Майдан - трагічна історія мирного протесту та подальшого горя українського народу

Майдан - трагічна історія мирного протесту та подальшого горя українського народу

Привід: Адміністрація президента В. Януковича та уряд на чолі з М. Азаровимвели активну проросійську зовнішню політику. Важливим етапом в історії незалежної України мав стати Вільнюський саміт східного партнерства 28–29 листопада 2013 р. Але незадовго до цього була зроблена неочікувана для всіх заява: Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Такий хід подій аж ніяк не влаштовував українців зроблена заява стала тим каталізатором, який призвів до перших актів протесту., які покладали великі надії на співробітництво України із ЄС.

Причини Майдану 2013 Причин у Майдану було чимало і з кожним днем ​​протесту, їх з'являлося все більше і більше. Але головними можна назвати наступні: - Брехня і відмова від ЄС; - Узурпація влади Януковичем; - Економічна криза; - Тотальна корупція; - Свавілля міліції; - Цензура; - Придушення громадянських свобод; - Репресії проти опозиції.

21 листопада. Півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту проти того, що проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі. початок Революції Гідності.

27 листопада - мітинги вже по всій Україні. Янукович летить до Вільнюса, де, незважаючи на те, що відбувається в країні, відміняє угоду з ЄС.

30 листопада. Начальник ГУМВС України в Києві Валерій Коряк віддав безпосередній наказ про застосування сили для ліквідації Євромайдану.

30 листопада 4.00 почався жорстокий розгін студентського Євромайдану. Страшні кадри того, як силовики били дітей, жінок, людей похилого віку облетіли весь світ. Саме в той момент всім стало зрозуміло, що мета Євромайдану - не просто євроінтеграція, а повна зміна влади. Саме тоді і почалася Революція Гідності. Саме після розгону студентів на Майдані почали створювати самооборону. За перший тиждень туди записалося більше 4000 чоловік. 30 листопада на Михайлівській площі було вже близько 100 тисяч осіб, головною вимогою яких була негайна відставка президента.

1 грудня. Півмільйонне Всеукраїнське народне віче на Майдані Незалежності. Захоплення КМДА і Будинку профспілок.

16 січня. У Верховній Раді з порушеннями прийняли десять законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян.

22 січня. Смерть Сергія Нігояна та Михайла Жизневського.

19 лютого. Підпал Будинку профспілок. Силовиками з вогнепальної зброї було вбито більше 20 осіб. Запеклі сутички в центрі Києва.

20 лютого. Протестувальники у Києві перейшли у наступ, на дахах готелів розташувались снайпери, що відкрили прицільний вогонь по протестувальниках на ураження

21 лютого лідери опозиції підписали з Януковичем угоду щодо врегулювання кризи в Україні. Його підписання не було сприйнято людьми на Майдані: демонстранти вимагали від президента піти у відставку. Вранці 22 лютого Янукович втік з Києва. Примітно, що він заздалегідь був готовий до варіанту втечі, оскільки ще 19 лютого, коли між владою та опозицією велися переговори, з "Хонки" почали вивозити майно. Остання відправка вантажівок з резиденції завершилася о 4:00 22 лютого.

22 лютого. Кінець режиму Януковича: Верховна Рада України 328-ма голосами народних депутатів підтримала Постанову про усунення Віктора Януковича з посади Президента України.

Результати Революції Гідності:-збереження державного суверенітету України;-ліквідація диктатури та диктаторських законів;-відновлення основних демократичних свобод;-ліквідація корумпованого режиму В. Януковича;-угода про асоціацію з ЄС;-зміцнення зв'язків з НАТО;-підвищення рівня патріотизму та національної ідентичності українців;-створення передумов проведення реформ;-прискорення процесу формування громадянського суспільства.

Хронологія спротиву. З чого почалась окупація Криму Анексія - це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. За міжнародним правом анексія — один з видів агресії.

СУЧАСНА ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ – воєнний етап ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

Гібридна війна — війна з поєднанням застосування зброї, партизанської війни, тероризму та злочинної поведінки з метою досягнення певних політичних цілей, основним інструментом якої є створення державою-агресором в державі, обраній для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим їх використанням для досягнення політичних цілей агресії, які звичайно досягаються звичайною війною.

Передумови початку гібридної війни на Сході Українінаявність у РФ значного політичного прошарку, зацікавленого у реалізації власних імперських амбіцій;прагнення РФ повернути світ від багатополярного стану до біполярного;усвідомлення керівництвом РФ загрози, якою буде для неї успішна Україна;залежність значної частини ЄС від поставок російських енергоносіїв;очевидне бажання Кремля шляхом підкорення України зламати волю до опору не лише країн СНД, але і республік Балтії та Польщі.

Характерними особливостями гібридної війни РФ проти України є:агресія без офіційного оголошення війни з боку РФ;приховування країною-агресором своєї участі в конфлікті;широке використання нерегулярних збройних формувань, “ввічливих чоловічків”, “добровольців”, які, по суті, є найманцями і не зв’язані міжнародним правом (в т. ч. під прикриттям мирного населення) під гаслами і виглядом громадянської війни.

Створення сприятливого для Кремля інформаційного фону в західних ЗМІ, цілеспрямоване наповнення українського сегмента Iнтернету дезінформацією;«Дипломатична клоунада» Віталія Чуркіна на засіданні Ради Безпеки ООН;

Неготовність України до гібридної війни з боку РФ у 2014 р. слабкістю української влади і допущені раніше помилки; демілітаризація українського суспільства та армії;слабка диверсифікація ринків збуту української продукції;прив’язаність до російського ринку базових секторів вітчизняного господарства;відсутність альтернативних джерел постачання ресурсів

30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького6 грудня 1991 року 30-та гвардійська танкова дивізія увійшла до складу Збройних Сил України. В лютому 1992 року особовий склад дивізії склав присягу на вірність народу України. Згідно Директиви НГШ № 115/1/0627 від 25 серпня 1993 року увійшла до бойового складу 8-го армійського корпусу. Згідно з планом підготовки ЗС України в період з 10 по 18 листопада 1994 року в частинах 30 танкової дивізії проводилася інспекція Міністерства оборони України на чолі із заступником Міністра оборони України, командувачем Сухопутних військ ЗС України генерал-полковником Собковим В. Т. За результатами інспекції стан справ в частинах дивізії було оцінено на «задовільно». У жовтні 2000 року на базі дивізії вперше в історії незалежної України та її Збройних Сил проведені командно-штабні мобілізаційні навчання з реальним призовом військовозобов'язаних. Присутні на навчаннях Президент України Леонід Кучма, Міністр оборони України Генерал армії України Олександр Кузьмук, командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Петро Шуляк високо оцінили бойовий вишкіл воїнів-танкістів та стан справ у з'єднанні загалом. У червня 2005 році на базі з'єднання розпочато експеримент щодо укомплектування військовослужбовцями за контрактом. МІсто військової доблесті

Високий рівень фахової майстерності та польового вишколу показали військовослужбовці за контрактом 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону під час проведення широкомасштабних навчань «Реакція-2005», що проводилися восени 2005 року на Житомирському навчальному центрі. За підсумками бойової підготовки у 2005 році колектив бригади займає 1 місце серед з'єднань та частин 8 армійського корпусу. Восени 2007 року в ході проведення батальйонних тактичних навчань з бойовою стрільбою «Артерія — 2007» на 240 Житомирському навчальному центрі з 1 механізованим батальйоном, цей підрозділ підтвердив свій високий рівень. У 2001–2010 роках військовослужбовці 30 механізованої бригади брали участь у миротворчих операціях в Іраку, Лівані, Конго, Сьєрра-Леоне, а також в операції Організації Об’єднаних Націй (ООН) в Косові, де стали частиною Польсько-українського миротворчого батальйону. МІсто військової доблесті

Російсько-українська війна. Навесні 2014 року, після інтервенції Росії до Криму, 30-та механізована бригада одна з п'яти бригад Збройних сил України, що комплектувалася на той час контрактниками й була боєздатна, маючи змогу виставити близько 1000 бійців. З самого початку збройного протистояння російській агресії підрозділи 30 окремої механізованої бригади постійно ведуть боротьбу за свою землю. За сигналом «Бойова тривога» підрозділи 1 батальйонно-тактичної групи (далі «бтгр») 8 березня 2014 року залишили пункт постійної дислокації та здійснили переміщення в напрямку тимчасово-окупованого Криму, де виконували завдання до липня 2014 року. Після дострокового повернення військовослужбовців 2 механізованого батальйону з миротворчої місії в Косово було сформовано 2-у бтгр, бійці якої 22 травня 2014 року прийняли свій перший бій за місто Рубіжне, Луганської області.1 бтгр 30 омбр влітку 2014-го року приймала участь в спецоперації по тилам противника, яка носила назву «Рейд». Серед найбільш важливих бойових зіткнень 2014 року – це бої за Савур-Могилу, с. Степанівка, Міусинськ, Рубіжне, Металіст, Лутугино, забезпечення виходу з ворожого оточення підрозділів 24-ї омбр, 72-ї омбр, 79-ї оаембр підрозділів прикордонників та нацгвардії. МІсто військової доблесті

Під час бойових дій влітку 2014 року бійці зведеної роти 2-ої бтгр під час важкого бою поблизу населеного пункту Георгіївка вибили підрозділ псковської десантної дивізії. Так вдалося повернути під контроль стратегічно-важливу висоту. Це дало змогу українським підрозділам контролювати дорогу, що вела до Луганського аеропорту, за який також велися постійні бої. В ході штурму висоти наші хлопці знищили та захопили російські бойові машини, які, до речі, разом з документами військовослужбовців РФ зараз знаходиться в Києві у виставковому залі, як доказ присутності російських військ на території України. В січні-лютому 2015 підрозділи 30 бригади активно приймали участь в боях на Дебальцівському напрямку за такі населені пункти: Вуглегірськ, Логвинове, Нікішине, Рідкодуб, Чорнухине, Санжарівку, Троїцьке, та безпосередньо – Дебальцеве. Під час бою за Логвинове бійці бригади в меншості взяли в полон 17 бойовиків незаконних збройних формувань. З лютого 2015 по лютий 2016 підрозділи нашої бригади зайняли оборону на так званій «Світлодарській дузі»: Троїцьке-Миронівський-Луганське-Світлодарськ-Кодема. МІсто військової доблесті

З жовтня 2017 року по червень 2018 року, підрозділи бригади виконували бойові задачі по стримуванню російської агресії за напрямком: Красногорівка-Мар’їнка-Славне-Тарамчук-Березівка-Новотроїцьке. З січня 2019 року по вересень 2019 року, підрозділи 30 окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького спільно з ОЗСП НГУ «АЗОВ» в складі Об’єднаних сил виконували бойові завдання по стримуванню та відсічі збройної агресії Російської Федерації на «Світлодарській дузі»: Троїцьке-Миронівський-Луганське-Світлодарськ-Новолуганське-Травневе-Гладосове-Зайцеве. З березня 2020 року по листопад 202о року підрозділи бригади виконували бойові завдання на Попаснянському напрямку. Сотні військовослужбовців бригади удостоєні державних та відомчих нагород, серед яких ордени «Богдана Хмельницького» та «За мужність». За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України присвоєно почесне звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» трьом офіцерам бригади: Володимир Володимирович Гринюк, Сергій Станіславович Собко та Іван Іванович Віннік.14 бійців удостоєні звання Народного Героя України, четверо з яких – посмертно. МІсто військової доблесті

У 2018 році 30-й бригаді було присвоєно ім’я князя Костянтина Острозького — видатного литовсько-руського мецената й полководця кінця XV — початку XVI ст., який провів кількадесят переможних битв проти татар і московитів. Найбільшу славу князь Костянтин здобув завдяки перемозі у битві під річкою Оршею в 1514 році, де йому вдалося розгромити велике московське військо. Повномасштабне вторгнення більшість бійців 30-ї бригади зустріли там, де укріпилися ще в 2015 році — на Світлодарській дузі. Але в ніч з 23 на 24 лютого 2022 року, передбачаючи загострення, підрозділи бригади розосередилися і зайняли нові позиції, щоб уникнути прицільного масованого обстрілу. Один з батальйонів боронив Нью-Йорк із лютого до червня 2022 року, відбиваючи численні штурми противника. У червні 30-та бригада вирушила на відновлення до Бородянки, і вже в липні 2022 року зайшла на позиції на Ізюмський напрямок: спершу тримала оборону, а на початку вересня отримала наказ наступати — так починався Слобожанський контрнаступ ЗСУ. Підрозділи бригади зайняли південні околиці Ізюма. МІсто військової доблестіПісля успішного прориву під Ізюмом 30-та бригада вирушила на Донеччину — обороняти південні околиці Бахмута. Взимку бригада відійшла для відновлення в Таврію У лютому 2023 року бригада повернулася на позиції під Бахмутом.

12-й окремий полк підтримки. Після розпаду СРСР у 1992 році 1591-й окремий інженерний батальйон перейшов під юрисдикцію України.1 грудня 1994 року на підставі директиви командувача Прикарпатського військового округу 1591-й окремий інженерно дорожньо-мостобудівельний батальйон був реформований у 12-й інженерний полк. Полк активно бере участь у різноманітних навчаннях, серед яких «Реакція-2005», «Чисте небо-2006», «Артерія-2007», «Взаємодія-2010», «Адекватне реагування-2011», «Перспектива-2012». З 2008 року та вже п'ять років поспіль частина є незмінним учасником українсько-американських командно-штабних навчань «Rapid Trident» на Яворівському загальновійськовому полігоні. Інженерно-саперна рота полку пройшла першу і другу оцінку НАТО, за результатами якої визнана сумісною з підрозділами Альянсу та ввійшла до спільного фонду оперативних сил і можливостей НАТО. Військовослужбовці частини під егідою ООН виконують миротворчі завдання в усьому світі, в тому числі в Лівані, Сьєрра-Леоне та Іраку. 7 інженерів полку залучені до складу миротворчої місії в Ліберії. Український підрозділ в складі міжнародного контингенту в Косово налічував 28 саперів, мінно-розшукову собаку Лайс та 13 одиниць техніки. МІсто військової доблесті

За бездоганне виконання службових обов'язків та активну участь в миротворчій діяльності українські інженери були нагороджені медалями НАТО. Починаючи з 2006 року, силами полку було побудувано 10 мостів, зокрема за 2009—2013 роки: 96-метровий у селі Вітковичі Березнівського району на Рівненщині, 64-метровий через річку Тетерів в селі Ставки Радомишльського району на Житомирщині та 53-метровий через р. Стохід в селі Березичі Любешівського району на Волині. У грудні 2013 року 12-й інженерний полк та 144-й окремий батальйон РХБЗ реорганізовані у 12-й окремий полк оперативного забезпечення. У березні 2015 року колектив полку виступив з громадською ініціативою увіковічити пам’ять військовослужбовців гарнізону, загиблих в ході антитерористичної операції, а саме – збудувати меморіал «Загиблим воїнам». Урочисте відкриття монументу відбулось 23 серпня 2015 року. МІсто військової доблесті

Російсько-українська війна. У березні 2014 року після інтервенції російських військ до Криму, особовий склад полку розпочав облаштування фортифікаційних споруд та мінно-вибухових загороджень на адміністративному кордоні з тимчасово окупованим півостровом, що дозволило тоді запобігти дестабілізації південних регіонів України. З початком війни на сході України зведені підрозділи інженерної частини тривалий час пліч-о-пліч з десантниками 95-ї окремої аеромобільної бригади тримали оборону позицій на горі Карачун, визволяли Слов’янськ і Краматорськ, будували мости через річку Сіверський Донець, які потім рятували життя багатьох українських воїнів, утримували мінні поля, облаштовували позиції та здійснювали інженерну розвідку в найнебезпечніших місцях лінії фронту. Військовослужбовці полку виконували завдання у Амвросіївці, Старогнатівці, луганському та донецькому аеропортах, Дебальцевому.24 серпня 2017 року, під час проведення військового параду на Майдані Незалежності м. Київ Начальник Генерального штабу – Збройних Сил України генерал-армії Муженко Віктор Миколайович вручив Бойовий Прапор 12-го окремого полку оперативного забезпечення командиру військової частини. МІсто військової доблесті

54 окремий розвідувальний батальйон. У 1992 році 54-й окремий гвардійський розвідувальний Прутсько-Померанський батальйон був перепідпорядкований Міністру оборони України. Особовий склад частини присягнув на вірність Українському народові, брав участь у багатьох навчаннях, отримував високі оцінки керівництва. Починаючи з 1992 року, особовий склад батальйону бере активну участь у миротворчих операціях, до яких залучаються Збройні Сили України. Географія участі представників 54-го батальйону в миротворчих операціях охоплює Балкани, Африку та Близький Схід. Сьогодні 54 окремий розвідувальний батальйон вирізняється серед розвідувальних частин Сухопутних військ Збройних Сил України не тільки героїчною історією, але й яскравим сьогоденням. Від початку російсько-української війни 54 орб бере участь у військових діях. Зокрема, рота глибинної розвідки приймала участь у боях під Іловайськом, а батальйон безпосередньо був задіяний у боях під Вуглегірськом, Широкино, Горлівкою, на Світлодарській дузі. На жаль, за час проведення антитерористичної операції батальйон зазнав людських втрат, 20 військовослужбовців батальйону поклали свої життя за незалежність, територіальну цілісність та суверенітет нашої Батьківщини. МІсто військової доблесті

Державні нагороди отримані особовим складом 54 орб: Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеню – 1; Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеню – 11 (з них 1 посмертно); Орден «За мужність» ІІІ ступеню – 20 (з них 16 посмертно); Медаль «За військову службу Україні» – 12.23 серпня 2021 року з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань, високі показники в бойовій підготовці, з нагоди 30-ї річниці незалежності України, батальйону було присвоєно почесне найменування «імені Михайла Тиші». МІсто військової доблесті

181-й окремий батальйон матеріального забезпечення. У 2015 році відповідно до директиви Міноборони та Генштабу, на базі Новоград-Волинського гарнізону був сформований окремий батальйон матеріального забезпечення. Довелося зробити чимало з відновлення інфраструктури військового містечка, відновлено казарму. Особовий склад виконує завдання у зоні АТО, серед першочергових задач — забезпечення паливом, продовольством, речовим майном 68-ми військових частин ЗСУ. У 2015 році в місті Новограді-Волинському був сформований 181-ій окремий батальйон матеріального забезпечення. Його очолює підполковник Віктор Синиця. Відтоді довелося зробити чимало для відновлення інфраструктури військового містечка. Відновлено казарму та солдатську їдальню. Зводиться гуртожиток для військовослужбовців за контрактом на 120 чоловік. МІсто військової доблесті

Навесні 2016 року 181 батальйон вперше залучили до виконання завдань в оперативно-тактичному угрупуванні «Маріуполь», де беззмінно він пробув майже два роки, із заміною особового складу на ротаційній основі. Після цього військові повернулися в пункт постійної дислокації для відновлення боєздатності та ще двічі відбували на ротацію на 7 і 8 місяців відповідно, в Луганську область. За п’ять років свого функціонування тут пройшли службу понад 400 військових, серед яких 25 жінок. З них 100 отримали посвідчення учасника бойових дій, 64 — нагороджені медалями та відзнаками Міністерства Оборони України, ще 12 — від Генерального Штабу — Головнокомандувача ЗСУ. МІсто військової доблесті

24 лютого 2022 р. почалась нова фаза російсько-української війни. РФ прагне примусити Україну до капітуляції. Задум російського керівництва полягав у швидкому розгромі Збройних Сил України, захопленні Києва і одночасній окупації значної частини держави. Близько 5:00 ранку війська РФ завдали серії потужних авіаударів по різних об'єктах Києва. Станом на 18:00 Київ зачищений від диверсантів; в місто підтягуються українські війська, формуюється тр. О «Азов» заради оборони столиці.

Повномасштабне вторгнення. Колони російської техніки біля Чернігова в перший день

Два російські вертольоти поблизу аєропорта у Гостомелі24 лютого 2022 Колона танків біля м. Буча. За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму

Бій за Бучу Російські війська швидко окупували більшу частину міста, але українські війська чинили опір. Бої були запеклими і велися на вулицях міста.

Після відступу російських військ з міста, було знайдено безліч доказів воєнних злочинів, скоєних російськими військовими проти цивільного населення. Під час деокупації в місті було знайдено понад 400 тіл вбитих цивільних осіб.

Бій за Гостомель В результаті боїв за Гостомель сильно постраждав найбільший транспортний літак у світі «Мрія»Російський БМД-4 застряг на бетонному стовпі

Розбита техніка окупантів у аеропорту Гостомеля. Уламки AH- 225 “Мрія” в аєропорті Гостомель

Бій за Ірпінь Один з жилкомплексів Ірпеня після боїв у місті. Оборонці Ірпеня перетинають річку через зруйнований. 13 березня 2022 року

II етап: травень – серпень 2022 року. Активні бойові дії в Лисичанську. Бої за Сєвєродонецьк

III етап: вересень – грудень 2022 року. Українські захисники в ІзюміХерсонці з українським військовим на площі Свободи

Тіла вбитих російськими військовими українських цивільних на вулицях міста Бучі, що під Києвом.

Наслідки обстрілів у Маріуполі

Культурний геноцид. Під час бойових дій знищено або пошкоджено чимало об'єктів культурної спадщини – пам’яток історії, археології, архітектури та містобудування, монументального мистецтва України. Через російську агресію в Україні постраждали майже 1 200 об’єктів культурної інфраструктури (з них понад 400 зруйновані), а також пам’ятки культурної спадщини.

13 квітня крейсер російського чорноморського флоту “Москва” внаслідок удару українською протикорабельною ракетою “Нептун” отримав вагомі пошкодження та почав тонути після потужного вибуху боєзапасу.14 квітня це підтвердило Оперативне командування “Південь”. Характерно, що РФ відмовилася визнавати влучання української ракети та почала вигадувати свої “версії”. Знищення ракетного крейсеру “Москва”

Національний день молитви відзначатиметься щороку 24 лютого.12 лютого 2025 року Верховна Рада України ухвалила постанову №12412 про встановлення Національного дня молитви, який відзначатиметься щорічно 24 лютого — у річницю початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну.

ІСТОРІЯ пишеться сьогодні…Слава Україні!!!Героям Слава!!!