Презентація "Агресія Росії проти України"

Агресія Росі проти України Терешко Лілія

2013 - 2014 Перемога революції гідності на Майдані дала надії на гідне життя України без корупції, спрямоване на європейський вибір

Анексія Криму Російською Федерацією: виклик міжнародному та внутрішньому праву За міжнародним правом анексія — один з видів агресії і спричиняє міжнародно-правову відповідальність Анексія це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку.

Період Другої світової війни 1941 – 1944 р. – Крим під німецькою окупацією 1944 р. – депортація кримських татар, греків, болгар, вірмен 1945 р. – Кримська область у складі РСФСР

Входження до УРСР 5 лютого 1954 р. – звернення до Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області до складу УРСР. 1954 р. – прийнята постанова президії Верховної Ради СРСР про перехід Кримської області зі складу РСФСР до УРСР.

Доля Криму при розпаді СРСР 8 грудня 1991 р. – підписання Біловезької угоди про створення Співдружності Незалежних держав. Висновок: при розпаді Радянського Союзу було прийнято рішення не переглядати кордонів.

В ст. 5 договору, підписаному і російським керівником, зазначається, що сторони визнають та поважають територіальну цілісність та недоторканість в межах існуючих в Співдружності кордонів.

При розпаді СРСР Крим законно увійшов до складу держави Україна

Гельсінський акт В 1975 р. СРСР підписав Заключний акт Гельсінської наради про безпеку та співробітництво в Європі. Документ передбачає такі принципи міжнародної політики як визнання підсумків Другої світової війни, територіальну цілісність і непорушність кордонів в Європі, невтручання у внутрішні справи держав.

Відмова України від ядерної зброї Будапештський меморандум 5 грудня 1994 року Із розвалом СРСР виникло питання щодо ядерної зброї. Україна, декларуючи миролюбну політику, відмовилась від виробництва та зберігання ядерної зброї. Тим самим українська держава послаблювала свою безпеку. Але керівництво заручилося підтримкою гарантів безпеки.

Будапештський меморандум в статті 1 якого зазначено, що сторони «підтверджують зобов’язання поважати незалежність і суверенітет та існуючі державні кордони України». 5 грудня 1994 року Російська Федерація, США та Сполучене королівство Великої Британії та Північної Ірландії підписали Будапештський меморандум «Про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї»,

Гібридна війна — війна з поєднанням в застосуванні конвенційної зброї, партизанської війни, тероризму та злочинної поведінки з метою досягнення певних політичних цілей.   Характерними особливостями гібридних війн є:   агресія без офіційного оголошення війни; приховування країною-агресором своєї участі в конфлікті; широке використання нерегулярних збройних формувань (у т.ч. під прикриттям мирного населення); нехтування агресором міжнародними нормами ведення бойових дій та чинними угодами і досягненими домовленостями; взаємні заходи політичного та економічного тиску (за формального збереження зв’язків між двома країнами); широка пропаганда та контрпропаганда із застосуванням “брудних” інформаційних технологій; протистояння у кібернетичному просторі.

Тимчасово окупована територія України — тереторії,які юридично належать певній державі, міжнародно визнані, але окуповані військами агресора Сепаратизм політика і практика відокремлення, відділення частини території (сецесії) держави з метою створення суверенної держави, дезінтеграцію країни, переходу до складу іншої держави чи набуття статусу дуже широкої автономії Антитерористична операція комплекс заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичних дій Анексія це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. Тимчасово окупована територія частина території України, яка контролюється Російською Федерацією внаслідок анексії Криму, а також війни на сході України Кіборги назва українських вояків - захисників донецького аеропорту(26.05 14-21.01.15) під час війни на сході України Волонтерський рух добровільна безкорисна суспільно корисна діяльність. Може здійснюватись і окремими людьми, і організаціями

Операція із захоплення півострова розпочалася 20 лютого 2014 р. Цю дату можна вважати початком збройної агресії Російської Федерації проти України.

Зокрема, ще 4 лютого 2014 р. Президія Верховної Ради Криму прийняла рішення про розгляд парламентом питання щодо зміни Конституції Криму. Також було заявлено про готовність звернутися до Росії із проханням про забезпечення гарантій прав жителів півострова.

Сепарати́зм — політика і практика відокремлення, відділення частини територіЇ держави з метою створення суверенної державИ[1] дезінтеграцію країни, переходу до складу іншої держави чи набуття статусу дуже широкої автономії.

23 лютого 2014 року виникло протистояння в Криму між проросійськими силами та кримськотатарським Меджлісом і проукраїнськими організаціями, які відстоювали інтереси України на півострові. Це зірвало плани Російської Федерації видати окупацію Криму як результат бурхливого волевиявлення корінних мешканців півострова. 23 лютого в Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому було прийнято рішення не перераховувати в Київ податки, а міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого

26 лютого 2014 р. в Сімферополі під стінами парламенту пройшли мітинги "за" і "проти" збереження територіальної цілісності України.  Понад 10 тисяч кримських татар і людей інших національностей прийшли виступити проти можливих сепаратистських рішень. Після тривалої штовханини і низки дрібних зіткнень сепаратистів відігнали від кримського парламенту

27 лютого 2014 підрозділи спеціального призначення та повітряно-десантних сил Російської Федерації захопили будівлі ВР Криму, над якими підняли прапор РФ. Наступного дня 28 лютого депутати Верховної Ради Криму ухвалили постанову про проведення так званого «референдуму» в Криму щодо статусу півострова. Йшлося не про збільшення його прав у складі України, а про приєднання Криму до Російської Федерації.

27 лютого російськими військовослужбовцями було захоплено установи засобів масової інформації, зв’язку, аеропорт у Сімферополі, аеродром Бельбек у Севастополі, поромну переправу в Керчі.

Особовий склад російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків і діяв у вигляді так званих «зелених чоловічків». Зелені чоловічки позначення окупаційних військ, які висадилися в Криму без розпізнавальних знаків  та відзнак на одязі і техніці. 12 березня 2014 НАТО визнало, що «зелені чоловічки» у Криму є військовослужбовцями Російської Федерації.

1 березня 2014 самопроголошений голова Ради Міністрів Криму Сергій Аксьонов, звернувся до президента Росії В. Путіна із проханням надати допомогу в «забезпеченні миру і спокою» на території Криму.

Порушення РФ Того ж дня, 1 березня 2014 року президент Росії направив до Ради Федерації пропозицію щодо введення російських військ у Крим. Обидві палати Державної Думи проголосували за введення російськи військ на територію України й, зокрема, у Крим. Станом на 2 березня про ввід військ не було заявлено офіційно, але є інформація про численні захоплення військових об'єктів озброєними людьми без розпізнавальних знаків; українська влада вважає, що вони є військовослужбовцями Збройних сил РФ.

На аеродромі у Бельбеку українські військові без зброї, строєм, незважаючи на попереджувальні постріли окупантів, з розгорнутим бойовим прапором військової частини на чолі з Ю.Мамчуром виконували гімн України, пройшли через стрій «зелених чоловічків». У цей складний період українські військовослужбовці продемонстрували всьому світові зразки витримки, мужності, стійкості. Так, льотчики Сакської морської авіаційної бригади Військово-Морських сил ЗС України, незважаючи на повну блокаду, зуміли передислокувати бойові літаки і гелікоптери до військового аеродрому в місті Миколаєві

Група курсантів Севастопольського морського училища відмовилася присягати на вірність Російській Федерації і виконала гімн України

11 березня 2014 р. ВР Криму та Севастопольська міська рада прийняли Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Згідно з нею в разі рішення народів Криму за результатами референдуму увійти до складу Російської Федерації Крим буде оголошений суверенною республікою і саме в такому статусі звернеться до уряду Росії з пропозицією про прийняття до складу Російської Федерації як нового суб’єкта.

16 березня 2014 р. за рішенням кримського парламенту був проведений референдум щодо статусу Криму, який суперечив законодавству України. Україна, західні держави та їхні союзники визнали цей «референдум» нелегітимним.

17 березня 2014 року Верховна Рада Криму проголосувала за «незалежність», а вже наступного дня кримчан прийняли до складу Російської Федерації. 18 березня 2014 р. у Москві президент Росії В. Путін, прем’єр-міністр самопроголошеної Республіки Крим С. Аксьонов, голова новоствореної Державної Ради самопроголошеної Республіки Крим В. Константинов, представник сепаратистського керівництва м. Севастополя О. Чалий підписали так званий Договір про прийняття Криму до складу Росії. 20 березня договір був ратифікований Державною Думою Російської Федерації , а 21 березня — Радою Федерації та одразу набув чинності. 11 квітня відповідні зміни було внесено до Конституції Росії.

Ане́ксія — це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку.  Анексія Криму це військова агресія Росії, спрямована на насильницьке протиправне відторгнення Кримської автономії та Севастополя від України та їх приєднання до Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації, що було здійснено протягом березня 2014 року.

Воєнні дії на Сході України. Перші масштабні проросійські виступи на сході України відбулися 1 березня 2014 року в Донецьку та Луганську. В цей день мітингувальниками було піднято над будівлями Донецької та Луганської облдержадміністрацій російські прапори. В той же день Донецька облрада ухвалила рішення щодо проведення референдуму щодо подальшої долі Донбасу, а Луганська обласна рада наступного дня ухвалила рішення про визнання нелегітимними центральні органи виконавчої влади України.  9 березня у Луганську, а 13 березня - у Донецьку сталися перші сутички між проукраїнськими та проросійськими силами.  Так, 9 березня проросійські активісти за невтручання міліції розігнали мітинг з нагоди 200-річчя Т. Шевченка, а 13 березня – напали на мітинг за єдність України, що проходив у Донецьку.  Дмитро Чернявський став першою жертвою зіткнень, отримавши ножове поранення від російського бойовика на мітингу в Донецьку.

Озброєні військові без розпізнавальних знаків на території аеропорту Сімферополь Барикади навколо Донецької обласної державної адміністрації та банери з антиукраїнськими та антизахідними гаслами, 15 квітня 2014 року

Протягом квітня 2014 року сепаратистськими угрупуваннями за допомогою російських спецслужб були проголошені так звані «народні республіки» – Донецьку народну республіку (ДНР) 7 квітня та Луганську народну республіку (ЛНР) 27 квітня. Генеральна прокуратура 17 травня визнала ДНР і ЛНР терористичними організаціями.

Одним із найважливіших форпостів сепаратистів став Слов’янськ, де 12 квітня відбулося збройне захоплення районного відділу міліції, і над ним підняли прапор Російської Федерації. Дії сепаратистів схвалила міський голова, член Партії регіонів НЕЛЯ Штепа.

Волонтерський рух добровільна безкорисна суспільно - корисна діяльність. Може здійснюватись і окремими людьми, і організаціями

14 квітня 2014 р. в. о. президента України Олександр Турчинов заявив, що для того, щоб зупинити розгул тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних регіонах України, РНБО розпочинає широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України. Він повідомив, що: «Ми робили все, аби уникнути людських жертв. Але ми готові дати відсіч всім спробам вторгнення, дестабілізації та терористичним діям зі зброєю в руках. РНБО прийняла рішення розпочати широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України. Ми не дамо Росії повторити кримський сценарій у східному регіоні України». 17 БЕРЕЗНЯ 2014 ВІЙСЬКОВА МОБІЛІЗАЦІЯ У квітні 2018 р. Антитерористична операція була переформатована в Операцію об’єднаних сил (ООС).

3. Початок антитерористичної операції в Україні. Краматорськ після сепаратистів

Слов’янськ Краматорськ Артемівськ захоплені 12 квітня 2014 р Незабаром були визволені Слов’янськ, Краматорськ, Алчевськ, Маріуполь -9 квітня 14 взято, Бахмут та низка інших міст. День звільнення Маріуполя від проросійських терористів —  13 червня 2014 . День звільнення Слов'янська і Краматорська   5 липня 2014 р 6 липня 2014 року українські військовослужбовці звільнили Бахмут від бойовиків т.з. “ДНР”, які окупували місто з квітня.

Терористи в Слов’янську Донбаський ополченець , кадр з рос. фільму «Правда» Наслідки російського обстрілу Маріуполя Донецький краєзнавчий музей після обстрілу

Серед багатьох подій особливим драматизмом виділяється трагедія під містом Волновахою (Донецька область). 22 травня 2014 року тут стався напад диверсійної групи на блокпост сил АТО. Загинуло 17 захисників України, 32 були поранені. 5 червня по 29 серпня 2014 запеклі бої між українськими вояками та окупантами за курган Савур-Могила, оволодіння яким давало змогу контролювати велику ділянку кордону України з Російською Федерацією в районі пункту пропуску Маринівка.

Найгострішими боями позначено воєнне російсько-українське протистояння за Донецький аеропорт. Українські вояки на Донецькому летовищі здійснили подвиг, рідкісний у воєнній історії сучасності. У стані облоги вони захищали летовище від 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто майже вісім місяців — 242 дні! Народ назвав їх «кіборгами»

16 січня вся Україна відзначала та вшановувала Всеукраїнський день пам’яті “кіборгів”-воїнів, що захищали Донецький аеропорт з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. Кіборги назва українських вояків - захисників донецького аеропорту під час війни на сході України

Після припинення перемир’я українські війська спробували відновити контроль над кордоном, тобто відрізати ДНР і ЛНР від Росії. Протягом одного тижня наступом у північно-східному напрямку на «ДНРівській ділянці» був пробитий «коридор» до смт Ізваріне вздовж кордону протяжністю близько 100 км. Провести подібну операцію на Луганщині не вдалося. 14 червня 2014 р. на підльоті до Луганського аеропорту російськими найманцями було збито військово-транспортний літак Іл-76. Загинуло 49 десантників і членів екіпажу. Ця катастрофа зірвала плани накопичення сил для операції на кордоні. На цьому наступ військ України зупинився, а досягнутий раніше результат фактично втратив значення, оскільки в руках протилежної сторони залишилася ділянка кордону з Росією у 120 км, через яку надходило підкріплення у вигляді російських добровольців, зброї та боєприпасів.

Більше того, затиснуті у вузькому «коридорі» українські військові опинилися під систематичним артилерійським обстрілом гармат і реактивних систем «Град» із боку російського кордону. Першим зазнав обстрілу базовий табір українських військ під Зеленопіллям (у ніч із 10 на 11 липня 2014 р.). Загинуло 37 солдатів і офіцерів. Близько 100 осіб було поранено. Такого удару командування Збройних Сил України не очікувало, а відповісти вогнем по позиціях на території Росії не наважувалося. Це мог ло спровокувати відкрите російське вторгнення.

17 липня 2014 р. над територією Донецької області в районі міста Сніжне російським зенітно-ракетним комплексом «Бук-М» під управлінням російського екіпажу було збито пасажирський літак Боїнг-777 компанії «Малайзійські авіалінії» рейсу МН17, унаслідок чого загинули всі пасажири та екіпаж (загалом 298 осіб). ЦЯ трагедія порушила плани Росії щодо нагнітання ситуації в Україні й відтермінувала пряме російське вторгнення. США й країни Заходу запровадили нові санкції проти Росії.

Бої за Дебальцеве 28 липня 2014 — грудня 2014 Дебальцеве було визволене від проросійських бойовиків в ході літньої операції 2014 року. 21 січня -18 лютого 2015 Дебальцеве є містом з великим залізничним вузлом, яке лежить на автошляху міжнародного значення , що поєднує Луганськ з Донецьком.

Іловайськ — місто й залізничний вузол на схід від Донецька, звільнення якого би означало б припинення постачання зброєю та військовими ресурсами з боку Росії. Усвідомлюючи крах проекту «Новоросія», воєнно-політичне керівництво Російської Федерації у ніч з 24 на 25 серпня 2014 року завдало потужного артилерійського удару по наших військах із території Російської Федерації і ввело свої збройні підрозділи. Бої за Іловайськ 10 серп. 2014 – 2 вер. 2014

25—26 серпня 2014 противник в районі міст Іловайськ та Кутейникове оточив українські частини (у «котлі» опинилися підрозділи п’яти добровольчих батальйонів та окремі частини регулярних військ). в оточенні наші військові 4 дні вели запеклі бої з окупантами. З урахуванням обставин, що склалися, було прийнято рішення вивести українські підрозділи з оточення. Під гарантії російської сторони вихід з Іловайська був призначений на 29 серпня і передбачав рух у колонах двома маршрутами. Однак російські військові із засідок розстріляли колони на відкритих ділянках доріг. У боях за місто Іловайськ загинуло офіційно 366 українських вояків, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 128 попали в полон. 10 серп. 2014 – 2 вер. 2014

5 вересня 2014 р. в Мінську було підписано угоду про припинення вогню, а 19 вересня — про розмежування сторін і відведення важкого озброєння з лінії зіткнення. Проте сепаратисти й російські війська не дотримувалися підписаних домовленостей (Росія продовжувала заперечувати присутність своїх військ в Україні). Під виглядом «гуманітарних конвоїв» відбувалося постачання терористам зброї, боєприпасів і обмундирування. Регулярно здійснювалися обстріли й атаки українських військ (від 30 до 100 разів на добу).

Мужність і стійкість українських солдатів дала змогу Президенту України посісти тверду позицію під час переговорів «Нормандської четвірки» (лідери України, Росії, Німеччини та Франції) у Мінську 11—12 лютого 2015 р. Було укладено Країни Знову угоду, яка передбачала припиненнЯ вогню з 15 лютого й низку заходів, які конкретизували процес реалізації угод, укладених у вересні 2014 р. Країни заходу запровадили чергові санкції проти Росії. Незважаючи на нові домовленості, сепаратисти, яким допомагали регулярні російські підрозділи, посилили натиск на Дебальцевській дузі. Їм вдалося прорватися до траси, якою здійснювалося забезпечення українських з’єднань на виступі. Виникла реальна загроза оточення українських військ кількістю понад 2 тис. бійців. Зрештою українське командування прийняло рішення залишити Дебальцеве, транспортна інфра структура якого була зруйнована. 20 лютого 2015 р. Українськ війська відступили з міста. У цих боях сепаратисти й російські війська втратили близько 3,5 тис. солдатів і понад сотню одиниць бойової техніки.

Теракт під Волновахою 13 січня 2015 — артилерійський обстріл силами окупаційних військ РФ українського пункту пропуску поблизу міста Волноваха. Під час обстрілу пункту пропуску був уражений рейсовий автобус «Златоустівка — Донецьк», пасажири якого проходили там паспортний контроль. Внаслідок атаки загинули 12 осіб (за іншими даними, 13)), ще 18 поранено.

2017–2018 епіцентром протистояння стало місто Авдіївка.

Крім прямої збройної агресії, Росія чинила й економічний тиск на Україну. Була розв’язана торговельна війна. 16 липня 2014 р. було припинено постачання природного газу в Україну. Проте завдяки допомозі країн ЄС та США Україні вдалося організувати постачання природного газу з Європи. Згодом Україна взагалі відмовилася від постачання російського природного газу.

У 2017 р. Росія здійснила найбільшу хакерську атаку на об’єкти промисловості та державні інституції України, запустивши вірус Petya.А.

30 квітня 2018 р. Президент України П. Порошенко оголосив про офіційне завершення АТО на сході України та початок Операції Об’єднаних сил (ООС).