Методична робота «Підвищення інтересу та мотивації учнів до навчання на уроках української мови та літератури через використання ігрових завдань та інтерактивних технологій»

 

 

 

 

 

АНОТАЦІЯ

 

 

Методична робота «Підвищення інтересу та мотивації учнів до навчання на уроках української мови та літератури через використання ігрових завдань та інтерактивних технологій» створений для вчителів української мови з метою підвищення ефективності навчального процесу за допомогою сучасних методик та підходів. Ігрові завдання та інтерактивні технології, спеціально розроблені для учнів 5-11 класів на уроках української мови та літератури. Різноманітність ігрових завдань дозволяє адаптувати їх до різних вікових груп та рівнів знань учнів, забезпечуючи належну взаємодію та залучення кожного учасника навчального процесу. Кожне завдання і технологія проводяться звітними поясненнями щодо їх застосування та можливостей інтеграції в навчальний план. Також надається порада щодо оцінювання та відстеження прогресу учнів під час використання ігрових та інтерактивних методик.

Матеріали роботи пропонують вчителям креативний підхід до викладання, який допоможе залучити учнів до навчального процесу збільшити їх цікавість та мотивацію. Він є незамінним ресурсом для вчителів, які прагнуть зробити навчання української мови та літератури більш захоплюючим та ефективним за допомогою використання ігрових завдань та інтерактивних технологій; допоможе створити стимулюючу та підтримуючу навчальну атмосферу, сприяючи розвитку мовних та літературних навичок учнів з радістю та задоволенням.

 

 

ВСТУП

 

 

Сучасний освітній процес потребує постійного вдосконалення та адаптації під нові вимоги та реалії суспільства. Однією з ключових складових успішної навчально-виховної діяльності є підвищення зацікавленості та мотивації учнів до навчання. Особливо актуальною стає ця проблема на уроках української мови і літератури, де формування високої культури мовлення та розуміння літературних шедеврів потребує творчого підходу та підтримки від педагогів.

Сучасні технології та методики навчання відкривають перед педагогами нові можливості для створення стимулюючого навчального середовища. Ігрові завдання та інтерактивні технології виявляються повністю ефективними інструментами для залучення учнів до активного сприйняття навчального матеріалу. Їх застосування на уроках української мови і літератури може не тільки збільшити інтерес до предмета, але й сприяти глибшому засвоєнню знань та вмінь.

Даний посібник створено за умови надання педагогам української мови цінного інструментарію для творчого навчання. У ньому зібрано різноманітні ігрові завдання та інтерактивні технології, спеціально розроблені для уроків української мови та літератури. Кожне завдання має великий потенціал для розвитку мовленнєвих здібностей, критичного мислення та творчості учнів.

Ми впевнені, що використання ігрових завдань та інтерактивних технологій стане кроком до покращення результативності навчання, зростання мотивації та захопленості учнів предметом. Нехай цей посібник стане вашим надійним провідником у світі творчого, захоплюючого та ефективного навчання на уроках української мови та літератури.

Актуальність досвіду. Актуальність даного досвіду обумовлена сучасними вимогами до освітнього процесу. Сучасні учні вимагають більшої інтерактивності та застосування інноваційних підходів на уроках. Використання ігрових завдань та інтерактивних технологій у навчанні української мови і літератури може допомогти залучити учнів до предмета, розвиваючи не лише мовні та літературні навички, а й критичне мислення, творчість та спільний дослідницький підхід.

Мета. Метою є надання вчителям української мови та літератури інструментів та ідей для створення захопливих та продуктивних уроків. Ми прагнемо сприяти підвищенню зацікавленості та мотивації учнів до навчання, розширюючи педагогічний арсенал вчителя та допомагаючи йому впроваджувати інтерактивні методи в практику.

Ідея. Ця ідея виникає в тому, що навчання може бути ефективним і цікавим одночасно. Використання ігрових завдань та інтерактивних технологій робить уроки більш динамічними, залучаючи учнів до активної участі. Поряд з традиційними методами викладання, інтерактивні підходи можуть підкреслити важливі аспекти навчальної програми та допомогти вчителям краще відповідати потребам своїх учнів.

Завдання:

1. Розробка та впровадження ігрових завдань для вивчення граматики, структури мови та інших мовних аспектів.

2. Створення інтерактивних сценаріїв для аналізу та обговорення літературних творів, їх символіки та тематики.

3. Використання цифрових інструментів та платформи для створення віртуальних літературних подорожей, ігрових квестів тощо.

4. Розвиток співпраці, комунікації та творчості серед учнів через групові завдання та дієві форми роботи.

5. Впровадження системи оцінювання, що враховує не лише знання, але й активність та внесок учнів у процес навчання. Ця задача спрямована на створення заохочувальної та підтримуючої навчальної атмосфери, яка дозволяє досягти більш високої ефективності навчання української мови та літератури.

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ
ІГРОВИХ ЗАВДАНЬ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
У НАВЧАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

 

 

У сучасному освітньому контексті залучення учнів до навчального процесу та створення стимулюючого середовища має вирішальне значення, вимагається у пошуку ефективних педагогічних підходів. Однією з ключових вимог до сучасного вчителя є здатність диференціювати та варіювати методи навчання для досягнення найкращих результатів. Використання ігрових завдань та інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури може стати інструментом для досягнення цієї мети.

Концепція використання ігор у навчанні виникла на перетині педагогіки та психології. Її засновник Я. Коменський виділяв гру як головний метод розвитку особистості дитини. З тих пір графічно вплинула на розвиток ідей педагогів від Р. Оуена і М. Монтессорі до сучасних дослідників в галузі ігрової педагогіки [1]. Це обґрунтовано психологічними концепціями, такими як теорія інтеракційної діяльності Л. Виготського, де розглядається як інструмент соціалізації та розвитку [2].

Використання ігор у навчанні має численні переваги. По-перше, гра сприяє активізації когнітивних процесів, таких як сприймання, увага, мислення та пам’ять. По-друге, вона розвиває творчість, сприяє розвитку проблемного мислення та уміння шукати альтернативні рішення. По-третє, ігри сприяють розвитку комунікативних навичок та співпраці, передбачають взаємодію між гравцями.

Концепція ігрових методів навчання на уроках української мови та літератури є інноваційним та ефективним підходом, спрямованим на залучення учнів до активного навчання, поглибленого розуміння мови та творів, а також розвитку творчості та критичного мислення. Ця концепція базується на використанні різноманітних ігрових елементів та завдань, які сприяють зміцненню мотивації учнів та забезпечують глибше засвоєння навчального матеріалу. Однією з головних переваг ігрових методів є їхня сприятливість зробити навчання цікавим та захоплюючим. Завдяки використанню ігор у процесі навчання, учні відчувають більшу активність та залученість, оскільки гра дає можливість долучитися до навчальної діяльності не як до обов’язкового завдання, а як до цікавої гри. Це веде до підвищення мотивації та бажання досягти позитивних результатів. Ігрові методи сприяють розвитку критичного та аналітичного мислення учнів. Вони змушують дітей звітно аналізувати, робити вибір і приймати рішення на підставі доводів та аргументів; додатково сформувати навички логічного мислення та уміння аналізувати інформацію. Особлива роль концепції ігрових методів навчання гравців на уроках української мови та літератури. Це дає можливість не тільки розвивати навички правильного та виразного мовлення через ігрові завдання, але й глибше розкривати літературні твори за допомогою рольових ігор, дискусій та аналізу символіки. Учні можуть самі створювати власні оповідання, вірші чи драматичні сцени, що сприяють розвитку творчості та впровадженню власних ідей. Також концепція ігрових методів навчання стає особливо корисною в умовах сучасних технологій. Використання цифрових платформ, інтерактивних додатків та веб-ресурсів дозволяє створити цікаві віртуальні ігрові середовища, де учні можуть взаємодіяти з мовою та літературою в більш інтерактивний спосіб. Наприклад, рольові ігри:

«Телеексперти». Учні можуть втілити роль телеекспертів, які коментують граматичні правила, правопис чи вживання слів. Ця гра допоможе поглибити їхні знання мови та зрозуміти правильну структуру. Учні забезпечують роль різних персонажів або учасників ситуації. Допомагає розуміти різні точки зору та аналізувати позицію з різних курсів. Розвиває креативність та вміння розв’язувати проблеми.

«Знайди помилку». Учні втілюють роль редакторів та коректорів текстів. Вони містять тексти з орфографічними, граматичними чи стилістичними помилками та мають їх ідентифікувати та виправити.

Отже, концепція ігрових методів навчання на уроках української мови та літератури сприяє створенню цікавого та пізнавального навчального процесу, сприяє формуванню комплексних навичок та розвитку творчого потенціалу учнів.

Разом із зростанням доступності технологій, інтерактивні методи навчання стають особливо актуальними. Використання цифрових інструментів, веб-додатків та платформ дозволяє створити унікальні навчальні сценарії, які доповнюють і поглиблюють знання учнів. Інтерактивні технології сприяють візуалізації абстрактних концепцій, дозволяють створювати віртуальні літературні подорожі та ігрові квести, що збагачують навчальний досвід.

У цьому розділі ми розглядаємо теоретичні основи використання ігор та інтерактивних технологій у навчанні української мови і літератури, а також детально аналізуємо переваги цих методів для формування мовних, літературних та інтелектуальних навичок учнів.

Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури виграють ключову роль у збагаченні навчального досвіду учнів. Вони можуть не лише передавати інформацію, але й активно залучати учнів до навчального процесу через створення інтерактивних та захоплюючих сценаріїв. Однією з найбільших переваг інтерактивних технологій є їхня здатність до візуалізації абстрактних концепцій. Наприклад, на уроках літератури інтерактивні дошки або проєктори можуть бути використані для відображення тексту творів, супровідних ілюстрацій, схем або графіків, які допомагають учням краще розуміти та сприймати важливі аспекти творів. Заповнення інтерактивного плакату про життя і творчість письменника або сторінки у ФБ.

Особливо цікавими є віртуальні літературні подорожі та ігрові квести. Вони допоможуть учням «зануритися» у світ літературного твору, відчути його атмосферу та пережити важливі події разом з героями. Віртуальні літературні подорожі можуть бути створені за допомогою спеціальної платформи або інтерактивних додатків, де учні можуть вибирати свій маршрут, взаємодіяти з персонажами, розв’язувати завдання та відкривати нові аспекти твору. Ігрові квести, зокрема, можуть бути використані для вивчення біографій письменників, аналізу символіки, літературних жанрів та інших аспектів української літератури. Учні, розгадуючи різноманітні головоломки та завдання, активно залучаються до вивчення та аналізу матеріалу, а також розвивають свою творчість та критичне мислення. Інтерактивні технології також допомагають створити індивідуальні підходи до навчання. Учні можуть вибирати теми для дослідження, проходити інтерактивні завдання у своєму темпі та залежно від власних інтересів. Це робить навчання більш адаптивним та особистим [3].

Отже, інтерактивні технології дозволяють створити нові можливості для навчання української мови та літератури. Вони відкривають шлях до глибшого розуміння творів, розвитку творчості та критичного мислення, а також забезпечують учням захоплюючий та пізнавальний навчальний досвід.

Використання платформи для інтерактивних прав: Jamboard або подібні інструменти. Створюємо інтерактивні завдання для вивчення граматики та лексики. Наприклад, вставте текст із пропущеними словами, де учні можуть вставити правильні варіанти. Використовуємо слайди із запитаннями та завданнями, на які учні можуть давати відповіді в реальному часі, під час онлайн-уроку чи поза ним.

Пропонуємо конкретні сценарії використання Jamboard та LearningApps для підтримки навчального процесу на уроках української мови.

Колективна спільна мозаїка. Використовуючи Jamboard, учням запропоновано завдання – додавати слова чи фрази, які вони асоціюють з певною темою (наприклад, «прикметники»). Потрібно було створити спільну мозаїку слів, що допомогло розширити їхню лексику та активізувати вживання нових слів у контексті.

Віртуальна «Бліц-Гра». На основі Jamboard були створені запитання різної складності, пов’язані з темою уроку. Учні вибирали номер питання та відповідали на нього. Це допомагало перевірити їхнє розуміння матеріалу.

Під час періоду повномасштабної війни інтернет-ресурси стали незамінними союзниками вчителів української мови та літератури. Вони допомогли організувати навчальний процес, оптимізувати зв’язок з учнями та навіть, забезпечити невелику розвагу – демонстрацію нової технології (нейромережі), яка пропонує безліч перспектив. Серед яких: розпізнавання образів та зображень; класифікація даних та об’єктів; прогнозування та передбачення подій; генерація тексту та мовлення.

СhatGPT – створить будь-який текстовий контент, тільки правильно запишіть пропозицію. Створить вправу для занять і ChatGPT допоможе знайти потрібну інформацію. ChatGPT  API дозволяє розробникам інтегрувати ChatGPT у власні програми, продукти чи послуги. Спробуємо використати його, створюючи навчальний контент. ChatGPT налаштовано на основі GPT-3.5, моделі мови, навченої створювати текст. ChatGPT було оптимізовано для діалогу за допомогою Reinforcement Learning with Human Feedback (RLHF) – методу, який використовує людські демонстрації та порівняння уподобань, щоб скерувати модель до бажаної поведінки. ChatGPT не має зовнішніх можливостей і не може виконувати пошуки. Це означає, що він не може отримати доступ до Інтернету, пошукових систем, баз даних або будь-яких інших джерел інформації за межами своєї моделі. Він не може перевірити факти, надати посилання або виконати обчислення чи переклади. Він може генерувати відповіді лише на основі власних внутрішніх знань і логіки [14].

Зареєструвавшись за допомогою чат-боту, можна дати простий запит: Хто така Леся Українка? Отримаємо відповідь: Леся Українка (1871-1913) була відомою українською письменницею, поетесою, драматургом та громадською діячкою. Її народили в Новограді-Волинському, що тоді було частиною Російської імперії (нині – в Україні). У своїй творчості українка зверталася до різних тем, включаючи історію України, соціальні та політичні питання, релігію та філософію. Вона написала багато поезій, драм, оповідань, наукових статей і перекладів. До її найвідоміших творів належать драми «Лісова пісня», «Бояриня», «У пошуках щастя», поема «Камінний хрест», та багато інших. Українка також активно займалася громадською діяльністю, вона була членом різних організацій, що підтримували національну свободу та незалежність України. Вона померла у віці 42 років від туберкульозу, проте її творчість залишається надзвичайною цінністю для української літератури та культури.

СhatGPT за попереднім запитом може пояснити, хто така Мавка. Мавка – це персонаж української народної міфології, яка є духом лісу. Українська мавка традиційно зображується як красива молода діва з довгими волоссям, зеленими очима і здатністю змінювати свою зовнішність. Вважає покровителькою лісів та тварин, що живе у лісі. За легендою, Мавка може викликати туман та заводити людей вглиб лісу, де вони можуть заблукати. Українська мавка часто зустрічається в українській літературі, мистецтві та кіно.

 

Мавка із драми-феєрії Лесі Українки «Лісова Пісня»

 

Завдання з медіаграмотності:

1. Перевірте текст, який згенерував ШІ та вкажіть помилки.

«Лісова пісня» – це пісня, яка має в собі мотиви природи та лісу. такі пісні зазвичай асоціюються з магічним та таємничим світом, який ховається в глибині лісу. Українська лісова пісня, наприклад, може надрукувати у собі зображення густого лісу з його таємничими стежками, прекрасних дівчат, які живуть у лісі, та магічних створінь, які там перебувають. Часто такі пісні мають мелодії, що нагадують звуки лісу, такі як шелест листя, шум води та спів птахів. Лісові пісні є поширеними у багатьох культурах світу, де ліс має велике значення для людей та визнаним святим місцем. Вони можуть бути співані як веселими танцювальними мелодіями, так і меланхолійними баладами, що викликають тугу за природу та спокій.

Відповідь: «Лісова пісня» – це драма українського письменника Лесі Українки, написана в 1911 році. Драма розповідає історію про дівчину Мавку, яка живе в лісі і захоплення у хлопця Лукаша. Але їхня любов неможлива, Мавка належить до світу лісу, а Лукаш – до світу людей. У цій драмі Леся Українка висловлює ідею про незалежність та вільну волю кожної людини. Мавка – символ вільної природи, а Лукаш – представник людства, яке часто знищує цю природу. Авторка показує, що світ лісу та світ людей можуть співіснувати лише за умов поваг один до одного. Драма «Лісова пісня» стала одним із найвідоміших творів Лесі Українки та одним із найвідоміших творів української літератури взагалі. Вона була представлена у великому числі театрів та екранізована у фільмах та телесеріалах.

Штучний інтелект може зробити процес навчання більш ефективним та доступним для учнів, а також спростити завдання для вчителів. Використання таких інновацій може сприяти збагаченню навчального середовища та підвищити ефективність навчання української мови та літератури.

Kahoot – це інтерактивний сервіс (create.kahoot.it; kahoot.it), спрямований на створення онлайн вікторин, тестів і опитувань. Цей інструмент надає можливість вчителям підтримувати захоплюючий та ефективний навчальний процес. Учні мають можливість відповідати на запитання вчителя з використанням планшетів, ноутбуків або смартфонів, що робить навчання більш доступним. Одним із головних плюсів Kahoot – інтерактивність. Вчителі можуть включати в завдання фотографії та робити навіть відеофрагменти, щоб процес вивчення більш цікавим та орієнтованим на реальний світ. Крім того, регулювання виконання завдань регулюються вчителем, що дозволяє адаптувати навчання під потреби кожного учня. Система оцінювання також є гнучкою. Вчитель може надавати бали за правильні відповіді, а також швидкість відповідей. Інформація відображається на моніторі вчителя, що дозволяє відстежувати прогрес учнів. Для участі в тестуванні учням потрібно лише відкрити сервіс та ввести PIN-код, який вчитель надає зі свого комп’ютера. Використання геометричних фігур для вибору відповідей на питання робить процес більш інтуїтивним та зрозумілим. Однією з ключових переваг Kahoot є можливість редагування та дублювання тестів, що економить час вчителя [5].

 

 

 

Цей онлайн-сервіс може бути використаний на будь-якому етапі уроку, незалежно від теми чи завдання. Він підходить як для перевірки знань, так і для систематизації вивченого матеріалу чи узагальнення за рік. Використання Kahoot дуже просте, і зручне. Сервіс допомоги розвитку лідерських якостей, швидкого мислення та загального інтересу до предмету.

 

Таким чином, Kahoot стає потужним та сучасним інструментом для створення навчальних сценаріїв, які залучають та мотивують учнів до активного навчання.

 

 

РОЗДІЛ 2

ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ: ВПРОВАДЖЕННЯ ІГРОВИХ МЕТОДІВ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

 

У цьому розділі ми детально розглянемо процес впровадження ігрових методів та інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури. Цей підхід відкриває безмежні можливості для активного та цікавого навчання, а також покращує розуміння та засвоєння навчального матеріалу учнями [6].

Назва квесту: «МЕДІАЕКСПЕДИЦІЯ: ВІДКРИВАЙТЕ СВІТ МЕДІАОСВІТИ» для учнів 9-11 класів.

Ціль: закріпити знання учнів щодо інтеграції медіаосвіти в навчальний процес з викладання української мови та літератури; розвинути їх творчі здібності, критичне мислення та навички створення індивідуальних освітніх маршрутів.

Опис квесту:

Початок квесту (запуск медіаекспедиції): учням надсилається «послання» або запрошення на участь у медіаекспедиції. Вони отримують першу загадку чи завдання, що розповідає про місце пов’язане з медіаосвітою.

Загадка:

Шлях до знань несе вітер віртуальний,

Де мультимедіа – навчальний партнер майстерний.

Слово і зображення, звуків різнобарвні відтінки,

Вчать нас розуміти світ віртуальної сторінки (Медіаосвіта)

Завдання «ПОДОРОЖ СЛОВАМИ»

Відшукайте новину або статтю у своєму ґаджеті, де вживаються незвичні слова. Знайдіть це слово та введіть дослідження їхнього значення. Поділіться знайденими словами та їх значенням з іншими учасниками.

Обговорення: взаємодійте з іншими учасниками, обговорюйте, які слова вони знайшли та які враження справили на них. Можливо, обговоріть, як можна було використати ці слова на уроках чи в інших мовних ситуаціях. Це завдання розвиває словниковий запас, вдосконалює вміння працювати з медіальними матеріалами та поглиблює знання про проживання слів у реальних контекстах.

Наприклад: розкриваючи потенціал навчання через медіа у світі, де медіа працює з ритмом нашого повсюдного життя, інтеграція медійних ресурсів у навчання набуває все більшої актуальності.

Медіаосвіта – це не просто додатковий інструмент у педагогічному процесі, це парадигма, яка відкриває необмежені можливості для розвитку учнів і формування критичного мислення в епоху інформаційного буму.

Чому медіаосвіта так важлива?

Медіаосвіта не обмежується просто вивченням технічних аспектів медіа. Вона спрямована на розвиток навичок критичного аналізу, інтерпретації та створення медійного вмісту. Здатність розрізняти правдиву інформацію від фейкової, сприймати різноманітні точки зору і визначати, яка є значущою – це навички, які стають ключовими в умовах перенасиченого медійного простору.

Інтеграція медіа в навчання: інтегруючи медіа в навчальний процес, ми створюємо навчальне середовище, де учні навчаються не тільки отримувати інформацію, але й активно взаємодіяти з нею. Вони можуть створювати відеороліки, подкасти, блоги, графіку – за допомогою різноманітних медійних засобів для вираження своїх ідей та думок.

Розвиток критичного мислення: медіаосвіта покращує формування критичного мислення, що є ключовою компетенцією в сучасному світі. Учні вчаться аналізувати засоби виразності, доповіді та підтвердження в медійних текстах. Вони розрізняють біаси, маніпуляції та перекручення інформації.

Стимулювання творчості: медіаосвіта прогрес розвитку творчих здібностей учнів. Створення власних медійних проєктів потребує нестандартного мислення, оригінальності та вміння використовувати медійні засоби для вираження ідей.

Підсумок: медіасвіта – це крок у майбутнє, де учням необхідно долати медійний бум, аналізувати інформацію. Це парадигма, що сприяє розвитку критичного мислення та навичок, більшість у сучасному інформаційному суспільстві. Ви є глядачами і гравцями одночасно. Знання медіаосвіти відкриває двері до неймовірних можливостей, які можуть змінити ваш погляд на навчання та світ навколо вас.

Наведемо приклад незвичайних або рідкісних слів, які були використані в блог-пості:

Парадигма – зразок, модель.

Неймовірний – дуже дивовижний, вражаючий.

Маніпуляція – вплив або керування думками, почуттями, поведінкою інших осіб, використовуючи вигідні для себе методи.

Біаси – відхилення, спрямованість, упередженість.

Перекручення – зміна змісту, фактів чи подій у вигідний для себе спосіб.

Ці слова підкреслюють важливі аспекти, пов’язані з медіаосвітою та її впливом на розвиток учнів та їх критичне мислення.

Виберіть рекламний банер або постер із різних джерел на своєму ґаджеті, проаналізуйте, які образи працюють. Розкрийте, які емоції чи асоціації вони можуть викликати. Після цього завдання учасники квесту поглиблюють розуміння медійної грамотності, критичного мислення та вміння працювати з медійними матеріалами.

Аналіз рекламних образів: виберіть два рекламних банера або плакати з різних джерел. Спостерігайте за образами та символікою, які використовують. Це можуть бути конкретні предмети, кольори, форми, персонажі тощо.

Цільова аудиторія: замисліться, на яку аудиторію ці образи спрямовані. На кого вони розраховані: на молодь, дорослих, певну соціальну групу чи іншу категорію людей?

Емоції та асоціації: розкрийте, які емоції чи асоціації можуть відображатися в цих образах у глядачів. Це може бути відчуття радості, ностальгії, успіху, справжності, пригод тощо.

Мовні засоби: проаналізуйте, які мовні засоби використовуються в супровідному тексті. Це може бути ритм, метафори, алегорії тощо.

Використання на уроці: на уроках української мови та літератури такий аналіз може бути використаний для:

– вивчення стилістики (допоможе учням розібратися, як образи та символіка впливають на сприйняття тексту, виражають певні підтексти);

– аналіз текстів (застосовувати аналіз рекламних образів під час аналізу художніх та публіцистичних текстів, щоб зрозуміти, як автори вибрали образи для впливу на аудиторію);

– створення власних текстів (пошук рекламних образів може допомогти учням створити власні тексти та візуальні матеріали, використовуючи аналогічні прийоми).

Аналіз медійних образів сприяє розвитку критичного мислення, аналітичних навичок та здатності читати текст не лише буквально, а й звертати увагу на його глибину та підтексти.

Завдання «ПРАВДА ЧИ БРЕХНЯ: РОЗКРИТТЯ ФЕЙКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ»

Опис завдання: у світі інформаційних технологій важливо вміти розрізняти правдиву інформацію від фейкової. Це завдання спрямоване на розвиток критичного мислення та навичок перевірки інформації.

Кроки: прочитайте наданий текст з посібника, який містить інформацію, яку потрібно перевірити.

Визначення сумнівних аспектів: визначте в тексті аспекти, які можуть викликати враження або виглядають дивними. Може бути це незвичайна інформація, сумнівні джерела, докази тощо.

Текст:

Втома прийшла раптово. Одного ранку Леся прокинулася вранці і не відчула бажання вставати з ліжка. Рука потягнулася відкрити фіранку і завмерла. Бажання побачити весняні краєвиди за вікном не було. Оповита ковдрою, не відчуваючи ніяких думок вона слухала власну утому. Фізично ослаблена, розуміла свою безпорадність, але ніколи не піддавалася їй до сьогодні. Втома повільно скувала тіло та дісталася її мозку. Гупала болем та спогадами. Стогоніла сльозами та слабкістю. Вона ніколи не признавалася у своїй слабкості, навіть, якщо боліло до сліз.

Однієї осені, рідні привезли Лесю для спеціальних масажів.

– Який біль! Я більше не можу! – голосила її душа, а зуби були сціплені, аби ненароком не закричати.

Все зникло. Лише голий біль в нозі. Леся не спала усю ніч, а вранці потяглася за аркушами паперу та написала : «Що болить мене питали, але я не признавалась... Щоб не плакать, я сміялась».

Щоденна втома відступала. Прокидаючись ранками вона проганяла її геть відчиняючи навстіж вікно. Повітря наповнювалося пахощами квітів та життя. Воно було за вікном. Так близько до Лесі, що перехоплювало дух. В ці хвилини хотілося бути маленькою дівчинкою. Босими ногами лопотіти підлогою та бігти на двір. Слухати співи пташок, що вже давно повернулися додому після зими. Сьогодні вона вперше почула їхні щебетання. Зупинилася та прислухалася. Демони не відступають, проте вона щоденно долає їх.

Треба повертатися до уроків італійської. Їй подобається милозвучність цієї співочої мови. Слова, що злітають з кінчика язика схожі на джелато, яким вона ласувала в Італії. Її ноги занурюються в прохолодне море в якому так багато йоду, а легені наповнюються морським повітрям.

У зеленому мальовничому кварталі на Корсо Каваллотті з невеликими пальмами розташована вілла «Адріана», Леся винаймала її коли приїздила до Італії.

Місто Сан-Ремо було великою надією для неї, бо приїздила сюди хворою на сухоти, а клімат був справді цілющим, то ж вона сподівалася поліпшити своє здоров’я. Власне, так і було час від часу, її стан покращувався, тож вона залишилася на кілька місяців і наступної зими знову повернулася. Італію любила, трохи говорила італійською, спілкувалася з усіма, хто говорив до неї аби поліпшити акцент.

З балкону вілли вона дивилася на море, що надихало бірюзовими, синіми та блакитними відтінками кольорів, виграваючи на сонці. У Сан-Ремо Леся Українка написала п’ять віршів.

Завдання «ГЕНЕРАТОР ІДЕЙ» ДЛЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Опис завдання: ця практична вправа в рамках квесту спрямована на розвиток критичного мислення вчителів шляхом генерації та аналізу різних ідей на задану тему. Учасники повинні використовувати креативність та критичне мислення для створення та оцінки ідей.

Кроки:

Підготовка: попередньо визначте тему, на яку ви хочете, щоб учасники генерували ідеї. Наприклад, це може бути тема «Застосування медіаосвіти на уроках літератури».

Генерація ідей: запросіть учасників у групах або індивідуально згенерувати якнайбільше ідей, пов’язаних з обраною темою. Не обмежуйте і підтримуйте їх креативний підхід.

Запис ідей: попросіть учасників записати всі свої ідеї на аркуші паперу або в електронному форматі.

Аналіз ідей: зібравши ідеї, попросіть учасників обговорити та проаналізувати їх; спробуйте визначити сильні та слабкі сторони кожної ідеї, їх можливості та виклики.

Оцінка ідей: попросіть учасників взаємодії розповісти які ідеї є найцікавішими, чи є досить корисними для викладання літератури.

Дискусія: запросіть учасників обговорити, чому вони обрали певні ідеї, які вони вважають найбільш перспективними та обґрунтувати свої думки.

Запитання:

Які з запропонованих ідей можуть ефективно поєднати медіаосвіту та викладання літератури?

Які ідеї мають потенціал стати стимулом для розвитку критичного мислення та творчості учнів?

Чи можливо комбінувати кілька ідей для створення ще більшої кількості цікавих підходів до викладання?

Які проблеми можуть виникнути при реалізації деяких ідей і як їх можна подолати?

Які ідеї можуть допомогти залучити учнів до активного вивчення літератури через медіаосвіту?

Ця вправа допоможе вчителям розвинути свою творчість, креативність та критичне мислення у плануванні уроків та використанні інноваційних підходів до навчання.

Медіавправа «ЧАЮВАННЯ З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ТА ЛІТЕРАТУРОЮ»

Опис медіавправи: медіавправа сприяє поєднанню традиційного чаювання з вивченням української мови та літератури. Учасники можуть мати змогу вдосконалювати свої знання, розвивати критичне мислення та виразно висловлювати свої думки, обговорюючи літературні твори.

Кроки:

Вибір літературного твору: виберіть короткий український літературний твір, наприклад, вірш або уривок із прози. Забезпечте учасників текстом або посиланням на нього.

Є важкою твоя дорога,

Але Бог тобі вкаже шлях.

Ми чекаємо, Перемого,

І у селах, і у містах!

Вся країна стиснула зуби

І тримає страшний удар.

Згинуть нелюди й душогуби,

Й разом з ними – московський цар!

Кожний клаптик землі святої

Згодом соняхом проросте.

Подолаєм пітьму в двобої –

Перемога до нас вже йде! (Вікторія Чорній)

Підготовка до чаювання: запросіть учасників підготувати собі чай або інший напій та зручне місце для чаювання. Попередньо створіть атмосферу, використовуючи приємну музику та освітлення.

Чаювання та читання тексту: під час чаювання учасники читають обраний літературний твір. Заохочуйте їх аналізувати текст, виділяти ключові моменти та думки.

Висловлювання думок: по закінченню чаювання, попросіть учасників висловити свої враження від твору. Запитайте, які емоції вони відчули, які деталі їх вразили.

Обговорення: запросіть учасників обговорити та порівняти свої враження. Підтримуйте дискусію, стимулюючи аргументовані відповіді та питання.

Медіаелементи: відобразити на екрані або поділитися посиланнями на мультимедійні ресурси, пов’язані з обраним твором або автором. Це може бути аудіо чи відеоінтерв’ю, адаптація твору в мультимедійному форматі тощо.

Висновки: запросіть учасників зробити висновки щодо важливості сполучення культурних традицій, як чаювання, з вивченням української мови та літератури.

Запитання для роздуму:

Як вам вдалося відчути настрій твору під час чаювання?

Які деталі або образи з тексту особливо привернули вашу увагу?

Чи можливо порівняти події чи персонажів із твору із сучасним життям?

Як думаєте, автор мав на меті передати певні думки чи ідеї через цей твір?

Які аспекти твору можна порівняти з українською культурою та нашими цінностями?

Ця медіавправа сприяє не лише глибокому розумінню літературних творів, але і зближенню учасників через спільність чаювання та обговорення.

Завдання «КОНТРАСТНИЙ ТВІР»

Мета завдання: розвити аналітичне мислення, вміння висловлювати думки, розширювати творчі можливості; навчитися знаходити нестандартні підходи до завдань; сформувати світогляд на основі загальнолюдських цінностей.

Короткий опис завдання, анотація: учасники отримують завдання написати короткий твір на задану тему, використовуючи слова та графічне зображення (тема «Україна сьогодні»). Це завдання дозволяє не лише висловлювати думки словами, але й виразно передавати емоції та почуття через візуальний елемент.

Орієнтовний час на виконання: 25-35 хвилин.

Застосування завдання: підходить для уроків розвитку письмового мовлення, коли акцент ставиться на творчий підхід до завдань.

Необхідні матеріали: аркуш паперу, різнокольорові олівці, маркери, ручка, ґаджети для роботи з візуалізацією.

Форма/метод роботи: індивідуальна/словесно-візуальний.

Детальний опис завдання: це варіація на тему «візуального есе» (фр. essai, фр. вимова: [esɛ] – спроба, нарис, від лат. exagium – зважування) – невеликий обсяг твору, який має вільну композицію і висловлює особисті думки та враження з конкретної теми чи питання, не прагнучи до вичерпного і визначального висвітлення теми [1]. Завдання виникає в тому, щоб не тільки збирати слова, пов’язані з обраною темою, а й створювати відповідне графічне зображення.

Бажаний результат: завдання сприятиме розкриттю творчого потенціалу учасників, допоможе навчити передавати своє світовідчуття вільно та врівноважено.

Висновок/рефлексія: на дошці розміщено зображення двох кошиків, а учасники мають фрукти та овочі виготовлені з паперу, на яких слід висловити власні симпатії та антипатії, поклавши їх у відповідні кошики.

Після інтенсивного квесту учні разом збираються, щоб поділитися своїми враженнями та досвідом, отриманими під час «Медіаекспедиції: відкривайте світ медіаосвіти». Усі вони переповнені новими ідеями та заряджені енергією.

МАНДРІВКА З ТАРАСОМ ШЕВЧЕНКОМ: СУЧАСНА РОЗВІДКА ПРО УКРАЇНСЬКОГО ПОЕТА-ГЕРОЯ

Давним-давно жив великий український поет Тарас Шевченко. Його любили багато і він пережив багато пригод, однією з яких була його знаменита подорож до Чорного моря. На ілюстрації був зображений високий і гордий Тарас Шевченко, який стояв на березі Чорного моря і з рішучим виразом обличчя дивився на обрій. Тарас хотів побувати на Чорному морі, тому вирішив вирушити в далеку, повну пригод подорож. Він зібрав у сумку все необхідне для подорожі. Коли Тарас рушив, до нього підійшов його друг Петро і сказав: «Тарасе, можна я з тобою? Обіцяю, що допоможу тобі у подорожі!» Тарас посміхнувся і сказав: «Так! Давай підемо разом!». Продовжуючи свою подорож, вони зупинялися в багатьох різних місцях, кожне місце було іншим і могло запропонувати щось особливе, що навчило їх більше про життя та світ навколо них. На своєму шляху вони зустрічали найрізноманітніших людей і мали з ними багато чудових розмов про їхні власні історії, досвід і вірування. По дорозі Тарас склав кілька своїх найкрасивіших віршів про все те, що він бачив і пережив під час своїх подорожей.

Зрештою вони досягли місця призначення – Чорного моря – де залишилися на кілька днів, перш ніж повернутися додому з чудовими спогадами про подорож, які залишаться з ними назавжди. Одного вечора, коли вони поверталися додому, Петро звернувся до Тараса і сказав: «Тарасе, дякую тобі за цю чудову подорож! Це було справді незабутньо!» На що Тарас відповів: «Дійсно, це був мій друг; це відкрило мені очі на стільки речей у житті, які я ніколи не забуду».

Гаразд, давайте перевіримо, скільки історії ви запам’ятали! Поставте правильно всі чотири запитання, щоб почути звук успіху! Ви готові...?

Ким був Тарас Шевченко?

Український поет.

Відомий кухар.

Супергерой.

(Правильно! Тарас Шевченко був відомим українським поетом, відомим своєю прекрасною поезією).

Чому Тарас Шевченко вирушив у подорож?

Відвідати Чорне море.

Щоб стати супергероєм.

Щоб знайти скарб.

(Правильно! Тарас Шевченко вирушив у подорож, щоб відвідати Чорне море, яке було відомим місцем, яке він завжди хотів побачити).

Хто був другом Тараса Шевченка, що супроводжував його в дорозі?

Петро

Іван

Сергій

(Правильно! Друга Тараса Шевченка, який супроводжував його в дорозі, звали Петро. Він запропонував допомогти Тарасу і їм було чудово разом!)

Що склав Тарас Шевченко в торбу в дорогу?

Всі необхідні речі для його подорожей.

Іграшки та ігри.

Їжа та напої.

(Правильно! Тарас Шевченко склав у сумку все необхідне для подорожі, щоб бути готовим до всього, що може зустрітися в дорозі).

Учитель. Вам сподобалась вікторина? Сподіваюся, ви дізналися щось нове про Тараса Шевченка та його подорож до Чорного моря. Ви чудово відповіли на запитання! Ви показали, що добре розумієте історію та її героїв. Продовжуйте гарно працювати!

Тарас Шевченко у стилі аніме-фото	Образ Лілеї до поезії Тараса Шевченка «Лілея»

 

Захоплює учнів така вправа, як мультимедійна розробка обкладинки, афіші, плакату. Створюючи її, учні можуть використовують не тільки знання, отримані з різних інформаційних джерел, а й творчі здібності для адаптації цієї інформації. По закінченню створення матеріалу, обов’язкове обговорення символів, цитат, обраних учнями, їхня доречність. Такий матеріал створено як за допомогою звичайного паперу, олівців, так і з використанням допомогою інтернет-ресурсів [7].

Медіавправа «Створення постера на літературну тему» передбачає роботу як на уроці, так і вдома, інструктаж щодо її виконання проводиться на етапі ознайомлення. Переваги використання постера на уроках української літератури:

– спонукає до вдумливого читання твору;

– учні в ігровій формі характеризують твір, описують та аналізують персонажів, узагальнюють, роблять висновки;

– навички роботи з цитатним матеріалом;

– узагальнення отриманих раніше знань з теми;

– розвиток творчих здібностей учнів та критичного мислення.

Медіавправа «СТВОРЕННЯ ПОСТЕРА НА ЛІТЕРАТУРНУ ТЕМУ»

Тривалість інструктажу: 5-7 хв.

Мета вправи: продемонструвати однин із сучасних методів реклами автора, персонажа чи книги; навчитись створювати постери, подавати розповідь про автора, героя чи книгу в образній, інтригуючій формі, мотивуючи учнів до її прочитання та ознайомлення.

Опис вправи: інструктаж щодо виконання завдання; бесіда за запитаннями.

Учитель:

– Хто може розповісти, що таке постер? (Плакат)

Учитель: До речі, постер – це те саме, що плакат, тобто папір, призначення якого бути прикріпленим на стіну. Маленька різниця в тому, що слово «плакат» є стародавнім запозиченням з німецької – рlakat, а постер – сучасне з англійської poster (афіша, оголошення). І плакат, і постер використовуються для рекламних чи декоративних цілей, оскільки є художньо оформленими. Наразі його використовують не лише, як прикрасу, а й у рекламі.

– Чи бачили ви постери на літературну тематику? Якщо так, до яких творів?

– Якщо б ви побачили такий постер, чи захотіли би прочитати ці книги, познайомитися з творчістю автора?

– У чому особливість інтерактивних постерів на літературну тему? (Постер на літературну тему – це художньо оформлений плакат, що рекламує певний твір чи письменника).

– Чи хотіли би ви спробувати створити таку рекламу?

– Щоб з легкістю було працювати над створенням постера, спробуйте визначити характерні риси такого виду реклами (стислість, інтрига, заклики, привернення уваги,яскраві кольорові зображення).

Ознайомлення учнів зі структурою та вимогами до оформлення постера, сайтами для створення постерів.

Структура постера:

1. Назва (привернення уваги) – презентує твір чи автора. Прочитана учнем назва є мотиватором для подальшого читання, сприяти читацькому інтересу учнів.

2. Інформативна складова – текст, не може бути переказом, чи скопійованою анотацією, це має бути особистий погляд на прочитане, запрошення до прочитання твору, авторське бачення автора чи персонажів. Має вирізнятися нестандартністю та особистим ставленням.

3. Світлини (обкладинка книги, фото автора, світлини героїв) – розміщені в авторському баченні.

4. Графічні елементи – різноманітні форми малюнків, таблиці, діаграми – повинні бути логічними, послідовними, як яскраве доповнення, зрозумілими без зайвих пояснень.

Вимоги до оформлення постера:

– яскравість;

– гармонійне поєднання графічної та текстової інформації;

– креативність;

– доступна форма;

– змістовність.

  Створити постер до художнього твору, біографічних відомостей, особистості автора, персонажів твору (індивідуальна робота, робота в парах, робота в групах – на вибір учнів).

 

 

 

 

 

 

 

Творча витинанка «Я – ПИСЬМЕННИК»

   Скласти речення за обраним фото (5-6). Записати. Обов’язково впровадити діалог та пряму мову.

Фото 1

Фото 2

 

   Скласти складні речення за фото. Записати. Пояснити розділові знаки.

Ми йдемо кривавим шляхом. Продираємося тернами, втрачаємо героїв на війні, мовчимо, спостерігаючи за полум’ям свічки у хвилини жалоби. Століттями Росія намагалася приборкати волелюбну Україну.

 

– Ставай на коліна, я головна. Маю землі, владу, мову! – репетувала вона. Кокошнік підстрибував на голові, а вуста бризкали піною від безпорадності.

Україна так і не стала на коліна. Мільйони життів віддала вона заради незалежності та волі. Кричала світові : Закрийте небо! Проте ніхто не чув. Французи пекли свої круасани, милуючись на Єйфелеву вежу, італійці гомоніли з друзями за чашкою міцної кави, німці діловито укладали нові закони, чекаючи на те, що Україна поступиться.

– Віддайте нам землі. Це все Росія. України не було і не буде. Подивіться скільки людей говорить російською! – горлопанять рашисти.

– Ми сильні. Ми незалежні. І увесь світ допомагає нам. – заперечують українці.

– Світ швидко втомиться, кожен відповідає сам за себе. Ви програєте!Здавайтеся! – настійно радять орки.

– Ні, ми переможемо! Ми не здамося!

  Продовжте діалог.

Твір-п’ятихвилинка «ВИДАТНІ УКРАЇНЦІ»

   Яких видатних героїв війни знаєте? Чим вони відзначилися в час широкомасштабного вторгнення Росії на Україну? Розкажіть про одного з них.

Плакатимуть сірі хмари дощами, дивлячись повернення полонених з «Азовсталі». Нескорені та горді, вони не стали на коліна перед жорстоким ворогом. Витримавши тортури, деякі з них повернулися додому. Читаю та плачу від світлин, де відома українська акторка Ада Роговцева обіймає Михайла Діанова, що нещодавно повернувся з полону. Щемливе фото відкриває обличчя сповнене сліз та подяки Ади, яка уособлює зараз усіх українців. Ми низько вклоняємося захисникам України, які щоденно захищають землю від кровожерливого хробака-загарбника.

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

У данй роботі розглянуто важливу та актуальну тему використання ігрових методів та інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури.

Сучасний навчальний процес потребує інноваційних підходів, які б допомогли залучити учнів до активного та пізнавального навчання, а також розвинули їх творчість та критичне мислення.

Відзначино роль ігор у навчальному процесі та переваги їх використання на уроках. Ігрові методи допомагають зробити навчання цікавим та захоплюючим, активізувати учнів, сприяти глибшому засвоєнню матеріалу. Важливою частиною нашого дослідження стало вивчення різних типів ігор та їх практичне застосування на уроках української мови та літератури. Крім того, інтерактивні технології відкривають нові можливості для навчання. Використання цифрових платформ, віртуальних літературних подорожей та ігрових квестів дозволяє зробити навчання більш доступним та захоплюючим. Інтерактивність сприяє активній взаємодії між учнями та вчителем, створюючи атмосферу спільної творчої діяльності.

Загалом, використання ігрових методів та інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури сприяє створенню позитивної та продуктивної навчальної атмосфери. Вони допомагають розширити можливості навчання, розвивати творчість, комунікативні навички та інші важливі компетенції учнів. Навчання стає цікавим, інтерактивним та ефективним за рахунок використання сучасних методів та технологій.

Цей посібник є корисним інструментом для вчителів української мови та літератури, який прагне зробити свої уроки більш захоплюючими та результативними. Він надає практичні поради, приклади та інструкції, як ефективно впроваджувати ігрові методи та інтерактивні технології в навчальний процес.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Гевал М. Д. Підвищення мотивації навчання учнів через використання ігрових завдань та інтерактивних технологій. К.: Основа. 2021. №3. С. 34–34.
2. Дорошенко Ю. О., Листопад Н. П. Особливості застосування технології критичного мислення в школі. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи : зб. наук. праць / За ред. Л. І. Даниленко (гол. ред.) та ін. К.: Логос, 2020. С. 184–189.
3. Жук Ю. Можливості нової технології. Психолого-педагогічні проблеми використання засобів нових інформаційних технологій у навчальному процесі. Освіта. 2021. 23-30 лип.
4. Заболотний та ін. Модельна навчальна програма з української мови 5 кл. Електронний ресурс. Режим доступу: https://mon.gov.ua/
   ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku
5. Кивлюк О. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в системі навчальних дисциплін. Загальноосвітня школа. 2021. №4. С. 34–35.
6. Марченко О. Г. Формування критичного мислення школярів. Х. : Вид. група «Основа»: «Триада+», 2021. 160 с.
7. Модельна навчальна програма «Українська література» для учнів 5-6 класів. Автори: Архипова В. П., Січкар С. І., Шило С. Б. Електронний ресур. Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/
   media/zagalna%20serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Movno-literat.osv.hal/Ukr.lit.5-6-kl.Arkhypova.Sichkar.
8. Наумчик М. М. Сучасний урок української мови в середній та старшій школі (Методика і технологія навчання). Тернопіль: Астон, 2021. 352 с.
9. Ротаєнко П. А., Самойленко Н. І., Дорошенко Ю. О. Комп’ютерна мультимедія як засіб навчання. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи : зб. наук. праць / За ред. Л. І. Даниленко (гол. ред.) та ін. К. : Логос, 2021. С. 175–180.
10. Савченко О. Я. Дидактика старшої та середньої школи. К. : Абрис, 2016. 98 с.

 

 

ДОДАТКИ

 

 

Додаток А

Тема: «ФОЛЬКЛОРНІ МОТИВИ ПОЕЗІЇ
«ОЙ ТРИ ШЛЯХИ ШИРОКІЇ»

 

 

Мета: оцінити ідейно-художній зміст поезії в контексті біографії, удосконалити вміння аналізувати поезію, виразно читати поезію, з’ясувати основні мотиви твору, їхній зв’язок з усною народною творчістю України; сформувати уяву, образне мислення, уміння зв’язно висловлювати власні думки; розвити патріотизм, естетичні смаки, позитивне мислення.

Цілі:

– учні знатимуть: зміст поезії, суть порушених проблем у творі;

– учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати та коментувати поезію, визначати основну думку; пояснювати символи, визначати фольклорні мотиви.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: мультимедійний проєктор, Кобзар, роздатковий матеріал та презентація, картинки для формувального оцінювання, використання навчальних матеріалів створених у нейромережі.

Методи, прийоми і форми роботи: асоціювання; «Незакінчене речення»; бесіда; робота над змістом; з текстом художнього твору; учнівські повідомлення; робота з таблицями, мемами; «Відкритий мікрофон»; теорія літератури.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Учитель. Роззирніться навколо. Що ви бачите? Які звуки, розмови чуєте? Які відчуття у вашому тілі? Які емоції переповнюють?

Таке повномірне уявлення цілі допомагає налаштуватися на досягнення цілі якомога ґрунтовніше. А коли забракне сил – можете сміливо повертатися до яскравих образів досягнутої цілі, щоб продовжувати шлях з її досягнення.

2. Вступне слово вчителя.

Тарас Шевченко – видатний український поет, художник та громадський діяч. Він народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Київщині, яка тоді була частиною Російської імперії. Шевченко став одним із найбільших впливових діячів української культури, який ввів новий стиль у літературі та мистецтві, який став символом національної ідентичності та протесту проти соціальної нерівності.  У своїх творах Шевченко збільшує теми соціальної справедливості, національної свободи та гідності. Він є автором багатьох поетичних збірок, у тому числі «Кобзар», який став найбільш відомим твором української літератури. У своїх творах Шевченко часто зображує життя українських кріпаків, їхню трудову долю та горе, а також висловлює протест проти соціальної нерівності та російської імперської політики. Шевченко також був талановитим художником і гравюрником. Він здійснив понад 200 гравюр, які відображали український пейзаж, історичні події та культурні обряди. Тарас Шевченко був активним учасником українського національно-визвольного руху, і був засуджений до каторжної праці за свої погляди та діяльність. Помер Тараса Шевченка 10 березня 1861 року, але його твори стали символом національної боротьби.

3. Ознайомлення учнів з темою, іменем та епіграфом уроку.

 

Епіграф: Тарас Шевченко!

Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю!

Остап Вишня

 

4. Ознайомлення із цілями уроку, визначення особисто важливих, доповнення власними цілями.

Учитель. Подумайте, що ви хочете дізнатися і чого навчитися на сьогоднішньому уроці. Свої цілі узгодьте із запропонованими. Запишіть цілі уроку. (Учні на картках дописують свої цілі і озвучують їх за бажанням, учитель узагальнює).

Ми познайомимося на сьогоднішньому уроці зі ще одною незвичайною поезією Т. Шевченка. У чому її незвичайність, можливо, ви самостійно зробите висновок у кінці уроку.

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Читання поезії «Ой три шляхи широкії».

2. Прослуховування аудіодоріжки «Ой три шляхи широкії» (https://www.youtube.com/watch?v=b389d7Bq_KI)

Обмін враженнями про прочитане. Закінчіть речення: «Читаючи поезію я…» (відчув, захоплювався, думав, не розумів, уявляв).

3. Історія написання.

У 1846 році в Києві було засновано Кирило-Мефодіївське братство. Тарас Григорович зблизився із членами цього політичного товариства. Проте проіснувало воно недовго. Уже в 1847 році товариство було розгромлено, а його членів заарештовано. Метою Кирило-Мефодіївського братства було збереження української культури, освіти та літератури, а також просвітницька діяльність серед українського народу. Братство видавало своє видання, організовувало лекції та диспути з різних галузей знань, зокрема з історії, філософії, мовознавства тощо. Кирило-Мефодіївське братство було розпущено в 1847 році російською владою, яка сприймала його діяльність як загрозу своєму владному режиму. Однак, вплив на розвиток української культури та освіти його був значним і продовжувався й після його розпуску.

Шевченка було затримано 5 квітня того ж року на переправі через Дніпро, коли поет повертався з Чернігова до Києва, а згодом до Петербурга. Жандарми дивувалися з гідної і незалежної поведінки Шевченка, який і в похмурому казематі тримався гідно й невимушено, більше того – писав вірші.

Цикл «В казематі», який став перлиною не лише творчості самого поета, це надбання духовної культури народу. Чому? На це питання, мабуть, дамо відповідь через урок..

До циклу входить 13 віршів, з яких чимало присвячено «соузникам-братчикам». Поет співчуває їм, підтримує, передбачає їхні та свої тяжкі випробування й просить про одне:

Свою Україну любіть.

Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

– З’ясуємо, що таке цикл?

4. Теорія літератури.

Художній (літературний) цикл – це сукупність художніх творів одного жанру, які об’єднуються задумом автора в естетичну цілісність.

Тема: Відтворення трагічного становища життя в Україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом.

Ідея: Засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю.

Основна думка: Немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі.

Жанр: громадянська лірика, зв’язок поезії з усною народною творчістю.

Композиція.

Експозиція: Брати розійшлися з України на чужину.

Зав’язка: Рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя.

Кульмінація: Страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина.

Розв’язка: Не вертаються три брати, По світу блукають. А три шляхи широкії.

5. Робота з мемами (кожен аналізує власне бачення)

 

  

 

 

6. «Відкритий мікрофон».

– Виберіть рядки, які вам незрозумілі, поставте до них запитання.

– Із чим пов’язано те, що брати вимушені були йти кожний своїм шляхом з України на чужину? (Вимушені були йти в солдати або на війну, яка розпалювалася в інтересах самодержавства).

– Чому шляхи названо широкими?

– Кого залишили брати в рідному краї?

– Які образи-символи згадуються у творі? Прокоментуйте їхнє значення. (число три символізує єдність світів, саме життя; шлях – людську долю; висаджування дерев – це знак надії; живо росле дерево символізує життя; усихання дерева – нещастя, хворобу, смерть; ясен і явір у народній уяві представляли чоловічу стать; тополя й калина – жіночу; шлях, зарослий терном – символ забуття або неможливості повернутися, подолати долю.)

– Яке значення у творі має магічне число три. (Три – символ світової Єдності, формула творення світу та моделі Всесвіту, що об’єднується та уособлюється в Святій Трійці. Бо тільки три приводить до єдності, до органічно єдиної одиниці: протон, нейтрон й електрон – об’єднуються в атом; минуле, теперішнє і майбутнє виражають єдиний час; верх, середина і низ дають світову вертикаль; газ, речовина і тверде тіло виражають стани існування речовини; Сказано, Бог «трійцю» любить. А Бог є Істинна Любов…; з давніх-давен у символіці трійки – сукупність Верхнього, Середнього і Нижнього світів; єдність батька – матері – дитини, дитинства – зрілості – старості. В цій же символіці – глибоке розуміння розвитку всього живого, в тому числі, роду людського, що висловлене у відомій народній приказці: «Одна дитина – не син, дві дитини – пів дитини, а три дитини – ото дитина». Це означає: двоє дітей – це лише відтворення батька-матері, і тільки третя дитина дає ріст роду, тобто не лише зберігає родину, а й розширює її; три, окрім всього, число магічне: тричі  кланяються молодята, просячи благословення; на третій день кличе Бог душу небіжчика до себе; три богатирі, тридесяте царство, трикратне хрещення, третя спроба).

– Про що свідчить, що дерева, калина почали всихати?

– Як у родині сприймалося те, що брати не поверталися?

– У чому полягає трагізм цієї поезії? Свою думку доведіть, посилаючись на зміст твору. (Трагедія України в тому, що чоловіки або гинули в боях, або потрапляли в неволю, або мусили кидати рідні землі в пошуках заробітку чи кращої долі).

7. Бесіда.

– Прочитайте останні рядки вірша.

– Що мав на увазі Шевченко, зазначаючи: «А три шляхи широкії терном заростають»?

– Якими були шляхи Тараса Шевченка?

– Чи можемо ми сказати, що Шевченкові шляхи заросли тернами? (так, його життєвий шлях був тернистими як за життя (кріпацтво, сирітство, заслання) так і після смерті. Але поет гідно долав усі труднощі на шляху. Своїм життям він надихав і надихає не одне покоління.

8. Робота з таблицею.

Знайдіть у поезії художні засоби, назвіть їх, впишіть у таблицю.

9. Метод ПРЕС.

– Чи можемо довести, що у творі Шевченка звучать фольклорні мотиви?

ІІІ. Рефлексно-оцінювальний етап.

1. «Мікрофон».

Учитель. На початку уроку ми ставили цілі і записували їх. Тепер позначте, яких цілей ви досягнули.

То в чому ж незвичайність цієї поезії? (Схожа на фольклорний твір)

Повернімося до імені та епіграфа уроку.

Отже, ми впоралися із поставленим завданням. Погляньте на дошку, оберіть речення і продовжте його.

– Сьогодні на уроці я запам’ятав …

– Сьогодні на уроці я навчився … порівняв і зробив висновок.

– Сьогодні на уроці я зрозумів …

– Цікавим для мене було …

2. Оцінювання діяльності учнів.

Оцініть свою роботу на уроці за такими критеріями (максимально 2 бали):

Я постійно працював на уроці.

Я висловлював свої думки.

Я виконував.

Я допомагав однокласникам.

Я узагальнював думки інших та просував роботу вперед.

3. Настрій на уроці.

За допомогою смайлика оцініть свій настрій на уроці.

IV. Домашнє завдання:

1. Переглянути в YouTube Обличчя української історії. Тарас Шевченко (https://www.youtube.com/watch?v=uJd2ajOPoH8)

2. Написати свої враження від переглянутого.

Додаток Б

 

Тема: «ЧОРНА РАДА» – ПЕРШИЙ УКРАЇНОМОВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН-ХРОНІКА.
ПОХОДЖЕННЯ ЙОГО НАЗВИ.

ІСТОРИЧНА ОСНОВА Й АВТОРСЬКА УЯВА, РОМАНТИЧНІСТЬ СТИЛЮ.

ДИНАМІЧНИЙ ІНТРИГУЮЧИЙ СЮЖЕТ

 

 

Мета: ознайомити учнів з історією створення роману, знайти та показати основний конфлікт у ньому, пояснити історичний колорит; розвити в учнів навички розрізняти роман, історичний роман, роман-хронiку, історичну правду i художній вимисел; закріпити вміння аналізувати історичні факти, обґрунтовувати власні висновки; плекати та підтримувати пізнавальний інтерес до історичного минулого.

Обладнання: портрет П. Кулiша, виставка ілюстрацій створених за допомогою ШІ, мультимедiйна презентація, фільм «Чорна рада».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

ЕМОЦІЙНЕ НАЛАШТУВАННЯ

Вправа «БАНКА ПОЗИТИВУ»

Запишіть на стікері й покладіть у банку позитивне слово, яке починається на першу літеру вашого імені.

I. Органiзацiйний момент.

II. Актуалiзацiя опорних знань.

Заповнення інтерактивного плакату про життя і творчість письменника або сторінки у ФБ.

 

 

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ

III. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

«Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий,

за твої подарунки і особливо – за «Чорну раду»,

я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз

і все-таки не скажу більше нічого, як спасибі...»

Тарас Шевченко

 

Щасливі ми, що живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки. Любов до нашої України починається з любові до маленької Батьківщини, де розташовані рідні домівки, міста і села, де кожна стежинка – це стежинка дитинства, його веселих пригод та колоритних місцевостей рідного краю.

Із чого і де починається для кожного Батьківщина?

А що для вас Україна? Які асоціації можна дібрати до слова Україна? Які почуття у вас виникають коли ви чуєте слово Україна?

Створіть асоціативний кущ та зачитайте.

 

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Теорія літератури.

За жанром «Чорна рада» – історичний роман, роман-хроніка.

Історичний роман – роман, у якому відтворюються події минулих часів, розповідається про життя видатних діячів.

Роман-хроніка – це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу.

ІСТОРИЧНИЙ СЛОВНИЧОК
Доба Руїни	– з часу зречення гетьманства Ю. Хмельницьким 1663 р. до 1687 р., коли гетьманом був обраний І. Мазепа.
Географічно-державний стан України	– поділ на Лівобережну (під владою Москви) та Правобережну (під владою Польщі).
Чорна Рада	– козацька рада з участю «черні» – простих селян та міщан. Ради, що носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана.

2. Робота над твором «ЧОРНА РАДА»

Перегляд Буктрейлера. Історія написання роману.

П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір побачив світ у 1857 року. «Чорну раду» Куліш планував випустити з ілюстраціями. Він сам зробив ескізи, а також залучив до створення малюнків Сергія де Бальмена (художника-аматора, рідного брата Шевченкового друга Якова де Бальмена). Пропонував також зробити малюнки й Шевченкові, однак той відмовився. Декілька Кулішевих ескізів до роману збереглися донині.

Історичною основою роману «Чорна рада» стали події 1663 р. – власне, «чорна рада» як козацьке зібрання, що відбулося в Ніжині.

 

 

 

 

Деякі претенденти на булаву не зважали на долю України та її народу, а про думали лише про власну вигоду. Вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря.

 

На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них – переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький.

 

27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка скарано на горло.

Так виглядала книга 1857 року

 «Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо – за «Чорну раду». Я вже її двічі перечитав, прочитаю і в третій раз і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі… Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому…»

(З листа Т. Шевченка до П. Куліша)

АНАЛІЗ ТВОРУ (ПАСПОРТ) «ЧОРНА РАДА» П. КУЛІША

 

Підзаголовок: Хроніка 1663 року.

Автор: П. Куліш.

Рік: 1857.

Літературний рід: епос.

Літературна течія: романтизм.

Жанр: історичний роман, роман-хроніка.

Тема: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році.

Ідея: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.

У романі зображено історичні події Доби Руїни. Переяславська угода 1654 р. – та історична подія, яка стала темою роману.

Джерела роману: «История Малороссии» М. Маркевича, «История Малой России» Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. В основу твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву в той час претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.

Сюжетні лінії: соціальна і любовна.

Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого. Проблематика «Чорна Рада». Історична доля України. Взаємини між панством та біднотою. Стосунки між Україною та Росією. Вірність обов’язку, козацька честь. Місце Запорозької Січі в історії України. Любов і ненависть. Вірність і зрада. Батьки і діти.

Історична постать і сучасність: цінність людського життя «Усякому єсть своя кара і награда од бога». Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками і старшиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями. Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей. 

Головні герої: Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник, Павло Тетеря – правобережний гетьман Васюта Золотаренко – ніжинський полковник, Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запо­розької Січі московський князь Гагін, Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман (НЕ є історичною особою); полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний). Шрам є узагальненням характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму. Петро Шраменко – його син; Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора, Меланія дружина Михайла Череваня і дочка Леся, Божий Чоловік, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич.

Сюжет: приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня; знайомство Петра Шрама з родиною Череванів; спілкування з Божим Чоловіком; бажання Шрама заручити Петра й Лесю; Шрами й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами; знайомство Лесі з Кирилом Туром; зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі; вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі; нічне викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком; гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина; зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома; покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Петра додому; перипетії в Ніжині; Чорна рада в Ніжині; обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому; пропозиція Тура по­рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього; засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника»); одруження Петра ІІІраменка й Лесі.

Яких героїв зібрав Пантелеймон Куліш у своєму романі?

Персонажі роману:

Чи співпадають ваші погляди із героями, що створив ШІ?

ПЕТРО

 

КИРИЛО ТУР

ЛЕСЯ	ЯКИМ СОМКО

 

ПОЛКОВНИК ШРАМ	ЧЕРЕВАНЬ

 

ПЕТРО ШРАМЕНКО І ЛЕСЯ ЧЕРЕВАНЬ

 

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

Заповни таблицю.

ЗНАЮ	ХОЧУ ДІЗНАТИСЯ	ДІЗНАВСЯ
___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________	___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________ ___________________	____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________ ____________________

 

Додаток В

 

Тема: ФЕМІНІТИВИ ТА ЇХ ТВОРЕННЯ

Мета:

дидактична: повторити і поглибити знання про будову слова, дати поняття про фемінітиви, ознайомити з найуживанішими суфіксами для творення фемінітивів; формувати вміння утворювати за допомогою суфіксів нові слова

розвивальна: розвивати зв’язне мовлення, образне мислення (операції аналізу, синтезу, класифікації), увагу учнів;

виховна: виховувати почуття патріотизму, за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу викликати інтерес до виучуваного матеріалу.

Тип уроку: подання нового матеріалу.

Обладнання: мультимедійний супровід уроку.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організація класу.

Учитель. Роззирніться навколо. Що ви бачите? Які звуки, розмови чуєте? Які відчуття у вашому тілі? Які емоції переповнюють?

Мій настрій		Готовність до уроку
	прекрасний		повністю готовий
	гарний		частково готовий
	не дуже гарний		не готовий

Таке повномірне уявлення цілі допомагає налаштуватися на досягнення цілі якомога ґрунтовніше. А коли забракне сил – можете сміливо повертатися до яскравих образів досягнутої цілі, щоб продовжувати шлях з її досягнення.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ХМАРИНКИ СЛІВ

1. Випишіть слова.

2. Поясніть значення слів.

3. Поділіть їх на склади.

4. Складіть речення з цими словами.

 

 

 

IІІ. Актуалізація навчальної діяльності.

Фемінітиви – це слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду за професією, видом діяльності, соціальним статусом тощо. Без використання фемінітиву ви скажете: «Міністр освіти і науки України», а з використанням фемінітиву: «Міністерка освіти і науки України». Іменники чоловічого роду мають ширше значення, відтак і трапляються частіше, ніж жіночі відповідники.

Як утворювати фемінітиви?

•    суфікс -К-, який є найпродуктивнішим, позаяк за його допомогою утворено більшість фемінітивів новотворів (доцент → доцентка, депутат → депутатка, прем’єр → прем’єрка);
•    суфікс -ИЦ-, який додається до чоловічої основи на -(Н)ИК,     -ЕЦЬ (засновник → засновниця, підприємець → підприємиця, переможець → переможниця);
•    суфікс -ЕС- додається до іншомовної основи (барон → баронеса, критик → критикеса), хоча він є найменш продуктивним зі всіх (навіть поетка витісняє поетесу, акторка – актрису);
•    зростає продуктивність суфікса -ИН-. Раніше використовувався лише в кількох словах (княгиня, графиня, кравчиня, майстриня, мисткиня), а тепер додається і до основ на -ЕЦЬ (виборець → виборчиня, фахівець → фахівчиня). І до основ на приголосний, які тривалий час вважались як такі, що непіддаються фемінізації (шеф → шефиня, член → членкиня, ворог → ворогиня, філолог → філологиня, фотограф → фотографиня).

Фемінітиви: звідки вони взялися, як ними користуватися та чому вони важливі?

Розповідає кандидатка філологічних наук Олена Масалітіна (https://www.youtube.com/watch?v=o44QwbAJL3Y&t=15s).

Історична хвилинка. Активну позицію щодо поширення фемінітивів у мовленні займають феміністки, однак це не означає, що вживання фемінітивів – це їхня прерогатива. Під дією найрізноманітніших факторів, таких як суспільні рухи, науково-технічний прогрес, розвиток комунікацій, суспільство постійно змінюється. Ролі та соціальні можливості жінок і чоловіків також повсякчас трансформуються. Ситуація сторічної давнини відмінна від сьогоднішньої. За 100 років становище жінки зазнало значних змін на краще. Колись жінки були позбавлені можливості навчатись, здобувати освіту, але сьогодні вони опановують різні види мистецтв, займаються спортом, досягають вершин у науці, вступають до війська – тож логічним і правильним буде називати їхній фах та рід занять відповідно до іменників жіночого роду.

 

https://www.youtube.com/watch?v=_zL_Y4yvqtA

Ролик розповідає про те, що таке фемінітиви, як вони утворюються і чому важливі у нашому мовленні – як у побуті, так і в професійному спілкуванні.

IV. Сприйняття учнями нового матеріалу.

Утворіть фемінітиви від іменників ч.р., де це можливо та складіть невеличку фемінистичну розповідь або есе – п’ятихвилинку з використанням фемінітивів.

Президент – Поет – Вчитель – Волонтер – Плавець –

Посол – Професор – Репетитор – Бізнесмен –

Феміністична розповідь.

Я – професорка, докторка наук, викладачка, президентка, юристка, вчена, експертка, очільниця, виступаюча, авторка, співаторка, тренерка. Ну і багато всього іншого. Мої подруги – адвокатеси, правозахисниці, проректорки, доцентки, працівниці, письменниці, громадські діячки, бухгалтерки, керівниці – перелік також можна продовжувати. Бо їх багато. Жінок. Посад. І фемінітивів. Ну нехай трохи менше, ніж слів у мові.

Фемінітиви органічно вписуються в сучасне життя.

В оголошеннях газети ми читаємо, що запрошують на роботу дизайнера/-ку або перекладача/-ку. У запрошеннях чи офіційних листах все частіше жінок-керівниць називають директорка, головна лікарка. Та й самі жінки все частіше називають свої посади та професії – координаторка, експертка, бібліотекарка.

Складіть оголошення з використанням фемінітивів.

Випишіть фемінітиви з поданого тексту.

Напевно, не всім подобаються «фотографиня», «мисткиня», «міністерка», «філологиня» чи «історикиня». Але варто не забувати про існування чималої кількості слів, уживаних для позначення і чоловіків, і жінок. Здебільшого йдеться про назви професій, керівних посад та звань. Причина – раніше такі професії мали тільки чоловіки. Але з часом все змінюється, і тодішній прем’єр цілком може стати прем’єркою, а директор – директоркою. Цікавий нюанс: слово «доярка» відоме усім, але мало хто знає, що саме від нього утворюється «дояр». А от медбрат, до якого ми звикли в розмовному спілкуванні, в ділових документах згідно із вимогами позначається як «медсестра» незалежно від статі.

Складіть діалог з використанням фемінітивів.

 

Не забувайте про необхідність «плекати мову і полоти бур’ян», а також про те, що двері слід відчинити пані директорці, а до доповіді запросити кандидатку наук.

Варто пам’ятати, що мова – це природна стихія. Нехай мине трохи часу, допоки в усній мові нормалізується форма міністерка чи міністриня, і набуде нейтрального значення – тоді час і самі мовці врешті усталять це питання. Лікарка, режисерка, директорка – це давно ок, чогось саме ці форми прижилися – адже у мові більшість рішень завжди спільні рішення.

Але насправді – як вам більше подобається. Бо фемінітиви – це красиво.

V. Рефлексія.

Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:

Найбільші труднощі я відчув ...

На наступних уроках мені хотілося б ...

Я зрозумів, що ...

 

Додаток Г

 

Тема: ФРАЗЕОЛОГІЗМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ФРАЗЕОЛОГІЗМ, ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Мета даного уроку: ознайомити учнів із концепцією фразеології як важливого розділу мовознавства та дати їм розуміння про фразеологізми та їхнє лексичне значення. Розвинути навички пошуку фразеологізмів у текстах, а також вміння пояснювати їх лексичне значення. Вдосконалити учнівські навички з використанням фразеологізмів у письмовому та усному мовленні. Сформувати у свідомості учнів мовну культуру, закріпити любов до рідної мови та поглибити їх зацікавленість у вивченні різноманітності української мови.

Тип уроку: урок ознайомлення та впровадження нових знань.

Обладнання: мультимедійне обладнання для представлення електронних презентацій. Також можуть бути використані додаткові матеріали, пов’язані з фразеологією, для більш глибокого розуміння предмету.

Бажаю успішної роботи на уроках та наснаги у досягненнях поставленої мети та завдань!

ПЕРЕБІГ  УРОКУ

І. Організаційний момент.

Нещодавно ми завершили вивчення захоплюючого розділу мовознавства – «Лексикологія». Сьогодні ми розпочинаємо нову подорож у світ мови, у розділ, що називається «Фразеологія».

ІІ. Зацікавлення.

Дорогі діти, давайте зараз спільно зафіксуємо тему та мету сьогоднішнього уроку. Щоб ви краще уявили собі, що таке «Фразеологія», пропоную вам спостерігати за екраном та виявляти фрази, які можуть бути замінені одним словом, на їх значення (надається діалог з використанням фразеологізмів).

 

Увага, діти! Зверніть увагу на цей діалог, на фрази, які можна замінити одним словом, за їх значенням.

Ваше завдання: знайти та з’ясувати значення цих фразеологізмів, а потім замінити їх одним словом.

Бабуся: Оленко, сядь біля мене. Останнім часом новини такі, що у мене «голова йде обертом». Справжні турботи навколо.

Онучка: Ой, бабусю, я теж побачила новини. Вони такі ж приголомшливі. Той хлопець з нашого двору вчора «зник, як крізь землю провалився». Я сподіваюсь, що з ним все гаразд.

Бабуся: Оленко, ти вже давно ходиш до школи. Пам’ятаєш, як тобі говорила, що допомагати однокласникам списувати – це не добре? Ти робиш їм «ведмежу послугу».

Онучка: Але мені здалося, що це просто допомога. Але тепер я зрозуміла, що такі «ведмежі послуги» можуть їх пошкодити.

Бабуся: Ти вже розумієш значення чесності, Оленко. А моя бабуся завжди казала, що «вона все життя працювала, рук не покладаючи». Та пам’ятай, працювати – це важливо, але і час для відпочинку треба знайти.

Онучка: Так, бабусю, ти права. А ще сьогодні мені подруга розповіла таку неймовірну новину, що мені просто «відібрало мову».

Бабуся: Спокійно, онучко. Я розумію, що іноді новини можуть бути дуже шокуючими. А як ти впораєшся зі своєю домашньою роботою?

Онучка: Бабусю, мені здається, що я «кручуся, як білка у колесі». Роботи так багато, а часу майже немає.

Бабуся: Ти не одна така, Оленко. Але важливо знати розумний баланс між роботою та відпочинком. Пам’ятай, що життя – це не тільки праця, але й радість і спілкування.

Онучка: Дякую, бабусю. Твої слова завжди допомагають мені розібратися в різних ситуаціях.

Бабуся: Я завжди готова підтримати тебе, дорогенька. Пам’ятайте, що навіть у важкі години можна знайти вихід!

ІІІ. Засвоєння опорних знань.

Будь ласка, зафіксуйте у своїх зошитах визначення понять «Фразеологія» та «Фразеологізм».

Фразеологія – це розділ мовознавства, який спеціалізується на вивчених фразеологізмах.

Фразеологізм – це стійке поєднання слів, яке за своїм значенням еквівалентне одному слову. Наприклад, «розбити глек» означає «посваритися», а «за царя Гороха» – «давно».

Зіставте фразеологізми з їхніми визначеннями:

Орати носом – Цікаво запам’ятати, пропустити щось через недбалість

Водити за ніс – Засинати в сидячому положенні

Випустити з-під носа – Цікаво запам’ятати

Клювати носом – Відчувати голод, нічого не поїсти

Встромляти носа – Вводити в оману, обдурювати.

Зарубати собі на носі – Опинитися у ситуації, коли обличчям вперед упав у щось

Ріски в роті не мати – Витрачати час на пусті справи.

Гав ловити – Співвідносити себе з чужими справами

Правильно:

Орати носом – Опинитися у ситуації, коли обличчям вперед упав у щось

Водити за ніс – Вводити в оману, обдурювати

Випустити з-під носа – Пропустити щось через недбалість

Клювати носом – Засинати в сидячому положенні

Встромляти носа – Співвідносити себе з чужими справами

Зарубати собі на носі – Цікаво запам’ятати

Ріски в роті не мати – Відчувати голод, нічого не поїсти

Гав ловити – Витрачати час на пусті справи

Підготувати візуалізовані постери для презентації фразеологізмів (випереджувальне завдання)

 

   

 

Творче ательє «Живий фразеологізм»

За допомогою декорацій та аксесуарів створити «живий фразеологізм». Ваше завдання – продемонструвати життя фразеологічного виразу, який Ви вибрали, і одночасно пояснити його значення.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

V. Рефлексія.

Як пройшов сьогоднішній урок? Чи досягли мету? Які навички ви засвоїли? Які нові знання ви отримали?

VІ. Оцінювання.

 

 

ЗМІСТ

 

 

Анотація...........................................2

Вступ.............................................3

Розділ 1. Теоретичні аспекти використання ігрових завдань та інтерактивних технологій у навчанні української мови і літератури              5

Розділ 2. Практична реалізація: впровадження ігрових методів та інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури              13

Висновки..........................................28

Список використаних джерел...........................29

Додатки...........................................30