчинки
Сів на маківці
Не метелик, не пташка -
Тримає дві кіски. (Бант)
• Чорна, а не земля,
Пушиста, а не сніг,
Гріє, а не піч. (Шуба)
• Хвалить його кожен,
Любить його кожен.
І дня ми без нього,
Прожити не можем. (Хліб)
• Народився із землі,
Зарум’янивсь на вогні
І з’явився на столі
До борщу тобі й мені. (Хліб)
• Ріжуть мене ножакою,
Б’ють мене ломакою;
За те мене отак гублять,
Що всі мене дуже
люблять. (Хліб)
• Живим зерном народжений,
Живу я на землі.
Щодня рум’яним сонечком
Я сходжу на столі. (Хліб)
• І кінець мій – ніж і зуби. (Хліб)
• Увесь вік їси – не проїси,
І завжди добре. (Борщ і каша)
• Чорний пень, а золотий верх. (Гречана каша)
• Химерний, маленький,
Бокастий, товстенький,
В окропі купався, у дірку впав,
І пропав! (Вареник)
• Місили, місили, ліпили, ліпили,
А тоді – хіп та в окріп!
А вже наостанку – в масло та сметанку.
Хто зуміє відгадати,
Того будемо частувати. (Вареники)
• Як навколо об’їси – серединки не проси.
Ми такі гостинці: дірка в серединці. (Бублики)
• Сидить в ложці, звісивши по ножиці. (Локшина)
• Не сіють, не жнуть,
Не печуть, не варять,
А всі його їдять
Без нього жити не можуть. (Молоко)
• Били, колотили і на стіл положили. (Масло)
• Рідке, а не вода; біле, а не сніг. (Молоко)
• У воді росте, кохається,
а вкинь у воду – злякається. (Сіль)
• Мене не їдять, і без мене не їдять. (Сіль)
• Ріжуть мене, в’яжуть мене,
Б’ють нещадно, колесують,
Пройду вогонь і воду
Білий, як сніг, зубами мене кусають
Або на воду пускають. (Цукор)
• Білий, як сніг, в пошані у всіх,
До рота попав – там і пропав. (Цукор)
• Розколеш лід – візьмеш срібло,
Розколеш срібло – візьмеш золото. (Яйце)
• Схоже на бочку, а потурбуйся – матимеш квочку. (Яйце)
• Маленьке, кругленьке, зі столу впало;
нема таких ковалів, щоб його скували. (Яйце)
• Пуд води, пуд їди і пуд солі –
варю-варю – не солоне. ( Яйце)
• Я росла в темній темниці,
Як зросла - взяли в світлиці.
З мене шкуру всі деруть,
Мене варять, мене труть,
Пироги з мене печуть.
Відгадайте, хто ж я є,
І назвіть ім'я моє. (Картопля)
• Проти сонця, де тепленько,
Там свинки лежать гладенькі,
А як тільки сонце прийде,
Зараз з хати баба вийде.
Одрубає, де хвости,
Кличе діда, щоб нести. (Гарбуз)
• Стоять коні на припоні,
Не їдять, не п’ють,
А все гладшими стають. (Гарбузи)
• Я на сонці сонцем сяю.
Родичів багато маю.
Гарбузову господиню
Усі знають. Хто я?... (Диня)
• Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)
• Круглий, як куля,
Зелений, як трава,
Червоний, як кров,
Солодкий, як мед. (Кавун)
• Круглий, та не місяць,
Зелений, та не діброва,
З хвостом, та не миша. (Кавун)
• На нозі стоїть одній –
Сто сорочок на ній. (Капуста)
• Сидить баба на грядках,
Вся закутана в хустках. (Капуста)
• Неприваблива, шишкувата,
А як прийде на стіл вона,
Скажуть весело хлоп’ята:
Ну й розсипчаста, смачна. (Картопля)
• Хто ховає під кущі наші супи та борщі? (Картопля)
• Без рук, без ніг, а в’ється, як батіг. (Квасоля)
• Коса надворі, а панна в коморі. (Морква)
• А що то за коні
В гаю на припоні:
Довгасті, голчасті,
Зеленої масті,
Нікого не возять,
Лише солі просять? (Огірки)
• Червоний Макар
По полю скакав,
А в борщ плигнув. (Перець)
• Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають. (Редиска)
• Я гірка і завжди свіжа,
Всім подобаюсь одначе.
Хто мене ножем уріже,
Неодмінно сам заплаче. (Цибуля)
• Сидить Марушка в семи кожушках;
Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)
• Що то за голова, що лише зуби і борода? (Часник)
• З цих зелених маленьких листочків
Мама зварить смачний борщик.
Ми зелених листочків нарвем,
Що усі називають… (Щавлем)
• Росло, виросло,
Із кожуха вилізло,
По руках покотилося,
На зубах опинилося. (Горіх)
• Сам маленький,
А шуба дерев’яна. (Горіх)
• За хатиною в садочку,
У зеленому віночку
Та в червоних намистинах
Стала пава молода.
І збігаються всі діти,
Щоб на неї поглядіти:
За намисто кожен – смик!
Та й укине на язик. (Вишня)
• Весною біле, літом зелене,
Восени жовте, зимою добре. (Груша)
• Голуба накидка.
Хвостик – наче нитка;
Є в ній щось смачнюще,
Є в ній щось твердюще,
В жовту тінь звабливо
Заховалась… (Слива)
• Одне – рум’яне,
Друге – зелене лице у мене.
Влітку і взимку
Ковтають слинку
Всі через мене.
Хто я? (Яблуко)
• Живе вона в лісочку, має червону сорочку,
Хто йде, той поклониться. (Суниця)
• На горі в нас росте
Сонце ясне, золоте,
Жовте око, жовті вії,
Та чомусь воно не гріє. (Соняшник)
• Парубійко я вродливий,
Дуже гарний, нешкідливий,
Квіт до сонця повертаю,
За те й назву собі маю.
І олію з мене б’ють,
І макуху дістають,
І в веселий свята час
Дам щось кожному із вас. (Соняшник)
• Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник)
• Із віку боса,
Простоволоса,
Лиш тільки зубки
Ховає в шубки. (Кукурудза)
\• Стоїть собі літечком
На городі тіточка,
Світлокоса, білочуба,
А на ній зелена шуба. (Кукурудза)
• В чисті полі він росте:
На високих ніжках,
В зелених панчішках,
Квіточки блакитні,
Оченьки привітні. (Льон)
• І червона, й соковита,
Та гірка вона все літо.
Припече мороз – вона
Стала добра й смачна. (Калина)
• Є рослина в нас така,
Що від неї кінь скака. (Овес)
• Не чоловік, не звір,
А має вуса. (Ячмінь)
• Є шапка, але немає голови;
Є ноги, але без черевика. ( Гриб)
• В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився,
Може б з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав! (Гриб)
• Лиш нога та голова,
Ані рук, ні ніг нема.
Щоб на нього подивитись
Треба низько уклонитись. (Гриб)
• Зі своїх найперших днів
Це найбіліший із грибів.
По властивостях він цінний,
Лікар від хвороб відмінний. (Білий гриб)