Методична розробка на тему "Метапредметний підхід в освіті як основа формування здоров’язберігаючих компетентностей"

 

 

 

Методична розробка

 

 

Метапредметний підхід в освіті як основа формування  здоров’язберігаючих  компетентностей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор Іванова Оксана Ярославівна

учитель біології Марганецької

спеціалізованої природничо-математичної

школи І-ІІІ ступенів № 11

 

 

Марганець 2020 р.

                                                               Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1  Метапредметний підхід як спосіб  реалізації здоров'язберігаючих   компетентностей

1.1.Переваги метапредметного підходу у формуванні здоров'язберігаючих компетентностей……………………………………………………………………4

 1.2.   Створення здоров’язберігаючого середовища  під час вивчення навчальних предметів……………………………………………………………..5

РОЗДІЛ 2 Реалізація метапредметного підходу під час формування здоров'язберігаючих компетентностей у рамках національної  програми«HEALTHY SCOOLS»:заради здорових і радісних школярів

2.1. Формування здоров'язберігаючої компетентності в ході викладання предметів   біології, основ  здоров’я та   предмету основ медичних знань (захист Вітчизни)……………………………………………………………………………7

2.2. Формування здоров'язберігаючої компетентності в позаурочній роботі з учнями та з батьками……………………………………………………………..17

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 Формування здорового способу життя є пріоритетним в  освітньому процесі. Конституція України визнає життя і здоров'я людини одними з найвищих соціальних цінностей.  Від вирішення завдання виховання здорового покоління,  залежить стан продуктивних сил країни, її економічний, оборонний, інтелектуальний, духовний потенціал, ресурс розвитку суспільства.                          Ще в 1991 році в Україні набула чинності Конвенція ООН про права дитини. Виконання умов Конвенції, положень Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту й розвитку дітей вимагало цілеспрямованих дій української держави, всього суспільства щодо створення сприятливих умов для розвитку дітей. Адже стан фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є інтегральним показником суспільного розвитку, могутнім чинником впливу на економічний, культурний, обороноздатний  потенціал країни.                                                   

 Всесвітня організація охорони здоров'я розглядає цю проблему не як суто медичну, а як комплексну. Здоров'я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, об'єкт споживання, вкладення капіталу, індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, що постійно взаємодіє з навколишнім середовищем. Тому велика увага приділяється саме педагогічним заходам щодо формування здорового способу життя молоді та усвідомлення нею цінностей здоров'я. Саме у дитячому та підлітковому віці  відбувається сприйняття певних норм і зразків поведінки, накопичення відповідних знань та вмінь, усвідомлення потреб та мотивів, визначення ціннісних орієнтацій, інтересів та уявлень.                      Тому, нашим завданням є - скоординувати зусилля  на створення системи превентивної освіти та виховання, позитивної мотивації на здоровий спосіб життя та формування культури здоров'я з відповідними ціннісними орієнтаціями.                                                                                                                                       Діти повинні усвідомлювати, що майбутнє кожного, як і держави в цілому – за здоровими поколіннями, бо фізично і морально здорова людина здатна творити і приносити користь іншим людям. Пріоритетним завданням держави в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах залишається інформаційно-просвітницька робота з дітьми та учнівською молоддю. Сьогодні на рівні держави діє близько десяти національних програм, головним завданням яких є пропаганда здорового способу життя дітей та молоді.                             Так як одним із пріоритетів діяльності загальноосвітніх навчальних закладів є збереження рівня життєдіяльності молодого покоління, у зв’язку з цим, необхідно:

• надавати реальну допомогу кожному учневі в розвитку позитивних якостей, необхідних для повноцінного життя;
• привернути увагу учнівської молоді до власного здоров'я;
• постійно пропагувати принципи здорового способу життя;
• інформувати дітей про вплив згубних звичок на їх здоров'я;
• розвивати уміння і навички здорового способу життя;
• залучати батьків та широку громадськість до утвердження принципів здорового способу життя.

РОЗДІЛ 1  Метапредметний підхід як спосіб  реалізації здоров'язберігаючих   компетентностей

1.1.Переваги метапредметного підходу у формуванні здоров'язберігаючих компетентностей

    Здоров'язберігаюча компетентність розуміється як цілісне індивідуальне психологічне формування особистості, спрямоване на збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров'я – свого та оточення. Передбачає наявність у людини комплексу сформованих навичок, до яких належать: життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю (раціональне харчування, рухова активність, режим праці та відпочинку, санітарно-гігієнічні навички), життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю (ефективне спілкування,навички співчуття, розв’язування конфліктів, спільної діяльності та співробітництва), життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю  (самоусвідомлення та самооцінка, аналіз проблем та прийняття рішень,визначення життєвих цілей та програм, мотивація успіху та тренування волі).

      Метапредметний підхід спрямований на перехід від існуючої практики дроблення знань на предмети до цілісного образного сприйняття світу, до метадіяльності. Метапредметні результати освітньої діяльності - це способи діяльності, застосовні як в рамках освітнього процесу, так і при вирішенні проблем в реальних життєвих ситуаціях; вони засвоюються на базі одного, кількох або всіх навчальних предметів. Процес навчання розуміється не тільки як засвоєння системи знань, умінь і навичок, що складають інструментальну основу компетенцій учня, а й як процес розвитку особистості, набуття духовно-морального і соціального досвіду. Тому,  процес навчання доцільно направляти на формування метапредметних знань і на духовний і соціальний розвиток особистості.  Метапредметність пропонують як «нову освітню форму, яка вибудовується поверх традиційних навчальних предметів, в основі якої лежить миследіяльнісний тип інтеграції навчального матеріалу». Також розглядають   метапредметність як «принцип інтеграції змісту освіти, як спосіб формування теоретичного мислення і універсальних способів діяльності, що забезпечує формування цілісної картини світу у свідомості учня». При такому підході в учнів формується підхід до досліджуваного предмета як до системи знань про навколишній світ.

 Особливості метапредметного підходу: це обов'язково робота з діяльністю учня, передача учням не просто знань, а саме діяльнісних способів роботи зі знаннями і, відповідно, діяльнісних одиниць змісту.

 Наприклад, поняття може розглядатися в якості діяльнісної одиниці змісту. Про це чудово писав видатний російський психолог В. В. Давидов. За кожним поняттям можна відновити спосіб його породження. Якщо вчитель розкриває для учня такий спосіб і передає його останньому як засіб його власної дії, то можна стверджувати, що вчитель працює з поняттям як з діяльнісною одиницею змісту освіти. У якості таких - діяльнісних - одиниць змісту можуть бути розглянуті не тільки поняття, але також моделі, ідеалізації, схеми, системи знань, завдання, проблеми тощо. Всі вони мають універсальний - метапредметний - характер.

 Метапредметний підхід - це дуже добре знання свого предмета, що власне і дозволяє діяльнісно перетворювати навчальний матеріал і заново його інтерпретувати з точки зору діяльнісних одиниць змісту. Метапредметний підхід хоча і допомагає уникнути небезпек вузькопредметної спеціалізації, при цьому не припускає відмову від предметної форми, але, навпаки, передбачає розвиток її - на рефлексивних підставах.

  Це орієнтація на розвиток у школярів базових здібностей. Таких, як мислення, уява, розрізнювальна здатність, здатність цілепокладання або самовизначення, ідеалізаційна здатність, мовна і т.д. Орієнтація на розвиток здібностей як основний показник якості освітньої роботи також визначає специфіку метапредметної інтеграції.

 Це новаторство в плані використання різного типу методичних прийомів.

 Метапредметні знання - це усвідомлені і осмислені відомості в системі понять однієї або декількох наук, на основі яких в учнів формується цілісна картина світу і які спрямовані на осмислення своїх власних дій з їх отримання та практичної застосовності.

 До переваг метапредметного підходу у викладанні можна віднести :

• формування системних знань у школярів при вивченні фізичних феноменів і проблем;
• задоволення інтелектуальних потреб школярів, розширення пізнавального горизонту в системі природничих і гуманітарних наук;
• підготовка потенційних кадрів для нових науково-виробничих, технічних галузей;
•  «Інтелектуальна провокація», суть якої в нетрадиційному, новому погляді учня на, здавалося б, звичайні, зрозумілі речі; можливість розвитку креативних можливостей дитини.

1.2 Створення здоров’язберігаючого середовища  під час вивчення навчальних предметів

      Основною формою організації освітнього процесу в сучасній загальноосвітній школі є урок. Він найбільше визначає як позитивні, так і негативні впливи освітнього середовища на здоров’я дітей. Збереження здоров’я дітей повинно відбуватися без шкоди для вирішення навчальних, виховних і розвиваючих завдань уроку. Більш того, валеологізація уроку повинна сприяти загальному підвищенню ефективності навчання. Тому,  для цього необхідно:

• дотримання санітарно-гігієнічних умов проведення уроку (провітрювання, чистота, освітлення); 
• позитивний настрій  уроку;
• вибір вдалих форм і методів проведення уроку;
• вибір темпу і ритму уроку (темп уроку залежить від інтенсивності розумової працездатності учнів класу, чергування напруження й відпочинку);
• регламентація тривалості основних видів навчальної діяльності;
• зміна видів діяльності під час уроку;
• формування позитивної мотивації до навчальної діяльності та стимулювання пізнавального інтересу (пробудження  бажання);
• залучення більшої кількості органів чуття учнів: слуху, зору, нюху, дотику (багатоканальність доступу інформації забезпечує кращу активність мозку);
• створення умов для творчості в навчальній діяльності (творчість є одним із факторів збереження здоров’я, бо це є спосіб задоволення базових здібностей учнів);
• включення в процес пізнання емоційно-чуттєвої сфери (інформація, змальована емоціями, краще запам’ятовується);
• диференціація й індивідуалізація процесу навчання в залежності від особистих особливостей і стану здоров’я учнів (передусім, повинні враховуватись особливості нервової системи);
• стимулювання на уроці пошукової активності ;
• діагностика початкових стадій стомлення учнів, зняття напруги від статичної пози, профілактика порушень постави і зору (проведення фізпаузи не лише в ігровій формі, але і з розвантаженням тих систем органів дитини, які найбільш напружені на уроці);
• психологічна атмосфера уроку, стиль спілкування вчителя (підтримка позитивної психологічної атмосфери уроку, вибір демократичного стилю педагогічної взаємодії).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 Реалізація метапредметного підходу під час формування здоров'язберігаючих компетентностей у рамках національної  програми«HEALTHY SCOOLS»:заради здорових і радісних школярів

2.1. Формування здоров'язберігаючої компетентності в ході викладання предметів   біології, основ  здоров’я та   предмету основ медичних знань (захист Вітчизни)

    Під час  навчального процесу учні отримують знання та практичні навички щодо способів збереження свого здоров’я та здоров’я оточуючих, тому враховуючи вікову категорію дітей, рівень знань, можна використовувати та застосовувати різні форми та методи проведення уроку. 

Уроки в 10 –А та в 10-Б класах

«Захист Вітчизни» (Основи медичних знань)

Практична робота

Тема. Перев’язки та правила їх накладання

Мета : навчити накладати різні типи пов’язок;

розвити уяву про особливості різних пов’язок  та правила  їх накладання;

виховати почуття бережного відношення до свого здоров’я та       відповідальність за здоров’я інших людей

Обладнання: широкі бинти, вузькі бинти, вата, лейкопластирі різних видів,         відео про правила накладання різних видів пов’язок

                                          Хід уроку

1. Організація класу (привітання,оголошення теми, мети).
2. Актуалізація опорних знань (Запитання).
3. Перегляд відео  про правила накладання різних видів пов’язок.
4. Демонстрація різних бинтів та перев’язувального матеріалу, який можна використовувати для перев’язок.
5. Демонстрація накладання різних типів пов’язок вчителем (на голову – «чепчик», на кисть «лицарська печатка», «рукавичка», пов’язки на окремі пальці кисті, пов’язки на передпліччя) та особливості процесу перев’язування.
6. Накладання пов’язок  (різних видів) дівчатами (робота в парах).
7. Закріплення теми (запитання).
8. Підсумки уроку (оцінювання якості накладання пов’язок дівчатами, виправлення помилок під час накладання пов’язок).
9. Д.з. Тренуватись накладати пов’язки.

        Під час уроку дівчата вчаться  накладати різні види пов’язок, джгути, визначати причини, за яких необхідно накладати пов’язки та правила накладання.

 

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уроки біології у 8-А та 8-Б класах

Тема. Поняття про серцевий цикл. Робота серця та її регуляція. Вимірювання частоти серцевих скорочень                                                                                 Мета: продовжити формувати знання учнів про серцево-судинну систему людини;                                                                                                                                     дати поняття про серцевий цикл та особливості   його фаз;                     розглянути процеси роботи серця та чинники, що регулюють роботу серця;                    розвити уміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати;                       виховувати бережливе ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих людей. 

      Під час уроку учні отримують знання про роботу серця. Розглядають поняття серцевого циклу, його фаз, вплив чинників, які впливають на роботу серця.                                                                                                       

 Вчаться правилам поведінки здорового способу життя, що допомагає узгодженій роботі серцево-судинної системи, готують цікаві презентації, доповіді про роботу серця та чинники, які впливають на  цю роботу. Під час виконання лабораторного дослідження вчаться вимірювати частоту серцевих скорочень (пульс) на своєму тілі та знаходити пульс у однокласників у стані спокою та після фізичного навантаження (присідань). Порівнюючи результати, вчаться пояснювати різницю ЧСС та пропонують оздоровчі  заходи, які допоможуть бути здоровими.                                                

 Використовуючи набуті знання у житті, діти зможуть правильно виміряти пульс, допомогти іншим людям та вчасно викликати допомогу при необхідності.

                                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уроки  біології у 8-А та 8-Б класах

Тема Перша допомога при різних видах кровотеч

Мета: навчити визначати різні види кровотеч та причини їх виникнення;

розвити уяву про надання першої медичної допомоги під час виникнення різних видів кровотеч (капілярної, венозної та артеріальної);

розглянути  ознаки внутрішньої кровотечі та правила допомоги постраждалому  у разі її виникнення;

виховати почуття бережного відношення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих

Обладнання : малюнки, таблиці, джгут, аптечка

    Під час уроку діти згадують особливості будови та функціонування серцево-судинної системи людини, вчаться надавати першу допомогу у разі виникнення певного виду кровотечі в різних ділянках тіла, дотримуватись правил.

 Практичні  навички допоможуть у житті застосувати набуті знання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уроки біології з елементами тренінгу в 10-А та 10-Б класах                         Тема  «Раціональне харчування-основа нормального обміну речовин»

Мета: визначати складники   раціонального харчування;

з'ясувати наслідки надмірного або недостатнього вживання білків, жирів, вуглеводів та вітамінів;

проаналізувати свій добовий раціон і його відповідність критеріям раціонального харчування;

навчити робити розрахунки власного основного обміну для складання збалансованого раціону.

Обладнання: таблиці, малюнки, фрукти (яблука, айва, банани, мандарини)

Тип уроку: комбінований з елементами тренінгу

      Під час уроку учні вчились виробляти  правильну стратегію харчування у різних умовах фізичного та емоційного навантаження, що веде до здорового способу життя, пригадали всі органічні речовини, макроелементи, мікроелементи та вітаміни, які є необхідними складниками здоров’я людини.

     Найбільше учням сподобався  «Вітамінний практикум», завданням якого було поїсти фруктів (яблука, айву,банани та мандарини), порівняти смаки,  пригадати назви вуглеводів, які надають фруктам солодкого смаку,  назвати вітаміни, що входять до їх складу, а також хімічні елементи,  які є основою раціонального харчування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уроки  основ здоров’я  в 9А та в 9-Б   класах (тренінг)

Тема. Принцип здорового харчування

Мета : навчити називати основні правила здорового харчування;

розвити уяву про вибір свого раціону, про режим харчування та наслідки , до яких може призвести неякісна їжа;

виховати почуття бережного відношення  до свого здоров’я  та відповідальності за  життя  оточуючих

Обладнання: ватмани, маркери, клей, ножиці, журнали, газети, кольоровий папір, стікери

                                          Хід тренінгу

1. Оголошення теми та мети тренінгу

2 .Встановлення правил  тренінгу

- цінувати час;

- поважати інших;

- говорити коротко;

- не критикувати інших;

 - говорити від свого імені і т. д.

3.Вправа «Знайомство»Учасник називає своє ім’я та прикметник на цю саму букву, з якої починається ім’я

(Наприклад, Максим – мужній, Тетяна – тендітна…)

4.Вправа «Мої очікування від тренінгу». На кольорових стікерах учасники пишуть своє очікування від тренінгу та розміщують їх на дошці

 

5. Вправа «Фруктовий салат». Учасники називають фрукти, що можуть входити до складу корисного  салату. (Наприклад: яблука, банани, мандарини, груші).

Потім по черзі кожна дитина називає один з фруктів і таким чином, по однаковим назвам створюється чотири групи дітей. Ті, хто називав банани – це перша група, ті, хто яблука – друга і т. д.)

6. Вправа «Створення здорової доріжки харчування». Учасники груп записують на листках продукти здорового харчування або складники здоров’я  та викладають їх доріжкою.

7. Вправа «Модель здорового харчування». Зробити в групах (склеїти, вирізати, скласти, намалювати, написати та ін..) об’ємну модель здорового харчування

8. Вправа «Вітальна листівка з побажанням здоров’я » . Використовуючи журнали, газети та ін. Склеїти, вирізати та зробити вітальну листівку, подарувати її  іншій групі учасників тренінгу.

 

9. Вправа «Створення колажу – принцип здорового харчування». На ватманах учасники створюють колажі та презентують їх.

 

10. Вправа «Мені сподобалось найбільше…». Учасники сідають на стільці колом та кожен висловлює свою думку, що під час  тренінгу йому сподобалось найбільше

11. Вправа «Побажання» . По черзі діти, утримуючи кольоровий камінчик, говорять 1 побажання  слово всім учасникам та діляться тим, що їм сподобалось найбільше

 

12. Вправа «Коло здоров’я»                                 

 

        

  2.2. Формування здоров'язберігаючої компетентності в позаурочній роботі з учнями та  батьками

     Під час проведення батьківських зборів  проводяться різні бесіди, щодо здоров’я дітей. Наприклад,  бесіда  на тему «Здорова дитина-щаслива родина».   В рамках участі в програмі HEALTHY SCOOLS  було проведено всеобуч  про харчовий раціон дітей та корисний кошик вітамінів  у зимовий період.  Під час бесіди   батьки пригадали  та  ознайомились    з основними способами профілактики вірусних та бактеріальних захворювань дихальних шляхів, особливості вікової категорії дітей щодо розпорядку дня  та способів загартовування дітей.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Класна година- тренінг в 6-А класі

Тема «Здоров’я -це краса»

Мета: розвити уяву про взаємозв'язок здоров’я та краси;                                        навчити називати риси зовнішності здорової людини;                                          розвити уяву про особливості здорового способу життя, які допоможуть бути здоровими та красивими

Обладнання: ватман, стікери,кольоровий папір,ножиці, клей, фломастери, маркери, журнали                                                                                           

Хід тренінгу

1.Організація учасників тренінгу (Привітання, оголошення теми та  мети)

2. Обговорення запропонованих правил тренінгу

3. Вправа «Мої очікування від тренінгу»

4. Вправа «Корисні звички». Діти називають чотири основні корисні звички для людини. (Наприклад: займатись спортом, раціонально харчуватись,   позитивно мислити, дотримуватись правил гігієни). По черзі кожний учасник тренінгу називає одну із звичок, таким чином формується чотири групи учасників.

5. Вправа «Складники краси». На отриманих ватманах кожна окрема група записує всі складники краси в їх розумінні і презентують.

6. Вправа «Красиві риси учасників». Об’єднуються діти  по два учасника і описують гарні риси зовнішності свого напарника, чим більше рис вони знаходять,  тим краще.

7. Вправа «Ознаки здоров’я людини». Учні  із задоволенням наводили приклади  рис  зовнішності здорової людини та описували їх, наприклад : позитивні  емоції, гарний  настрій, посмішка, активність, цілеспрямованість, впевненість,енергійність та ін.

8. Вправа створення колажів «Здоров’я – це краса» та презентація їх.

 

 

 

 

 

 

9. Вправа продовжити речення «Щоб бути здоровим і, відповідно, красивим необхідно…». Учасники називали: способи загартовування, раціональне харчування, здоровий спосіб життя та ін. Під час тренінгу  учні, працюючи в групах, створювали колажі, в яких відтворювали красу здоров’я, також вчились бути командою,впевнено висловлювати свою думку, ділитися враженнями, прислухатись один до одного, виконувати одну спільну справу. В кінці тренінгу діти створювали коло  здоров’я, де кожен учасник назвав  необхідну складову здорової та красивої людини (спорт, посмішка,здорова їжа, позитивні емоції та ін.)

Новорічна гра «Веселе свято-2020»  в 6-А класі

Мета:навчити застосовувати набуті знання з біології, географії та  природознавства про особливості росту, символічних рослин новорічних свят,  ялини та сосни;                                                                            

розвити уяву про значення голонасінних рослин  в «очищенні» повітря на планеті Земля;                                                       

виховати почуття бережного відношення до живого та навчити використовувати штучні вироби  та інші виготовленні  символи в святкові дні, що допоможе зберегти зелені насадження;     

розвити спритність, винахідливість, кмітливість, ерудованість під час виконання новорічних конкурсів;                                                      

закріпити знання про значення фруктів та овочів для здоров’я людини; 

виховати почуття поваги  та любові до оточуючих та традицій українських сімей.

 

Хід гри

І Конкурси

Намалюй ялинку ( із закритими очима), а потім необхідно розказати про значення хвойних рослин для здоров’я людини)

Чарівний мішок подарунків (учень, не дивлячись, дістає з новорічного мішка фрукт чи овоч, а потім  відкриває очі та розповідає  про вміст в ньому  вітамінів та про значення цього подарунку для здоров’я).

 

Новорічне яблуко (три  яблука на ниточці необхідно відкусити, не допомагаючи руками). В кінці конкурсу необхідно розповісти для чого необхідно споживати яблука? Під час цього конкурсу у дітей піднімається настрій, вони щасливі та веселі.

Заспівай новорічну пісню (три учасника, хто знає більше новорічних пісень). Покращення емоційного стану - поліпшує здоров’я.

Підбери прикметники до слова «зима». Розумова  діяльність є необхідною для повноцінного здоров’я.

Підготуй подарунок (листочки без ножиць). Винахідливість та кмітливість допомагають  бути здоровими та щасливими.

Четвертий зайвий  (написані чотири слова «зимові» - вибрати, яке зайве і чому)

 Побажання (слова) для однокласника, першою буквою має бути буква імені людини, яку вітають)

ІІ Дискотека «весело разом» - слухаємо пісні та танцюємо. Фізична активність є необхідною складовою здоров’я.

Класна година «Моє здоров’я в моїх руках»

    Діти створювали «Піраміду здоров’я» , згадували складники здоров’я,  вирізали із кольорового паперу долоні та записували на них те, що залежить від самої людини щодо здоров’я.  В кінці заняття діти зробили підсумок, що наше здоров’я в наших руках.

 

                                                               

 

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

     Метапредметний підхід в процесі формування здоровязберігаючих компетентностей дає  можливість отримувати наступні результати в основній школі:

• оволодіння навичками самостійного отримання нових знань, організації навчальної діяльності, постановки цілей, планування, самоконтролю і оцінки результатів своєї діяльності, вміннями передбачати можливі результати своїх дій;
• розуміння відмінностей між вихідними фактами і гіпотезами для їх пояснення, теоретичними моделями і реальними об'єктами, оволодіння універсальними навчальними діями на прикладах гіпотез для пояснення відомих фактів та експериментальної перевірки висунутих гіпотез, розробки теоретичних моделей процесів або явищ;
• формування умінь сприймати, переробляти і пред'являти інформацію в словесній, образній, символічній формах, аналізувати і переробляти отриману інформацію у відповідності з поставленими завданнями, виділяти основний зміст прочитаного тексту, знаходити в ньому відповіді на поставлені питання і викладати його;
• набуття досвіду самостійного пошуку, аналізу та відбору інформації з використанням різних джерел і нових інформаційних технологій для вирішення пізнавальних завдань;
• розвиток монологічного та діалогічного мовлення, вміння висловлювати свої думки і здатності вислуховувати співрозмовника, розуміти його точку зору, визнавати право іншої людини на іншу думку;
• освоєння прийомів дій в нестандартних ситуаціях, оволодіння евристичними методами вирішення проблем;
• формування умінь працювати в групі з виконанням різних соціальних ролей, представляти і відстоювати свої погляди та переконання, вести дискусію.

 Міжпредметні зв'язки  розширюють освітній простір, створюють умови, в яких учень, багаторазово застосовуючи знання з кожної дисципліни в нових умовах, за рамками самої дисципліни, розвиває вміння застосовувати знання в поєднанні з іншими дисциплінами. Успішне вирішення поставлених завдань свідчить про набутий досвід міждисциплінарного застосування знань, а значить, про використання раніше отриманих знань і розуміння власних дій та їх практичної застосовності для вирішення цих завдань, тобто про наявність метапредметних знань. Застосування навчальних завдань такого роду дає можливість інтегрувати метапредметні знання.                            

 Інтеграційні процеси в освітній сфері обумовлені, насамперед, пошуками альтернативи традиційному, інформаційно-репродуктивному, «предметному» навчанню, в основі якого лежить знаннєва парадигма, яка більшою мірою орієнтована на отримання знань про світ, природу, різні сфери наукового пошуку та життєдіяльності людини. Сучасна парадигма компетентнісного підходу в освіті визначає модель навчальної діяльності, за якою людина на різних рівнях освіти набуває компетенції, які трактуються як знання, вміння, сформовані на основі «Я-концепції», а тому інтегровані у її досвід і виступають основою її цінностей, свідомості, а відтак і життєдіяльності в цілому.

         Основною формою організації навчального процесу в усіх типах шкіл був і залишається  урок.

  Тому,  під час уроку, в процесі формування здоров'язберігаючого середовища учні   отримують не тільки теоретичні знання щодо здорового способу життя , а й практичні навички, які допомагають формуватись таким здібностям як:

- володіння комплексом статичних і динамічних вправ;

- вміння раціонально організовувати свій режим відпочинку і праці;

- володіння прийомами психоемоційного врівноваження;

- володіння знаннями гігієнічно обґрунтованого харчування;

- володіння знаннями про способи загартовування організму;

- вміння надавати необхідну самодопомогу в екстремальній ситуації;

- здійснення збору та проведення аналізу інформації про стан свого здоров'я, вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 1.Бойченко Т. Валеологія – мистецтво бути здоровим / Т. Бойченко // Здоров’я та фізична культура. –2005. р –No 2.

2.Ващенко О. Готовність вчителя до використання здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховному процесі / О.Ващенко, С.Свириденко // Здоров’я та фізична культура. – 2006. –No 8.

3. Васьківська Г. О. Метапредметний підхід у процесі формування системи знань про людину в старшокласників [Текст] / Г. О. Васьківська // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2013. – Вип. 3.

4.  Закон України „Про запобігання захворювання на синдром набутого імунодефіциту /СНІД/ та соціальний захист населення”, схвалений Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 2004 року № 1426 – ІV.

5. Зорина Л. Я. Дидактические аспекты естественнонаучного образования [Текст] // Л. Я.Зорина: монографія літератури

6. Карасева Т.В. Современные аспекты реализации здоровьесберегающих технологий / Т.В. Карасева // Начальная школа. – 2005. – No 11.

7. Касенок Д.З. Формирование нравственных ценностных ориентаций здорового образа жизни старше-классников : дис. ... канд. пед.наук / Д.З. Касенок.– Витебск, 1998 р.

8. Кириленко С. В. автор-упорядник  Уроки здоров'я: методичний посібник Харків: Скорпіон, 2004 р.

9.  Коваль Л. Здоров’язберігаюча організація навчально-виховного процесу як пріоритет нового педагогічного мислення майбутнього вчителя початкової школи

10. Ляпин В.П. Пути решения физического воспитания в вузах / В.П.Ляпин // Матеріали науково-методичної конференції. – Донецьк:ІПШІ “Наука і освіта”. – 2003 р.

11. Митина Е.П. Здоровьесберегающие технологии сегодня и завтра / Е.П. Митина // Начальная школа. –2006. – No 6.

12. Московченко О.Н. Оптимизация физических нагрузок на основе индивидуальной диагностики адап-тивного состояния у занимающихся физической культурой и спортом (с применением компьютерных технологий) : автореф. дис. ... д-ра. пед. наук / О.Н. Московченко. – М., 2008 р.   

13 Оринчук В.А. Педагогические условия формирования качества жизни студентов : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / В.А. Оринчук. – Н.Новгород, 2009р. 

14. Петрик О.І. Медико-біологічні та психолого-педагогічні основи здорового способу життя: Курс лекцій /Навч.посібник для студентів ун-тів та пед. ін-тів. – Львів; Світ, 1993 р.

15. Подгорная О.Е. Проектирование здоровьесберегающего пространства общеобразовательной школы средствами личностно-ориентированного образования : дис... канд. пед. наук / О.Е. Подгорная. –Тирасполь, 2005р.

16. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи [Текст] / О.Я. Савченко. – К. : Генеза, 1999. – 366 с.3. Смирнов Н. К. Здоровьесберегающие образовательные технологии в современной школе [Текст] / Н. К. Смирнов. – М.: АПК и ПРО, 2002 р.

17. Сомов Д.С. Теория и методология реализации здоровьясбережения в условиях современного ВУЗа : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” /Д.С.Сомов. – Ставрополь, 2007. – 42 с.АнотаціїМетафізичноговиховання–формуватиустудентівдбайливеставленнядосвогозд

18. Яременко О,Вакуленко О.,Жаліло Л.,Комарова Н. та ін.Формування здорового способу життя: Навч.посіб. для слухачів курсів підвищення кваліфікації державних службовців Український інститут соціальних досліджень, К.- 2000 р.

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc gum/Shps/2007_22-23/Koval_2007.pdf