Майстер - клас"Психолого-педагогічні тематики для збереження здоров'я молодших школярів"

Психолого-педагогічні тематики для  збереження здоров'я молодших школярів.

З позиції сьогодення застосування здоров’язберігаючих технологій в школі сприяє підвищенню якості навчально-виховного процесу, розвитку оздоровчих систем, формуванню у школярів стійкої мотивації на здоровий спосіб життя. Слід наголосити, що одним із основних факторів адаптації організму школярів до навчальної діяльності та  успішного засвоєння знань є фізіологічна й гігієнічна складова навчального процесу.

Ми повинні довести до свідомості кожної дитини той факт, що здоров’я є життєвою основою та стан здоров’я і творчих можливостей людини майже на 70% залежить від неї самої, від рівня і стилю її життя, від чинників зовнішнього середовища.

Мета усіх здоров'язберігаючих технологій – сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити використовувати отримані знання в повсякденному житті.

Пропоную деякі з психолого-педагогічних тематик для  збереження здоров'я.

Психогімнастика для дітей

№ 1. Дзеркало

      Мета гри: ця гра допомагає дитині відчути себе вільно, розкритися, побачити себе збоку. Підходить для невпевнених у собі, пасивних дітей. У грі можуть брати участь дві дитини або дитина і дорослий. Один гравець дивиться у «дзеркало» (на свого напарника), яке повторює всі його рухи. По черзі гравці міняються ролями.

 № 2. Сонечко і хмарка

   Мета гри: зняти психічне напруження у дитини, навчити дитину регулювати свій емоційний стан. Сонечко сховалося за хмаринку, стало прохолодно - потрібно згорнутися клубочком, щоб зігрітися, і затримати дихання. А ось сонечко вийшло з-за хмаринки, і стало жарко, розморило на сонечку - розслабляємося під час видиху.

№ 3. Тренуємо емоції

Мета гри: тренування дитячих емоцій, навчання саморегуляції, зняття напруги. Просимо дитину насупитися, як: осіння хмаринка; злий чоловік;

Просимо посміхнутися, як: буратіно; кіт на сонечку; хитра лисиця;сонечко.

Просимо показати, як злиться (зляться)…

Тепер спробуємо показати переляк: як виглядає загублене кошеня; заєць зустрівся з вовком;
хлопчик зайшов у темний похмурий ліс;
Просимо показати, як втомився: тато після роботи; мураха, яка тягне велику паличку;

людина, яка підняла щось важке.

Дихальні вправи

1.    Учні піднімаються навшпиньки – руки вгору, вдих, опускаються на ступні, руки через сторони опускають вниз – видих під коментування та демонстрацію вчительки.

Понюхай квітку, здмухни пір`їнку;

понюхай гілку, задуй свічку.

2.    Вдихнути широко відкритим ротом, видихнути носом. Повторити 4-5 разів.

3.    В. п. – стати рівно, руки вниз. 1-2 – руки в сторони – вдихнути, 3-4 – присісти, обняти руками коліна – видихнути. Повторити 3-4 рази.

4.    Дихання через одну ніздрю: вдихнути носом – одна ніздря притиснута пальцем, видихнути ротом. Повторити 3-4 рази.

5. Уявним насосом накачайте шину велосипеда, роблячи руками звичні рухи і вимовляючи С-С-С-С, С-С-С-С, С-С-С-С...;

6. Короткими, уривчастими рухами стискуйте “грушу пульверизатора”, супроводжуючи руху звуками Ф! Ф! Ф! Ф!...;

7. Продемонструйте, що ви рубанком стругаєте : Ж-Ж-Ж-Ж!  Ж-Ж-Ж-Ж!...;

8. Покажіть, як ви косите траву: С-С-С-С!  С-С-С-С!...;

9. Натріть підлогу щіткою: Ш-Ш-Ш-Ш!  Ш-Ш-Ш-Ш!  Ш-Ш-Ш-Ш!

10.  Сидячи, кисті рук затиснути в трубочку, підняти догори. Повільно видихаючи, голосно промовляти: „п-ф-ф-ф”. Повторити 4-5 разів.
11. Стоячи, руки з м’ячем підняті вгору. Кинути м’яч від грудей вперед. Промовляти видихаючи: „у-х-х-х-х”. Повторити 5-6 разів.
 

Вправи на сміхотерапію

1. Встаньте, вдихніть і…посмійтеся! Вийшло? Ні? Ми дуже серйозні, тому нам так складно щиро розсміятися. Почувши веселий жарт, ми всього лише посміхнемося. Адже саме сміх, а не чергова посмішка, приносить максимум користі. Потренуйтеся — і ви навчитеся сміятися в будь-який момент.

2. Виконайте ще одну вправу — посміхніться і утримуйте посмішку. Хід думок і навіть настрій почнуть поліпшуватися — і ось вже ваша усмішка стане не награною, а справжньою.

Смішинки

Запасливий

- Знову мокрі черевики?! –

Сварить Вову мати.

Ти, мабуть, в усіх калюжах

Встигнув побувати?

- Що ви, мамо, - каже Вова, -

Не хвилюйтесь дуже:

Ще й на завтра залишилось

Чотири калюжі!

Ігор Січовик

Пояснила

— Чого увесь урок ти, Лідо,

пасешся в зошиті сусіда?

— Перевіряю я Семена:

чи вірно він списав у мене?

                        Хто винен?

В Андрійка м´ячик голубий –

Прудкий він і стрибучий!

Та раптом шкоди наробив –

Андрійко в шибку влучив!

«Ні, шибки я не розбивав, -

Андрійко гірко плаче,

- Я просто в м´ячика тут грав,

   А в шибку влучив…         

                          м´ячик…»

         Микола Калінін

Бойко Грицько 

Вправи для зняття втоми очей, розслаблення зорової системи:

1. Нехай дитина спробує розгойдувати тіло, голову та очі подібно до маятника. Очі при цьому мають бути заплющені, а очні яблука рухатися разом з головою.

2. Навчити дитину наслідувати ходу слона: зробити один крок правою ногою і хитнути тілом, повернути голову й очі вправо, а потім навпаки.

3. «Ведмедик хитається» - вправу виконують по 1-3 хвилини. Дитина має стояти розслаблено і переступати з однієї ноги на іншу, відриваючи п’яти від підлоги, злегка хитаючись, як це роблять ведмеді в зоопарку. Дивитися потрібно в напрямку носа, не зупиняючись поглядом на жодному з предметів, які потрапляють у поле зору. Під кінець кожного хитання можна м’яко моргати.

4. «Заглянь за перешкоду».

Запропонувати дитині покласти свою розчепірену долоню перед обличчям.  Повертаючи голову і заглядати повз долоню то вправо, то вліво, уявляючи, що не голова рухається, а пальці бігають зі сторони в сторону перед очима.

5. «Їдемо в поїзді».

Повертати голову в швидкому темпі зі сторони в сторону, тобто створити собі «миготіння», як у вагоні поїзда. При цьому треба дивитись у вікно.

6.Запропонувати заплющити очі, потім широко відкрити їх. Повторити 10 разів. Зробити декілька глибоких вдихів та видихів і знову повторити вправу (5 циклів).

Вправи для зняття втоми очей, розслаблення зорової системи:

1. Запропонувати дитині подивитись праворуч, потім ліворуч, кожного разу повертаючи голову в тому ж напрямку, що й очі (але в жодному разі не навпаки).

2. Нехай дитина спробує розгойдувати тіло, голову та очі подібно до маятника. Очі при цьому мають бути заплющені, а очні яблука рухатися разом з головою.

3. Навчити дитину наслідувати ходу слона: зробити один крок правою ногою і хитнути тілом, повернути голову й очі вправо, а потім навпаки.

Віршовані вправи для очей

1. Очі щільно ми закрили –

це один, два, три, чотири.

Потім ширше розкриваєм,

Вдалині щось розглядаєм.

І поки ми розглядали

До шести порахували.

Щоб очі наші відпочили,

Робим це разів чотири.

2. Очі швидко обертаєм,

Головою не хитаєм.

Вліво раз, два, три, чотири.

Вправо стільки ж повторили.

По колу очі обертаєм.

І все навколо розглядаєм.

Раз коло, два і три, чотири.

Щільніше очі ми закрили.

На п’ять і шість їх потримали

І потім знову закружляли.

3. Раз, два, три! Очі догори!

На чотири та й на п’ять

Будем міцно їх стулять.

Знову очі догори

Ми рахуєм раз, два, три!

                                                                                                           ДОДАТОК 7

Ігри на уроці, що сприяють руховій активності

«Веселі жабенята». Дитина стрибає із обруча в обруч ( вирізані сліди , квіточки і т. ін.) та промовляє вголос склади слова, яке подав дорослий, або придумала дитина. Скільки разів стрибнула – стільки й складів у цьому слові. 

«Мій веселий дзвінкий м’яч». Дитина промовляє слова, ритмічно відбиваючи м’яч об підлогу й ловлячи його. Завдання: 

я знаю три слова з апострофом;

я знаю п’ять назв – ознаків предметів;

я знаю  назви овочів зі звуком [р];

я знаю  слова , які пишуться з великої літери.

„Естафета”. Діти шикуються між рядами в шеренгу. Їм пропонується передавати естафетну паличку товаришеві називаючи іменник, який відповідає на запитання хто? Чи інший варіант – називати слова, правопис яких треба пам’ятати (завдання можна змінювати згідно теми, що вивчається на уроці).

„Веселе коло”. Діти йдуть по колу один за одним, а вчитель називає відповідні звуки української мови. Якщо приголосний – присісти, голосний – підстрибнути чи плеснути у долоні.

„Стонога”. Діти стають один за одним взявшись за плечі. Остання дитина виконує завдання, біжить наперед і стає першою. Гра закінчується тоді, коли перша дитина опиняється останньою. Варіанти завдань:

"Слово-м’яч".

     Вчитель. Я кидаю слово-м’яч, а ви ловите його по черзі і кидаєте у відповідь риму-м’яч.

1) коса-роса;        2) оса-краса;    3) сонечко-віконечко;