Матеріали до заняття, презентація. В.Винниченко. Оповідання «Малорос-європеєць» - сатира на буржуазну, міщанську сутність українського лібералізму

Презентація з української літератури на тему: Володимир Винниченко “Малорос- європеєць”

План: Життя та творчість Володимира Винниченка. Історія написання твору “Малорос-європеєць”. Аналіз поезії. Характеристика образів. Оповідання “Малорос-європеєць”- сатира на буржуазну міщанську сутність лібералізму. Висновок.

Ви маєте найкращого читача, якого можна мати, - молодь! Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь ідуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка… Із листа М. Коцюбинського

Пам'ятник В. Винниченку в Кіровограді. Погруддя Винниченка на фасаді інституту філології Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.

Винниченко Володимир Кирилович (1880-1951) Видатний представник Української соціал - демократії. За весь час своєї соціал-демократичної діяльності примикав до меншовиків. Після краху революції 1905 року Винниченко дуже перейнявся настроями занепаду, виражаючи їх у своїх романах. У 1917 - 1919 рр. Винниченко був одним з міністрів Української Ради. Після перемоги Радянської влади на Україні він емігрував до Австрії. У 1920 р., з дозволу радянського уряду, він повернувся на Україну, вступив у члени РКП і був призначений товаришем голови РНК. Але незабаром знову емігрував. У 1920 - 1922 р.р. Винниченко видавав у Відні журнал, напрям якого все більше наближалося до комуністичного. Потім перемістився в Чехословаччину. У вересні 1925 р. він знову звернувся з клопотанням про дозвіл йому і його однодумцям повернутися на Україну. Група українських есерів, стривожена цим кроком Винниченко, звернулася до есеру Григор'єву з вимогою пояснення затії Винниченко. Григор'єв відповів їм секретним листом, в якому писав, що "питання повернення Винниченка на Україну не можна розуміти як визнання більшовицької влади на Україну. Боротьба з більшовицькою владою є більш доцільною зсередини, ніж ззовні".

Володимир Винниченко – художник:

Кіровоградський краєзнавчий музей надав для виставки меморіальні речі, які належали письменнику - годинник, портмоне… Наукова бібліотека ім.Д.Чижевського представила прижиттєві видання творів Володимира Винниченка.

Помер Володимир Кирилович Винниченко 6 березня 1951 року, похований у французькому місті Мужен.

Мужен. Колишня садиба В.Винниченка:

Сучасний вигляд садиби В.Винниченка:

Поштова марка В. Винниченко Ювілейна монета

Історія написання оповідання “ Малорос-європеєць”: У 1905 р. Винниченко повернувся під чужим прізвищем в Україну, провадив революційну агітацію серед селян і заробітчан Причорномор'я, наступного року мандрував Україною, написав в 1907 році оповідання «Малорос-європеєць».

Жанр: оповідання. Тема: показ негативних життєвих явищ в буржуазному суспільстві.

Проблематика: Соціальні та морально-етичні проблеми; Буржуазного суспільства; Фальшивого народолюбства лібералів;

Панок Коростенко

Панок Коростенко ладен зі шкури пнутися, аби тільки співрозмовник повірив у його прогресивність: метушиться, приязно всміхається, дошукується солодких слів . Водночас панок час від часу короткими фразами перемовляється з довіреним лакеєм Грегуаром: «Нічого з села не чути?», «У випадку чого-небудь «дать мені звістку». Навіть коли лакей поспішає, щоб повідомити про поданий обід, реакція та ж: «Что такое? Беспокойно в деревне? Да?» На подіях у селі зосереджується вся внутрішня увага дволикого балакуна та його оточення, тому ніяких вагань у сприйманні весільної юрби ні в кого з них не виникає. Замість «гілля з червоними хустками і стьожками» побачено «флаги», крики й помахи рук збуджених селян підтверджують нав’язливу думу, що увесь час крутиться в голові панка: «Збираються громить мене дядьки… Приходиться буть насторожі». Умить спадає з господарів маска добродійності, і вони ігнорують поради свого гостя не вдаватися до зброї. Плаче в нестямі панич, непритомніє пані, а кулемет в руках господаря не змовкає і після того, як перелякані люди розбіглися в різні боки: «Куда? Не смей!! А!! – ревів Коростенко й знов за цим розлягалось кілька вистрілів».

Оповідач-учитель : Оповідач-учитель відчуває страшну огиду до «малороса-європєйця», перекреслює всі свої сподівання на заробіток і, так і не відпочивши з дороги, того ж дня їде з маєтку геть. Таку ж огиду відчуває і читач. А як лицемірно-фальшиво Коростенко виголошував гасла: «крестья-нина треба піддержувать, треба помагать йому, перш усього – як людині…», «Я сам поділяю погляди тої партії, яка вимагає землі селянам».

Оповідання “ Малорос-європеєць” -сатира на буржуазну міщанську сутність лібералізму: Оповідання «Малорос-європеєць» блискуче викриває українського панка Коростенка, який хизується запровадженими в своєму господарстві технічними новаціями — автоматичними дверима, кухонною машиною, яка перемішує тісто. І вважає, що все це зробило його «європейцем». Як «поміщик новітньої формації» Коростенко довго і нудно просторікує про те, що наука принесе людям щастя, що аграрне питання можна розв'язати тільки через застосування машин. Та ця словесна полова не може приховати його гнобительського нутра: панкові не подобається, що Дума «розгарячає дуже інстинкти селян». Найбільшого ефекту у викритті «малороса-європейця» автор досягає, коли показує, як Коростенко, сприйнявши весільний похід за селянський бунт, розстрілює з кулемета невинних людей. Саркастично закінчується оповідання: «Слово «малороса-європейця» «машинним робом» (тобто кулеметною чергою) було сказано «старій нашій неньці Україні».