Робота МАН "Стародавні замки на теренах Західної України"

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Головне управління освіти і науки Київської облдержадміністрації

Київське обласне територіальне відділення МАН України

 

                                               

                                                        Відділення: історія

                                                                    Секція: історія України

 

Стародавні замки на теренах Західної України

 

                    Роботу виконав:                                                                         

                                                                    Ігнатенко Владислав Анатолійович,

                                                                    учень 11-А класу

                                                                    Славутицької загальноосвітньої

                                                                    школи I-III ступенів №3

 

                                                                    Науковий керівник:

                                                                    Купрієнко Тетяна Василівна,

                                                                    учитель української мови

                                                                    та літератури

                                                                    Рецензент:     

                                                                    Змійок Ольга Михайлівна,

                                                     учитель  історії Славутицької                                      

                                                                    загальноосвітньої школи I-III ступенів №3

 

 

Славутич

ЗМІСТ

 

ВСТУП ---------------------------------------------------------------------------------------------- 4

ОСНОВНА ЧАСТИНА

РОЗРОБКА СХЕМИ МАРУШРУТУ -------------------------------------------------------7

1.1 Луцьк -------------------------------------------------------------------------------------------- 7

1.2 Олесько------------------------------------------------------------------------------------------ 7

1.3 Львів---------------------------------------------------------------------------------------------- 8

1.4 Чинадієво---------------------------------------------------------------------------------------- 9

1.5 Мукачеве---------------------------------------------------------------------------------------- 9

1.6 Косів----------------------------------------------------------------------------------------------11

1.7 Хотин---------------------------------------------------------------------------------------------11

1.8 Кам’янець – Подільський--------------------------------------------------------------------13

1.9 Старокостянтинів------------------------------------------------------------------------------15

1.10 Дубно-------------------------------------------------------------------------------------------15

ВИСНОВКИ ---------------------------------------------------------------------------------------17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ------------------------------19

ДОДАТКИ ------------------------------------------------------------------------------------------20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕРМІНИ

 

• Бастіон - система фортифікаційних споруд, що являє собою земляний вал, доповнений ровом (сухим чи з водою). Бастіонна система використовувалася особливо при будівництві фортець та в ролі міських оборонних споруд.)
• Гобелени – один з різновидів декоративно-ужиткового мистецтва, стінний безворсовий килим із сюжетно  або орнаментною композицією, витканий вручну перехресним переплетінням ниток.
• Оборонне зодчество - прикордонна система укріплень.
• Ренесанс (епоха Відродження) - епоха в історії культури Європи, що прийшла на зміну культурі середніх віків. Особливою рисою епохи є світський характер культури, в центрі якого стоїть людина, поява зацікавленості в античній культурі.
• Романтизм – явище європейської культури в XVIII – XIX ст., що є реакцією на Проствітництво, характеризується зображенням сильних почуттів, емоцій і характерів, піднесення та оспівування природи.
• Система потерн - система ходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         ВСТУП

 

Пізнати історію нашої держави - це насамперед наш обов’язок. Бо хто ж  як не ми повинні бути вдячними нашим предкам, які ціною власного життя прагнули здобути таку вагому для нас незалежність. Україна, яка протягом багатьох століть перебувала у складі різних держав, особливо відома своїми стародавніми замками.

Замок – це укріплення або система укріплень, які поєднують у собі житлові та оборонно-фортифікаційні функції. Спочатку замки були дерев’яними, але згодом вони удосконалювалися, почали будувати споруди з каменю, найперша кам’яна споруда – це Десятинна церква,  була побудована в Києві у 989 – 996 роках, саме за князювання Володимира Великого. Він виділив на її зведення десяту частину княжих доходів, від цього і  походить її назва.

Особливі важливі міста, об’єкти були дуже надійно укріплені, зокрема  досконало укріплений вважався  той замок, який мав декілька ліній оборонного плану та укріплень, з високими баштами, котрі були вигідними при обороні, і тому, щоб більше впевнитися у своїй недосяжності і повному захисті, для будівництва замків вибирали відповідні географічно зручні місця, а саме:

• біля підніжжя гір;
• на островках та півостровах;
• на берегах річок;
• на узвишшях.

Саме вигідне розташування замків допомагало захисникам довше стримувати атаку ворогів, відповідно доти, доки стіни замку витримували .

Наша Україна щедро всіяна більш чи менш зруйнованими замками та монастирями-фортецями, а її історія – це одвічна боротьба з чужоземними загарбниками, яких манила до себе українська родюча земля з її природними багатствами.

Сьогодні пам’ятки архітектури, залишені нам творцями минулих епох, становлять вагому частину багатої культурної спадщини України. Вони – свідки життя народу і розвитку його національної культури, відіграють важливу роль у пізнанні історії, вихованні почуття патріотизму та відданості своїй землі.

Щоб якнайкраще відчути культурну спадщину нашої країни потрібно побувати в місцях, які назавжди залишилися в історії, а тому туризм допоможе нам в цьому.

Туризм, як один з видів активного відпочинку, який поєднує відновлення продуктивних сил людини з оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурно-розважальними цілями завжди приваблював людей. Неабияку роль відіграє туризм в розгортанні краєзнавчої роботи. При цьому туризм, подорожі, походи, навівають ореол романтики, стають на довгі роки, якщо не на все життя, улюбленим заняттям.

Унікальна історія, рідкісні і неповторні пам’ятки старовини - археології, архітектури, культури, мистецтва, садово-паркові перлини, святі місця, напрочуд красива природа – є достатньою передумовою для успішного розвитку туризму. А це, в свою чергу, може дати відчутний поштовх відродженню і розвитку інших галузей, оскільки вони стануть більше затребуваними регулярним високим потоком туристів і паломників, як з України, так із-за кордону. Кожен камінь наших фортець, политий людською кров’ю, є німотним свідченням героїчної історії нашого народу. І цій історії ладні позаздрити всі європейські замки.

Найбільше фортифікаційних споруд збереглося на Західній Україні. Оборонні споруди України сьогодні використовують під заклади відпочинку і туризму шляхом перетворення на готелі.

Мета роботи полягає у тому, щоб розробити та оформити пізнавальний тур по замках Західної. України. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

• розробити маршрут подорожі «Стародавні замки на теренах Західної України»
• зробити їх характеристику;
• заохотити інших людей відвідати історико-культурні центри Західної України.

Практична робота є дуже актуальною на сьогодні, насамперед для глибшого пізнання історії України, зокрема в період її розвитку та занепаду. Робота може послугувати як в історичному, так і в туристичному напрямку, може заохотити до відвідування стародавніх замків Західної України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

РОЗРОБКА СХЕМИ МАРУШРУТУ

1.1 Луцьк

Верхній замок Любарта Гедиміновича (додаток А1) – пам'ятка, що справді варта Вашої уваги. У плані він вирішений як неправильний трикутник. Вас вразять величні розміри і проста форма замкових веж. Ніші та контрфорси В'їзної вежі посилять відчуття могутності і непорушності. У середині побачите палац феодала, палац єпископа, кафедральний собор, казарми для гарнізону, а зовні помітите дивовижно гармонійне поєднання рис ренесансу та романо-готичного стилю архітектури.

Відомості археологічних розкопок розкажуть Вам про розкриття фундаменту церкви Іоанна Богослова, що була збудована у другій половині ХІІ ст. князем Ярославом Ізяславовичем. На сьогодні залишки соборного храму – єдина пам'ятка домонгольського періоду.

Петропавлівський костьол – найвеличніший храм Луцька, найвища споруда Старого Міста. Його ви теж матимете змогу бачити.

У В'їзній вежі розміщено виставки будівельної кераміки та старожитностей. У нижніх ярусах Владичої вежі відтворено інтер'єри арсеналу, верхні яруси займає експозиція єдиного в Україні музею дзвонів. Музей є унікальним ще і в тім, що створено діючу дзвіницю. Приєднуйтесь до нас, щоб почути голоси її дзвонів.

1.2 Олесько

Вперше замок Олесько (додаток А2) згадується у 1327 році, коли представляв могутню давньоукраїнську фортецю. Споруджений на крутому пагорбі одним із синів Галицько-Волинського князя Юрія Львовича. У 1432 році був переданий у вічне володіння польському королю Яну, нащадки якого почали зватися Олеськими. Замок, побудований у стилі італійського Відродження, предстане перед вами у всій красі і надовго закарбується в пам’яті.

У 1605 році Олеський замок переходить у власність великого магната Івана Даниловича, воєводи земель руських. Це у нього на службі в Олеську був Михайло Хмель, батько Богдана Хмельницького. У 1629 році в замку народився внук І. Даниловича, майбутній польський король Ян ІІІ Собеський.

Потрапивши всередину замку, напевне, ви будете приголомшені, бо опинитесь у музеї, побачите цілу картинну галерею, де створено експозицію мистецтва та культури західноукраїнських земель ХІV – XVIII ст., та оновлені інтер’єри.

1.3 Львів

Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей під відкритим небом, де знаходиться 2000 визначних пам’яток історії, архітектури та культури, деякі з яких належать до XIII століття. Тут знаходиться більше 30 музеїв історії, етнографії, зброї та художніх галерей. Ми можемо назвати тільки деякі з них: Ринкова площа у стилі Ренесанс (XVI – XVIII ст.); Вірменський собор (XIV ст.); Латинський собор (XV ст.); Церква Тіла Христова Домініканського Ордеру (XVIII ст.); Собор Святого Георгія (XIX ст.); Львівський Театр опери та балету (XIX ст.); Парк Стрий (заснований у1887) та багато інших. Саме місто було засноване в середині XIII ст. Данилом Галицьким і назване на честь його сина Лео (Лев) Леополісом. На території Львову був побудований Високий замок, проте насьогодні збереглися лише залишки муру, засновником його був польський король Казимир ІІІ. (додаток А3).

Потрапивши у Старий Львів, перш за все Ви маєте відвідати площу Ринок, що є центром і осередком його суспільного, економічного та культурного життя. Шість віків історія Львова нерозривно пов’язана з цією порівняно невеликою, майже квадратною площею розміром 142 на 129 метрів. Тут знаходився магістрат, палаци та будинки, тут вели торгівлю, вершили суд і розправу.

У Львові розміщені 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Тут знаходиться один з найстаріших у Центральній Європі і перший, заснований в Україні університет.

Колекція Музею скла у Львові – унікальна в Україні збірка сучасного мистецтва високого міжнародного стандарту та всесвітнього визнання. Основу колекції формують оригінальні композиції, створені під час чотирьох проведених у Львові Міжнародних симпозіумів гутного скла 1989 – 2004 року. Ви побачите цю колекцію на власні очі і переконаєтесь в її унікальності.

 

1.4 Чинадієво

У мальовничому урочищі Берегвар, що на Мукачівщині, ви відвідаєте видатну пам'ятку архітектури Закарпаття ХІХ ст. – замок австрійського графа Шенборна (додаток А4). Спроектований кращими майстрами з Європи, він вражає своєю гармонійністю, з якою вписується в оточуючий ландшафт.

Цей архітектурний ансамбль доповнювали дерева, кущі, батьківщиною яких вважають Японію, Китай та Індію. Побачивши мальовничу природу цих країв, ліси, багатих на різноманітну дичину, безсумнівно, зрозумієте, чим приваблював цей закарпатський куточок гостей родини графів Шенборнів, які з'їжджалися сюди майже з усієї Європи.

Сьогодні замок перейшов у власність держави. У 1946 році тут був заснований санаторій «Карпати», що згодом став кращим лікувальним закладом краю. Але садиба графа Шенборна і досі не втратила своєї замкової величі та мисливського духу. Пропонуємо вам пересвідчитися самим!

1.5 Мукачеве

Мукачевський замок (додаток А5) – одна з найцінніших пам'яток історії та військової архітектури ХІV – XVII ст. Три частини замка, одна нижче другої, розміщені на трьох терасах. Весь замок і кожна його частина оточені кам'яними стінами, сухими ровами глибиною 10-12 метрів, через які були перекинуті дерев'яні, колись підйомні мости. Охороняють замок 8 бастіонів, він скрізь оточений будівлями з розміщеними в них казармами, кухнями, коморами. Верхній замок має закритий двір, три круглі вежі, замкову каплицю ХVІІ ст., височіє на горі як на долоні, красується і вабить.

Криниця глибиною 85 метрів – справжнє диво, овіяне легендами. На глибині 71 метр у криниці вирубано кам'яні спіральні ходи, що закінчуються південною і північною нішами.

У Мукачівському замку ви побачите відреставровану середньовічну фортифікаційну архітектуру, старовинні двори та галереї з виставками сучасної скульптури.

У південно-західній частині Мукачева стоїть овіяний легендами і бойовою славою Мукачівський замок, один із найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття ХІV – ХVІІ століть. Замок розташований на горі вулканічного походження висотою 68 м. і займає площу 13930 кв.м. Точної дати заснування замку немає, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.

З 1396 по 1414 роки замком володів Подільський князь Федір Корятович. Він значно розбудовує і укріплює замок, перетворює його у свою резиденцію. В цей же час у скелястій горі був вирубаний 85 метровий колодязь. Протягом ХV – ХVІ століть замок знаходився в руках багатьох володарів, які проводять його розбудову і укріплення. В цей час в оборонній системі замку було 14 веж, а у верхній частині знаходився великий палац.

В 1633 р. Мукачівській замок придбав Трансільванський князь Дєрдь І Ракоці з правом успадкування. Князі династії Ракоці перетворили замок в столицю свого князівства і володіли ним до 1711 року. Після смерті Дєрдя І Ракоці в 1648 р. його дружина Жужанна Лорантфі продовжує реконструкцію замку і споруджує ще дві тераси - Середню і Нижню, а також зовнішнє оборонне кільце. В 1649 р. в замку побували посланці гетьмана Богдана Хмельницького, які вели переговори з Дєрдем II Ракоці про спільні дії проти Польщі.

З 1685 по 1688р. замок переживає одну з найбільших облог, яку здійснили війська австрійського імператора. Керувала обороною замку вдова князя Ференца І Ракоці Їлона Зріні. Після захоплення замку австрійці його реконструювали, що зробило його найсильнішою фортецею на сході Австрійської імперії. З 1703 по 1711р. наш замок стає оплотом національно-визвольної війни угорського та всіх інших народів, що населяли наш край, проти австрійського гніту. Очолив війну син Їлони Зріні Ференц II Ракоці. Після поразки визвольної війни замок поступово втрачає своє стратегічне значення. В 1782р. тут відкривається політична в'язниця Австрійської монархії, в якій протягом більше ніж 100 років перебувало понад 20 тисяч в'язнів. В липні 1847 р. замок-в'язницю відвідав видатний угорський поет Шандор Петефі.В 1896 р. в'язниця в замку була ліквідована. Замок поступово приходив в занепад та руйнувався.

В період Чехословацької республіки (1919 – 1938 рр.) в замку були розташовані військові частини. Під час Другої світової війни замок займають угорські війська. Після визволення в 1944 р. та воз'єднання Закарпаття з Радянською Україною в замку знаходилось профтехучилище. Нині в Мукачівському замку розміщений історичний музей.

1.6 Косів

Місто Косів знаходиться у широкій долині Покутських Карпат, на висоті 415 метрів над рівнем моря. Гуцули – самобутньої та екзотичної гілки українського народу – основні його мешканці. Археологічні знахідки, зокрема кам'яних сокир та бронзових виробів, свідчать про те, що територія сучасного міста була заселена ще за часів неоліту й міді. Перші письмові відомості про Косів знаходимо в грамоті литовського князя Свидригайла від 1424 року.

Околиці Косова багаті буковими та сосновими лісами і пасовищами — полонинами, а саме місто стоїть на річці Рибниця, тож не проґавте можливості помилуватися її чудовими водоспадами, порогами і берегами.

Місто відоме перш за все, своїми визначними майстрами, які не тільки створюють красиві речі, а й зберігають народні традиції у вишивці, ткацтві, писанкарстві, кераміці, різьбярстві, ковальській справі, розписі.

На Косівський сувенірний базар (додаток А6) з’їжджаються майстри з усіх Карпат. Саме тут вможна побачити і придбати найрізноманітніші і найцікавіші витвори косівських умільців. Вишиті сорочки, рушники, прикраси, кераміка, картини, гобелени, килими, ліжники з овечої шерсті.

1.7 Хотин

Колись Хотин був навіть другим за кількістю населення місто Буковини, а проживає там лише 12 тис. чоловік (дані початку 90-х рр.).

Лежить це привабливе поселення на правому березі Дністра, в 69 км. від Чернівців та в 22 км. від Кам‘янця. Жвава туристська траса, що й казати. Місто виникло, на думку археологів, в VІІІ – ІХ ст. н.е., коли у східних слов’ян розпочався активний процес формування державності. В Х – ХІ ст. Хотин був у складі Київської Русі, з середини ХІІ ст. – в Галицькому, з 1199 р. – в Галицько-Волинському князівствах. В середині ХІV ст. це ранньослов’янське місто опинилося під владою молдавських бояр. В другій половині ХІІІ ст. в Хотині розпочалось будівництво мурованого замку (додаток А7), що згодом став одним з найміцніших у Східній Європі. З цим замком пов’язана легенда (додаток А11).

А тепер, нарешті, про сам замок. Його 40-метрові стіни прикрашені ззовні орнаментом з червоної цегли.

В’їздом до фортеці слугує дерев‘яний міст, відновлений 1969 р. Подвір'я замку поділено на дві частини, рівень обох вищий за рівень землі. Більше подвір‘я, забудоване житловими будинками, з колодязем в центрі (діаметр – 2,5 м., глибина – 65 м.) – це так званий двір Воїнів. Невеликий двір в північній частині замку називається Княжим (Людмила Іванівна Пастух, чарівна жінка та директор заповідника у Хотині, стверджує, що двір насправді називається Комендантським). Він розташований між комендантським палацом та північною вежею. Туриста зацікавить факт, що свого часу тут був гарем, де жило понад 30 дівчат. В цьому ж будинку були славетні турецькі бані та басейн. Важко в це повірити – адже розміри споруди не такі вже й значні. У замку був навіть водогін. Вода по керамічним трубам діаметром в 8 – 12 мм. Подавалася з колодязя по вулиці Фортечній до житлових приміщень замку. Була і каналізація. Під час будівництва у 18 ст. Нової Фортеці водогін зруйнували. Окрім палацу, на території замку збереглися руїни 2-поверхового житлового будинку.

В цьому ж приміщенні, на другому поверсі, була невелика замкова церква, що складалась з прямокутної нави з напівкруглою апсидою зі сходу. Вікна церкви одночасно слугували і як бійниці. Майже всю західну стіну храму займає прикрашений різьбою великий портал. На внутрішніх стінах церкви збереглися фрагменти фресок кінця XV – початку XVI ст.. Якщо піднятися на бойовий майданчик стіни та обійти фортецю за периметром, можна ознайомитись з конструктивними та архітектурними особливостями замку. Найбільша з башт – північна. Прямокутна в плані (12 на 18 м.), вона має три яруси бійниць для важкої артилерії. Бійниці мають форму оберненої замкової щілини. Зверху на башті знаходився бойовий майданчик, накритий зверху пірамідоподібним шатром. Розраховуючи на самостійну оборону під час нападів, башта була останнім притулком обложеної фортеці. Крім північної, фортеця має ще чотири башти: надбрамна, східна, комендантська та південно-західна. З башт є виходи на бойовий майданчик, що тягнеться вздовж оборонної стіни товщиною в 5 м . Майданчик захищений кам’яними зубцями триметрової висоти. Під час ворожих штурмів воїни через проміжки між зубцями лили на голови атакуючих окріп, скидали каміння. В Хотині збереглись також залишки іще одної, найдавнішої мурованої фортеці, та знаходяться вони в землі.

1.8 Кам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фотецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60 – 90-х  рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами. На власні очі Ви побачите сліди історії, почуєте безліч імен.

Архітектурні дива справляють величезне враження. Безумовно, традиції спорудження найближчих країн будуть вам відчутні, особливо приглянеться Новий замок, побудований за голландським зразком у 1621 році. Давні мости між Новим та Старим замками ніби з'єднують різні історичні епохи.

До нашого часу збереглася система потерн (ходів) і казематів. Денна вежа призначена для спостерігачів. Уявіть, можна піднятися на неї кожному і насолодитися оспіваним українським краєвидом!

Кам'янець-Подільська фортеця ( додаток А8) вперше згадується в 1374 році в грамоті князя Юрія Коріатовича, який володів Поділлям. Археологічні дослідження свідчать, що вона існувала в Х-ХIII ст.. Спочатку вона являла собою типову староруську дерев'яну оборонну споруду. З нею пов’язана цікава легенда. (додаток А11)

Стіни та башти були в основному дерев'яними і лише частково кам'яними. В XV ст. Поділля було загарбане польсько-шляхетською державою, і Кам'янець-Подільський став центром воєводства, важливим пунктом оборони Речі Посполитої.

В середині XVI cт. дерев'яні укріплення фортеці під керівництвом архітектора Йова Претвича були замінені кам'яними. Фортеця являє собою багатокутник витягнутої форми, обнесений високими кріпосними стінами з баштами на кожному розі. Праворуч від східних воріт знаходиться одноярусна п'ятигранна Чорна башта з криницею глибиною 36 м. і діаметром 6 метрів. Далі по колу йде 10 башт - Лянцкоронська, Комендантська, Рожанка, Водна, Нова, Денна, Ляцька, Тенченська, Ковпак і ліворуч від східних воріт – Папська, або Кармелюкова. Цю останню назву башта дістала у XIX cт., коли в ній було ув'язнено Устима Кармелюка.

Кам'янець-Подільська Стара фортеця і досі зберігає таємниці, які поступово відкривають дослідники.

Кілька років тому геологи Кам'янець-Подільського індустріального технікуму проводили біля фортеці бурові роботи. На проїжджій частині від Підзамче вони виявили пливун. Торік він зруйнував підпорну стіну шляху і виніс ґрунтову рідину у бік річки Смотрич. Утворився досить великий котлован. Відкрилися фундаментні стіни фортеці глибиною понад 5 метрів. Вони лежать на скельному вапняку, що виступає у вигляді каньйону по долині річки.

Розчистка і розкопка показала, що кам'яні підпорні стіни простягаються і на захід від Старої фортеці до бастіонів нової. У котловані виявлені фундаментні подушки опор старого моста, які пізніше були засипані землею. З півдня у стіні є отвір шириною 2,5 і висотою 5 метрів, через який, напевне, пропускалася вода.

Таким чином, під землею виявлені споруди, які є продовженням поверхневих стін фортеці і похованого під насипним ґрунтом моста з воротами, рештки якого збереглися у котловані. Це дає можливість зробити такі висновки. Територія укріплення, яка займає всю мисову частину, півострова, має стіни і башти, збудовані на скельному фундаменті, а потім засипані землею. Одинадцять башт сполучаються між собою ходами, які йдуть по оборонних мурах. Ходи ці будувалися на скелях, а потім засипалися.

1.9 Старокостянтинів

Пропонуємо Вам відвідати місто, через яке проходив Чорний шлях – одна з трьох головних доріг татарських нападів, на власні очі побачити замок (додаток А9), зведений у 1561 – 1571 рр. самим князем Костянтином ІІ Острозьким прямо на березі річки Случ.

Комплекс замку розбудовано в 1636 році. У плані його територія наближалася до видовженого трикутника, дві сторони якого омивалися водою, а третя – коротша, межувала з територією міста. Саме з цієї сторони замок мав посилений оборонний кордон, що складався з наповненого водою рову, та кам’яної стіни, посередині якої було влаштовано в’їзну браму зі звідним мостом. Це був єдиний доступ до замку.

До складу комплексу входять палац з оборонною вежею і замковою церквою, дзвіниця, в’їзна брама і оборонна стіна. Пам’ятка зберегла риси укріпленої резиденції феодала ХVІ століття на Поділлі.

1.10 Місто Дубно. Тараканівський форт

В результаті третього розподілу Польщі, новий кордон проліг по лінії Збараж-Броди-Берестечко-Сокаль і тому Російська імперія прийняла рішення про побудову оборонного укріплення; саме під містечком Дубно вирішують збудувати форт, який більше відомий як Тараканівський (додаток А10).

Основні бойові дії відбувалися в період Першої світової війни, коли в 1916 році російські війська під час Брусиловського прориву розбили невеличке угруповання австрійців, саме ці 200 воїнів австрійської армії поховані на території цього укріплення.

Форт має форму ромба зі сторонами до 240 метрів. Ззовні він оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. В центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Там розташовувалися житлові, складські та господарські приміщення для артилерійської роти та штаб коменданта форту. Периметр форту складений зі 105 так званих безпечних казематів і, щоб до них потрапити, треба було подолати подвійну лінію оборонних рубежів. Форт мав численний гарнізон (у казематах форту могло розміщатися 800 осіб) та був добре озброєний (оснащений далекобійними гарматами великого калібру).

І зараз в глибинах форту залишаються лежати небезпечні боєприпаси, бомби, і тому, потрапивши до середини або провалившись до заглиблень, можна додому не повернутися. Кожен камінь, кожна цеглина ніби просякнута кров’ю воїнів, які полягли у запеклих боях. І, можливо, тому це місце вважають досить напруженим в плані паранормальних, містичних явищ, особливо місцеві жителі можуть розповісти багато легенд, пов’язаних зі зникненням людей різного віку та з появою привидів, незвичних звуків і силуетів. Тараканівський форт все притягує і притягує істориків, археологів, навіть спеціалістів «чорної магії», яких все цікавить питання: в чому ж особливість цього форту і які явища тут відбуваються?

Екстрасенси стверджують, що це місце лише випромінює негативну енергетику, і ніби манить людей до себе. Проводячи багато досліджень, вони розповідали, що ніби відчувають той запах крові (хоча в дійсності нічого подібного не відчувалось), що ті стражденні голоси все лунають в середині форту, і образи, силуети воїнів блукають по місцевості. Наприклад, коли  дослідники лише починають спускатися вглиб укріплення, апаратура виходить з ладу, не даючи змоги фіксувати значення та проводити відеозйомку.

Це все дає підстави стверджувати, що форт все ще живе, і продовжує манити туристів.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Здійснивши дослідження з вивчення замків як історичних архітектурних пам'яток Західної України, можна визначити, що всі завдання буди виконані і, сподіваюсь, що й іншим учням та учителям історії , краєзнавства  послугує ця робота у навчально – виховних цілях. Взагалі споруди далекого минулого відіграють важливу роль в історії нашого народу, бо спочатку наш народ зазнавав нападів з боку кочових племен печенігів, половців, Монгольскої держави.

Перший похід монголів на терени руської землі відбувся в 1223 році, коли на берегах річки Калка союзне руське-половецьке військо зазнало поразки. А вже навесні 1239 року військо хана Батия захопило і спалило вщент місто Переяслав, така ж доля спіткала і місто Чернігів, а вже в 1240 році було захоплено місто Київ, де всі житлово-господарські споруди, палаци й собори були спалені до тла. Саме у Десятинній церкві 6 грудня 1240 року останні воїни та їх воєвода залишилися під уламками споруди.

І тому замки – це ніби уособлення волі нашого народу та відчайдушної боротьби, боротьби за свободу, кожен камінець, що зберігся до наших днів – випромінює ту патріотичність, яка назавжди залишилась з українцями.

Я вважаю, що побувати хоча б у декількох замках, які досі збереглися, – це означає вшанувати всіх, хто загинув на тих територіях, за наше майбутнє, за наше сьогодення.

Особисто я побував у декількох замках, і вони справили на мене незабутнє враження, що й спонукало до написання даної роботи.

Така неймовірно напружена атмосфера панує там, справді всі ті замки й досі «живі». Своєю роботою хочу привернути увагу українців, що замки потребують піклування з боку держави, фінансового забезпечення для подальшого збереження їх неповторної краси, стилю, аби їх могли бачити наші нащадки, та не спіткала доля Високого замку у Львові (додаток А3).

Незвичні звуки, силуети – це все наводить певний страх, але ще більше викликає цікавість поринути в глибини минулого. Історія нашого народу – це вічність, яку треба осягнути.

Відділення - історія

                                          Секція - історія України ,туризм ,краєзнавство

 

 

         «Стародавні замки на теренах Західної України»

 

 

   Автор:

     Ігнатенко Владислав Анатолійович,

     учень 11-А класу

     Славутицької загальноосвітньої школи №3

     Славутицьке територіальне відділення МАН

 

 

                                          Науковий керівник:

                                          Купрієнко Тетяна Василівна,

                                          учитель української мови

                                          та літератури

 

 

Пізнати історію своєї держави - означає пам’ятати про всіх героїв, які своїми подвигами та вчинками творили для нас  майбутнє, іноді ціною власного життя.

Серед них визначні історичні постаті Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Остап Бандера, Михайло Грушевський та інші.

Сьогодні пам’ятки архітектури, залишені нам творцями минулих епох, становлять вагому частину багатої культурної спадщини України. Вони – свідки життя народу і розвитку його національної культури, відіграють важливу роль у пізнанні історії, вихованні почуття патріотизму та відданості своїй землі.

Щоб якнайкраще відчути культурну спадщину нашої країни, потрібно побувати в місцях, які назавжди залишилися в історії, а тому туризм допоможе нам в цьому. 

 Предмет дослідження: збережені історичні пам’ятки фортифікаційних укріплень з далекого минулого, які відіграють важливу роль для України. Вони уособлють  відчайдушну боротьбу нашого народу за всіх часів: в період розквіту і занепаду.

Стародавні замки – це можливість поринути у далеке минуле, у славне минуле козацтва, Русі , відчути ту невибагливу атмосферу і отримати незабутні враження.

Мета дослідження:  розробити схему маршруту по замках Західної України, подати історичні відомості та характеристики про основні  особливості   структури фортифікаційних споруд.

Археологи та історики України , досліджуючи різні місцевості , все більше й більше знаходять цікавих речей з минулого, що не може  залишити нас байдужими , тому цей тур насамперед для того , аби надихнути людей на подорож до  цих незвичайних  місць.

Результатом  дослідження є успішне виконання всіх завдань та створення загальної картини про фортифікаційні споруди, які залишилися на теренах нашої славної України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  ІНФОРМАЦІЇ

 

1.   Баженова С. В'язні старої фортеці [Текст]  . // Радянське Поділля, 1982. - 16 червня. Л.В. Баженов, В.П. Соловей.
2.   Батюшков П.Н. Подолия: Ист. Описание [Текст]. - СПб. 1891. - ХХХІ, 264с.І Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский. Ист. описание. - К.: Тип. Кульженко, 1895. – 247с..
3.   Винокур І.С., Хотюн Г.М. Кам'янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник [Текст]. - Львів: Каменяр, 1981. – 95 с.

4.  Довідково-біографічне видання Новітня історія України Галичина [Текст] .- : 2006.-170 с.: іл..

5.  Замки України [електронний ресурс]. – К. :Атлантік, 2006.

6.  Історія міст і сіл УРСР. Хмельницька область [Текст] - К. - 1971. - С. 22, 301- 303. Нариси історії Поділля. На допомогу вчителю. - Хмельницький, 1990. - С. 71-35, 94 -95, 125-126.

7. Логвин Г. Н., Яблонский Д. Н. Пам’ятники искусства Советского Союза Украина и Молдавия: Справочник путеводитель [Текст] .- М. : Искусство, 1982.-270 с.

8.  На допомогу вчителю. - Хмельницький, 1990. - С. 71-35, 94 -95, 125-126.

9. Устим Кармалюк. Збірник документів. За ред. К.Гуслистого і П. Лаврова [Текст]. - К. - 1948. - С. 9-25.

10.  http://uk.wikipedia.org/wiki/Тараканівський_форт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А1

 

 

 

Верхній замок Любарта Гедиміновича (м.Луцьк, Волинська область)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Олеський замок (с. Олесько, Львівська область)

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А3

 

 

 

 

 

 

Національний музей у Львові

 

 

 

 

 

 

Додаток А4

 

 

 

 

 

 

Замок графа Шенборна (с. Чинадієво, Закарпатська область, Мукачевський район)

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А5

 

 

 

 

 

 

Мукачевський замок «Паланок» (м. Мукачево, Закарпатська область)

 

 

 

 

 

 

Додаток А6

 

 

 

 

 

 Косівський сувенірний базар (м. Косів, Івано-Франківська область)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А7

 

 

 

 

 

Хотинська фортеця (м.Хотин, Чернівецька область)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А8

 

 

 

 

Кам’янець-Подільська фортеця (м.Кам’янець-Подільський, Хмельницька область)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А9

 

 

 

 

 

Замок князів Острозьких (м. Старокостянтинів, Хмельницька область)     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А10

 

 

 

 

 

Тараканівський форт (м.Дубно, Рівненська область)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А11

Легенди

Легенда про Хотинську фортецю

Уже довгий час тривала облога замку татарами. Захисники мужньо трималися, але надто їх мучила спрага, адже на той час у фортеці не було криниці. Та серед захисників була надзвичайно хоробра дівчина. Вона зуміла зробити вдалу вилазку вночі і набрати глечик води із струмка, що протікав біля замку. Проте коли вона вже поверталася з водою, її помітили вороги і смертельно поранили. Проте в тендітному тілі дівчини був сильний український дух: вона знайшла в собі сили пораненою донести для захисників замку глечик з водою. І на руках одного з них вона померла. А на тому місці, де вона стояла, коли пролунав постріл, досі мокра пляма. Багато хто навіть стверджує, що вона у формі глечика.

Легенда про Камянець-Подільський

Переповідають, що хан Осман, побачивши 1621 року фортифікаційне укріплення Кам'янця, запитав:

 - Хто ж побудував таке могутнє місто?

 - Сам Бог! – відповіли йому .

 - Нехай же Бог і здобуває його! – прорік хан.

Після цих слів він повернувся своє військо від стін Кам'янця.