Майстер коробля. ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ

Творча робота з української літератури. Виконала: МАРИНА ХАЙЧІНА, учениця групи ОП1-18 Вищого професійного училища №7 м. Кременчука. ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ

ЗМІСТКоротка біографія автораІсторія написання роману. Паспорт твору. Проблемно-тематичний комплекс. Неоромантиз і умовність. Сюжетна лінія та епіграфи. Образи та прототипи. Цитатна характеристика героїв та образів. Висновки. Використані інформаційні джерела

ЮРІЙ ІВАНОВИЧ ЯНОВСЬКИЙ Народився 27 серпня 1902 року в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області). Український поет і романіст. Один із найвизначніших романтиків в українській літературі першої половини XX століття. Редактор журналу «Українська література», військовий журналіст. Ветеран Армії УНР.

ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ РОМАНУРоман було написано за дуже короткий термін. Автор розпочав його восени 1927 року в Одесі, а завершив за кілька місяців уже в Харкові. В основу твору поклав особистий досвід із часів своєї роботи в кіно. У 1920-х роках вважали, що кіно - це швидше ремесло, а не творчість, технології, а не власне мистецтво. Відповідно місця, де виробляли фільми, називали кінофабриками. Юрій Яновський був художнім редактором на Одеській кінофабриці, яку тоді жартома називали «Голлівудом на березі Чорного моря». Він правдоподібно відтворив внутрішній лад цієї установи, бо знав його не лише з чуток і розповідей. У цьому творі він намагався сягнути найглибших надр психіки, блакитних веж романтики.

ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ РОМАНУ«Майстер корабля» - перший роман Ю. Яновського, написаний упродовж 1927-1928 років. Твір стилізовано як кіномемуари, в його основу покладено досвід роботи автора на Одеській кіностудії та його співпрацю із П. Нечесою, Ітою Пензо В. Кричевським, О. Довженком, які згодом стали прототипами головних героїв. Оповідач не лише розмірковує над сценарієм, а ще й бере безпосередню участь у монтажі документального фільму.*Майстер корабля – це оберега човна, яку встановлюють на носі або сам ніс корабля виготовляють у вигляді жіночої голови ( це було характерно для Київської Русі).

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕЕпізоди з персонажами твору подані через осмислення їх у своїх мемуарах сімдесятирічним кіномайстром То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно). Сюжет твору - новий для тогочасної української літератури: режисер Сев знімає фільм про матроса Богдана. Для зйомок будується справжній вітрильник, на якому потім плаватимуть учні мореходної школи. Дуже органічно вплетені в роман нотатки синів героя, листи його коханої - балерини Тайах, розповіді матроса Богдана й роздуми самого мемуариста.

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕПеред читачем вимальовуються не просто будні з життя й творчості українських кіномайстрів 20-х pp., не лише їхні турботи в зв'язку зі створенням сценарію фільму та будівництвом для цього спеціального корабля, а широкі картини творчого життя людини, за яким стоїть великий узагальнюючий сенс, що все життя на планеті має будуватися з творчим натхненням, з турботою про культуру кожної нації, про завтрашній день людства, і тоді майбутнє перетвориться на казковий край мирної праці й гармонійно розвинених особистостей.

ТРАКТАТ ПРО МИСТЕЦТВО ТА РУКОТВОРНІ ЦІННОСТІРоман зосереджений на мистецькій про­блематиці та максимально привертає увагу до самого творчого процесу. Тому цей твір називають романтичним трактатом про мистецтво. Він насичений роздумами творця про сенс люд­ського життя, старість і молодість, таємниці людської душі, пошуки гармонії, краси, а також про мету цілого мистецького покоління.

У романі утверджуються рукотворні цінності та рукотворна краса, зосереджено увагу на мистецтві, пов’язаному з технікою та ремеслом. Письменник возвеличує професію майстра, проспівуючи гімн рукам:«Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму». Кораблебудування та кінозйомка потребують не лише творчого підходу та натхнення, а й чіткого розрахунку і клопіткої праці, відповідно мрії тоді набувають цін­ності, коли вони стають частиною матеріального світу людини. ТРАКТАТ ПРО МИСТЕЦТВО ТА РУКОТВОРНІ ЦІННОСТІ

ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: епос. Жанр твору: автобіографічний роман (мариністичний роман). Форма оповіді: монолог-сповідь. Тема: роздуми митця про сенс земного буття, загадковість і велич людської душі, її поривання до гармонії та краси шляхом осягнення і минулого, і майбутнього; теми жінки, кохання.Ідея: утвердження торжества молодості, енергії, краси, щастя і творчості, непере­можного життєлюбства; поетизація вільного творчого начала в українській людині, пробудженій до нового життя. Літературний напрям: неоромантизм з елементами експресіонізму.

ПАСПОРТ ТВОРУ Основне місце дії: Одеса. Місця в розповідях, листах героїв: Італія, Румунія, острів Ява. Час дії: у недалекому майбутньому – 1970-х роках. Тло подій: жива Одеса 1920-х років. Особливості композиції: «Роман стилізований під кіномемуари» (В. Агеєва). Речення-обрамлення: «Сиве волосся до чогось зобов’язує». Композиція твору: 19 розділів з оповіддю про молодість, численними поверненнями в сучасність оповідача, вставними листами від Тайях (розповідь про молодість) і синів оповідача Генрі і Майка (сучасність).

ПАСПОРТ ТВОРУ Композиційно-стильові особливості: в основі роману - власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925-1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Дов­женком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв. Незвичний, новий для української літератури сюжет. Події роману подаються не в хронологічному порядку. Твір має обрамлення – на початку і в кінці ми бачимо сивого То-Ма-Кі, який пише свої мемуари, згадуючи молодість.

ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНИЙ КОМПЛЕКССтановлення українського кіно - одна з важливих тем твору. Кінофабрика й далекосяжні творчі задуми привертають увагу автора. Однак загалом тема ширша й масштабніша - це творення якісно нової української культури. Народження сучасної й повноцінної культури вільного народу є основною темою. Помітне місце посідають теми мистецтва, кохання, дружби, моря й морських пригод. Автор розповів про формування нової української інтелігенції й порушив у зв'язку із цим низку проблем переважно морально-філософського характеру.

ПРОБЛЕМАТИКА РОМАНУ

ПРОБЛЕМАТИКА РОМАНУ

СЮЖЕТНапад на редактора і Богдана, закінчення будівництва корабля. Підготовка до зйомок нового фільму, історії, які ляжуть в його основу, розповідь про будні на кінофабриці. Приїзд молодого редактора на кінофабрику, знайомство з Тайах, порятунок Богдана. Розповідь оповідача про себе і мету початку своєї розмови. Експозиція. Зав’язка. Розвиток діїКульмінація. Розв’язка. Спільна перемога Сева і редактора над нападниками, вибір Тайах, прочитання мемуарів синами.

ОСОБЛИВІ РИСИ РОМАНУОднією з найважливіших рис роману є спроба уникнути цензури мовлення, що насичене екзо­тичними назвами, тропами, порівняннями. Ю. Яновський сміливо використовує нестандартні для української традиції імена, описує різноманітні тропічні місця. Процес написання тексту наче від­бувається на очах у читача, таким чином автор руйнує сюжетну послідовність твору. Усе реальне та дійсне - це лише матеріал для твору, в основі якого покладений принцип гри - різні погляди на зображуване. Реальні люди і події, переосмислені згідно з авторським задумом, дали змогу створити яскраві образи української творчої інтелігенції, її молодшої генерації.

ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ

СТИЛЬОВІ ДОМІНАНТИОднією зі стильових домінант, що визначає художню своєрідність роману «Майстер корабля», є інтертекстуальність. Асоціативний вплив «чужих текстів», поєднання різних форм оповіді, перенесення сюжету в різні географічні локації зумовлюють множинність інтерпретацій.«Я пишу насамперед для себе, і мені все цікаве. Я, може, не хочу показувати красивої, витонченої будівлі, а хочу так дати матеріал, щоб у кожного читача виріс в уяві свій окремий будинок художнього впливу»(Яновський, 2017, c. 28).

НЕОРОМАНТИЗ І УМОВНІСТЬУмовність - порушення правдоподібності зображення з художньою метою. Автор вдався до художньої умовності, вибудовуючи особливий світ роману: утримався від змалювання дрібниць щоденного побуту, а натомість виділив найбільш яскраві моменти у стосунках героїв. Художня умовність - прикмета будь-якого літературного твору, адже мистецька картина світу завжди відрізняється від реальності, це свідома деформація дійсності з певною мистецькою метою. Неоромантизм (від грецьк. νέος - молодий, новий і фр. romantisme) – напрям модернізму, якому властиві увага до незвичайних особистостей, сильних пристрастей, до всього загадкового й фантастичного.

РИСИ НЕОРОМАНТИЗМУ У РОМАНІУвага до неповторного внутрішнього світу людини. Велика увага приділяється кожному персонажеві твору як неповторній особистості. Прагнення поєднати ідеал з дійсністю. Розповіді з подорожей Богдана. Епізод боротьби Богдана з однооким китайцем. Гострий конфлікт між добром і злом. Хлопці прагнули зняти фільм за історіями Богдана та не зупинялися не перед якими труднощами на своєму шляху. Культ героїзму, активності, боротьби. Будь-який персонаж твору вписується в цей образ.

ОЗНАКИ НЕОРОМАНТИЗМУ У РОМАНІ

ОЗНАКИ НЕОРОМАНТИЗМУ У РОМАНІ: екзотика. Острови Ява та Пао, про які розповідають Богдан, хазяїн трамбака, Поля;озера Комо, Генуя й Мілан, звідки пише листи Тайах;причорноморське місто з його портом, кінофабрикою, пам’ятником Рішельє, завулками, що ведуть на узбережжя;мелодія імен: То-Ма-Кі, Сев, Майк, Тайах, Генрі;поезія корабельної термінології. Ефект «шуму і рокоту» моря тут дуже сильний. Воно дихає гіркою сіллю, морською травою та йодом, кличе в «заобрійну синь», збурюючи ліричну душу Редактора... Воно шле випробування героям роману - Директору (колишньому матросові), Богданові, хазяїну трамбака, для якого «батьківщина — море»...

ОЗНАКИ НЕОРОМАНТИЗМУ У РОМАНІ: герої, піднесені над буднями. Поезією незвичайності в неоромантичній прозі пронизані не лише обставини, а й герої. Сев і Редактор - «дивні люди». Це світлі й талановиті романтики, готові полицарськи служити своїй Прекрасній Дамі. Культ жіночності, вірної дружби, краси людських взаємин у них надзвичайно сильний. Тайах - зеленоока красуня, наділена якоюсь незбагненною гріховною привабливістю й демонічністю. Її краса захоплює чоловіків, обіцяючи їм «рай та відчай». Автор усіляко підкреслює винятковість своєї героїні. Тайах називає себе «авантюристкою». Поведінка жінки оповита серпанком таємничості.

ОЗНАКИ НЕОРОМАНТИЗМУ У РОМАНІ: вітаїзм«Майстер корабля» - невимушена й натхненна ода молодості, любові та творчості. Є в цьому творі «романтика вітаїзму», хвала життю. Дехто з критиків 1920-х років говорив про «елліністичне світовідчування» автора «Майстра корабля». Сторінки роману й справді проміняться хмільним торжеством молодості як свята життя. Швидкоплинність цього свята відчувається у творі так само гостро, як і його яскравість, відкритість до любові та творчості. Вітаїзм - напрям в українській літературі та мистецтві першої половини XX ст., що ґрунтується на засадах гуманізму, загальнолюдських духовних цінностей, мистецьких критеріях; активний романтизм.

ОЗНАКИ НЕОРОМАНТИЗМУ У РОМАНІ: символіка. Ю. Яновський у романі, герої якого споруджують красень-вітрильник, думав про свою Республіку - про Україну... Якщо корабель у романі - символ держави, то так само символічним є й майстер корабля. Екзотична дерев’яна жіноча фігурка має вести задуманий Севом і Редактором бриг крізь бурі й випробування. Але в ширшому сенсі майстер корабля - це «веселий народ», який творить свою Республіку. За один з епіграфів до роману Ю. Яновський узяв слова з «Римської держави» Горація: «О корабле, тебе вже манить хвиля моря?» Горацій прославляв Римську державу, порівнюючи її з кораблем.

МАРИНІСТИЧНА СИМВОЛІКА Традиція прикрашати ніс корабля скульптурною постаттю існує з давніх часів, причому така фігура не лише повинна була оберігати судно від нещастя, умилостивляючи богів і духів, а й супроводжувала моряків у царство померлих, якщо корабель ішов на дно. Водночас майстер корабля виконує функцію образу­-символу: він може уособлювати назву судна в алегоричній формі, демонструвати багатство й могутність його власника, а також утілювати певні якості, що зазвичай асоціюються з богами, міфологічними персонажами або священними тваринами. Мариністична символіка виявляється уже в назві роману, оскільки майстер корабля – це фігура, «що стоїть під бугшпритом. Вона веде корабель, оберігає його від рифів і заспокоює хвилі» (Яновський, 2017, c. 160).

СЮЖЕТНА ЛІНІЯСюжет є нетиповим для тогочасної літератури, описується процес зйомок фільму та будування справжнього вітрильника для декорацій. Крім того, в текст органічно вплітаються спогади головного героя То-Ма-Кі про минуле, записи синів та коханої Тайах, дивовижні пригодницькі історії моряків і власні міркування. Любовна сюжетна лінія. У романтичному творі є любовна колізія і Прекрасна Дама. Любовна сюжетна лінія у творі є втіленням етичного кредо митця, який сповідує культ жіночності, вірної дружби, краси людських взає­мин. Мистецька сюжетна лінія. Процес творення мистецтва.

ЕПІГРАФИ РОМАНУКомпозиція роману своєрідна. Він має 4 епіграфи: Забирайте ж із собою в путь, виходячи з м’яких юнацьких літ до суворої, загартованої мужності, — забирайте із собою всі людські порухи, не залишайте їх на дорозі: не знайдете потім!М. Гоголь1 Перший епіграф, узятий із поеми «Мертві душі» М. Гоголя, забезпечує внутрішній діалог між різними часовими іпостасями наратора. Зображуючи жахливу особистісну деградацію поміщика Плюшкіна, М. Гоголь застерігає читачів від бездушності, жадібності, недовірливості, а Ю. Яновський спрямовує це послання до самого себе, прагнучи дати настанову своєму майбутньому «Я».

ЕПІГРАФИ РОМАНУНі! Все добре на землі –чорна дівка, білий хліб. Завтра в інший край мандрівка –чорний хліб і біла дівка. J. W. Goethe2 Другий епіграф до роману «Майстер корабля» узятий автором із лірики Й. Гете. Цей епіграф почасти «віддзеркалює» історію одного з головних героїв – українського моряка Богдана, який багато подорожував далекими країнами світу й дивом рятувався з найнебезпечніших ситуацій; проте інколи епіграф набуває зловісного забарвлення, оскільки солдатські походи часто залишали по собі жахливі сліди насильства, спустошення та кровопролиття.

ЕПІГРАФИ РОМАНУАле завше я пив лиш за те, що любив,Лиш за «Вітер, що дме, корабіль, що пливе,За дівча, яке любить матроса!»С. Dibdin3 Третій епіграф належить авторству британського поета й композитора Чарльза Дібдіна, котрий здобув визнання як один із найкращих авторів морських пісень. Уривок із його вірша може бути ілюстрацією до одного з епізодів роману, коли герої спускають на воду свій бриг і розділяють символічну трапезу на його борту. Водночас (у ширшому сенсі) цей вірш є алюзією на життєву історію балерини Тайах, її особистісні переживання і взаємини з іншими героями твору.

ЕПІГРАФИ РОМАНУО корабле, тебе вже манить хвиля моря?Horatius4 Останній епіграф являє собою перший рядок з оди Горація «До республіки»: “У navнs, referйnt нn mare tй novi flъctus!”В образі пошкодженого бурею корабля поет бачить виснажену громадянськими війнами Римську Республіку, якій загрожують усе нові й нові лиха. Відповідний підтекст простежується у творі Ю. Яновського, який гостро відчував суперечливість і жорстокість радянської системи. Тому використання мариністичної символіки, насиченої духом протесту й непокори, в романі «Майстер корабля» не є випадковим: «Своїм звичаєм шторм, знявшись над морем, заносить на береги анархічності й непередбачуваного хвилювання».

МОТИВИ: мотив молодостіПерший мотив - це мотив молодості, який є наскрізним, адже нове життя будують переважно молоді мрійники: «Тільки молодість має таку повінь думок. Снуються вони скрізь, приходять від усіх дотиків, і ледве встигає за ними дзвінкий бігти час». Навіть слова літньої людини -автора мемуарів - відсилають саме до молодості: «Мої спогади я присвячую молодим, сміливим і чуйним, їм віддаю я на суд юнацькі помилки і перемоги...».

МОТИВИ: мотив Моря. Другий мотив – це мотив моря, що тісно пов'язаний з мотивом молодості. Не випадково Тайах звертається до героїв: «Я почуваю вашу молодість як морське повітря». Море не лише посилює романтичні почуття й додає сил, воно ще спонукає до відвертих зізнань і роздумів: «Море - це великий степ, на якому росте синя й чорна трава. Біля моря добре думається, і звичайні слова набирають таємного й великого змісту». Гавань (Олекса Петрицький, 1931)

ОБРАЗИ ГЕРОЇВОбрази героїв роману розкриваються переважно в трьох людських вимірах:творчій праці;дружбі;коханні. У творчій співпраці міцнішає чоловіча дружба, але вона також проходить випробування в любовному трикутнику: головний герой і режисер Сев закохані в чарівну танцівницю Тайах. Це доволі самостійна емансипована жінка, яка намагається розібратися в собі та своїх почуттях. Автор зображує такий тип взаємин, у яких жінка є рівноправною учасницею - вона воліє самостійно робити вибір супутника життя, а не бути заручницею чоловічої волі. Пильщики (Олександр Богомазов, 1925)

ГЕРОЇ РОМАНУ{21 E4 AEA4-8 DFA-4 A89-87 EB-49 C32662 AFE0}Головні героїТо-Ма-КіТовариш Майстер Кіно. Директор. Директор кінофабрики Професор. Знавець мистецтва та історії міста Одеси. Богдан. Матрос. Сев. Художник. Тайах. Балерина. Другорядні героїМайк і Генрі Сини То-Ма-Кі (письменник і пілот)Баджін. Малайка. Стелла, Поля, Муха Дівчата. Зекія. Секретар. Сін-Бао. КитаєцьҐанка. Донька рибалки

ПРОТОТИПИ ГОЛОВНИХ ГЕРОЇВТо-Ма-Кі(Товариш Майстер Кіно) – Юрій Яновський. Художник Сев –режисер Олександр. Дов­женко. Професор - художник, знавець старовини професор. Василь Кричевський

ПРОТОТИПИ ГОЛОВНИХ ГЕРОЇВМатрос Богдан –актор Григорій Гричер(справжнє ім’я - Григорій Червинський)Директор –Павло Нечеса(очолював кінофабрику)Балерина Тайах –відома балери­на Іта Пензо, пізніше репресована, подобалася Довженкові та Яновському

ПРОТОТИПИ ГОЛОВНИХ ГЕРОЇВМісто - портова Одеса,тодішній «Голлі­вуд на березі Чорного моря».

ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВЛюдина, яка вже осмислила свій життєвий шлях, бо «сиве волосся до чогось зобов'язує». Головний герой вболіває за те, що балет витісняється фізкультурою, а в художніх творах зникає головна ідея. Тому й перериваються ці роздуми спогадами про молодість, про зародження і становлення українського кіномистецтва, про секрети творчої праці. ТО-МА-КІ

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ«Колись, за моїх молодих часів, люди, що писали книжки, прагнули комфорту, розкішної кімнати і спокійного сидячого життя.» «Я знав, що можна вийняти людину з декорації, яку вона собі сама або інші їй збудували, і порозмовляти з такою людиною, позбавленою оточення. Це дуже цікаво й може дечому навчити.» «В історії Великого Кіно - в нього почесне місце відданого й невтомного працівника, непомітного, скромного й упертого в роботі. Розповідали, що він показував теслі, як тримати сокиру, а маляреві - пензель.»«Треба не губити напрямку, бачити попереду верхів'я гори й іти крізь хащі.»«Коли трохи недобачати — це не шкодить: позаду великий перейдений пейзаж лишився, і зовсім не треба очей, щоб його бачити.»

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ«Я вступаю до смуги повсякденних інтересів, приїздів на фабрику ранком, переглядів, розмов, директив, сварок, монтажів - усього того, з чого складається ціле наше життя, коли викреслити з нього неділі та весни.»«Не боятися ніколи помилок, бо той, хто боїться, швидко старіє, і в нього холоне голова.»«Я навчився відрізняти людей від тих речей, серед яких вони живуть.» «Я знав, що можна вийняти людину з декорації, яку вона собі сама або інші їй збудували, і порозмовляти з такою людиною, позбавленою оточення. Це дуже цікаво й може дечому навчити.»«Юнак хоче бути досвідченим і старішим, а прийшовши до цього всього, жагуче бажає повернути наївні, нерозумні дні.»

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ«Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці - тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я люблю спостерігати, коли ви берете й віддаєте, коли ви ховаєте в одежі ножа, коли ви пестите ніжну шкіру жінки, коли ви боляче любите її й не хочете нікому віддати. Найбільше мені до вподоби руки творців. Перо і пензель, ніж і сокира, талановитий молоток! Чи знаєте ви, що рука, яка вас тримає, передає через вас вогонь життя? Вона вмре, ця невгамовна рука, а витвори її житимуть. Вона поспішає, виконує волю людини, що, підіймаючися з небуття, ледве встигає дати життя дітям і виконати долю творчого труда. Я люблю її - вічну людську руку, незвичайний символ, і розумію велич тої хвилини, коли друг дає руку другові: цим він передає самого себе, своє серце й розум, дихання дітей. Дві людських руки вкупі - це кільце, за яке, ухопившися, можна зрушити землю.»

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ«Ви бачите, мені однаково приємно говорити про кіно, про "Білу Пустелю", про мою юність і старість, про справи інтимні і справи громадські. Немає на світі різності між усім цим, немає важливого й мізернішого. Все мені близьке, і повірте, що я не стану витрачати дорогоцінної крихти часу на зайве.» «Дожити до глибокої старості я раджу всім. Тільки не несіть із собою недуг.»«Я тобі багато розповідаю про себе. Ось я повернуся додому. Не знаю, як буде з чоловіком. Мені все тепер далеке, про що говорить він. Дружочок, ніколи не люби перший нікого. Коли тебе покохають — тоді, будь ласка, закохуйся, одружуйся. Але ніколи не бажай нікого так, щоб прокидатися тільки з цією думкою й засинати з нею. Взагалі мені боляче писати про це. Хай тепер помучаться інші.»

ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВНа сторінках роману Сев постає як вольова, горда, емоційна людина. Він замріяний у сюжети свого нового фільму і закоханий у таємничу балерину Тайах. Сев виступае на сторінках роману як неординарна особистість, яка дуже захоплена своею працею. І ця праця у нього дорожча над усе. СЕВ

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ«Художник Сев - мій перший друг. Прийшовши режисером до кіно, він поставив невеличку комедію й блискуче провалився. За це він дозволив собі відпустку на кілька місяців. Тепер він знову повернувся до Міста й буде ставити ще одну картину.»«- Любий Сев, - хочеться мені казати ще далі, але я стримую себе й переводжу думку на інше. Мені не личить користатися прийомами романіста, щоб прив'язати увагу читача. Романіст обов'язково вже повідомив би, що "Ісмет" у нього буде діяти ще раз, що дванадцять весел матиме шлюпка, яка привезе до берега турецького міністра. Він побожився б, що герой не любитиме балерини, і потім показав би протилежне. Я цього не зроблю, хоч і кортить мені сказати кілька таємниць і кілька фраз, що. їх можна різно розуміти. Замість цього я просто перейду до дальших сторінок розповіді, щоб продовжити обіцяні мемуари старої людини, яка, проте, вважає себе здатною жити іще півсотні років.»

ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВБогдан невтомно розповідає про свої мандрівки та пригоди в заморських країнах. Практично весь роман побудований на його розповідях. Він одразу ж стає загальним улюбленцем. Він весела та захоплена мандрівками людина, але за всіма його розповідями прихована велика туга за Батьківщиною, недарма його ім'я суто українське - Богдан. БОГДАН

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ«Мені подобається твій Богдан. Це неймовірний оптиміст. Він належить до тих людей, з якими всі одвічні питання спрощуються до розмірів однієї фрази. Народження чи смерть - вони сприймають так примітивно, що це зовсім не стає для людини на перше місце і не затуляє бадьорості й радості. За такими людьми мимоволі йдуть. З ними дуже легко жити. Вони сприймають життя в цілому, в нещасті знаходять радість, у болі - чують натхнення, в страхові - знають сміх. Їх натовп висуває наперед. Вони - співаки, що знають силу пісень і співають їх у такт ході.»«Тепер перед нами стояв блідий матрос, чорнявий і смаглявий, із затьмареними синіми очима, страшенно змучений попередньою мандрівкою на щоглі. Чорнява борідка пробивалася на щелепах, обличчя приємне, хоч і некрасиве. Вражав погляд, що завше був скерований в обличчя співбесідника.»

ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВПРОФЕСОРЦей герой постає як знавець мистецтва та історії міста Одеси, порадник для молодих кінопрацівників. Професор є загадковою особистістю, можна його назвати чаклуном.

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ«Ім’я Професора ви можете знайти в історії архітектури Республіки, - його будинки, сміливі й прості, і досі прикрашають наші міста. В історії Великого Кіно - в нього почесне місце відданого й невтомного працівника, непомітного, скромного й упертого в роботі.»

Чарівна, загадкова, пристрасна жінка, яка зачарувала двох романтиків. Вони їі кохають, але по-різному. То-Ма-Кі сприймає ії як «египетську царицю», що спокушає, недарма впродовж твору він їі називає тільки Тайах. Сев сприймає їі як земну жінку. У Тайах теж різне ставлення до двох героїв. З То-Ма-Кі в неї довірливі, дружні стосунки, а із Севом - цілком земні стосунки закоханого чоловіка і жінки. ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВСев називає їі іронічно Монкі (від англ. monkey — мавпа). Богдан називає Тайах «рижою видрою». ТАЙАХІда Пензо (1906-1992), прототип образу Тайах (фото 1920-х рр.)

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ«Читаючи мого листа, ти подумаєш, що я песимістка. Та це не так. Ти не знаєш, скільки іноді прокидається в мені. Завше кожній жінці потрібний імпульс. Щоб був такий мужчина, а коли нема його, тоді треба жити - як усі живуть - зовнішньо. Просто. Я пишу якусь нісенітницю. Але в мене так багато тепер думок, що я не можу оформити їх. Треба вже, мабуть, покинути писати.»«Тайах весело сміється й лукаво поглядає на мене й на Сева. Вона дуже стримана йхолодна взагалі, а коли сміється - робиться близькою. Для всіх людей в неї холодний погляд і професійна усмішка балерини - одним ротом, білими зубами.»

ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЇВКолоритний характер, відкрита натура, послідовний у нелюбові до адміністративної «дипломатії», керівник, який мав неабияке чуття на таланти і вмів довіряти їм. ДИРЕКТОР

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ«Про Директора я розповім далі докладніш. Він зробився потім моїм приятелем. Він працював на фабриці, доки не пішов командувати полком проти поляків. Це було в час війн сорокових років. Тоді ж він і поліг під Варшавою, поклавши всіх бійців під час штурму. Дехто казав, що його врятували, але чому ж він не написав мені нічого? Я не можу цьому вірити. його, певно, пригріла земля Варшави.»

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ«Директор ходив, похитуючись і припадаючи то на одну, то на другу ногу, як моряк, - до речі, він і був колись моряком. Його корабель плавав лише в одному морі, бо, коли він служив у флоті, саме була війна, вихід в інші моря охороняли турки, і їхній крейсер "Ісмет" навівав жах і збуджував паніку у флоті. Несподівано з'являючись, він, як демон, налітав на туманні береги і громив важкими набоями далекі поля й форти. Матрос малював собі велетенського командира невловимого крейсера. Залізні руки турка гнули залізні перила, коли він настирливо вдивлявся в горизонт, ведучи закованого в панцир гіганта. Щохвилі "Ісмет" міг полетіти від міни в повітря, та заворожив його командир - колосальний велет.»

ОБРАЗИ: Місто. Українська проза 20-х pp. XX ст. засвоює й активно впроваджує також ще одну новітню духовно-психологічну «субстанцію» у свідомості української людини цього часу - Місто. У романі Яновського Місто уособлює той обітований рідний берег, чиїми тихими вуличками часом гуляє штормовий вітер, принесений з моря. Кожен із героїв розуміє той берег по-своєму, що, однак, не позбавляє образ Міста узагальнювального змісту, утілення образу батьківщини.

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ«Дожити до глибокої старості я раджу всім. Тільки не несіть із собою недуг. Коли трохи недобачати - це не шкодить: позаду великий перейдений пейзаж лишився, і зовсі не треба очей, щоб його бачити.»Ірина Сушельницька. Одеса і Дюк. Портова Одеса, тодішній «Голлі­вуд на березі Чорного

ОБРАЗИ: Море«Море в тебе дійсно шумить скрізь», - так каже про це пілот Майк батькові. Із цим образом пов'язані всі дійові особи. Але в житті кожного з них море відіграє свою роль: для матроса Богдана - це природна стихія існування, якою він пишається, хоч іноді іронізує над собою; для режисера Сева та сценариста То-Ма-Кі - натхненник їхньої творчості й самовдосконалення. Морська стихія в романі «Майстер корабля» є символом подвійної природи: з одного боку, це втілення волелюбності, творчого мислення й свободи духу, а з іншого – руйнівна сила, яка може несподівано обернутися проти самої людини. Море втілює далеку мрію, можливо, ірреальну, яку можна відчувати, у стихії якої можна жити, творити, рухатися вперед, долати перешкоди, труднощі, мрію, що часом може стати реальністю.

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ«Тому я й люблю море, що на ньому кожна дорога нова і кожне місце - дорога.»«- Море - це розпутна красива жінка, яка хвилює більше за всіх цнотливих голубок.»«Коли б тільки його не змальовували синьою фарбою і красивими епітетами. Обов'язково над ним мусить літати чайка, що квилить-проквиляє, буревісники, Що чують бурю, і кораблі з білими лоскутами парусів. Ідуть вони обов'язково вперед, море тоді уявляєш калюжею, яка гордиться з того, що по ній плаває білогрудий корабель.»Сергій Фесенко. Одеса. Море. Сергій Фесенко. Повний штиль. Чорне море

ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ«B мене одна наречена, наречена з колиски, про яку я думав, мабуть, і тоді, коли не вмівще говорити. Наречена, що для неї я жив ціле життя, їй присвятив сталеву шпагу й за неї підставляв під мечі важкий щит. ... Для неї я був сміливий і впертий, заради неї я хотів бути в першій лаві бійців - бійців за її розквітання. Для неї я полюбив море, поставив на гербі якір, що його приймають усі моря світу, і колишеться над ним могутній корабель.»«Опинившися біля моря, починаєш відчувати нудьгу. Хочеться лаятись і ходити без шапки.»Олексій Ганзен. Лінійний корабель «Імператриця Марія» під вітрилами. Чорне море

ВИСНОВКИРоман «Майстер корабля» - це проблема людини, яка будуватиме майбутнє України, вільне від усіх темних прикмет попередніх часів. А звідси - увага до філософських проблем сенсу життя, щастя, творчого покликання, молодості і старості. У творі наскрізною лінією проходить проблема оновлення в особистих стосунках, зокрема в ставленні до жінки в суспільстві майбутнього.

ВИКОРИСТАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛААгеєва В. Романний експеримент Юрія Яновського / В. Агеєва // Патетичний фрегат: pоман Юрія Яновського «Майстер корабля» як літературна містифікація / [упоряд. В. Панченко]. – Київ : Факт, 2002. Бібліотека української літератури. URL: https://cutt.ly/Fy. Ed. K16. Українська мова та література. Підготовка до ЗНО і не тільки. URL: https://zno.if.ua/?p=5718 Катерина Ніколенко «Діалог культур» у романі Ю. Яновського «Майстер корабля». URL: https://cutt.ly/cy. Ed1n. F. Юрій Яновський. «Майстер корабля». Герої роману. URL: https://cutt.ly/zy. Ed. Xpm. Яновський Ю. Майстер корабля / Ю. Яновський. – Київ : Центр учбової літератури, 2017. – 180 с.