Методична розробка "Міжпредметна інтеграція в початковій школі"

 

МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ

 В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

(Методичні рекомендації)

 

 

 

 

Сердюк Євгенія Георгіївна

вчитель початкових класів

Зеленогайської ЗОШ І-ІІІ ступенів

                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

РОЗДІЛ 1. ВСТУП……………………………………………….    4

РОЗДІЛ 2. ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК. МЕТОДИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ   

1.   Методичні рекомендації …………..…………………………   7 
2.   Опис інтегрованого уроку. Практичні рекомендації………..10

РОЗДІЛ 3. ДОДАТОК

3.1. Інтегрований урок у 2 класі з природознавства та літературного читання ……………………………………………13

3.2. Інтегрований урок у 4 класі з вивчення курсу «Християнська етика» та предмету «Образотворче мистецтво» ………………..26

ВИСНОВКИ ………………………………………………………37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………..  39

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ВСТУП

Актуальність: введення в педагогічну практику інтегрованих уроків здійснює кардинальну перебудову процесу навчання. У такий спосіб частково вирішується існуюча у предметній системі суперечність між розрізненими предметними знаннями учнів і необхідністю їх комплексного застосування на практиці, у трудовій діяльності та в житті людини.

Перебудова освітнього процесу передбачає певну орієнтацію функцій учителя. Різко зменшується питома вага його виконавчої діяльності на уроці і, відповідно, зростає функція організаційна. Це, в свою чергу, вимагає глибокого оволодіння педагогічною технологією інтегрованого навчання, вмінням прогнозувати в деталях діяльність кожного учня. Лише за цієї умови вчитель зможе повноцінно включати учня в діяльність як свого «партнера».

Отже, освітній процес слід перебудувати так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка освоює предмет, у відтворенні його змісту. Учень оволодіває методом набуття навичок, які у майбутньому зможе застосувати до аналогічних завдань. Цей принцип допоможе дитині виробити в собі впевненість у власній цінності, у тому, що вона сама дасть собі раду і власними зусиллями зуміє подолати труднощі, які траплятимуться на її життєвому шляху.

Мета: допомогти вчителю урізноманітнити структуру уроків і методи роботи, відійти від шаблонів, навчити діяти творчо і самостійно, враховуючи індивідуальні особливості учнів, їхні інтереси; завдяки обраному  підходу особистісно-зорієнтованого навчання виявити ознаки нетрадиційного мислення і здатність до нестандартних рішень учнів початкової школи.

Завдання:

1. реалізація поставленої мети;
2. безперервне самовдосконалення – природна форма існування людської діяльності;
3. пропагування ефективності міжпредметної інтеграції;
4. подача розгорнутого конспекту інтегрованого уроку;
5. методичні рекомендації щодо доцільності проведення інтеграції;
6. практичні рекомендації щодо використаних методів та прийомів

Очікувані результати: методичні рекомендації стануть  доцільні щодо застосування міжпредметної інтеграції не тільки в початковій школі, а й загалом в усьому освітньому процесі, адже методично правильно побудований інтегрований урок сприяє творчому самовираженню учнів, особистісно-ціннісному ставленню учнів до навчання, вмінню виконувати творчі та колективні завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК. МЕТОДИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

2. 1.   Методичні рекомендації

Представлений в поданій брошурі матеріал запровадження інтегрованих уроків викликаний потребою подолати протиріччя між розподілом освітнього процесу на окремі предмети, з одного боку, і цілісністю світу та цілісністю сприйняття дитиною довкілля, з іншого. У межах таких уроків вивчається підпорядкований одній темі матеріал із різних навчальних предметів. Методика таких уроків розроблена на міжпредметній основі з урахуванням дидактичної доцільності, а їх змістова і структурна цілісність забезпечується добором об'єкта вивчення. Головною метою інтегрованих уроків є не виклад максимального об'єму інформації, а формування цілісної картини світу і підвищення пізнавального інтересу учнів.

Як свідчить практика, найчастіше інтегровані уроки проводяться з метою узагальнення та систематизації навчального матеріалу з певної теми. До того ж переважно на таких уроках інтегрують матеріал навчальних предметів однієї освітньої галузі (наприклад, мови і літератури) або предметів певного циклу (приміром, природничо-математичного). Не менш ефективною є інтеграція на уроках засвоєння нових знань, умінь і навичок, застосування знань, умінь і навичок та комбінованих уроків, а також з різних навчальних предметів.

Чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об'єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів - основа ефективності інтегрованих уроків. На інтегрованих уроках слід організовувати навчальну діяльність учнів, концентруючи увагу на провідних ідеях, організовуючи творчий пошук і активізуючи пізнавальну діяльність, з урахуванням вікових особливостей молодших школярів, специфіки навчальних предметів, зміст яких інтегрується, дидактичних цілей вивчення навчального матеріалу кожного з них.

 

 

Основні ознаки інтегрованих уроків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. 2. Опис інтегрованого уроку. Практичні рекомендації: тема, мета, тип уроку, план та обладнання

Урок №36.

2 клас

Тема: Чому буває вітер? (Природознавство)

К. Перелісна «Віхола» (Літературне читання).

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок, інтегрований урок

План (задум) уроку:

Перший етап проведення інтегрованого уроку – організаційний. На другому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливим є актуалізація знань з обох галузей, що інтегруються: природничої та мовно-літературної. Час його проведення має бути не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку, на мою думку, потребує від вчителя особливої уваги. Третій етап – ознайомлення з темою та метою.

Серед різних форм проведення інтегрованих уроків найбільш зручною я вважаю бесіду. Учні мимоволі стають учасниками бесіди: наводять нові факти з життя, запитують про незрозуміле, допомагають у розв`язанні проблеми. Саме тому на етапі сприйняття та усвідомлення нового матеріалу мною використана бесіда.

На етапі осмислення, узагальнення та систематизації знань проводжу роботу в зошиті та створюю проблемну ситуацію, яка активізує мислення учнів, підвищує якість засвоєння сприйнятого матеріалу.

Завершується урок використанням інтерактивних методів. Це вправа «Кубування» та гра «Незакінчене речення». Використана методика викликала бажання учнів шукати відповіді на поставлені питання, не зважаючи на втомленість в кінці уроку.

Обладнання: аудіозапис завивання вітру; презентація [http://www.pochatkivec.ru/2012/10/blog-post_2752.html];  філворд; фліп-чарт; куб для вправи «Кубування»; портрет К. Перелісної; мультфільм про Вінні-Пуха.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ДОДАТОК

3. 1. ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК З ПРИРОДОЗНАВСТВА ТА ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ (2 клас)

Тема: Чому буває вітер? (Природознавство)

К. Перелісна «Віхола» (Літературне читання)

Мета: ознайомити учнів з поняттям «вітер», як явищем природи, його особливостями і значенням для людини та навколишнього світу, з біографією та творчістю К. Перелісної; продовжувати формувати вміння виразно читати вірші, аналізувати їх, передавати почуття, переживання під час читання; розвивати спостережливість, мовлення учнів, здатність самостійно досліджувати, робити висновки й узагальнювати; збагачувати словниковий запас учнів; формувати вміння слухати, інтерес до вивчення явищ природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок, інтегрований.

 

 

Хід уроку

1. Ранкова зустріч

- Станьте в коло, посміхніться і на клас наш подивіться.

1. Вітання

Доброго ранку! Доброго дня!

Бажаєте ви і бажаю вам я.

Хай плещуть долоньки і тупають ніжки.

Кивають голівки і сяють усмішки.

Доброго ранку! Доброго дня!

Вітання і відповіді. Діти передають  привітання і відповідь одне одному доти, поки звернення не обійде коло дітей: «Доброго ранку, Данилко!» - «Доброго ранку, Олеже!»,  додаючи жест махання рукою.

2. Групові заняття

Учитель показує складені «чашечкою» долоні та каже:

• Зараз ми будемо передавати один одному те, що знаходиться в долоньках. Воно буде гостем на нашому сьогоднішньому уроці.
• Так як звати нашого гостя?
• Всі ми знаємо, що жителям планети Земля треба постійно турбуватися про чистоту повітря. Я зараз буду показувати певні предмети, а ви маєте скласти правила збереження чистого повітря.

(Вазон з квітами, волога тканина, пара взуття, іграшковий будинок з відчиненою кватиркою та велосипед, деревце та ін.)

3. Щоденні новини

Виступ учня

Виступає учень-синоптик:  називає число, місяць, рік, день тижня. 

• Діти, відгадайте загадку:

Він буває дуже злючим,

В день морозний аж пекучим.

І безжалісним буває.

З дерев листя обриває.

А буває – він тихенький,

Ніжний, лагідний, свіженький.

В полі хвилею гуляє,

Із гаями розмовляє. (Вітер) Л. Мазанчук

• А чи спостерігаємо ми сьогодні це природне явище?

