Майстер-клас «Маленьке яйце»

 Мета:

Формувати естетичне ставлення до світу, уміння творити за законами краси;

Пробудити інтерес до сучасних видів декоративно-ужиткового мистецтва та викликати прагнення до їх примноження на основі предметно-практичної діяльності;

Обладнання: комп’ютер, проектор, зразки писанок.

Необхідні матеріали:  яйце (промите в теплій воді), писачок, віск, свічка, фарби розведені в гарячій воді, оцет, серветки, олівець, гумка, резинові рукавички.

Хід заходу

Яєчко — розмальоване, барвисте,
Ним тішиться і старець, і дитя,
Творіння рук людських, святе і чисте,
Маленький символ нашого життя.

Творіння Божої краси у мить натхнення,
Весна… Великдень… Боже Воскресіння…
І писанка, як серця одкровення,
Як Боже й людське трепетне творіння.

Вкраїнська писанка проміниться життям.
Великдень славить перед цілим світом.
Співзвучно до весни серцебиття,
В ній оживають трави, птахи, квіти.

Тут кожна лінія — промінчиком з небес
Окреслює хвалу і славу Богу.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
До вічності вказавши нам дорогу.

Надія Кметюк

Звучить легенька  музика.

Багато десятиліть писанка залишається незмінним атрибутом християнських обрядів. Кожної весни вона збирає родину з писачками у руках та прикрашає великодні кошики українців.

Здавалося б таке маленьке яйце, але насправді воно несе в собі історію минулих поколінь, традиції, сакральний зміст та тепло рук автора.

Писанка - яйце, розписане символами, що нанесені за допомогою воску та барвників. Вона є символом життя, сонця, краси, добра. Своєю історією яйце із сакральним змістом сягає дохристиянських часів. Тоді, людина була неподільною з природою, а яйце для неї було загадкою, адже з нього неживого народжувалось живе.

Шкарлупу писанок знаходили на розкопках цивілізацій, що існували більше 3000 років тому. І це незважаючи на те, що яйце швидко розкладається у землі. До археологічних знахідок належать і глиняні, керамічні, писанки на різних видах яєць (гусячих, страусиних).

Про писанку створено безліч міфів та легенд. У Єгиптян, наприклад,  яйце, яке було символом сонця, катав по небі сонячний бог Пта. В античній Греції і Римі були переконані, що світ виник із яйця птаха Фенікса. В Україні  про писанку існують легенди релігійного змісту. Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли Його гріб: "Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак". При цьому Спаситель узяв зі свого гробу писанку і дав воякам. Відтоді і з'явився звичай писати писанки на Великдень.

Процес написання писанки в Україні є цілим ритуалом. Писанкарка ретельно миє руки, молиться із думкою про людей, яким призначаються писанки, готує місце та матеріали для роботи, аж потім приступає до написання.

Символи, які люди вимальовують на яйцях, обирають відповідно до того, яке повідомлення ти хочеш залишити. Кожен символ щось означає та може бути поєднаним з іншим. З часом символів стає все більше і більше, а писанка стає багатшою.

Як символи, так і фарба у писанках обирається не спроста. Кожен колір щось означає: зелений - символізує природу, прихід весни; червоний - любов, радість життя; жовтий, помаранчевий - тепло, сонце, зірки, місяць; білий - чистоту та світлість тощо.

Кожна писанка є унікальною, не схожою одна на одну. Більше того, у кожному регіоні Україні писанку створюють у традиційних кольорах та наносять традиційні для регіону символи.

Інструкційна картка виготовлення писанки

1.               Обезжирюємо наше яйце. Для цього протираємо його оцтом або спиртом.
2.               Олівцем на яйцеві легенько намалюйте обраний вами візерунок. 
3.               Візьмемо писанок і покладемо до нього маленький шматочок воску. Потім нагріємо лієчку на свічці, поки віск не розтане.
4.               Тепер знімемо краплю з носика писачка  серветкою і спробуємо намалювати лінію на папері. Коли виходить рівномірна лінія, можна починати писати на яйці.
5.               Зараз пишемо по лініях, намічених олівцем. Не бійтесь, коли в кінці роботи з писанки зняти віск, слід від олівця зникне. Час від часу необхідно знову підігрівати писачок. Це дозволить підтримувати постійну температуру воску. Добре розігрітий віск дає рівну, гарну лінію. Перегрітий - робить товсту лінію і може капнути на яйце. Коли ж писачок нагрівати недостатньо, лінія буде тоненька, нерівна, віск слабо проникатиме в шкарлупку і під час роботи може злущитися, зіпсувавши малюнок. Не забувайте періодично потрохи підкладати до лієчки віск. Буває, що віск в лієчці є, а писачок не пише. В такому випадку лієчку треба нагріти та легенько прочистити тонкою голкою від сажі і дрібненьких смітинок, що інколи трапляються у воску.
6.               Занурюємо яйце в фарбу найсвітлішого  кольору.

Якщо пишете по видутому яйці, перед тим як його класти в банку з фарбою, крапелькою воску закрийте дірочку, щоб рідина не потрапила всередину. Повне яйце зануриться саме, видуте потрібно притримувати ложкою.

Коли колір стане достатньо насиченим, дістаємо яйце і легенько загортаємо у серветку, для того, щоб зібрати залишки фарби. Наше яєчко стало жовтим, а під воскові лінії фарба не потрапила.

7.               Після того, як яйце повністю висохне, за таким самим принципом продовжимо роботу - замальовуємо воском наступні елементи.
8.               Покладемо яйце в наступну – більш темнішу  фарбу. Найголовніше - завжди дотримуватися цієї послідовності - фарбувати яйце від світлішого до темнішого кольору.
9.               Далі замальовуємо наступні елементи.
10.          Тепер можна класти яйце в наступну фарбу.
11.          І так продовжуємо далі.

12.  Наша писанка майже готова. Залишилось найцікавіше - зняти віск і побачити результат своєї праці. Легенько нагріваємо писанку на полум'ї свічки і витираємо розплавлений віск серветкою. Якщо яйце видуте, насамперед звільняємо отвір, бо від високої температури повітря всередині розширюється, і писанка може тріснути. Тримати писанку потрібно не над вогнем, а трошки збоку, щоб яйце не закоптилося.

13. Наша писаночка готова.

Технологічна карта виготовлення писанки воском

Регіональні особливості українського писанкарства

Здавна кожен регіон України мав свої традиції та особливості писанкарства. Одного погляду на писанку було достатньо, щоб сказати в якій області її було виготовлено та що саме хотів сказати автор писанки (деякі з писанок розповідали цілі історії про життя людини чи цілої родини). То якими ж були відмінності між писанками різних областей.

Лемківщина. Тут поширеними були одно- та двоколірні писанки: червоні, жовті, помаранчеві, зелені, блакитні та білі (чорний колір майже не зустрічався). На великодніх писанках лемки зображали сонце, зорі, хрести та троянди (ружі).

На писанках Бойківщини нараховувалось до 100 варіацій малюнків: зірки, кривульки, тричверті, спіралі тощо. Кожен символ ніс своє значення. Наприклад, арійський символ сонця (свастика) був побажанням довголіття та щастя, кривульки та спіралі – символізували «нитку життя (долі), життєвий шлях» та вічність руху сонця.

Писанки Гуцульщини вважались найінформативнішими – на них можна було прочитати цілу історію про життя людини. Початково гуцульські писанки мали жовтогаряче забарвлення, пізніше на них з’явились й інші кольори: блакитний, червоний, рожевий та фіолетовий. Кожен колір мав символічне значення: чорний – земля,червоний – життя, сила, здоров’я та кохання, білий – чистота та святість, жовтий – колір сонця та достатку, зелений – весна та пробудження природи від зимового сну. Серед візерунків на гуцульських писанках зустрічаються хрест (символ Бога), трикутник (подружня пара), драбинка (символ прагнення до вищого), дерево (древо життя, древо роду), а також тваринні та рослинні мотиви: дубові листочки (сила), колоски (достаток, гарний врожай), пташки. Гуцульські писанки вирізняються тонкістю, ніжністю та мініатюрністю.

Космацькі писанки є більш барвистим різновидом гуцульських писанок. Традиційно на них зображали геометричні візерунки, які поєднувались з деревом життя (гілочкою з птахами), гуцульською хатою, кониками, метеликами, рибками тощо. Зустрічаються на них і квіти-ружі.

Покутські писанки мають зелене, синє, червоне, коричневе або жовте тло, на яке нанесено великий малюнок з рослинними мотивами та ліній, які ділять писанку навпіл або на більше дрібних частин. Характерною ознакою цих писанок є яскраві контрастні плями на всій площині яйця.

На Буковині популярними були геометричні малюнки досить великого розміру. Серед орнаментів зустрічались смужки, розети, які розміщувались на темно-червоному або чорному тлі.

Прикарпатські писанки мають жовте, помаранчеве та чорне забарвлення. На писанках зображають церкви з хрестами, свастику та розп'яття зі схематично зображеною людиною.

Сокальські писанки вирізняються деталізованими переважно рослинними мотивами, нанесеними на червоне, чорне, темно-зелене чи бузкове тло (інколи малюнки наносять і на нефарбовані яйця). Серед популярних орнаментів: дубове листя, гачкові хрести, решітки, сонечка, вітрячки, метелики тощо.

На Поділлі поширені писанки темних кольорів: чорного, фіолетового та коричневого. Візерунки також мають неяскраве забарвлення: чорного, червоного та білого кольору (інколи зустрічається жовтий та зелений). Серед орнаментів геометричні, рослинні та тваринні мотиви: дубове листя, курячі лапки, черепашки тощо. На писанках-подарунках малювати візерунки-побажання. Наприклад, для дітей зображали квіточки та метеликів, для хліборобів – колоски, як символ гарного врожаю.

У Причорномор’ї найпопулярнішими кольорами для писанок було поєднання синього та зеленого, червоного та чорного, а також жовтого та зеленого кольорів. Орнаменти найчастіше були геометричні та рослинні.

На Наддніпрянщині на писанках зображали рослинні мотиви на чорному, темно-вишневому, червоному, інколи й зеленому тлі. Писанку розділяли на поля. Квіти завжди зображували розгорнутими і вони мали біле, жовте та червоне забарвлення.

Писанки Полтавщини були білого, жовтого та зеленого кольорів з червоними, коричневими, чорними та зеленими орнаментами. Основним мотивом розпису були рослинні мотиви, які доповнювались зображенням людей та тварин.

Писанки з Київщини дещо схожі на полтавські, однак тут частіше зустрічаються геометричні мотиви (трикутники, зірочки), тваринні (курячі лапки) та зображення квітів. Кольори орнаментів більш насиченні та досить великого розміру. Київські писанки вирізняються яскравими зображеннями солярних знаків та рослинних мотивів.

На Чернігівщині переважають писанки білого, червоного та чорного кольорів. Серед орнаментів солярні та рослинні мотиви (геометричні майже не зустрічаються): хмелики, ружі, безконечники, хвильки тощо.

Для писанок Запоріжжя характерні рослинні мотиви, зображенні широкими лініями чорного та червоного кольорів.

На дніпропетровських писанках вдало поєднуються геометричні та рослинні орнаменти насичених кольорів.

Солярні мотиви та знаки води – характерні орнаменти на писанках Черкащини. Найчастіше на них зображають схід сонця, як символ нового життя.

Писанки Тернопільщини прикрашають хвильки, безкінечники, кривульки, павучки та квіти. Також тут поширенні чорні писанки з орнаментом білого, синього, жовтого (інколи червоного) кольорів.

Волинську писанку ділять на кілька парних полів, на яких зображають вітрячки, грабельки та спіральки, на вишневому або зеленому тлі – колір орнаменту: жовтий, помаранчевий, червоний, білий, рожевий. На писанках поширене поєднання геометричних та рослинних орнаментів: символів родючості, землі та води (трикутники, решіточки, хвилясті лінії).

Писанки Львівщини мають геометричні візерунки (трикутники), солярні мотиви та рослинні орнаменти. На деяких зустрічаються зображення птахів, хрестів, символи води. Для львівських писанок притаманна деталізація та дрібність малюнку.

На писанках Житомирщини зустрічаються рослинні мотиви та дзеркальна симетрія (писанку часто ділять на чотири частини і кожна є віддзеркаленням). Найпоширеніші орнаменти – дзвоники, тюльпани та троянди.

На рівненських писанках найчастіше зустрічаються геометричні та рослинні мотиви, зображенні на зеленому або червоному тлі. Колір орнаменту білий, червоний, жовтий, зелений.

На Вінниччині та Хмельниччині писанки мають яскраві геометричні та рослинні орнаменти досить великого розміру. Цим писанкам притаманна певна грубість виконання та форм. Орнаменти: паралельні лінії (символ води), зиґзаґи, спіралі, кривульки, свасти та ламанні хрести.

Писанки Сумщини традиційно ділять на дві частини (малюнок на кожну наносить однаковий). Характерні орнаменти: солярні знаки (зорі, сонечко). Кольори орнаменту червоний, білий (тло найчастіше чорного кольору, як і в тернопільських писанок).

Харківські писанки мають темне забарвлення: чорний, темно-червоний або зелений кольори. Орнаменти спокійних кольорів: коричневого, жовтого, білого. Найпоширеніші символи: дубові листочки, тюльпани, ружі, зірки.

Для писанок Південної України характерні яскраві та контрастні кольори, великі малюнки з невеликою кількістю деталей. Поширеними є геометричні мотиві, що поєднуються рослинними символами.