Методична розробка лекційного заняття на тему "Дихальна система"

Про матеріал

В структурі загальної захворюваності хвороби органів дихання у дітей займають до 50% і до 30% у дорослих. Респіраторні захворювання в ХХІ столітті являють собою глобальну медико-соціальну проблему, що пов’язано з надзвичайно широкою розповсюдженістю і неухильним ростом захворюваності органів дихання.

Перегляд файлу

КОВЕЛЬСЬКИЙ ФАХОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ НА ТЕМУ:

«Анатомія органів дихальної системи».

$C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.MSO\FA38064B.tmp$

Підготувала викладач

анатомії людини

Лариса ХВІЦ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Предмет: Анатомія людини

Тема лекції: «Анатомія органів дихальної системи».

Курс: І Спеціальність 223 Медсестринство

Освітньо-професійна програма: «Акушерська справа»

Кількість навчальних годин: 2

Викладач: Лариса ХВІЦ

І. Науково-методичне обґрунтування теми (актуальність теми):

ІІ. Навчальні цілі заняття:

Ознайомитися, мати уявлення про:

- основні органи дихальної системи (α-І);

- процеси газообміну (α-І);.

Знати, засвоїти:

- складові дихальної системи (α-ІІ);

- функції органів дихальної системи (α-ІІ);

- фізіологічну роль різних форм лейкоцитів (α-ІІ);

Вміти:

- підрахувати кількість еритроцитів (α-ІІІ);

- визначити кількість лейкоцитів у крові (α-ІІІ);

- вирахувати лейкоцитарну форму (α-ІІІ).

ІІІ. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця (виховні цілі):

- виховувати у студентів стійкий інтерес до предмету та обраної професії;

- формувати клінічне мислення;

- виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я.

ІV. Міждисциплінарна інтеграція

ДИСЦИПЛІНА	ЗНАТИ	ВМІТИ
1. Попередні дисципліни
Основи латинської мови з медичною термінологією	Анатомічну термінологію	Використовувати знання в практичній діяльності
Медична біологія	Будову та функції органів дихання у тварин	Використати знання при вивченні будови органів дихання у людини
2. Наступні дисципліни
Фізіологія	Функції органів дихання та фізіологію дихання	Підрахувати ЧД, виміряти ЖЄЛ
Основи сестринської справи	Методи досліджень органів дихання	Підготувати пацієнта до досліджень
Патоморфологія та патофізіологія	Патологічні зміни в органах дихання при хворобах	Відрізнити зміни структур органів дихання
Фармакологія та медична рецептура	Способи введення лікарських засобів в органи дихання	Пояснити вплив фармакологічних препаратів на організм
Медсестринство у внутрішній медицині	Хвороби органів дихання	Спостерігати за пацієнтом та розрізняти ознаки порушень
Медсестринство в хірургії	Травми грудної клітини	Спостерігати за пацієнтом та попередити можливі ускладнення
Медсестринство в педіатрії	Хвороби органів дихання в дитячому віці	Спостерігати за малим пацієнтом та розрізняти особливості порушень органів дихання у дітей
Медсестринство в оториноларингології	Ускладнення та проблеми пацієнта при захворюваннях ЛОР-органів	Спостерігати за пацієнтом з хворобами верхніх дихальних шляхів
Медсестринство в сімейній медицині	Проблеми пацієнтів різного віку з хворобами органів дихання	Спостерігати за пацієнтом з хворобами органів дихання
Медсестринство в онкології	Фактори ризику (куріння) щодо раку легень	Провести бесіду з пропаганди здорового способу життя
3. Внутрішньопредметна інтеграція
	Тканини. Органи та системи органі	Розрізняти тканини, органи та систему органів дихання
	Остеологія та артрологія	Пояснювати проекцію органів дихання на грудну клітину
	Міологія	Пояснювати роль дихальних м’язів в процесі дихання
	Анатомія нервової системи	Вказувати іннервацію органів дихання
	Анатомія органів чуття	Пояснювати зв’язок органів чуття з дихальними органами
	Анатомія серцево-судинної системи	Вказувати кровопостачання органів дихання
	Анатомія ендокринної системи	З’ясовувати топографію щитоподібної залози з верхніми дихальними шляхами

Методичне забезпечення заняття:

• методична розробка лекційного заняття;

• матеріали контролю рівня засвоєння знань студентів (питання для фронтального опитування, тестовий контроль β --І, β --ІІ);

• матеріали контролю кінцевого рівня знань, умінь і навичок студентів (ситуаційні задачі β --ІІ);

• (ОК для самостійної роботи з навчальною літературою).

Матеріальне забезпечення заняття: стенди, таблиці, мультимедійний проектор.

V. План та організаційна структура лекції.

№

п/п

Основні етапи лекції та їх зміст

Цілі в рівнях абстракції

Типи лекції, методи і засоби активізації студентів, обладнання.

Розподіл часу в % або хв..

Підготовчий етап

Перевірка готовності студентів і аудиторії до лекції. Визначення актуальності теми, навчальних цілей лекції та мотивації.

Вступна лекція.

Тематична лекція. Див. р. ІІ.

10 хв.

ІІ

Основний етап

Викладання лекційного матеріалу за планом.

1.Визначити повітроносні шляхи та дихальну частину;

2.Проаналізувати приносові пазухи;

3.Обґрунтувати гортань: топографія, будова, функції;

4.Розкрити трахею: топографія, будова, значення;

5.Обґрунтувати загальні відомості про бронхи, бронхіальне дерево;

6.Проаналізувати загальні відомості про легені — топографія, будова;

7.Розкрити ацинус, як основну функціональну одиницю легень.

ІІ

Стенди, малюнки, схеми, таблиці.

70 хв.

ІІІ

Заключний етап

1. Резюме лекції, загальні висновки.

2. Відповіді на можливі запитання студентів.

3. Завдання для самопідготовки студентів.

Література:

Основна

1. Філімонов В.І. Фізіологія людини Київ: ВСВ «Медицина», 2011, ст.8-60

2. Сидоренко П.І., Бондаренко Г.О., Куц С.О. Анатомія та фізіологія людини Київ: ВСВ «Медицина», 2015, ст..63-74

Додаткова

1. Шевчук В.Г., Наливайко Д.Г. Посібник з нормальної фізіології Київ «Здоров’я», 1995, ст.. 6-24

2. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин Київ «Вища школа», 2003, ст..9-22

Тестовий контроль β-ІІ

Контрольні питання

Ситуаційні задачі

Див. р. VІІ.

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою.

10 хв.

VІ. Зміст лекційного матеріалу:

а) розгорнутий конспект змісту теми(додається);

б) структурно-логічна схема змісту теми (додається).

а) розгорнутий конспект змісту теми:

1. Поняття про повітроносні шляхи та дихальну частину.

Система органів дихання виконує в організмі функцію зовнішнього дихання, яка полягає в обміні газами між кров'ю і повітрям, що вдихається. При цьому кисень з повітря потрапляє у кров, а вуглекислий газ і вода видаляються з крові у повітря. Газообмін здійснюється в альвеолах легень. Ця частина дихального апарату відома як респіраторний відділ. Але перш ніж потрапити в легеневі альвеоли, повітря проходить через відділ повітроносних шляхів. Цей відділ здійснює такі функції: проведення повітря, його зволоження, зігрівання (або охолодження), очищення від пилу та мікроорганізмів,регуляція об'єму. Крім цього повітроносні шляхи забезпечують голосоутворення, нюх, імунний захист. До нереспіраторних функцій дихального апарату також належать: терморегуляція, депонування крові, участь у регуляції зсідання крові (внаслідок продукції тромбопластину і гепарину), ендокринна функція (синтез деяких гормонів), участь у водно-сольовому та ліпідному обмінах.

Повітроносні шляхи. До цього відділу дихальної системи належать носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея та бронхи з їхніми розгалуженнями, включаючи термінальні бронхіоли.

$C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.MSO\7DCE4922.tmp$ В склад органів дихання також входять дихальні м’язи, плевральні порожнини, власний нервовий апарат, чутливі вставні і рухові нервові закінчення, які утворені відростками нейроцитів власного нервового апарата та нейронів симпатичного і парасимпатичного відділів. Дихальна система має потужний імунологічний захист.

Носова порожнина (cavum nasi). Носова порожнина складається з переддвер'я і власне носової порожнини, у якій є дихальна та нюхова ділянки. Переддвер'я це порожнина, розташована під хрящовою частиною носа. Воно вистелене багатошаровим плоским епітелієм, який є продовженням епітеліального покриву шкіри. В сполучнотканинному шарі під епітелієм містяться сальні залози та корені носового волосся.

Власне носова порожнина у дихальній ділянці вкрита слизовою оболонкою, яка складається з багаторядного призматичного війчастого епітелію та сполучнотканинної власної пластинки. Епітелій лежить на базальній мембрані і містить чотири типи клітин: війчасті, мікроворсинчасті, базальні та келихоподібні.

Війчасті клітини. Вони складають основну частину епітелію, що вистеляє повітроносні шляхи. На розширеній їх апікальній поверхні розташовується багато війок (в порожнині носа вони в кількості 15-20 на клітину, а в трахеї – 100 - 250). Війки рухаються з частотою до 25 коливань за секунду, що сприяє переміщенню слизу з адсорбованими на ній сторонніми частинками в напрямку глотки. Війчасті клітини мають рецептори для багатьох речовин і в залежності від їх активації здійснюється їх рухова реакція.

Келихоподібні клітини.

Ці екзокриноцити також чисельні в епітелії слизової оболонки повітроносних шляхів. Вони розташовані поодиноко і продукують слизоподібний секрет. У розширеній їх апікальній ділянці наявні вакуолі, які нагромаджують секрет, а парануклеарно і в базальній частині цитоплазми є розвинений комплекс Гольджі, гранулярна ендоплазматична сітка та мітохондрії. Вироблення і виділення слизу з клітин відбувається циклічно, це стимулюється зовнішними факторами (вологість, температура).

У фазі нагромадження наповнені секретом клітини набувають форми келиха. Після виділення слизу, на поверхні келихоподібних клітин спостерігаються мікроворсинки. Кількість цих клітин зменшується у дистальному напрямку, в термінальних бронхіолах вони відсутні. В складі слизу, що секретується келихоподібними клітинами виявлені макромолекули муцину. Секреторні або зв’язані з мембраною муцини є частиною мукоциліарного захисного механізму повітроносних шляхів.

2. Приносові пазухи.

Підрядні пазухи носа – це порожнини в кістках черепа, які через невеликі отвори (соустя) пов’язані з порожниною носа. Біологічна роль цих пустот полягає в зменшенні маси черепа, крім того, вони є резонаторами та надають голосу кожної людини свій неповторний тембр.

Поліпи утворюються не просто так. Це реакція слизової оболонки на хронічне подразнення. Процес утворення поліпів можна образно порівняти з появою пухиря і мозолі на нозі при носінні незручного взуття.

РОЗРІЗНЯЮТЬ ДЕКІЛЬКА ПРИДАТКОВИХ ПАЗУХ:

Ґрати (лабіринт ґратчастої кістки) – безліч дрібних порожнин в товщі ґратчастої кістки.
Гайморові пазухи (верхньощелепні пазухи) – за ім’ям вченого-медика, який вперше описав її).
Клиноподібна пазуха.

ПАЗУХИ – ЦЕ НЕ ЗАМКНУТІ ПОРОЖНИНИ!

Образно пазуху можна представити у вигляді пляшки з вузькою шийкою, е це горлечко “відкривається” в просвіт порожнини носа. Горлечка, а по науковому соустя всіх пазух, крім клиноподібної, відкриваються в одне певне місце – під середню носову раковину.

Подивіться як це виглядає на схемі на прикладі гайморових і лобних пазух.

Гайморові пазухи (Г) мають вивідне сполучення зверху, а лобові пазухи (Л) – знизу, це як би перевернуті догори дном пляшки.

Ця схема, звичайно ж спрощеною. У житті все трохи складніше.

Кожна пазуха зсередини покрита слизовою оболонкою, такою ж, як і порожнина носа. Слизова оболонка, незважаючи на гадану ніжність і вразливість – це найпотужніший захисний бар’єр, непроникний для більшості інфекцій. Для природи немає кращого способу захистити будь-якої вразливий орган, ніж покрити його слизовою оболонкою. А таких органів в безпосередній близькості до носа – більш ніж достатньо: головний мозок, очниці, великі судини і нерви.

Слизова оболонка виробляє слиз, який містить цілий ряд захисних речовин, що нейтралізують мікроби. Процес утворення слизу постійний, тому він повинен постійно відводиться. Для цього і потрібні соустя – через них слиз відводиться в порожнину носа.

Гортань: топографія, будова, функції.

Гортань (larynx)розміщена в передній шийній ділянці (regio cervicalis anterior) на рівні IV-VI (VII) шийних хребців (vertebrae cervicales). Спереду її вкривають м’язи шиї (musculi colli), які лежать нижче під’язикової кістки (os hyoideum).З боків від гортані (larynx) проходять судинно-нервові пучки шиї і розміщені частки щитоподібної залози (glandula thyroidea). Ззаду до гортані (larynx) прилягає гортанна частина глотки (pars laryngea pharyngis), що переходить у стравохід (oesophagus). Скелет гортані складається з парних і непарних хрящів.

До непарних хрящів гортані належать:

щитоподібний хрящ;
перснеподібний хрящ;
надгортанний хрящ.

До парних хрящів гортані належать:

черпакуваті хрящі ;
ріжкуваті хрящі ;
клиноподібні хрящі ;

Між хрящами гортані розрізняють такі суглоби:

 персне-щитоподібний суглоб;

 персне-черпакуватий суглоб;

До зв’язок гортані належать:

щито-під’язикова;
персне-щитоподібна;
щито-надгортанна зв’язка;
під’язиково-надгортанна;
голосові зв’язки;
зв’язки присінка.

М’язи гортані поділяються на м’язи, що звужують голосову щілину(rimaglottidis), розширюють її, і м’язи, що змінюють напруження голосових зв’язок (ligamenta vocalia).

До м’язів, що змінюють напруження голосових зв’язок, належать:

персне-щитоподібний м’яз;
голосовий м’яз;

Порожнина гортані (cavitas laryngis)має:

- вхід до гортані (aditus laryngis);

- присінок гортані (vestibulum laryngis);

- шлуночок гортані (ventriculus laryngis);

- голосник (glottis);

- підголосникову порожнину (cavitas infraglottica).

Голосник має голосову складку (plica vocalis)і голосову щілину (rima glottidis; rima vocalis).

Вхід до гортані (aditus laryngis)обмежений:

- спереду –надгортанним хрящем(cartilago epiglottica);

- ззаду –черпакуватими хрящами(cartilagines arytenoideae);

- з боків – черпакувато-надгортанними складками (plicaе aryepiglotticaе)

Голосова щілина (rima glottidis; rima vocalis)–найвужче місце порожнини гортані(cavitas laryngis). Вона розміщена між правою та лівою голосовими зв’язками.

4. Трахея: топографія, будова, значення.

Трахея – дихальне горло – є продовженням гортані і тягнется від VI шийного хребця до V грудного, де ділиться на 2 головних бронхи. Це місце називається біфуркацією трахеї. Довжина трахеї – 8-12 см.

Стінка трахеї складається з 16-20 хрящових півкілець, між якими знаходяться зв’язки.

$C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.MSO\35224ACC.tmp$

Задня стінка перетинчаста, містить гладкі м'язові волокна. Слизова оболонка вистелена миготливим епітелієм і багата лімфоїдною таниною.

У шийному відділі спереду до неї прилягає перешийок щитоподібної залози, ззаду – стравохід, з боків – сонні артерії.

У грудному відділі спереду трахеї знаходиться груднина і великі судини.

Трахея на рівні V грудного хребця ділиться на 2 головні бронхи – правий і лівий, які підходять до воріт легені. Правий бронх широкий, але коротший від лівого. В ньому нараховується 6-8 хрящових кілець, а в лівому – 9-12. Він має більш вертикальне положення.

