МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА на тему: МОТИВАЦІЯ ДО НАВЧАННЯ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ НА УРОЦІ ІНФОРМАТИКИ (на матеріалах розробленого Мотиваційного уроку у формі квест-презентації на тему: «6 к
Середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 126 м. Києва
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
на тему:
МОТИВАЦІЯ ДО НАВЧАННЯ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ НА УРОЦІ ІНФОРМАТИКИ (на матеріалах розробленого Мотиваційного уроку у формі квестпрезентації на тему: «6 кроків до БД»)
Роздобудько Василь Васильович, дипломант І міського етапу конкурсу «Вчитель року 2022» в номінації інформатика, вчитель І категорії, старший вчитель з інформатики СЗШ № 126 м. Києва
Київ – 2022
АНОТАЦІЯ
Роздобудько В. В. Мотивація до навчання учнів старших класів на уроці інформатики. - Методична розробка, К.: СЗШ № 126, 2002. – 38 с.
Методична розробка присвячена проблемі мотивації до навчання учнів старших класів на уроці інформатики, як засобу підвищення рівня успішності їхнього навчання. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній науці та практиці. На основі ознак особистісно орієнтованого навчання розроблена структурно-компонентна модель формування мотивації навчання учнів старших класів, основними етапами функціонування якої є діагностика, корекція та стимуляція мотивів навчання. Доведено, що підвищенню рівня мотивації та внаслідок цього успішності навчання учнів старших класів сприяє: використання можливостей змісту навчального матеріалу вчителем; системне планування та ефективне поєднання структурних елементів уроку, вдала організація інтелектуальної праці учнів старших класів та аргументоване, об'єктивне оцінювання результатів пізнавальної діяльності школярів; координація класним керівником впливу основних соціально-педагогічних та психологічних факторів на мотиваційну сферу учнів. Як результат, автором розроблено мотиваційний урок у формі квест-презентації на тему: «6 кроків до БД». Основні положення та рекомендації, методика реалізації індивідуальних підходів, технологічних прийомів формування мотивації до навчання старших класів рекомендовано до впроваджені у практичну діяльність середньої школи № 126 м. Києва.
Ключові слова:мотивація до навчання, старших класів, успішність навчання, структурно-компонентна модель, планування, організація та оцінювання результатів навчання.
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………4
1. Теоретико-методичні засади мотивації до навчання учнів старших класів ………………………………………………………………………………...9
2. Сучасний стан мотивації до навчання учнів старших класів……..11
3. Структурно-компонентна модель мотивації до навчання учнів старших класів в сучасних складних воєнних умовах ………………………15
4. Експериментальна перевірка ефективності функціонування моделі мотивації до навчання учнів старших класів в сучасних складних воєнних умовах………………………………………………………………………………18
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………...21
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ ………….23
ДОДАТКИ …………………………………………………………………..25
ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. Сучасні складні воєнні й суспільно-економічні процеси, що відбуваються в Україні ставлять перед наукою і практикою завдання пошуку нових шляхів персоніфікації освіти учнів старших класів (надалі – учнів СК), покращення їх мотивації до навчання.
Реалізація нової мети освіти спрямовується на утвердження партнерських стосунків між учасниками навчального процесу. Якщо старі директивні педагогічні впливи на особистість учня призводили раніше до вимушеного виконання запропонованих вчителем завдань, то демократичні - мають спонукати до реалізації інтелектуальних можливостей заради задоволення власної допитливості. Ефективність розгортання такого навчально-виховного процесу, в основу якого покладено прогресивні ідеї сучасної освіти, має досягатися шляхом покращення внутрішньої мотивації до навчання учнів. Особливого значення набувають при цьому пізнавальні мотиви, оскільки забезпечують розширення меж розумового потенціалу підростаючої особистості, збагачення теоретичних знань практичним досвідом, сприяють розвитку волі учнів, виробленню вмінь самостійно ставити проміжні та кінцеві цілі, планувати свою діяльність, прогнозувати можливі результати.
Аналіз наукової психолого-педагогічної та методичної літератури свідчить, що питання мотивації до навчання учнів СК як засобу досягнення результативності навчально-виховного процесу завжди були предметом інтересу вчених. Я. Коменский, Я. Корчак, А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський акцентували увагу на використанні в змісті навчального матеріалу життєвих ситуацій, на необхідності створення сприятливого емоційного мікроклімату для інтелектуальної праці школярів. Серйозними перешкодами на шляху збереження природної допитливості підлітків вони вважали зловживання вчителем негативними оцінками, пригнічення та обмеження внутрішньої свободи мотивації дитячої особистості. Проблема покращення мотивації до навчання досить повно, концептуальноцілісно розглядається і сучасними дослідниками: В. Давидовим, М. Дригус, Н. Зубковою, О. Скрипченко, О. Шабаліною, Г. Щукіною, які виходять з того, що особистість в онтогенезі проходить ряд етапів розвитку, тому виникнення пізнавальних інтересів у старших школярів пов'язують з віковою детермінованістю.
