10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Матеріли до уроків "Ігрові ситуації на уроках фізики"

Про матеріал
Одним із напрямків роботи щодо реформування освіти є вироблення в учнів умінь та навичок самостійного набуття знань і, головне, навчання школярів застосовувати набуті знання на практиці.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ЛІТЕРАТУРНОГО ЖАНРУ НА УРОКАХ

ФІЗИКИ ТА В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ З ПРЕДМЕТА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         Кривицька Раїса Іванівна

                                     вчитель фізики

                                     Бабинської загальноосвітньої       

                                     школи І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В посібнику викладено використання різних видів літературного

жанру на уроках фізики та в позакласній роботі: приказки, прислів’я,

задачі на основі літературних казок, вірші про фізичні явища та

фізичні прилади, загадки про фізичні явища, явища природи, фізичні

величини. Показано їх вплив на розвиток інтересу до вивчення фізики.                                 

 

 

 

 

                                 Зміст

 

   Вступ.

Розвиток інтересу учнів до вивчення фізики шляхом використання

різних літературних жанрів.                                             5

 

   Теоретична  частина.

І.1. Іграшки, ігри, ігрові ситуації на уроках фізики.                6

І.2. Використання казок при вивченні фізичних явищ.             11

І.3. Прислів’я і приказки на уроках фізики.                         17

І.4. Загадки на уроках фізики і в позакласній роботі з предмета.   23

І.5. Реклама фізичних явищ, або фізичного приладу.               31

І.6. Задачі на основі уривків казок.                                  33

І.7. Фізика і лірика. Фізичні явища у віршах.                        36

 

  Висновки.                                                                48

 

 Список використаних джерел.                                            49

 

 

 Вступ.

   Одним із напрямків роботи щодо реформування освіти є вироблення в учнів умінь та навичок самостійного набуття знань і, головне, навчання школярів застосовувати набуті знання на практиці.

 При формуванні таких умінь і навичок важливу роль  відіграють не тільки уроки, а й позакласні заняття з предмета.

   Позакласна робота з фізики сприяє розвитку творчих здібностей учнів, підвищує інтерес до вивчення курсу, привчає їх до самостійного пізнання й творчої активності.

 Інтерес до предмета підвищує увагу, полегшує розуміння й, відповідно, сприяє більш свідомому і ґрунтовнішому  засвоєнню матеріалу.

   Головна мета «цікавої фізики» — збудити діяльність наукового уявлення, привчити учня мислити в дусі фізичної науки й сприяти виробленню в його пам'яті численних асоціацій фізичних знань із найрізноманітнішими І явищами життя.

   Учитель, у свою чергу, може краще дізнатися про індивідуальні здібності учнів, їхні інтереси і всіляко розвивати їх.

 Єдність класних і позакласних форм роботи збагачує | урок, наповнює його новим змістом, робить більш цікавим та емоційним.

 Слід сказати, що форми позакласної роботи поступово  урізноманітнюються й вдосконалюються.

Сучасна школа має у своєму арсеналі чимало форм по­закласної роботи. З-поміж найбільш уживаних: підго­товка учнями рефератів та доповідей, виготовлення са­моробних приладів, таблиць, схем; підготовка та участь у проведенні тематичних вечорів, конференцій, тижнів науки і техніки, участь у гуртках, розгляд цілого ряду го­ловоломок, хитромудрих питань, цікавих оповідань, ці­кавих задач, парадоксів.

 

          І.1 Іграшки, ігри, ігрові ситуації на уроках

    Ігрові форми можна використовувати на уроках усіх типів. Вони є цінним засобом виховання і розвитку, активізують психічні процеси, викликають в учнів живий інтерес до процесу пізнання, виробляють у них активну життєву позицію, привчають до колективних і індивідуаль­них форм роботи.

   Дидактичні ігри конструюються по-різному. В деяких з них можуть бути всі елементи рольової гри: сюжет, роль, дія, ігрове правило, а в інших тільки правило тощо.

Проведення ігор і вміле керівництво вимагають великої майстерності від учителя. Перед проведенням гри слід скласти сюжет, розподілити ролі, підготувати дидактичний матеріал, необхідне обладнання тощо. У більшість ігор варто включати елементи змагань.

  Досвід переконує: те, що ніяк не дається дитині на уроці за традиційними методами і прийомами навчання, легко засвоюється під час гри. І в результаті виграють усі: сильних учнів казка спонукає до поглибленого вивчення тих чи інших питань, слабшим завдяки популярній формі допомагає оволодіти мінімумом знань.

  Усі діти люблять гратися, змагатись, уявляти себе казковими героями, зображати рослини, тварини, різні явища. Досвід свідчить, що цю любов до гри можна з успіхом використовувати у навчанні. Граючись, діти вчаться із задоволенням, легко запам'ятовують те, на що марно витра­чається багато годин «зубріння», не відчувають труднощів при ознайомленні із складними абст­рактними поняттями.

 Уроки-ігри або елементи гри на уроках успішно застосовуються при вивченні майже всіх шкільних предметів.

  Періодично приносячи на уроки фізики дитячі іграшки, щоб продемонструвати той чи інший експеримент, можна  помітити, як спалахують дитячі очі, з якою цікавістю і пова­гою ставляться до іграшок не тільки молодші школярі, а й старшокласники. Що ж лежить в основі цього інтересу?

  •  зв'язок дитячої фантазії з реальним життям;
  • психологічний аспект: ще не дорослі, але вже й не діти, вони сприймають іграшку як об'єкт гри, але вже узагальнюють знання, життєвий досвід;
  • опора на іграшку як на зрозуміле, близьке: це вже бачив, брав у руки, знайомі навіть колір і запах;
  • сприйняття фізичних явищ через знайомі пред­мети, асоціації;
  • різноманітність на уроці, зміна форми діяльності учня.

Яскрава, красива іграшка здатна не тільки привернути увагу до себе, а й зацікавити предметом. Саме тому на перші уроки в VII класі можна принести найбільш зрозумілі дітям, цікаві, різноманітні іграшки, щоб за їх допомогою показати якомога більше фізичних явищ:

  • механічний рух (черепаха, качечка, жук, екскаватор, мишеня, мавпочка тощо);
  • звукові явища (песик, гармата);
  • електромагнітні (екскаватор, навантажувач);
  • світлові (сіреньке мишеня, червоний жук, зелена жабка — всі вони відбивають кольори в світлій кімнаті, але однаково «сірі» — у темній шухлядці).

 Коротко характеризуючи теми «Що вивчає фізика», «Фізичні явища», «Фізика і техніка», можна вдатися  до вже зга­даних іграшок, а також до таких, як вертоліт, моделі військової техніки, автомобілі, пістолети, заводні іграшки.

  При вивченні теми «Механічний рух»  можна використати іграшки для унаочнення видів руху: рівномірний, нерівномірний, комбінований — каченя, жук; пря­молінійний — екскаватор; криволінійний — каченя.

   Тему «Прості механізми» також бажано опрацьовува­ти на іграшках: моделях машин, комбайнах, підйомниках, екскаваторах, навантажувачах. Маючи перед собою іграшки, учні порівнюють їх із справжніми машинами, де широко застосовуються прості механізми — важелі, блоки і т. ін.

  Вводячи поняття прискорення (IX кл.), також можна застосо­вувати  іграшки, показати , що прискорення — це зміна швидкості в часі. Наприклад, мишеня, якщо біжить по прямій, то швидкість у нього невелика, а змінює воно її для того, щоб уникнути небезпеки. Жабка, навпаки, збільшує свою швидкість, щоб спіймати комара, оскільки він здатний миттєво змінювати швидкість — напрямок руху — спіймати його нелегко.

 З поняттям відносності руху  учнів також  можна ознайомити за допомогою іграшок — КАМАЗу з причепом та мав­почки: машина рухається в один бік, а мавпочка — у протилежний. Вона змінює своє положення відносно машини, але не відносно столу. Швидкості мавпочки і ав­томобіля однакові.

  Поступальний рух можна демонструвати на прикладі екскаватора, навантажувача, підйомника. Якщо викори­стати освітлювач, то поступальний рух дуже ефективно унаочнює тінь жабки.

  У темі «Сили тертя» показати тертя, можна  порівнюючи різні іграшки: в автомобіля, комбайна колеса гумові, тому сила тертя в них більша, ніж у черепахи (ніжки пластмасові). Якщо на стіл покласти аркуш паперу, а на нього — че­репаху, то рухатиметься не іграшка, а папір, оскільки тертя меж папером і поверхнею столу менше, ніж між папером і черепахою.

Повітроплавання у VIIІ класі відображаємо  за допомогою іграшки «Райдужні (мильні) бульбашки». У IX класі, використовуючи «Райдужні бульбашки» і «Вер­толіт», показую різницю між повітроплаванням і підйомною силою крила, між виштовхувальною силою Архімеда і теорією Жуковського і Бернуллі.

 Закон збереження в механіці можна продемонструвати  на прикладі заводних іграшок — потенціальна енергія сили пружності перетворюється на кінетичну (мавпочка і комбайн, авто­мобіль і каченя, мишеня і жук), а потенціальну енергію сили тяжіння — на прикладі гри «Зірки» (тіло, що обертається на нитці).

  У VII—IX класах ставляться експериментальні завдан­ня з іграшками. Наприклад: визначити швидкість руху за­водної іграшки при прямолінійному русі; визначити се­редню швидкість при криволінійному русі (на прикладі з жуком, каченям, кулькою—снарядом гармати); визначен­ня висоти підйому снаряда при вертикальній стрільбі з пістолета (опір не враховується).

     У фізичному практикумі в IX—XI класах іграшка, з одного боку, це цікава, захоплююча робота, а з другого — вона замінює відсутні прилади, є моделлю. Ось  кілька прикладів фізичних практикумів. В основному ці роботи описані у відомих посібниках, обладнання стандартне і є у кожному кабінеті фізики — динамометри, ваги, бруски, вольтметри, амперметри.

Єдина відмінність застосування іграшок.

1.Визначення швидкості снаряда за допомогою балістичного маятника.

       Обладнання: гармата, пістолет.

2.Визначення жорсткості пружини.
      Обладнання, гармата, пістолет.

3. Визначення коефіцієнта тертя ковзання за допомо­гою колісного трактора.

       Обладнання, колісний трактор, динамометр, ваги.

4. Визначення коефіцієнта корисної дії двигуна трак­тора.

       Обладнання, трактор, амперметр, вольтметр, брусок, динамометр.

5.Визначення опору повітря.
      Обладнання, гармата, тенісний м'яч.

 Цікавими є проблемні запитання із застосуванням іграшок Ось кілька прикладів:

  • Навіщо хвіст корові, коню, бегемоту? (Учні відпові­дають: «Щоб відганяти мух»)
  • А навіщо хвіст кішці, песику?

Деякі учні відповідають: «Щоб відганяти мух». Інші, знаючи, що кішка мух

 не відганяє, заперечують. Діти замислюються, виникає суперечка. Отже, потрібно про­вести експеримент.  Після демонстрації  мишеняти  учні одразу правильно реагують на цю іграшку: спіймати мишеня мо­же тільки кішка, і тільки за допомогою хвоста, змінюючи напрямок руху, тобто, регулюючи швидкість. Маси кішки і хвоста сумірні. А для інших тварин

хвіст не є основним органом регулювання швидкості (меншою мірою це стосується песика, більшою — бегемота).

  • Чому для вантажних машин виготовляють кузови різної форми?

Це запитання можна розглядати при вивченні тем «Тертя» і «Деформація, змочування, взаємодія молекул».

  • Чи впливає на рух комбайна, легкового автомобіля, вантажної машини, літака їхня форма (демонструються іграшки)?

Запитання доцільне при вивченні тем «Тертя». «Робо­та, потужність, енергія».

  Для старшокласників спілкування з іграшками цікаве у вигляді

евристичних бесід типу «чорного ящика»: учитель показує іграшку, а учні повинні розповісти все про неї з точки зору фізики. Звичайно у бесіді беруть участь два-три учні, вони доповнюють один одного, сперечаються. Наприклад, іграшковий жук — він рухається пря­молінійно: це, а також його будова ні в кого не викликають сумнівів. А ось чому він змінює напрямок

руху — тут виникає дуже багато припущень, цікавих, протилежних

 Можна залучити  старшокласників і до виготовлення діорам для

 молодших товаришів. Ці діорами замінюються відповідно до вивчення тем: «Фізика в сільському госпо­дарстві», «Фізика і автомобіль», «Фізика і

космос», «Фізика і повітроплавання», «Фізика і обороноздатність держави» тощо. Моделями у діорамах є іграшки — учні мають змогу уважно

 розглянути їх, порівняти з реальними об'єктами у житті.


 

 

 

 

 

 

 І. 2  Використання казок при вивченні фізичних явищ.


  Фізичні казки, творчі ігри, інсценівки, оповідання, вірші, легенди, вікторини, дають можливість вчителю розвивати спостережливість, кмітливість і інтерес до фізичних явищ. Їх необхідно систематизувати за темами, розділами фізики і використовувати  у позакласній роботі з

учнями, а також на уроках.  Звичайно, такі творчі казки слід

використовувати в міру і вдало їх компонувати.

 

    Під час вивчення явища інерції можна запропонувати учням  Казку

 «Хто сильніший?»

   Жила-була собі на світі Інерція. Справно спутувала вона усім людям, за

 що вони їй були дуже вдячні.

Запишалася Інерція, а одного разу навіть закапризу­вала:

  • Я, Інерція,— наймогутніша у світі Я нікого не бою­ся! Я - найсильніша, бо можу заподіяти зло Людині, що вважає себе найголовнішою на

Землі.  От, бачите, біжить хлопчина по дорозі? Я зроблю так, що він зараз упаде.

І справді, на очах у всіх хлопчик несподівано за­чепився за камінь і... розпластався на дорозі.

  • Чи ж єна світі хто-небудь, хто міг би позмагатися зі мною? Ні, таких немає! — зухвало вигукнула Інерція.

Та раптом на дорогу вийшло скромне і до­брозичливе Тертя.

 Ти, нікчемне Тертя, хочеш позмагатися зі мною?! — зверхньо

запитала Інерція.

  • Коли твоя ласка,— скромно відповіло Тертя.
  • Тоді зроби так, щоб ця машина зрушила з місця,— з викликом сказала Інерція.

Тертя на мить зморщило чоло, щось міркуючи. О, диво! Машина повільно зрушила з місця і поко­тилася з гірки.

Інерція насупилась і промовила:

А от зупинити цього велосипедиста ти не зумієш, це я точно знаю!

