Матеріали до уроків за навчальним модулем "Техніки декоративно-ужиткового мистецтва"

11 клас технології  Навчальний модуль «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва».

Тема  1 . Види декоративно-прикладного мистецтва – 8 годин.

ПІДРУЧНИК             https://pidruchnyk.com.ua/1170-tehnologyi-tutashinskiy-10-klas.html

 

1 урок.  Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності учнів.

Поняття про декоративно-ужиткове мистецтво. Історія технік та технологій декоративно-прикладного мистецтва.

http://libgonchar.org/images/stories/dekor-ilovepdf-compressed.pdf

Декоративно-прикладне мистецтво - предметно-духовний світ людини - включає в себе численні види художньої практики. Це плетіння і ткання, розпис і вишивка, різьблення і виточування тощо. Одні види - кераміка, обробка кістки і каменю, плетіння - виникли на зорі людської цивілізації, інші - молоді: мереживо, гобелен, вироби з бісеру, витинанки з паперу.

Ткацтво - один з найдавніших і найважливіших елементів національної культури України. Художнє ткацтво - це ручне або машинне виготовлення тканин на ткацькому верстаті. Ткацьке виробництво об'єднує підготовку сировини, прядіння ниток, виготовлення з них тканин і заключну обробку: вибілювання, фарбування, ворсування, вибивання тощо.

Килимарство відоме з прадавніх часів і має свою історію. Воно було поширене і в країнах Сходу, і в Стародавньому Римі, і в Київській Русі.

Килими - це унікальні твори, в яких виявлені висока культура технічного виконання, орнаментальне, композиційне, колористичне багатство. Килим ткали з овечої вовни.

Килимарство - це виготовлення килимів, а також килимових виробів (гобеленів, доріжок, килимових покриттів) ручним або машинним способом. Важливе значення мають добір і якість сировини (волокон), відповідна підготовка пряжі, прядіння ниток, їх фарбування, техніка ткання, принципи орнаментально-композиційного розв'язання і кінцева обробка виробів: зарублення, в'язання тороків, вирівнювання, вичісування.

Вишивка - найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментальне або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки зумовлене різнотиповістю матеріалів, технік виконання орнаментів, композицій, колориту, які мають численні локальні особливості. Художнє обдарування українського народу, вершини його мистецького хисту в повну силу виявлені у вишитих творах. Немає меж розмаїттю їхніх художньо-виражальних засобів.

В'язання - популярний вид українського домашнього заняття, який полягає в виготовленні суцільного полотна або окремих виробів переплітанням нитки у вигляді петель.

Мереживо - один із популярних видів народного декоративного мистецтва; ажурні. Сітчасті, декоративні вироби з лляних, шовкових, бавовняних, металевих та інших ниток. Мереживо виготовляється для оздоблення одягу, прикрашення тканин інтер'єрного призначення.

Вибійка, розпис (вибиванка, набіка, друкованиця, мальованка, димка, синильниця) - це тканини з візерунками, нанесеними за допомогою різьблених дощок (форм, печатко, стемпів); декорування тканин, коли орнамент утворюється не в процесі ткання, а наноситься на готову тканину, друкується. Дослідники вибійники часто називають її народною графікою. Відмінність назв обґрунтовується різними техніками вибивання узорів, періодами виготовлення та побутування в окремих регіонах України.

Художня обробка шкіри - цей вид декоративно-прикладного мистецтва з специфічними прийомами формоутворення й оздобленням утворює чимало естетично-досконалих побутових речей: взуття, одягу і т.д. Основним матеріалом є натуральна шкіра, а з ХХ ст. - штучна.

Історія народної кераміки. Засвоєння людиною глини - першого пластичного і порівняно твердого матеріалу для виготовлення посуду та магічно-ритуальних фігурок - припадає на епоху палеоліту. На території України найдавніші археологічні матеріали (епоха неоліту) засвідчують поширення випаленого керамічного посуду двох стельових відмін.

Художнє плетіння - це вид декоративно-прикладного мистецтва, що означає процес виготовлення творів, виробів з природних рослинних матеріалів. Плетені вироби відомі з епохи, де їх виплітали як місткості для зберігання зерна.

