"Ментальні карти як засіб структурування та візуалізації навчального матеріалу"

Державний навчальний заклад

«Вінницький центр професійно-технічної освіти технологій та дизайну»

Доповідь на тему:

«Ментальні карти як засіб структурування та візуалізації навчального матеріалу»

Викладач фізики

                                                                                                        Кравчук О. М.

Вінниця – 2023

Сьогодні ми всі з вами дуже багато часу приділяємо тому, що контактуємо з різного роду інформацією. Вміння обробляти, оперувати та працювати з нею — це одне з головних вмінь, яким повинна володіти людина.

Світ науки і техніки активно розвивається, з кожним днем потік інформації зростає. Отже, зростає і обсяг навчального матеріалу, який здобувачі освіти мають засвоїти. Тому, завдання вчителя ‒ максимально оптимізувати і структурувати новий матеріал, зробити його більш наочнішим і зрозумілішим. Саме ці завдання і покликані вирішувати ментальні карти (синонімами даного поняття є: карти знань, інтелектуальні карти, карти пам’яті, карти розуму).

Часто, розв’язуючи якесь завдання, ми малюємо на аркуші різні схеми. Сервіси для створення карт знань допомагають створювати такі схеми в електронному вигляді, що набагато ефективніше, ніж малювання на аркуші.

Карти знань – це схеми, які наочно подають різні завдання, тези, взаємопов’язані та об’єднані якоюсь спільною ідеєю.

Вважається, що такий метод візуалізації інформації вперше застосував філософ Порфирій Тирський ще в III ст. н. е., намагаючись краще зрозуміти концепції Аристотеля.

Ґрунтовні сучасні розробки в цьому напрямі належать до 60-х років XX ст. Термін «карта знань» або «інтелектуальна карта» (рис. 1) запропонував Тоні Б’юзен, який чимало зробив для просування технології використання таких карт в освіті й управлінні, а також спростив способи їх створення. Б’юзен також запропонував радіальні карти знань, тобто карти, що будуються навколо якоїсь центральної думки або проблеми.

Суть побудови ментальної карти полягає у тому, щоб за допомогою зрозумілих символів, образів, об’єктів, асоціацій, якими мислить людина, наочно зобразити цілісну картину знань про предмет вивчення або розгляду. Це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі.

Ментальні карти є універсальними, їх можна застосовувати у різних сферах розумової діяльності, зокрема для підготовки планів, творчих проектів, різноманітних тренінгів.

Рис. 1. Вигляд ментальної карти

Виокремимо поради Т. Б’юзена щодо техніки створення ментальних карт:

1. Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і паралелепіпедах тощо. Гілки мають бути живими, гнучкими, загалом, органічними. Малювання ментальної карти в стилі традиційної схеми повністю заперечує ідеї майндмеппінгу (створення карт знань).

Це сильно ускладнює рух погляду по гілках і вносить багато зайвих однакових, а отже монотонних, об’єктів.

2. Потрібно писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу мислення. Роздільне написання слів може призвести до нових ідей.

3. Довжина лінії має дорівнювати довжині слова. Це простіше і економніше.

4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко.

5. Варіюйте розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня важливості ключового слова.

6. Обов’язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю.

7. Часто використовуйте малюнки і символи (для центральної теми малюнок обов’язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком складатися з малюнків.

8. Прагніть такої організації простору, щоб не залишалося порожнього місця, а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату А4, для великої теми – А3.

Гнучкість карт знань дозволяє розглядати будь-яку тему або питання, вони можуть використовуватися для всього класу, групи або індивідуально.

Можливості карт знань дозволяють: поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова і образи; генерувати ідеї; надихнути на пошук рішення; продемонструвати концепції і діаграми; аналізувати результати або події; структурувати курсові роботи; підсумувати інформацію; здійснити навігацію матеріалом, що вивчається; організувати взаємодію між учнями в груповій роботі або рольових іграх.

Принципи створення ментальних карт

Карти реалізуються у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання, поняття. Основна тема, з якою працює людина завжди зображується по центру. Від неї радіально відходять, так звані, “гілки першого рівня” (поняття, пов’язані з цією темою). Від них далі вже йдуть другого, третього рівня і так далі. Кожна гілка утворюється шляхом певних асоціацій.

Як їх можна використовувати?

• для візуалізації навчального матеріалу;
• для опрацювання великих масивів інформації (конспектування)
• при виконанні мозкового штурму
• для пошуку нових рішень, опрацювання ідей

Візуально ми завжди сприймаємо значно більший обсяг інформації, ніж на слух. За допомогою ментальних карт підвищується продуктивність роботи та стимулюються творчі сили мозку.

Одну й ту ж карту ми можемо використати по-різному. Ми можемо запропонувати на початку вивчення теми, щоб учні створили карту самостійно і використовували її для запису інформації замість коспекту.

Інший варіант — можна створити “дорожню карту” проєкту і запропонувати її з метою диференціації. Завжди є такі здобувачі освіти, які працюють швидше за інших.

Вони вже зробили все та хочуть йти далі. Та якщо є така карта, вони можуть поступово самостійно виконувати те, до чого інші тільки підходять.

У вигляді карт пам’яті (або ментальних карт) можна робити фактично будь-які технологічні карти та інструкції. Зазвичай, вони робляться в радіанному форматі, але в деяких програмах є можливість обрати форму карти. Вона може бути структурованою, мати форму дерева і так далі.

Якщо здобувачі освіти почали створювати карту ще на організаційно-підготовчому етапі, вони можуть її використовувати і при презентації свого проєкту і зобразити історію, проблему, яка перед ними постала, конструкцію виробу, моделі аналогів, технологію виготовлення і так далі.

Карти можна робити від руки (малювати їх на аркуші паперу) і за допомогою програмного забезпечення (як онлайн, так і офлайн). Програми, які можна для цього використовувати: XMind, MindMeister, FreeMind.

Також є хмарні додатки, як дозволяють працювати онлайн над створенням ментальних карт: Coogle, Popplet, SpiderScribe, Bubble Pass.

Отже, ментальні карти в освіті – сучасний і компактний спосіб викладення навчального матеріалу, який зробить будь-який урок цікавим і пізнавальним, а також дозволитьздобувачам освіти краще засвоїти матеріал. Використання карт знань на уроці дозволяє учням самостійно засвоювати матеріал, відкриваючи коментарі до блоків карти, гіперпосилання, відеоматеріали, картинки тощо.

Застосування інтелект-карт у навчанні може дати величезні позитивні результати, оскільки здобувачі освіти вчаться вибирати, структурувати і запам’ятовувати ключову інформацію, а також відтворювати її в подальшому. Розумові карти допомагають розвивати креативне і критичне мислення, пам’ять і увагу, а також зробити процес навчання цікавішим і результативнішим.