Матеріали до уроку "Свійські тварини" .

Про матеріал
У матеріалах до уроку "Свійські тварини" подано вірші про свійських тварин, а саме: про собак - йокширського тер'єра та сербернара, про козу, корову, курей, кролика, осла, кішку (регдол) та морську свинку.
Перегляд файлу

СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ (вірші)

 

ЙОКШИРСЬКИЙ ТЕР’ЄР

 

Ломить будь-який бар’єр

Між людиною і псом

В світі йоркширський тер’єр –

Це тобі не лев, не сом.

Шерсть у песика лахмата.

Він за розміром малий.

Любить хвостиком махати.

Не бува ніколи злий.

В Англії, у графстві Йокшир

Вивели оцього пса.

Без якого блід би  обшир,

Як без стрічечки коса.

 

 

КОЗА

 

Дев’ять тисяч років тому

Кізку з лісу привели.

Той, хто чув у жилах втому,

Молоко від неї пив. 

Стали кізок розводити.

Користь ще й таку  дає:

З молока сирок варити

Можна. Мінус –  рогом б’є.

Кізка травку їсть – без ліку.

Їй важлива  чистота.

Та напій її – то ліки

Від сухот і живота.

 

 

КОРОВА

 

Не одне тисячоліття

Вона другом є людині.

Їсть траву і різне квіття

На лугу під небом синім.

Люд її шанує дуже.

І вона віддасть, що має,

Як годуєш її, друже,

У сухім теплі тримаєш.

Молоко її смачненьке –

Сир, сметану з нього зробиш,

Ряжанку, кефір кисленький –

Вищої продукти  проби!

Любить музику тварина,

Му» - співає так серйозно.

Дійки теплі, мов перина,

Коли  тягнеш молоко з них.

 

 

КУРИ

 

До птахів вони належать.

Важко їм поставить межі.

Топчуться по  всім подвір’ї.

Корм шукають, гублять пір’я.

Привезли курей до нас

Із Америки в свій час.

Білі – звалися легорн,

І пшеничка – це  їх  корм.

Двісті – двісті п’ятдесят –

Не щенят, не поросят,

А яєць – такий ось лік

В дім несе одна  за  рік.

Зараз різні є породи.

Корніш –  м’ясом більше годить.

Важчою вона зростає,

Та яєчок менше має.

 

 

КРОЛИК

 

Має довгі  вуха

І куценький хвіст,

Теплого кожуха,

Невеликий зріст.

Їсть траву, капусту,

Моркву, огірок.

Часом, дуже тлустий.

Є герой казок..

Цінне його м'ясо.

Хутро – для одеж.

Вовк його їсть ласо

І людина теж.

 

СЕРБЕРНАР (собака)

 

Він походить із Тибету.

В Альпах виведений був.

Має добру пес кебету.

Визнання давно здобув.

Кілограмів сто – вагою.

Та не пхається до бою.

Може діток доглядати,

Люд зі снігу витягати,

Як його лавина вкрила,

Що з високих гір сходила.

Їсть багато і охоче

І гуляти довго хоче.

Шерсть розносить по хатині,

Але вірний є  людині.

 

 

КІШКА  (порода регдол)

 

Є така порода кішок –

Називається регдол –

Джерело ясних усмішок.

Ніжність, м’якість   матіол.

Ти візьмеш її – незрушна,

Наче лялька у руках.

Щиросердна і послушна.

Не кидай її! Мов птах

Не злетить, впаде – заб’ється.

Обкрутитись – не її.

Притули її до серця,

І вона воздасть тобі.

Дряпатись, кусать не буде.

Діти можуть брать до рук.

Святом з нею стане будень –

Любить усмішку та гру.

 

 

МОРСЬКА СВИНКА

 

Як мала у тебе хата,

Але хочеш завести

Ти тварину й доглядати,

Вихід можна тут знайти.

Не оту свиню, що в кучі,

Ти морську візьми  у дім –

Шерсть гладка на ній, лискуча.

А харчується усім.

Цей малий та милий  гість,

Овоч, фрукт, зернину  їсть.

Любить ще й сінце́  пахуче.

Дуже чистий і не злючий.

 

 

 ОСЕЛ

 

Близьким є родичем коня.

Він розганяє воронння,

Як йде, несе на собі тюк.

Давно здомашнився  віслюк.

У впертості  не знає меж.

Впаде – його не підіймеш.

До нас із Африки прийшов.

Тут дім новий д собі знайшов.

Їсть без розбору –  все підряд.

Забігти любить часом в сад.

Але й  до праці він мастак.

І витривалий дуже – так.

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Пікас Любов
Додано
7 березня 2020
Переглядів
492
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку