КОВЕЛЬСЬКИЙ ФАХОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ НА ТЕМУ:
«Анатомія органів дихальної системи».
Підготувала викладач
анатомії людини
Лариса ХВІЦ
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
Предмет: Анатомія людини
Тема лекції: «Анатомія органів дихальної системи».
Курс: І Спеціальність 223 Медсестринство
Освітньо-професійна програма: «Акушерська справа»
Кількість навчальних годин: 2
Викладач: Лариса ХВІЦ
І. Науково-методичне обґрунтування теми (актуальність теми):
В структурі загальної захворюваності хвороби органів дихання у дітей займають до 50% і до 30% у дорослих. Респіраторні захворювання в ХХІ столітті являють собою глобальну медико-соціальну проблему, що пов’язано з надзвичайно широкою розповсюдженістю і неухильним ростом захворюваності органів дихання.
ІІ. Навчальні цілі заняття:
Ознайомитися, мати уявлення про:
- основні органи дихальної системи (α-І);
- процеси газообміну (α-І);.
Знати, засвоїти:
- складові дихальної системи (α-ІІ);
- функції органів дихальної системи (α-ІІ);
- фізіологічну роль різних форм лейкоцитів (α-ІІ);
Вміти:
- підрахувати кількість еритроцитів (α-ІІІ);
- визначити кількість лейкоцитів у крові (α-ІІІ);
- вирахувати лейкоцитарну форму (α-ІІІ).
ІІІ. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця (виховні цілі):
- виховувати у студентів стійкий інтерес до предмету та обраної професії;
- формувати клінічне мислення;
- виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я.
ІV. Міждисциплінарна інтеграція
ДИСЦИПЛІНА |
ЗНАТИ |
ВМІТИ |
1. Попередні дисципліни |
||
Основи латинської мови з медичною термінологією |
Анатомічну термінологію
|
Використовувати знання в практичній діяльності
|
Медична біологія |
Будову та функції органів дихання у тварин |
Використати знання при вивченні будови органів дихання у людини |
2. Наступні дисципліни |
||
Фізіологія
|
Функції органів дихання та фізіологію дихання |
Підрахувати ЧД, виміряти ЖЄЛ
|
Основи сестринської справи |
Методи досліджень органів дихання |
Підготувати пацієнта до досліджень |
Патоморфологія та патофізіологія
|
Патологічні зміни в органах дихання при хворобах |
Відрізнити зміни структур органів дихання |
Фармакологія та медична рецептура
|
Способи введення лікарських засобів в органи дихання |
Пояснити вплив фармакологічних препаратів на організм |
Медсестринство у внутрішній медицині |
Хвороби органів дихання
|
Спостерігати за пацієнтом та розрізняти ознаки порушень |
Медсестринство в хірургії
|
Травми грудної клітини
|
Спостерігати за пацієнтом та попередити можливі ускладнення |
Медсестринство в педіатрії
|
Хвороби органів дихання в дитячому віці
|
Спостерігати за малим пацієнтом та розрізняти особливості порушень органів дихання у дітей |
Медсестринство в оториноларингології
|
Ускладнення та проблеми пацієнта при захворюваннях ЛОР-органів |
Спостерігати за пацієнтом з хворобами верхніх дихальних шляхів |
Медсестринство в сімейній медицині
|
Проблеми пацієнтів різного віку з хворобами органів дихання |
Спостерігати за пацієнтом з хворобами органів дихання
|
Медсестринство в онкології
|
Фактори ризику (куріння) щодо раку легень |
Провести бесіду з пропаганди здорового способу життя |
3. Внутрішньопредметна інтеграція |
||
|
Тканини. Органи та системи органі |
Розрізняти тканини, органи та систему органів дихання |
Остеологія та артрологія |
Пояснювати проекцію органів дихання на грудну клітину |
|
Міологія
|
Пояснювати роль дихальних м’язів в процесі дихання |
|
Анатомія нервової системи |
Вказувати іннервацію органів дихання |
|
Анатомія органів чуття |
Пояснювати зв’язок органів чуття з дихальними органами |
|
Анатомія серцево-судинної системи |
Вказувати кровопостачання органів дихання |
|
Анатомія ендокринної системи |
З’ясовувати топографію щитоподібної залози з верхніми дихальними шляхами |
Методичне забезпечення заняття:
• методична розробка лекційного заняття;
• матеріали контролю рівня засвоєння знань студентів (питання для фронтального опитування, тестовий контроль β --І, β --ІІ);
• матеріали контролю кінцевого рівня знань, умінь і навичок студентів (ситуаційні задачі β --ІІ);
• (ОК для самостійної роботи з навчальною літературою).
Матеріальне забезпечення заняття: стенди, таблиці, мультимедійний проектор.
V. План та організаційна структура лекції.
№ п/п |
Основні етапи лекції та їх зміст |
Цілі в рівнях абстракції |
Типи лекції, методи і засоби активізації студентів, обладнання. |
Розподіл часу в % або хв.. |
І |
Підготовчий етап
Перевірка готовності студентів і аудиторії до лекції. Визначення актуальності теми, навчальних цілей лекції та мотивації. |
|
Вступна лекція. Тематична лекція. Див. р. ІІ. |
10 хв.
|
ІІ |
Основний етап Викладання лекційного матеріалу за планом.
1.Визначити повітроносні шляхи та дихальну частину; 2.Проаналізувати приносові пазухи; 3.Обґрунтувати гортань: топографія, будова, функції; 4.Розкрити трахею: топографія, будова, значення; 5.Обґрунтувати загальні відомості про бронхи, бронхіальне дерево; 6.Проаналізувати загальні відомості про легені — топографія, будова; 7.Розкрити ацинус, як основну функціональну одиницю легень. |
І
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
|
Стенди, малюнки, схеми, таблиці.
|
70 хв. |
ІІІ |
Заключний етап
1. Резюме лекції, загальні висновки. 2. Відповіді на можливі запитання студентів. 3. Завдання для самопідготовки студентів.
Література:
Основна 1. Філімонов В.І. Фізіологія людини Київ: ВСВ «Медицина», 2011, ст.8-60 2. Сидоренко П.І., Бондаренко Г.О., Куц С.О. Анатомія та фізіологія людини Київ: ВСВ «Медицина», 2015, ст..63-74
Додаткова 1. Шевчук В.Г., Наливайко Д.Г. Посібник з нормальної фізіології Київ «Здоров’я», 1995, ст.. 6-24 2. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин Київ «Вища школа», 2003, ст..9-22
|
|
Тестовий контроль β-ІІ Контрольні питання Ситуаційні задачі Див. р. VІІ.
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою. |
10 хв. |
VІ. Зміст лекційного матеріалу:
а) розгорнутий конспект змісту теми(додається);
б) структурно-логічна схема змісту теми (додається).
а) розгорнутий конспект змісту теми:
1. Поняття про повітроносні шляхи та дихальну частину.
Система органів дихання виконує в організмі функцію зовнішнього дихання, яка полягає в обміні газами між кров'ю і повітрям, що вдихається. При цьому кисень з повітря потрапляє у кров, а вуглекислий газ і вода видаляються з крові у повітря. Газообмін здійснюється в альвеолах легень. Ця частина дихального апарату відома як респіраторний відділ. Але перш ніж потрапити в легеневі альвеоли, повітря проходить через відділ повітроносних шляхів. Цей відділ здійснює такі функції: проведення повітря, його зволоження, зігрівання (або охолодження), очищення від пилу та мікроорганізмів,регуляція об'єму. Крім цього повітроносні шляхи забезпечують голосоутворення, нюх, імунний захист. До нереспіраторних функцій дихального апарату також належать: терморегуляція, депонування крові, участь у регуляції зсідання крові (внаслідок продукції тромбопластину і гепарину), ендокринна функція (синтез деяких гормонів), участь у водно-сольовому та ліпідному обмінах.
Повітроносні шляхи. До цього відділу дихальної системи належать носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея та бронхи з їхніми розгалуженнями, включаючи термінальні бронхіоли.
В склад органів дихання також входять дихальні м’язи, плевральні порожнини, власний нервовий апарат, чутливі вставні і рухові нервові закінчення, які утворені відростками нейроцитів власного нервового апарата та нейронів симпатичного і парасимпатичного відділів. Дихальна система має потужний імунологічний захист.
Носова порожнина (cavum nasi). Носова порожнина складається з переддвер'я і власне носової порожнини, у якій є дихальна та нюхова ділянки. Переддвер'я це порожнина, розташована під хрящовою частиною носа. Воно вистелене багатошаровим плоским епітелієм, який є продовженням епітеліального покриву шкіри. В сполучнотканинному шарі під епітелієм містяться сальні залози та корені носового волосся.
Власне носова порожнина у дихальній ділянці вкрита слизовою оболонкою, яка складається з багаторядного призматичного війчастого епітелію та сполучнотканинної власної пластинки. Епітелій лежить на базальній мембрані і містить чотири типи клітин: війчасті, мікроворсинчасті, базальні та келихоподібні.
Війчасті клітини. Вони складають основну частину епітелію, що вистеляє повітроносні шляхи. На розширеній їх апікальній поверхні розташовується багато війок (в порожнині носа вони в кількості 15-20 на клітину, а в трахеї – 100 - 250). Війки рухаються з частотою до 25 коливань за секунду, що сприяє переміщенню слизу з адсорбованими на ній сторонніми частинками в напрямку глотки. Війчасті клітини мають рецептори для багатьох речовин і в залежності від їх активації здійснюється їх рухова реакція.
Келихоподібні клітини.
Ці екзокриноцити також чисельні в епітелії слизової оболонки повітроносних шляхів. Вони розташовані поодиноко і продукують слизоподібний секрет. У розширеній їх апікальній ділянці наявні вакуолі, які нагромаджують секрет, а парануклеарно і в базальній частині цитоплазми є розвинений комплекс Гольджі, гранулярна ендоплазматична сітка та мітохондрії. Вироблення і виділення слизу з клітин відбувається циклічно, це стимулюється зовнішними факторами (вологість, температура).
У фазі нагромадження наповнені секретом клітини набувають форми келиха. Після виділення слизу, на поверхні келихоподібних клітин спостерігаються мікроворсинки. Кількість цих клітин зменшується у дистальному напрямку, в термінальних бронхіолах вони відсутні. В складі слизу, що секретується келихоподібними клітинами виявлені макромолекули муцину. Секреторні або зв’язані з мембраною муцини є частиною мукоциліарного захисного механізму повітроносних шляхів.
Підрядні пазухи носа – це порожнини в кістках черепа, які через невеликі отвори (соустя) пов’язані з порожниною носа. Біологічна роль цих пустот полягає в зменшенні маси черепа, крім того, вони є резонаторами та надають голосу кожної людини свій неповторний тембр.
Поліпи утворюються не просто так. Це реакція слизової оболонки на хронічне подразнення. Процес утворення поліпів можна образно порівняти з появою пухиря і мозолі на нозі при носінні незручного взуття.
Образно пазуху можна представити у вигляді пляшки з вузькою шийкою, е це горлечко “відкривається” в просвіт порожнини носа. Горлечка, а по науковому соустя всіх пазух, крім клиноподібної, відкриваються в одне певне місце – під середню носову раковину.
Подивіться як це виглядає на схемі на прикладі гайморових і лобних пазух.
Гайморові пазухи (Г) мають вивідне сполучення зверху, а лобові пазухи (Л) – знизу, це як би перевернуті догори дном пляшки.
Ця схема, звичайно ж спрощеною. У житті все трохи складніше.
Кожна пазуха зсередини покрита слизовою оболонкою, такою ж, як і порожнина носа. Слизова оболонка, незважаючи на гадану ніжність і вразливість – це найпотужніший захисний бар’єр, непроникний для більшості інфекцій. Для природи немає кращого способу захистити будь-якої вразливий орган, ніж покрити його слизовою оболонкою. А таких органів в безпосередній близькості до носа – більш ніж достатньо: головний мозок, очниці, великі судини і нерви.
Слизова оболонка виробляє слиз, який містить цілий ряд захисних речовин, що нейтралізують мікроби. Процес утворення слизу постійний, тому він повинен постійно відводиться. Для цього і потрібні соустя – через них слиз відводиться в порожнину носа.
Гортань (larynx)розміщена в передній шийній ділянці (regio cervicalis anterior) на рівні IV-VI (VII) шийних хребців (vertebrae cervicales). Спереду її вкривають м’язи шиї (musculi colli), які лежать нижче під’язикової кістки (os hyoideum).З боків від гортані (larynx) проходять судинно-нервові пучки шиї і розміщені частки щитоподібної залози (glandula thyroidea). Ззаду до гортані (larynx) прилягає гортанна частина глотки (pars laryngea pharyngis), що переходить у стравохід (oesophagus). Скелет гортані складається з парних і непарних хрящів.
До непарних хрящів гортані належать:
До парних хрящів гортані належать:
Між хрящами гортані розрізняють такі суглоби:
персне-щитоподібний суглоб;
персне-черпакуватий суглоб;
До зв’язок гортані належать:
М’язи гортані поділяються на м’язи, що звужують голосову щілину(rimaglottidis), розширюють її, і м’язи, що змінюють напруження голосових зв’язок (ligamenta vocalia).
До м’язів, що змінюють напруження голосових зв’язок, належать:
Порожнина гортані (cavitas laryngis)має:
- вхід до гортані (aditus laryngis);
- присінок гортані (vestibulum laryngis);
- шлуночок гортані (ventriculus laryngis);
- голосник (glottis);
- підголосникову порожнину (cavitas infraglottica).
Голосник має голосову складку (plica vocalis)і голосову щілину (rima glottidis; rima vocalis).
Вхід до гортані (aditus laryngis)обмежений:
- спереду –надгортанним хрящем(cartilago epiglottica);
- ззаду –черпакуватими хрящами(cartilagines arytenoideae);
- з боків – черпакувато-надгортанними складками (plicaе aryepiglotticaе)
Голосова щілина (rima glottidis; rima vocalis)–найвужче місце порожнини гортані(cavitas laryngis). Вона розміщена між правою та лівою голосовими зв’язками.
4. Трахея: топографія, будова, значення.
Трахея – дихальне горло – є продовженням гортані і тягнется від VI шийного хребця до V грудного, де ділиться на 2 головних бронхи. Це місце називається біфуркацією трахеї. Довжина трахеї – 8-12 см.
Стінка трахеї складається з 16-20 хрящових півкілець, між якими знаходяться зв’язки.
Задня стінка перетинчаста, містить гладкі м'язові волокна. Слизова оболонка вистелена миготливим епітелієм і багата лімфоїдною таниною.
У шийному відділі спереду до неї прилягає перешийок щитоподібної залози, ззаду – стравохід, з боків – сонні артерії.
У грудному відділі спереду трахеї знаходиться груднина і великі судини.
Трахея на рівні V грудного хребця ділиться на 2 головні бронхи – правий і лівий, які підходять до воріт легені. Правий бронх широкий, але коротший від лівого. В ньому нараховується 6-8 хрящових кілець, а в лівому – 9-12. Він має більш вертикальне положення.
Бронхіальне дерево
Головні бронхи, підходячи до воріт легень, відповідно до часток, поділяються на часткові: лівий ділиться на два (верхній і нижній), а правий – на три (верхній, середній і нижній) бронхи. Часткові бронхи в паренхімі легені поділяються на сегментарні бронхи, тому що вони вентилюють певні ділянки легень, які назив. сегментами. В кожній легені 10 сегментів.
Сегментарні бронхи діляться дихотомічно (кожний на два) на дрібніші – часточкові бронхи. Кожний часточковий бронх розгалужується всередині часточки на 16-18 кінцевих бронхіол, які не мають вже хряща і залоз.
Бронхіальне дерево слугує для проведення повітря при вдиху і видиху.
5.Легені :топографія, будова.
Легені знаходяться в грудній порожнині по боках від серця, покриті серозною оболонкою – плеврою, яка утворює навколо них два замкнених плевральних мішки.
В легенях виділяють три поверхні: реберну (опукла, прилягає до ребер), діафрагмальну (основа, прилягає до діафрагми), середостінну (внутрішня, обернена до органів, що розташовані в середостінні). На середостінній поверхні знаходяться ворота легені, куди входять головний бронх, легенева артерія і нерви, а виходять дві легеневі вени, лімфатичні судини. Всі ці утвори формують корінь легені.
Кожна легеня щілинами ділиться на частки. В лівій легені є одна коса щілина, яка поділяє її на дві частки: верхню і нижню. В правій легені є дві щілини: коса і горизонтальна. Вони поділяють праву легеню на три частки: верхню, середню, нижню.
На передньому краї лівої легені знаходиться серцева вирізка – місце прилягання перикарда.
Альвеолярне дерево є функціонально-структурною одиницею легені (ацинус), де відбувається газообмін між кров'ю, що знаходиться в капілярах легені, і повітрям, яке заповнює легеневі альвеоли.
Ацинус складається з:
• дихальних (респіраторних) бронхіол, які є дихотомічним розгалуженням кінцевих (термінальних) бронхіол;
• альвеолярних ходів (відходять радіально від кожної дихальної бронхіоли);
• альвеолярних мішечків (ними закінчуються дихальні ходи);
Стінки альвеолярних ходів і альвеолярні мішечки побудовані з міхурців – альвеол. Внутрішня поверхня альвеол вистелена одношаровим плоским респіраторним епітелієм, що лежить на базальній мембрані. З іншого боку до неї прилягають кровоносні капіляри.
У легеню входить легенева артерія, яка несе венозну, бідну на кисень кров з правого шлуночка серця. Легенева артерія галузиться в паренхімі легень відповідно до бронхів і утворює капілярну сітку навколо альвеол. Тут відбувається газообмін. Кров насичується киснем і стає артеріальною. Вона по легеневих венах прямує до лівого передсердя.
6.Плевра
б) структурно-логічна схема змісту теми:
VII. Матеріали активізації студентів під час викладання лекції.
Теоретичні питання до заняття («Незакінчене речення»)
Тестові завдання.
1. Респіраторний відділ дихальної системи включає:
A. Носова порожнина
B. Гортань
C. Трахея
D. Бронхи
E. Легені
2. Особливістю будови дихальних шляхів є наявність:
A. Кістки
B. М’язи
C. Хрящі
D. Зв’язки
E. Нерви
3. Місце знаходження воріт легень:
A. Реберна поверхня
B. Діафрагмальна поверхня
C. Середостінна поверхня
D. Верхівка легень
E. Основа легень
4. У плевральній порожнині знаходиться:
A. Повітря
B. Вода
C. Серозна рідина
D. Кров
E. Лімфа.
5. Гайморова пазуха відкривається у:
A. Верхній носовий хід
B. Середній носовий хід
C. Нижній носовий хід
D. Слухова труба
E. Хоани
Еталони правильних відповідей на тестовий контроль β-ІІ
Ситуаційні задачі.
1. Хворий 46 р. зі скаргами на кашель з виділенням незначної кількості слизово-гнійного харкотиння, більше зранку, задишку при помірному фізичному навантаженні, t 37,30С. Палить впродовж 10 років. Аускультативно: над всією поверхнею легень жорстке дихання, сухі хрипи різного тембру. З боку серця патології не виявлено.
2. 27-річний чоловік зі скаргами на загальну слабість, t 390С, сухий кашель, біль в грудній клітці справа при глибокому диханні та кашлі. Захворів гостро після переохолодження. При огляді: t 38,40С, АТ 130/80 мм рт. ст., пульс 104/хв., ЧД 20/хв. При пальпації грудної клітки виявлено посилене голосове тремтіння в підлопатковій ділянці справа, там же перкуторно - притуплення легеневого звуку, при аускультації - дихання ослаблене везикулярне.
3. Хвора 47 років, зі скаргами на t 390С, гарячку, пітливість, сухий кашель, задишку, болі в грудях праворуч при глибокому диханні та кашлі. Захворіла гостро 6 днів тому. Об'єктивно: шкіра бліда, ЧД 28 за хвилину, в нижніх відділах правої легені посилене голосове тремтіння, перкуторно - тупий звук, аускультативно - бронхіальне дихання, поодинокі дрібноміхурцеві хрипи.
4. Пацієнт 28 р., зі скаргами на кашель з відходженням слизово-гнійного харкотиння, запаморочення, біль голови, біль при рухах очних яблук, нежить. Об’єктивно: t 380С, ціаноз губ, зліва, нижче кута лопатки (VІ–VIІ міжребер’я між l. scapul і axil. post.) притуплення перкуторного звуку, аускультативно - бронхіальне дихання, поодинокі дрібно-міхурцеві хрипи. ЧД 26/хв. Пульс 100 в 1 хв., АТ 90/60 мм рт. ст.
5. Хворий 37 р. скаржиться на постійні напади ядухи, частіше вночі, фізична активність значно обмежена через дихальний дискомфорт. Пікова швидкість видиху менше 60% належного рівня, добові коливання пікової швидкості видиху більше 30%.
Відповіді на ситуаційні задачі:
Задача 1. А;
Задача 2.А;
Задача 3.А;
Задача 4.А;
Задача 5.А
VIII. Матеріал для самопідготовки студентів:
Філімонов В.І. Фізіологія людини - Київ: ВСВ «Медицина», 2011, Розділ 1 ст.8-60; Сидоренко П.І., Бондаренко Г.О., Куц С.О. Анатомія та фізіологія людини Київ: ВСВ «Медицина», 2015, Розділ 3 ст..63-64
А) по темі, що викладена в лекції
№ п/п |
Основні завдання |
Вказівки |
1.
2.
3.
4.
5.
6.
|
Знати анатомію дихальної системи, її завдання та взаємозв’язок. Знати анатомію повітроносних шляхів.
Знати будову, функції легень.
Знати загальні відмінності верхніх та нижніх шляхів .
Знати основні методи лабораторних досліджень дихання. Знати анатомічну термінологію. |
Вивчити органи дихальної системи в певній послідовності.
Диференціювати поняття про повітроносні шляхи.
Знати листки плеври.
Вивчити досконало будову бронхів.
Диференціювати всю систему дихання.
Засвоїти назву анатомічних органів. |
Б) по темі наступної лекції.
Філімонов В.І. Фізіологія людини - Київ: ВСВ «Медицина», 2011, Розділ 1 ст.61-80, Розділ 2 81-116; Сидоренко П.І., Бондаренко Г.О., Куц С.О. Анатомія та фізіологія людини Київ: ВСВ «Медицина», 2015, Розділ 11 ст..161-175
№ п/п |
Основні завдання |
Вказівки |
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
|
Вивчити будова сечової системи.
Вивчити склад нирки.
Дати визначення поняття нефрон.
Вивчити механізм утворення сечі.
Розуміти особливості будови, розміщення в організмі, функціональне значення, здатність речовин нирки .
Вивчити основні етапи утворення сечі. Вивчити спеціальні структури виділення сечі.
|
Знати класифікацію, будову і функції нирки. Знати будову нефрона.
Знати склад нефрона.
Вивчити механізм сечоутворення.
Знати роль речовин нирки.
Розглянути будову сечівника.
Вивчити склад сечі.
|
Завдання додому:
а) По темі, що викладена в лекції:
Тема: «Функціональна анатомія органів дихальної системи».
- основна:
- додаткова:
б) По темі наступної лекції:
Тема: «Анатомія сечової системи».
- основна:
- додаткова:
VІІ. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Навчальна
Основна :
Додаткова :
2. Методична: