Майстер клас «Комп’ютерне тестування – інноваційний метод контролю знань навчальних досягнень учнів»

Про матеріал

Комп'ютерне тестування успішності дає можливість реалізувати основні дидактичні принципи контролю навчання: принцип індивідуального характеру перевірки й оцінки знань; принцип системності перевірки й оцінки знань; принцип тематичності; принцип диференційованої оцінки успішності навчання; принцип однаковості вимог учителів до учнів.

Перегляд файлу

 

ТЕМА: «Комп’ютерне тестування – інноваційний метод контролю знань навчальних досягнень учнів»

МЕТА: розглянути роль інформаційно-комунікативних технологій на уроці, вплив інформаційно-комунікативних технологій на розвиток   особистості учня. Познайомити вчителів з програмою MyTestX  , навчити нею користуватися

 

Форма роботи: теоретична та практична частини

 

 

Роль інформаційно-комунікативних технологій на уроці

  На освіту нині суттєво впливають зміни у сучасному суспільстві. На даний час не тільки педагогічна спільнота, але й суспільство загалом розуміє, що володіння інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) є одним із базових елементів сучасної освіти. А інструментом для збагачення та розвитку ІКТ є комп’ютер, який включає інформаційну, демонстраційну та комунікаційну функції, допомагає формувати вміння самостійно шукати, аналізувати, використовувати, трансформувати, зберігати та транслювати інформацію, є активною взаємодією в системі «Учень – вчитель – клас – віртуальний клас» та реалізує «золоте» правило дидактики. (слайд 1)

 

Останнім часом використовуються засоби загального характеру: системи тестування за допомогою тест-конструктора (AD Soft-Tester), адміністрування.  Все більше є педагогічних програмних засобів, в яких увага сконцентрована не лише на інформаційному наповненні, але й на
забезпеченні взаємодії користувача з програмою та роботи у діалоговому режимі. Сучасні педагогічні програмні засоби навчання дозволяють  самостійно моделювати різні процеси, проводити досліди та здійснювати контроль засвоєння матеріалу за допомогою тестування. Тому вашій увазі пропонується семінар-практикум, який дозволить застосовувати у вашій  діяльності програму MyTestХ  на різних етапах уроку.

 

 


Вплив інформаційно-комунікативних технологій

на розвиток особистості учня

    XXI століття — час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення. (слайд 1)

        Саме тому перед сучасною психолого-педагогічною наукою ставиться важливе завдання: виховати та підготувати молодь, спроможну активно включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, який пов'язаний з інформатизацією.

     Сучасні інформаційні технології мають надзвичайно потужні можливості стосовно організації навчального процесу. Унікальні можливості інформаційних технологій, які інтенсифікують навчальний процес, дослідники пов’язують з такими аспектами:

  •                  Миттєвий зворотній зв'язок між користувачем та інформаційними та комунікаційними технологіями.
  •                  Комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти або закономірності явищ як таких, що реально відбуваються, так і «віртуальних».
  •                  Архівне зберігання великих обсягів інформації з можливістю її передачі, а також легкий доступ користувача до банків даних. (слайд 2)

  •                  Автоматизація процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової  діяльності, а також обробка результатів навчального експерименту з можливістю багаторазового відтворення фрагмента або самого експерименту.
  •                  Автоматизація інформаційно-методичного забезпечення, управління навчально-виховним процесом і контролю результатів  якості засвоєння матеріалу. (слайд 3)

   Досвід організації навчально-виховного процесу у сучасній  школі свідчить, що чим ширше застосовуються комп'ютери та інші інформаційні технології у процесі вивчення різних предметів  та чим раніше учні починають працювати з комп'ютерами, тим ефективніші результати навчання.
   Комп'ютер сприяє розвитку самостійності і творчих здібностей учнів, спеціальної або загальної обдарованості, формуванню політехнічних знань, забезпечує інтенсифікацію діяльності вчителя та учнів на уроці, здійснення диференціації й індивідуалізації навчання, посилює міжпредметні зв'язки, дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим.

   Які ж передумови сприяють ефективному використанню інформаційно-комунікаційних технологій  (ІКТ) у сучасній школі?

  1.   Необхідна матеріальна база, тобто наявність комп’ютерів, обладнання, програм.
  2.   Інформаційна культура вчителя. Тут важливого значення набуває відповідна підготовка викладача до використання ІКТ. Вона передбачає оволодіння вчителем певними уміннями та навичками, які свідчать про його досконале володіння комп’ютером на рівні середньо досвідченого користувача. А саме – підготувати персональний комп’ютер до роботи, прочитати перелік програм, запустити необхідну програму на виконання, вміти зберегти інформацію, скористатись принтером тощо.
  3.   Інформаційна культура учня. Від того, наскільки досконало учень володіє комп’ютером на рівні користувача, залежить, чи досягне праця вчителя  успіху. Якщо ж значна частина учнів має обмаль знань щодо володіння комп’ютером, то перед вчителем неминуче постає питання про доцільність застосування фронтальних комп’ютерних технологій.
  4.    Наявність значного педагогічного досвіду. З ІКТ може працювати лише той вчитель, який користується всім арсеналом традиційних методик. Урок у комп’ютерному класі вимагає від викладача додаткових психологічних та методичних зусиль.
  5.   Знання методик ефективного застосування комп’ютерних програм. Можна помітити в цілому таку тенденцію – молоді, недосвідчені вчителі, що добре знають комп’ютер, хочуть, але не завжди вміють ефективно використовувати ІКТ під час викладання предметів; досвідчені вчителі старшого покоління, що мають за плечима досвід та багатий арсенал засобів навчання і могли б ефективно використати ІКТ, навпаки, переважною більшістю, через незнання комп’ютера, не застосовують його.
  6.    Наявність відповідного педагогічного програмного забезпечення, що відповідало б навчальним програмам відповідних дисциплін. (слайд 4)

В Інституті засобів навчання АПН України розпочато цикл досліджень, метою яких є вивчення впливу засобів ІКТ, які входять як постійні складові у навчальне середовище молодших класів ЗНЗ і предметно-ігрове середовище дошкільного закладу та активно використовуються у навчально-виховному процесі, на  результати  навчання  та формування  психiчних якостей дитини. Вимір психічних якостей учнів здійснюється за допомогою тестових завдань, які розроблені Академіком АПН України С.Д. Максименком та адаптованих тестових завдань, в основу яких покладено завдання, що розроблені Л.М. Фрідманом , Т.А. Пушкіною та И.Я Каплунович .

    Досвід, набутий в процесі інформатизації навчального процесу у

загальноосвітній школі, множина проведених за останні роки педагогічних

досліджень, присвячених цій проблемі, засвідчують, що засоби ІКТ сприяють

оволодінню загальними методами пізнання і стратегією засвоєння навчального матеріалу, розвитку вмінь і навичок відбору, систематизації і представлення навчальної інформації, розвитку навичок користувача засобами ІКТ, організації суб’єктом навчання власної траєкторії навчальної діяльності, формуванню навичок продуктивної діяльності учня у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі тощо. Попередні висновки, які можна зробити на основі результатів експериментального дослідження та їх математичного опрацювання, надають можливості констатувати, що використання засобів ІКТ :

- не впливає на формування рівня  здатності до перцептивних дій та формування рівня образної уяви ;

- впливає позитивно на формування рівня здатності до абстрагування ;

- впливає негативно на швидкість протікання процесів мислення;

 (слайд 5)

- впливає позитивно на формування ступені здатності  до побудови внутрішнього плану дій;

 

  •                      впливає позитивно на рівень розвитку мовних якостей, що супроводжують процес мислення .

(слайд 6)

Але, окрім переваг, використання комп’ютера передбачає також і недоліки:

– За даними експертів ВООЗ, до 92% дорослих, які працюють за комп'ютером, наприкінці робочого дня скаржаться на неприємні відчуття й утому, які призводять до негативних наслідків. І насамперед втомлюються очі; через кілька годин роботи за комп'ютером з'являється відчуття пекучості (немов до очей потрапив пісок), болять повіки. Не оминають такі симптоми і підлітків. Навіть не дуже довго працюючи за комп'ютером, не більше як 1-2 години, 73% підлітків відчувають загальну і зорову втому, тоді як після звичайних уроків втомлюються тільки 54% підлітків. Захопившись комп'ютером та переживаючи велике емоційне піднесення, школярі навіть не зважають на втому і працюють далі. А якщо йдеться не про навчальну програму, а одну з численних комп'ютерних забавок, то підлітки, навіть відчуваючи втому, не можуть відірватися від комп'ютера упродовж декількох годин.

– Ще більше, сьогодні за комп'ютером сидять і малюки! Унаслідок цього дитина до вечора вже є збудженою, роздратованою, некерованою. І коли вона нарешті засинає, то спить погано, постійно прокидається, будить батьків. Багато з них потім дуже дивується, що причина цього - домашній комп'ютер.

З точки зору психологiї, комп’ютернi iгри – це якоюсь мiрою втеча вiд реальностi. І справдi, у грi краще, цiкавiше, там кожен – герой, сильний, спритний, i, найголовнiше: якщо щось не вдається, завжди можна спробувати розпочати знову, бо в грi є змога «прожити» кiлька життiв. А в реальній дійсності дитина робить помилки, які виправити буває неможливо. (слайд 7)

  Отже, найбільш актуальними в умовах широкого використання засобів ІКТ залишаються проблеми:

  •     пошук i обґрунтування ефективних способів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;
  •     формування   мотивації   i  пізнавального  інтересу  до навчання;
  •     встановлення  раціонального,  педагогічно  виправданого діалогового спілкування учнів із засобами ІКТ на всіх етапах подання, засвоєння і відтворення учнем відповідної навчальної інформації;
  •     організація навчального середовища;
  •     поєднання індивідуальних,  групових i колективних  форм навчання;
  •     активізація  навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх самостійності;
  •     організація   оперативного   контролю   i  самоконтролю результатів навчально-пізнавальної діяльності з подальшою корекцією процесу навчання та  виховання; (слайд 8)

  •     виявлення ефективних шляхів формування i розвитку творчих здібностей учнів;
  •     встановлення оптимальних пропорцій між iнформатизованим i традиційним навчанням з урахуванням сучасних принципів навчання;
  •     організація продуктивної взаємодії педагогів i учнів, учнів один з одним, учнів і засобів ІКТ;
  •     створення  педагогічно  доцільних  програмних  засобів різного типу;
  •     відповідність дидактично орієнтованих комп'ютерних програм до психофізіологічних та інтелектуальних особливостей школярів;
  •     визначення раціональних режимів роботи дітей з комп'ютерами. (слайд 9)


Комп’ютерне тестування – інноваційний метод контролю знань навчальних досягнень школярів

Сьогодні нові інформаційні технології – невід’ємна частина нашого життя. Маючи в своєму розпорядженні комп'ютер, можна інтенсифікувати процес навчання, зробити його більш наочним і динамічним, формувати уміння працювати з інформацією, готувати особистість «інформаційного суспільства», формувати дослідницькі уміння, розвивати комунікативні здібності. Це забезпечить швидке і міцне опанування навчального матеріалу, розвине пізнавальні здібності та розумові якості учнів, сприятиме активізації їх пізнавальної діяльності. (слайд 1)

Систематичний контроль знань великої  кількості учнів викликає необхідність автоматизації контролю, застосування комп’ютерної техніки і відповідного  програмного забезпечення. Використання комп’ютерів для контролю знань є економічно вигідним і забезпечує підвищення ефективності навчального процесу.

Комп’ютерне тестування успішності дає можливість реалізувати основні дидактичні принципи контролю навчання: принцип індивідуального характеру перевірки й оцінки знань; принцип системності перевірки й оцінки знань; принцип тематичності; принцип диференційованої оцінки успішності навчання; принцип однаковості вимог учителів до учнів. (слайд2)

Комп’ютерне тестування належить до адаптивної моделі педагогічного тестування. Ця модель спирається на класичну модель з урахуванням складності завдань. При застосуванні комп’ютерного тестування тестові завдання з певними характеристиками послідовно зображуються на екрані комп’ютера, а рівень підготовки тесту із зростаючою точністю оцінюється відразу ж після комп’ютерної відповіді.

Завдання у тестовій формі, за допомогою яких методом комп’ютерного тестування вимірюється рівень навчальних досягнень учнів, передбачають такі види: (слайд 3)

  1.               завдання з вибором однієї правильної відповіді із запропонованої

          кількості можливих;

  1.               завдання з вибором декількох правильних відповідей;
  2.               завдання на встановлення відповідності;
  3.               завдання на встановлення послідовності;
  4.               завдання з короткою відповіддю.

        Комп’ютерне тестування розширює можливості контролю та оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, є альтернативою традиційним методам перевірки, воно може проводитись з урахуванням різних видів (поточне, тематичне, семестрове, річне) та форм (індивідуальне або колективне) контролю як інструменту оперативного керування. Такий метод оцінювання швидко, об’єктивно й ефективно діагностує результати навчальної діяльності учнів.

У зв’язку з проведенням зовнішнього незалежного оцінювання, різноманітністю тестових завдань та необхідності підведення підсумків тестування в автоматичному режимі - питання оцінювання тестів стало вельми актуальним.

Оцінюванню підлягають:

- виконання тесту кожним учнем за 12-бальною шкалою оцінювання;

- результати виконання кожного завдання тесту;

- розподіл завдань за рівнем складності;

- розподіл учнів за вибором відповідей у завданнях;

- кількість балів, яку набрав кожний учень.

Класифікація тестів

Тестові завдання – це компоненти, з яких складається увесь тест. Щоб правильно розрахувати кількість завдань, учитель повинен пам'ятати: школярам середніх класів потрібно в середньому півтори хвилини, а старшокласникам – хвилина для виконання одного типового завдання закритої форми. Таким чином, можна спланувати, що учням 10-11-х класів доцільно запропонувати на тематичну атестацію приблизно 35-40, а учням   5-9-х класів – 20-30 завдань. Оптимально розрахувати кількість завдань допоможе й така рекомендація С.Отіса: «Тест має бути таким, щоб не більше 5% учнів у класі могли виконати його повністю».

Відповідно до змісту, структури та процедури відокремлюють: (слайд 4)

1.Традиційні (гомогенні та гетерогенні) тести;

2. Інтегровані тести;

3. Адаптивні тести.

Гомогенний тест – система, яка створюється з метою об'єктивного, якісного та ефективного методу оцінки структури та вимірювання рівня підготовки учнів з однієї навчальної дисципліни.

Гетерогенний тест – система, яка створюється з метою об'єктивного, якісного та ефективного методу оцінки структури та вимірювання рівня підготовки учнів із декількох навчальних дисциплін.

Інтегрований тест – система, яка націлена на загальну діагностику підготовленості випускника загальноосвітнього навчального закладу. Діагностика шляхом представлення для виконання таких тестових завдань, правильні відповіді, на які потребують інтегрованих (синтезованих) знань з однієї та більшого числа навчальних дисциплін.

Адаптивний тест – система тестових завдань, які пред'являються учаснику комп'ютером не в порядку зростаючих труднощів, а в залежності від якості відповіді учасника на попереднє завдання – у випадку правильної відповіді учасник отримує наступне завдання складніше, у випадку неправильної відповіді – легше поточного.

Класифікація тестів:

а) загальних умінь; б) тестів успішності; в) діагностичний тест; г) тест визначення здібностей.

Класифікація тестів: а) поточного контролю успішності; б) тест проміжного контролю успішності; в) тест підсумкового контролю успішності.

Таким чином, можна стверджувати, що застосування комп’ютерного тестування як компоненту контролю навчальних досягнень, є ефективною і перспективною формою. Формування системи інформатизації освіти сприяє підвищенню якості освітніх процесів, реалізації проекту «Рівний доступ до якісної освіти».

Практична частина

1.Поради щодо складання тесту

 

                

 

                

 

                

 

                 

 

                 

 

 

 

2. Ознайомлення з програмою MyTestX

 

                                                

 

                       

 

                        

 

                       


3. Робота по створенню тесту за допомогою програми контролюючого характеру MyTestX

 

                      

 

                       

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Бугаєнко Наталія Василівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Пов’язані теми
Інформатика, Майстер-класи
Додано
22 січня
Переглядів
2064
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку