Методична розробка на тему: «Анатомічні препарати по міології та техніка їх препарування і виготовлення»

Методична розробка з дисципліни

«Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин»

на тему: «Анатомічні препарати по міології та

техніка їх препарування і виготовлення»

Зміст

           Вступ

1. Підбір матеріалу та фіксуючих розчинів.
2. Методика препарування м’язів різних груп.
3. Способи виготовлення препаратів:

1. вологі препарати;
2. сухі препарати.

4. Висновок.

Базисною основою успішної реалізації освітніх нововведень у ветеринарній медицині має стати якісна підготовка фахівців ветеринарної медицини. Враховуючи динамічність на сучасному етапі та збільшення інформаційного поля, оцінка професіоналізму сучасного фахівця базується не лише на рівні оволодіння ним професійними знаннями та практичними навиками, але й на їх ефективному, творчому використанні у процесі вирішення конкретних завдань, забезпечення продуктивної праці не лише сьогодні, але й у  майбутньому.

 Головним моментом у виготовленні і зберіганні препаратів мускулатури являється правильний вибір необхідного для цієї мети матеріалу та фіксуючого розчину. Зазвичай для виготовлення учбових препаратів використовують цілі трупи мілких або частини трупів великих тварин.

  Препарування мускулатури краще всього проводити на не фіксованому матеріалі. При тривалому препаруванні матеріал рекомендується фіксувати. При виготовленні препаратів по м’язах вибирають фіксуючий розчин, який би забезпечив еластичність препарату. Зберігати препарат потрібно у просторому посуді,не допускаючи деформації форми м’язів.

  Цим вимогам найкраще відповідає 3-5% розчин формаліну, щоб не було задубіння , в розчин додають кухонну сіль :

вода – 1000.0

формалін – 30.0мл

сіль кухонна – 9.0

Масивні препарати трупів великих тварин попередньо наливають 5%- ним розчином формаліну через велику магістральну судину.

  Добре також зберігати і фіксувати препарати в насиченому розчині кухонної солі. В ньому зберігається колір і еластичність препарату , а дякуючи відсутності запаху формаліну полегшується препарування.

 Дуже добрим являється спирт-гліцериновий розчин :

гліцерин – 100.0

спирт -  1

вода – 1000.0

кухонна сіль – 100.0

   М’язи препарують з допомогою скальпеля і пінцета. Перш за все треба правильно зняти шкіру, особливо при виготовленні препаратів підшкірної мускулатури , в тому числі і м’язів голови. В цьому випадку шкіру знімають так, щоб скальпель розрізаючи підшкірну фасцію не пошкоджував м’язи. Особливої обережності потребує зняття шкіри з голови, особливо при препаруванні мімічної мускулатури. Для цієї мети краще використовувати голови трупів коней чи великої рогатої худоби.

  При виготовленні препарату мускулатури тулуба використовують трупи мілких тварин. На одній стороні трупа препарують поверхневі м’язи (плечовий пояс, черевний прес) , а на іншій – глибше лежачу мускулатуру хребта, вентральні м’язи шиї та грудної клітини.

  Проводити цю роботу зручно також і на трупах великих тварин.

   Препарування підшкірних м’язів ведуть одночасно з препаруванням поверхневої фасції , між листками якої ці м’язи знаходяться. На зовнішній поверхні підшкірних м’язів знімають залишки підшкірної основи і поверхневий листок поверхневої фасції, який досить міцно зростається із зовнішнім перимізієм препарованих м’язів. Тому,звільняючи м’язи від цих сполучнотканинних утворень, слід рекомендувати студентам робити розрізи вздовж ходу м’язових  волокон.

  Препарування підшкірного м’язу шиї починають від грудної кістки і продовжують в напрямку латеральної поверхні плече - головного м’яза, де його м’язові волокна переходять в сухожильні.

  Підшкірні м’язи порівняно легко відділяються від глибше лежачих скелетних м’язів. Поверхневу фасцію за межами підшкірних м’язів видаляють разом з підшкірною основою.

М’язи плечового поясу

Препарування м’язів плечового поясу починають з поверхнево розміщених трапецієвидного, плечеголовного, найширшого м’яза спини і  поверхневого грудного м’яза.

  Встановивши місцезнаходження лопатки і плеча, а також плечового і ліктьового суглобів, названих поверхневих м’язів і напрямок їх волокон , приступають до препарування.

   Препарування м’язів полягає у звільненні їх зовнішньої поверхні від залишків пухкої сполучної тканини і власних фасцій.

Препаруючи трапецієвидний  м’яз (m.trapezius), треба мати на увазі, що сухожилля його шийної часини в ділянці фіксації до ості лопатки дуже тонке і легко зрізається разом із сполучною тканиною. Краніовентральний край шийної частини і каудо – вентральний край грудної частини цього м’яза слід відтягнути пінцетом і, по можливості відділити від глибше розміщених м’язів.

Плечоголовний  м’яз (m.brachiocephalicus) препарують одночасно з грудиннонижньощелепним м’язом і яремним жолобом з яремною веною, що в ньому лежить. Спереду на м’язі слід показати частини, на які він ділиться відповідно фіксації на шиї, на потиличній та скроневих кістках і на поперечно – реберних відростках шийних хребців.

Найширший м’яз спини (m.latissimus dorsi) розміщується на боковій поверхні грудної стінки в області заднього кута лопатки, прикритий спинною частиною трапецієвидного м’яза. Його початкове сухожилля зливається з попереково – спинною фасцією і потребує тут обережного препарування. Передній кінець м’яза підходить під триголовий м’яз плеча, тому показати фасцію на плечовій кістці на цьому етапі препарування  не можна.

Для препарування поверхневих грудних м’язів (m.m.pectoralis superficiales), а потім глибокого грудного м’язів (m.pectoralis profundus), потрібно чим далі відтягти передню кінцівку від тулуба і зафіксувати її. Поверхневі грудні м’язи, волокна яких розміщені майже під прямим кутом до грудної кістки, звільнивши від фасції, відділяють починаючи від заднього вільного краю, від розміщеного глибше глибокого грудного м’яза.

Відпрепарувавши поверхневі м’язи плечового поясу, їх потім розсікають. Розрізи роблять на деякій відстані від місць фіксації цих місць на лопатці чи плечовій кістці. Розсікають перпендикулярно напрямку м’язових  волокон. Відрізки м’язів відділяють від глибше розміщених м’язів, аж до місця їх фіксації на тулубі  і кінцівці.

Розгорнувши в різні сторони розрізані поверхневі м’язи, приступають до препарування глибших м’язів плечового поясу. При цьому в області остистих відростків і по дорсальному краю шиї розкривають ромбовидний м’яз (m.rhomboideus), на грудній кістці – глибокий грудний і в центрі  - направлений до основи лопатки від шиї і реберної стінки - вентральний зубчастий м’яз (m.serratus ventralis) . З їх зовнішньої поверхні знімають пухку сполучну тканину і фасції, а потім піднімають  краї та відділяють їх трохи від тулуба. Початкові і кінцеві точки їх фіксації при цьому залишають не ушкодженими.

Після вивчення глибоких м’язів плечового поясу їх розрізають, і кінцівку відділяють від тулуба. На відділеній кінцівці і тулубі закінчують препарування відрізків м’язів плечового поясу. Їх  піднімають, на скільки це можливо, але не відрізають від місця фіксації на кістках.

М’язи живота

Переходячи до препарування м’язів живота, оголяють м’язеві зубці зовнішнього косого  м’яза живота (m.obliquus externum abdominis), що починаються на зовнішній поверхні ребер,  і перехід м’язової частини в сухожилля.

У самців препарують поблизу лобкових кісток поверхневе пахове кільце, утворене черевною і тазовою пластинками сухожилля зовнішнього косого черевного м’яза. Кільця щілеподібної форми і розміщені косо, відповідно напрямку волокон  зовнішнього косого м’яза живота, слід звільнити від сполучної тканини краї поверхневого пахового кільця і розміщений в ньому сім’яний канатик. Потім в м’язове черевце зовнішнього косого черевного м’яза в середній його частині розсікають поперек на всьому протязі. Від лінії розрізу верхню частину м’язового черевця відділяють до місця фіксації на ребрах, а нижню, що продовжується в пластинчасте сухожилля – від м’язевої частини внутрішнього косого м’яза живота, а потім, наскільки це, можливо, і від сухожилка цього м’яза. Повністю розділити сухожилля зовнішнього і внутрішнього косих м’язів неможливо, тому що пучки їх волокон переплітаються між собою у вигляді своєрідної сітки.

Так відкривається можливість препарування внутрішнього косого черевного м’яза (m.obliquus internus abdominis ) від грудопоперекової фасції на рівні поперечнореберних  відростків поперекових хребців. Слід також відкрити його закінчення на реберній дузі і широке сухожилля, що тягнеться до білої лінії і зливається із сухожиллям попереднього м’яза.

У самців каудальний край внутрішнього  косого м’яза слід дещо відтягнути спереду і розпрепарувати глибше пахове  кільце, яке він обмежує спереду, а також сім’яний канатик, розміщений в каналі.

Ознайомившись з внутрішнім косим м’язом, його розрізають посередині поперек. Від місця розрізу м’яз відвертають вверх  і вниз. Його м’язове  черевце вільно відділяється від глибше розміщеного поперечного м’яза живота. В нижній половині стінки живота між сухожиллями внутрішнього косого і поперечного м’язів розміщується прямий м’яз живота (m.rectus abdominis).  

М’язи грудної стінки. 

Препарування м’язів грудної стінки звичайно розпочинають з дорсального зубчастого м’яза. Препаруючи м’яз , знімають з його м’язової частини фасцію і виділяють фіксацію м’язових зубців краніально на ребрах і каудально на задніх краях ребер.

В ділянці стернальних кінців чотирьох ребер і їх хребців, відгорнувши залишену на тулубі частину глибокого грудного м’яза, видаляють пухку сполучну тканину і виявляють  прямий м’яз грудей (m.rectus thoracis ). Слід враховувати, що цей м’яз слабко розвинений, його плоске стрічкоподібне м’язове черевце і таке ж сухожилля легко пошкоджуються при препаруванні.

Між прямим м’язом грудей і нижнім краєм зубчастого вентрального м’яза препарують драбинчасті м’язи (m.m.scalenus), що діляться на дорсальний, середній і вентральний драбинчасті м’язи. Всі ці м’язи слід відділити один від одного, забравши між ними жирову тканину, однак початок нервів плечового сплетення слід залишити.

Зовнішні міжреберні м’язи (m.m.intercostales externi) на всьому протязі старанно чистять від жирової тканини і фасцій. Потім поблизу переднього чи заднього краю одного чи кількох ребер відрізають зовнішній міжреберний м’яз на всьому протязі від ребра, обережно піднімають та відділяють його від внутрішнього міжреберного м’яза (m.intercostales internus). Щоб одночасно не перерізати і цей м’яз, кожного разу відгортають зовнішній міжреберний м’яз і звертають увагу на напрямок м’язових волокон внутрішнього міжреберного, які йдуть зверху вниз і вперед.

Піднімачі ребер (m.m.levatores costarum) лежать між поперечними відростками грудних хребців і хребцевими кінцями ребер. Зовні вони прикриті найдовшим м’язом грудей. Тому, десь в середній частині грудного відділу хребта найдовший м’яз треба вирізати на протязі кількох  сегментів, відділить від ребер і відвернути в сторону.

Поперечний грудний м’яз (m.transversus thoracis) препарують, вийнявши реберну стінку від другого до восьмого ребра. Пилкою чи реберними щипцями відсікають ребра на початку їх верхньої третини, потім внизу біля з’єднання з хрящами.

Видаливши реберну стінку, витягують з грудної порожнини серце та легені, і препарують поперечний м’яз грудей, розміщений на внутрішній поверхні грудної кістки і реберних хрящах.

Діафрагму (diaphragma ) звичайно вивчають зі сторони черевної порожнини  після видалення з неї внутрішніх органів. Видаляють з неї серозну оболонку і фасцію. В поперековій ділянці препарують ніжки діафрагми, розкриваючи їх до сухожильного центру її. Треба старанно розпрепарувати фіксацію діафрагми на ребрах і переплетення її зубців із зубцями поперечного м’яза живота, що фіксується на ребрах також.

М’язи хребетного стовпа.

Дорсальні м’язи. Залишені на тулубі частини розсічених м’язів плечового поясу відділяють від глибше розміщених м’язів і видаляють, залишаючи тільки початкові ділянки  трапецієвидного та ромбовидного м’язів, що прилягають до вершин остистих відростків грудних хребців і канатикової частини вийної зв’язки. Найширший м’яз спини, що лежить на тулубі відрізають від останніх ребер і відвертають доверху в задньому відділі до її з’єднання з грудинопоперековою фасцією і в передньому – до остистих відростків грудних хребців.

Найбільш латерально розміщений клубово - реберний м’яз (m.iliocostalis dorsi et lumborum ) очищають від жирових включень по ходу латеральних сухожильних кучків, що фіксуються на каудальних краях ребер і на межі з найдовшим м’язом.

Найдовший м’яз грудей і попереку (m.longissimus thoracis et lumborum) в області грудного відділу хребта відділяють від медіально розміщеного остистого м'яза грудей і шиї (m.spinalis thoracis et cervicis), а на рівні перших, п'ятих-шести грудний хребців і від початку найдовшого м'яза шиї видаляючи при цьому сполучнотканинні прошарки.

Для того щоб побачити багатороздільні м'язи (m.m.multifidi) і піднимачі ребер (m.m.levatores costarum), найдовший м'яз грудей і поперека відтягують латерально.

Відгорнувши в сторони залишені на тулубі відрізки трапецієвидного ромбовидного і вентрального зубчастого м'язів, відкривають пластиревидний м'яз (m.splenius), розміщений на шиї найбільш поверхнево. Відпрацювавши цей м'яз, його відрізняють від остистопоперечної  фасції в області холки, від поперечнореберних відростків перших шийних хребців і від потиличної кістки, а потім відгортають його дорсально. Цим створюють можливість препарування найдовшого м'за голови  і  антланта (m.longissimus atlantis et capitis),  найдовшого м'яза шиї (m.longissimus cervicis) та напівостистого м'яза голови (m.semispinalis capitis).

Вентральні м'язи. Вентрально на шиї перш за все препарують розміщений найбільш поверхнево грудиннонижньощелепний м'яз (m.sternomandibularis). Округле черевце м'яза легко відділяється на всьому протязі від сусідніх м'язів.

На середині шиї, відтягнувши м'яз в сторону, препарують розміщені безпосередньо на вентеральній поверхні трахеї грудинопід’язиковий (m.sternohyoideus) і грудиннощитовидний (m.sternothyreoideus) м'язи.

Відтягнувши до низу відпрепаровані вентральні м'язи, а токож трахею, судинно-нервовий пучок і стравохід, відкривають доступ до препарування шийної частини довгого м'яза шиї (m.longus colli). латерально від довгого м'яза шиї препарують довгий м'яз голови(m.longuscapitis). Його м'язеві пучки  починаються на поперечнореберних відростках шийних хребців .

М'ЯЗИ ГОЛОВИ

Шкіру з голови знімають безпосередньо перед препаруванням.

Для кращого зберігання препарату в перервах між роботою, на ньому в процесі препарування і вивчення його краще утримувати загорнутим в його ж шкіру. Тому при знятті шкіри з голови її залишають прикріпленою на лобі і спинці носа. Закриваючи голову шкірою, її одягають на вуха та рогові відростки, знизу краї зв'язуються у 2-3 міcцях. Під шкіру кладуть зволожену розчином формаліну ганчірку. Так м'язи оберігаються від висихання та випадкових пошкоджень.

МІМІЧНІ (ЛИЦЬОВІ) М'ЯЗИ

Препарування мімічних м'язів полягає у видаленні тонкої фасції і пухкої сполучної тканини.

Препарування виличного м'яза (m.zygomaticus) треба починати із середини його стрічкоподібного черевця і вести як в напрямку кута рота, так і в напрямку його частини на фасції великого жувального  м'яза (жуйні), виличного гребеня (кінь), або в напрямку вушної раковини (собака)

Носогубний підіймач (m.levator nasolabialis) препарують, починаючи з його середньої частини.

Одночасно з ним препарують і тоненьку молярну частину щільного м'яза, що щільно прилягає до його нижнього краю.

Підіймач верхньої губи (m.levator labiisuperioris) та ікловий м'яз (m.caninus) препарують одночасно, розділяючи їх округлі черевця.

Опускач верхньої губи (m.depressor labii superioris) - з його округленого черевця знімають підшкірний  м'яз губ, що залишився відділяючи від іклового  м'яза і проводять до колового  м'яза рота.

Препаруючи  щічний м'яза (m.buccinator), відділяють щічну частину від молярної. Опускач нижньої губи (m.depressor labii inferioris) препарують одночасно із щічним  м'язом. Відділяються вони поблизу нижньої губи.

Різцеві  м'яза — верхній і нижній (m.incisivus superior et inferior) лежать безпосередньо під слизовою оболонкою губ. Препарують їх, відвертаючи губи і знімаючи з них слизову оболонку.

Коловий   м'яза рота (m.orbicularis oris) виявляють, знімаючи шкіру поблизу вільного краю губ. Знімати шкіру слід обережно, щоб не видалити разом з нею і  м'язові волокна.

ЖУВАЛЬНІ М'ЯЗИ

Починаючи препарування жувальних  м'язів, перш за все слід видалити вушну раковину разом з її  м'язовими волокнами, з великого жувального  м'яза (m.masseter) видаляють поверхневу фасцію разом із залишками підшкірних м'язів та пухкої сполучної тканини. Підлягають видаленню на латеральній поверхні м'яза нерви і судини.

Позаду від гілки нижньої щелепи препарують каудальне черевце двочеревцевого м'яза.

        Із скроневого  м'яза (m.temporalis) крім фасції та пухкої сполучної тканини знімають досить сильно розвинену жирову подушку.

Крилоподібні  м'яз (m.m.pterygoidei) та двочеревцевий  м'яз (m.digastricus) препарують на сагітальному розпилі голови на внутрішній поверхні нижньої щелепи, попередньо відсунувши язик, під'язикову кістку, глотку і гортань.

М'ЯЗИ ГРУДНОЇ КІНЦІВКИ

Препарування  м'язів грудної кінцівки починають з її проксимального кінця, йдучи вниз по ходу  м'язів.

Препарування  м'язів плечового суглоба починають з підлопаткового м'яза (m.subseapularis). Видаляючи пухку сполучну тканину, його відділяють краніально від передосного, а каудального від великого круглого  м'язів.

Великий круглий  м'яза (m.teres major) також відокремлюють від довгої голівки триголового  м'яза плеча, видаляючи між ними сполучну тканину.

На медіальній поверхні довгої голівки триголового  м'яза плеча, поблизу її каудального краю, препарують напружувач фасції передпліччя (m.tensor fasciale antebrachii), уважно слідкуючи за тим, щоб не пошкодити початкове сухожилля, що фіксується на каудальному куті лопатки.

Медіальну голівку триголового  м'яза плеча (m.triceps brachii) відділяють від довгої голівки, видаляючи пухку сполучну тканину, що заповнює розміщений між ними простір.

З передосного м'яза (m.supraspinatus) знімають фасцію, що вкриває його у вигляді вільного футляра. Нижче акроміона ості лопатки передосний  м'яз легко відділяють від заосного (m.infraspinatus)  м'яза, виймаючи розміщену між ними сполучну тканину.

Піднімаючи задній край  дельтоподібного  м'яза (m.deltoideus) і видаляючи пухку сполучну тканину, відділяють його на всьому протязі від довгої голівки триголового  м'яза плеча.

      Для препарування малого круглого м'яза (m.terasminor) дельтоподібний м'яз відтягують вперед або частково надрізають поперек м'язових волокон.

Латеральну голівку триголового  м'яза відділяють від довгої голівки триголового м'яза орієнтуючись на особливості їх початків. Розрізуючи посередині латеральну голівку триголового  м'яза плеча і загортаючи нижній відрізок в напрямку ліктьового горба, відкривають ліктьовий м'яз (m.anconeus).

На краніальній поверхні плечової кістки препарують двохголовий м'яз плеча (m.biceps brachii), сухожильний початок якого на горбі лопатки відкривають уже при препаруванні кінцевих гілок передосного  м'яза.

Піднявши верхній відрізок латеральної голівки триголового  м'яза плеча виявляють плечовий м'яз (m.brachialis), що прилягає спочатку до каудальної поверхні плечової кістки, потім переходить на її латеральну і далі на краніальну поверхню.

         Переходячи до препарування  м'язів, розміщених на краніальній поверхні передпліччя, перш за все вздовж розсікають потужний фасціальний футляр  променевого розгинача зап'ястя (m.extensor carpi radialis), відділяючи його від  м'яза, відрізають від кістки і видаляють. Після цього препарують довгий абдуктор великого пальця (m.abductor pollicis longus). Сухожилля цього  м'яза обережно відділяють від сухожилля променевого розгинача зап'ястя, яке він зовні косо перехрещує, розкривають його синовіальну піхву і препарують до місця фіксації на п'ясті.

Вздовж розрізають фасціальний футляр спеціального розгинача третього пальця (m.extensor digiti tertii proprius), загального розгинача пальців( m.extensor digitorum communis) і бокового розгинача пальців (m.m.extensor digitorum lateralis). Ці фасції також видаляють, виключаючи їх потовщені ділянки, що утворюють поперечні зв'язки, які утримують сухожилля названих  м'язів біля кісток.  М'язеві черевця цих  м'язів препарують доверху до місця фіксації на плечовій і ліктьовій кістках.

Препарування  м'язів, розміщені на каудальній поверхні передпліччя, починають з поздовжнього розрізання та видалення фасцій, що вкривають каудальну групу  м'язів.

Найбільш медіально знаходять і легко видаляють від інших  м'язів потовщене черевце променевого згинача зап'ястя (m.flexor carpi radialis). Видаливши потужний судинний пучок, від пальцевих згиначів відділяють ліктьовий згинач зап'ястя (m.flexor carpi ulnaris).

На латеральній стороні препарують ліктьовий розгинач зап'ястя (m.extensor carpi ulnaris). Виділяють його гілки до додаткової кістки зап'ястя і дуже коротку, оточену синовіальною піхвою четвертої п'ясної кісток.

Між ліктьовим згиначем і розгиначем зап'ястя, від ліктьового відростка вниз до зап'ястя препарують ліктьову голівку глибокого згинача пальців.

Відтягнувши в сторону ліктьовий згинач зап'ястя, препарують поверхневий згинач пальців (m.flexor digitorum superficialis), загальне сухожилля поверхневого згинача пальців, а потім його гілки до третього і четвертого пальців також звільняють від фасції і сполучної тканини, внаслідок його воно звільняється від сухожилля глибокого пальцевого згинача

М'ЯЗИ ТАЗОВОЇ КІНЦІВКИ

До препарування  м'язів тазових кінцівок звичайно приступають попередньо від'єднавши ці кінцівки від тулуба. Відділення їх здійснюють після вивчення м'язів тулуба, зокрема м'язів черевної стінки і вилучення внутрішніх органів з черевної порожнини.

На від'єднаній кінцівці препарування починаю з м'язів, розміщених вентрально на попереку, видаляючи його серозну оболонку, пухку сполучну тканину, великі судини і нерви. Поблизу тіл хребців видділяють  малий поперековий м'яз (m.psoas minor) та відділяють його від розміщеного поряд на поперечнореберних відростках великого поперекового м'яза (m.psoas major). Великий поперековий м'яз в області тазу, по можливості відокремлюють від медіальної та латеральної голівок клубового м'зя (m.iliacus) і разом з ним розпрепаровують до місця закінчення на малому вертлюзі стегнової кістки.

На внутрішній поверхні лобкової та сідничної кісток препарують внутрішній замикальний м'яз (m.obturatorius internus).

В області вільних кінців поперечно – реберних відростків поперекових хребців, трохи відтягнувши край великого поперекового м'яза в напрямку тіл хребців, виділяють квадратний поперековий м'яз (m.quadratus lumborum). Його м’язові зубці від останніх ребер до тазу звільняють від розміщених між ними прошарків жирової тканини.

Препарування м’язів на латеральній поверхні кінцівки  розпочинають з видалення поверхневої фасції і розміщеного під нею шару пухкої сполучної тканини.

На всьому протязі від маклака до крижового горба по ввігнутій каудо – вентральній лінії починається поверхневий сідничний м’яз (m.glutaeus superficialis ). Для збереження цього м’яза на препараті в його природному розташуванні, його залишають прикріпленим на маклаці та крижовій кістці.

Середній сідничний м’яз (m.glutaeus medius) препарують не тільки в ділянці тазу,але  й на попереку, куди простягається його початок.

Для препарування інших сідничних м’язів середній сідничний м’яз розрізують поперек ходу волокон і утворені відрізки, розгортають в протилежні сторони. Краще розріз робити поблизу великого вертлюга стегнової кістки, потім відгорнувши м’яз доверху. Цим відкривається доступ до додаткового сідничного м’яза (m.glutaeus accessorius), що розміщений в області латерального краю крила клубової кістки, та до глибокого сідничного м’яза (m.glutaeus profundus), що прилягає до додаткового каудально. Їх звільняють від пухкої сполучної тканини та жиру і розділяють між собою.

Препаруючи двохголовий м’яз стегна (m.biceps femobis), виділяють його хребцеву і сідничну голівки, а головне, уважно препарують на латеральній стороні колінного суглоба його дистальні сухожильні закінчення, що діляться на колінну, гомілкову та п’яткову пластинки.

Напівсухожильний (m.semitendinosus) і напівперетинчастий (m.semimembranosus) препарують одночасно. Вздовж переднього краю стегна препарують напружував широкої фасції стегна (m.tensor fascial latae). Від маклака його черевце віялоподібно розширюється і переходить в пластинчасте сухожилля.

Відтягнувши в сторону відрізаний від фасції напружував, препарують чотирьохголовий м’яз стегна (m.quadriceps femoris). Спочатку виділяють прямий м’яз стегна (m.rectus femoris), що характеризується округлою формою та потужним сухожильним дзеркалом, що вкриває його зовні.

Препарування м’язів медіальної поверхні стегна починають з видалення фасції та пухкої сполучної тканини з розміщеного найбільш краніально  кравецького м’яза (m.sartorius). Препарування проводять зверху вниз від сухожилля малого поперекового м’яза в напрямку колінного суглоба.

Стрункий м’яз (m.gracilis), що має широке черевце, треба обережно препарувати в місці його переходу в широкий апоневроз , що закінчується на гомілці і п’ятковому горбі. Потім черевце розрізають поперек, розгортають обидві частини і препарують під ним гребінцевий м’яз (m.pectineus) і привідний м’яз (m.abducter).

Щоб відпрепарувати квадратний м’яз стегна (m.quadratus femoris), зовнішній замикальний (m.obturatorius externus ), розміщені під двохголовим м’язом біля тазу, розсікають поперек двохголовий  і відділяють від прилягаючих м’язів.

На латеральній поверхні проксимальної половини гомілки препарують підошовний м’яз (m.soleus).  Його вузьке і тонке черевце відділяють по краях від сусідніх м’язів, але повність від них не відділяють, а сухожилля цього м’яза доводять до злиття із сухожиллям литкового м’яза (m.gastrocnemius). Знімаючи на каудальній поверхні гомілки вище п’яткового горба фасції та, пухку сполучну тканину, розділяють перекручені спірально сухожилля триголового м’яза гомілки і поверхневого згинача пальців (m.flexor digitorum superficialis).

Відтягнувши медіальну голівку литкового м’яза, медіо – каудально препарують на каудальній поверхні у верхній третині гомілки розміщений безпосередньо на великогомілковій кістці підколінний м’яз (m.popliteus) і голівки глибокого згинача пальців (m.flexor digitorum profundusa ). Його медіальна голівка, або довгий згинач пальців (m.frexor digitorum longus), добре виражена.

Для відокремлення м’язових черевців каудального великогомілкового м’яза (m.tibialis raudalis) і довгого згинача великого пальця  (m.flexor digiti I longus) необхідне старанне препарування. В області заплесна і плесна загальне сухожилля цих м’язів звільняють від сполучної тканини, а також від супроводжуючих судин і нервів.

Препарування м’язів, що розміщені на краніо – латеральній поверхні гомілки краще починати не в області м’язових черевців, а в місці їх переходу в сухожилля, ведучи його вверх і вниз.

На краніальній поверхні дистального кінця гомілки і на заплесні препарують коротке товсте сухожилля третього малогомілкового м’яза (m.peronaeus tertius) та розміщені латерально від нього довгі сухожилля спеціального розгинача третього пальця і довгого розгинача пальців (m.extensor digitorum longus). Виділивши сухожилля, переходять до препарування м’язових черевців цих м’язів.

Відтягнувши в сторону ці м’язи, на гомілці препарують краніальний великогомілковий м’яз ((m.tibialis cranialis). Відтягнувши медіально передній великогомілковий м’яз, препарують довгий розгинач пальців, починаючи з виділення його черевця. Видаляючи сполучну тканину, відкривають його розщеплення на плесні на чотири гілки, що ведуть до кожного з чотирьох пальців. Боковий розгинач пальців препарують вдовж малогомілкової кістки і далі вниз до місця з’єднання із сухожильною гілкою довгого розгинача пальців.

Під час препарування препарат можна зволожувати водою або накривати мокрою ганчіркою, попереджуючи його висихання, особливо в області кисті або стопи. При препаруванні сухожиль в області кисті і стопи необхідно попередньо розкривати їх фіброзні піхви поздовжнім розрізом, залишивши тільки містки на місцях фіброзних потовщень. Сухожильні піхви розкривають поздовжнім розрізом тільки на середині їх висоти, а їх кінцеві відділи набивають ватою. Слизові сумки, розміщені в ділянках, де сухожилки та м’язи згинають кістки, також розрізають і заповнюють ватою. Сухожилля можна препарувати до місця їх закріплення. Для демонстрації глибоких м’язів звичайно піднімають поверхнево розміщені м’язи, підрізаючи їх дистальні ділянки їх кріплення.

Після препарування м’язів, перед фіксацією, необхідно під них і між ними підкласти дерев’яні палички, ганчірки або вату. Це дає можливість бачити чіткі межі між ними.

Препарувати  м’язів можна готувати вологі, сухі та еластичні. Найбільш часто готуються вологі препарати. З цією метою після препарування препарати кладуть до ємкості з 5% - ним розчином формаліну. Через сім діб препарати переносять в 10% -т ний розчин формаліну, де він зберігається. Вологі препарати можна зберігати і в складних розчинах, особливо при виготовленні музейних препаратів: спирт – карболовий розчин:

спирт – 60 мл

карболова  кислота (кристалічна) - 30 г

вода – 1000мл

або

спирт технічний - 1500мл

формалін – 300 мл

гліцерин – 1000 мл

кухонна сіль – 1000 г

карболова кислота – 30 г

вода – 10000 мл

Матеріал повинен лежати вільно, не тиснучи один на другий, що попереджує викривлення форми і розміщення м’язів.

Сухі м’язові препарати великий сільськогосподарських тварин виготовляються у вигляді напівтуш. З трупа чи спеціально забитої тварини обережно знімається шкіра без пошкодження м’язів, сухожиль,сухожильних сумок і фасцій. Потім робиться поздовжній розріз паралельно білій лінії, залишаються 5 – 6 см запасу тканин для півтуші, з якої буде виготовлятися препарат. Через розріз видаляються внутрішні органи грудної та черевної порожнин.

Розпил хребетного стовпа тулуба, шиї, а також кісток голови проводяться з деяким запасом кісток і тканин на півтуші для препарату. По хребту тулуба, шиї і черепа голови із сторони розпилу кріпляться штанги з метою збереження правильного положення хребта та інших частин тіла. Кріплення штанг до хребта спини і шиї проводять шляхом протягування дроту між хребцями і м’язами так, щоб дріт не виходив на лицеву поверхню препарату. До хвоста прив’язується штанга відповідно його довжині.

Після фіксації хребта тулуба,  шиї та голови проводять препарування м’язів. В осінньо – зимовий період цю роботу виконують протягом кількох днів, а в літню пору – протягом одного дня. При сильному підсиханні поверхні м’язів, їх зволожують водою, бо препарування підсохлої тканини майже не можливе.

Після закінчення препарування до кінцівок, зі сторони згинльних поверхонь, прив’язують штанги, що відповідають їх довжині. При такій фіксації кінцівки залишаються рівними. Потім передні і задні кінцівки стягуються шнуром чи шпагатом так, щоб відстань між ними була природною. У всі м’язи препарату вводиться 20 – 25 % - ний розчин формаліну (6 – 8 см відстань між уколами), півтуша опускається у ванну з розчином формаліну такої ж концентрації на 45 – 60 днів.

Якщо препарат готується з трупа, що розкладається, з великою кількість газів у м’язах, він опускається в консервуючий розчин, на нього кладеться гніт, інакше він буде спливати, не законсервується і розкладеться. Частини кінцівок, не занурені у розчин, обгортаються марлею чи ватою, їх щодня (до кінця консервації) поливають консервуючим розчином.

По закінченню строку консервування препарати витягують з розчину і протягом 1 – 2 годин дають збігти розчину, а потім він звільняється від штанг та негайно фіксується на тимчасовому стенді. Препарату надається бажане положення. Якщо його своєчасно не зафіксувати, то через кілька годин  у весняно – літню пору деформуються спина, шия, черевні м’язи, кінцівки можуть змінювати своє положення. Виправити та привести в початкове положення змінені частинки препарату майже неможливо.

Якщо до моменту закінчення консервування вже готовий постійний стенд,вологий препарат закріплюють на ньому і залишають для висихання.

Кріплення препарату роблять спеціально підготовленими болтами в області крупа, на двох ділянках спини, шиї, голови, біля основи вушної раковини,  в ніздрі, в зап’ясних і плесновій кістках. Черевні м’язи натягуються і прибиваються гвіздками до стенду.

Сухі препарати мускулатури готуються двома способами – висушуванням та виморожуванням . Зазвичай після препарування та фіксації препарати сушать на відкритому повітрі, в тіні без протягу. В період висушування з препарату видаляють залишки тканин, місцями допрепаровуються м’язи та сухожилки. Висушений препарат шліфується мілкою наждачкою. Після шліфовки препарат покривається лаком і може зберігатися протягом 5 – 6 років.

Недоліком цього способу є те, що м’язи втрачають не тільки еластичність, але й колір та об’єм. Більш еластичний вигляд мають сухі препарати мускулатури після виморожування. Після препарування препарати фіксують в 5% - ному розчині формаліну 7 днів, а потім в 10% -ному розчині не менше двох місяців. Після цього препарат добре просушують, надають йому потрібної форми і виносять на холод з вітром до повного його промерзання ( краще всього на вулицю під дахом чи поліетиленом). Практично препарати виморожують в грудні, січні та лютому, коли тривалий час тримається низька температура. Препарати світлі і зберігають об’ємність мускулатури. Після виморожування препарат можна розфарбувати слабким розчином акварельних фарб, надавши м’язам рожевого кольору,або просто вкрити лаком.

Відомий ще один дуже трудоємкий спосіб обробки м’язових препаратів. Розчином, що складається із:

          оцтовокислого калію – 30г,

води – 1000 мл

формаліну – 5 мл

селітри – 20 г, наповнюються судини.

Потім препарат кладуть у ємкість і вкривають ганчірками, змоченими тим же розчином, а зверху накривають кришкою і залишають в такому вигляді на 10 днів. Після цього роблять ін’єкції спиртами різної міцності  50 – 96 ̊̊  через раніше вставлені в судини канюлі з проміжками в 10 днів.   Через 15 днів після введення 96 ̊̊  спирту через канюлі нагнітають спочатку розчин «А» (гаряча вода – 400 мл, кухонна сіль – 40 г, спирт 96 ̊̊ - 60 мл, гліцерин -400мл). Протягом 10 днів цей розчин підливають кілька разів. Потім вводиться рідини «Б» (гаряча вода – 150 мл, кухонна сіль – 50г, спирт 96 ̊̊ - 50 г, гліцерин – 900 мл), яку підливають двічі протягом 10 днів. В даному випадку препарат просочується гліцерином. Після цього переходять до препарування, зберігаючи не тільки м’язи, але й судини та нерви. Готовий препарат зберігають  у щільно зачиненій скляній банці чи вітрині. Періодично такий препарат змащують гліцерином. Якість препарату дуже висока – зберігає об’єм, забарвлення і еластичність.

Для отримання еластичних препаратів можна використати і більш просту методику. Після препарування і надання необхідної форми м’язам та іншим структурам, препарат поміщають на дві доби в 5 % - ний  розчин формаліну, потім в  96 ̊̊ спирт, що містить 3 % оцтовокислого свинцю на 5 – 6 днів (до повного затвердіння). Висушивши ганчірками, препарат занурюють в спирт на 1 – 2 місяці до повного просочування, а потім переносять в гліцерин. Після цього препарат висушують і вкривають полістеролом. Такий препарат еластичний, зберігає забарвлення, об’єм і дуже простий при зберіганні та експлуатації.

Препарати виготовлені вказаними способами можуть тривалий час використовуватися для вивчення мускулатури тіла.

Використана література

1. В. І. Бойко «Анатомія і фізіологія сільськогосподарський тварин». К . «Вища школа», 1982р.
2. В. І. Бойко, М. М. Лисенко, М. Д. Замазій « Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин»  

К . , «Лібра», 1998р.

3. А. І. Акаєвський, Ю. Ф. Юдічев, С. Б. Селезньов «Анатомія домашніх тварин»

М., «Акваріум» 2005р.

4. І. В. Хрустальова, Б. В. криштофорова « Техніка виготовлення і зберігання анатомічних препаратів»

М., 1986 р.

5. Г. О. Гіммельрейх, Г. С. Абельянц, П. О. Осинський, С. К. Рудик, В. С. Левчук « Анатомія домашніх тварин»

К., Вища школа (практикум), 1980р.

6. Методичні вказівки

«Деякі способи виготовлення і зберігання анатомічних препаратів»

М., 1983р.

7. І. В. Хрустальова, С. М. Лубніна

«Методика викладання анатомії домашніх тварин на ветеринарному факультеті»

М., 1985р