4. Обмін інформацією:

• Наведіть приклади зустрічі з вітром.                                                                    (Можливі відповіді дітей: приносить чисте повітря,виносить брудне повітря,приводить у рух  вітряки,зараз це вітряки-двигуни,що виробляють електроенергію,надимає вітрила на човнах і т.д.)
• А чи можете ви зараз самостійно створити вітер, хоча б легенький?

(Вправа «легенький вітерець». Кожен учень аркушем паперу, як віялом, махає – «створює» вітер)

2. Оголошення теми та мети уроку

• Ми дізнаємося, що називають вітром, як він рухається і ще багато цікавого про це явище природи.
• Виберіть з філворду слова, що називають вітер інакше.

 

 

 

 

 

 

А	Б	З	Е	Х	У	Г	А	З	И	М	А
В	Г	А	Ж	А	Р	І	К	М	Я	А	Л
З	А	В	І	Я	С	О	Н	Е	Ч	К	О
К	Л	І	Н	З	А	М	Е	Т	І	Л	Ь
Р	М	Р	І	М	О	Р	О	Є	С	І	М
Й	Н	Ю	Й	В	І	Х	О	Л	А	Д	О
Г	О	Х	У	Р	Т	О	В	И	Н	А	Р
А	С	А	Н	Ч	А	Т	А	Ц	Ь	С	О
С	Н	І	Г	О	В	І	Й	Я	П	Р	З

3. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

Розповідь вчителя з елементами бесіди

• Скрізь гуляє вітер, який усе знає, усе чує, усе бачить. То його дихання сильніше, то затихає зовсім. То холод несе він, то спеку; то хмари наганяє, то приносить сухий пил. Де береться, як народжується він? Що примушує рухатися повітря, не стояти довго на одному місці? Сонце і вода, тепло і холод. Світить яскраве сонце, дедалі сильніше припікає. Нагрівається земля, пісок, каміння, а вода, волога травичка залишаються прохолодними.

Робота в групах. Проведення дослідів

 

 

 

 

 

 

 

• Так що буде з повітрям, яке від нагрівання розширюється?
• Місце, яке звільнило тепле повітря, заповнюється прохолодним із водойм.
• Що буде з повітрям, коли воно охолоне та стиснеться?

Над теплою поверхнею землі струменіє повітря вгору. На його місце опускається прохолодний вітер. Але й він нагрівається. І що далі? Так, також піднімається вгору.

• А що відбувається вгорі з теплим повітрям?

Зверху, далеко від земного тепла, повітря охолоджується й опускається до матінки-землі, щоб знову зігрітися.

 4. Первинне оволодіння матеріалом

Робота в парах

• Дослідіть разом з товаришем за схемою й розкажіть, як утворюється вітер.

 

 

 

 

«Крісло автора»

• І ще одне диво: вода повільно нагрівається, багато тепла вбирає в себе за день. А коли сонечко заховається, повертає накопичене тепло, зігріваючи повітря вночі.
• Цей рух повітря і утворює вітер. Вітер буває легенький і сильніший, холодний і теплий. Вітер часто змінює свій напрямок. То з півночі дме, то з півдня прийде. Але є на землі місця, де напрямок вітру майже весь рік однаковий. У спекотних тропіках без утоми шумить пасат: він несе до екватора жовтий пил пустель, білу морську піну, пелюстки квітів та стебельця трав, легких метеликів та пір`їнки птахів. Одного разу над Італією пішов червоний, як кров, дощ! Це крихітки червоної глини розчинилися в краплинах.

А є такі вітри, які півроку несуть на суходіл із моря важкі лійки-хмари, що рясно поливають ліси, наповнюють річки. Зеленіє листя, розквітають трави. Але проходить вологе літо, й розвертається вітер назад до моря. Розганяє він останні хмари та настає посуха. Такі вітри називають мусонами. (Розповідь супроводжується переглядом презентації: [http://www.pochatkivec.ru/2012/10/blog-post_2752.html]) 

Вчитель показує на дошці чи фліп-чарті,  як позначається вітер у календарі погоди (стрілочка за напрямками сторін горизонту).

Фізкультхвилинку проводить Вітерець (перевдягнений учень)

Дмуть вітри холодні, злі,

Гнуть берізку до землі.

І уліво, і управо.

Припиніть свої забави!

Підніми, берізко, віти!

Будь струнка, як наші діти!

5. Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ

Бесіда

Перегляд відеосюжету

• Чи завжди вітер корисний?

Діти приводять приклади, а вчитель коригує, підсилює відповіді. (Сильні вітри можуть повалити дерева і будинки, рознести вогнище…)

Великі вітри-бурі називаються  торнадо. Торнадо – грізне явище природи. Їх ще називають смерчами.

Перегляд відеосюжету

Учитель демонструє учням уривок із мультфільму «Вінні-Пух і всі, всі, всі»,де Вінні в розмові з П’ятачком про виникнення вітру стверджує: «Вітер піднімається тому, що дерева махають своїми гілками».

 

 

 

 

 

 

        - У чому помилився Вінні-Пух?

6. Творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації

• За цими явищами вітру спостерігали письменники, поети, художники, композитори, і свої враження залишили на папері, на полотні.
• Сьогодні ми прочитаємо, як описала явище зимового вітру відома українська поетеса Катерина Перелісна.

Познайомимося з її біографією, спробуємо відчути, якими емоціями та переживаннями наповнила вона свої вірші.

 

 

 

 

Катерина Перелісна народилася у 1902 році в м. Харкові. Навчалася в українській гімназії ім.. Б. Грінченка, де дітей навчали любити та шанувати українську мову. Після закінчення гімназії  дівчина закінчила педагогічні курси та стала викладати в рідній гімназії, займалася письменницькою діяльністю. Згодом Катерина Перелісна переїхала до Північної Америки, але й там не покинула улюбленої справи, писала вірші для українських дітей, які жили в Америці.

Робота над віршем «Віхола»:

1. читання вірша вчителем;
2. бесіда за змістом вірша:

• Хто їхав на саночках?
• Хто був за коників?
• Чим були напаковані саночки?
• Чи схожий цей вірш на казку?

3. словникова робота:

• Якими словами можна замінити слово віхола? Згадайте філворд.

4. читання вірша учнями «буксиром» за вчителем (під аудіо запис звуків природи – віхоли);
5. читання «ланцюжком» по рядочку із сусідом по парті;
6. гра «Знайди рими»:

віхола розігналися

напаковані їхала

злякалися мальовані

схопилися побігайчики

зайчики закрутилися

7. Осмислення, узагальнення та систематизація знань

Робота в робочому зошиті «Природознавство» (автор І. Грущинська)

Створення проблемної ситуації. Робота в групах.

(Учитель демонструє іграшку-вітрячок)

 

 

 

 

 

 

- Як за допомогою цієї іграшки довести, що повітря є навколо нас?

8. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Кубування»:

• Поясніть значення слів: ураган, вітер, повітря, буря, мусон, вітрильник.

Гра «Незакінчене речення»:

• На уроці мені сподобалося…
• Я дізнався, що…
• Найкраще мені вдавалося…
• Мене здивувало…
• Вдома я розповім…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. 2. ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК З ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА» ТА УРОКУ «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО» У 4 КЛАСІ  (4 клас)

Тема: Зустрічаємо свято Великодня. Воскресіння Христове – перемога життя над смертю.

Мета: ознайомити учнів із звичаями нашого народу під час святкування Великодніх свят; розвивати інтерес до події Воскресіння Христового; виховувати шанобливе ставлення до померлих предків.

 Обладнання: ікона Воскресіння Христового, свічка, демонстраційні картки із зображенням символів, виставка писанок, фонохрестоматія.

Тип уроку: засвоєння нових знань, інтегрований.

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Повідомлення теми та мети:

• Любі діти! Сьогодні у нас незвичайний урок, який ми присвятимо одному найдавнішому, найбільшому, найурочистішому святу. А якому саме, ви мені скажете пізніше. Відгадайте загадку:

Тане сніжок, квітне лужок,

День прибуває. Коли це буває? (Навесні).

Так, зараз весна. Все живе пробуджується від довгого зимового сну, тобто воскресає природа, воскресає життя. Наприкінці зими православний світ святкує велике релігійне свято Стрітення. Вважалося, що в цей день Зима зустрічається з Весною. Давайте послухаємо пісню про пробудження природи.

Звучить пісня на вірші А. Качана, музика Л. Херувимської «Проростай зерно»

Та вірш у виконанні нашого учня «Дзвенять струмки» В. Новомирова

Дзвенять струмки

Весна іде! – струмки співають,

Сміються, весело дзвенять,

Ясними блищиками грають,

Весні назустріч струменять.

Весна з приходом забарилась –

Зима їй заступила шлях,

Югою сніжною крутилась,

Мела замети у полях,

Та от, нарешті, все минуло

Морози більше не тріщать.

На весну сонце повернуло,

З заметів ручаї біжать.

І хоч земля ще не зігрілась,

Однак прокинулась від сну

І перші проліски зростила –

Зустріти квітами весну.

• Які весняні свята ми вже відсвяткували?
• А які ще будемо святкувати?
• Так, правильно, це найбільше релігійне свято – Великдень.
• А що є символом цього свята?
• От ви самі й назвали тему нашого уроку «Великодня писанка мальована».

Учень читає вірш

Великдень

Великий день! Великий день!

Ясний Великдень на землі!

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі…

Веснянку діти хороводять.

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Сьогодні й сонце не заходить,

А сяє й сяє із небес.

М. Щербак

3. Вивчення нового матеріалу

Вступна бесіда

• Великдень – це найбільше релігійне свято. Цього дня відбулося воскресіння Господа Ісуса Христа. До Великодня готуються заздалегідь. Попередню неділю називають Вербною. У цей час пробуджується від зимового сну природа, першими зацвітають верби, лози. Перші «котики» - символ молодості, пробудження природи, їх наділяють цілющою силою. Котики освячують у церкві й ними хльоскають товаришів, друзів, дітей, примовляючи: «Верба б`є, не я б`ю, за тиждень – Великдень, недалечко червоне яєчко». Свячену лозу дуже шанують, її закладають за образи, виганяють нею перший раз худобу на пашу. Останній тиждень до Великодня називають ще Страсним, також на цьому тижні називають Чистим, або Страсним, четвер.
• А хто знає, чому?

А ще бажано, щоб до цього дня хата, всі господарські будівлі були почищені й прибрані. У хатах вивішують святкові рушники, килими, одяг. Де є така традиція, розмальовують піч, стіни, сволок.

До Великодньої неділі останні дні готують великодні страви, готують паску. Паску прикрашають зеленню. Часто висівають у миску з землею ячмінь, кладуть на неї крашанки, писанки. Зверху кладуть кольорові цукерки, посипають кольоровим пшоном. У ваших родинах до Великодня частіше випікають пасхальний кулич. Форма його у всій Україні однакова – високий круглий хліб, спечений із пшеничного борошна на молоці, яйцях, з маслом, цукром. Обов`язково до Великодня готують різні страви, печуть пироги. Люди цього дня в кошиках, спеціально виготовлених коробах приносять у церкву святити паски, яйця. Все це прикривається спеціальним рушником чи хусткою. А що ж є в нашому кошику?

Поки діти роздивляються, звучить пісня «Великдень» на вірші Р. Заводовича, музика Херувимської Л.

Побувавши на службі, освятивши паску, люди «христосаються», при цьому тричі цілуються, примовляючи:

• Христос Воскрес!
• Воістину Воскрес!

Обмінюються крашанками, писанками.

Якщо хтось із вас бував на Великодній чи Різдвяній службі, то довго пам`ятатиме цю подію.

• Що роблять цього дня вдома?

Хтось із учнів розповідає про обряд розговіння.

Фізкультхвилинка

4. Творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації. Малювання писанки

• Що ж означає яйце, чому воно відіграє головну роль у Великодньому святі?

1. читання підготовленими учнями тексту про значення великодньої писанки

• у давнину яйцю-символу – початку життя – приписували магічні властивості. Тому фарбовані, розмальовані яйця вважали оберегами, їх намагалися зберегти якомога довше;
• писанка, насамперед, має обрядову функцію: з нею зустрічають весну, готуються до Великодня. Пофарбоване яйце є символом свята. Освячене, його їли першим, повернувшись на Великдень із церкви, крашанками та писанками обмінювалися, давали рідним, сусідам, брали із собою, як йшли в гості, роздавали жебракам;
• на Слобожанщині вважалося, що перше яйце, одержане на Пасху, може погасити пожежу, потрібно лише тричі з ним обійти довкола будівлі, яка горить. На другий день Великодня – «Волочильник» - діти йдуть до родичів, знайомих, приносять у дарунок «волочильне» - пшеничний калач, кілька крашанок або писанок;
• крашанки і писанки служили для святкових розваг, забав, ігор молоді, дітей – «Навбитки», «Котючки». Кожне село в минулому мало свої писанки. Малювали їх бабусі, мами і діти. Давні писанки, як і вишивані сорочки, рушники, були одноколірні, багатобарвність – явище пізніше.

2. як створюють писанки?

Назва «писанка» походить від слова «писати». Археологи знаходять у землі керамічні писанки.

Крашанка – яйце одного кольору. Писанка може мати багато кольорів, малюється воском.

Дряпанка – орнамент видряпується гострим предметом.

Мальованка малюється пензликом.

Крапанка – віск чи фарба падають краплинами.

3. ознайомлення із значеннями кольорів

Кожен значок, кожен символ, кожна риска чи цяточка на писанках має своє значення. Наприклад: сонце – носій світла і життя; коло – знак безсмертя; риба, вода – символ життя, щастя, здоров`я, небо, повітря; жовтий – місяць, зорі, врожай; зелений – весна, воскресіння природи; бронзовий, коричневий – багата земля. Перед вами багато прикладів писанок. Кожна з них говорить до нас своєю мовою.

Показ і розповідь про те, що хотів відтворити, передати автор своєю писанкою

• Сьогодні ви теж будете творцями писанок. Користуючись своїми знаннями символів, кольорів, вмінням правильно малювати, розвиваючи свою уяву, ви розмалюєте яйце так,  як вам підказує ваша душа, ваше серце. І не бійтеся до орнаменту додати щось своє, особисте, а музика вам в цьому допоможе.

Звучить пісня на вірші Д. Чередниченка, музика Л. Херувимської «Розмалюю писанку»

5. Самостійна робота учнів та індивідуальна робота вчителя
6. Виставка дитячих робіт

Діти розповідають про те, що хотіли передати символами, орнаментами, кольорами у своїх писанках. Учень читає вірш.

Писанки

В хаті на осонні

Сяду на ослоні,

Сяду я скраєчку –

Розпишу яєчко.

Нумо, пензлик, потанцюй,

Гарно писанку малюй.

Буде небо, і земля,

І ставочок, і поля,

Сильний і міцний дубок,

А на ньому – яструбок.

Буде в мене писанка,

Про Вкраїну пісенька.

Моя хатино, мій садочку.

Христос Воскрес! – Дніпро клекоче

Й несе цю вість у Чорне море.

Вкраїно, встань, протри вже очі,

Всміхнися і забудь про горе!

7. Підведення підсумку уроку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Урок в сучасних умовах повинен носити творчий характер. Потрібно запозичувати все найкраще з досвіду вчителів, самому шукати можливі, більш ефективні підходи викладу нового матеріалу і повторення вже вивченого. Інтегровані уроки в початковій школі мають такі позитивні моменти:

• дають можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему;
• діти мають можливість застосувати при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, зробити власні, хай незначні, але дуже необхідні кожній дитині, висновки і пошукові відкриття.

Введення в педагогічну практику інтегрованих уроків здійснює перебудову процесу навчання. У такий спосіб частково вирішується існуюча в предметній системі суперечність між розрізненими предметними знаннями учнів і необхідністю їх комплексного застосування на практиці, у трудовій діяльності та в житті людини.

Можливості для інтеграції навчального змісту і проведення інтегрованих уроків досить широкі. Усе залежить від уміння вчителя синтезувати матеріали, справді органічно пов`язані між собою, і вміння провести інтегрований урок без перевантаження дітей враженнями, щоб він підпорядковувався головній меті, а не був безладною мозаїкою окремих картин. Головне – забезпечити кожному учневі радість першовідкривача, яка є могутнім стимулом для активізації не лише мислення, а й усієї особистості школяра.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Література

• Л. І. Нечволод. Нетрадиційні уроки в початковій школі. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006
• О. В. Стребна, А. О. Соценко. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. – Харків: «Основа», 2006
• К. А. Дмитренко. Звичайні форми роботи – новий підхід: розвиваємо ключові компетентності. – Харків: «Основа», 2018
• О. А. Басова. Вивчаємо християнську етику в українській культурі. – Донецьк:

Інтернет-ресурси

•  Закон України «Про освіту» від 05. 09. 2017 р. №2145-VІІІ. – Режим доступу: [http://zakon2/rada.gov.ua/lavs/show/2149-19]
• Державний стандарт початкової освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 – Режим доступу: [https://zakon.rada.gov.ua/go/87-2018-%D0%BF]
• Концепція нової української школи (колегія МОН від 27.10.2016) – Режим доступу: [https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf]
• презентація: [http://www.pochatkivec.ru/2012/10/blog-post_2752.html]