Суцільне плетіння - це переплетення навхрест вертикальних каркасних плотів з горизонтальними стрічками. Візерунчасте плетіння відзначається привабливістю поверхніх виробів. Ажурне плетіння оригінальне за структурою та фактурою поверхні.

Писанкарство. Розпис писанок має стародавнє язичницьке коріння, характеризується вишуканими символічними орнаментальними мотивами, геометричними, рослинними, антропоморфними, які чітко підпорядковуються сферичній формі яйця.

Витинанка. Українські народні паперові витинанки як прикраси сільських хат з'являються в середині ХІХ ст. Орнамент традиційних витинанок - це геометричний і рослинний, трапляються також антропоморфний та зооморфічні фігурки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 урок  Види декоративно-прикладного мистецтва. Класифікація галузей декоративно-прикладного мистецтв за призначенням пред­мета, матеріалом та технікою виконання.

 

3  урок  Технології і техніки створення виробів деко­ративно-ужиткового мистецтва. Застосування найпоширеніших       технік       декоративно-прикладного мистецтва для виготовлення різ­номанітних виробів.

Декоративно-прикладне мистецтво - предметно-духовний світ людини - включає в себе численні види художньої практики. Це плетіння і ткання, розпис і вишивка, різьблення і виточування тощо. Одні види - кераміка, обробка кістки і каменю, плетіння - виникли на зорі людської цивілізації, інші - молоді: мереживо, гобелен, вироби з бісеру, витинанки з паперу.

Ткацтво - один з найдавніших і найважливіших елементів національної культури України. Художнє ткацтво - це ручне або машинне виготовлення тканин на ткацькому верстаті. Ткацьке виробництво об'єднує підготовку сировини, прядіння ниток, виготовлення з них тканин і заключну обробку: вибілювання, фарбування, ворсування, вибивання тощо.

Килимарство відоме з прадавніх часів і має свою історію. Воно було поширене і в країнах Сходу, і в Стародавньому Римі, і в Київській Русі.

Килими - це унікальні твори, в яких виявлені висока культура технічного виконання, орнаментальне, композиційне, колористичне багатство. Килим ткали з овечої вовни.

Килимарство - це виготовлення килимів, а також килимових виробів (гобеленів, доріжок, килимових покриттів) ручним або машинним способом. Важливе значення мають добір і якість сировини (волокон), відповідна підготовка пряжі, прядіння ниток, їх фарбування, техніка ткання, принципи орнаментально-композиційного розв'язання і кінцева обробка виробів: зарублення, в'язання тороків, вирівнювання, вичісування.

Вишивка - найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментальне або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами. Дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки зумовлене різнотиповістю матеріалів, технік виконання орнаментів, композицій, колориту, які мають численні локальні особливості. Художнє обдарування українського народу, вершини його мистецького хисту в повну силу виявлені у вишитих творах. Немає меж розмаїттю їхніх художньо-виражальних засобів.

В'язання - популярний вид українського домашнього заняття, який полягає в виготовленні суцільного полотна або окремих виробів переплітанням нитки у вигляді петель.

Мереживо - один із популярних видів народного декоративного мистецтва; ажурні. Сітчасті, декоративні вироби з лляних, шовкових, бавовняних, металевих та інших ниток. Мереживо виготовляється для оздоблення одягу, прикрашення тканин інтер'єрного призначення.

Вибійка, розпис (вибиванка, набіка, друкованиця, мальованка, димка, синильниця) - це тканини з візерунками, нанесеними за допомогою різьблених дощок (форм, печатко, стемпів); декорування тканин, коли орнамент утворюється не в процесі ткання, а наноситься на готову тканину, друкується. Дослідники вибійники часто називають її народною графікою. Відмінність назв обґрунтовується різними техніками вибивання узорів, періодами виготовлення та побутування в окремих регіонах України.

