Сценарій свята «Українські вечорниці»
Клас прикрашений, ніби світлиця господині.
Обладнання: калита, палиця зі стрічкою на кінці для прив’язування калити, писак, горщик із сажею (можна розтовкти активоване вугілля), на столі горщики та банячки із макетами вареників (можна зробити із білих серветок), тоненькі лозини (для ворожіння дівчат), горщик із водою, батьки заздалегідь готують вареники, пироги та млинці для пригощання всіх гостей в залі).
Звучить пісня «Добрий вечір, дівчино, куди йдеш?»
Дівчина.
Ото взяли та й сказали,
Куди ми помандрували.
Нині всі дівчата гадають,
Хлопці ж їм всі заважають.
Дівчина.
То ж ходімо, дівчатонька,
Та до тітки в хатоньку,
Будемо гадати,
Долю закликати. (Вибігають).
На сцені з’являється господиня вечорниць, починає застеляти скатертину, поправляє рушники.
Господиня.
Нарешті ми із моєю донечкою все прибрали, гарненько все позастеляли, смачну вечерю приготували. Тепер можна і гостей чекати. (Вбігає дівчина).
Дівчина.
Мамцю-рибцю, пусти на вулицю!
Господиня.
Наталочко-донечко, та яка ж зараз вулиця? Скоро ж гості прийдуть!
Дівчина.
Мамочко, та я на хвилиночку. Не встигне і око моргнути, як я вже дома буду.
Господиня.
Ну добре, донечко. Йди, тільки недовго, бо дівчата й хлопці скоро будуть.
Дівчина.
Добре, мамочко, добре, голубонько! (Накидає хустину, біжить).
Господиня.
Вже вечоріє, а ні дівчат, ні хлопців немає. Що то за молодість – цілу ніч би гуляв, аби музика та пісні. І так споконвіку ведеться. Згадую, як колись була молодою. Літа-літа…летять, наче орли сизокрилі. Здається, тільки вчора свою Наталку на руках тримала. А сьогодні, дивись, красуня яка, дівка на виданні.
(Чути гомін, сміх, стук у двері. Заходять дівчата).
Дівчина.
Добрий вечір вашій хаті!
Господиня.
І вам вечір добрий!
Дівчина.
Добрий вечір, тіточко,
Наша люба квіточко!
Господиня.
Добрий вечір, дівоньки,
Ясні мої зіроньки!
Дівчина.
Ти за нами сумувала,
Дівчаточок виглядала?
Господиня.
Звісно, любі, я чекала,
Вам вечерю готувала:
І варенички й узвар,
І чарівних трав відвар.
Поспішайте, дівчатонька,
Все приготувати,
Бо пора вже вечорниці
Всім нам починати.
Дівчина.
Зваримо вареничків
Біленьких, смачненьких,
Та й запросимо до нас в гості
Хлопчиків гарненьких.
Дівчина.
Щоб вони разом із нами
Гарно погуляли,
Андріївські вечорниці
Піснею стрічали.
(Дівчата прядуть, вишивають і говорять між собою)
Дівчина.
Улянко, що ти вишиваєш?
Дівчина.
Серветку. Подивись, які красиві голуби.
Дівчина.
А я рушник вишиваю собі на весілля.
Дівчина.
А я для свого нареченого сорочку вишиваю.
Дівчина.
Дівчатонька-сестриці
Годі щебетати.
А давайте попробуємо
Пісню заспівати.
Пісня «Мамина сорочка»
Дівчина.
А де ж наші хлопці? Може вони зовсім не прийдуть?
Дівчина.
Дівчата, годі вам сумувати. Давайте краще погадаємо. Я й гілки з вишні принесла.
Господиня.
Гілки з вишні ми поставим і на них все загадаєм:
Як розпустяться листочки – заміж вийде чиясь дочка,
Якщо пустить пагінець – через рік йде під вінець.
А зів’яне – то погано…Але в нас буде все гарно.
Мерщій гілочки беріть і за мною говоріть.
Усі разом
Ух-ух-ух! Втікай з хати злий дух! (3 рази)
Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.
Ух-ух-ух! Хай тут буде добрий дух! (3 рази)
Злий дух уступися! Святий Андрію, заступися!
Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати!
(Махають гілочками навколо себе)
Господиня.
В воду гілочки мочайте,
До Різдва тепер чекайте!
(Ставлять у глечик з водою гілочки)
Дівчина.
Ой, а я у чобітках сьогодні на святі, і знаю, що із ними можна погадати.
Чобіточку мій новенький,
Теплий, гарний, червоненький,
Вкажи халявкою дорогу,
Хто посланий мені від Бога.
Дівчина.
Ходи, ходи , та не порвися.
Із вулицями розберися.
Й минувши вуличку Івана,
Вкажи на вуличку Степана.
Дівчина.
А я свій поставлю гарненько,
Хай розшукує пару рідненьку!
Дівчина.
І торік я чобіток кидала,
Та щастя свого не впіймала .
То ж хай тепер оцінять люди,
А може й доля не забуде?
Дівчина.
Нема чобіт, то що робити?
У мене валянки підшиті!
Поставлю просто навмання,
Нехай долю поганя!
Дівчина.
Може пощастить цього року?
О, вийдеш заміж, чуєш?! (Хором)
Господиня.
Дівчатонька, а відгадайте-но загадку:
З квітів його виплітають,
Ним голівки прикрашають,
Щоб дівчиноньку зберіг
Український оберіг.
Всі разом: Вінок!
Дівчина.
Сплели ми із квітів і сонечка вінок.
Мої любі подруженьки, станьмо у танок.
Нехай завжди лунає дівчат веселий сміх,
А наш вінок чарівний єднає в коло всіх!
Господиня.
Дівчатка, віночок прикрашають завжди стрічками.
Дівчина.
Я прикрашу віночок білою стрічкою – це символ чистоти і вірності.
Дівчина.
А я прикрашу віночок зеленою стрічкою – це символ оновлення та нового життя.
Дівчина.
А я причеплю синю стрічку – це символ мудрості.
Дівчина.
Голуба стрічка – символ мирного неба. Нехай саме таким беде небо над нашою Україною!
Дівчина.
Зачеплю я золоту стрічку – символ багатства та благополуччя, щоб наша Україна процвітала.
Дівчина.
А я прикрашу наш віночок червоною стрічкою, символом прекрасного почуття, символом кохання, без якого немає життя на Землі.
Танець з віночком
Господиня.
Стало в хаті холодати
По дровця б когось послати.
Дівчина.
Я піду, давайте, тітко,
Наберу дровець верітку.
(Виходить з хати)
Дівчина.
Ой. Я знаю, як гадати!
Треба дрова рахувати.
Парна кількість – буде в парі.
А я к ні – хай зачекає.
(Дівчина повертається)
Дівчина.
Де так довго ти блукала?
Що, коноплі засівала?
Давай дрова порахуєм!
Бути тобі в парі чи ні?
(Рахують)
Всі разом: Бути тобі в парі, чуєш!!!
Господиня.
Час нам калиту випікати. Замісимо тісто швиденько. Ти, Надійко, тісто міси. А ти, Марійко, колосочками, зубчиками, промінчиками калиту прикрашай. А ти , Наталочко, в печі дрова розкладай навхрест, бо навкісний хрест у нашого народу є символом сонця і вогню.
Дівчина.
Гори, вогонь, ясно.
Спечи нам калиту красно!
Щоб ми її кусали
І горя не знали!
(Господиня бере калиту і підносить до печі, а дівчина бере горнятко і окроплює господині дорогу)
Дівчина.
Водице-студенице, окропи калиті дорогу від печі до порогу,
А від порогу до стелі, щоб ми були гарні та веселі.
Господиня.
А поки калита печеться, ви б, дівчата, заспівали чи затанцювали.
Пісня «Ой під вишнею, під черешнею»
Господиня.
(Заглядає в піч)
От і калита вже спеклася.
Прикрашайте, дівчата, калиту, прикрашайте!
Побажання промовляйте.
Дівчина.
У небо наша калита, у небо,
Ати, сонечко, підіймись
Та на нас подивись.
Ми калиту чіпляємо,
Свою долю-радість закликаємо.
(Чіпляють калиту до сволока на стрічку)
Дівчата. Ой, хлопці ідуть!
(Чути сміх, галас. Заходять хлопці і співають пісню «Як служив же я у пана»
Хлопець
Добрий вечір, господине, славна молодице.
Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці.
Всі хлопці.
Сонце заходить, а калита сходить!
Дівчина.
Що ж, заходьте, любі хлопці,
Просим до світлиці.
Може з вами веселіші
Будуть вечорниці.
Хлопець
Авжеж, будуть веселіші,
Бо ми на язик гостріші!
А ви, мов ті миші,
Сидите у тиші!
Хлопець
А що це у вас так смачно пахне? (Лізе до горщика)
Дівчина.
Еге, Грицю, куди лізеш? Ти ще не заслужив, а вже їсти просиш. Добре, Грицю, так і бути: покажу, що там смачненьке є в макітрі. А що я тобі покажу, про те ти повинен приказки сказати, загадку загадати або пісню заспівати. Домовились?
Хлопець
Добре, добре, Одарко! Показуй уже!
Всі. О! Ковбаса!
Хлопець
А щоб тобі та ковбаса та й до носа приросла!
Дівчина.
Не мели язиком, як лисиця хвостом. Ти, Грицю, такий мудрий, як той дід!
Хлопець
А який дід?
Дівчина.
А ось послухай.
КУХЛИК(усмішка)
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші, не мина жодної крамниці.
Попросив він : «Покажіть кухлик, той що з краю».
Продавщиця : «Што? Чего? Я не понімаю!»
-Кухлик, люба, покажіть, той, що з боку смужка.
-Да какой же кухлик здєсь, єслі ето кружка!
Дід у руки кухлик взяв і насупив брови:
-В Україні живете й не знаєте мови…
Продавщиця теж була гостра та бідова:
-У мєня єсть свой язик, ні к чєму мнє мова!
І сказав їй мудрий дід: «Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови!
Хлопець
А ось послухайте, що я сьогодні бачив!
Їхав козак дорогою, дівку надибав та й читає: «…І прочеє, прочеє…По сєму указу козак должен кожну дівку целовать по разу».
-Чуєш, дівко, що в указі?
-Та чую, козаче. ( А вже рада та красуня, аж мало не скаче).
-А заглянь-но, козаченько, до того указу, чи там не написано, щоб іще по разу?
Хлопець
Дівчата, а ви вже ворожили? Ми такі гарні парубки, то може виберете серед нас собі чоловіків. Оксано, вибирай серед нас собі нареченого.
Хлопець
Оксано, може мене вибереш? Мене звати Степан, хазяйський син. Багатий, маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і мухи, і гусінь, а що вже комарів – світу білого не видно!
Оксана
Не хочу тебе, парубче. Ти багатий, а я хочу роботящого.
Хлопець
Оксано! Чим я тобі не жених? Може й не зовсім гарний. Та роботящий. Уже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду. А що вже обідати люблю! Обідав би до самого сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш.
Оксана
Не хочу я такого. Хочу роботящого, розумного і гарного!
Хлопець
Оксано, то може за мене підеш заміж. Мама каже, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів укупі. Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу, люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний. Ти мене вимий, причеши і можна під вінець шкандибати. А цілуватись…то я готов і зараз.
Оксана
Ні, не хочу тебе!
Хлопець
Оксано, то може вийдеш за мене? Я красивий, розумний і багатий. Заберу тебе на Ямайку. (Співає пісню про Ямайку)
Оксана
А за тебе вийду заміж з радістю. Поїхали на Ямайку!
Хлопець
Одарко, що ще смачненьке є в тому горщику? Покажи.
Дівчина.
Грицю, не забув, як ми з тобою домовлялись?
Хлопець
Не забув! Показуй! (Показує сало)
Всі : О, сало!
Хлопець
А у нас для вас сюрприз. Сам Поплавський приїхав до вас на вечорниці і заспіває з нами пісню «Сало».
Дівчина.
Ой, дівчата, а давайте про хлопців щось смішне скажемо.
Хлопець
Давайте, давайте , ми теж не ликом шиті.
Дівчина.
Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою –
Сидить сова на воротах, крутить головою.
Він, сердега, як побачив, та через городи.
Заплутався в бур’янах та й наробив шкоди.
Хлопець
На селі в нас густо хати, вітер не повіє.
Сама мати ложки миє, а дочка не вміє.
Дівчина.
Ішов Гриць з вечорниць темненької ночки.
Сидить гуска над водою, вирячила очки.
Він до неї : - Гиля,гиля!
Вона й полетіла!
Хлопець
Та годі, вам, дівчата, брехати,
Краще давайте будемо пісню співати.
Співають пісню К. Бужинської « Як у нас на Україні»
Господиня
Ну й розвеселили ви мене! Ми ж про калиту забули.
Хлопець
О, нарешті, калита,
Наче сонце, золота!
Хто вкусить калиту хоч раз,
Той буде першим серед нас!
Всі: Хто буде писарем?
Хлопець
Нумо, хлопці і дівчата
Хто з нас буде починати?
Хлопець
Ой, громадо, чесні люди,
Я найпершим хочу бути. (Сідає на рогач)
Їду, їду я до річки,
Ой дайте вкусити калити хоч трішки!
(Стрибає, не вкусив. Писар маже сажею)
Хлопець
Калито смачна, рум’яна.
Подивлюсь, аж голос в’яне.
Скажи, як тебе дістати?
Як таємницю розгадати? (Підстрибує, кусає, всі регочуть)
Смачна калита, вкусив.
Аж душа засіяла!
Дівчина.
Ще ні разу не стрибала
Калити не куштувала. (Стрибає, не вкусила)
Хлопець
-Діду, діду! Калиту кусати їду!
-Звідки ти ?
-З калитви.
-Чого хочеш?
-Калити!
-А не боїшся чорноти?
-Ні!
-Тоді присядь. (Присідає, писар маже його сажею)
Дівчина.
-Діду, діду! Калиту кусати їду!
-Звідки ти ?
-З калитви.
-Чого хочеш?
-Калити!
-А не боїшся чорноти?
-Ні! Не боюся!!! (Підстрибує, кусає калиту)
Хлопець
А заграйте-но музики,
У нас гарні черевики.
Починайте скоріш грати,
Бо хочеться танцювати. (Діти виконують танець )
Хлопець
Що ж, повеселились й досить.
Мій живіт вже їсти просить.
Дівчина.
Милі гості, просим сісти,
Варенички будем їсти.
Варенички непогані,
Варенички у сметані.
Дівчина.
Вас чекають у макітрі
Варенички дуже ситні.
Білобокі, круглолиці,
З української пшениці.
Дівчина.
Їжте, їжте, просим щиро,
Варенички наші з сиром!
(Виконують пісню «Варенички»)
Хлопець
Щось так швидко вечоріє,
У світлиці вже темніє.
Треба свічку запалити,
В гості нічку запросити.
(Дівчина читає молитву, запаливши свічку)
МОЛИТВА
Ісусе любий, Ісусе милий,
Вже ангели в небі зірку засвітили,
Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні
До Тебе підносим маленькі долоні.
І молимось щиро за маму, за тата,
За діда, бабусю, сестричку і брата.
За всіх, кого любим.
За всіх, хто нас любить,
Що нам помагають і ніжно голублять.
Дозволь нам щасливо цю ніч переспати,
Набратися сили, здоровими стати.
Господиня
Шановні гості! Ми приготували для вас обереги, щоб вони вам дарували мир і злагоду, оберігали від усього лихого. (Діти дарують ангелочки)
Хлопець
Вже б годилося йти спати,
Бо на свято Андрія
Треба всім до церкви зраненька встати
У Всевишнього та Святого Андрія просити благодаті.
Щоб у всіх збулась надія й заповітніша мрія.
А для того має бути у кожного сильна віра.
Всі встають.
Хлопець
Ми гуляли, веселились,
Усім весело було.
Вечорниці завершились
І, здається, все пройшло.
Хлопець
Ні! Так просто не проходить,
В серці струночка бринить.
Про Андрія вечір-спогад
В нашім серці буде жить!
Хлопець
Дякуємо господині за теплу хату!
Хлопець
Молодим нашим дівчатам за цей стіл багатий!
Всі разом: Бажаємо миру і добра!
Звучить пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд»
Віночок українських пісень
Мета: розширити знання про традиції українського народу пов’язані з народними піснями; розвивати творчі здібності дітей; виховувати любов до народної пісні, повагу до її творців; прищеплювати інтерес до минулого нашого народу, культури рідного краю.
Хід заходу:
(звучить пісня Тараса Петруненка «Пісня про пісню»)
Ведуча: Яке диво дивне — народна пісня ! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість. Народна пісня — це душа народу, його історія. Українські народні пісні люблять і шанують по всьому світі. Ось послухайте легенду:
ЛЕГЕНДА ПРО ПІСНЮ
Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці-любов до господарювання, німці-дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики…
Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
- Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові, пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті нема правди і волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене скоріше? Я всі таланти роздав.
як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є в мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ.
Це пісня.
Узяла дівчина -Українка дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
З тих пір і дивує весь світ українська народна пісня.
Ведуча: А зараз красу української пісні для вас розкриють учні 1 класу. Для вас вони виконають веснянку «Вийди, вийди, сонечко».
Ведуча: Багата і щедра наша українська земля своїми полями, лісами, ріками і дібровами. Багата на хліб і пісню. Верба і калина – споконвічні українські обереги, про які народ співав у своїх піснях. Чудову українську народну пісню «Ой є в лісі калина» виконають для нас учні 2 класу.
Ведуча: Українська пісня — це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. І оскільки життя людини нерозривно пов’язане з коханням, український народ склав багато пісень саме про це почуття. Ось послухайте, про що йдеться в пісні «Ой під вишнею, під черешнею…», яку виконають учні 6 класу.
Ведуча: Про красу і силу народних пісень із захватом писало багато українських письменників. Іван Франко у «Мойсеї» зазначав: «Задармо в пісні твоїй ллється туга і сміх дзвінкий і жалощі кохання, надій і втіхи світляная смуга?»
Та нерідко народна пісня супроводжувалася танком-грою. Зараз найменші вихованці нашого навчального закладу продемонструють нам народні ігри-танці «А я у гай ходила» та «Подоляночку».
Ведуча: З українських пісень ми бачимо, як глибоко народ відчував красу життя. Народні пісні криють у собі таку силу уяви та багатство щирих переживань, що стали джерелом натхнення поетів та письменників. Свою найкращу повість «У неділю рано зілля копала» Ольга Кобилянська побудувала на відомому мотиві народної пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Використовуючи сюжет цієї ж пісні, Ліна Костенко створила роман у віршах «Маруся Чурай». Але народні пісні не тільки надихали літераторів, вони, перш за все, звеселяли сірі будні українців, були розрадою в тяжку годину, поліпшували настрій, полегшували важку працю.
Зараз учні 3 класу нам поліпшать настрій за допомогою народної пісні «Грицю, Грицю, до роботи»
Ведуча: Аналізуючи різноманітні родинно-побутові та обрядові пісні, дуже легко спостерігається світоглядна філософія наших предків. Ми бачимо як глибоко український народ відчував та шанував всю красу та радість життя. Всі пісні криють в собі величезну силу почуттів, переживань, які і були невичерпним джерелом натхнення на створення неповторного мистецтва, яке й досі шанобливо передається від одного покоління до іншого.
А зараз учні 5 класу поліпшать наш настрій піснею «Ти ж мене підманула».
Ведуча: Народні пісні України є невичерпним фольклорним надбанням українського народу. Величезна кількість пісень різних за жанрами і по нині зберігається в пам'яті людей та передається з покоління в покоління. Послухайте пісню «Дівка Явдошка» у виконанні учнів 4 класу.
Ведуча: Все розмаїття подій, що відбувалось у будь-якій сфері життя, відображалось безпосередньо в піснях. Простота і легкість мелодії та поетичної мови, робили пісню зрозумілою кожній людині. Складаючи пісні, українці вкладали в неї всю правдивість та щирість емоцій. Та нерідко, співаючи, прості українці пускалися в запальний танок.
Щирість українських емоцій нам продемонструють учні 5 класу вони виконають танець «Черевички».
Ведуча: Пісня супроводжувала людину і в будні і свята, піднімала її дух, настрій. Тоді найважча робота ставала легкою. Як от пісня «Та орав мужик край дороги», яку виконають для нас найстарші учні нашої школи – дев’ятикласники.
Ведуча: Про повагу українського народу до пісні свідчить й те, що народ про пісню склав багато прислів’їв та приказок. Ось деякі з них.
Прислів'я та приказки про пісню
Пісня складами славна.
Всяка пташка свої пісні співає.
Де праця, там і пісня.
З моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.
Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.
Хто співає, той журбу проганяє.
Зараз нашу журбу проженуть учні 7 класу піснею «Ой там, на точку, на базарі».
Ведуча: Народна пісня — голос невсипущий,
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний,
Не вийде з моди сущого життя.
Ведуча: жодне українське свято чи вечорниці не проходило без троїстих музик, які були їхнньою душею. Зараз послухайте пісню «Ой, лопнув обруч», яку на сопілці виконає нам учень 6 класу Величко Євгеній.
Ведуча:. Шановні друзі! Oсь і закінчилось наше свято, але не закінчується зустріч з піснею. Вона залишиться з вами, як вірний товариш.
Я сподіваюсь, що ви зачаровані українською піснею, відчули насолоду від її багатющих мелодій, широти й краси образів, чарівної сили, що викликає в душі найтонші асоціації, почуття, що підносить її до вершин людської гідності, людяності, творчості. І на завершення давайте разом заспіваємо пісню “І в Вас, і в нас хай буде гаразд”.
Виконується пісня “І в Вас, і в нас хай буде гаразд”.
НАРОДНА АСТРОЛОГІЯ
ПРОНАРОДЖЕННЯ
Ті, хто народився
в понеділок, — вольові, вперті, а якщо дівчата, — то ще й хитрі; але часто ті, хто народився в понеділок, бувають нещасливими;
у вівторок— розхлябані (треба батькам докладати зусиль, щоб щось путнє вийшло), а дівчину ще й невдачі в житті підстерігають;
у середу— жартівливі, веселі, везучі, бешкетливі; дівчина має натуру до перемін; у майбутньому матимуть багатство і достаток;
у четвер— сто разів подумає, але не зробить (тяжкий характер, хоч і роботящі руки, але з малою користю); дівоча доля теж тяжка, як з каменя, крутиться на місці; як правило, виростають люди мовчазні й роботящі;
у п’ятницю— щастя, веселощі, благодать для обох, дуже гарні люди виходять: серце, як сонце, ладні з кожним ділитися, хто того потребує; переважно бувають щасливими сімейному житті;
у суботу— помірковані, шукають у всьому користі, хоча : чесні, справедливі; дуже прив’язані до дому, охайні, ~арні господарі;
у неділю— люди більше від неба, ніж від землі, як придадуться до духовного, то там їхнє щастя і користь для інших; спокійні, хоча й трохи ледачкуваті; дитина, зароджена в ніч з неділі на понеділок, неодмінно стане зіщуном, знахарем чи ворожбитом.
ХТО В ЯКОМУ МІСЯЦІ НАРОДИВСЯ
Січневі — вперті, сварливі, дріб’язкові.
Лютневі — поблажливі, добродушні, поступливі.
Березневі — як той вітер: то тут, то там.
Квітневі — як той цвіт, з якого нема ніякої користі: все для себе, собі.
Травневі — добросовісні, небесні, але легко ранимі.
Червневі — користолюбні, потайні, вперті.
Липневі — невезучі, самі в собі, самі себе поїдають, гризуть.
Серпневі — здатні командувати над іншими, все підпорядковують своїм планам, собі.
Вересневі — тугі й неповороткі, егоїсти.
Жовтневі — поблажливі, непогані поводирі, доброзичливці.
Листопадові — ладні лишитися свого, багаті душею і не помічають зла.
Грудневі — скупі, потайні, гонорові, тиснуть копійку аж тече з неї кров.
Значення кольорів для народження
в різні дні тижня
Понеділковому сприяє синій і шкодить білий.
Вівторковому — добре блакитний і зле коричневий.
Середовому сприяють усі, крім фіолетового і синього.
Четверговому теж синій шкодить, а допомагає рожевий.
П’ятничному стане в пригоді чорний.
Суботньому — білий.
Недільному —строкаті кольори, крім голубого.
Мета: поглибити знання про народні звичаї, свята, розвивати пізнавальні здібності, увагу, пам’ять, виховувати шанобливе ставлення до традицій свого народу.
Хід гри
Ведучий 1: Відомий знавець традиційно-культурної спадщини Олекса Воропай писав: «Звичаї народу – це ті прикмети, за якими розпізнають народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому… Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю…». Упродовж багатьох століть український народ безупинно творив своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, ритуалами. Отож, сьогодні пропонуємо вам дізнатися більше про народні звичаї, традиції та свята свого народу. Прочитати багато нового ви зможете і з представленої на виставці літератури (знайомство зі змістом видань).
Знайомство учасників з правилами та умовами гри
Ведучий 2. Кожна команда складається з 3 (5) учасників. Кожна команда отримує ігрову картку (додаток) з однаковою кількістю написаних на ній чисел.
Правила гри
1. Питання зачитується один раз.
2. Приймається тільки один варіант відповіді.
Умови гри
1. Ведучий називає числа, зображені на діжечках, які він дістає з торбинки.
2. Якщо на картці є назване число, капітан команди каже: «стоп».
3. Команді задається запитання, яке в загальному переліку стоїть під номером, що відповідає названому числу.
4. Якщо команда протягом визначеного часу (до 10 секунд) дає правильну відповідь, вона отримує фішку і закриває це число.
5. Якщо у кількох команд на картці є одне і те ж саме число, то відповіді вони пишуть одночасно на аркушах паперу.
6. Перемагає команда, на картці якої будуть закриті всі числа (або їх більшість).
Орієнтовний перелік запитань
1. Саме на це зимове свято чоловіки за старовинним звичаєм обов’язково варили пиво. Назвіть це свято. (Миколи, 19 грудня)
2. Як називалися сходини, на які із задоволенням збиралися дівчата та хлопці, щоб більше пізнати одне одного і, як наслідок, одружитися. (Вечорниці)
3. Як називаються жартівливі народні оповідання, що розповідалися на вечорницях. (Небилиці)
4. Як називається свято першого дня Нового року за старим стилем? (Свято Василя, 14 січня)
5. На яке свято, як кажуть у народі, вода хвилюється у ріках та стає цілющою? (Водохреща, 19 січня)
6. На яке весняне свято зима йде туди, де було літо, а літо – де була зима? (На Стрітення)
7. Як у народі називають останній тиждень перед Великим постом. (Масляна)
8. Як називався перший день Масляної, коли господиня готувала холодець із свинячих ніжок? (Ніжкові заговіни)
9. Яке різдвяне свято назване на честь «безтолкової» дівчини, яка «б’є посуд, миє піч водою, лавки підмазує глиною». (Маланки, 13 січня)
10. За народними прикметами у цей день сорока кладе на своє гніздо сорок прутиків, прилітають з вирію сорок жайворонків, господині печуть сорок кренделів з медом у формі пташок. Назвіть це свято. (Сорок Святих)
11. Назва весняного свята, яке складається із чоловічого імені та антоніма до слова «холодний». (Теплий Олекса)
12. Який птах на свято Сорок Святих є іменинницею? (Сорока)
13. Так назвали пташку, спів якої можна почути ранньою весною, і кашу, корисну для здоров’я. (Вівсянка)
14. У цей день «птиця не в’є гніздо», «зозуля не несе яєць». Назвіть це свято. (Благовіщення)
15. Назвіть весняні обрядодії, що включали пісні, хороводи, рухи, міміку. (Веснянки)
16. На цій крашанці орнамент видряпано голкою або металевим стержнем. А як вона називається? (Дряпанка)
17. Яке яйце вибирала господиня для розписування писанки? (Запліднене)
18. Якій домашній тварині на свято Андрія дівчата кидають вареники, щоб дізнатися свою подальшу долю? (Собаці)
19. Яку страву готують господині на свято Меланії? (Вареники)
20. Як називалися весняні розваги дівчат і хлопців просто неба? («Вулиця»)
21. Покровителя цього свята шанували, насамперед, як захисника свійських тварин, у цей день відбувався масовий вигін худоби на пасовиська за різноманітними обрядами. Назвіть це свято. (Юрія, 6 травня)
22. Назвіть головні атрибути свята Івана Купала. (Купало і Марена)
23. На це свято у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Про яке свято йде мова? (Спаса, 19 серпня)
24. Віруючі люди в цей день не беруть у руки ножа, не рубають сокирою, не пиляють пилкою, не варять борщ, і це є єдиний день, протягом цілого року, коли гріх їсти борщ? (Головосіка, 11 вересня)
25. Назва цього літнього свята складається з двох чоловічих імен, символізувало воно початок жнив. Назвіть це свято. (Петра і Павла, 12 липня)
26. Після якого свята не можна купатися в річці, «бо, якщо не потягне на дно утопленик, то неодмінно на спині виростуть вербові гілки»? (Іллі, 2 серпня)
27. Якого язичницького бога замінив святий Ілля Громовержець? (Перуна)
28. Яка пора року, за давніми звичаями, була найбагатшою на весілля? (Осінь)
29. Як називають солодку здобу із тіста, спечену у печі на «сухар» із діркою посередині. (Калета)
30. За народним повір’ям цей плазун був своєрідним покровителем обійстя, його талісманом, що приносить багатство і щастя. Назвіть його. (Вуж)
31. Без яких символів «нема України»? (Без верби і калини)
32. Назвіть трав’янисту рослину, яку використовували для примочок, додавали у салати, прикладали до рани, щоб швидше заживали. (Подорожник)
33. Цей елемент одягу захищав, стягував м’язи живота під час тяжкої фізичної праці, на ньому тримали дрібні речі повсякденного вжитку. Він був своєрідним талісманом та прикрасою. Назвіть його. (Пояс)
34. Яку воду використовували як оберіг від нечистої сили, для зовнішнього та внутрішнього очищення, здорового самопочуття, багатирської сили? (Святу)
35. Як називають молоде невелике деревце чи велику гілку, які прикрашалися квітами, калиною, пучками житнього колосся, кольоровими стрічками, і ставили у коровай. (Гільце)
36. Як називають житній чи пшеничний сніп із першого зажинку? (Дідух)
37. Як правило, господині пекли домашній хліб. А в чому його замішували? (У діжі)
38. Яка птиця, за народним повір’ям, могла віщувати кількість років життя? (Зозуля)
39. Одна з найпопулярніших українських страв. Існувало три види цієї страви: щавлевий або весняний, пісний і червоний. (Борщ)
40. Найцінніша страва, яка стала «візиткою» українців у світі. (Сало)
41. Як називають ритуальну поминальну страву, що є різновидом куті? (Коливо, канун)
42. Який овоч символізував відмову дівчини на сватанні? (Гарбуз)
43. Назвіть перші знаряддя праці для збирання хліба. (Серп і коса)
44. Про яке свято в народі кажуть: «Перша – жито засіває, друга – дощем поливає, а третя – снігом покриває»? (Пречиста)
45. Як називали дівчат або молодих жінок, які втопилися під час купання? (Русалки)
46. Назвіть ляльковий театр, з яким ставили вистави в день Різдва Христового по хатах грамотні міщани, дяки, школярі та церковні співаки. (Вертеп)
47. Назвіть обрядовий весільний хліб, який символізував гідність, достаток, красу молодих на весіллі. (Коровай)
48. Як називають комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім’ї, общини і християнської віри? (Хрестини)
49. Театралізований обряд-гра з масками, що проводився під час колядування і мав свій усталений сценарій, пісенний і музичний репертуар. (Коза)
50. Яка трав’яниста рослина в ніч на Івана Купала, за народними повір’ями, на коротку мить випускає свій цвіт? (Папороть)
51. За народними повір’ями цей свійський птах віщує наближення дня, відганяє від хати нечисту силу і злих духів. (Півень)
52. У якому старовинному закладі продавали горілку, їжу та пропонували відпочинок подорожнім? (У корчмі)
53. Так називають щорічне громадське свято, день вшанування святого, на честь якого названо місцеву церкву, або день її освячення. (Храм)
54. Назвіть чотири пости на рік, під час яких церква заповідала поститися. (Великий піст, Петрівський, Спаський, Пилипівський)
55. Що ставили на гребені даху після зведення будинку (хати)? (Хрест, колоски збіжжя та букет квітів – «Квітку»)
56. Назвіть найдраматичніший весільний обряд, що символізував перехід молодої до заміжнього стану. (Покривання)
57. Після якого обряду дівчина і хлопець не мали права відмовлятися від шлюбу? (Після заручини)
58. Які атрибути отримували дівчина і хлопець на ознаку того, що вони засватані? (Барвінкову квітку та червону стрічку)
59. Який обрядовий акт влаштовувався напередодні весілля як символ прощання з вільним життям та відокремлення від жонатої молоді. (Дівич-вечір)
60. Який харчовий продукт вважали охоронцем від чар? (Сіль)
61. Як називали другий день весілля, коли гостей пригощають у домі молодого, а молодій роблять різні випробування, щоб виявити, яка вона господиня? (Перезва)
62. Особа, яка на заручинах від імені молодого просить у батьків молодої згоди на шлюб. (Староста)
63. З боку молодого на весілля запрошували маленьких дівчаток. А як їх називали? (Світилки)
64. Як називали третій день весілля, коли гості крали у сусідів продукти, птицю, іноді гроші і справляли веселу забаву. (Циганщина)
65. Майно, гроші, які давали батьки молодій у нову сім’ю. (Посаг)
66. Спеціально наймані жінки, які голосили за померлих. (Плакальниці)
67. Останнє незжате збіжжя на полі, яке прикрашали стрічками та квітами. (Борода)
68. Як називали обрядові новорічні віршики або пісеньки з побажаннями щастя, здоров'я, доброго врожаю. (Вінчівки)
69. Яке жіноче вбрання для голови символізувало зміну статусу дівчини після весілля? (Хустка)
70. З яким весільним хлібом молоді запрошували на весілля? (З шишки)
71. Що колупала дівчинка в хаті, коли приходили свати? (Піч)
72. Найсвятіше, найпочесніше місце в хаті, на якому були розміщені домашні предмети найвищої культурної цінності. (Покуть)
73. Що саме напередодні весілля юнак повинен пошити майбутній тещі? (Чоботи)
74. Найрозповсюдженіший у музичному побуті України інструмент, який мав вигляд дерев’яної трубки з п’ятьма-шістьма отворами для пальців. (Сопілка)
75. На якому народному інструменті грають музики, вдаряючи по струнах спеціальними дерев’яними паличками? (Цимбали)
76. Як називають найпоширеніший народний ударний інструмент, обтягнутий з одного боку шкірою. (Бубон)
77. Без якого українського народного інструменту не обходилося жодне свято, весілля, вечорниці? (Без скрипки)
78. Який музичний інструмент, що здавна був супутником гуцулів, слугував своєрідним сигналом? (Трембіта)
79. Назвіть струнний смичковий музичний інструмент, в якому роль смичка виконує колесо. (Ліра)
80. Який музичний інструмент козак називав «вірною дружиною»? (Кобзу)
81. Давній струнний щипковий інструмент, який, за свідченням автора «Слова о полку Ігоревім», побутував у Київській Русі. (Гуслі)
82. Дуда, кобза, баран, міх – все це назви одного й того самого народного інструменту, що відомий народам світу. Назвіть найбільш розповсюджену його назву. (Волинка)
83. Як називається традиційне взуття, плетене з кори дерев? (Личаки)
84. Вона слугувала натільним та верхнім одягом і шилася з полотна чи сукна. Назвіть її. (Сорочка)
85. Як називали вид деревообробного промислу, пов'язаного з виготовленням бочок, діжок, барил, цебер? (Бондарство)
86. Назвіть пічне начиння, яким витягували горшки з печі. (Рогач)
87. За народними повір’ями вони могли знімати головну біль, загубити їх вважалося нещастям. (Сережки)
88. Назва християнсько свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Паски. (Зелені Свята)
89. Як називали першого відвідувача хати на Різдво, Новий рік, Введення? (Полазник)
90. Яке свято українці святкують після закінчення жнив. (Обжинки)
Підведення підсумків гри
Ведучий: Вітаємо переможців. Сподіваємося, що спільними зусиллями ми повернемо сучасному поколінню його історичні цінності, національні звичаї, традиції, обряди, все те, чим жив і пишався український народ.
План
тижня народознавства
«Народ скаже, як зав’яже»
№ п/п |
Дата проведення |
Зміст заходу |
Відповідальний за проведення |
1 |
1.Оголошення плану народознавчого тижня. |
|
|
2.Оформлення стенду «Народна астрологія». |
|
||
2. |
1.Виставка вишивок.
|
|
|
2.Майстер-клас. Виготовлення ангелочків. |
|
||
3 |
1.Тематична виставка художньої, наукової та публіцистичної літератури про українські народні свята та звичаї. |
|
|
2.Свято « Андріївські вечорниці». |
|
||
4 |
1.Виховний захід «Віночок українських народних ігор та пісень». |
|
|
2.Вікторина «Народознавче лото» |
|
||
5. |
1.Відкрите заняття. Майстер-клас «Розпис української народної іграшки». |
|
|
2.Конкурс плакатів «Зимовий цикл народних свят», малюнків «Малюємо добро». |
|
||
3. Підведення підсумків тижня. Нагородження |
|