Метод кроссенс "М.С.Хрущов - хто він: останній романтик чи великий реформатор?"

Метод кроссенс  на уроках історії

« Якщо ми будемо навчати сьогодні так, як вчили вчора, ми вкрадемо у дітей завтра»

Джон Дьюї (американський філософ і педагог)

Мета майстер-класу: Продемонструвати використання метода «Кроссенс» на уроках як засобу розвитку мотивації, логічного та неординарного творчого мислення учнів.

І.

Вітаю вас, шановні вчителі!

Загальною метою освіти є формування в учнів здатності мислити нестандартно, активно й творчо діяти. Підніміть руки ті, в кого більша половина учнів впевнено оперують хронологічним та фактичним матеріалом з предмету; самостійно і впевнено встановлюють причинно-наслідкові зв’язки; вміють висловити й довести свою точку зору з будь-якого питання.

Вітаю Вас, ви щасливі й успішні вчителі. Якщо ж вам важко визначитись, чи є сумніви із цього питання, значить вам варто зацікавитися технологією критичного мислення. Саме вона дозволяє вирішити ці складні  проблеми. Одним з методів критичного мислення, який досить успішно можна використовувати на уроках історії є метод «Кроссенс». 

Слово "кроссенс" означає "перетин смислів" і цей метод розроблений Сергієм Федіним - письменником, педагогом, математиком і Володимиром Бусленко - доктором технічних наук, художником і філософом. Метод кроссенс, вперше опублікований в 2002 році . Він являє собою стандартне поле з дев'яти квадратиків, в яких поміщені зображення.

Дев'ять зображень розставлені таким чином, що кожна картинка має зв'язок з попередньою і наступною, а центральна об'єднує за змістом відразу декілька. Зв'язки можуть бути як поверхневими, так і глибинними, але в будь-якому випадку це відмінна вправа для розвитку логічного і творчого мислення.

Читати кроссенс потрібно зверху вниз і зліва направо, далі рухатися тільки вперед і закінчувати на центральному 9 квадраті, таким чином виходить ланцюжок загорнутий «равликом». Почати можна як з першої, так і з будь впізнаваної картинки. За бажанням автора, він може бути пов'язаний за змістом з усіма зображеннями в кроссенсі . Зазвичай же потрібно встановити зв'язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-4, 4-5, 5-6, 6-7, 7-8, а також по центральному хресту між квадратами 2- 9, 6-9, 8-9 і 4-9. Таким чином, кроссенс є сукупністю дванадцяти (за числом сусідніх пар) асоціативних головоломок.  Відповідь не завжди є однозначною, але в більшості випадків ті, хто відгадують, знаходять однаковий ланцюжок асоціацій. Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна. Крім того, кроссенс дозволяє «оживити» історію образами – портретами історичних діячів, витворами мистецтва, зображенням предметів матеріальної культури, сюжетними картинами сучасників.

ІІ.

Розглянемо на прикладі фрагменту уроку з історії України в 11 класі. Урок узагальнення за темою: «Україна  в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина 1950-х – середина 1960-х рр..)» «М.С. Хрущов – хто він: останній романтик чи великий реформатор?»

Дуже часто в історії трапляється так, що конкретна історична епоха розкривається не тільки через людей, які своєю працею і творчістю формують велич держави, а через конкретну особу. Шановні учні, ми з вами закінчили вивчення  теми «Україна  в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина 1950-х – середина 1960-х рр..)», яка пов’язана з долею конкретної історичної особи. Отже,  спробуємо з’ясувати: «М.С. Хрущов – хто він: останній романтик чи великий реформатор?». А допоможе нам це зробити кроссенс.

1. Перед вами перша картинка, дайте їй назву. Поясніть свій вибір.

Десталінізація — одна з характерних рис "відлиги", процес очищення радянського    суспільства від характерних ознак культу особи Й. Сталіна, зникнення почуття

    страху і довголітнього мовчання, перегляд цінностей, поворот у суспільній

    свідомості

2. Спробуйте встановити асоціативний зв'язок між першою і другою картинкою. Реабілітація жертв сталінських репресій, ліквідація системи ГУЛАГу Однєю із рис «відлиги» є політика реабілітації.  Реабілітація — це політичний процес із відновлення історичної правди   і справедливості щодо необгрунтовано репресованих осіб у часи сталінізму.

• Як можна оцінити реабілітаційний процес? Чи була реабілітація повною?

   Протягом 1954—1956 рр. було реабілітовано лише 8 тис. осіб. Ліквідовано систему ГУЛАГу, у якому на 1954 р. утримува- лося 949 тис. в’язнів. Спочатку реабілітації підлягали репресовані діячі КПУ — В. Чубар, С. Косіор, В. Затонський, М. Скрипник, Ю. Коцюбин- ський та інші. У липні 1956 р. в пресі з’явилися повідомлення про реабілітацію драматурга М. Куліша, режисера Леся Курбаса та ін- ших. Загалом до листопада 1959 р. державні інстанції, органи про- куратури і КДБ переглянули 4 млн 263 тис. справ на 5 млн 481 тис. осіб. Було реабілітовано 2 млн 684 тис. осіб, що становило 58,2 % тих, на кого були заведені справи в репресивних органах України. Держава не визнала себе винною у депортації селян під час колективізації 1930-х рр., вибіркової депортації із Західної України, депортації кримських татар, німців та інших народів із півдня України. Паралельно з реабілітацією жертв сталінських репресій відбулися нові політичні репресії, вносилися зміни до законодавства, які збільшували можливості влади в їх проведенні. Так, ВР СРСР прийняла закон «Про кримінальну відповідальність за державні злочини». У кримінальний кодекс було введено статтю «антирадянська агітація і пропаганда». Протягом 1954—1959 рр. за антирадянську діяльність було репресовано 3,5 тис. осіб. 159

3. Порівняйте наступне зображення із попереднім. Що може об’єднувати їх?

Демократізація суспільного життя; розширення прав союзних республік.

    Реформа управління:

    -- створено територіальні органи управління замість галузевих міністерств, щоби наблизити управління до виробництва

    -- скорочено адміністративно-управлінський апарат

    -- розширено склад і права місцевих органів влади

    -- розширилися права УРСР у фінансовій та кредитній сферах

     - в  Україні почалася часткова українізація. Українська мова почала  використовуватися  в установах, навчальних закладах, у засобах масової інформації

-- представники корінних національностей почали відігравати помітну роль у громадському й духовному житті своїх національних республік

-- вперше в історії УРСР посади першого секретаря ЦК КПУ, голови президії    Верховної ради УРСР, голови Ради Міністрів зайняли українці — О. Кириченко,  Д. Коротченко,  Н. Кальченко

-- зросла кількість українців у складі найвищих органів влади в СРСР

4. Назвіть спільну ознаку  для наступної картинки?

- Як, на вашу думку, плакат про радянську Україну пов'язаний з плакатом, що агітує їхати на цілину?

Для освоєння цілини Південного Сибіру, Казахстану, Алтаю, Північного Кавказу використовувалися матеріальні та людські ресурси з України (80 тис. осіб, 90 тис. сільгоспмашин) через що відбулося послаблення аграрного сектора України.

5. Продовжте складання асоціативного ряду.

Ще однією надпрограмою, що проводилися у сільському господарстві була програма: розширення посівів кукурудзи з метою збільшення виробництва кормів для худоби. В результаті: скоротилися посіви зернових, відбулося порушення сівозміни та структури грунтів.

6. Спробуйте пов’язати попереднє зображення з наступним.

Ялинкові прикраси символізували зміни в повсякденному житті; прославляли досягнення в науці. В 60-х рр.. XX ст.. було збільшено фінансування наукових закладів, відбувся запуск першого супутника Землі тощо.

7. Спробуйте встановити відповідність із наступним зображенням

Прикраси для ялинки купують за гроші, ялинки на Новий рік ставлять у будинках

Реформи в соціальній сфері:

     -- скорочено робочий день і запроваджено п'ятиденний робочий тиждень

     -- в Україні в 1951-1958 pp. прибутки середнього робітника збільшилися на 230%

     -- почалося масове житлове будівництво. Якщо у 1918-1940 pp. у республіці було  введено в дію 78,5 тис. кв. м загальної площі, то в 1956-1960 pp. — 183 тис. кв. м. Одержали або збудували собі житло майже 18 млн осіб

     -- з'явилися нові магазини, їдальні, кафе, ресторани, урізноманітнювався  асортимент промислових товарів

     -- у побут багатьох людей ввійшла нова техніка — телевізори, магнітофони, пральні  машини тощо

     -- селяни нарешті отримали паспорти

8. Нарешті передостання картинка?  Що може означати це зображення та який зв'язок воно має із попереднім?

«Відлига» — період в історії СРСР, а відповідно й історії УРСР, який охоплює 1953—1964 рр. це певний відхід від жорстокої сталінської тоталітарної системи,  спроби її реформування в напрямку лібералізації, демократизації, гуманізації, десталінізації. Це — надії суспільства на кращі часи, "потепління" нових відносин  у  суспільстві.

• Яку закономірність ви помітили, розгадуючи кроссенс?

Означені події розташовані в хронологічній послідовності; пов’язані з діяльністю М. С. Хрущова.

• Саме тому на останній 9 картинці -  фото пам’ятника на могилі Микити Хрущова. Спробуйте визначити, до якого напрямку мистецтва відноситься це скульптурне зображення?
•  

Абстракціоні́зм, абстрактне мистецтво, безпредметне мистецтво, конфігуративне мистецтво — одна з течій авангардистського мистецтва початку XX ст. відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, кольорових плям, звуків.

Скульптор Ернст Нєізвєстний використав засіб протиставлення - гру кольорів  чорного і білого. Задум полягав у тому, що ці кольори символізують протирічивість натури М. Хрущова. Кінорежисер Михайло Ромм в книзі «Четыре встречи с Н. С. Хрущевым» сказав : «Забудеться і Манеж, і кукурудза, а люди будуть довго жити в його будинках . Звільнені ним люди... і зла на нього ніхто не буде мати…».

• Прокоментуйте слова кінорежисера та висловіть власне ставлення до політики М. С. Хрущова в Україні.

Заслуховуються  відповіді «учнів».

Висновок.
   Ситуація в суспільно-політичному житті 1956-1964 рр. мала суперечливий характер. З одного боку процес десталінізації та лібералізації суспільного життя мав значний вплив на культурний розвиток суспільства, з іншого боку розпочалась нова хвиля ідеологічного наступу на культуру, русифікації та закриття храмів. Економічні реформи та реформи в сільському господарстві були непродуманими і непослідовними. Планова економіка не могла діяти ефективно, отримуючи вказівки «зверху».  Найбільш вдалими були реформи в соціальній сфері.

ІІІ.

Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою  нетрадиційної перевірки знань із теми.  Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:

-  при формулюванні  теми і мети уроку;

-  при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;

-  при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;

     - при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як  рефлексію.

Повністю урок можна побудувати в формі  кроссенса, тобто дев’ять  елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку. Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.

Кроссенс учня навіть корисніше, чим створений вчителем. У першу чергу він відображає глибину розуміння учнем завданої теми, сприяє розвитку логічного та образного мислення, підвищує мотивацію й розвиває здатність висловлювати свою точку зору. Намагаючись відобразити своє бачення, учні шукають додатковий матеріал, підвищують рівень особистої ерудиції. Як будь-яке творче завдання, кроссенси підвищують ініціативність, креативність й розвивають уяву.

Метод кроссенсу сприяє підготовці учнів до олімпіад та ЗНО, завдання яких мають питання з ілюстративним матеріалом. Досить часто такі завдання викликають в учнів труднощі, тому що, навіть якщо є необхідний набір наочності в підручниках, школярі не завжди звертають увагу на нього.

Для вчителя кроссенс:

1.   це  спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми);

2.  це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;

3.  це можливість встановити  міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.

Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:

1.    робота в малих групах;

2.    робота в парах»

3.    «мозковий штурм»;

4.    «коло ідей»;

5.    «мікрофон».

Кожна дитина народжується, маючи в собі іскру Божу. Ми — дорослі — не маємо права формувати з неї посередність. Тому не варто розподіляти: ця дитина талановита, а ця — ні. У зв'язку із цим творчі завдання мають бути розраховані не на кілька осіб, а на весь клас. Дитина дуже швидко освоює умови нової гри, вносить щось нове. І завдання педагога — зберегти цю гнучкість розуму для засвоєння нових знань. Адже ми живемо в час, коли життя стрімко змінюється й треба вміти швидко орієнтуватися в нових реаліях. А вчитель повинен зробити перший крок, подаючи приклад нестандартного підходу до навчального матеріалу.

«Якщо учень в школі не навчився сам нічого творити, то і в житті він завжди буде тільки наслідувати, копіювати....»

Л.М.Толстой