Бронхіальне дерево

Головні бронхи, підходячи до воріт легень, відповідно до часток, поділяються на часткові: лівий ділиться на два (верхній і нижній), а правий – на три (верхній, середній і нижній) бронхи. Часткові бронхи в паренхімі легені поділяються на сегментарні бронхи, тому що вони вентилюють певні ділянки легень, які назив. сегментами. В кожній легені 10 сегментів.

$C:\Users\User\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.MSO\173E16BA.tmp$

Сегментарні бронхи діляться дихотомічно (кожний на два) на дрібніші – часточкові бронхи. Кожний часточковий бронх розгалужується всередині часточки на 16-18 кінцевих бронхіол, які не мають вже хряща і залоз.

Бронхіальне дерево слугує для проведення повітря при вдиху і видиху.

5.Легені :топографія, будова.

Легені знаходяться в грудній порожнині по боках від серця, покриті серозною оболонкою – плеврою, яка утворює навколо них два замкнених плевральних мішки.

В легенях виділяють три поверхні: реберну (опукла, прилягає до ребер), діафрагмальну (основа, прилягає до діафрагми), середостінну (внутрішня, обернена до органів, що розташовані в середостінні). На середостінній поверхні знаходяться ворота легені, куди входять головний бронх, легенева артерія і нерви, а виходять дві легеневі вени, лімфатичні судини. Всі ці утвори формують корінь легені.

Кожна легеня щілинами ділиться на частки. В лівій легені є одна коса щілина, яка поділяє її на дві частки: верхню і нижню. В правій легені є дві щілини: коса і горизонтальна. Вони поділяють праву легеню на три частки: верхню, середню, нижню.

На передньому краї лівої легені знаходиться серцева вирізка – місце прилягання перикарда.

Альвеолярне дерево є функціонально-структурною одиницею легені (ацинус), де відбувається газообмін між кров'ю, що знаходиться в капілярах легені, і повітрям, яке заповнює легеневі альвеоли.

Ацинус складається з:

• дихальних (респіраторних) бронхіол, які є дихотомічним розгалуженням кінцевих (термінальних) бронхіол;

• альвеолярних ходів (відходять радіально від кожної дихальної бронхіоли);

• альвеолярних мішечків (ними закінчуються дихальні ходи);

Стінки альвеолярних ходів і альвеолярні мішечки побудовані з міхурців – альвеол. Внутрішня поверхня альвеол вистелена одношаровим плоским респіраторним епітелієм, що лежить на базальній мембрані. З іншого боку до неї прилягають кровоносні капіляри.

У легеню входить легенева артерія, яка несе венозну, бідну на кисень кров з правого шлуночка серця. Легенева артерія галузиться в паренхімі легень відповідно до бронхів і утворює капілярну сітку навколо альвеол. Тут відбувається газообмін. Кров насичується киснем і стає артеріальною. Вона по легеневих венах прямує до лівого передсердя.

6.Плевра

Начало формы

Конец формы

б) структурно-логічна схема змісту теми:

VII. Матеріали активізації студентів під час викладання лекції.

Теоретичні питання до заняття («Незакінчене речення»)

Дихальна система складається з..…………………………………………
Дихальні шляхи - це………………………………………………………..
Розрізняють такі стінки порожнини носа…………………………………
Є такі носові ходи носової порожнини…………………………………...
В середній носовий хід відкриваються такі приносові пазухи………….
Розрізняють сім отворів глотки……………………………………………
До передніх хрящів гортані відносять…………………………………….
Є такі відділи порожнини гортані…………………………………………
Голосова щілина знаходиться в……………………………………………
Ворота легені – це…………………………………………………………...

Тестові завдання.

1. Респіраторний відділ дихальної системи включає:

A. Носова порожнина

B. Гортань

C. Трахея

D. Бронхи

E. Легені

2. Особливістю будови дихальних шляхів є наявність:

A. Кістки

B. М’язи

C. Хрящі

D. Зв’язки

E. Нерви

3. Місце знаходження воріт легень:

A. Реберна поверхня

B. Діафрагмальна поверхня

C. Середостінна поверхня

D. Верхівка легень

E. Основа легень

4. У плевральній порожнині знаходиться:

A. Повітря

B. Вода

C. Серозна рідина

D. Кров

E. Лімфа.

5. Гайморова пазуха відкривається у:

A. Верхній носовий хід

B. Середній носовий хід

C. Нижній носовий хід

D. Слухова труба

E. Хоани

Еталони правильних відповідей на тестовий контроль β-ІІ

Ситуаційні задачі.

1. Хворий 46 р. зі скаргами на кашель з виділенням незначної кількості слизово-гнійного харкотиння, більше зранку, задишку при помірному фізичному навантаженні, t 37,3⁰С. Палить впродовж 10 років. Аускультативно: над всією поверхнею легень жорстке дихання, сухі хрипи різного тембру. З боку серця патології не виявлено.

Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.
Змоделюйте дані перкусії і пальпації грудної клітки пацієнта.
Складіть та обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
Опишіть діагностичну цінність пневмотахометрії.
Складіть і обґрунтуйте план лікування пацієнта.

2. 27-річний чоловік зі скаргами на загальну слабість, t 39⁰С, сухий кашель, біль в грудній клітці справа при глибокому диханні та кашлі. Захворів гостро після переохолодження. При огляді: t 38,4⁰С, АТ 130/80 мм рт. ст., пульс 104/хв., ЧД 20/хв. При пальпації грудної клітки виявлено посилене голосове тремтіння в підлопатковій ділянці справа, там же перкуторно - притуплення легеневого звуку, при аускультації - дихання ослаблене везикулярне.

Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.
Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
Опишіть ускладнення хвороби пацієнта.
Складіть і обґрунтуйте план лікування пацієнта.
Опишіть особливості пневмонії, викликаної легіонелою.

3. Хвора 47 років, зі скаргами на t 39⁰С, гарячку, пітливість, сухий кашель, задишку, болі в грудях праворуч при глибокому диханні та кашлі. Захворіла гостро 6 днів тому. Об'єктивно: шкіра бліда, ЧД 28 за хвилину, в нижніх відділах правої легені посилене голосове тремтіння, перкуторно - тупий звук, аускультативно - бронхіальне дихання, поодинокі дрібноміхурцеві хрипи.

Сформулюйте і обґрунтуйте попередній діагноз пацієнтки.
Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнтки.
Опишіть зміни спірограми у пацієнтки.
Складіть і обґрунтуйте план лікування пацієнта.
Опишіть особливості пневмонії, викликаної стафілококом.

4. Пацієнт 28 р., зі скаргами на кашель з відходженням слизово-гнійного харкотиння, запаморочення, біль голови, біль при рухах очних яблук, нежить. Об’єктивно: t 38⁰С, ціаноз губ, зліва, нижче кута лопатки (VІ–VIІ міжребер’я між l. scapul і axil. post.) притуплення перкуторного звуку, аускультативно - бронхіальне дихання, поодинокі дрібно-міхурцеві хрипи. ЧД 26/хв. Пульс 100 в 1 хв., АТ 90/60 мм рт. ст.

Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.
Складіть і обґрунтуйте план обстеження пацієнта.
Опишіть критерії ефективності лікування хвороби пацієнта.
Складіть і обґрунтуйте план лікування пацієнта.
Поясніть термін „постуральний дренаж”.

5. Хворий 37 р. скаржиться на постійні напади ядухи, частіше вночі, фізична активність значно обмежена через дихальний дискомфорт. Пікова швидкість видиху менше 60% належного рівня, добові коливання пікової швидкості видиху більше 30%.

Обґрунтуйте та сформулюйте попередній діагноз.
Складіть і обґрунтуйте план обстеження.
Опишіть ускладнення хвороби пацієнта.
Змоделюйте дані об’єктивного обстеження пацієнта.
Складіть і обґрунтуйте план лікування.

Відповіді на ситуаційні задачі:

Задача 1. А;

Задача 2.А;

Задача 3.А;

Задача 4.А;

Задача 5.А

VIII. Матеріал для самопідготовки студентів:

Філімонов В.І. Фізіологія людини - Київ: ВСВ «Медицина», 2011, Розділ 1 ст.8-60; Сидоренко П.І., Бондаренко Г.О., Куц С.О. Анатомія та фізіологія людини Київ: ВСВ «Медицина», 2015, Розділ 3 ст..63-64

А) по темі, що викладена в лекції

№

п/п

Основні завдання

Вказівки

Знати анатомію дихальної системи, її завдання та взаємозв’язок.

Знати анатомію повітроносних шляхів.

Знати будову, функції легень.

Знати загальні відмінності верхніх та нижніх шляхів .

Знати основні методи лабораторних досліджень дихання.

Знати анатомічну термінологію.

Вивчити органи дихальної системи в певній послідовності.

Диференціювати поняття про повітроносні шляхи.

Знати листки плеври.

Вивчити досконало будову бронхів.

Диференціювати всю систему дихання.

Засвоїти назву анатомічних органів.

Б) по темі наступної лекції.

Філімонов В.І. Фізіологія людини - Київ: ВСВ «Медицина», 2011, Розділ 1 ст.61-80, Розділ 2 81-116; Сидоренко П.І., Бондаренко Г.О., Куц С.О. Анатомія та фізіологія людини Київ: ВСВ «Медицина», 2015, Розділ 11 ст..161-175

№

п/п

Основні завдання

Вказівки

Вивчити будова сечової системи.

Вивчити склад нирки.

Дати визначення поняття нефрон.

Вивчити механізм утворення сечі.

Розуміти особливості будови, розміщення в організмі, функціональне значення, здатність речовин нирки .

Вивчити основні етапи утворення сечі.

Вивчити спеціальні структури виділення сечі.

Знати класифікацію, будову і функції нирки.

Знати будову нефрона.

Знати склад нефрона.

Вивчити механізм сечоутворення.

Знати роль речовин нирки.

Розглянути будову сечівника.

Вивчити склад сечі.

Завдання додому:

а) По темі, що викладена в лекції:

Тема: «Функціональна анатомія органів дихальної системи».

- основна:

Філімонов В.І. Фізіологія людини - Київ: ВСВ «Медицина», 2011, Розділ 1 ст.8-60
Сидоренко П.І., Бондаренко Г.О., Куц С.О. Анатомія та фізіологія людини - Київ: ВСВ «Медицина», 2015, Розділ 3 ст..63-64

- додаткова:

Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин Київ «Вища школа», 2003, ст..9-22, ст..238-282
Вільям Ф. Ґанонґ Фізіологія людини – Львів: БаК, 2002, ст. 45-107

б) По темі наступної лекції:

Тема: «Анатомія сечової системи».

- основна:

Філімонов В.І. Фізіологія людини - Київ: ВСВ «Медицина», 2011, Розділ 1 ст.61-80, Розділ 2 ст. 81-116
Сидоренко П.І., Бондаренко Г.О., Куц С.О. Анатомія та фізіологія людини - Київ: ВСВ «Медицина», 2015, Розділ 11 ст..161-175

- додаткова:

Фекета В.П. Курс лекцій з нормальної фізіології – Ужгород: Гражда, 2006, ст.. 33-62
Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин - Київ «Вища школа», 2003, ст..283-334
Вільям Ф. Ґанонґ Фізіологія людини – Львів: БаК, 2002, ст. 207-230

VІІ. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Навчальна

Основна :

Філімонов В.І. Фізіологія людини - Київ: ВСВ «Медицина», 2011, Розділ 1 ст.8-60
Сидоренко П.І., Бондаренко Г.О., Куц С.О. Анатомія та фізіологія людини - Київ: ВСВ «Медицина», 2015, Розділ 3 ст..63-64

Додаткова :

Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин Київ «Вища школа», 2003, ст..9-22, ст..238-282
Вільям Ф. Ґанонґ Фізіологія людини – Львів: БаК, 2002, ст. 45-107
Фекета В.П. Курс лекцій з нормальної фізіології – Ужгород: Гражда, 2006, ст.. 33-62

2. Методична:

Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення занять у медичних вузах. – Метод. рекомендації. – Київ, 1999. – 68 с.
Мілерян В.Є. Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять в медичних вузах. – К.: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, 2003.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Хвіц Лариса Миколаївна

Пов’язані теми

Біологія, 11 клас, Матеріали до уроків

Додано

29 січня

Переглядів

155

Оцінка розробки

Відгуки відсутні