Метод - Проблемне навчання

Проблемне навчання

Проблемне викладання “Проблемне викладання ґрунтується не на передаванні готової інформації, а на отриманні учнями певних знань та вмінь шляхом вирішення теоретичних та практичних проблем....” В.Оконь

МЕТА ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ: Засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань; отримання результатів; формування пізнавальної самодіяльності учня ; розвиток творчих здібностей.

ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ набуття знань, умінь, навичок; засвоєння засобів самостійної діяльності; розвиток пізнавальних і творчих здібностей розвиток мислення, здібностей учнів і творчих умінь; засвоєння учнями знань, умінь, здобутих в ході активного пошуку; самостійне вирішення проблем.

ПРИНЦИПИ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ПРИНЦИПИ дидактичні завдання Інтеграція і варіативність розвивальний характер навчання самостійність у роботі учнів

За галуззю і місцем виникнення  розрізняють такі навчальні проблеми: предметна – виникає в межах одного предмета і розв. засобами і методами цього предмета; міжпредметні – виникають в навчальному процесі в результаті міжпредметних зв’язків і зв’язку навчання з життям; урочні – виникають безпосередньо на уроці, вирішуються колективно або індивідуально під керівництвом вчителя; позаурочні – виникають в процесі виконання домашніх завдань, у позакласній роботі, в життєвому досвіді учнів; вирішується переважно індивідуально.

Щодо способів розв’язання виділяють такі проблеми: фронтальна – проблема, яку ставлять перед класом і вирішують зусиллями всіх учнів; групова – вирішується окремою групою учнів. індивідуальна – проблема, яку ставить сам учень або вчитель, але вирішує учень самостійно;

Проблемні ситуації створюють різними способами: Зіткнення учнів з життєвими явищами, фактами, які потребують теоретичного обгрунтування. Використання навчальних і життєвих ситуацій. Постановкою дослідницьких завдань учням. Спонуканням учнів до аналізу фактів і явищ дійсності, зіткненнями їх з життєвими уявленнями і науковими поняттями про ці факти. Висуненням гіпотез і організацією їх дослідження. Спонуканням учнів до порівняння, зіставлення, протиставлення фактів, явищ, правил, дій, внаслідок яких виникають проблемні ситуації. Ознайомлення учнів з фактами.

Класифікація проблем Проблеми класифікують: за галуззю і місцем виникнення; за роллю в пізнавальному процесі; за способом їх вирішення.

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ самостійне знаходження способів вирішення конкретні запитання протиріччя практичної діяльності дослідницькі завдання порівняння, узагальнення різні точки зору учнів

ЕТАПИ ДІЯЛЬНОСТІ ТЕХНОЛОГІЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ Аналіз даних Формулю- вання гіпотез Висновки Створення проблемних ситуацій

ОСНОВНІ ПРИЙОМИ СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ 1) повідомлення учням інформації, яка містить у собі суперечність; 2) сприймання і осмислення різних тлумачень одного і того самого явища; 3) використання сукупності прийомів,під час якого виникає проблемна ситуація; 4) невідповідність між системою знань, навичок та вмінь учнів і новим фактом, явищем.

ТИПИ ПРОБЛЕМНИХ УРОКІВ: відкриття диспути діалог пошук істини дослідження критичне мислення семінари УРОК УРОК

ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ НА УРОКАХ СПОНУКАЮТЬ: -активізувати пізнавальну діяльність учнів; -підвищити рівень мотивації; -розвинути вміння самостійно і творчо мислити та застосовувати здобуті знання у практичній діяльності; -пожвавити мовленнєву активність учнів; -забезпечити міцність набутих знань та вмінь.

ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ -розвиває розумові здібності учнів -складність матеріалу, що вивчається -викликає інтерес до учіння і сприяє виробленню мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності -недостатність базових знань учнів -пробуджує їхні творчі нахили -виховує самостійність, активність і креативність учнів спроможної вирішувати майбутні професійні та життєві проблеми ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ

Проблемне навчання – один із засобів розвитку розумових сил учнів, їх самостійності та активності, творчого мислення. Забезпечує міцне засвоєння знань. робить навчальну діяльність захоплюючою, оскільки вчить долати труднощі

ВИСНОВКИ: Успішність залежить від «рівня проблемності», що визначається. Важливо, щоб проблемна ситуація здивувала учня, викликала в нього інтерес, бажання розібратися: «Як вирішити це протиріччя?», «Чим це пояснити?»