Матеріали щодо участі у всеукраїнській експедиції студентської молоді « Моя Батьківщина – Україна » за напрямком «Козацькому роду нема переводу»

 

                              МІНІСТЕРСТВО освіти І НАУКИ УКРАЇНИ

                             КРАМАТОРСЬКИЙ  ТЕХНІКУМ

ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЕКОНОМІКИ  І ТОРГІВЛІ   ІМЕНІ  МИХАЙЛА  ТУГАН - БАРАНОВСЬКОГО

 

 

 

 

 

            Звіт

про  участь 

у всеукраїнській експедиції студентської молоді

« Моя Батьківщина – Україна »

за напрямком «Козацькому роду нема переводу»

 

                                                                                                                                            

                                                                                                                                            

.

 

 

 

 

 

 

ЕКСПЕДИЦІЯ "Моя Батьківщина – Україна"

за напрямком  «КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ»

  У рамках цього напряму студентами та куратором групи проводилися дослідження періоду козацької доби : перші козацькі поселення та укріплення, вивчалися пам’ятні дати в історії козаччини, боротьба з іноземними поневолювачами, утворення Козацької Республіки, видатні особи цього періоду;  вивчався побут та традицій козацтва (козаки в повсякденному житті та у походах, їх зброя і військове спорядження, укріплення); а також розглядалося відображення козацької доби в народній творчості (пісні, думи, легенди, приказки та прислів’я); проводилося вивчення історії бойового гопака на практиці .

Учасники експедиції зустрічалися із представниками козацьких організацій і брали  участь у походах козацькими шляхами південних степів за порогами Дніпра, Запорожжя, на острові  Хортиця. Відвідали  першу козацьку фортецю ,   першу столицю – Запоріжську  Січ .

Студентами була зібрана інформація і дана відповідь на наступні питання :

1. « Утворення козацтва » :

         Коли, де, чому виникли перші козацькі поселення, укріплення? Чим займалися    козаки, хто і чому становив ядро козацького війська? Хто очолював козацьке військо в різні роки? Як склалася їх доля? Чим відзначилось козацтво у боротьбі з  іноземними поневолювачами? Як було організовано козацьке військо?

          2.  « Побут та традиції козацтва » :

       Що і як використовували козаки в повсякденному житті? Які в них були зброя і
військове спорядження? Як будувались козацькі укріплення? Як шанували своїх
героїв, плекали історію козацтва? Хто і як доніс до нас відомості про українських
козаків і їх правду? Які  існували козацькі заповіді ?

          3. « Козацькі забави »  :
           Які пісні, думи, балади, легенди, приказки та прислів'я складені про козаків?
Які військові пісні співали в козацькому війську? Як вони проводили свій вільний час, гартували волю і мужність, оволодівали військовою майстерністю?

 

                  ПОДОРОЖ  У  КОЗАЦЬКІ ЧАСИ

                                                                           
   « Козак  »  - це   вільна  людина , яка живе  воєнним промислом .  Українське козацтво складалося з найсміливіших , найвідчайдушніших , найсильніших ,  слабкі тут не виживали і не йшли в козаки .      Осередком  козаччини   стало Запорожжя  -  південні степи за порогами Дніпра . Вважається , що першу козацьку фортецю , свою  першу столицю - Січ - козаки звели на острові  Хортиця .
           На Січі зберігалися зброя , скарбниця , човни . Козаки не любили розкошів, проте зброю , особливо шаблю , мали найкращу . Того , хто пропив свою шаблю , з ганьбою виганяли з Січі .  Козацтво Січі становило Кіш , що поділявся на курені - військові одиниці , до яких входила певна кількість козаків. Куренем також називалося і житло , де жили козаки . Старший в Коші це - кошовий отаман .  До Січі приймали усіх , хто приходив .            Козаки голили волосся , залишаючи на голові лише чуб - оселедець та вуса . Одягалися в білі сорочки та шаравари - широкі, « як Чорне море » ,- казали вони . Носили  свити, жупани , кожухи . На ногах - чоботи .Під час війни, у поході слово і наказ гетьмана були вищим над усе.  Зрадників , тих , хто не виконував наказів, або залишав товариша у біді,   пиячив у поході ,- карали смертю . У мирний час частина козаків працювала у власному господарстві : розводила худобу , найбільше  коней , ловила рибу , збирала мед . Те все міняли на хліб та інші речі.    Відвага і хоробрість козацтва ставали відомі по всій Україні , особливо українське козацтво уславилося своєю боротьбою з татаро - турецькими нападниками . Пам’ять про них збереглася у піснях і думах .
           Одним із козацьких ватажків , який намагався не силою , а мирно  відстоювати права козацтва в Україні , був гетьман  Петро Конашевич-Сагайдачний . Родом він був з Галичини . Юнак, був високоосвіченою людиною , володів кількома мовами , мав і велике вміння досягти поставленої мети . Приставши до козаків , швидко зажив серед них поваги , особливо вдалими походами проти татар і турків . У битві під Хотином 1621 р. Сагайдачного було важко поранено,  помер він  у Києві . Поховано його поряд із собором Братського монастря . 

      Богдан Хмельницький  - його   також  було обрано гетьманом Січі . Багато боїв мав Богдан . У славі повертався він в Україну . По містах і селах гетьмана зустрічали , як рятівника . Пишно вітали переможця і у Києві . Але у 1657 році , в Чигирині помер гетьман , патріот , син України - Богдан Хмельницький . Поховано його було в церкві у Суботові .
      Іван Богун один із найближчих сподвижииків гетьмана  Хмельницького , користувався його довірою і приязню .  Після смерті Хмельницького він продовжував боротись за волю України , аж поки не потрапив у полон до поляків. Король звільнив його та згодом знову заарештував і розстріляв . Так і загинув один з тих про кого кажуть : він жив заради України ! 

       Іван Сірко завдяки своїм розуму та сміливості зажив великої поваги серед козаків . Усе своє життя провів у війнах і походах . Був на засланні . Та все ж повернувся на Січ і знову став кошовим отаманом . Не полічити всіх боїв кошового Сірка . До самої смерті міцно тримав козацьку шаблю в руках кошовий отаман. 
       У 1687 році новим гетьманом став Іван Мазепа , що був до того  генеральним осавулом. Його гетьманування було найтривалішим - 22 роки . (Хмельницький гетьманував 9 років , Сагайдачний - 12, Самойлович - 15 , Скоропадський - 13 ). 
             За часів  козацтва  було зведено нові собори у Києві , Чернігові , Львові . Будувалися і школи, і церкви, і шпиталі з дерева . Та, на жаль, оскільки дерево - нестійкий матеріал, лише окремі деревяні будівлі дійшли до нас у первісному вигляді. 
Україна по праву може пишатися багатьма своїми синами і дочками, які боронили її  права і шаблею, і словом. Їх було чимало - гетьманів, полковників, простих вояків. І всі вони жили заради України, її свободи і незалежності.

                         

                       Козацькі заповіді.

1. Честь та добре ім'я козака дорожче за життя.

Бережи честь з молоду. Достойність зберігати в будь-яких обставинах. Май  волю визнати свої помилки. Якщо треба, побори себе сам. Поважаючи інших, не принижуй себе. Не заздри іншим і не тримай зла в своєму серці. Не будь занадто  гордим, і навіть в думках не допускай, що ти вище інших козаків. Ніколи не навчай  звисока, подивись для початку на себе.Бажай добра іншим, але без лесті.Май широку душу. Все, що дарує доля, зустрічай стійко. Вчинивши ганебно, май силу волі прийняти крайнє рішення.

2. Козаки всі рівні в правах. Пам'ятай: «Нема ні князя, ні раба, а усі раби Божиї!»

Козаки рівні як в правах, так і в відповідальності за свої вчинки незалежно від
суспільного стану, освіти та минулих заслуг. Рішення, прийняті на Раді - закон для всіх. У козака ніхто не має пр ава забрати його слово, окрім командира в строю. Кожен козак може бути обраний на будь-яку посаду. Для збереження єдності Козацтва козак не повинен бути в політичних партіях.

3. По тобі судять про все козацтво та народе твій.

Не роби ганебних справ та утримуй від них інших. Будь чесний та правдивий, не бійся постраждати за правду. Нехай не зваджують тебе ні користь, ні хабарництво, ні нечесні прибутки, ні миттєва слава. Не піддавайся згубним страстям. Уникай поганих слів. Пам'ятай: погані слова придумали вороги нашого народу для приниження Матерів наших та Віри. Будь прикладом в своєму житті, захисти ображеного, допоможи потребуючому, нагодуй голодного, не дай впасти слабкому духом та тілом.

4. Служи вірно своєму народу, а не вождям.

Козацтво своєю головною метою бачить служіння народу та Батьківщині, їхньому добробуту, а не для своєї користі та слави! Козак завжди повинен бути готовий за це покласти на вівтар перемоги своє життя. «Не учини собі кумира та подобі йому!»

 

5.Тримай слово - слово козака дорого.

Козак! Пам'ятай, що кожне твоє слово - це слово твого народу, слово Козацтва. А
випустиш слово - не спіймаєш. Говори, та не промовляйся, бо просто сказане - не
просто слухають. Стійкість честі в слові.

 

 

 

 

 

6.Шануй старійшин, поважай старість.

    
Пам'ятай!Без згоди старійшин не одне важливе рішення отамана не може бути виконане. Влада старійшин не від сили, а від авторитету та мудрості. Прислухайся до слів бувалих і уникнеш багато помилок. Кожного старійшину вважай за свого Батька, а стару козачку - за Матір.

7. Тримайся віри предків, роби все за звичаями свого народу.

Якщо сумніви торкнулися твоєї душі і ти не знаєш, як діяти - дій за звичаями свого народу та Віри предків. Пам'ятай! Козацький звичай завжди кріпив сім'ю, Козацтво.

8. Сам загинь, а товариша виручи.

Так було завжди у козаків. Взаємовиручка - основа козацького братерства. Як ти глянеш в очі матері товариша, якого міг врятувати, але не врятував?

9. Люби працю, не будь бездіяльним.

Кожний козак має робити все, щоб він та його сім'я жили в достатках, але не тягни руку з криком «Дай!». Живи своєю працею. Зневажай лінощі. Кожна справа має «горіти» в твоїх руках.

10. Бережи свою сім'ю, будь їй прикладом.

Сім'я - святиня шлюбу. Ніхто не має права втручатися в життя сім'ї без її прохання. Голова сім'ї - Батько, з нього питають за все. Батько! Добийтесь в сім'ї авторитету та взаєморозуміння. Виховуй своїх дітей чесними, сміливими, добрими, чуйними, безкомпромісними в боротьбі зі злом, відданими Батьківщині. Виховуй їх  козаками.  Дай дітям відповідну освіту. Козак має оберігати жінку, захищати її честь та  гідність. Поважай своїх батьків.

     Козаком треба народитися!

                                 Козаком треба бути!

                                                         Козаком треба стати!

Запоріжський козацький кінний театр під відкритим небом                      продемонстрував студентам  як козаки проводили свій вільний час, як гартували  волю і мужність, як  оволодівали військовою майстерністю!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А ось так проводилося вивчення історії бойового гопака студентами                  групи на практиці .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виступ кінного театру нікого не залишив байдужим!

 

         Відомий  Запорізький дуб - цінна пам'ятка.                                        Вік  дерева нараховує   приблизно 700 років.

 

 

   За легендою саме під ним колись давно козаки писали загальновідомий Лист турецькому хану!

 

 

 

 

 

 

            Діаметр зеленої крони запорізького дуба колись був близько 50 метрів.              І зараз його стовбур можуть охопити, взявшись за руки, шестеро дорослих людей. Ми перевіряли , це дійсно так …

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Студенти групи  взяли  участь                               у походах козацькими шляхами південних степів за порогами Дніпра, Запорожжя , на острові  Хортиця.

       о.Хортиця був і залишається найбільшим Дніпровським островом. Він  має у довжину понад 12 км, а завширшки сягає 2,5 км. Всього ж по Дніпру в межах земель запорізьких козаків було 265 островів.

 

Столицею козацтва, місцем, куди козаки зверталися своїм серцем і помислами, місцем, де знаходився цвіт козацтва, була Запорізька Січ.

Студенти відвідали  першу козацьку фортецю, першу столицю козаків  -Запоріжську  Січ .

Доторкнулися до різноманітних

пам’яток   козацтва

Особливо притягував козаків Дніпро – священна й заповітна для козаків ріка, оспівана в думах та переказах..

Унікальною особливістю Дніпра були його знамениті пороги – пасма кам’яних скель, що стирчали з води на висоту до п’яти метрів і майже суцільною масою перекривали ріку. Порогів було аж  дев’ять…               

   Запорізькі козаки за святий обов'язок вважали участь у богослужіннях, релігійних обрядах, доповнюючи їх елементами, що в тій чи іншій формі символізували специфіку січового життя. Богослужіння в день загальної військової ради супроводжувалися виносом знамен, клейнодів, релігійні церемонії на свято Покрови, Різдва, Водохрещення, Пасхи, Богоявления ознаменовували гарматними залпами.

     Запорожці свято берегли традиції,      обряди, пов'язані з церковним поминанням полеглих на полі бою.

          Із назв запорізьких церков, які в цілому мало змінювалися з часу заснування, видно, що найбільш шанованим серед запорізького війська був культ Богородиці, віра в те, що вона своїм покровом прикриє, захистить козаків від численних ворогів.

 

 

 

Про козаків складено багато

прислів’їв  та приказок :

 

На козаку нема знаку.

Де козак, там і слава.

Козак – це той, хто за освіту, хто любить пісню із блакиту.

Козак вкраїнську любить мову, додержить завжди свого слова.

Козак – усім народам друг, міцний, лицарський в нього дух.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Козак – слабому захисник, цінити побратимство звик.

Аби була булава, то найдеться голова.

Без Гетьмана  військо гине.

Горе тому козакові, нема сіна лошакові.

Де козак, там і слава.

До булави треба голови.

Добрий козак баче, де отаман скаче.

Дожились козаки, нема хліба ні табаки.

Звання козацьке, а життя собацьке.

Зовсім козак, та чуб не так.

Зроду-звіку козак не був і не буде катом.

Козак журби не має.

Козак з біди не заплаче.

Козак з бідою, як риба з водою.

Козак на дорозі, а надія в Бозі.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.— ... ні хмари, ні чвари.

Козак як голуб: знявся та й полетів.— ... голуб: куди не полетить там і пристане.

Козак як не сало їсть, Турка не рубає, то нужі шукає.— Козак душа правдивая, сорочки не має — коли не пє, так нужу бє, а все не гуляє.

Козацькому роду, нема переводу.

Коли козак в полі, то він і на волі.

Місяць — козацьке сонце.

 

 

 

          Існує безліч козацьких пісень :                   

 

«Запорозькі козаки»(сл.В.Крищенка, муз. Г.Татарченка),

«Запорожці»  ( сл. А. Матвійчука, муз. М.Павлова),

пісня «Марш запорозьких козаків» ( муз. Є.Адамцевича)                                                   

 

                    Вірші  про козаків

В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.
Козаки скликають раду :
- Треба битись без пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі –
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.
І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !
І не буде переводу
Українському народу
Доки із глибин сторіч
Долина козацький клич.
***                                                                                             Гей, козак – козаченько,
Тай хоробре серденько,
Ой, міцні в нього руки –
Ворогам для науки!

Як козак засміється –
Ворог з страху трясеться,
Як козак заспіває –
Той чимдуж утікає!

Як козак затанцює –
Увесь світ його чує,
Зелен-дубе розвивайся,
Гей душа, розкриляйся!

А душі тільки й треба –
Степ широкий та небо,
Під сідлом коник чалий,
Побратим не лукавий.

Гей, гуляти-воювати
Знов поїдемо брате,
Не топтали щоб чужинці
Наші землі українські!

Там чи смерть, чи життя -
Нам не буде забуття!
Якщо голови складемо –
У піснях доживемо!

                                            Козацька розминка

Раз - два - голова,
Щоб трималася на в’язах
Ми тренуємо всі м’язи
Три - чотири, руки в ділі - 
Раз кулак, два кулак - 
Бий сильніше козак.
Щоб триматись на коні,
Треба ноги нам міцні,
Сильні ноги, дужі ноги -
Не злякаються дороги.
Підемо разом в присядку
Це найкраща зарядка

Козацька мирилка

Я козак і ти козак,
Я вояк і ти вояк,
Щоб в бою стояти мужньо 
Ми повинні бути дружні.
Ми хоробрі вояки –
Побратими-козаки.

 

 

 

 

                                       Висновки

 

        Отже, підводячи підсумок, можна сказати, що Запорізька Січ була єдиним і основним витоком української державності. Не дивлячись на сумнівну освіченість та віддаленість від таких понять, як політика та геодезія, розміщення Запорізької Січі та її політичний устрій були майже досконалими. Посада гетьмана, вершини козацької військово-адміністративної піраміди, була виборною, що свідчить як про демократизм, так і про республіканізм козацької держави.

        Хоча   Запорозька   Січ і перестала існувати, вона залишила незгладимий слід у пам’яті народу. Запорозькі козаки уславили себе героїчною боротьбою проти чужоземних загарбників і обороною південних кордонів України. Запорожці завжди були з українським народом і в періоди національно-визвольних рухів разом з ним ділили радість перемог і гіркоту поразок. Козацтво, створивши Запорозьку республіку, виявило незвичайну сміливість і оригінальну творчу здібність в організації військової справи, відстоюванні нових форм соціального, політичного і економічного буття, у створенні своєрідної культури. Сам запорозький козак для українського народу став еталоном найкращих людських якостей, виразником національного духу. Непримиренність козацтва до поневолювачів, його героїзм будили й підтримували в народі надію на визволення, запалювали наступні покоління на боротьбу за кращу долю. І сьогодні, в часи нового національного відродження, історія запорозького козацтва надихає сучасних борців продовжувати змагання за вільну суверенну Україну. Дуже хочеться, щоб сучасне суспільство звертало більше уваги на свої витоки, щоб молодь цікавилась своєю історією, вивчала наукову літературу. І тоді через віки до нас долине шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит ворогів.

               Хай  козацькому  роду  не  буде  переводу!

    Уся зібрана студентами  інформація про перші козацькі поселення та укріплення, про пам’ятні дати в історії козаччини, про боротьбу з іноземними поневолювачами, про утворення Козацької  Січі,  про  видатні особи цього періоду, про побут та традицій козацтва , про їхню  зброю  і військове спорядження, укріплення;  а також про відображення козацької доби в народній творчості (пісні, думи, легенди ) представленна у фільмі «  ПОДОРОЖ  У  КОЗАЦЬКІ ЧАСИ »