Методична розробка уроку на тему «Гетьманщина наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.»

Методична розробка уроку на тему:                                                              «Гетьманщина наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.». 8 клас

Мета:

•      вивчення учнями зовнішньополітичного та внутрішньо-політичного становища Козацької держави наприкінці ХVІІ – початку ХVІІІ ст.;
•      розширення знань учнів про місце Гетьманщини у тогочасній системі міжнародних відносин (відносини з Росією, Польщею, Туреччиною, Кримом);
•      ознайомлення з умовами Коломацьких статей, постаттю гетьмана Івана Мазепи та напрямами й результатами його політики протягом 1687 -1700 років;
•      розвиток в учнів вміння аналізувати історичні документи, давати характеристику історичного діяча, визначати хронологічну послідовність подій, зіставляти інформацію з різних джерел;
•      виховування поваги до історичного минулого, вироблення особистого погляду на події та особистості.

Тип уроку: урок вивчення нових знань.                                                                                                               Форма уроку: урок-дослідження.                                                                                                                                    Обладнання: підручник, атлас з історії України, контурні карти, роздатковий матеріал (документи), портрети гетьманів, ТЗН, комп’ютер, мультимедійна підтримка уроку, проєкт «Гетьман Іван Мазепа - Колединський».                                                              Основні поняття та терміни: Вічний мир, Коломацькі статті, мазепинське бароко, меценатство.                                                                                                                                 Основні дати:

•      1686 р. – «Вічний мир» між Росією та Польщею;
•      1687 р. – Перший Кримський похід. Обрання гетьмана Мазепи. «Коломацькі статті»;
•      1689 р. – Другий Кримський похід;
•      1692 р. – антигетьманське повстання на чолі з Петром Іваненком (Петриком);
•      1695 – 1696 рр. – Азовські походи;
•      1699 р. – повернення Поділля Польщею;
•      1700 р. – Константинопольський мир між Росією та Туреччиною.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ                                                                                

Учитель. Сьогодні на уроці у вас буде можливість відчути себе справжніми істориками – науковцями. Протягом 45 хв ви досліджуватимете, займатиметеся науковим і творчим пошуком, аналізуватиме та зіставлятимете. Результати уроку – дослідження будуть залежати від того, який шлях обере кожний з вас.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ                                                                                                            

•      Історична естафета «Українські землі в 60 – 80 -ті рр. ХVІІ ст. Руїна».                                                                                    

Учням, поділеним на три команди, пропонується розташувати в хронологічній послідовності:                                                                                                         1) українських гетьманів, визначивши роки їхнього гетьманування;                                                               2) назви їхніх договірних статей з Росією;                                                                                               3. Найголовніші події під час їх правління.                                                                                             Учитель. Наслідки Руїни були катастрофічними: від епідемій, голоду, міграцій та воєнних дій загинуло близько 2,6 – 3,1 млн осіб (із приблизно 5 млн етнічних українців Речі Посполитої). Але в ході національної революції зародилась ідея українського державотворення, що стало потужним імпульсом для розвитку політичної самосвідомості української нації.                                                                            Основними причинами поразки національної революції можна вважати:

•      відсутність загальновизнаної суспільством національно-державної ідеї, переважання кланових інтересів верхівки;
•      запеклу політичну боротьбу між старшинськими угрупованнями, під час якої через особисті чи групові амбіції вони блокувалися з іноземними державами, часто нехтуючи інтересами власного народу;
•      несприйняття більшістю представників еліти ідеї спадкового гетьманства;
•      принципові помилки вождів революції в питанні соціально-економічних перетворень, що призвело до розколу українського суспільства на окремі ворогуючі групи.                                                                                                                       

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                  Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

•      Проблемне питання                                                                                                                                                 

На думку вчених, гетьман Іван Мазепа прагнув розбудувати українську станову державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Спробуйте довести чи спростувати це твердження.                                         ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                     Учитель. Розгромивши турків під Віднем у 1683 р., Річ Посполита пішла на примирення з Московським царством. Метою Польщі було підтвердження кордонів, встановлених за Андрусівським перемир’ям і залучення росіян до боротьби з Туреччиною. 6 травня 1686 р. в Москві був підписаний «Вічний мир» з Річчю Посполитою. Цей, по суті, антиосманський договір, не обходив інтереси України.                                                                                                                                                    Тому, користуючись документами, спробуйте дослідити, як саме «Вічний мир» зачіпав інтереси України та як на нього відреагував гетьман І. Самойлович.                                                                                                                                           

•      Робота учнів – дослідників з документами                                                                                                                  

Перед учнями на партах – документи, які вони аналізують.

ДОКУМЕНТ 1

6 травня 1686 р. в Москві між Річчю Посполитою і Московією було підписано «Трактат про вічний мир», відповідно до якого:

•      Лівобережжя, Запоріжжя і Київ з околицями визнавалися за Московією, а більша частина Правобережжя (Північна Київщина й Волинь) – за Польщею. Московія також визнавала за Польщею Поділля, якщо та згодом відвоює його в Туреччини.
•      Правобережні землі Подніпров’я, спустошені польськими і турецько -татарськими військами, мали залишитися незаселеними.
•      Поляки зобов’язувалися на своїй території забезпечити православному населенню вільне віросповідання.
•      Росія і Польща вступали у спільний військовий союз, спрямований проти Османської імперії та Кримського ханства.

•      Запитання                                                                                                                                                                                                                                                             

1. Що означав договір для України?                                                                                             2. Чи враховували Московія та Польща інтереси Гетьманщини?

ДОКУМЕНТ 2.                                                                                                                          Із висловлювання гетьмана І. Самойловича про «Вічний мир» Московії з Річчю Посполитою:

«Військо Запорозьке ніколи не зречеться свого давнього достоянія (Правобережної України). Не так воно станеться, як Москва у своїх мирових умовах із поляками постановила, - зробимо так, як нам треба!?»

•      Запитання                                                                                                                                           

1. Чому І. Самойлович саме так відреагував на «Вічний мир»?                                                 2. Якою, на вашу думку, була реакція Москви на такі висловлювання?                                                                   Учитель. Отже, «Трактат про вічний мир» змінював розстановку сил у Східній Європі на користь Росії. Українські землі, зазнавши чергового поділу, залишалися важливою сферою впливу й претензій найсильніших держав регіону: Росії, Польщі, Туреччини. Щоправда, участь української армії у війнах Росії з Османською імперією 1686-1700 рр. за Причорномор’я та Приазов’я була в інтересах українського народу, оскільки йшлося про знищення багатовікової турецько-татарської загрози.                                                                                     У зошитах учні записують дати «Вічного миру» та Кримсько-Азовських походів, у контурних картах позначають напрями походів.                                                            Учитель. Перша особа в уряді російської царівни Софії князь-полонофіл В. Голіцин, переклавши всю відповідальність за невдалий перший Кримський похід на гетьмана І. Самойловича, радив козакам обрати новим гетьманом генерального осавула Івана Мазепу.                                                                                                  Мазепі минав шостий десяток, коли він присягнув на Євангелії і перед хрестом і Богом приніс присягу на вірність Росії. На козацькій раді біля річки Коломак було укладено договір з Росією – Коломацькі статті.

ДОКУМЕНТ 3

КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ – міждержавний договір, укладений 25.07.1687 р. на річці Коломак між новообраним гетьманом України І. Мазепою й козацькою старшиною, з одного боку, та московськими царями Іваном і Петром та царицею Софією – з другого. Договір складався з 22 пунктів (статей).                                                                                                                                  В основі Коломацьких статей лежали попередні українсько-московські договори, затверджені козацькими радами при обранні гетьманів Д. Многогрішного та І. Самойловича. Статті декларативно підтверджували козацькі права і привілеї, зберігали 30-тисячне реєстрове козацьке військо та компанійські полки.                                                                                                                            Проте деякі зміни попередніх гетьманських статей і нові пункти Коломацьких статей (18-22) значно обмежували політичні права гетьмана та українського уряду. Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина – скидати гетьмана. Козацька старшина зобов’язувалася  наглядати і доносити на гетьмана царському уряду. Значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями. Гетьманському уряду заборонялось підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами. Гетьман зобов’язувався направляти козацьке військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною; у гетьманській столиці – Батурині – розміщувався полк московських стрільців. У ст. 19 договору перед гетьманом і старшиною ставилось питання про необхідність тісного державного обєднання України з Московською державою і ліквідацію національної окремішності українського народу.                                                                               ГЛУХІВСЬКІ СТАТТІ – договір, підписаний 16.03.1669 р. у м. Глухові між гетьманом Лівобережної України Д. Многогрішним і московським урядом. Глухівські статті складалися з 27 пунктів. Договір декларував права України на основі Березневих статей 1654 р.. За Глухівськими статтями московські воєводи залишились лише в п’ятьох містах – Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині й Острі, де вони не мали права втручатись у справи місцевої адміністрації. Козацький реєстр встановлювався в розмірі 30 тис. чоловік. Гетьман мав право утримувати 1 тис. чол. Найманого війська. Податки збирались виключно козацькою старшиною. Одночасно гетьману заборонялось вступати в зносини з іноземними державами. Значно обмежувався перехід селян у козацтво.                                                                                             

•      Завдання                                                                                                                                           

1.Порівняйте умови Глухівських статей з Коломацькими. Які нові положення додали в Коломацькі статті?                                                                                                             2. Чи були Коломацькі статті наступним кроком на шляху обмеження державних прав України з боку Московського царства?                                                                                               Підсумок. Царський уряд і надалі продовжував обмежувати автономію Гетьманщини. Російська самодержавна політика дедалі менше зважала на автономістські прагнення козацької старшини. Протиставити їй можна було лише консолідовану й організовану політику гетьманського уряду. Ситуація багато в чому залежала від особистості нового гетьмана та його політики.                                                               Учитель. З приходом до влади Мазепи посилилася гетьманська влада, зміцнилися відносний спокій і стабільність на Лівобережжі.                                                                                   Учні переглядають мультимедійний проєкт «Гетьман Іван Мазепа – Колединський», доповнюючи відомості про історичний портрет Мазепи власними повідомленнями.                                      

•      Робота учнів – дослідників з документами                                                                            

ДОДАТОК 4.                                                                                                                                    Французький дипломат про гетьмана І. Мазепу (1704 р.)

«Мова його взагалі добірна й чепурна, правда, як розмовляє, бо більше любить мовчати та слухати інших. При його дворі два лікарі німці, з якими Мазепа розмовляв їх мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою. Я розмовляв із господарем України польською та латинською мовами, бо він запевняв мене, що недобре володіє французькою, хоч  молодих літах відвідав Париж і південну Францію, був навіть на прийнятті в Луврі.                                                                                           Володимир Мазепа вже поважного віку. Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоч його тіло міцніше, ніж тіло німецького рейтара, та їздець із нього знаменитий.                                                                                                                                 Він дуже поважний у козацькій країні, де народ, загалом свободолюбний і гордий, мало любить тих, хто ним володіє. Привернув Мазепа козаків себе твердою владою, великою воєнною відвагою й розкішними прийняттями в своїй резиденції для козацької старшини. Я був свідком такого прийняття, в якому багато дечого на польський зразок.                                                                                         Розмова з цим володарем дуже приємна, він має великий досвід у політиці й, у протилежність до московців, стежить й знає, що діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою збірку зброї, одну з найкращих, що я бачив в житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки.                                                                                                                                                                                                    Кілька разів я дуже обережно навертав розмову на сучасну політичну кон’юнктуру, але мушу признатися, що нічого певного не міг витягнути цього володаря. Він належить до тих людей, що воліють зовсім мовчати».                         

•      Запитання                                                                                                                                                                                

1. Які відомості документа свідчать про високий рівень освіченості і значний політичний досвід Мазепи?                                                                                                    2. Завдяки яким особистим якостям І. Мазепа надовго утвердився при владі у козацькій державі?

ДОКУМЕНТ 5.                                                                                                                                          Український історик М. Костомаров

«В нравственных правилах Ивана Степановича смолоду укоренилась черта, что он, замечая упадок той силы, на которую прежде опирался, не затруднялся никакими ощущениями и побуждениями, чтобы не содействовать вреду падающей прежде благодетельной для него силы. Измена своим благодетелям не раз уже выказывалась в его жизни. Так он изменил Польше, перешедши к заклятому ее врагу Дорошенку; так он покинул Дорошенко, как только увидал, что власть его колеблется; так, и еще беззастенчивее, поступил он с Самойловичем, пригревшим его и поднявшим его на высоту старшинского звания. Так же поступал он теперь со своим величайшим благодетелем, перед которым еще недавно льстил и унижался».

•      Запитання                                                                                                                                                   

1. Який висновок робить відомий історик щодо моральності вчинків гетьмана?                                                                                                               Підсумок. У плеяді українських гетьманів особистість Мазепи – одна з найяскравіших і колоритних. Розум і освіченість, енергія й наполегливість, хитрість й себелюбство … Але, на жаль, розум і досвід політика не завжди йдуть поряд із моральністю.                                                                                                       Учитель. Мазепа майже завжди досягав поставленої мети, але частіше діяв за ситуацією. Враховуючи утаємниченість планів гетьмана, ми ніколи не дізнаємось його справжніх намірів. В умовах постійного контролю з боку Москви гетьман не мав можливості «відверто й прямо висловлювати своїх думок та засад політичного думання, а права й вольності свого народу міг боронити тільки шляхом дипломатичним за допомогою інтелектуальної гри, яка обов’язково мала включати в себе й хитрість, і вивертість, відступи й підступи, та й гадане смирення, ба, навіть дії, супротивні до своїх поглядів». Але для оцінки політика важливо враховувати не наміри, а результати його політики. Отож ознайомимося з напрямами й результатами політики гетьмана.

•      Робота з підручником                                                                                                                       

Учні опрацьовують матеріал підручника і заповнюють таблицю «Політика гетьмана Мазепи» в зошиті та на дошці.   

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ                                                                           

•      Тест                                                                                                                                                                     

1. Коли польський король Ян Собеський розгромив під Віднем турків?                                                                         А   1683 р.; +                                                                                                                                       Б   1684 р.;                                                                                                                                         В   1699 р.                                                                                                                                        2. Хто з наведених історичних діячів у 1687 р. став гетьманом Лівобережної України?                                                                                                                                              А   І. Самойлович;                                                                                                                                  Б   І. Мазепа;   +                                                                                                                                                                         В   С. Палій.                                                                                                                                                        3. Яка подія сталася у 1689 р.?                                                                                                                                                                  А   Відбувся Другий Кримський похід російсько – українських військ;   +                                      Б   відбувся Перший Азовський похід російсько – українських військ;                                                                 В   фастівського полковника С. Палія було ув’язнено і заслано до Сибіру.                                     4. Які нові формування були створені І. Мазепою за часів його гетьманування?                                                                                                                                  А   Значкове і значне військове товариство;                                                                                     Б   сердюцькі полки;                                                                                                                                     В   компанійські полки.   +                                                                                                                   5. Яка подія, що вплинула на долю України, сталася 1686 р.?                                                                   А   Було укладено Бахчисарайський мирний договір;                                                                 Б   було укладено «Вічний мир»;   +                                                                                             В   польський уряд надав правобережним козакам «прадавні вольності і привілеї».                                                                                                                                 6. Кандидатуру Івана Мазепи на посаду гетьмана підтримував князь:                                                     А   О. Меншиков;                                                                                                                            Б   В. Голіцин;   +                                                                                                                                     В   В. Острозький.                                                                                                                        7. Українські козаки на чолі з С. Палієм у 1683 р. надали допомогу польським військам у битві проти турків …                                                                                                      А   під Корсунем;                                                                                                                           Б   під Віднем;   +                                                                                                                                 В   під Хотином.                                                                                                                                 8. Яку назву мала угода, укладена 1687 р. новообраним гетьманом Лівобережної України з Російською державою?                                                                                                                             А   Глухівські статті;                                                                                                                                                                  Б   Коломацькі статті;   +                                                                                                                     В   Кримські статті.                                                                                                                                               9. Хто з українських гетьманів уславився як меценат:                                                                     А   Б. Хмельницький;                                                                                                                                 Б   І. Мазепа;   +                                                                                                                                   В   І. Самойлович.                                                                                                                          10. Який архітектурно-художній стиль поширився на Лівобережній Україні за гетьманування І. Мазепи?                                                                                                                                       А   Ренесанс;                                                                                                                                          Б   бароко;                                                                                                                                                          В   класицизм.                                                                                                                                                        VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ                                                                                                                  Учитель. На думку вчених, гетьман Іван Мазепа прагнув розбудувати українську станову державу західноєвропейського зразка із збереженням традиційного козацького устрою.                                                                                                    Учні висловлюють власні міркування.                                                                                                    – Слуга чотирьох господ хитромудрий гетьман Мазепа розумів складність політичної ситуації навколо Гетьманщини: «В Украине начальные и подначальные, духовные и мирские, как разные колеса, не в единомышленном находятся согласии: одним хорошо в протекции московской, другие склонны к протекции турецкой, третьи любят побратимство татарское, по природной к полякам антипатии» (З листа Мазепи Станіславу Лещинському від 18 вересня 1707 р.). Він прагнув залишитись на вершині влади й зберегти рештки козацьких вольностей. Але заходи гетьмана щодо зміцнення власної влади й автономії суперечили інтересам новопосталої Російської імперії, яка прагнула поглинути Україну. Політика гетьмана Мазепи, можливо, мала принести результат, але лише за сприятливих умов внутрішньої стабільності й міжнародного миру. А саме цього історія й не дарувала Україні.                                                                                      

•      Історичний прогноз                                                                                                                                   

Спробуйте передбачити подальший розвиток подій в історії Гетьманщини за часів правління Мазепи на початку ХVІІІ ст.                                                                                                             Учні висловлюють власні версії.                                                                                                           VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                                                                      1. Опрацювати відповідний параграф підручника.                                                                                                                                    2. Скласти історичний портрет гетьмана Івана Мазепи.