Майстер-клас "ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ. Дидактичні поради (з досвіду роботи) для вчителя/ вчительки історії під час дистанційн

ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ.

Дидактичні поради (з досвіду роботи) для вчителя/ вчительки історії під час дистанційного і змішаного навчання.

Майстер-клас

Мета: ознайомити колег із власним доробком (дидактичними прийомами) з означеної теми.

Завдання:

• організувати професійне самовдосконалення та самоосвіту, рефлексія власної  професійної майстерності учасниками майстер-класу;
• формувати вміння  активної діяльності, командної взаємодії;

Слухачі одночасно виконують дві ролі: експериментальний клас і експертів, присутніх на відкритому занятті.

Ключові поняття: компетентності, предметні історичні компетентності.

Обладнання: електронні презентації окремих уроків, роздатковий матеріал, репродукції, виступи учнів, уривки фільмів, методична і художня література, інструментарій (фломастери, беджі, сигнальні картки, жребій).

Оформлення класу: розташування парт та стільців для учителів та окремих столів для учнів, спостерігачів.

Основні етапи майстер-класу

І. Організаційний етап (незвичайний початок заняття: підготувати учасників до успішної діяльності, створити комфортну атмосферу, гарний настрій.)

ІІ. Презентація досвіду роботи (відповідно до структури уроку: показ прийомів, своїх  «родзинок» з коментарями):

Вступна частина

Основна частина

Підсумкова частина

ІІІ. Практична робота (надати можливість учасникам узагальнити опорні знання з теми, обмінятися досвідом роботи; перший і другий етапи проходять одночасно із залученням учнів.)

IV. Заключна частина (оцінка учасників щодо їх участі у майстер-класі, обмін думками; проходить без учнів.)

Позиція педагога. Учитель проводить заняття зі слухачами, демонструючи прийоми ефективної роботи з учнями. Прагне не просто передати знання, а залучити учасників у процес, зробити їх активними.

Хід майстер-класу

І. Організаційний етап

Розподіл ролей.

Рубрика « Думати – це весело»

Одного дня шофер Уїнстона Черчилля збився з дороги і заїхав невідомо куди. Черчилль запитав перехожого:

– Вибачте, не могли б ви пояснити, де я знаходжуся?

– В автомобілі, - відповів перехожий і пішов далі.

– Ось відповідь, - сказав Черчилль шоферові, - по-перше, коротка і хамська. По-друге, абсолютно непотрібна. І, по-третє, не містить нічого такого, чого той, хто запитує не знав би сам.

Вправа «Очікування». Кожен учасник майстер-класу закінчує речення « Від майстер-класу я очікую …», « Від себе я очікую …».

Педагог не навчає, виховує чи розвиває, а співпрацює з учнями, навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними. Тільки таким чином можна досягти мети – сформувати особистість, готову до життя у суспільстві, що постійно змінюється, здатну до навчання та самовдосконалення, до прийняття ефективних рішень.

Очевидною є зміна ролі і функцій учителя на уроці. Він виступає організатором навчальної діяльності школярів, допомагає їм визначити мету діяльності, шляхи її досягнення, способи навчальної роботи, ставить перед ними різнорівневі завдання, консультує. Головне на такому уроці – пошукова постановка навчальних завдань, що вимагають не простого відтворення, а активної розумової самостійної діяльності.

Відповідно відбувається зміна стосунків між учителем і учнями. Творча співпраця учителя й учнів зумовлює застосування цікавих форм і методів проведення уроків. Я і мої учні продемонструють таку співпрацю.

Учитель/ вчителька представляє учням своїх колег як партнерів на даному майстер-класі.

ІІ. Презентація досвіду роботи

    Змістове наповнення навчання історії визначають очікувані результати навчальнопізнавальної діяльності учнів / учениць. Вони зорієнтовані на формування предметних і ключових компетентностей і викладені через знання та вміння.

    Навчальні програми з історії орієнтують учасників / учасниць освітнього процесу до пізнавальної роботи на результат. Для забезпечення результативного навчання вчитель/ вчителька має використовувати, розробляти інноваційні завдання до уроків та навчальні матеріали. Завдання сучасного вчителя / вчительки — організувати навчальну діяльність учнів / учениць, зорієнтовану на формування ключових і предметних компетентностей.

    Головним критерієм успішності співпраці вчителя / вчительки та учнів / учениць із застосуванням інноваційного навчального інструментарію є не так повнота здобутих знань, як розвиток умінь.

    Педагог не навчає, виховує чи розвиває, а співпрацює з учнями, навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними. Тільки таким чином можна досягти мети – сформувати особистість, готову до життя у суспільстві, що постійно змінюється, здатну до навчання та самовдосконалення, до прийняття ефективних рішень.

    Навчальний  інструментарій для успішної співпраці вчителя / вчительки та учнів / учениць (зразки з досвіду роботи):

    Вивчення теми уроку традиційно розпочинається актуалізацією опорних знань, умінь учнів.

Приклад призначених для цього завдань   (Додаток 1)

    Гра «Пароль». Одразу після привітання, вчитель / вчителька про­понує їм назвати по одному важливому слову, що відповідало б змісту попередніх уроків, - своєрідний пароль, який дає змо­гу почати працювати. (Мій пароль – Стародавній Схід, аграрна цивілізація …).

    Прийом «Фоноанонс», «Фотоанонс», «Відеоанонс».

Методичний коментар. Учні/ учениці прослухавши музику, розглянувши світлини, або малюнки, переглянувши відео, визначають тему уроку та її актуальність.

    Рубрика «Поміркуйте!». Завдання цієї рубрики спрямовані на розвиток здатності учнів / учениць до прогнозування історичних подій, процесів, учинків історичних осіб, формування вміння вибудовувати аргументовані історичні припущення (гіпотези).

Вправа «Правда/неправда».

    Для отримання й аналізу учнями нової інформації, конструювання знань і вмінь важливо використовувати завдання кількох типів. Для забезпечення результативного навчання доцільно організувати процес, коли відбувається комбінування навчального матеріалу, відео і завдань. Такий підхід дозволяє поєднувати різни види роботи на уроці та підтримувати увагу учнів.

    Різноманітні вправи та завдання сприяють розвитку критичного мислення, вміння встановлювати причинно наслідкові зв’язки та формувати компетентності. Також на уроці історії доцільно використовувати різні варіанти наочності та першоджерела. Особливу увагу учнів потрібно звернути на карикатури, плакати, витяги з історичних документів. Робота з ними дозволяє розвинути аналітичне мислення та сформувати уміння здійснювати критичний аналіз текстів та зображень. Схеми, таблиці, інфографіка також значно урізноманітнюють освітній процес як під час дистанційного, так і змішаного навчання.

Приклад призначених для цього завдань   (Додаток 2)

• Аналіз та інтерпретація нової інформації. Завдання:

• Перегляньте відеосюжет і заповніть таблицю.
• Перегляньте відео. Дайте відповідь на запитання.
• Перегляньте відео. Установіть відповідність між іменами правителів та фактами історії, з якими вони пов’язані.

• Формулювання визначень історичних понять. Завдання:

• Колективне складання схеми історичного поняття за до­помогою прийому «запитання — відповідь».
• Сформулюйте і запишіть власне визначення поняття.
• Укажіть термін, що  відповідає наведеному визначенню.
• Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.
• Увідповідніть період в історії України з поняттями й термінами, які потрібно використовувати для його характеристики.
• Наведені поняття, терміни, прізвища об’єднайте у групи. Укажіть, до якої країни вони відносяться та яке явище чи подію характеризують.

• Аналіз, порівняння та оцінювання історичних джерел. Завдання:

• Проаналізуйте джерело  і  порівняй текстову інформацію з  інформацією на  плакатах.
• Порівняйте свідчення, викладені в  джерелах.
• Спираючись на  джерела, поміркуйте … .
• Прочитайте витяг із  праці істориків. Спираючись на  нього, прокоментуйте твердження про  те, що … . Аргументуйте свою відповідь.

• Аналіз історичної карти, картосхеми. Завдання:

• Складіть хронологічну таблицю «…».
• Попрацюйте з контурною картою.
• Якими цифрами позначено … .
• До складу яких країн увійшли … .

    Дидактична гра «Три речення», рубрика «Виконайте самостійно!», Вправа «Мої «відкриття» на сьогоднішньому уро­ці», тестування призначені для закріплення нового навчального матеріалу.

    Методичний коментар. Вправа «Мої «відкриття» на сьогоднішньому уро­ці», в ході якого учням необхідно перерахувати не менше 5 «від­криттів» — тобто нової інформації, почутої на уроці. Дидактична гра «Три речення». Правила гри. Учні / учениці повинні передати зміст розглянутого мате­ріалу трьома простими реченнями.

    Завдання цих рубрик учні / учениці мають виконувати самостійно.

    У сучасних умовах вчителям доцільно використовувати цифрові інструменти для дистанційного чи змішаного навчання. Під час розробки тестів та інтерактивних вправ рекомендую використовувати: Classtime (https://classtime.com/uk), Wordwall (https://wordwall.net/uk). Під час створення інтерактивних ігор доцільно використовувати LearningApps (https://learningapps.org). 

Приклад призначених для цього завдань

https://www.classtime.com/share/c0a73aa4-7928-4202-9c14-294fb6784675?token=f23b59bf97b2fb6b4545c3f22f84b70e0190ae552c782ca797b74607219d3193

https://www.classtime.com/share/b74498f8-159c-4d58-a2ee-353f92fa6c27?token=9ad21d8230a4254c5e1b0be786e96f46a52d5c054861075b43cf31b9fea81bbd

https://www.classtime.com/share/09eb0a9e-5feb-435b-ac03-97ba3c452893?token=b593a879b4499b7f867a4a7566ca475b87bb340f869aaeb0af8feccd24642b65

Підсумковий тест до розділу перевіряє досягнення учнем / ученицею більшості визначених програмою очікуваних результатів навчання.

https://www.classtime.com/share/bc352b68-482d-469c-a9fb-2380a802b3ea?token=6bebc024e38f476c66384a7de6ff83e36a9799cf3d828aa036657e364237d7e8

https://www.classtime.com/share/e9d9184c-f337-40d8-ba99-a61b524e7fa5?token=d65bcf405bd8655193dc400d901ce0aed935ad548c86c077a477162d57d04c9a

https://www.classtime.com/share/9fb75ae8-d5c5-4dc2-b0c1-8ada7effc27a?token=14b98213f5c2d67f31e807f0dab87f04a7b813e457e15a10e1811c061473ca25

IV. Заключна частина

Вправа «Очікування»

Оцінка учасників щодо їх участі у майстер-класі, обмін думками.

Завершіть речення

 - Для досвіду я візьму …

Вправа «Комплімент»

Додаток 1

Завдання до уроку:

1. Опишіть ілюстрацію. Кого художник зобразив у центрі? Хто сидить і стоїть поряд? Зробіть припущення, чому слухачі так уважно слухають співця.

Огюст Лелюр. Гомер

2. Підібрати асоціації до слова «застій» та створити асоціативний кущ.

3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів відповідно до їхньої ролі в подіях доби «застою»: Л. Брежнєв, П. Шелест, В. Щербицький.

4. Правда/неправда

4.1. Розпочата з  ініціативи М.  Хрущова десталінізація не  змінила антидемократичної суті комуністичного режиму, але  зупинила репресії.

4.2. ХХ  з’їзд дав  поштовх до  скасування найбільш репресивних норм чинного законодавства, а  також до  часткової амністії. Запрацював механізм реабілітації.

4.3. Попри те, що  1956  року ліквідовано ГУЛАГ, мережа тюрем і  таборів збереглася.

4.4. 1957  року в  межах реформи управління замість галузевих міністерств утворені територіальні ради народного господарства  — раднаргоспи.

4.5. СРСР політично та  економічно підтримував країни-сателіти із  «соціалістичного табору», «національно-визвольні рухи» та  нові політичні режими «третього світу», котрі декларували «соціалістичну орієнтацію».

4.6. Після смерті Сталіна 1953 року більшість населення Центрально-Східної Європи жила з  надією на  повалення комуністичних режимів.

5. Запишіть історичні поняття.

… —  докорінна, якісна зміна в житті суспільства; перевороту якій-небудь галузі. Зазвичай пов’язана з примусом і збройною боротьбою.

«… …» —  революції в Європі у 1848-1849 рр., які мали за мету знищення проявів феодалізму та створення незалежних національних держав.

6. Заповніть пропуски в тексті, використовуючи наведені нижче слова.

У роки Другої світової війни деякі з країн регіону були окуповані німецькими й італійськими військами (…, …, …, …), інші стали союзниками Німеччини й Італії (…, …, …, …).

Слова: Болгарія, Угорщина, Словаччина, Румунія, Польща, Чехія, Югославія, Албанія.

7. Працюємо з картою

Розгляньте карту. Який період історії Русі-України вона характеризує?

8. Про яку подію «розповідає» хмаринка слів? Чому вона саме такої форми?

9. Виконайте вправу «Так/ні».

1. При становленні Польської держави вдалося уникнути протистояння поляків з українцями в Галичині. 

2. Причинами Травневого перевороту 1926  року були загострення політичної боротьби всередині країни, часті зміни урядів і  назрівання економічної кризи.

3. Ю.  Пілсудський і  його послідовники (пілсудчики) виступали за  «оздоровлення» («санацію») суспільних відносин.

4. Авторитарний характер «санаційного» режиму закріпила конституція 1935  року, що  на шкоду парламентаризму посилила повноваження президента Польщі.

5. Польська влада виконувала міжнародні зобов’язання щодо забезпечення прав національних меншин.

10.  До яких суспільних станів належали постаті, зображені на ілюстраціях?

11.  Визначте, яку війну ілюструє наведена карикатура.

"Тяжко, Йосипе?" - карикатура з газети Mirror

Додаток 2

Завдання до уроку:

1. Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

1«Плюралізм»

2«Радянізація»

3«Волюнтаризм»

4«Космополітизм»

А Можливість соціальних груп висловлювати різні позиції, погляди через своїх представників у політичних і громадських організаціях.

Б Практика, згідно з якою головним чинником досягнення мети є суб’єктивні бажання та довільні рішення осіб.

В Реабілітація Й. Сталіна та відновлення його політичного курсу, повернення до політики терору.

Г Теорія і практика, в основу яких покладено тезу про пріоритетність загальнолюдських цінностей над цінностями окремої нації.

Д Насильницьке насаджування на певній території норм економічного, суспільно-політичного, культурного життя, утверджених у СРСР.

Начало формы 

2. Увідповідніть період в історії України з поняттями й термінами, які потрібно використовувати для його характеристики.

1Україна в перші повоєнні роки (1945 р. – початок 1950-х рр.)

2Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

3Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

4Україна в умовах незалежності (1991 р. – початок XXI ст.)

А «культ особи», «лібералізація», «раднаргоспи», «хрущовки»

Б «розвинений соціалізм», «самвидав», «номенклатура», «застій»

В «колабораціонізм», «Східний вал», «план “Барбаросса”», «випалена земля»

Г «сепаратизм», «поліконфесійність», «люстрація», «волонтерський рух»

Д «холодна війна», «ждановщина», «відбудова», «лисенківщина»

3. Наведені поняття, терміни, прізвища об’єднайте у групи. Укажіть, до якої країни вони відносяться та яке явище чи подію характеризують.

1)   «Залізногвардійці»;

2)    Корфська декларація;

3)   «санація»;

4)   Судетська область;

5)   Юзеф Пілсудський;

6)   Томаш Масарик;

7)   Іон Антонеску;

8)   король Александр;

9)   «кондукеторул»;

10) сербізація;

11) унітаризм;

12) начальник держави;

13)  Відовданська конституція;

14) Установчий сейм.

15)  Мюнхенська трагедія;

16) цараністи.

4. У якому рядку всі слова стосуються Української Гельсінської спілки (УГС)?

• Українська Гельсінська група, газета "Правда", 1986 р., організація "Зелений світ"
• Громадська організація "Меморіал ", Леонід Кравчук, журнал

" Вітчизна"

• Левко Лук’яненко, правозахисна організація, Українська Гельсінська група
• Микола Руденко, 1985, журнал "Новый мир", товариство української мови ім. Т. Шевченка

5. Коли відбулася подія, яка зображена на світлинах?Конец формы 

6. Складіть хронологічну таблицю «Утворення національних держав у Центральній і Східній Європі».

7. Якою буквою на карті позначена територія Ольстера (Північної Ірландії).

8. Розгляньте фото історичних джерел і виконайте завдання.

Наведені джерела доречно використовувати, створюючи презентацію на тему:

А «Активізація дисидентського руху в Україні».

Б «Початок державотворчих процесів в Україні».

В «Формування багатопартійної системи в Україні».

Г «Повернення історичної пам’яті народу України».

9. Установіть послідовність епох, відображених на радянських пропагандистських плакатах.

10.  Про яку подію йдеться в цитованому джерелі:

«Три дні в столиці республіки працював установчий з’їзд... З вітальними словами до його учасників звернувся ... народний депутат СРСР О. Гончар. Зал був оформлений давніми гербами і вимпелами земель і міст ... нинішньої України. Домінуючими були жовто-блакитні прапори... Для підняття емоційного впливу І. Драч використав у своєму виступі уривки з творів М. Хвильового, О. Довженка, Ю. Яновського, В. Стуса»?

А Про установчу конференцію Товариства української мови ім. Т. Шевченка

Б про установчі збори Народного руху за перебудову в Києві

В про проголошення Декларації про державний суверенітет України Верховною Радою

Г про проголошення Верховною Радою Акту незалежності України

11.  За фотографією впізнайте історичну особу, та від імені особи розкажіть про себе, використовуючи прийом «сторітелінг».

Сторітелінг (з англ. Story – історія, а Telling- розповідати) – розповідь історій (від першої особи)

12.  Назвіть античні міста-держави у Причорномор'ї. Які сучасні міста розташовані на цих місцях?

Грецькі колонії на землях сучасної України.

13.  Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=sy1ruyeelbo Телеканал Київ «Прискорення і гласність: з якими ідеями Горбачов очолив КПРС»  і виконайте завдання.

Складіть речення про події та явища доби «перебудови», використавши поняття і терміни: «перебудова», гласність.

14.  Документи розповідають

Задача з німецького підручника математики для середніх шкіл. 1939 р.

«Юнкере» вилетів з вантажем 12 дюжин бомб, кожна вагою 10 кг. Літак тримає курс на Варшаву, центр світового єврейства. Він бомбардує це місто. В разі вильоту з повним бомбовим навантаженням і повними бензобаками, що містять 1500 кг пального, літак важить 8 т. Із поверненням літака з його хрестового походу він усе ще має 230 кг пального. Яка власна вага літака?

З чим пов’язана поява цієї задачі в шкільному підручнику? Які ідеологічні штампи були закладені в задачі?