Майстер - клас "Педагогічне спілкування вихователя ГПД"

Майстер – клас «Педагогічне спілкування у роботі вихователя»

 

Мета: за допомогою інтерактивної форми роботи підвищувати педагогічну культуру педагогів, компетентність педагога у спілкуванні з батьками; навчати конструктивних методів розв'язання конфліктних ситуацій; ознайомити з практичними матеріалами з питань розвитку толерантних я костей у вихователя та батьків; розвивати професійну самосвідомість педагога.

Матеріал: зернятка, нива, колоски, ручки, картки із завданням, тест « Активне сприйняття», пам'ятки для вихователів, корони ,ватман, маркери.

                                                        

Хід заняття

 

1. Привітання «Мене звуть... Я люблю себе за те, що...»

Мета вправи – формування позитивної самооцінки.

Вправа проводиться в колі. Кожен по черзі говорить дві фрази «Мене звуть...» і «Я люблю себе за те, що...». Не відволікайтеся на спори і обговорення з приводу бажань. Просто висловлюйте їх по черзі, неупереджено і швидко.

2.Вправа « Зернятка».

    Напишіть на аркуші паперу, вирізаному у вигляді зернятка, те, що ви очікуєте від майстер – класу, починаючи зі слів: « Я очікую…». Посадіть зернятка в « землю». Наклейте зернятка на великий аркуш паперу, в нижній частині якого схематично зображено землю.

     Бо за словами В.О. Сухомлинського «… щоб отримати результат у педагогічній роботі, необхідно знати зерна знань, зерна професійності…». Наприкінці роботи, ми побачимо, чи « проросли» посіяні зерна, чи мала наша сьогоднішня робота позитивний результат. ( Вихователі « сіють» « зерна» на « педагогічне поле» )

    « Щастя – це коли тебе розуміють» - це фраза героя кінофільму « Доживемо до понеділка» давно стала крилатою. Адже коли ми говоримо, то хочемо бути почутими і , звичайно ж, хочемо щоб співрозмовники правильно нас розуміли. Наші партнери по спілкуванню переважно хочуть того ж самого. Тож варто замислитися, чому іноді діти не роблять того, про що їх просять батьки, чому педагоги не знаходять спільної мови з деякими батьками щодо їхніх дітей, чому часом так важко порозумітися зі співрозмовником?

  3.Вправа « Правила учасників майстер – класу».

     Ведучий пропонує спільно скласти правила для учасників, виконання яких зробить роботу ефективною. Запропоновані правила ведучий записує на заздалегідь приготовленому аркуші.

     Обладнання : аркуш паперу  з  написом « Правила учасників майстер – класу», маркер, скотч.

    Бажано зазначити такі правила:

- Добровільно брати участь у майстер – класі. ( Добровільність ).

- Приходити вчасно й займатися до закінчення заняття. ( Пунктуальність)

- Бути позитивно налаштованим. ( Доброзичливість )

- Висловлюватися усім учасникам. ( Активність )

- Не перебивати, говорити по черзі. ( Толерантність )

- Говорити від себе. ( Правило піднятої руки )

- Висловлювати власну думку коротко й аргументовано. ( Лаконічність )

- Не критикувати, поважати думку інших. (Кожна думка має право на існування )

- Бути щирим. (Щирість )

4.Вправа « Бейджики»

    Завдання: за 3 хвилини на аркуші паперу напишіть ім'я, яким би  ви хотіли, щоб вас називали в групі, та накресліть будь – який символ ( емблему ), що відображає вашу індивідуальну сутність, переконання, захоплення чи щось інше, що вас характеризує.

   Упродовж 1 хвилини прокоментуйте написане ім'я, розшифруйте та презентуйте емблему.

   Обладнання: бейджики, аркуш паперу, маркери різних кольорів.

 5. Вправа «П’ять добрих слів»

Мета вправи – розвиток навичок спілкування.

Кожен з учасників  має обвести свою руку на аркуші паперу і на малюн­ку долоні написати своє ім'я. Потім передаємо свій аркуш сусідові праворуч, а сам отримує малюнок від сусіда ліво­руч. На кожному пальці намальованої долоні треба написати будь-яку привабливу, на їхню думку, рису її власника (наприклад: «ти дуже добра», «ти завжди заступаєшся за слабших», «мені подобається твій одяг»). Аркуш повертається до власника. Коли робота завершена, вчитель збирає малюнки і зачитує написи, а група має здогадатися, кому вони призначені.

6.Доповідь ведучого на тему « Педагогічне спілкування»

    Проблема спілкування – центральна проблема педагогіки. Педагогічне спілкування визначається у психології як взаємодія суб'єктів педагогічного процесу, що здійснюється знайомими засобами та спрямовані на зміну якостей стану та поведінки партнера. Метою педагогічного спілкування є передача суспільного досвіду від педагога до дитини та їх батьків. Під час цього процесу відбувається становлення та збагачення індивідуального досвіду як вихованців, батьків так і педагога. Ефективність педагогічного спілкування залежить від рівня розвитку комунікативних навичок педагога.

Педагогічне спілкування – це форма комунікативної взаємодії  вчителя з учнями, їхніми батьками, колегами, у якій реалізуються наперед визначені педагогічні функції та яка спрямована на інтелектуально-особистісне зростання учнів.

     У процесі спілкування проявляються професіоналізм учителя, його педагогічна майстерність і педагогічний артистизм.

     У концепції НУШ наголошується, що головним завданням кожного вчителя є вміння майстерно організувати спілкування з учнями, урахувавши особистісні якості учнів, знання правил та вимог педагогічного спілкування.

     Психологічні засоби комунікативного впливу поділяються на вербальні і невербальні.

     Вербальними засобами комунікації є слова, невербальними – поза, міміка, жести, інтонація.

До засобів педагогічного спілкування існують такі вимоги:

• до вербальних: мова має бути яскрава, образна, педагогічно доцільна;
• до невербальних – міміка повинна бути енергійною, виразною, пантоміміка – пластичною і адекватною в жестикуляції.

Також вчитель повинен дотримуватися принципів оптимізації спілкування з учнями.

Так, учитель має (я зараз перерахую принципи, яким має володіти кожен з нас, а ви для себе подумки дайте відповідь – чи дотримуєтесь ви їх):

• заходити до класу бадьорим, усміхненим, енергійним;
• демонструвати готовність до спілкування;
• створювати в класі необхідний емоційний настрій;
• здійснювати органічне керування власним самопочуттям та спілкуванням;
• проявляти гнучкість, оперативність, правильно добирати методику впливу на учнів.

      Дотримання цих принципів дає змогу педагогу:

• створити найбільш сприятливі умови для розвитку позитивної мотивації у навчальній діяльності;
• забезпечити емоційний клімат у всіх сферах діяльності;
• дає змогу максимально використати особистісні якості вихованців.

 

      Слово є основним засобом педагогічного спілкування. Воно впливає на почуття та свідомість, стимулює мислення та уяву, створює потребу в пошуковій діяльності. Для педагога дуже важливо майстерно володіти словом, опановувати ораторське мистецтво. Саме ці вміння дадуть змогу знайти з батьками та вихованцями спільну мову, встановити з ними довірчі стосунки.

       7.Вправа « Монолог за темою»

    Мета: розвивати вміння концентруватися, логічно та послідовно висловлювати свою думку, дотримуватися регламенту.

     Ведуча пропонує учасникам протягом 2 хвилин скласти доповідь за однією з запропонованих тем. Кращий оратор нагороджується оплесками аудиторії.

   Іноді невербальні засоби комунікації є більш інформативними ніж слова, які промовляє співрозмовник. Людина розкривається у тому з якою інтонацією вона говорить, як діє, як поводиться, яке приймає положення тіла. Батькам не завжди здається знайти мовленнєві еквіваленти своїм думкам та почуттям. Про її справжні тривоги можуть розповісти невербальні прояви під час спілкування. Давайте перевіримо, чи добре ви розумієте « мову тіла».

    8.Вправа « Відгадай емоцію»

     Мета: розвивати здатність розпізнавати та адекватно оцінювати емоції та стан співрозмовника.

    Ведучий пропонує учасникам обрати карточку, в якій зазначено певну емоцію і зобразити цю емоцію за допомогою міміки, жестів, рухів. А інші повинні відгадувати емоцію.

   Наприкінці вправи учасники обговорюють чи легко було виконувати завдання, що вони відчули під час виконання, що нового дізналися.

    Учасники отримують пам'ятку « Мова тіла»( за Надією Клюєвою).

                                                        Мова тіла

- Руки, повернені долонями вгору,  - відкритість, бажання співпрацювати.

- Нахилена у бік голова – зацікавленість.

- Руки, схрещені на грудях, - захисна реакція.

- Пальці, сплетені у замок, - закритість від спілкування.

- Спроби наблизитися до співрозмовника – прагнення досягнути більш дружніх стосунків.

- Спроба відійти від співрозмовника – бажання зробити стосунки у цій ситуації більш формальними.

- Ноги ( все тіло), повернені до виходу з приміщення, - бажання закінчити розмову.

- Руки, розведені у сторони, плечі, здійняті догори, - безсилля.

- Погляд відведений у бік під час розмови, - сумніви, підозра.

- Неодноразове торкання носа, легке потирання, - сумніви.

- Кидання предметів на стіл, різкі рухи – демонстрація свого роздратування, агресії.

- Стійкий візуальний контакт протягом усієї розмови – відкритість.

9. Вправа «Ярлики»

(зробити корони з написами):

• «Усміхнися мені»;
• «Будь похмурим»;
• «Кричи на мене»;
• «Розмовляй як з дитиною»;
• «Підбадьорюй мене»;
• «Жалій мене».

Зараз попрацюємо в парах. Виходять за бажанням. Я одягну вам на голову корони, але так, щоб ви не бачили, що там написано. Завдання кожного дізнатись про хобі 3-4 реченнями, але запитувати потрібно так, як написано на короні (викликаю ще дві пари).

Ведуча: (запитання до учасників): Чи сподобалось вам, коли з вами спілкувалися таким чином?

Я гадаю, що кожен з вас переконався, що надзвичайно важливо дотримуватися принципу забезпечення емоційного клімату у спілкуванні.

Ведуча:

    Процес спілкування вимагає від педагога особливих знань та умінь. Багато

педагогічних помилок пов'язанні з невмінням бачити за вчинками дорослих та дітей справжніх мотивів та потреб. Отже, спілкування починається зі сприйняття. Чи добре воно у вас розвинене ? Пропоную вашій увазі тест, який допоможе з'ясувати, чи вмієте ви уважно слухати співрозмовника.

10. Тест « Активне сприйняття»

 -  чи справді, що у Шотландії проживає чоловік, якому закон дозволяє одружитися на сестрі його вдови? ( ні, якщо у чоловіка є вдова – він помер).

 - як правильно казати: « 9 та 5 =13» або 9 та 5 буде 13? ( 9 та 5 буде 14!)

 - стільки кубічних метрів грунту в ямі довжиною 6 метрів шириною 5 метрів? ( у ямі немає грунту)

 - хто найкраще бачить у повній темряві: леопард, сова, кажан? ( у повній темряві ніхто не може бачити)

 - скільки тварин кожного виду Моісей взяв з собою на ковчег? ( Моісей нікого не брав, це зробив Ной)

    Примітка: тест гумористичний, бали не враховуються. Тест призначений для показу того, як важливо дуже уважно слухати співрозмовника, та враховувати найменші дрібниці у його висловлюваннях. Тому ведучий після кожного запитання робить паузу під час якої пропонує учасникам записати відповідь у свій записничок, і лише після цього озвучує правильну відповідь. Так учасники отримують змогу оцінити власну уважність.

   Так, дійсно, уважним бути досить важко. Пропоную вам правила активного слухання, що допоможуть зробити спілкування більш ефективним та конструктивним:

- Під час розмови дивіться співрозмовнику в очі, але не постійно, а час від часу, щоб утримати контакт;

- Ніколи не завершуйте речення замість співрозмовника;

- Повторюйте останні слова свого співрозмовника;

- Відповідаючи намагайтеся дати зрозуміти, що ви почули співрозмовника: « Так я вас зрозуміла…»;

- Ставте запитання, якщо ви щось не зрозуміли;

- Тримайте паузу перед відповіддю – це свідчить про те, що ви добре обміркували те , що кажете.

Ведуча:

    Дуже важливу роль у досягненні успіху відіграє спілкування з колегами, іншими людьми. Образи, суперечки, конфлікти, страждання – це наслідки неправильного спілкування. Багатьох конфліктів можна уникнути, вчасно зупинившись. Якщо хтось навмисне хоче зачепити вас – скажіть: « Вибачте, але конфлікту не буде. Мені дуже прикро, що у вас поганий настрій, мені не хочеться з вами сваритися».

 

Учасники отримують пам'ятки психотехнік захисту при вербальних нападах ( за Оленою Сидоренко ):

                                    Психотехніка «Зовнішня згода»

Принцип: необхідно погодитися з чимось у висловлюванні співрозмовника.

Приклад: « Я також вважаю що нам необхідно обговорити цю проблему», «Мене це також дуже непокоїть», « Згодна, що це неприємно».

Переваги техніки: людям приємно якщо з ними погоджуються. Співрозмовник відчуває, що ви налаштовані вислухати його. Так розв'язання проблеми переходить з емоційного способу в когнітивний.

                     Психотехніка « Так, я такий і мені вже пізно змінюватися»

Принцип: ви повідомляєте співрозмовнику, що те, у чому він вас звинувачує, притаманне вашій особистості.

Приклад: « Я завжди спізнююсь, мені подобається відчувати себе не прив'язаним до часу, це дає мені відчуття свободи. Я такий».

Переваги техніки: використовуються під час грубих нападів, які зачіпають вашу особистість, обеззброює опонента.

Обмеження техніки: заводить опонента в глухий кут, чим викликає роздратування.

                                Психотехніка « Пошкоджена платівка»

Принцип: у відповідь на претензію співрозмовника та його обвинувачення декілька разів повторюйте одну фразу, доки співрозмовник не вичерпає свої сили.

Приклад: ви запізнилися на роботу, у відповідь на критику керівника можете сказати: «Такого більше не станеться», також можуть бути такі фрази «Я подумаю про це», «Я вас зрозумів», «Я не можу зараз обговорювати це».

Переваги техніки: використання цієї техніки дає змогу зекономити емоційні ресурси, конфлікт при цьому не зростає.

                              Психотехніка « Нескінчене уточнення»

Принцип: у відповідь на критику, ви ставите опоненту безліч уточнювальних запитань.

Приклад: « Вибачте, що ви мали на увазі ?», «Щоб ви мені порадили зробити?».

Переваги техніки: використання техніки дає змогу дізнатися про позицію опонента, знижує емоційну напругу, дає час на роздуми про те, як відреагувати на критику.

  11.Вправа « Нива побажань».

Ведуча:

    Шановні колеги! В.О. Сухомлинський стверджував, що «…добре, тепле слово педагога – місток між всіма членами колективу». Пропоную всім учасникам написати на колосках свої враження від майстер – класу, побажання, пропозиції ведучій. Потім кожен зачитує свої нотатки та розміщує їх на плакаті із зображенням ниви.

 

 

 

 

 

 

Використані джерела

1. https://vseosvita.ua/library/pedagogicne-spilkuvanna-u-roboti-vihovatela-majster-klas-dla-vihovateliv-382292.html
2. https://naurok.com.ua/trening-sekreti-pedagogichnogo-spilkuvannya-348396.html
3. https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&opi=89978449&url=https://osvitanova.com.ua/posts/4497-9-vprav-iaki-navchaiut-tolerantnosti&ved=2ahUKEwjxncmKu_mJAxVB_bsIHbMjHCIQFnoECBoQAQ&usg=AOvVaw0BPKd_hdUBBwzVv7aRHmwf
4. Закон України «Про освіту». Відомості Верховної Ради, № 38-39,2017.
5. Концепція національно – патріотичного виховання дітей та молоді: додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641