5 березня о 18:00Вебінар: Дизайн продуктивного уроку біології

Методична розробка "Формування практичних компетентностей на уроках географії"

Про матеріал
Практична спрямованість шкільної географії - це не тільки педагогічна та методична категорія, це принцип навчання і, в свою чергу, поняття, що включає оволодіння вміннями і застосування географічних знань і умінь у повсякденному житті.
Перегляд файлу

ДПТНЗ « Переяслав – Хмельницький ЦПТО»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування практичних компетентностей на уроках географії

 

Підготувала викладач Оганесян Л.О.

 

 

                 

   

 

 

 

 

 

 

 

Переяслав-Хмельницький 2020

 

ЗМІСТ

 

І ВСТУП ____________________________________________________1

ІІ ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ_____________________________________3

1.  Робота з картами__________________________________________  4

2.  Самостійні роботи з підручником і спеціальною

 літературою______________________________________________  8

3. Робота на місцевості______________________________________8

4. Систематизація і обробка результатів географічних

 спостережень _____________________________________________11

5. Робота з наочними посібниками (колекціями

 гірських порід, мінералів, таблицями, картинами тощо)________ 11

6. Побудова діаграм, схем, графіків, профілів,

 картограм тощо___________________________________________ 12

7. Розв’язування географічних задач__________________________14

 8. Дослідницька діяльність__________________________________15

  9. Уроки-практикуми______________________________________ 17

 

ІІІ ВИСНОВКИ_______________________________________________20

 

ІV СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ___________________21

 

ВСТУП

 Жодна з галузей людського життя так не зазнає змін і трансформацій, як освіта. Вона зобов’язана йти на крок вперед, бо це робота не одного дня чи року, її результат запрограмований на десятиліття. І саме від кожного конкретного педагога залежить розвиток держави і суспільства в майбутньому. І не важливо, де працює вчитель у місті чи селі, у престижній гімназії  чи у ЦПТО. Він несе на собі відповідальність за формування нового покоління, за розвиток нової генерації мислителів і творців. А для цього потрібно бути творчою особистістю, здатною постійно вдосконалюватися, змінюватися за покликом часу, знаходити нові підходи до учня, прагнути бути цікавим для покоління андроїдів і крутих гаджетів. 

         Хороший урок той, де панує ділова, творча атмосфера, де бажання учнів міркувати б’є ключем, де вони охоче вступають в діалог з учителем, один з одним. Адже хороший урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він насичений різноманітними навчальними ситуаціями і кожна з них викликає в учнів велику кількість запитань, сумнівів, здивування, а часом і настороженість. Так народжуються в діяльності учнів дорогоцінні моменти, які підводять їх до пошуків, здогадок, до самостійної творчості.

       У Концепції  загальної середньої освіти  зазначено:  «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини, яка здатна критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

       Завданням сучасної географічної освіти є здійснення переорієнтації її цілей на формування таких життєво важливих компетентностей школярів, які сприяли б їхній адаптації до активної участі в житті суспільства, зокрема відносин у системі «людина – суспільство – природа».

Компетентність – це готовність та здатність застосовувати сукупність особистісних якостей (знань, умінь, цінностей, досвіду та ін.) для розв’язання навчальних та реальних життєвих проблем у стандартній і нестандартній ситуаціях.

У формуванні компетентності велике значення має географічна освіта. Географія – це єдина навчальна дисципліна, яка, маючи величезний світоглядний потенціал, формує у молоді комплексне узагальнююче уявлення про Землю як планету людей, виховує патріотизм і любов до свого краю, вчить орієнтуватися в складних світових соціально-економічних процесах, що постійно змінюються.

 Завдання, яке я ставлю перед собою - виховати творчу особистість, гармонійно розвинену, активну, яка буде здатна навчатися протягом життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.

 Викладаючи свій предмет, велику увагу приділяю розвитку творчих здібностей учнів, створюючи для цього на уроках географії атмосферу зацікавленості. Під керівництвом вкладаача учні включаються в пошук істини і досягають її розкриття власними зусиллями, працею, тобто вчаться мислити.

  Сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учнів. Конструюючи урок, здійснюю творчий підхід – створюю щось нове, експериментую. Я вважаю, що вивчення географії неможливе без набуття практичних умінь і навичок. Надати учням можливість активно навчатися, здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, довести існування в природі закономірних зв’язків між її складовими – ось завдання вчителя, яке можливе реалізувати через виконання творчих практичних завдань.

 

 

ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ.

Перетворення  життя сучасного суспільства пов'язані з особливим періодом його розвитку - епохою інформатизації та глобалізації. Зростаючий швидкими темпами обсяг інформації, поява нових технологій в науці та на виробництві, збільшення ролі всесвітніх економічних, політичних, соціокультурних та інших форм відносин проникають у всі сфери діяльності, в тому числі в географічну науку. Життєві орієнтири зумовлюють її розвиток, масштабність і ретельність географічних досліджень, своєчасність використання даних, особливо у вирішенні сучасних глобальних проблем.              

Поряд з формуванням системи міцних знань в учнів в даний час стає важливим надати допомогу в оволодінні певними комплектами умінь і способів дій. Навчальний процес необхідно побудувати так, щоб знання стали фундаментом практичної діяльності, тобто стали дієвими. Одна з найважливіших - формувати у школярів знання та вміння (пізнавальні, практичні), застосовувати географічні знання в повсякденному житті, тобто реалізувати на практиці компетентнісний підхід. Одним із шляхів досягнення перспектив є посилення практичної спрямованості шкільної географії.                   

Практична спрямованість шкільної географії - це не тільки педагогічна та методична категорія, це принцип навчання і, в свою чергу,  поняття, що включає оволодіння вміннями і застосування географічних знань і умінь у повсякденному житті. Діяльність учня повинна бути  вмотивованою, оптимістично налаштованою, соціально значущою, відповідальною, креативною. При цьому вчитель не просто носій інформації, а друг, порадник, консультант.

При вивченні географії передбачається кілька видів програмних практичних робіт:

                  1 робота з картами;

                  2  робота з підручником і спеціальною літературою;

      3  робота на місцевості;

      4 систематизація і обробка результатів географічних спостережень;

      5 робота з наочними посібниками (колекціями гірських порід, мінералів, таблицями, картинами тощо);

     6 побудова діаграм, схем, графіків, профілів, картограм тощо;

     7  розв’язування географічних задач;

     8  дослідницка діяльність;

     9 уроки-практикуми.

Робота з картами

            Виходячи із  основних компетентностей, що розкриваються  Державним стандартом  базової і повної середньої освіти  та завдань природничих дисциплін   географічний компонент спрямований на засвоєння учнями знань про природну і соціальну складову географічної оболонки Землі, формування в учнів комплексного, просторового, соціально орієнтованого знання про планету Земля у результаті застосування краєзнавчого, регіонального і планетарного підходів та усвідомлення цілісного географічного образу своєї країни.  Необхідною складовою успішного навчання з географії є освоєння картографічної грамотності, яка є складовою просторової компетентності,  адже знання карти для сучасної людини не менш важливі, ніж комп’ютерні. Будь-який текст не може настільки зрозуміло і швидко пояснити взаємне розташування пунктів чи інших об’єктів, як це відображає карта. Сучасний урок географії  не можна уявити без використання географічної карти.  Карти – важливий засіб пізнання навколишнього світу. Робота з картоогрфічним матеріалом  сприяє розвиткові уяви, пам’яті, логічного мислення і мови учнів, умінь аналізувати, порівнювати, зіставляти  і робити висновки. З огляду на величезну роль карти і картографічного методу в географії, мною значна увага приділяється формуванню картографічної компетентності.

          Картознавча компетентність  - це сукупність здібностей учнів використовувати засвоєні картографічні знання, уміння і навики для вирішення практичних і теоретичних завдань в реальних умовах життя.  Вона інтегрує  сукупність  таких життєвих компетентностей: комунікативної, інформаційної, професійної . Картознавча компетентність учнів забезпечує виконання багатьох навчальних та життєвих завдань людини.

В  процесі вивчення географічної карти та роботи з нею вирішуються три основних завдання: навчити учнів розуміти карту, читати карту і знати карту.

    Розуміти карту — це означає засвоїти основні її властивості, види карт, умовні позначення, прийоми використання.  Етап розуміння   карти учні здійснюють за алгоритмом :

1.Прочитай назву карти і її масштаб.