Але що це? Велосипедист натужно крутить педалі велосипеда, та даремно їхати далі чомусь не може.

Нічого не залишилось Інерції, як відступити.

Відтоді Інерція збагнула мудру Істину: ніколи не хвалися сам, тоді усі шануватимуть тебе.

  • Чому Тертя перемогло Інерцію?,

Діти пожвавішали, адже вони опинились у чарівному світі Казки.

Творча гра, казка є своєрідним поштовхом для учня, змушує мимоволі задуматись над механізмом того чи іншого фізичного процесу, розглянути його «зсередини», зримо побачити його.

Наприклад, вивчають учні закон Паскаля. їм відома важлива властивість молекул у газах і рідинах — їх вільна рухливість. У підручнику діти бачать малюнок, на якому зображено посудину з газом, яка закрита поршнем, їм треба зрозуміти механізм зростання тиску у кожній точці рідини чи газу

 при переміщенні поршня вниз. Для учнів із слабкою уявою це завдання

не з легких

І тоді на допомогу приходить казка.

Казка про закон Паскаля.

   У Посудині, де жили звичайні Молекули Повітря, ста­лася надзвичайна подія: сюди пробрався Поршень!

Він був просто безпардонним, не церемонився ні з ким, нещадно тиснув на голови бідних Молекул.

Посудині зовсім не байдужою була доля цих моле­кул, адже жили вони єдиним життям


Як жити далі? — таке питання постало перед кожним. І недарма кажуть, що безвихідних ситуацій не буває. А зійшлись усі на такому.

Як тільки Поршень пробуджувався і йшов на прогу­лянку, вільно-рухливі Молекули швидко й організовано перегруповувались. Це відбувалося просто блискавич­но, так що в жодному місці не виникало їхніх скупчень.

Усі полегшено зітхнули.

Ну а що ж на це Манометр? Він просто показував збільшення тиску Повітря у кожній точці Посудини. Так, у цьому світі хаосу твердо діяв закон Паскаля!

  Таке казкове оповідання оживляє тему. Діти уболіва­ють за Посудину, Молекули і тішаться, коли все закінчи­лось миром.

  Одну і ту ж подію в житті двоє спостерігачів описують по-різному, бо в кожного своє бачення світу, своя точка зору на події і речі. Так саме і в житті явищ, приладів: предметів.

Краплина води, приміром, характеризує себе так:

Я — Краплина чистої прозорої води. Я — най­красивіша у світі. Варто побачити, як виблискую я усіма барвами веселки у ранковій прохолоді. І недарма росу в народі називають срібною.

Признаюсь, нелегко мені живеться на світі. Мої не­доброзичливці — тверді тіла — перешіптуються поза очі, що, мовляв, у мене немає власної форми. Але ж це абсолютна неправда, адже нічна роса — це я і багато-багато моїх подружок. І у всіх нас є власна форма. Ми — маленькі чарівні кульки. Навіть, падаючи з даху чи просто з неба, ми завдяки силам поверхневого натягу зберігаємо свою форму.

Правда, коли нас, краплин, багато, ми зливаємось в єдине ціле — рідину — і тоді без посудини нам уже не обійтись. Завдяки нашій текучості рідину можна пе­релити з однієї посудини в іншу. Скажіть, хіба це погано, що ми слухняно набираємо форми будь-якої посудини?

         А Льодовичок дає Краплині таку характеристику:

Ох, оця надокучлива вода! Жебонить-дзюркоче весь час під вухом. Не люблю я таких — м'якотілих, безха­рактерних. Що хочеш, те й роби з нею. Захочеш пере­лити — переллєш, захочеш, щоб змінила форму — одразу змінить. Не уявляю, як можна жити на світі, не маючи власної форми!

Нехай мене хтось спробує «перелити» — нізащо не погоджусь. Я — твердий горішок, не всім по зубах мій характер. Я добре зберігаю свою форму.

Ні, що не кажіть, а без твердих тіл людині сутужно жилось би на світі.

Та несподівано пригріло Сонечко. Льодовичок по­трошку підтавав, і нарешті, перетворився у звичайну «безхарактерну» воду.

Поняття «Вага тіла» вивчається учнями двічі: спочатку у VII класі, а потім у IX. Навіть добре підготовлені учні ча­сто плутають поняття «сила тяжіння» і «вага».

          Та ось послухаймо розмову Лавочки і Каменя:

Надворі стояла маленька Лавочка. Хтось випадково чи зумисне поклав на неї великий Камінь. Під тягарем вона зігнулася, зітхнула і промовила:

  • Ох, така деформація занадто велика для мене. Боюсь, аби взагалі я не надломилася. Тоді вже я не зможу служити людям.

Камінь став вибачатися:

  • Шановна Лавочко, я зовсім не винний у твоїй біді. На мене, як і на всі тіла

на Землі, діє сила тяжіння. От під її дією я й рухаюсь до Землі. Спасибі що ти виручила мене, створивши в собі силу пружності. Вона зрівнялася з моєю силою тяжіння.

  • Але ж ви не деформуєтесь, і вам значно легше жити на світі, простогнала Лавочка.
  • Ну, це вже зовсім неправда! Я також деформуюсь, хоч зовні цього не видно. Зрештою, ми діємо одне на одного з однаковими за природою силами. Тільки твою дію на мене називають силою пружності, мою ж на тебевагою мого тіла.

Підійшов хлопчина, піднатужився, скинув Камінь і сів на Лавочку. Вона повеселішала, бо тепер, принаймні, її використовували за призначенням.

Так діти усвідомлюють, що вага тіла за своєю приро­дою це сила пружності, і вона є результатом дії на тіло сили тяжіння.

Творчі казки виробляють спостережливість, вміння порівнювати, тонко підмічати суттєві відмінності в предме­тах, явищах, приладах.

 

 

       Вольтметр-дивак

 Поза очі його називали Диваком. Та і чому б не на­зивати? Усі разом візьмуться за руки, створять коло, мир­но розмовляють. А він... Завжди наодинці, відлюдьком.

 А то шукає собі десь притулку. Вчепиться, приміром, до Лампочки чи Резистора, та ще й твердить, що від нього велика користь. Він, бачте, міряє напругу!

 А кому вона потрібна, ця його напруга? Його хотіли «поставити на місце» нехай поводиться, як усі. Та де там! Бубонів щось про великий свій опір.

Одного разу його поставили-таки силоміць поряд з усіма, так він, як завжди, усе кричав про свій опір. І добився свого струм у його присутності був чомусь дуже малим.

Після цього ніхто ніколи не тягнув його у коло.

Та недавно він, напросившись у напарники до Дже­рела Струму, почав твердити про велику небезпеку, що насувалася на нас, просив-благав усіх не створювати кола, бо надто висока напруга буде в ньому.

О, аж страшно, як згадаю! Наша самовпевнена Лам­почка не послухала його, зробила крок назустріч своїй загибелі, і згоріла! А їй так яскраво жилося на світі.

Тепер Вольтметр усі поважають, він примусив раху­ватися з собою та із

«його напругою», хоч поза очі про­довжують називати Диваком.

Розповідь вів Повзунковий Реостат.

      Такі твори про «дивацтва» вимірювальних приладів можна запропонувати учням написати у підсумковій са­мостійній роботі з теми «Електричні явища».

Інколи пропоную вивчення якоїсь теми або явища від, так би мовити, протилежного: наприклад, як виглядало б наше життя, коли б зникла

раптом атмосфера? Подо­бається дітям також шукати помилки в оповіданні. Такі оповідання із запрограмованими помилками пропоную частіше на вечорах цікавої фізики, іноді на уроках

   На вечорах чи ранках цікавої фізики не обійтись без доброго гумору,

жарту:

  • Друзі,— говорить ведуча,— у нашого Андрійка вдома зникло Тертя.

 Ось послухайте, яких прикрощів  зазнав він:

Друзі, любі, поможіть

В дім Тертя мій поверніть

Нічку цілу я не спав.

Падав з ліжка і сповзав.

Змерз — аж зуби цокотіли,

Ковдра й подушка злетіли.

Встати з ліжка я не міг. 

На уроки ледве встиг.

Сил не маю, бо не їв,

Чашку з молоком розбив,

На коліна став напиться.

Молока сьорбнув, мов киця.

До уроку не готовий,—

Книжка падала додолу.

Зошит й ручка вислизали

Ніби мене дратували.

Двійку в школі я схопив,

Чим я, друзі, завинив?

Жить на світі надоїло —

Де Тертя моє ти миле?

 

 

 

 

 

 І. 3. Прислів’я та приказки на уроках фізики


 


   Одним із прийомів активізації пізнавальної діяль­ності учнів, які можна використати  на уроках фізики, є домашнє завдання, пов'язане з відшукуванням при­казок і прислів'їв про явища, що вивчалися на уроці.

Із великої кількості приказок і прислів'їв слід відбирати лише ті, для яких можна пояснити їх фізичний зміст, хоч їх життєве тлумачення може бути значно багатшим і різноманітнішим.

  Хоча в школі навчаються діти з різни­ми можливостями, проте на таких  уроках ак­тивність проявляють усі: кожен хоче назвати відомі йому приказки і прислів'я, пов'язані з темою уроку, і пояснити їх фізичний зміст.

Якщо хтось із учнів нечітко розкриває фізичну суть прислів'я чи приказки, йому допомагають інші.

   Готуючи домашнє завдання, учні ділять сторінки зошита на дві колонки. У першу колонку записують приказку (прислів'я), у другу — її фізичну суть.

Ось деякі приклади:


 


 


Приказки і прислів'я, пов'язані з тертям

  • Йде, як по маслу.
  • Не змастиш — не поїдеш.
  • Слизький, як в'юн.
  • Висковзне, як риба з рук.
  • Коси, коса, поки роса, роса спала робота пропала.
  • Стоїть на слизькій дорозі.
  • Камінь зрушиш — легше стане.

Приказка до теми «Тиск. Сила тиску»

  • Ходить по лезу ножа (бритви).

  • Тихіше ідеш, далі будеш.  (явище інерції, рух на поворотах, сила тертя),
  • Яблуко від яблуні недалеко котить­ся   (рух до вертикалі, вектор—швидкість),
  • Дурний, як сто пудів диму (поняття об'єму, маси, густини тіла),
  • Від землі відірвався, до неба не дістався (сила тяжіння, перша

космічна швидкість),

  • Що комар, то й сила.
  • Поміняв шило на швайку.
  • Коса любить мудрого, а ціп дурно­го (сила тиску, тиск),
  • Хто має розум, той не іде зимою возом (сила тиску, сила опору),
  • Баба з воза кобилі легше.
  • Зсу­нувся з розуму, як пес із соломи (рух тіла під дією кількох сил),
  • Чи в камінь головою, чи каменем в голову.
  •  Якби знав, де впасти, то й соломки б підстелив.
  •  Який їхав, таку й здибав.
  • Як постелеш, так і виспиш­ся.
  • Що з боргів вилізати, що з болота (третій закон Ньютона, взаємодія тіл),
  • Хто вище злізе, той дужче й пада (перетворення і збереження енергії),
  • Вміння робити на плечах не но­сити (поняття роботи).
  • Два голі третього не вберуть.
  • З миру по нитці голому сорочка (за­кон збереження енергії),
  • Орли проти вітру літають (підій­мальна сила крила),
  • Хороше зерно іде на дно (умови плавання тіл),.
  • Час, як вода, все йде вперед (взаємодії тіл не відбуваються миттєво) тощо.

«Теплові» прислів’я та приказки

  • Скільки кригу не грій, нею не об­печешся.
  • Хоче печеного льоду та ще й у Петрівку (три стани речовини, тем­пература плавлення),
  • Куй залізо, доки гаряче (механічні властивості твердих тіл),
  • Чим більше куєш залізо, тим воно гарячіше (види теплопередачі),
  • Як припече, так і посунешся.
  • Чу­жий кожух не гріє.
  •  Вдома і стіни гріють.
  • В ноги пече, а під носом замерзло (теплопровідність речовин, теплоєм­ність),
  • Поки Сонце зійде, роса очі виїсть.

 

  • Цвяхом (шилом) моря не зігрієш.

 

  • Літній день і зимовим тижнем не заміниш (передача енергії випромі­нюванням),

 

  • Біля сухого дерева і сире горить.

 

  • Вогонь вогнем гасять.

 

  • Багато диму, мало тепла (горіння, питома теплота згорання) тощо.

 

  • І іржа залізо їсть (корозія металів),

 

  • Який палець не вріж, однаково бо­лить

 

 

 

«Молекулярні» прислів’я та приказки

  • Сусід ближчий за родича (взаємодія між молекулами),
  • Мокрий, як курка.
  • Він і з води сухим вийде (явища змочування і незмочування),
  • Ранні пташки росу п'ють, а пізні і слізки ллють (випаровування і

                                                   конден­сація),

  • Виделкою юшки не покуштуєш  (фізичні властивості тіл),

                          (сполучені посудини, закон Паскаля),

  • Наносив води решетом (сила, по­верхневого натягу),
  • Плуг від роботи блищить (корозія, фізичні властивості металів)
  • Усьому голова. Без неї і жито – трава (сіль, явище дифузії)

 

«Звукові» прислів’я та приказки

  • Як гукнеться, так і відгукнеться (закон відбивання),
  • Чув, що дзвонять, та не знає, в якій церкві (поняття сферичної хвилі),
  • Сопе, мов ковальський міх (утво­рення звукових хвиль),
  • Послухаєш жука - завжди в гною будеш (бас жука - гнойовика—«солідний» бас, частота звукової хвилі)
  • Дурного впізнаєш і по реготу (по­няття тембру звуку),
  • Розкричався, як жаба на дощ (ут­ворення звукових хвиль, тиск

  атмосфе­ри і вологість повітря),

  • Чула, десь гримить, а воно вже вдарило (швидкість звукової хвилі,

елек­тричний струм в газах),

  • Блискавка блисне, а камінь трісне (властивості механічних хвиль,

перене­сення енергії хвилями) тощо.

«Оптичні» прислів’я і приказки

  • Не вини дзеркало, як пика погана (побудова зображень у плоских дзерка­лах),
  • Не спіймана риба завжди більшою здається.
  •  На Миколая дивиться, а Варвару бачить (заломлення світлових променів),

   -   Вночі усе чорне (дисперсія світла, кольори тіл),

   - Бачить, як сова вдень (фотометрія, світлові кванти),

   - Своє і під носом не бачу, а чуже за лісом видно.

   - З неба зорі хвата а під носом не бачить (будова ока, кут зору),

  - Від кривого дерева крива и тінь (прямолінійне поширення світла в      однорідному середовищі),

   - Сім днів хліба не їж - весело диви­тися.

    - Якщо дочок сім, то є доля всім (досліди по дисперсії світла:

       розкладан­ня і утворення білого світла).

 

         «Електромагнітні» прислів’я і приказки

  • Не знаєш закону Ома, сиди на печі вдома,
  • Злому добра не роби, бо не по­дякує,
  • Ти його гладь, а воно ще й кусається,
  • Ти його бий, а воно тебе лиже.  (інтерпретація закону

електромагнітної індукції, правила Ленца: індукційний струм,що

 виникає в замкнутому контурі, своїм магнітним полем протидіє зміні магнітного потоку, який збуджує даний струм),

  • І золото залізом добувають.
  • У перший день гість, як золото, на другий - срібло, а на третій -мідь (електрохімічний ряд напруг металів),
  • Всякої тварі по парі.
  • Живуть, наче кіт з собакою.
  • Проти молодця і сам вівця(контактна різниця потенціалів,

електрохімічне руйнування металів),

  • З ким поведешся, того й набереш­ся.
  • З ким пристанеш, таким сам ста­неш.
  • Хто з псами лягає, той з блохами встає (передача електричного заряду, електрон) тощо.

Загалом на основі прислів'їв і прика­зок можна організувати захоплююче

пов­торення практично всіх основних фізичних понять. Звичайно, при підготовці до таких уроків потрібно найактивніше залучити учнів, організувати їх роботу в шкільній бібліотеці, зі словниками прислів'їв та приказок, газетами, журналами, тощо. Також можна використати інші

спектри народної творчості, зокрема, відгадування загадок та пояснення прикмет, які мають у собі фізичну підоснову, складання висловів, віршів, казок, оповідань.

   Перелічені вище прислів'я і приказки — це лише частина відтвореної учнями мудрості нашого наро­ду, який на основі життєвих спостережень

так вміло використовував фізичні явища.

Використання приказок і прислів'їв сприяє не­вимушеному повторенню навчального матеріалу, ак­тивізує мислительну діяльність учнів, особливо слабковстигаючих, розкриває глибину народної мудрості, єдність теорії і практики.


 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І.4.Загадки на уроках фізики і в позакласній роботі

 з предмета.

 

  Досить цікавою формою роботи на уроках фізики є розгадування загадок.  При вивченні будови речовини дітям можна загадати таку загадку:


  • Цеглина Всесвіту вона,

     У тілі, звісно, не одна.

     У вічнім русі, без спочинку.

     Як звати цю малу частинку?

                        (молекула)

Коли вивчаємо прості механізми, важелі,можна запропонувати ось такі загадки:

  •  Виграш в силі нам дає,

      Циліндри й поршні у ній є.

      І хоч води у них нема,

      Ми звично кажем — водяна.

 

  • Я прилад фізичний, завжди дуже точний,

    Причина ж бо в тім — мій важіль рівноплечий.

    Поводься зі мною уважно, мій друже,

    І я тобі довго і вірно послужу.

Вивчаючи тертя дітям пропоную таку загадку:

  •  Фізична я величина.

      Щоб м'ячик кинути — мала.

      Щоб шафу зрушить — я зростаю.

      Окрім цього, я й напрям маю.

 

 

  • У воді родиться і води боїться.

У воді росте, кохається,

Кинь у воду, то злякається.

                              (сіль)

  • Іде років двісті, А стоїть на місці.

Лічить людський вік, А не чоловік.

                            (годинник)

  • Куди ступиш — всюди маєш,

     Хоч не бачиш, а вживаєш.

                      (повітря)

  • Навіть у страшну негоду

     Я чатую на воді,

     Майстер викував уміло

     Два однакових ножі.

     Дуже зустрічі зраділи

     Об'єднались, щоб роз'єднати

     Два однакові ножі.

     їх уже ніхто не зміг.

     Підкажи, як називати

     Почали відтоді їх .

                       (ножиці)

 

  • Стоїть дуб, а на нім дванадцять гілок,

А на кожній гілці по чотири гнізда,

     А в кожному гнізді по семеро пташенят.

 

  • Все по колу і по черзі

     Дві подружки ходять вперто,

     Не штовхаючись ніколи,

     Кожна знає своє коло.

                     (стрілки годинника)

 

  • У піч положиш — мокне,

     На воду пустиш — сохне.

                            (віск)

 

  • Іде лісом — не шелестить,

     Іде водою — не плюскотить.

                              (промінь Сонця,Місяця)

 

  • Що за вершник: сам сидить верхи, а ноги за вухами.

                                        (окуляри)

 

  • Із землі підніме й мале,

     А через хату не перекине й велике.

                                       (пір’їна)

  • Куди ступиш – всюди маєш,

Хоч не бачиш – споживаєш.

                                 (повітря)

  •  На хвилину в землю вріс кольоровий диво-міст.

                                       (веселка)

  • Б’ють його,а він ховається,

І що сховається – те зламається.

                              (клин)

 

  • Прозорий,як скло, а не вставиш у вікно.

                                       (лід)

  • Взимку скляр прийшов на річку

Наче склом накрив водичку

Бавитися там не слід –

Бо крихкий на річці …(лід)

 

  • Пані крижана зі стріхи

Ноги звісила для втіхи.

А як сонце припече –

Пані плаче і тече.

                 (бурулька)

 

  • Все розкаже,хоч без язика,

коли погода буде яка.

                      (барометр)

  • Дві сестри качались,

 правди добивались,

а коли домоглися – зупинилися

                             (гойдалка)

  • Усі ми рівні перед ним —

І світлі, й темні, й русі.

Коли й на місці на однім,

То все одно ми в русі.

А він спішить, а він летить,

Бо вічності він служить.

Якщо проґавити хоч мить,

       То вже не надолужить.   

                                  (час)

  •  Дощ пройшов,через ставок

 Перекинувся місток.

 Кольорів у ньому сім,

 Він подобається всім

                              (веселка)

 

 

   Українська ліри­ка не менш милозвучна. І фізичні явища вміють опи­сувати українські поети. А тому пропоную визначи­тися, про які явища йдеться у віршах
     Д.Білоус:

Ви везете добро на возі

 На території чужій.

 Ось віз підскочив на дорозі

 Упав додолу ваш сувій.

                   ( інерція)

 

В. Близнюк:

Краплинами теплого воску

 Спадає на крони літо.     

                      (плавлення)

 

М.Рильський:

Пливли ми радісно гуртом;

Ті парус прямо нагинали,

Ті одностайно ударяли

 Об воду веслами.

                 (взаємодія тіл)

 

О.Олесь:

В день ясний горіло сонце,

Нерухомо вітер спав.

 Нерухомо в мертвій тиші

Степ незайманий стояв.

В бурю він шумів, як море,

І ховався в сизій млі,

Полохливо буйні трави

Припадали до землі.

А на півдні за лісами

Колихалось море трав,

То над степом буйний вітер

На шовкових струнах грав.

                      ( відносність руху)

 

О.Матійко:

Теплим ранком,

При безвітряній погоді,

Я копаю нивку

грядочку в городі.

Тут до мене диво-птаха прилітає,

Заходилась і для себе щось копає.

Щось копає та до мене так говорить:

«Постараємось, посіємо, то й уродить».

 Ми копали, розмовляли любо-мило.

Постаралися. Посіяли. Вродило.

             (Механічна робота.)

 

С.Пущик:

І хлібом пахне, вишнями, соломою,

І піснею, яку співав козак.

Та грудочка землі стає солоною,

 Як сіль чумацька на важких возах.

                          (Дифузія.)

 

 

 

М.Познанська:

Це жито липневе у полі

Дало соломи на бриля.

Прив'яло листя на тополі,

Від спеки аж пашить земля.

                         (Випаровування.)

 

Д.Білоус:

Від снігу очі мружимо.

Весь світ у сизій млі.

 В повітрі біле круживо

Від неба до землі.

                (Відбивання світла.)

 

М.Вороний:

Білесенькі сніжиночки,

 Вродились ми з води.

Легенькі, як пушиночки,

Спустилися сюди.

Ми хмарою носилися

Від подиху зими,

І весело крутилися

Метелицею ми.

Тепер ми хочем спатоньки,

Як діточки малі,

І линемо до матінки

До любої землі...

Матуся наша рідна,

Холодна і суха,

Бо дуже змерзла, бідна,

Вона без кожуха.

           (Теплопровідність.)

 

 

А.Костецький:

Раптовий сніг упав на землю,

Завис нечутно на гілках.

І забіліла сосен зелень

У неполоханих гайках.

Вже влаштувавсь ведмідь на зиму

В барлозі темній і зручній.

Лежить і згадує ожину

 І усміхається у сні.

А змерзлі клени та берези

Ховають ноги в теплий сніг.

І затихають обережно

 Аж до далекої весни.

                (Теплопровідність.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. 5. Реклама фізичного явища або фізич­ного приладу.

 

Ми вас усіх вітаємо,

Лінійку представляємо,

Універсальну річ вам пропонуємо,

Шкільну лінійку рекламуємо.

Лінійкою можна виміряти зріст,

Лінійка — мензурки зміст,

Лінійка — указка, лінійка — чародій,

Тільки нею користуватися вмій.

Розміри тіла виміряємо:

Нуль з початком тіла суміщаємо,

Яка ціна поділки, прикидаємо

І все, що треба, визначаємо.

Лінійка потрібна матусі і тату,

Бо кожен будує колись собі хату.

Інспектору навіть ДАІ без лінійки

Не взнати: машина з'явилася звідки.

І тренер, і вчитель, і строгий директор

Про цінність лінійки ведуть суперечки,

Та в спорі тім істина тільки одна:

Лінійка працює на їх всіх сповна.

Лінійка — шик. Лінійка — клас,

її вже має весь наш клас.

Лінійка — це універсал,

Придбай її увесь загал!

 

 

 

Мензурка — річ універсальна,

Потрібна всім бува вона.

Ну як без неї ви узнаєте,

Який об'єм має вода.

А як пиріг пекти прийдеться,

Об'єм знов мірять доведеться:

Скільки ж там цукру, молока -

Мензурка знов допомогла.

А щоб рум'яні щічки мати,

Треба всім соки випивати.

Поміряйте мензуркою об'єм

І пийте 200 г без проблем.

Щоб тіла густину узнати,

Знов нам мензурку треба мати.

Об'єм циліндра як шукали,

З мензуркою ж ми справу мали.

То що ж: мензуркам всім хвала,

Щоб з вас мензурку кожен мав.

Об'єм уміло визначайте,

Мензурку кожен в домі майте!

 

 

 

 

 

 

 

 

І. 6. Задачі на основі уривків з казок

 

Французька казка « Вовк та лисиця»

Лисиця прив’язала мотузку від дзвонів до хвоста вовка, розгойдала гарно дзвін. а потім покинула все і пішла. Бідолашний вовк, який був прив’язаний до дзвонів за хвіст,то здіймався на 15 фунтів вгору, то падав вниз і боляче вдарявся об землю. Так гойдався він хвилин 15.

 Запитання: Як у фізиці називається рух, який здійснював вовк? Чому гойдання вовка припинилося?

 

 

Арабська казка «Про Синдбада – мореплавця»

Уррух(величезний казковий птах) кинув у нас камінням, що було у нього,але капітан увернувся, і камінь не влучив в корабель,а впав у море поряд з кораблем. І корабель почав підніматися і опускатися.

Запитання: який рух почав здійснювати корабель після того, як камінь впав у воду?

 

Африканська казка «Жабенята, що захотіли мати правителя»

 Почуло сонце прохання жабенят і почало припікати ще сильніше. Воно відломило маленький шматочок дерева і кинуло його у ставок, що спричинило до виникнення ряботиння.

Запитання: Про які фізичні явища йдеться у цьому уривку? Уявіть собі,що шматочок дерева влучив не у ставок, а в річку. Що б ми побачили?

Відповідь: хвилі у річці мали б також форму кругів, але таких, що переміщуються відносно берега їз швидкістю рівною швидкості течії річки.

 

Японська казка « Дивовижна подорож роззяви Тараяна»

Задивився Тараян, зазівався. Раз! І послизнувся. Покотився і невдовзі опинився на середині Осакської затоки. Плюх! Пішли по воді круги. З великої висоти покотився Тараян і за одну мить опинився на дні. Стоїть під водою чудовий палац, так і виблискує всіма кольорами веселки.

Запитання:Які явища тут відбуваються? Чому на воді появилися круги.

 

Англійська казка «Тітті – мишка і Тетті - мишка»

  • А  я буду рипіти. – сказали двері і почали рипіти
  • Послухайте, двері, чого ви рипете?- запитало  вікно.
  • Ох! – відповіли двері,- Тітті померла,Тетті плаче,триніжка скаче, щітка мете, а я ось риплю.
  • А я буду деренчати. – сказало вікно,і задеренчало.

Запитання: Які тіла в цьому уривку спричиняють механічні коливання, звукові коливання? Чому риплять двері? Чому вікно може деренчати?

 

Словацька казка «Чому у мурашок криві ноги».

Була холодна зима. Дерева тріщали від лютого морозу,а сніг під ногами так рипів, мов земля була устелена битим склом.

Запитання: Джерела звуків. Чому тріщали дерева, чому рипів сніг?

(Тріск дерев обумовлений тим, що волога, яка знаходиться у деревині,під впливом морозу кристалізується, замерзає,збільшуючись при цьому в об’ємі, розриваючи волокна деревини.

Рипіння снігу обумовлене руйнуванням під ногами снігових кристаликів.)

 

Американська казка «Гора-будильник»

Я жив біля річки,а навпроти була гора. Вона була так далеко, що якщо крикнути,то луна верталась через 6 годин. Я скоро здогадався у чому тут справа. Було,коли лягаю спати,крикну гучно : «Час вставати!»,а через 6 годин ,перед світанням,луна як крикне біля вуха: «Час вставати!»,і я встаю.

    Запитання: Що таке луна? Назвіть джерело звуку, предмет,що відбиває звук,приймач звуку. Чи можна повірити оповідачу? Оцініть відстань до гори –будильника.

 

Французька казка «Ніч чотирьох пригод»

Через рік,опівночі,лицар знову постукав у двері замку:

  • Ей, пані,просипайтесь! Час справляти наше весілля!
  • Прекрасний лицар! Яка сьогодні погода?
  • Пані, іде дощ,як із відра, буря завиває,мов звір, вітер рве дерева разом з корінням, іде град, і кожна градина величиною з кулак.
  • Прекрасний лицар!  Ця ніч чотирьох негод. Швидше ,настав час нашого весілля.

    Запитання: Назвіть тіла,які у цьому уривку рухаються, можуть створювати звукові коливання. Чому буря завиває як звір?

 

 

І.7 Фізика і лірика. Фізичні явища у віршах.

Щоб розвивати в учнів інтерес до вивчення такої,здавалося

 б , сухої науки ,як фізика, можна запропонувати як вступ до вивчення того чи іншого явища вірші,складені вчителями фізики, або запропонувати учням скласти самим вірш про явище.

  Наведу приклади деяких віршів.

                 ПРО ФІЗИКУ

Стрімка, бурхлива річка пізнання

У горах знань, як літній грім, гуркоче.

Тече вона поміж високих стель,

Наважиться не кожен в неї скочить.

 

Наук там різних скелі є страшні.

Одна із них — це фізики царина.

Шпичаста, неприступна та гора,

За скелею квітучая долина.

 

Коли перепливеш оту страшну ріку,

 Здобудеш знань коштовную перлину,

Здолаєш скелю голу і стрімку,

Ти спустишся у жадану долину.

 

Фонтани бризк, веселки стремено

Тримають водоспади у напрузі!

Жах круговерті подолавши заодно.

 Сторицею знання відплатять по заслузі.

 

Підступні води й течія ріки,

Підводні камені лежать на дні усюди,

Та тихо й лагідно в долині навкруги.

Відпочивають там не просто люди.

 

Зі скелі тої б'є потужне джерело,

удови тайни світу у собі тримає.

Як їх відкрити? ...Нам це не дано.

 Це лиш, напевно, тільки фізик знає

             (В. М. Пилипенко, викладач фізики професійного ліцею дизайну і будівництва, м. Львів)

 

 МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Щоб зрозуміти фізичну науку

Мову її треба добре збагнути.

Чіткість і звучність її неземну

Так полюбити, як вічну красу.

Мова ця, друже, вкраїнська в цілому,

(Хоч є слова і не з нашого дому).

Речення в ній і окремі слова —

Розповідь про незчисленні дива...

Тож почнемо непросту цю науку

З слова простого — фізичного руху:

Будь-яку зміну в природі завжди

 Рухом фізичним сміливо зови.

Рухом назвемо і рух літака,

Що у блакить наче пташка зліта.

Стан тих вагонів, що рейками мчать,

І пасажирів, які в них сидять

 Рух механічний у риби в воді

Танок метелика в теплій траві

 Здійснює рух в небі хмарка мала

У водоспаді - краплиста вода.

Он у вагоні людина дріт.

Враження перше: тут руху нема.

Але по рейках колеса біжать,

Стіни й підлога ритмічно дрижать.

 А за вікном пробігають стовпи.

І села, і річки, і різні мости...

Он хлопчик у тому вагоні сидить:

Сам — нерухомий — з вагонам біжить.

 Коли рух описати нам треба

 Із землі, із зорі чи із неба,

Виберем тіло примітне таке,

Відносно якого й опишем усе.

В фізиці тіло це відліком зветься,

Правда, довільно юно там береться.

Відстань від нього відлічують в часі,

В горах, у полі, в просторому класі...

Як тільки відстані зміну побачиш,

Сам собі й друзям отак розтлумачиш:

Тіло у русі знаходиться дане

Тільки відносно того, що за відлік обране.

Як захочеш, то можеш завжди

Тіло таке у природі знайти,

Відносно якого ти будеш незрушний,

В стані спокою,як камінь бездушний.

Фізик великий,що звавсь Галілей

Справу велику робив для людей.

«Рух є відносним,- сказав він відважно.

Чим і прославивсь цей фізик відважний.

 

ВІДНОСНІСТЬ РУХУ

Спитав дідусь свою онуку:

До школи ходиш,щоб навчатись.

То що ж таке «відносність руху»,

Мені хотілося б дізнатись.

Онука фізику любила,

До школи недарма ходила,

Тому не стала відмовлятись,

На обмаль часу посилатись.

Дідусю любий, глянь на небо!

Побачиш Сонця рух невпинний.

Воно до заходу зі сходу

Іде із часом легкоплинним.

Та вчені довго працювали,

Життям своїм ризикували,

Але зуміли довести,

Що Сонце — в центрі,

а навколо, Описуючи майже коло,—

Земля, і люди, і сади.

Ми всі мандруємо у Всесвіт,

 І навіть, діду, уві сні

Відносно ліжка — нерухомі,

Відносно Сонця — зовсім ні.

Коли літак з аеродрома

 Свій в небо починає зліт,

Для пасажирів нерухомим

Він буде, поки йде політ.

Але диспетчер, що пильнує

За монітором на столі,

Побачить, що пілот прямує

Літак все далі від Землі. —

Ось в чому справа! —«учень» твердить,—

Здається, ясно все мені:

Від тіла відліку залежить,

Чи буде рух у нас чи ні.

 

     СПЕКТРИ

 1.Веселка – символ згоди людства з Богом –

Сім кольорів земних в собі вміщає.

І кожен з них риси людини

Своїм цвітінням визначає.

Добро – червоний, радість – жовтий,

Натхнення – колір голубий,

Лиш фіолетовий – журби.

Проте оранжевий – мов сонце.

Тепло душі в собі несе,

А синій – строгості, та в міру,

Бо добре – коли в міру все.

 

 

2. Ось відгриміла гроза громовиста,

Хмари кудлаті кудись понесло,

Сонце з'явилось, як жар променисте,

Світлом навколо усе залило.

 Сяють на листі краплини прозорі,

 Сяє, мов срібло, в долинах вода.

А на спині чорно-білої хмари

 Семиколірна веселка-дуга.

Сонечко світить мені просто в спину,

Переді мною веселка-дуга.

Всі кольори, що відомі в природі,

Сяють в дузі, що на землю спада.

 Сім основних кольорів із веселки

Дружньо шикують веселий парад.

Зверхучервоний, оранжевий нижче,

Жовтий, зелений... і знов світлопад.

Плавно спливає зелений в блакитний,

Синій в підмогу приходить йому,

А фіолетовий колір спокійний

Тихо ладнає найнижчу дугу.

 Краплинки у хмарі прозорі і чисті.

Цедоньки простої, без барви, води.

Де ж хмара ота, густа й громовиста,

Ясні ці знайшла кольори?

Світло — це хвилі електромагнітні.

В кожного кольору — хвиля своя.

Світло від сонця — то хвилі сукупні,

 їх розділяє краплиста роса.

Кожна краплинка породить веселку.

Безліч краплинок велику дугу.

В ній все багатство суцільного спектра

Білого світла, що нищить пітьму.

Призму тригранну візьми на долоню,

Сонячний промінь на грань наведи,

І на стіні свого рідного дому

Знову побачиш ти спектр без води.

Ті ж кольори, що й в веселці знайомій.

Строгий порядок усіх кольорів.

Явище в фізиці добре відоме

В досліді цьому ти, друже, зустрів.

Фізики звуть його мудро дисперсія.

 Справа оця не така вже й проста.

З кожною часткою зменшення хвилі

Ступінь заломлення світла зроста.

Тож і в краплині, і в призмі тригранній

 З гурту всіх хвиль, що надходять сюди,

Кожна складова відійде завчасно,

Стане в шеренгу веселки-дуги.

 Всіх кольорів у веселці порядок

 Запам'ятати не важко завжди.

 Віршик чи фразу ти вивчи як згадок

Про спостереження спектра-дуги...

                               (В. Савченко)

3. Біле світле, чи просте ж?

В нім можливостей без меж.

Сховані всі кольори:

Не один, не два й не три.

Є оранжевий, червоний,

Жовтий біля них в полоні,

Голубий, зелений, синій

їх знайдеш у літній днині.

 

Всіх повинно бути сім,

Тож виходить, що не всі.

Залишився про запас

Фіолетовий у нас.

Що за явище, за диво,

Неповторне і звабливе,

І у чому того суть, Що дисперсію звуть?

 

Вірш про електричний струм та його використання.

 


Струм електричний — чарівний він гном,

З ним ми стикаємось знову і знову:

Ліфт піднімається на поверх найвищий,

І в пилососі він весело свище,

Світлом наповнює завжди наш дім,

 Тепло і затишно жити у нім.

Пральна машина є в нас у квартирі,

Фен, телевізор живуть з нами у мирі.

 Є холодильник на службі у нас,

Магнітофон я вмикаю щораз.

Знаю, що струм швидко шиє нам одяг,

Тягне вагони важкі з ними потяг,

 Борошно меле і масло збиває,

Струм на заводі всьому голова є.

Ходять тролейбуси на струмі й трамвай,

Хліб він пече і смачний коровай,

Струм електричний на службі повсюди,

Вдячні за це йому всі наші люди.

 

ЛЕГЕНДА ПРО ЯБЛУКО

 

Сидів Ньютон собі в саду,

Відпочивав між ділом

І от ,на щастя,на біду

Тут яблуко злетіло.

Могло упасти на траву –

Нічого б не змінилось.

Та ні ж, на голову йому,

А потім вниз скотилось.

І от задумавсь Ісаак,

Хоч ще крививсь від болю,

Чому. і що, навіщо, як?

Ну,що ж поробиш, доля.

Легенда це, чи може сон

А чи просте везіння,

Але на світ з’явивсь закон

Всесвітнього тяжіння.

Вірш про будову атома

 

Електрони ми веселі,

Атоми у нас оселі.

Кожен зна  своє ядро,

Та якби то так було.

Є брати в нас менш моторні,

То протони і нейтрони.

їх з ядра свого ніколи

Виманить не маєм змоги.

Як ми дома все нормально,

Атом наш тоді нейтральний.

Якщо хтось кудись пішов

Став із атома іон.

В нас заряди негативні

І на менші неподільні.

Все ми в русі, все в путі,

Взагалі ж ми молодці.

Можемо ми бути вільні,

 А буває то невільні.

Та секрету в тім нема

То ж яка речовина!

Трошки вам ми розказали,

Щоб про нас ви дещо знали,

Якщо хочете все знати

Треба фізику вивчати.

Під час вивчення сили та видів сил :

Сила – наш затишний дім.

Бо здавна ми жили в нім

Запам’ятати має кожен

Без сили жити нам не можна.

Усе, що оточує нас

Бере від сили про запас.

Так що ж таке ця сила,

Яка усіх отак здружила.

 

Закон Всесвітнього тяжіння

Нас супроводить щохвилини.

Притягується все надійно

Тому наш світ такий стабільний:

Місяць до Землі,  Землі до Місяця

І ми, звичайно ж, до Землі, закріплені на місці.

Земля навколо Сонця обертається,

А ми нетерпляче на сонечко чекаємо.

Планети, зорі – мирний дім,

І порядкує сила в нім.

 

Усе з чогось складається,

І світ наш розвивається,

Про це вам кажемо напевно.

Бо атом вже не є таємним!

Нам здавна дорогі і милі

Ці електромагнітні сили.

Відразу нагадаємо про них –

Найбільш активних, бойових.

 

Тертя ось сила виступає,

Що нам ходить допомагає

Без неї важко збудувати дім,

Розташувати меблі в нім.

Вона допомагає з парти зошит взяти,

А потім дозволяє щось у ньому написати.

 

Де тіло тілу протидіє,

Там сила пружності вступає в дію:

В пружині,в тілі і в підвісі

Вона – реакція прогресу!

Себе по різному представить,

Тебе байдужим не оставить!

 

 

Для чого у школі вивчають тему «Електрика», учні відповідають словами вірша.

 

а) Струм електричний гном чарівний,
З ним ми стикаємось всюди й в усім:
Ліфт піднімає на поверх найвищий,

І в пилососі весело свище,

Гарно освітлює завжди наш дім,

Тепло й затишно живеться нам з ним!

 

б) Мікрохвильовка є в нашій квартирі,
Фен, телевізор живуть з нами в мирі.
Є холодильник на службі у нас,
Магнітофон грає добре весь час.

 

в) Знаю, що струм швидко шиє нам одяг,
Рушить вагонів цілісінький потяг,
Олію збиває і борошно меле,

Зі струмом усяка робота весела!

 

г) Струм булочки пече і короваї,
Оживлює тролейбуси й трамваї.
Струм електричний на службі усюди,
і вдячні за поміч йому усі люди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                           Висновки

    Серед завдань. що стоять перед школою,чи не найголовнішим є передача учнівській молоді змісту соціальної культури для її збереження і розвитку.

Природничі і гуманітарні науки реалізують це завдання через пізнання людиною навколишнього світу. Саме в духовній діяльності проявляються різні форми відображення об’єктивного світу у свідомості людей. Створення умов для такої діяльності потребує змін у змісті, формах і методах навчання.

 Використовуючи на уроках фізики ігрові моменти, ігри на фізичному матеріалі,казки, прислів’я, приказки та вірші можна розвивати інтерес до предмета,сприяти кращому засвоєнню навчального матеріалу, гуманізації навчання.

  Ігрові ситуації на уроках сприяють розвитку творчих здібностей учнів,підвищує інтерес до вивчення курсу,привчає їх до самостійного пізнання й творчої активності.

  Інтерес до предмета підвищує увагу,полегшує розуміння й, відповідно,сприяє більш свідомому і ґрунтовнішому засвоєнню матеріалу.

  Головна мета «цікавої» фізики – збудити діяльність наукового уявлення,привчити учнів мислити в дусі фізичної науки й сприяти виробленню в його пам’яті численних асоціацій фізичних знань із найрізноманітнішими явищами життя.

 Учитель ,в свою чергу , може краще дізнатися про індивідуальні здібності учнів,їхні інтереси і всіляко розвивати їх. Єдність класних і позакласних форм роботи збагачує урок, наповнює його новим змістом,робить більш цікавим та емоційним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Список використаних джерел

 

1. Денисюк Г. Ф. Як розвинути інтерес до навчан­ня. Методичний банк ігор на уроках фізики / Г. Ф. Денисюк // Фізика. — 2006. — № 3 ; 2009. — № 28, 29.

  1.  Ланіта И. Я. Внеклассная работа по физике / И. Я. Ланина. — М. : Просвещение, 1977.
  2. Ланина И. Я. Не уроком единым / И. Я. Ланина. — М. : Просвещение, 1993.
  3. Май ліс В.Я. до іграшки – з повагою. Фізика – 2005 - №9
  4. Фізика ,- 2002,-№29
  5. Фізика в школах України – 2003 - №3, №5,№6
  6.  Фізика в школах України, — 2006. — № 18, 20. 22.
  7.  Фізика в школах України, — 2007. — № 20, 21.
  8.  Фізика в школах України, — 2010. — № 18, 22.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 


 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Милка Наталія Василівна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
12 лютого 2019
Переглядів
1137
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку