Образотворча діяльність
Аплікація
Тема: Морквина для зайчика
Мета: поглибити знання дітей про навколишній світ природи, зокрема життя тварин зимою; навчати прийомів вирізання ножицями, закріплювати вміння правильно тримати ножиці та користуватися ними; закріплювати назви кольорів – зелений, оранжевий; сприяти розвитку самостійності, охайності, зосередженості; виховувати бережливе ставлення до прироби; корегувати вимову чергового звука у словах та складах.
Словник: морквина, зелений, оранжевий.
Обладнання: казка «Зайчик і зима», зайчик, кольоровий папір, ножиці, квадратики гафрованого паперу, зеленого кольору.
Хід заняття
І. Підготовча частинаю
1.Організація дітей до заняття.
2.Психогімнастика.
ІІ. Основна частинаю
Тетяна Винник
ЗАЄЦЬ І ЗИМА
Заєць прокинувся від голосного «Б-ррр!».
«Б-ррр!» - лунало знову і заєць сполохано насторожив вуха.
- Це в мене в животі! – дослухаючись, полегшено зітхнув заєць. І від гарячого заячого подиху пішов легенький пар.
Заєць жадібно вдихнув морозяне повітря і йому на мить здалося, що його живіт прилип до спини.
- Я не їв сім днів! – чмихнув заєць і висунув носа з-під міцного соснового гілля, під яким сьогодні ночував. – Треба шукати харчі. – Подумав заєць.
- Привіт, друже! – прожебоніла білка, стрибаючи з гілки на гілку. – У мене біда!
- Чим зможу – допоможу! – мовив заєць і чмихнув носом.
- Моя молодша донька Гаша в снігу загубила шишку. Всі очі продивилися – знайти не можемо!
- Не плач, сусідко – ось твоя шишка! – вигукнув заєць, висунувши носа з-під снігу.
- Дякую тобі, друже, за допомогу! Звертайся й ти, коли що!
Біжить заєць лісом, тремтить, як останній лист на морозі. Лисячі сліди довкола снігових заметів блакитною стрічкою в’ються.
Сніжить – світу білого не видно…
Біжить заєць…
- Зайчику, зайчику, допоможи! – попросила стара ялина, протягнувши своє кострубате гілляччя.
- Я поспішаю! – вигукнув заєць тремтливим голосом, але щось його зупинило. – Чого вам, бабуню?
- У мене сьогодні день народження, а я не можу й намиста вдягти, - засумувала кроною ялина. – Віднесла його метелиця аж до самої річечки, а я туди вже не дійду!
Заєць миттю приніс бурштинове намисто – зроблене із смоли.
- Нахиляйте голову, бабуню!
- Дякую тобі, зайчику за допомогу!
Біжить заєць, тремтить, як останній лист на морозі. Назустріч йому синичка летить і слізьми заливається.
- Зайчику, рідненький! Допоможи! 1ог осина снігом привалило під стріхою лісника. – квилила синиця.
Заєць миттю допоміг синиччиному синові вибратися з-під снігу. Щаслива синиця дякувала зайцю. Але той вже безсилий впав на землю.
Невже мене нема?! – подумав заєць, коли в нього не вийшло ворухнути лапою.
Заєць розплющив очі, а перед ним лежала морквина.
- Це тобі подарунок! – мовив лісник.
Заєць підняв на нього очі і чхнув. Хворий заячий вигляд розчулив лісника.
- Ти добрий заєць! – усміхнувся лісник. – Ти допоміг і білці, і старій ялині, і синиці, хоч сам потребував допомоги. За це я тобі дам стільки моркви, що тобі вистачить до кінця зими!
Бесіда за казкою:
Фізкультхвилинка.
Раз! Два! Всі присіли.
Потім вгору підлетіли.
Три! Чотири! Нахилились,
Із струмочка гарно вмились.
П'ять! Шість! Усі веселі.
Летимо на каруселі.
Сім! Вісім! В поїзд сіли
Ніжками затупотіли.
Дев'ять! Десять! Відпочили
І за парти дружно сіли
1. Не тримай ножиці кінцями догори.
2. Не залишай ножиці відкритими.
3. Передавай ножиці лише закритими кінцями в сторону свого товариша.
ІІІ. Заключна частина.