Майстер-клас "Сторітелінг"

           За роки спілкування з учнями я зрозуміла, що всі вони люблять історії – динамічні та цікаві, веселі та повчальні, захоплюючі та неймовірні. Такі історії вчитель створює сам і навчає цьому своїх учнів, використовуючи сучасну технологію – сторітелінг.

Сторітелінг ( в перекладі з англійської сторі – історія, телінг – розповідати ) - ефективний метод донесення інформації до аудиторії шляхом розповідання смішних, зворушливих або повчальних історій з реальними або вигаданими персонажами. А яка ж мета цього методу - впливати на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери учня. Альберт Енштейн сказав: «Слова запускають у голові людей картинки об’єктів їхньої реальності».

Даний метод можна застосовувати на уроках математики,української мови , ЯДС , мистецтва.

За допомогою методу сторітелінг можна отримати два найбільш важливі результати:

•          пожвавлення атмосфери у класі, зняття напруженості,створення невимушеної атмосфери;
•          він є одним із найбільш простих та швидких щляхів встановлення контакту між вчителем та учнями.

На сьогодні сторітелінг надзвичайно популярний, тому що розповідати про себе та дізнаватися про інших – це природна потреба людини. Це незвичайні історії про звичайне. А щоб краще зрозуміти чому незвичайні історії про звичайне, давайте переглянемо фрагмент мультфільму «Курка, яка несла Всяку Всячину».

Учням набагато легше запам`ятовувати матеріал у вигляді цікавої історії. Сухі факти запам `ятовуються важче і ненадовго, в той час як барвисті історії  супроводжують нас довгий час. Для того, щоб народилася історія потрібно застосувати формулу.

Історія = факт + емоції

Наведу приклад

І варіант-історичний факт

16 липня 1969 року в США запущено “Аполлон-11” перший космічний корабель. Командиром корабля був Ніл Армстронг. 19 липня о 22 годині 56 хвилин він вперше в історії людства ступив на поверхню Місяця.

ІІ варіант, давайте відкладемо факти і цифри в сторону і сфокусуємося на емоціях, тому що це те, чого хочуть всі.

Теплого літнього дня 19 липня 1969 року першим із землян ступив на поверхню Місяця американський астронавт Ніл Армстронг. Поставивши лівий черевик на місячну поверхню о 22 годині 56 хвилин, прозвучала його крилата фраза: “Один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства.” Наступною була фраза: “Я сподіваюся, що одного дня хтось знову опиниться тут і затопче мої сліди.”

Ми отримали історію, яка супроводжується емоціями , залучає у вир тексту і утримує нашу увагу, а також залишається з нами надовго.

Історії можуть бути побудовані на основі:

•          реальних ситуацій;
•          на основі розповіді вигаданої чи реальної особи;
•          на основі сценарію;
•          на основі проблемної ситуації.

Молодші школярі, надзвичайно, люблять слухати та розповідати власні історії. А чи  вміють учні їх писати? Зробіть крок назустріч своїм вихованцям. Заохотьте дітей спочатку написати історії про себе, або про тих, хто живе з ними поруч. Зрозуміло, якщо ця історія їх вразила або змусила задуматися.

Ви розумієте, що учні  не зможуть одразу чітко  та правильно оформити дану роботу. На це є декілька причин:

•          недостатній словниковий запас учнів;
•          недостатньо практичних мовленєвих умінь;
•          незнання чіткої структури твору;
•          а також  вміння моделювати різні ситуації спілкування.

Обов`язково потрібно пояснити дітям, що написання історії вимагає часу.

Отже, коли ми розпочинаємо  роботу над історією потрібно слідкувати за тим, як ввести дітей в тему, адже звичайне речення на початку уроку «Діти, ми пишемо твір на тему зимові канікули», може розкоорденувати  будь- якого учня і викликати почуття невпевненості.

Отже, щоб зацікавити дітей написати історію  і обрати тему вчитель може застосувати:

•          Гру « Ключ до теми»
•          Прийоми «Павутинка думок», «Асоціативний кущ»,»Слово-натяк»,
•          Мозковий штурм,
•          Ключові слова,
•          Роботу з відео.

Наступним кроком є обрання героя, оживіть його, дайте можливість діяти з іншими персонажами. Герой має бути цікавим особливо для того, хто пише, тільки тоді історія буде мати життя. Якщо ви помилилися у виборі героя, можете замінити його іншим персонажем.

Обговоріть з учнями чим їхній герой може зацікавити слухача. Не обов`язково детально описувати зовнішність, характер, уподобання героя. Можна зосередитися на елементах одягу, чарівних речах або предметах, які він найбільше полюбляє.

Наступний крок оберіть місце події та деталізуйте його.

Отже, у нас  є герой, місце події, тож створюємо історію з чітким сюжетом.

Експозиція – зав`язка – розвиток подій – кульмінація – розв`язка.

Створювати історії можна на основі кросенсу, методу, який візуалізує асоціативний ланцюжок, який складається з 9  зображень, кожне з яких пов`язане з попереднім і наступним зображенням, в результаті чого розкривається тема.

Наведу приклад.

Іванко дуже не любив вчитися. Тільки б бігати, стрибати, а не книжки читати. Настав Новий рік, хлопчик загадав бажання. Хочу опинитися  на материку, де в січні місяці можна купатися і засмагати. А на якому материку в цю пору літо  забув . Антарктиді чи Австралії? В книжках про це написано та й вчитель  на уроці розповідав. Нехай буде Антарктида. В цю мить з`явилася чарівна Фея , яка здійснила його бажання. Але ж чому так холодно? І білі ведмеді. Що відбувається? Переплутав. Добре, що в цей час з Антарктиди відлітав літак в його країну. Повернувся Іванко додому і зрозумів, що потрібно бути уважним на уроці, читати книжки. Бо лінь і небажання вчитися, можуть призвести ще до більших неприємностей.

Висновок діти підводять за допомогою заздалегідь вивчених прислів`їв та приказок про книгу.

                   Ляльковий театр.

Не стільки несе в собі функцію розвинути акторські якості, скільки вчить дітей спілкуватися і правильно говорити. Основна задача – популяризація читання, соціальна адаптація і розвиток комунікації у дітей. Іноді через ляльку, яка стає живою істотою, малюк дозволяє собі проявити ті емоції, які до цієї миті стримував у собі.

 Вивчаючи на уроці математики  тему «Види трикутників» був використаний даний метод Клас був об`єднаний у дві команди методом жеребкування. І команда, за допомогою ляльок, створює історію про види трикутників. ІІ команда повинна навести приклади, де в практичній діяльності людини застосовується геометрична фігура трикутник. Обидві команди свої завдання тримали в повній таємниці.

Отже, переглянемо фрагмент уроку з даної теми.

Учні  зрозуміли, що завдання в повсякденному житті можна розв`язувати із застосуванням математичних методів.

Історії можна створювати за допомогою методики компетентістного навчання «Шість цеглинок». Обираючи гру «Збери за кольорами», діти збирають з цеглинок головного ( або головних) героїв, а потім розповідають історію про своє «творіння».

Тема «Толерантність».

Протікала річка Синюха. На її лівому березі було розташоване місто Кольорове, а на правому – Різнокольорове. Ніколи мешканці цих міст не спілкувалися між собою, вважаючи себе особливими. Але одного осіннього дня один із мешканців міста Різнокольорового пан Пилип занедужав і потребував лікарської допомоги. Лікар, який міг йому допомогти, жив у місті Кольоровому. Але як туди дістатися, коли навіть мосту немає? Тоді мер міста Різнокольорового зателефонував меру міста Кольорового. Поспілкувалися і вирішили спільними зусиллями побудувати міст. Готова переправа! Вчасно надійшла лікарська допомога, одужав  пан Пилип. І зрозуміли мешканці обох міст, що неважливо якого кольору у тебе шкіра, які традиції в твоїй країні, якою мовою ти розмовляєш, якого віросповідання, важливо залишатися людиною і розуміти, що всі рівні між собою.

Наступний вид складання історій – через комікси. Історії, не стільки пишемо, скільки описуємо.

Урок математики «Склад числа десять»

Чебурашка отримав посилку. Ура – в ній 10 апельсинів. Не пройшло і години, Чебурашка телефонує крокодилові Гені.

•          Гено, я отримав посилку з  десятьма апельсинами. Вісім апельсинів твої, а 8 – мої.

Замислився Гена. 8+8=16, а апельсинів тільки 10. Невже я не вмію рахувати. Тоді Чебурашка все йому пояснив. Вісім своїх апельсинів я вже з’їв, а свої рахуй сам. 

Використовуючи дану історію, дітям необхідно повторити склад числа 10, вдосконалювати обчислювальні навички, активізувати логічне мислення, розв’язувати задачі за допомогою малюнків, застосовувати набуті знання для виконання практичних завдань, виховувати любов до предмета.

Можна візуалізувати історію, вивчаючи біографію письменників, за допомогою зображень

На екрані зображені картинки фортепіано, мольберт, зламана рука, книга, ім.`я Леся та жіноча тінь. Потрібно скласти історію про молоду дівчину. Діти розповідають сумні історії, але з радісним кінцем.  Виявилося,що непомітно для себе вони відтворили біографію Лесі Українки. Тепер поетеса стає для учнів більщ близькою і зрозумілою. Людиною до якої можна звернутися подумки. І тут метод сторітелінгу спрацював як не можна краще.

Можна використовувати Кубики – історій, прийом «Зупини кадр», коли історію діти продовжують, перетворюючись на маленьких художників.

Свої історії діти починають записувати, створюючи власні авторські книжечки, самостійно, за допомогою батьків або вчителя. І ось на світ з’явилася перша, десята, двадцята книжечка. Виникає ідея створити класну бібліотеку «Пробую перо» на основі дитячих творів. Діти пишуть історії не тільки самостійно, а й об’єднавшись в групи.

Як результат – діти вчаться володіти словом, розповідати, описувати, міркувати, висловлювати власні думки. Більше читають, краще розуміють один одного, оволодівають секретами ораторського мистецтва. Діти почали краще розуміти один одного, відкривати в своїх друзях щось нове, ділитися таємницями, довіряти один одному, радіти щиро за своїх товаришів, співчувати їм, а головне дружити. Вихованці на якусь мить можуть ставати публічною людиною і що важливо – мають можливість поспілкуватися з автором твору безпосередньо, бо автори – це вони та їх однокласники. Дітей легше мотивувати на гарні справи і вчинки. Будь-яка інформація запам’ятовується без зусиль.

На діаграмі «Створення простих медіапродуктів» ми бачимо, що у вересні місяці 18% дітей могли створювати власні історії. В грудні – 43%, а в травні уже 76% починають створювати історії і це достатньо високий результат.