2.Вивчи легенду карти.

3.За допомогою легенди визнач зміст даної карти.

           4.Знайди на карті задану територію і, використовуючи  легенду й номенклатуру, розкажи про те, що показано на карті.  

             Наприклад,  щоб  визначити  абсолютні висоти місцевості, треба знати, що на фізичних картах абсолютна висота рельєфу зображена за допомогою горизонталей. Горизонталі для позначення висоти рівнин проводять зеленим або жовтим кольором, гір - коричневим, а позначення глибини океанів і морів — синіми тонкими лініями через певну відстань — як правило, це кількасот метрів. Рельєф між горизонталями фарбують пошарово. За шкалою висот і глибин на фізичних картах визначають висоту та глибину рельєфу.

     Читати карту — це вміти за поєднанням умовних знаків виявити розміщення і взаємозв’язки явищ природи та людської діяльності. Це уміння я формую в результаті виконання  численних вправ. Щоб вміти читати карту, учні повинні спочатку опанувати картографічну грамоту. При роботі з картою орієнтуюсь на три рівня читання карти.

       Перший рівень - це елементарне читання плану та фізичної карти, коли учні працюють з картою, спираючись на свій життєвий досвід.  Властивості об'єктів усвідомлюються за їх зовнішнім виглядом . (Це - річка Дніпро , Київ, міст на річці, населений пункт).

            Другий рівень - до досвіду підключаються географічні знання . Учень повинен за допомогою карти розповісти про властивості об'єктів, відображених на ній, і відтворити просторове уявлення про розміщення і взаємне розташування об'єктів. Вивчення та аналіз карти закінчуються складанням географічних описів чи характеристик.

           Наприклад, при повторенні географії материків або океанів у 10 класі даю таке завдання: здійсніть  подорож навколо материка або по карті півкуль від берегів Азії до берегів Північної Америки, називаючи океани, моря, протоки, затоки, острови, півострова, що зустрічаються в дорозі. Завдання можна ускладнювати: назвіть з якими народами ми зустрінемося, які тварини і рослини  там поширені .

        Третій рівень - включає знання самої карти і її можливостей як джерела знань , і на цьому рівні широко залучаються отримані географічні знання. У сукупності з'являється можливість скласти комплексну характеристику територій , виявити її просторові та природні особливості, взаємозв'язок і причинність явищ .  Наприклад, прийом "Географічні силуети". Спочатку учень по контурах тільки впізнає і називає материк, потім відповідає на питання: в якій півкулі знаходиться материк? Як це впливає на природу материка? Які океани його омивають?

         Знати карту — це означає чітко уявляти по пам’яті взаємне розташування, відносні розміри, форму і власні назви об’єктів, що вивчаються в курсі шкільної географії. Знання карти досягається в процесі вивчення географічної номенклатури. З метою закріплення в пам'яті картографічного образу і пов'язаного з ним його географічної назви я, під час роботи з картою намагаюсь зацікавити учнів, наприклад, повідомляю про походження назви, про цікаві факти, приурочені до даного об'єкта. Часто в самій назві географічного об'єкта закладений глибокий зміст, і тлумачення його допомагає не тільки запам'ятати назву, але й зрозуміти його сутність. Такі прийоми , звичайно , збуджують інтерес, внаслідок чого учні легше запам'ятовують не тільки назву, а й картографічний образ об'єкту.

            Старшокласники вчаться просторово мислити, аналізувати й узагальнювати. Наприклад, прийом «Німа карта» це зручний метод перевірки знання географічної номенклатури в 10 класі. При вивченні теми «Політична карта світу» демонструю на екрані учням контурні карти з позначеними цифрами на контурах країн. Учням  потрібно правильно назвати географічний об'єкт, який знаходиться під відповідною цифрою. Учням дається завдання згрупувати держави по їх положенню : а) на материку , б) на островах і півостровах ; в) не мають виходу до моря ; г) виходять до  морів ;

 д) розташовані на узбережжях Атлантичного океану і Середземного моря і т . д.

              Цікавими прийомами при вивченні фізичної та економічної географії України та   соціально-економічної географії світу є складання ментальної карти,  та карти-анаморфози.

        Для кращого розуміння географічної карти та удосконалення умінь працювати з нею суттєву допомогу учням надає робота з контурними картами. За ним зручно проводити вимірювання довжин, площ, напрямків, прокладку маршрутів, нанесення точок за заданими координатами, роботи по встановленню на карті природних і штучних кордонів (виявлення кордонів басейну річки, географічного ландшафту, адміністративних одиниць, промислових округів, ареалів).

      Для формування картознавчої компетентності на уроках географії я використовую різноманітні засоби навчання: електронні атласи і посібники, відеофільми, презентації, анімації.

 

 

2 Самостійні роботи з підручником і додатковою літературою.

     Одне з головних задач учителя географії – навчити учнів самостійно користатися різною літературою. Якщо на уроці дати гарну книгу з географії, навчити вдумливо читати цю книгу ( а читати її обов’язково з картою), то вивчення географії буде успішним. Тому на уроках підручник використовується для самостійного одержання знань. Але тому, що матеріалу багато, учні працюють по групах, обговорюючи матеріал і, заощаджуючи час.Ось деякі завдання для роботи з підручником, які можна використовувати: 

- переказ тексту підручника ; 

-складання плану тексту параграфа, спочатку простого, а потім          складного; 

-заповнення таблиць на основі питання тексту; 

-пошуки відповідей-пояснень на поставлені питання; 

-порівняння різних географічних об’єктів на основі тексту параграфу; 

-виписування з тексту підручника різних фактів. 

3 Робота на місцевості

Тільки на уроках не можна вирішити всіх виховних і освітніх задач. Саме органічне поєднання навчальної та позакласної роботи допомагає учителю досягти успіхів у навчанні і вихованні учнів.

Серед основних напрямів підготовчої роботи з учнями на місцевості можна виділити наступні:

- визначення мети і задач;

- вибір району польових робіт і шляху руху;

- вибір об'єктів для дослідження;

- підготовка картографічного матеріалу;

- підготовка необхідного спорядження;

- тренування учнів у виконанні окремих завдань;

- конструювання індивідуальних завдань із урахуванням інтересів і нахилів кожного учня;

- складання плану роботи на місцевості;

- організаційна підготовка групи до майбутньої роботи.

Учні, як правило, не мають навичок польових робіт (топографічних, вимірювальних). Від цього страждає якість виконання завдань. Тому окрім попередньої роботи в групі вчитель дає учням домашнє завдання: визначити середню довжину свого кроку, потренуватися в зніманні місцевості біля свого будинку в заданому масштабі, провести нівелювання невеликого відрізку шляху. По результатам виконання даних завдань вчитель робить висновки про те, як учні будуть працювати на місцевості і над якими типовими помилками необхідно ще попрацювати. Така робота допомагає швидко ліквідувати прогалини у знаннях і вміннях учнів. До практичної роботи на місцевості я ставлю такі вимоги:

1. Записи про виконання тієї чи іншої роботи у щоденнику під час екскурсії мають бути найбільш стислими.

2. Зошит має бути невеликого формату.

3. Записи ведуться на одній сторінці листа з виділенням окремої сторінки для кожного етапу роботи.

4. Наявність вклеєних у зошит необхідних карток із завданнями.

  Після того, як було сформовано мету і задачі екскурсії, я  продумую, що мають зробити учні на кожному із етапів заняття.

Основними етапами роботи під час екскурсії є:

Підготовчий етап:

- розподіл  на групи (по 4 учні);

- складання списку необхідного обладнання

- підготовча бесіда (озвучується час та місце збору, маршрут екскурсії, її мета, окремі деталі порядку виконання завдань на місцевості, бесіда про правила дорожнього руху та застереження травматизму тощо).

Польовий етап:

- шикування  по групах, розповідь учнів про готовність до роботи, отримання спорядження;

- вихід на маршрут (викладач встановлює порядок руху груп, розповідає план маршруту ;

- отримання індивідуальних та групових завдань;

- виконання учнями практичних завдань на місцевості, надання допомоги, отримання консультацій;

- отримання групами додаткових завдань (у разі дострокового виконання попередньо отриманого завдання);

- збір учнів та підведення підсумків їх роботи;

- повернення до начального закладу .

Як на підготовчому, так і на заключному етапах практичної роботи на місцевості під час екскурсії я знайомлю учнів зі звітами минулих років. Це допомагає  критично відноситися до своєї роботи, не переоцінювати її рівень, вчитися уникати типових помилок і підтримувати певний інтерес до роботи на місцевості.

4 Систематизація і обробка результатів географічних спостережень

Одним із найважливіших завдань науки є систематизація знань. Вона дозволяє прослідкувати у явищах, що досліджуються ,певний порядок, підсумовувати знання про їх подібність і відмінність і разом з тим полегшувати процес вивчення складних систем, дає можливість швидше виявити їх закономірності. Видами систематизації є класифікація, типологія, групування, районування.

     Підведення підсумків практичної роботи на місцевості проходить на спеціальному уроці і, найчастіше, у вигляді конференції. До цього уроку учні оформлюють щоденники, записують результати спостереження, комплектують колекції гербарію, мінералів тощо . Учні захищають свої роботи, подані у вигляді звіту експедиції.

  1. Робота з наочними посібниками (колекціями гірських порід, мінералів, таблицями, картинами тощо)

 

       Принцип наочності є одним з важливим для організації ефективного процесу навчання географії . Адже без чуттєвої основи засвоєні географічні знання будуть формальними. Вони, у кращому випадку, запам’ятаються учнями, але не будуть для них зрозумілими і осмисленими.

"Слово, - зазначав визначний фізіолог І.П.Павлов, - яке загубило зв’язок із реальними предметами і явищами, що ним позначаються , перестає бути сигналом для суб’єкта, втрачає для нього своє пізнавальне значення”.

 Суть принципу наочності полягає у створенні образів, конкретних уявлень, на основі яких будується навчально – пізнавальна діяльність учнів, спрямована на оволодіння системою географічних уявлень, знань і понять.

    Реалізувати принцип наочності у процесі навчання географії – означає створювати нові, доповнювати, збагачувати й розшифровувати існуючі у свідомості учнів чуттєві образи й уявлення об’єктів навколишнього світу шляхом цілеспрямованого безпосереднього і опосередкованого чуттєвого пізнання.

Він втілюється через такі групи засобів:

1.Натуральні об’єкти  (колекції, гербарії і т.д.)

2.Зображення натуральних географічних об’єктів і явищ :

    а) об’ємні моделі (моделі форм земної поверхні, господарських об’єктів і т.д.);

    б) плоскі ілюстровані посібники (настінні картини, малюнки, фотографії, портрети,кінофільми, відеофільми, комп’ютерні зображення). Засоби навчання цієї групи також сприяють утворенню конкретних уявлень і понять про природні й господарські об’єкти і явища.

  1. Побудова діаграм, схем, графіків, профілів, картограм тощо

        Викладання економічної географії немислиме без залучення цифрового матеріалу, кількісних показників і характеристик. Але неприпустиме зведення його застосування до простого заучування цифр, які довго в пам’яті не затримаються. Набагато важливіше використати цей матеріал для виведення певних закономірностей, формулювання висновків, які базуються на вмінні аналізувати числовий матеріал.

Функції графічних зображень :

 - графічні ілюстрації забезпечують наочність навчання;

-формують живе, конкретне уявлення про кількісні показники;

- викликають інтерес учнів, привертають їх увагу;

- допомагають засвоєнню та запам’ятовуванню матеріалу;

-допомагають встановити зв’язки між величинами;

- дозволяють економити час, так як необхідні висновки з статистичних даних сприймаються на зір та швидко усвідомлюються;

-вміння і навички учнів в роботі з графічним матеріалом мають велике практичне значення в подальшому житті, що важливо з позицій компетентісного підходу до навчання .

        Основними типами графічних ілюстрацій в економічній географії є графіки та діаграми. В суспільній географії вони використовуються в таких випадках:

1 для порівняння об’єктів за величиною (площ, довжини, об’ємів тощо);

2 для ілюстрування кількісних і якісних змін в часі (наприклад, динаміки кількості населення чи зміни статево-вікової структури населення тощо);

3 для порівняння структури явищ і об’єктів в їх кількісному виразі (наприклад, питома вага різних етнічних груп населення від загальної кількості населення країни);

4 групування об’єктів за тими чи іншими ознаками (наприклад, за густотою населення).

 Графіки найчастіше застосовують для ілюстрації процесу розвитку, показу змін в часі.

Діаграми – для порівняння величин, структури, аналізу інших кількісних показників.

Прийом побудови графіка має такі етапи:

1 підготовка до складання (розуміння значення графіка, пошук статистичного матеріалу, вибір форми графічної побудови)

2 побудова та оформлення (визначення розміру, масштабу, розмітка олівцем шкали, кінцевий результат)

3 аналіз (з’ясування за допомогою графіка тенденцій в розвитку того чи іншого явища)

 

7  Розвязання географічних задач

      Сьогодні якість знань визначається не стільки тим, що знає і може відтворити учень, скільки тим, як він уміє ними скористатися. Слабкою ланкою навчальних програм з природничих наук в основній школі залишається перевантаженість теоретичними знаннями й відірваність від практичних потреб у житті. Як наслідок, молода людина, що 10—11 років навчалася в школі, у багатьох життєвих ситуаціях відчуває себе безпорадною, оскільки її не навчили або недостатньо закріпили вміння застосовувати отримані знання в житті.

Сучасна географічна освіта передбачає всебічний розвиток особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб. Зміни, які відбуваються в нашій державі, потребують змін і в рівні компетенцій нинішніх учнів, що стануть громадянами нової України. Знання, які дає навчальний заклад, повинні мати більшу практичну спрямованість.

     Задачі з географії розраховають на учнів, яким цікавий предмет, і передбачають таку мету:

- формувати практичні вміння й навички;

- розвивати логічне просторове мислення;

- формувати пізнавальні інтереси;

- розвивати активність, цілеспрямованість і наполегливість;

- виявляти й заохочувати здібних учнів;

- готувати учнів до конкурсних випробувань.

Систематичне розв'язування задач, поглиблене вивчення теоретичного матеріалу стане вагомим кроком у підготовці дітей до  диспутів, турнірів, всеукраїнських олімпіад з географії та вступу до вищих навчальних закладів.

8 Дослідницька діяльність

          Подальший розвиток суспільства можуть забезпечити лише творчо обдаровані, високодуховні особистості. Для повноцінного розвитку здібностей учнів необхідне поєднання репродуктивних, частково пошукових та творчих завдань. У процесі виконання цих завдань в учнів виявляються та розвиваються творчі здібності: критичне мислення, здібність переносити знання в нову ситуацію, ініціатива в пізнавальній діяльності.

       Однією із форм навчання учнів, що має пошукову спрямованість є уроки-дослідження, дослідницькі завдання. Вони мають бути різні за обсягом та розраховані на різний термін виконання: короткострокові завдання, які розраховані на вирішення під час одного уроку і вимагають переосмислення раніше засвоєних знань і роботи з різними джерелами; довготермінові дослідницькі завдання, розраховані на виконання впродовж декількох уроків, протягом вивчення теми.

Система таких завдань залучає ЗМІ, інтернет до пошуку необхідної інформації. Відомо, що вплив ЗМІ на життя підлітків очевидний, який фактично формує світогляд, інтереси, моральні цінності у значної частини молоді. Тому найкраще, коли поєднується допитливість, ініціативність дітей з педагогічною спрямованістю пошукової діяльності.

Наприклад, у темі "Населення України. Демографічна ситуація в Україні" дослідити зміну кількості учнів навчального закладу протягом десяти років, кількості населення свого міста, виявити основні причини зниження кількості населення в місті і Київській області. Аналізуючи демографічну ситуацію, запропонувати свої пропозиції, свій проект щодо поліпшення ситуації в місті, області.

У темі "Трудові ресурси України" проаналізувати зайнятість трудових ресурсів свого міста,  області. Щоб хопити роботою всіх учнів, доцільно поділити їх на групи:

І група – аналізує економічно активне населення міста, його зайнятість в галузях господарства.

ІІ група – аналіз стану безробіття, складання діаграми за роками, виявлення причин.

ІІІ група – аналіз найбільшого попиту професій на ринку праці міста і області.

Розвитку дослідницької та пошукової роботи на уроках географії сприяють нестандартні уроки – експедиції, подорожі, ділові та рольові ігри. Такі уроки наближають учнів до реального життя, сприяють формуванню навичок самостійно працювати з додатковою літературою, розв’язувати проблемні питання.

Напрямками географічних досліджень можуть бути: актуальні питання природокористування, перетворення ландшафтів під впливом антропогенного фактору, рекреаційного використання територій області та інші. Важливо, щоб учні використовували різні методи дослідження – моделювання, картографічний, прогностичний.

Учням пропонується підготувати маршрут для знайомства жителів України з Індією (або іншою державою). Через які міста проляже маршрут? Що побачать туристи, як необхідно вдягнутися, коли краще здійснити екскурсію?

Учні моделюють засідання Ради Європейського Союзу з обговоренням можливості вступу України в ЄС.

Як показує практика, існує багато шляхів для розвитку творчого мислення учнів, але слід враховувати, що всі інновації повинні бути правильно організовані. На кожному уроці треба створювати атмосферу сприятливого мікроклімату, щоб учні бажали висловлювати свої думки, брати на себе відповідальність за особисте навчання.

9 Уроки - практикуми

Метою таких уроків є подолання розриву між здобуттям знань та їх практичним застосуванням, формування вмінь застосовувати теоретичні знання на практиці. Уроки-практикуми проводяться у формі практичної роботи,   на основі інтерактивних технологій із завданням різного рівня складності. Використовуюю на таких уроках і творчі завдання з урахуванням міжпредметних зв’язків, що сприяє розвитку учнів, допомагає їм переконатися в єдності світу. Творчі завдання ставлять учнів у ситуацію наукового пошуку, коли учень сам стає першовідкривачем загальновідомих істин.

Зараз стає популярною проектна технологія. Головні умови роботи над проектом:

  • здатність чітко, систематично виконувати сплановану роботу, що є обов’язковою умовою для розвитку учнів;
  • бажання учнів працювати в роботі над проектом;
  • спільну роботу вчителя і учнів по проекту слід доводити до кінця, розбиваючи на етапи;
  • доступність інформації про хід проекту.

Проекти бувають короткотермінові – від 1 уроку до 1 тижня, середньотермінові – від 2-х тижнів до місяця, довгострокові – від 2-х до 3-х місяців.

Для деяких учнів, що люблять працювати з комп’ютером, можна давати індивідуальні завдання.

Учні старших класів можуть написати реферат, при цьому слід їм нагадати, що треба дотримуватися авторських прав.

На вивчення теми «Галузі промисловості» відводиться 10-12 годин, а підсумковим уроком є урок-презентація на тему «Якби я був директором…» За два тижні до цього уроку учні поділяються на групи, кожна з яких презентує своє підприємство.

У рамках теми «Господарство» у 9 класі під час вивчення питання «Сучасна організація виробництва і типи підприємств за формою власності в Україні»  можна провести урок-екскурсію «Підприємства мого міста».

Набагато більші можливості дає вчителеві використання геоінформаційних технологій, тобто використання електронних карт, можливостей інтернет-ресурсів.

Географія – це предмет, який особливо потребує актуалізації матеріалів, що не завжди встигають за змінами сучасного світу.

Теоретично не цікаво вивчати країну, де ти ніколи не був. Але мультимедійні програми дають змогу поєднати текстову і графічну інформацію зі звуком, відео фрагментами, слайдами.

Уроки-презентації дають можливість вивести на великий екран і створити образ об’єкта, явища, навколишньої природи. Можна комбінувати, використовувати фрагменти презентації і працювати з текстом, картою, підручником.

«Плюсами» таких уроків є підвищення ефективності засвоєння нових знань, можливість використовувати слайди як наочність, яскравість і незвичайність нового легко засвоюється.

Робота з підготовки велика, але відгуки учнів позитивні.

На уроках географії якнайчастіше використовую таку форму роботи як урок-подорож. Дані уроки дають можливість учням розвивати фантазію, сприяють активності учня на уроці. На цих уроках також використовуються комп’ютерні технології: уривки з документальних фільмів, презентації що учні мають змогу подивитися на мультимедійному проекторі активізують пізнавальну активність при їх обговоренні.

Для розвитку самоосвітньої компетентності учні отримують випереджувальні завдання в формі доповідей або рефератів.  Їх захист я пропоную готувати в вигляді презентацій PowerPoint, які використовуються на уроці при розгляді нового матеріалу. Для закріплення матеріалу використовується тестова оболонка My Test. Учні самі готують тестові завдання, що сприяє не тільки активному запам’ятовуванню матеріалу, але й спонукає учня при підготовці використовувати різні джерела інформації.

Використання робіт учнів на уроках показує  значимість їх роботи, адже цікаво робити те, що дає конкретний результат. Зацікавленість в результатах своєї роботи дає, в свою чергу, якість. В нашому випадку – це якісне засвоєння знань і формування життєво необхідних компетентностей.

Крім презентацій доцільно давати завдання на складання кросвордів, ребусів, шарад, віршів, які розвивають в учнів крім самоосвітньої компетентності  компетентність продуктивної творчої діяльності та інформаційну компетентність.

       Формування людини як члена суспільства пов’язане з розвитком полікультурної компетентності. Для цього на уроках географії мною використовуються випереджувальні завдання, наприклад: підготовка рефератів, презентацій з використанням фото представників різних народів та їх культурні досягнення  (архітектурні пам’ятки, твори живопису, тощо). На уроках географії я заохочую учнів (особливо в старших класах) до обговорення міжнародних новин, в тому числі і політичного характеру (події в гарячих точках, рішення міжнародних конференцій та їх вплив на Україну).

Вивчення географії на сучасному етапі неможливе без набуття практичних умінь і навичок , які формуються під час виконання практичних робіт. Саме практичні роботи дають учням можливість активно навчатися, проводити пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати процеси і явища, що відбуваються в оболонках Землі, доводити існування в природі закономірних взаємозв’язків.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Завдяки впроваджуваним інноваційним технологіям навчання в учнів формується географічна компетентність, яка допоможе їм у прийнятті життєво необхідних рішень, створює комплексне узагальнене уявлення про Землю як планету людей, виховує патріотизм і любов до свого краю, Батьківщини, дає можливість орієнтуватися в складних світових соціально-економічних процесах.

Творчий вчитель спроможний реалізувати поставлене суспільством перед навчальним закладом завдання: сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати власну позицію, адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною, успішною і сприяти розвитку суспільства. Розвиваючи особистісні компетенції на уроках географії, ми формуємо компетентність як готовність і здатність учня застосовувати її на практиці .

Таким чином, результатом роботи над формуванням практичних компетентностей на уроках географії через активізацію пізнавальної діяльності є сприятливий психологічний клімат, самостійність, творчість, позитивні внутрішні мотиви навчання, прагнення учнів до саморозвитку. Під час уроку учні стають співавторами діяльності, і це підвищує значимість кожної особистості, підвищує самооцінку та розвиває закладені здібності.

Також варто наголосити, що викладч повинен допомогти керувати працею учнів, а головне активізувати їхню пізнавальну активність, адже ще у давньому Китаї існувала така мудрість:

Розкажи мені – і я забуду,

Покажи мені – і я запам’ятаю,

Дай мені діяти самому – і я зрозумію.

 


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Національна доктрина розвитку освіти  України в ХХІ столітті //Освіта. – 2002. – №16 – 17.
  2. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа). Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2002. – №21.
  3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник МОН України, 2004. – №1
  4. Бєскова Н., Уварова Г. Шкільна географічна освіта у 2008/2009 навчальному році.//Топографія та основи економіки. – 2008. – № 7–8. – с. 2–8.
  5. Боголюбов Л.Н. Базовые социальные компетенции в курсе опыта    творческой деятельности учащихся в современном уроке. – /География в школе. – 2009. – №1. – С.48 – 51.
  6. Гільберг Т. Реалізація компетентнісного підходу до навчання на уроках географії // Географія та основи економіки в школі. – 2009. – №4. – С.9 – 10.
  7. Паламарчук Л.Б. Формування соціокультурної компетентності учнів засобами шкільних курсів географії // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. Вінниця, 2005. – №14. – С.49 – 51.

 

 

1

 

docx
Додано
13 березня 2020
Переглядів
630
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку