Методична розробка інтегрованого уроку на тему «Хрещення Русі»

Методична розробка інтегрованого уроку на тему:                                           «Хрещення Русі». 5 клас.                                                                                                                                

Мета:

•      ознайомити учнів з процесом запровадження християнства в Київській Русі;
•      розвивати навички виразного читання та спостереження над літературним текстом, роботи з матеріалами підручника;
•      формувати початкові навички характеристики історичних діячів, розвивати в учнів допитливість, зв’язне усне мовлення, вміння робити логічні висновки;
•      виховувати почуття поваги до видатних діячів минулого.                                                                                                                    

Тип уроку: комбінований.                                                                                                  Обладнання: підручник, карта «Київська Русь в ІХ-ХІ ст.», портрети київських князів, тексти історичних джерел: «Легенда про хрещення киян», «Про княгиню Ольгу», таблиця «Відмінності християнської релігії від язичницької віри», картина К. Лебедєва «Хрещення киян», стрічка часу.                                                                                                                                              Основні поняття і терміни: релігія, язичництво, пантеон, християнство, Херсонес (Корсунь).                                                                                                                                    Основні дати та події:                                                   

•      945 – 964 рр. – правління княгині Ольги;
•      980 – 1015 рр. – правління князя Володимира;
•      988 р. – хрещення Русі.

Очікувані результати                                                                                                                                               Після цього уроку учні зможуть:                                                                               

•      називати хронологічні межі правління княгині Ольги, Володимира Великого, дату запровадження християнства на Русі;                                  
•      застосовувати й пояснювати на прикладах терміни та поняття;                                               характеризувати Володимира Великого як особистість і державного діяча;                                               
•      порівнювати такі форми релігійних вірувань, як християнство та язичництво;                             
•      висловлювати власне судження щодо історичного значення запровадження християнства на Русі.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ                                                                                                                                                               ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ                                                                                                                                                                                                  

•      Бесіда                                                                                                                                           

1.Що таке літопис, переказ, легенда?                                                                                                           2. Коли виникли перші літописні зведення і хто був їх автором?                                                                                               3. Яку роль, на ваш погляд, мають усні та письмові історичні джерела у дослідженні минулого?                                                                                                 ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                                                               

•      Оголошення теми, мети, завдань уроку                                                                                                                                                                         

Учитель української літератури. Сьогодні ми з вами ознайомимося з історією становлення християнської релігії на Русі на підставі літописних оповідей, історичних та літературних джерел. Запровадження християнства – дуже значуща для нашої країни подія, адже морально-етичні принципи християнської релігії були та залишаються могутньою опорою українського народу на його різноманітному і часто нелегкому історичному шляху.                                                                                     

•      Робота зі словником                                                                                                                                                  

Релігія – світосприйняття людини, її погляд на дійсність, відповідна поведінка та дії, що спираються на віру в надприродні сили (богів, духів тощо).                                                                                                                Християнство – одна з основних світових релігій. Нині складається з великої кількості течій й напрямків, основні з яких – католицизм, протестантизм і православ’я.                                                                                                                        Учні записують визначення в літературознавчий словничок.                                                                                   ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                                                                                       1. Історичні відомості про княгиню Ольгу                                                                                                                      Учитель історії. Друзі! Розгляньте портрет княгині Ольги. Художник намалював його з огляду описи в історичних джерелах.                                                                                       Під пером Нестора – Літописця багатогранна особистість Ольги, дружини князя Ігоря та матері «козака на троні» Святослава, стає легендарною. Літописні джерела не повідомляють ні про час народження княгині, ні про її походження, а сповіщають лише, що у 903 р. «привели Ігореві жону із Пскова, на ім’я Ольга».                                                                                                                                                                              Перші дії княгині Ольги, що стала регентшею при малолітньому Святославі, були спрямовані на зміцнення єдності руських земель і централізованої влади. Її недарма вважали «мудрішою за всіх людей». За часів свого правління Ольга здійснила ряд важливих кроків щодо зміцнення Київської державності:                                                                                                                      

•      помстившись за смерть свого чоловіка, Ольга впорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри й час стягнення;
•      розбудовувала й прикрашала свою столицю. У Києві з’явилася нова князівська резиденція – Ольжин двір з кам’яним палацом і дерев’яна християнська церква;
•      було здійснено перші в історії Київської держави відвідини Візантії, які очолила княгиня Ольга.

Учитель української літератури. Зараз ми ознайомимося з літописною оповіддю «Про княгиню Ольгу».                                                                                                                                         Виступ учня, який отримав випереджувальне завдання.                                                                                                                                                                                    

•      Обговорення прочитаного                                                                                                    

Зачитайте уривок твору, який свідчить про відносини Київської Русі з Візантією.

1. Чому Ольга відмовилася бути дружиною візантійського царя?
2. Чи можна стверджувати, що княгиня була мудрою і дбала про свого сина і свій народ?                                                                                                                                             

Учитель історії. Науковці не дійшли одностайної думки щодо визначення часу візиту княгині до Константинополя (існують дві дати – 946 та 957 рр., дехто вважає, що Ольга була у Візантії двічі). Проте факт її перебування у візантійській столиці засвідчено у різних джерелах.                                                                                                                      Результатом переговорів княгині з імператором стало підтвердження попередніх союзницьких зобов’язань. Проте найважливішою причиною заморського посольства русичів вважається порушення питання про хрещення Русі, оскільки тоді у розвитку держави як першорядне поставало питання ідейного обґрунтування нових форм суспільного життя. Для Європи такою ідеологією ставало християнство. Відчуваючи потреби нового устрою, Ольга, певно, сподівалась, що запровадження християнської релігії сприятиме подальшій розбудові держави.                                                                                                                 Сама княгиня ще до подорожі у Візантію прийняла хрещення в Києві. Можливо, і цю обставину було взято до уваги візантійцями, які влаштували пишний прийом «архонтисі русів». Ольгу благословив Константинопольський патріарх, що було сприйнято у середньовічному світі як її справжнє хрещення і набуло значення важливого державного акту.                                                                                 Історик М. Карамзін писав про княгиню Ольгу: «Великие князья до времен Ольги воевали – она правила государством». Мабуть, за це народ назвав княгиню Мудрою. Вона перша серед князів, людина великого розуму, розуміла, що язичництво стало вагомою перешкодою у пошуку порозуміння з християнською Європою.                                                                                                       

•      Робота з таблицею на дошці                                                                                                                  

Як ви вважаєте, яка з двох релігій давала більше можливостей для зростання авторитету Київської Русі серед інших країн? Чому?                                                                                 Учитель історії. Із 964 р., як вважають історики, повнота державної влади зосереджується в руках Святослава, який не поділяв християнських прагнень своєї матері, залишаючись прихильником язичницьких вірувань.                                                                                                                 Ольга померла 11 липня 969 р. в Києві. Коли князь Володимир, її онук, побудував Десятинну церкву, княгиню Ольгу було перепоховано у цій величній споруді.                                                                                                                2. Князь Володимир Великий                                                                                                                                                Учитель історії. За часів князівства Володимира Великого (980 – 1015) Київська Русь, за твердженням літописця, стала «відома і чутна в усіх землях».                                                                                                                                        

•      Робота з підручником історії                                                                                                      

Коментоване читання тексту про діяльність князя Володимира.                                                                            1. Назвіть основні справи, які здійснив для зміцнення Київської держави князь Володимир.                                                                                                                                                                                                 2. Як ви оцінюєте його діяльність?                                                                                                              3. Хрещення Русі                                                                                                                                   Учитель історії. Однією з найбільших заслуг Володимира вважається запровадження християнства на Русі як державної релігії.                                                                                                  

•      Робота з підручником                                                                                                                                               

Учитель доручає учням самостійно прочитати абзац параграфа про хрещення князя Володимира.                                                                                                                      Учитель історії. Початком хрещення русичів вважається 988 рік, коли, за літописом, Володимир охрестив киян. Проте русичі неохоче відмовлялися від давніх богів, і тому християнізація Київської держави тривала кілька століть.                                                                    Учитель української літератури. Ось що розповідає літописна легенда про хрещення киян.                                                                                                                                              Коли Володимир, охрестившись, прибув до Києва, він повелів поскидати ідолів – тих порубати, а інших вогню віддати. Перуна повелів прив’язати коневі до хвоста, якого волочили з гори Боричевим (нині Андріївським) узвозом на ручай, і дванадцять мужів били його палицями. І коли волокли Перуна по ручаю до Дніпра, чимало людей оплакувало його.                                                    Потім же Володимир повелів оголосити: «Якщо не з’явиться хто завтра на річці – багатий, чи убогий, чи старець, чи раб – то мені той противником буде». А назавтра вийшов Володимир із візантійськими священиками на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли – ті до шиї, а другі до грудей. А священики творили над ними молитви.                                                                                                                                       Саме для того, щоб світ дізнався про появу нової християнської держави, карбувалися златники і срібники князя Володимира, будувалися християнські церкви.                                                                                                                Наприкінці князювання Володимира в Києві, за повідомленнями поземних подорожніх, було сорок християнських церков.                                                                                                         Завдяки новій вірі Київська Русь прилучилася до християнського світу й швидко перетворилася на одну з найкультурніших країн тогочасної Європи.                         

•      Робота учнів з репродукцією картини К. Лебедєва «Хрещення киян»                                                                                                                                     

1.Якого року відбулося хрещення киян?                                                                                                       2. Як, за повідомленням літописця, відбувалося хрещення киян?                                                3. Який фрагмент літописної легенди про хрещення киян відображено на картині?                                                                                                                                                                                                      4. На якій купюрі сучасних українських грошей зображено князя Володимира? Яким чином на ній позначена основна заслуга Володимира – хрещення Русі?                                                                                                                                    Учитель української літератури. За правління Володимира 989 р. у Києві збудовано церкву Богородиці Десятинної – перший кам’яний храм на Русі. Його назва походить від десятої частини княжих прибутків, які Володимир виділяв на утримання храму. Завдяки археологічним розкопкам і літопису ми знаємо, що це був великий храм із багатьма куполами. Усередині він був прикрашений мармуром, стіни вкриті мозаїками і фресками, підлога викладена мозаїкою з кольорового мармуру. Ікони, хрести і церковний посуд для храму Володимир привіз із Херсонеса.                                                                                      Ось як описав храм П. Загребельний у романі «Диво»: «Сивоок просунувся наперед, мов сновида, не відчував вимощеної дерев’яними кругляками вулиці під ногами … Хлопцеві перед очима, застилаючи весь світ, стояло тільки одне: кам’яне громаддя, рожево-сіре, розлоге й струнке водночас, неохоплене у своїй великості, так, ніби зібрало воно в себе весь камінь Руської землі, а водночас легко летюче, мов засвічена сонцем хмара. Гостре колись каміння зляглося тут загладжено, подекуди зненацька розступалося, творячи химерні віконця – прозорі, а то вигиналося потужними луками, схожими на вічно застиглі хвилі, підняті над землею дивними силами. І над цим злагідненим, летючим, мов спів, каменем кругло вивищувалися чотири менші й п’ята найбільша й найвища чарівні шапки - покрівлі, а на кожній із них плавав у золотому озері неба схожий на квітку хрест, і всі п’ять хрестів запліталися в рухоме коло сяйва, і не було в них ні кострубатості, ні чорноти, ні ляху».                                                                                 

•      Виразне читання та обговорення літописної оповіді «Про хрещення Русі князем Володимиром»                                                                                                     

1. Якою постає перед нами Десятинна церква?                                                                                       2. Чи можна назвати цю видатну споруду дивом?                                                                         V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ УЧНІВ                                                                              

•      Практична робота                                                                                                                                      

Позначте на стрічці часу дати правління княгині Ольги, князя Володимира і хрещення Русі.

•      Бесіда                                                                                                                                            

Чому народ називав княгиню Ольгу Мудрою, а князя Володимира – Великим?                                                                                                                                                        VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ                                                                                                                                                               Учитель української літератури. Ознайомившись з літописними оповіданнями часів княгині Ольги та Володимира Великого, ми зрозуміли, що вони не лише відтворюють правдиву історію життя наших предків, а й навчають любити свою землю, дбати про її процвітання.                                                                                                                Учитель історії. Сьогодні на уроці ми з вами зустрілися з видатними постатями нашого минулого – княгинею Ольгою, яка увійшла до історії під ім’ям Мудра і Свята, та князем Володимиром Великим, якого з любов’ю народ називав Червоне Сонечко, Святий, Хреститель.                                                                                           Із ними в історію нашої країни увійшло християнство як державна релігія, що сприяло залученню русичів до європейського культурного та духовного життя; поставило Київську Русь на один рівень з провідними європейськими країнами.                                                                                                                                          За самовіддане служіння державі княгиня Ольга та князь Володимир зараховані до лику святих православної церкви.                                                                                              VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                                                                                                        1. Опрацювати відповідний параграф до теми уроку.                                                                                                       2. Виразно читати та переказувати літописні оповіді «Про княгиню Ольгу», «Про хрещення Русі князем Володимиром».                                                                                                                                           3. Скласти простий план розповіді про:                                                                                     

•      князя Володимира (І варіант);                                                                                           
•      княгиню Ольгу (ІІ варіант).