Майстер-клас для батьків: «Складаємо терапевтичну казку для своєї дитини власноруч»

Сербін Валентина 18 листопада 10 Відгуки відсутні

Про матеріал

Мета: познайомити батьків із принципами роботи терапевтичної казки, навчити їх самостійно створювати історії для вирішення конкретних дитячих проблем (страхів, капризів, адаптації, ревнощів, небажання прибирати іграшки чи чистити зуби).
Перегляд файлу



Майстер-клас для батьків: «Складаємо терапевтичну казку для своєї дитини власноруч»

Мета: познайомити батьків із принципами роботи терапевтичної казки, навчити їх самостійно створювати історії для вирішення конкретних дитячих проблем (страхів, капризів, адаптації, ревнощів, небажання прибирати іграшки чи чистити зуби).
Тривалість: 60–90 хвилин.
Матеріали: аркуші паперу А4, ручки/кольорові олівці, метафоричні асоціативні карткиабо звичайні вирізки з журналів .



1. Вступна частина (10–15 хв)

  • Знайомство та актуалізація теми: Ведучий запитує батьків, які казки люблять їхні діти і з якими виховними труднощами вони стикаються зараз.

  • Міні-лекція «Чому діти чують казки краще, ніж нотації?»: Пояснення, що свідомість дитини до 7–8 років мислить образами. Прямі вказівки («Не бійся!», «Поділися!») часто викликають опір, тоді як казка обходить психологічний захист і дає дитині безпечну модель поведінки.

2. Теоретичний блок: Алгоритм створення казки (15 хв)

Ведучий знайомить учасників із класичною 5-кроковою структурою терапевтичної казки:

  1. Головний герой, схожий на дитину. Має бути одного віку та статі з дитиною (часто це звірятко, іграшка, машинка або чарівна істота), зі схожими звичками та характером.

  2. Опис звичного життя героя. Створення атмосфери безпеки та довіри, щоб дитина впізнала себе («Жило-було маленьке білченя, яке дуже любило стрибати по гілках і їсти горішки...»).

  3. Виникнення проблеми (конфлікту). Герой стикається з тією самою ситуацією, що й дитина в реальності (наприклад, боїться темряви, не хоче йти в садочок, ображається на молодшого братика).

  4. Пошук виходу та кульмінація. Герой намагається впоратися з проблемою. У цей момент з'являється помічник (мудра сова, чарівний камінчик, мама-білка) або герой сам знаходить несподіване рішення і долає труднощі.

  5. Щасливий фінал та висновок. Проблема вирішена, герой радіє своєму успіху, а його життя стає ще кращим. Важливо: без моралізаторства в кінці («Ось бачиш, як треба!»).

3. Практична частина: «Майстерня казкарів» (30–40 хв)

  • Вправа 1. «Обираємо героя»: Батьки обирають персонажа, який максимально відгукується їхній дитині, та придумують йому ім'я й особливу рису.

  • Вправа 2. «Формулюємо запит»: Кожен учасник записує одну актуальну проблему своєї дитини (наприклад: «Дитина боїться лікарів» або «Дитина б’ється, коли злиться»).

  • Вправа 3. «Написання казки»: Батьки за шаблоном 5 кроків пишуть власну коротку казку. Ведучий допомагає, підказує метафори та коригує формулювання (замінює «негативні» установки на «позитивні»).

4. Презентація та обговорення (15 хв)

  • За бажанням 3–4 учасники зачитують свої казки вголос.

  • Група дає підтримуючий зворотний зв'язок.

  • Пам’ятка «Як правильно розповідати казку дитині»:

    • Читати спокійним, теплим голосом перед сном або в моменти емоційної близькості.

    • Не порівнювати дитину з героєм напряму («Це ж про тебе!»). Дитина сама проведе паралель на підсвідомому рівні.

    • Якщо дитина просить повторити казку кілька днів поспіль — обов'язково повторювати (це означає, що психіка «перетравлює» і засвоює новий досвід).

5. Підсумки та рефлексія (5 хв)

  • Обмін враженнями: «З яким настроєм ви йдете? Який головний інсайт забираєте з собою?».





В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів