Віночок українських пісень

Мета: розширити знання про традиції українського народу пов’язані з народними піснями; розвивати творчі здібності дітей; виховувати любов до народної пісні, повагу до її творців; прищеплювати інтерес до минулого нашого народу, культури рідного краю.

Хід заходу:

(звучить пісня Тараса Петруненка «Пісня про пісню»)

Ведуча: Яке диво дивне — народна пісня ! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість. Народна пісня — це душа народу, його історія. Українські народні пісні люблять і шанують по всьому світі. Ось послухайте легенду:

ЛЕГЕНДА ПРО ПІСНЮ

 Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці-любов до господарювання, німці-дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики…

Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.

- Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.

- Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові, пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті нема правди і волі.

- Чого ж ти не підійшла до мене скоріше? Я всі таланти роздав.

як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

- Є в мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ.

Це пісня.

Узяла дівчина -Українка дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

З тих пір і дивує весь світ українська народна пісня.

Ведуча:  А  зараз красу української пісні для вас розкриють учні 1 класу. Для вас вони виконають веснянку «Вийди, вийди, сонечко».

Ведуча: Багата і щедра наша українська земля своїми полями, лісами, ріками і дібровами. Багата на хліб і пісню. Верба і калина – споконвічні українські обереги, про які народ співав у своїх піснях. Чудову українську народну пісню «Ой є в лісі калина» виконають для нас учні 2 класу.

Ведуча: Українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. І оскільки життя людини нерозривно пов’язане з коханням, український народ склав багато пісень саме про це почуття. Ось послухайте, про що йдеться в пісні «Ой під вишнею, під черешнею…», яку виконають  учні 6 класу.

Ведуча: Про красу і силу народних пісень із захватом писало багато українських письменників. Іван Франко  у «Мойсеї» зазначав: «Задармо в пісні твоїй ллється туга і сміх дзвінкий і жалощі кохання, надій і втіхи світляная смуга?»

Та нерідко народна пісня супроводжувалася танком-грою. Зараз найменші вихованці нашого навчального закладу продемонструють нам народні ігри-танці «А я у гай ходила» та «Подоляночку».

Ведуча: З українських пісень ми бачимо, як глибоко народ відчував красу життя. Народні пісні криють у собі таку силу уяви та багатство щирих переживань, що стали джерелом натхнення поетів та письменників. Свою найкращу повість «У неділю рано зілля копала» Ольга Кобилянська побудувала на відомому мотиві народної пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Використовуючи сюжет цієї ж пісні, Ліна Костенко створила роман у віршах «Маруся Чурай». Але народні пісні не тільки надихали літераторів, вони, перш за все, звеселяли сірі будні українців, були розрадою в тяжку годину, поліпшували настрій, полегшували важку працю.

Зараз  учні 3 класу  нам поліпшать настрій за допомогою народної пісні «Грицю, Грицю, до роботи»

Ведуча: Аналізуючи різноманітні родинно-побутові та обрядові пісні, дуже легко спостерігається світоглядна філософія наших предків.  Ми бачимо як глибоко український народ відчував та шанував всю красу та радість життя. Всі пісні криють в собі величезну силу почуттів, переживань, які і були невичерпним джерелом натхнення на створення неповторного мистецтва, яке й досі шанобливо передається від одного покоління до іншого.

А зараз учні 5 класу поліпшать наш настрій піснею «Ти ж мене підманула».

Ведуча: Народні пісні України є невичерпним фольклорним надбанням українського народу. Величезна кількість пісень різних за жанрами і по нині зберігається в пам'яті людей та передається з покоління в покоління. Послухайте пісню «Дівка Явдошка» у виконанні учнів 4 класу.

Ведуча: Все розмаїття подій, що відбувалось у будь-якій сфері життя, відображалось безпосередньо в піснях. Простота і легкість мелодії та поетичної мови, робили пісню зрозумілою кожній людині. Складаючи пісні, українці вкладали в неї всю правдивість та щирість емоцій. Та нерідко, співаючи, прості українці пускалися в  запальний танок.

Щирість українських емоцій нам продемонструють учні 5 класу  вони виконають танець «Черевички».

Ведуча: Пісня супроводжувала людину і в будні і свята, піднімала її дух, настрій. Тоді найважча робота ставала легкою. Як от  пісня «Та орав мужик край дороги», яку виконають для нас  найстарші учні нашої школи – дев’ятикласники.

Ведуча: Про повагу українського народу до пісні свідчить й те,  що народ про пісню склав багато прислів’їв та приказок. Ось деякі з них.

Прислів'я та приказки про пісню

Пісня складами славна.

Всяка пташка свої пісні співає.

Де праця, там і пісня.

З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.

Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.

Хто співає, той журбу проганяє.

Зараз нашу журбу проженуть учні 7 класу  піснею «Ой там, на точку, на базарі».

Ведуча: Народна пісня — голос невсипущий,

 Душі людської вічне відкриття.

 Вона ніколи, як і хліб насущний,

 Не вийде з моди сущого життя.

Ведуча: жодне українське свято чи  вечорниці не проходило без троїстих музик, які були їхнньою душею. Зараз послухайте пісню  «Ой, лопнув обруч», яку на сопілці виконає нам учень 6 класу Величко Євгеній.

 Ведуча:. Шановні друзі!  Oсь і закінчилось наше свято, але не закінчується зустріч з піснею. Вона залишиться з вами, як вірний товариш.

Я сподіваюсь, що ви зачаровані українською піснею, відчули насолоду від її багатющих мелодій, широти й краси образів, чарівної сили, що викликає в душі найтонші асоціації, почуття, що підносить її до вершин людської гідності, людяності, творчості. І на завершення давайте разом заспіваємо пісню “І в Вас, і в нас хай буде гаразд”.

Виконується пісня “І в Вас, і в нас хай буде гаразд”.

НАРОДНА АСТРОЛОГІЯ

ПРОНАРОДЖЕННЯ

Ті, хто народився

в понеділок, — вольові, вперті, а якщо дівчата, — то ще й хитрі; але часто ті, хто народився в понеділок, бувають нещасливими;

у вівторок— розхлябані (треба батькам докладати зусиль, щоб щось путнє вийшло), а дівчину ще й невдачі в  житті підстерігають;

у середу— жартівливі, веселі, везучі, бешкетливі; ді­вчина має натуру до перемін; у майбутньому матимуть  багатство і достаток;

у четвер— сто разів подумає, але не зробить (тяжкий характер, хоч і роботящі руки, але з малою користю); ді­воча доля теж тяжка, як з каменя, крутиться на місці; як правило, виростають люди мовчазні й роботящі;

у п’ятницю— щастя, веселощі, благодать для обох, дуже гарні люди виходять: серце, як сонце, ладні з кожним ді­литися, хто того потребує; переважно бувають щасливими сімейному житті;

у суботу— помірковані, шукають у всьому користі, хоча : чесні, справедливі; дуже прив’язані до дому, охайні, ~арні господарі;

у неділю— люди більше від неба, ніж від землі, як придадуться до духовного, то там їхнє щастя і користь для інших; спокійні, хоча й трохи ледачкуваті; дитина, зароджена в ніч з неділі на понеділок, неодмінно стане зіщуном, знахарем чи ворожбитом.

ХТО В ЯКОМУ МІСЯЦІ НАРОДИВСЯ

Січневі — вперті, сварливі, дріб’язкові.

Лютневі — поблажливі, добродушні, поступливі.

Березневі — як той вітер: то тут, то там.

Квітневі — як той цвіт, з якого нема ніякої користі: все для себе, собі.

Травневі — добросовісні, небесні, але легко ранимі.

Червневі — користолюбні, потайні, вперті.

Липневі — невезучі, самі в собі, самі себе поїдають, гризуть.

Серпневі — здатні командувати над іншими, все під­порядковують своїм планам, собі.

Вересневі — тугі й неповороткі, егоїсти.

Жовтневі — поблажливі, непогані поводирі, добро­зичливці.

Листопадові — ладні лишитися свого, багаті душею і не помічають зла.

Грудневі — скупі, потайні, гонорові, тиснуть копійку аж тече з неї кров.

Значення кольорів для народження

в різні дні тижня

Понеділковому сприяє синій і шкодить білий.

Вівторковому — добре блакитний і зле коричневий.

Середовому сприяють усі, крім фіолетового і синього.

Четверговому теж синій шкодить, а допомагає рожевий.

П’ятничному стане в пригоді чорний.

Суботньому — білий.

Недільному —строкаті кольори, крім голубого.

ВІКТОРИНА "НАРОДОЗНАВЧЕ ЛОТО"

Вікторина «Народознавче лото»

Мета: поглибити знання про народні звичаї, свята, розвивати пізнавальні здібності, увагу, пам’ять, виховувати шанобливе ставлення до традицій свого народу.

Хід гри

Ведучий 1: Відомий знавець традиційно-культурної спадщини Олекса Воропай писав: «Звичаї народу – це ті прикмети, за якими розпізнають народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому… Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю…». Упродовж багатьох століть український народ безупинно творив своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, ритуалами. Отож, сьогодні пропонуємо вам дізнатися більше про народні звичаї, традиції та свята свого народу. Прочитати багато нового ви зможете і з представленої на виставці літератури (знайомство зі змістом видань).

Знайомство учасників з правилами та умовами гри

Ведучий 2. Кожна команда складається з 3 (5) учасників. Кожна команда отримує ігрову картку (додаток) з однаковою кількістю написаних на ній чисел.

Правила гри

1. Питання зачитується один раз.

2. Приймається тільки один варіант відповіді.

Умови гри

1. Ведучий називає числа, зображені на діжечках, які він дістає з торбинки.

2. Якщо на картці є назване число, капітан команди каже: «стоп».

3. Команді задається запитання, яке в загальному переліку стоїть під номером, що відповідає названому числу.

4. Якщо команда протягом визначеного часу (до 10 секунд) дає правильну відповідь, вона отримує фішку і закриває це число.

5. Якщо у кількох команд на картці є одне і те ж саме число, то відповіді вони пишуть одночасно на аркушах паперу.

6. Перемагає команда, на картці якої будуть закриті всі числа (або їх більшість).

Орієнтовний перелік запитань

1. Саме на це зимове свято чоловіки за старовинним звичаєм обов’язково варили пиво. Назвіть це свято. (Миколи, 19 грудня)

2. Як називалися сходини, на які із задоволенням збиралися дівчата та хлопці, щоб більше пізнати одне одного і, як наслідок, одружитися. (Вечорниці)

3. Як називаються жартівливі народні оповідання, що розповідалися на вечорницях. (Небилиці)

4. Як називається свято першого дня Нового року за старим стилем? (Свято Василя, 14 січня)

5. На яке свято, як кажуть у народі, вода хвилюється у ріках та стає цілющою? (Водохреща, 19 січня)

6. На яке весняне свято зима йде туди, де було літо, а літо – де була зима? (На Стрітення)

7. Як у народі називають останній тиждень перед Великим постом. (Масляна)

8. Як називався перший день Масляної, коли господиня готувала холодець із свинячих ніжок? (Ніжкові заговіни)

9. Яке різдвяне свято назване на честь «безтолкової» дівчини, яка «б’є посуд, миє піч водою, лавки підмазує глиною». (Маланки, 13 січня)

10. За народними прикметами у цей день сорока кладе на своє гніздо сорок прутиків, прилітають з вирію сорок жайворонків, господині печуть сорок кренделів з медом у формі пташок. Назвіть це свято. (Сорок Святих)

11. Назва весняного свята, яке складається із чоловічого імені та антоніма до слова «холодний». (Теплий Олекса)

12. Який птах на свято Сорок Святих є іменинницею? (Сорока)

13. Так назвали пташку, спів якої можна почути ранньою весною, і кашу, корисну для здоров’я. (Вівсянка)

14. У цей день «птиця не в’є гніздо», «зозуля не несе яєць». Назвіть це свято. (Благовіщення)

15. Назвіть весняні обрядодії, що включали пісні, хороводи, рухи, міміку. (Веснянки)

16. На цій крашанці орнамент видряпано голкою або металевим стержнем. А як вона називається? (Дряпанка)

17. Яке яйце вибирала господиня для розписування писанки? (Запліднене)

18. Якій домашній тварині на свято Андрія дівчата кидають вареники, щоб дізнатися свою подальшу долю? (Собаці)

19. Яку страву готують господині на свято Меланії? (Вареники)

20. Як називалися весняні розваги дівчат і хлопців просто неба? («Вулиця»)

21. Покровителя цього свята шанували, насамперед, як захисника свійських тварин, у цей день відбувався масовий вигін худоби на пасовиська за різноманітними обрядами. Назвіть це свято. (Юрія, 6 травня)

22. Назвіть головні атрибути свята Івана Купала. (Купало і Марена)

23. На це свято у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Про яке свято йде мова? (Спаса, 19 серпня)

24. Віруючі люди в цей день не беруть у руки ножа, не рубають сокирою, не пиляють пилкою, не варять борщ, і це є єдиний день, протягом цілого року, коли гріх їсти борщ? (Головосіка, 11 вересня)

25. Назва цього літнього свята складається з двох чоловічих імен, символізувало воно початок жнив. Назвіть це свято. (Петра і Павла, 12 липня)

26. Після якого свята не можна купатися в річці, «бо, якщо не потягне на дно утопленик, то неодмінно на спині виростуть вербові гілки»? (Іллі, 2 серпня)

27. Якого язичницького бога замінив святий Ілля Громовержець? (Перуна)

28. Яка пора року, за давніми звичаями, була найбагатшою на весілля? (Осінь)

29. Як називають солодку здобу із тіста, спечену у печі на «сухар» із діркою посередині. (Калета)

30. За народним повір’ям цей плазун був своєрідним покровителем обійстя, його талісманом, що приносить багатство і щастя. Назвіть його. (Вуж)

31. Без яких символів «нема України»? (Без верби і калини)

32. Назвіть трав’янисту рослину, яку використовували для примочок, додавали у салати, прикладали до рани, щоб швидше заживали. (Подорожник)

33. Цей елемент одягу захищав, стягував м’язи живота під час тяжкої фізичної праці, на ньому тримали дрібні речі повсякденного вжитку. Він був своєрідним талісманом та прикрасою. Назвіть його. (Пояс)

34. Яку воду використовували як оберіг від нечистої сили, для зовнішнього та внутрішнього очищення, здорового самопочуття, багатирської сили? (Святу)

35. Як називають молоде невелике деревце чи велику гілку, які прикрашалися квітами, калиною, пучками житнього колосся, кольоровими стрічками, і ставили у коровай. (Гільце)

36. Як називають житній чи пшеничний сніп із першого зажинку? (Дідух)

37. Як правило, господині пекли домашній хліб. А в чому його замішували? (У діжі)

38. Яка птиця, за народним повір’ям, могла віщувати кількість років життя? (Зозуля)

39. Одна з найпопулярніших українських страв. Існувало три види цієї страви: щавлевий або весняний, пісний і червоний. (Борщ)

40. Найцінніша страва, яка стала «візиткою» українців у світі. (Сало)

41. Як називають ритуальну поминальну страву, що є різновидом куті? (Коливо, канун)

42. Який овоч символізував відмову дівчини на сватанні? (Гарбуз)

43. Назвіть перші знаряддя праці для збирання хліба. (Серп і коса)

44. Про яке свято в народі кажуть: «Перша – жито засіває, друга – дощем поливає, а третя – снігом покриває»? (Пречиста)

45. Як називали дівчат або молодих жінок, які втопилися під час купання? (Русалки)

46. Назвіть ляльковий театр, з яким ставили вистави в день Різдва Христового по хатах грамотні міщани, дяки, школярі та церковні співаки. (Вертеп)

47. Назвіть обрядовий весільний хліб, який символізував гідність, достаток, красу молодих на весіллі. (Коровай)

48. Як називають комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім’ї, общини і християнської віри? (Хрестини)

49. Театралізований обряд-гра з масками, що проводився під час колядування і мав свій усталений сценарій, пісенний і музичний репертуар. (Коза)

50. Яка трав’яниста рослина в ніч на Івана Купала, за народними повір’ями, на коротку мить випускає свій цвіт? (Папороть)

51. За народними повір’ями цей свійський птах віщує наближення дня, відганяє від хати нечисту силу і злих духів. (Півень)

52. У якому старовинному закладі продавали горілку, їжу та пропонували відпочинок подорожнім? (У корчмі)

53. Так називають щорічне громадське свято, день вшанування святого, на честь якого названо місцеву церкву, або день її освячення. (Храм)

54. Назвіть чотири пости на рік, під час яких церква заповідала поститися. (Великий піст, Петрівський, Спаський, Пилипівський)

55. Що ставили на гребені даху після зведення будинку (хати)? (Хрест, колоски збіжжя та букет квітів – «Квітку»)

56. Назвіть найдраматичніший весільний обряд, що символізував перехід молодої до заміжнього стану. (Покривання)

57. Після якого обряду дівчина і хлопець не мали права відмовлятися від шлюбу? (Після заручини)

58. Які атрибути отримували дівчина і хлопець на ознаку того, що вони засватані? (Барвінкову квітку та червону стрічку)

59. Який обрядовий акт влаштовувався напередодні весілля як символ прощання з вільним життям та відокремлення від жонатої молоді. (Дівич-вечір)

60. Який харчовий продукт вважали охоронцем від чар? (Сіль)

61. Як називали другий день весілля, коли гостей пригощають у домі молодого, а молодій роблять різні випробування, щоб виявити, яка вона господиня? (Перезва)

62. Особа, яка на заручинах від імені молодого просить у батьків молодої згоди на шлюб. (Староста)

63. З боку молодого на весілля запрошували маленьких дівчаток. А як їх називали? (Світилки)

64. Як називали третій день весілля, коли гості крали у сусідів продукти, птицю, іноді гроші і справляли веселу забаву. (Циганщина)

65. Майно, гроші, які давали батьки молодій у нову сім’ю. (Посаг)

66. Спеціально наймані жінки, які голосили за померлих. (Плакальниці)

67. Останнє незжате збіжжя на полі, яке прикрашали стрічками та квітами. (Борода)

68. Як називали обрядові новорічні віршики або пісеньки з побажаннями щастя, здоров'я, доброго врожаю. (Вінчівки)

69. Яке жіноче вбрання для голови символізувало зміну статусу дівчини після весілля? (Хустка)

70. З яким весільним хлібом молоді запрошували на весілля? (З шишки)

71. Що колупала дівчинка в хаті, коли приходили свати? (Піч)

72. Найсвятіше, найпочесніше місце в хаті, на якому були розміщені домашні предмети найвищої культурної цінності. (Покуть)

73. Що саме напередодні весілля юнак повинен пошити майбутній тещі? (Чоботи)

74. Найрозповсюдженіший у музичному побуті України інструмент, який мав вигляд дерев’яної трубки з п’ятьма-шістьма отворами для пальців. (Сопілка)

75. На якому народному інструменті грають музики, вдаряючи по струнах спеціальними дерев’яними паличками? (Цимбали)

76. Як називають найпоширеніший народний ударний інструмент, обтягнутий з одного боку шкірою. (Бубон)

77. Без якого українського народного інструменту не обходилося жодне свято, весілля, вечорниці? (Без скрипки)

78. Який музичний інструмент, що здавна був супутником гуцулів, слугував своєрідним сигналом? (Трембіта)

79. Назвіть струнний смичковий музичний інструмент, в якому роль смичка виконує колесо. (Ліра)

80. Який музичний інструмент козак називав «вірною дружиною»? (Кобзу)

81. Давній струнний щипковий інструмент, який, за свідченням автора «Слова о полку Ігоревім», побутував у Київській Русі. (Гуслі)

82. Дуда, кобза, баран, міх – все це назви одного й того самого народного інструменту, що відомий народам світу. Назвіть найбільш розповсюджену його назву. (Волинка)

83. Як називається традиційне взуття, плетене з кори дерев? (Личаки)

84. Вона слугувала натільним та верхнім одягом і шилася з полотна чи сукна. Назвіть її. (Сорочка)

85. Як називали вид деревообробного промислу, пов'язаного з виготовленням бочок, діжок, барил, цебер? (Бондарство)

86. Назвіть пічне начиння, яким витягували горшки з печі. (Рогач)

87. За народними повір’ями вони могли знімати головну біль, загубити їх вважалося нещастям. (Сережки)

88. Назва християнсько свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Паски. (Зелені Свята)

89. Як називали першого відвідувача хати на Різдво, Новий рік, Введення? (Полазник)

90. Яке свято українці святкують після закінчення жнив. (Обжинки)

Підведення підсумків гри

Ведучий: Вітаємо переможців. Сподіваємося, що спільними зусиллями ми повернемо сучасному поколінню його історичні цінності, національні звичаї, традиції, обряди, все те, чим жив і пишався український народ.