Вагомий внесок у розкриття теоретичних аспектів мотивації навчальної діяльності особистості здійснили А. Золотих, В. Леонтьєв, А. Маркова, М. Матюхіна, В. Моргун, А. Нісімчук, О. Падалка, які акцентували увагу на дослідженні особливостей побудови мотиваційної сфери індивіда, етапів формування мотивів та механізмів їх функціонування у свідомості людини, інтенсифікації та оптимізації педагогічного процесу.
У кінці 90-х років ХХ ст. вперше було обґрунтовано концепцію формування пізнавальних інтересів як обов'язкового компоненту особистісно орієнтованої моделі початкової школи і створено на її основі дидактикометодичну систему ефективної взаємодії вчителя й учнів у навчальному процесі (Н. Бібік). Також були визначені ознаки особистісно орієнтованого навчання, які забезпечують розуміння змістових характеристик інноваційного підходу щодо проектування та організації навчально-виховного процесу в початковій школі (О. Савченко).
Зважаючи на велику кількість різноманітних підходів до розкриття специфіки формування мотивації навчання в дітей молодшого шкільного віку, важливо відзначити, що на сучасному етапі в педагогічній теорії і практиці недостатньо обумовлюється успішність пізнавальної діяльності учнів особистісно значущими факторами в організації навчального процесу. Потребує більш ґрунтовного вивчення проблема впливу на успішність до навчання учнів СК їх соціального оточення, готовності до отримання нових знань, особливостей взаємодії учасників навчально-виховного процесу.
Актуальність даного методичного дослідження визначається також завданнями переходу на новий зміст і структуру загальної середньої освіти, зниженням вікового порогу шкільного навчання, впровадженням державного стандарту початкової загальної освіти. Таким чином соціальна значущість та недостатнє вивчення проблеми і обумовили вибір теми моєї методичної розробки.
Об'єкт дослідження: мотивація до навчання учнів СК в навчальновиховному процесі середньої школи № 126 м. Києва.
Предмет дослідження: мотивація до навчання СК в умовах сучасного воєнного часу.
Мета роботи: теоретично обґрунтувати і розробити структурно- компонентну модель формування мотивації до навчання учнів СК, та методику впровадження цієї моделі в навчально-виховний процес СЗШ № 126.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що рівень сформованості позитивної мотивації до навчання учнів СК буде підвищений за умов, якщо:
- забезпечуватиметься цілісне функціонування структурно-компонентної моделі формування мотивації до навчання учнів СК;
- діагностика, корекція, стимулювання наявних в учнів мотивів буде відбуватися з урахуванням завдань особистісно орієнтованого навчання.
- уроки для учнів будуть носити кращий мотиваційний характер.
Загальна мета та гіпотеза зумовили основні завдання дослідження:
− на основі аналізу психолого - педагогічної літератури розкрити вікові особливості мотивації до навчання учнів СК в умовах впровадження
особистісно орієнтованої освіти;
− виявити наявні у сучасних учнів молодшого шкільного віку мотиви навчання та стан сформованості мотивації до навчання учнів СК (випускних класів початкової школи);
− розробити структурно - компонентну модель формування мотивації до навчання учнів СК, що забезпечуватиме реалізацію провідних тенденцій особистісно орієнтованої освіти;
− експериментально апробувати створену модель та на основі здобутих даних дати практичні рекомендації вчителям для учнів СК.
У процесі дослідження використовувались теоретичні та емпіричні методи.
Теоретичні: історико-логічний (при вивченні теоретичних засад проблеми формування мотивації навчання); аналіз і синтез (під час визначення напрямків дослідження; обробки та оцінки результатів); побудова аналогій, моделювання (у процесі розробки структурно-компонентної моделі формування мотивації до навчання).
Емпіричні: діагностичні (опитування, ситуації вибору, проективні методи, соціометрія); обсерваційні (спостереження за поведінкою учнів в процесі навчання); констатуючий та формуючий експерименти; вивчення результатів діяльності школярів; статистичні методи обробки експериментальних даних.
Експериментальна база дослідження була розгорнута в СЗШ № 126 м. Києва. На всіх етапах дослідження брали участь 90 учнів старшої школи. Окрім того у проведенні дослідно-експериментальної роботи взяли участь 2 вчителя інформатики вищезазначеної школи.
Теоретичне значення та наукова новизна дослідження полягає у доповненні теорії навчання науковим обґрунтуванням системи роботи вчителя, спрямованої на формування мотивації до навчання учнів СК, як засобу підвищення успішності та продуктивності інтелектуальної праці в процесі навчання учнів СК; уточненні змістової та процесуальної основи мотивації до навчання учнів СК; у розробці теоретично обґрунтованої моделі мотивації до навчання учнів СК, яка містить у собі діагностичну, корекційну, координаційну та кореляційну складові; представленні класифікації дидактичних, психологічних, соціально-педагогічних факторів, які впливають на мотивацію до навчання учнів СК і є провідними структурними компонентами цієї моделі; визначенні педагогічних умов ефективного функціонування експериментальної моделі.
Практичне значення роботи полягає в тому, що пропоновану модель мотивації до навчання учнів СК можна застосовувати й у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, а розроблені технологічні прийоми формування мотивації навчання можуть бути використані у роботі не тільки з старшими школярами, але й з учнями основної та молодшої школи.
Структура методичної розробки. Робота складається із вступу, чотирьох пунктів, грунтовних висновків, списку використаних джерел (29 найменування). Загальний обсяг методичного дослідження становить 38 стор.
1. Теоретико-методичні засади мотивації до навчання учнів СК
З метою реалізації завдань особистісно орієнтованої освіти пріоритетну роль серед основних складових навчальної діяльності (цілемоделююча, мотиваційна, змістова, процесуальна та результативна) необхідно відводити мотиваційному компоненту для підвищення рівня навчальних досягнень учнів СК (Ю. Бабанський, Н. Бібік, О. Савченко, В. Онищук). Наявність позитивних мотивів спонукає особистість до якісної, інтенсивної реалізації власних задумів, цілей [5].
Ще в античну епоху мислителі (Платон, Аристотель, Плутарх, Тацит, Квінтиліан, Сократ) намагались пояснити природу діяння людини в різних життєвих ситуаціях, особливу увагу акцентуючи на особливостях її поведінки під час навчальної діяльності. У середньовічному суспільстві панувала догматична система навчання, яка включала спроби розвитку пізнавальної активності особистості. В епоху Відродження діяння людини розглядаються як такі, що виникли внаслідок її внутрішнього імпульсу, власних міркувань, тому було розпочато вивчення основної мотиваційної суперечності вчинку. В епоху Бароко акцентується увага на "боротьбі мотивів" як рушійної сили вчинків індивіда. Прийняття рішення як особливий принцип мотиваційного компоненту діяння розглядається у XVIII ст. в період Просвітництва. Для XIX - XX ст. характерно дійове визначення вчинку, мотивація трактується як "механізм вибору "певної форми поведінки людини (Р. Болес, Е. Десі, Л. Фестінгер, А. Маслоу та ін.) [4]
В результаті аналізу психолого-педагогічної літератури (І. Джидар'ян, С. Занюк, Д. Кікнадзе, О. Леонтьєв, А. Маркова та ін.) було встановлено, що мотивація до навчання - це сукупність мотивів навчання особистості, які визначають її ставлення до пізнавальної діяльності та впливають на результативність функціонування її когнітивних процесів.
У багатьох наукових роботах (М. Алєксєєва, С. Баранов, Л. Божович, Е. Деци, С. Занюк, В. Леонтьєв, І. Маноха, М. Матюхіна. А. Маркова, О.
Скрипченко) розкриті види, рівні, особливості мотивів і мотивації навчання особистості. Ці теоретичні матеріали дозволяють класифікувати всі мотиви навчання за модальністю: на позитивні, нейтральні та негативні, (С. Баранов), за особистісною спрямованістю: на зовнішні й внутрішні (Е. Деци).
Крім того велика кількість наукових досліджень присвячена вивченню змісту мотивів навчання школярів (М. Алєксєєва, Л. Божович, О. Скрипченко, Г. Розенфельд) та відповідної класифікації цих мотивів [6].
У виявлених О. Савченко основних ознаках особистісно орієнтованого навчання підкреслюється значущість мотиваційного компоненту:
- зосередження на потребах учня;
- діагностична основа навчання;
- переважання навчального діалогу;
- співпраця, співтворчість між учнями і вчителями;
- система вибору і відповідальності;
- турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів; - пристосування методики до навчальних можливостей дитини; - стимулювання розвитку і саморозвитку учня.
Особлива увага приділяється вивченню динамічної моделі мотиву (В. Леонтьєв), моделі дидактико-методичної системи формування пізнавальних інтересів старших школярів (Н. