Майстер-клас для батьків: «Складаємо терапевтичну казку для своєї дитини власноруч»
Про матеріал
Мета: познайомити батьків із принципами роботи терапевтичної казки, навчити їх самостійно створювати історії для вирішення конкретних дитячих проблем (страхів, капризів, адаптації, ревнощів, небажання прибирати іграшки чи чистити зуби).
Майстер-клас для батьків: «Складаємо терапевтичну казку для своєї дитини власноруч»
Мета:
познайомити батьків із принципами
роботи терапевтичної казки, навчити їх
самостійно створювати історії для
вирішення конкретних дитячих проблем
(страхів, капризів, адаптації, ревнощів,
небажання прибирати іграшки чи чистити
зуби).
Тривалість:
60–90 хвилин.
Матеріали:
аркуші паперу А4, ручки/кольорові олівці,
метафоричні асоціативні карткиабо
звичайні вирізки з журналів .
1. Вступна частина (10–15 хв)
Знайомство та актуалізація теми: Ведучий запитує батьків, які казки люблять їхні діти і з якими виховними труднощами вони стикаються зараз.
Міні-лекція «Чому діти чують казки краще, ніж нотації?»: Пояснення, що свідомість дитини до 7–8 років мислить образами. Прямі вказівки («Не бійся!», «Поділися!») часто викликають опір, тоді як казка обходить психологічний захист і дає дитині безпечну модель поведінки.
2. Теоретичний блок: Алгоритм створення казки (15 хв)
Ведучий знайомить учасників із класичною 5-кроковою структурою терапевтичної казки:
Головний герой, схожий на дитину. Має бути одного віку та статі з дитиною (часто це звірятко, іграшка, машинка або чарівна істота), зі схожими звичками та характером.
Опис звичного життя героя. Створення атмосфери безпеки та довіри, щоб дитина впізнала себе («Жило-було маленьке білченя, яке дуже любило стрибати по гілках і їсти горішки...»).
Виникнення проблеми (конфлікту). Герой стикається з тією самою ситуацією, що й дитина в реальності (наприклад, боїться темряви, не хоче йти в садочок, ображається на молодшого братика).
Пошук виходу та кульмінація. Герой намагається впоратися з проблемою. У цей момент з'являється помічник (мудра сова, чарівний камінчик, мама-білка) або герой сам знаходить несподіване рішення і долає труднощі.
Щасливий фінал та висновок. Проблема вирішена, герой радіє своєму успіху, а його життя стає ще кращим. Важливо: без моралізаторства в кінці («Ось бачиш, як треба!»).
3. Практична частина: «Майстерня казкарів» (30–40 хв)
Вправа 1. «Обираємо героя»: Батьки обирають персонажа, який максимально відгукується їхній дитині, та придумують йому ім'я й особливу рису.
Вправа 2. «Формулюємо запит»: Кожен учасник записує одну актуальну проблему своєї дитини (наприклад: «Дитина боїться лікарів» або «Дитина б’ється, коли злиться»).
Вправа 3. «Написання казки»: Батьки за шаблоном 5 кроків пишуть власну коротку казку. Ведучий допомагає, підказує метафори та коригує формулювання (замінює «негативні» установки на «позитивні»).
4. Презентація та обговорення (15 хв)
За бажанням 3–4 учасники зачитують свої казки вголос.
Група дає підтримуючий зворотний зв'язок.
Пам’ятка «Як правильно розповідати казку дитині»:
Читати спокійним, теплим голосом перед сном або в моменти емоційної близькості.
Не порівнювати дитину з героєм напряму («Це ж про тебе!»). Дитина сама проведе паралель на підсвідомому рівні.
Якщо дитина просить повторити казку кілька днів поспіль — обов'язково повторювати (це означає, що психіка «перетравлює» і засвоює новий досвід).
5. Підсумки та рефлексія (5 хв)
Обмін враженнями: «З яким настроєм ви йдете? Який головний інсайт забираєте з собою?».