Художня обробка шкіри - цей вид декоративно-прикладного мистецтва з специфічними прийомами формоутворення й оздобленням утворює чимало естетично-досконалих побутових речей: взуття, одягу і т.д. Основним матеріалом є натуральна шкіра, а з ХХ ст. - штучна.

Історія народної кераміки. Засвоєння людиною глини - першого пластичного і порівняно твердого матеріалу для виготовлення посуду та магічно-ритуальних фігурок - припадає на епоху палеоліту. На території України найдавніші археологічні матеріали (епоха неоліту) засвідчують поширення випаленого керамічного посуду двох стельових відмін.

Художнє плетіння - це вид декоративно-прикладного мистецтва, що означає процес виготовлення творів, виробів з природних рослинних матеріалів. Плетені вироби відомі з епохи, де їх виплітали як місткості для зберігання зерна.

Суцільне плетіння - це переплетення навхрест вертикальних каркасних плотів з горизонтальними стрічками. Візерунчасте плетіння відзначається привабливістю поверхніх виробів. Ажурне плетіння оригінальне за структурою та фактурою поверхні.

Писанкарство. Розпис писанок має стародавнє язичницьке коріння, характеризується вишуканими символічними орнаментальними мотивами, геометричними, рослинними, антропоморфними, які чітко підпорядковуються сферичній формі яйця.

Витинанка. Українські народні паперові витинанки як прикраси сільських хат з'являються в середині ХІХ ст. Орнамент традиційних витинанок - це геометричний і рослинний, трапляються також антропоморфний та зооморфічні фігурки.

 

4 урок. Вишивка як вид декоративно-ужиткового мис­тецтва. Застосування вишивки. Техніки виши­вки.

Презентація «Українська вишивка »   https://svitppt.com.ua/trudove-navchannya/ukrainska-vishivka.html

Презентація «Техніки вишивання» https://www.slideshare.net/Svetik26101974/ss-30217676

 

 

5 урок. . Знаки та символи у вишивці. Основи побудови композиції (орнамент, види орнаментів, ра­порт, стилізація реальних форм, кольори). Процес виготовлення вишитого виробу.

                                           Знаки та символи.тhttps://subject.com.ua/textbook/work/6klas_1/5.html

Зараз вишивка сприймається тільки як декоративний елемент, але для наших предків вона мала велике значення. Вони могли буквально “читати” вишивку як книги, тому що кожен символ в орнаменті має своє значення.

Це не просто кола, ромби, гілки і спіралі, ці фігури створювались десятки століть тому як унікальні символи. У часи, коли наші предки володіли магічним зв’язком зі світом природи: рослин, тварин, небесних світил. Символами Сонця, Землі, Всесвіту, Роду вони малювали свою долю, відтворюючи їх на полотні, виписуючи таємничі древні знаки як заклинання, як обереги, як коди свого роду. Саме тому вони прикрашали свої вироби найпростішими орнаментами.

Зараз є можливість зашифрувати слова, назви міст та власне ім’я у схему українського орнаменту, який нагадує QR-код. Кожна літера – це вишитий символ, кожен символ – це потужний оберіг. Абетку та її тлумачення видав у своїй книзі Володимир Підгірняк, дослідник української писанки та вишивки. Шляхом аналізу народної творчості прикарпатського краю, він виявив певні закономірності в орнаментах, які наштовхнули його на виявлення в них закодованої інформації.

 

 

 

6 урок . Вишивання бісером та вироби з бісеру. Бісероплетіння як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Процес виготовлення виробу з бі­серу.

 

  Презентація   https://www.slideshare.net/zzz777zzz/ss-56650308

Паралельне плетіння  https://handmadebase.com/uk/parallel-weaving-bead-to-mast/

https://handmadebase.com/uk/beading-core-technology-uvl/

Творчий проект «Гердан»  https://history.vn.ua/pidruchniki/hodzicka-technology-10(11)-class-2019/4.php

Схеми  https://www.pinterest.com/pin/531987774713331158/?lp=true

 

Урок 7.  Ознайомлення з техніками та технологією ви­готовлення виробу декоративно-ужиткового мистецтва (декупаж, ва­ляння, в'язання, аплікація,виго­товлення ляльки-мотанки, вишивання стрічками).

 

Урок 8. Особливості українського декоративно-ужиткового мистецтва. Ознайомлення з твор­чістю народних майстрів України та майстрів інших народів що проживають в Україні. Тра­диції використання кольорової гами під час виготовлення виробів декоративно-ужитко­вого мистецтва.

 

https://sites.google.com/site/ukrainskemistectvo/home/dekorativno-uzitkove-mistectvo-ukraieni

http://estetica.etica.in.ua/dekorativno-uzhitkove-mistetstvo-vidi-ta-osoblivosti/

http://ru.osvita.ua/vnz/reports/culture/11996/

Творчість народних митців Україниhttps://naurok.com.ua/prezentaciya-dekorativno---prikladne-mistectvo-ukra-ni-55394.html

Орієнтовні теми доповідей, рефератів, презентацій.

1.(урок 3-4)

• Історія технік та технологій декоративно-прикладного мистецтва ( одна на вибір за матеріалом 1 уроку)
• Сучасні ( традиційні ) матеріали для виготовлення виробів ДУМ.

2.(урок 5-6)

• Найпоширеніші техніки ДУМ  нашого регіону ( міста, області).
• Вишивка як вид декоративно-ужиткового мис­тецтва ( техніки вишивання (муліне, бісер, стрічками); матеріали, інструменти, пристосування,які  використовують при вишиванні;

види швів…).

• Майстер-клас  виготовлення вишитого  виробу ( торбинка, косметичка, наволочка…)

3.( урок 7-8)

• Знаки та символи у вишивці.
• Вишивання бісером та вироби з бісеру.
• Бісероплетіння як вид декоративно-ужиткового мистецтва.
• Майстер-клас  виготовлення виробу з бісеру ( бісероплетіння : брелок, брошка, іграшка, браслет, гердан, кулон …)
• Технологія ви­готовлення виробу декоративно-ужиткового мистецтва у техніці (ва­ляння, в'язання ( спиці або гачок) , аплікація з  текстильних (або природних) матеріалів,виго­товлення ляльки-мотанки, вишивання стрічками, витинанка)- можна як майстер-клас.

 

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

 

 

 

Тема 2.  Методи та етапи проектування для створення виробів – 8 годин.

 

9 урок. Основні засоби виразності: стилізація, конт­раст і символізм. Значення символів, прита­манних видам декоративно-ужиткового мис­тецтва.

Презентація   http://www.myshared.ru/slide/1316946/

Контраст http://photodzen.com/learn/photo-abc/osnovy-kompozitsii-kontrast/

Символи https://www.slideshare.net/Aman_Irina/ss-37737730

Стилизація  https://ppt-online.org/208399                  https://infourok.ru/prezentaciya-stilizaciya-v-grafike-izo-1315605.html

Термін «композиція» походить від латинського compositio — поєднання, розміщення. У мистецтві ним традиційно позначають процес компонування, тобто розміщення, угрупування форм, об’єктів, ритмів, кольоросполучень, незалежно від виду мистецтва та його жанру. Композиція покликана створювати в мистецтві органічну єдність художнього задуму, ідеї, конструктивно-пластичного визначення міри.

Принципи стилізації

Різні за формою і кольором мотиви (малі структурні елементи рослинного і тваринного світу, предмети побуту й сама людина) є джерелом творчості для всіх народів у всі часи. Людина отримує уяву про красу, гармонію у спілкуванні з довкіллям. Але, створюючи художній образ, вона не відтворює предмет із фотографічною точністю, а перетворює його за допомогою художніх засобів. Творчо переробляючи мотиви природи в художні образи, майстри застосовують певні узагальнення.

Натурні замальовки, начерки, етюди — це початковий етап переробки природних форм у декоративні. У них необхідно передати найбільш характерні риси зображуваного.

Наступний етап роботи — створення образу з пам'яті та за уявою, узагальнюючи обриси, форми. Переробку натурних замальовок у площині декоративної композиції і стилізації найкраще виконувати засобами графіки або в техніці аплікації. При цьому слід пам'ятати про різні завдання художників станкового і декоративного мистецтва. Наприклад, якщо завдання художника — передати типові риси конкретного об'єкта, то в декоративному мистецтві виявлення типових рис спрямоване на створення узагальненого декоративного образу з рисами орнаментальності, умовності.

Переробка пейзажних мотивів у декоративні вимагає попереднього вивчення оточення, уміння узагальнити природні мотиви. У виконанні вправ необхідно орієнтуватись на ритмічну, врівноважену організацію композиційних елементів та на гармонію кольорових відношень. Перетворюючи предмети натюрморту в декоративні композиції, можна довільно змінювати розміри предметів, їх колір, тональні відношення.

Найбільш складним об'єктом відтворення в декоративному мистецтві є людина. Треба пам'ятати, що образ людини повинен бути завжди пізнавальним, узагальнення форми може здійснюватись до певних меж.

Стилізація — це процес активного відбору найбільш характерних ознак форми, свідомої відмови від усього другорядного, синтез пластичної форми з орнаментальним образом.

Принципи стилізації (мал. 3.1):

а) узагальнення форми в її межах;

б) узагальнення форми зі зміною обрису (окреслення предмета);

в) узагальнення форми і спрощення конструкції;

г) зміна характеру форми на більш декоративний;

ґ) перетворення об'ємної форми в площинну.

 

Стилізація природних форм є перетворенням живої форми в спрощену або в ускладнену, відповідно до призначення орнаменту (мал. 3.2).

Особливості композиційної структури орнаментів

Візерунок — вільна композиція декоративних мотивів.

Орнамент (прикраса) — візерунок, який складається з ритмічно впорядкованих елементів: призначається для прикрашення різних предметів (посуд, зброя, текстильні вироби, меблі, книги та інше), архітектурних споруд (як усередині, так і ззовні), творів пластичних мистецтв (здебільшого прикладних), а в первіснообщинних людей — також людського тіла (розфарбування, татуювання).

Орнамент пов'язаний з поверхнею, організовує її і прикрашає, орнамент оперує невизначеними формами або стилізує реальні мотиви, які схематизує до невпізнання.

Особливості орнаменту:

декоративна стилізація;

площинність;

зв'язок із поверхнею.

Види симетрії

Симетрія — це певний просторовий порядок, математично точна закономірність у розміщенні предметів або їх частин. Існує декілька видів симетрії.

Найпоширеніша дзеркальна симетрія. Вона притаманна тілу людини і більшості тварин, багатьом предметам і застосовується в мистецтві.

Якщо будь-який предмет або фігуру розділити на дві половини так, щоб одна половина повторювала другу, то це й буде дзеркальна симетрія.Орнамент вирізаний із складеного вдвоє аркуша кольорового паперу, — найпростіший спосіб досягнення дзеркальної симетрії.

Вісь симетрії — це точка, навколо якої фігура переміщується на певний кут 

Наступний вид симетрії — перенесення або трансляція. Симетричні елементи можуть накладатись, якщо їх переміщувати вздовж прямолінійної осі (мал. 3.6).

Мал. 3.6. Фрагмент барельєфа із палацу

в Персиполі (Стародавня Персія. Сер. І тис. до н. є.)

В орнаментальних і декоративних зображеннях застосовуються різні види симетрії:

дзеркальна: дві стрічкові, трисітчасті, п'ять центричних;

вісь симетрії (циклічно-обертова) — від кількості циклів суміщенняфігури самої з собою (під час повного оберту) залежить різновид циклічно-обертової симетрії: 3-го порядку, 4-гопорядку, 5-го порядку і т. д.;

перенесення — сім стрічкових, сімнадцять сітчастих і чимало центричних.

Способи організації орнаментів: стрічковий, сітчастий, композиційно-замкнений та ін.

Орнамент поділяється на: незамкнений стрічковий, сітчастий, композиційно-замкнений.

Стрічковий орнамент (або фризовий) — це візерунок, декоративні елементи якого створюють ритмічний ряд з відкритим двобічним рухом, що вписується в стрічку. Стрічковий орнамент розміщують у смузі з вертикальним або горизонтальним членуваннями мотивів. До цього типу орнаменту відносять бордюри, облямівки, шпалери, а також меандр (мал. 3.7, мал. 3.8).

Мал. 3.7. Бордюри, лінійні орнаменти,що утворюються переносом будь-якоїфігури вздовж осі.

Мал. 3.8. Види симетрії бордюрів

Меандр — орнамент із неперервною кривою або ламаною під прямим кутом лінією, яка утворює спіраль. Меандрів орнамент розроблений в мистецтві Стародавньої Греції.

Незамкнений стрічковий орнамент несе в собі ритмічне повторення мотивів. Існує сім видів симетрії орнаментальних стрічок (мал. 3.9):

Сітчастий орнамент — композиція будується за допомогою сітки, яка складається із системи різноманітних вузлів. Він будується на ритмічних чергуваннях одного або декількох мотивів.

Розрізняють п'ять різновидів орнаментів, які ґрунтуються на формах (мал.3.10):

а) квадратній;

б) трикутній;

в) прямокутній;

г) ромбовидній;

ґ) паралелограматичній.

Мал. 3.10

У сітках нараховують 17 варіантів симетрії (мал. 3.11):

1, 2, 3, 4,

5, 6, 7, 8,

9, 10, 11,

12, 13, 14,

15, 16, 17

Мал. 3.11

Композиційно-замкнений орнамент — візерунок, декоративні елементи якого згруповані так, що створюють замкнений рух. Можливі чотири основні види побудови замкнених орнаментів (мал. 3.12):

1. за допомогою однієї площини симетрії;
2. за допомогою однієї осі симетрії;
3. за допомогою однієї осі і декількох площин симетрії;
4. за допомогою декількох осей і площин симетрії.

Мал. 3.12

Замкнений орнамент розміщується в конкретній формі: квадраті, прямокутнику або в колі. За принципом замкненого орнаменту будуються композиції із символічним зображенням емблем, значків.

Композиційно-замкнений орнамент може бути симетричним і асиметричним. Асиметрична побудова вимагає досвіду в роботі з композицією, оскільки дуже важко досягти гармонійної врівноваженості всіх елементів, не використовуючи симетрії. Слід відзначити, що вдале вирішення композиції за принципом врівноваженої асиметрії в результаті дає більш цікавий результат.

10 урок  Методи проектування для створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

Методи проектування  https://refdb.ru/look/2621595.html

Метод фантазування  http://ukped.com/plan-konspekti/trudove-navchannja/5-klas/3043-metody-proektuvannia-fantazuvannia-vykorystannia-bioform-u-stvorenni-vyrobu-mini-marketynhovi-doslidzhennia.html

Вибір виробу для виготовлення https://naurok.com.ua/urok-metodi-proektuvannya-virobiv-vibir-virobu-dlya-vigotovlennya-74750.html

 

11 урок  Етапи проектування. Постановка проблеми. Визначення теми та завдань проекту. Робота з інформаційними джерелами. Пошук інформа­ції, яка необхідна для виконання завдань прое­кту.

Етапи проектування (+ зразки робіт) https://disted.edu.vn.ua/courses/learn/3209

 

12 урок Вибір об'єкта проектування. Пошук моделей-аналогів. Використання моделей-аналогів для аналізу та подальшого компонування об'єкта проектування.

 

 

13 урок  Аналіз та систематизація зібраної інформації. Створення банку ідей. Застосування вивчених методів проектування для вдосконалення та створення виробу.

Створення банку ідей https://falko.ucoz.ua/load/na_dopomogu_uchnju/v_dopomogu_pri_rozrobci_proektu/stvorennja_banku_idej_ta_propozicij/24-1-0-77

Отже, банк ідей та пропозицій має складатися з комплексу інформа

ції, яка стосується об'єкта проектування і за змістом та кількістю відповідає певному етапу проектування виробу. Проте для загального випадку з метою класифікації зібраної інформації, структуру банку ідей можна подати у вигляді такої схеми:

 

14 урок Художнє конструювання форми та композиції оздоблення. Застосування засобів та методів художнього конструювання (замальовки, клаузура, макетування тощо) під час розробки композиції предмету та його оздоблення.

Тлумачення  поняття «клаузура»  https://strelkamag.com/ru/article/vocabulary-klauzura

Клаузура — це аркуш паперу, на якому презентовані різноманітні варіанти майбутнього виробу в загальному вигляді, з прорисовкою окремих частин чи деталей. Аркуш із клаузурою повинен мати завершену композицію стосовно виробу чи проекту в цілому. Під час такої роботи можна застосовувати будь-які зображувальні засоби — від власноруч виконаних малюнків та ескізів до кольорових і скопійованих зображень.

Під час створення клаузури проявляється творча фантазія дизайнера, уміння застосовувати зібрану інформацію про досліджувану проблему чи об’єкт проектування. Тому аркуш клаузури може містити зображення, які відображають асоціативні, фантастичні, природні аналогії, якими користується дизайнер, чи скопійовані рисунки, фотографії з інших джерел. Дизайнер може коротко відобразити суть ідеї з відповідними написами, запитаннями, декількома варіантами розв’язків проблеми, вибираючи варіант найбільш доцільніший.

 

15 урок Добір та обґрунтування конструкційних мате­ріалів, інструментів та пристосувань для реалі­зації проекту. Визначення необхідної кількості матеріалів. Розрахунок орієнтовного бюджету проекту.

«Проаналізувавши багато конструкцій виробів-аналогів, я дійшов висновку, що для виготовлення виробу можна використовувати широкий асортимент конструкційних матеріалів, починаючи з … та закінчуючи …».

Визначення потреб у матеріалах та заготовках для виготовлення виробу є неодмінною складовою економічного  планування. На прикладі поставлених перед вами завдань (завдання 1, 2) можна побачити, що процеси планування є характерними для будь-якої (навіть побутової) діяльності людини.

Завдання 1

Роздивіться малюнок 49 і скажіть, чи є у вас чіткий план щодо використання тих коштів, які ви маєте на даний момент? Сформулюйте цей план.

Завдання 2

Як ви вважаєте, чи дослухаються батьки до ваших пропозицій щодо планування бюджету на ваш виріб ? Якщо так, то оцініть рівень своєї участі в такому плануванні за шкалою, що відповідає кольорам спектра, показаним на малюнку 50 (фіолетовий — мінімальний; червоний — максимальний).

Якщо ви замислювалися над запитаннями, сформульованими в завданнях 1 і 2, то маєте розуміти, що у шкільній майстерні, де ви навчаєтеся, також діють певні економічні закони: виготовлення будь-якого виробу потребує матеріальних витрат. Опанування навичками планування та прогнозування витрат на матеріали та виріб і є метою вивчення цього параграфа.

 

Техніко-економічне планування охоплює технічну, виробничу й фінансову діяльність виробництва.В умовах ринкової економіки виграє те підприємство, чия продукція матиме найнижчу собівартість.

Шкільна майстерня не є винятком: зростання цін на сировину й витратні матеріали стимулює раціональне їх використання, тобто зменшення витрат конструкційних матеріалів. Аби розробити й спланувати витрати матеріалів для виготовлення комплексного виробу, слід провести чимало розрахунків, які можна виконати на калькуляторі.

Одним із обов’язкових розрахунків є обчислення витрат сировини й матеріалів на деталь або виріб. Якщо цей виріб або деталь має бути цілком виготовлений із однотипного матеріалу, то виконуючи такі розрахунки, варто пригадати формули обчислення площ поверхонь плоских фігур та об’ємів геометричних тіл.

Вихідними даними для проведення цих дій є розміри деталей, їх кількість і технологія виготовлення. Розрахунок витрат сировини й матеріалів здійснюють за такою методикою. На підставі конструкторської документації визначають розміри деталей, їх кількість і матеріал, з якого їх виготовлено. За технологічними картами встановлюють послідовність і характер обробки. У процесі розрахунку на основі цих даних визначають припуски на обробку деталей та норми витрат сировини й матеріалів.

Основними документами для розрахунку норм витрат матеріалів є:

кресленики виробів, складальних одиниць (можуть мати стандартні деталі без креслеників), деталей;

• специфікації;
• технологічні документи, оформлені відповідно до стандартів;
• нормативи витрат матеріалів на одиницю площі оброблюваної поверхні;
• нормативи відходів і витрат матеріалів; одиниці довжини, маси, густини тощо.
•  

	Назва	Призначення
Матеріали
Інструменти
Обладнання

 

16 урок  Добір та обґрунтування виду оздоблення для виробу. Розрахунок орієнтовного бюджету проекту.

Декорування виробів. https://narodna-osvita.com.ua/6112-dekoruvannya-virobu.html

Розрахунок витрат матеріалів

Матеріали (назва)	Ціна за одиницю( 1 м, 1 кг, 1 шт),                          грн	Витрати матеріалів (скільки  метрів, кг, штук)	Вартість витрат,           грн
…
…
…
Загальна вартість

 

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Орієнтовні теми доповідей, рефератів, презентацій.

1. урок 11-12

• Основні засоби виразності: стилізація, конт­раст і символізм.
• Методи проектування для створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

2. Урок 13-14

• Види інформаційних джерел для пошуку виробів- аналогів та складання банк ідей при проектування виробів.

3. Урок 15-16

• Банк ідей виробів у обраній техніці (одна техніка -  різні вироби)( презентація, порівняльна таблиця…)
• Банк ідей виробу , виконаного у різних техніках ( один виріб-різні техніки виготовлення. Наприклад : сумка – в’язана гачком або спицями, пошита, вишита бісеро. Нитками або стрічками, виготовлена бісерним ткацтвом …)

 

 

2 семестр

Тема 3. Технологія виготовлення обраного предмету інтер'єру -8 годин..

урок	Тема	Вид роботи
17	Інструктаж з безпеки життєдіяльності учнів. Вибір об’єкту проектування. Планування роботи з виконання проекту. Правила безпе­чної праці при виконанні технологічних опе­рацій.	Складання плану дій. Скласти інструкцію з ТБ при роботі в обраній техніці.
18	Виконання проекту. Розробка технологічної послідовності вигото­влення об'єкту проектування.	Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу.
19	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.	Робота над виробом. Контроль якості виробу.
20	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.	Робота над виробом. Контроль якості виробу
21	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.	Робота над виробом. Контроль якості виробу
22	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.	Робота над виробом. Контроль якості виробу
23	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.	Робота над виробом. Контроль якості виробу
24	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення. Т.О.	Робота над виробом. Контроль якості виробу
Тема 4. Технологія виготовлення та декорування обраного предмету інтер'єру -  11  годин.
25	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.		Робота над виробом. Контроль якості виробу
26	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.		Робота над виробом. Контроль якості виробу
27	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.		Робота над виробом. Контроль якості виробу
28	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.		Робота над виробом. Контроль якості виробу
29	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.		Робота над виробом. Контроль якості виробу
30	Виготовлення предмету інтер'єру. Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.		Робота над виробом. Контроль якості виробу
31	Економічне обґрунтування та оцінка виготовленого виробу.		Розрахунки собівартості виробу.
32	Опорядження виробу. Догляд за виробами інтер'єрного призначення  .		Скаласти інструкцію по догляду за виготовленним виробом.
33	Презентація та оцінка проектної і діяльності.		Презентація власного виробу.
34	Презентація та оцінка проектної і діяльності.		Презентація власного виробу
35	Узагальнення. Розв’язування кросвордів з теми «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва».
36	Підсумковий урок. Т.О.

Орієнтовний перелік виробів для виготовлення :

Вишиті вироби.

Вироби з бісеру.

Вироби, плетені гачком.

Вироби, вишиті бісером.

Вироби, вишиті стрічками.

Вироби, в’язані  спицями.

Вироби,оздоблені аплікацією.

Вироби в техніці ткацтва, килимарства.

Вироби, виготовлені з полімерної глини.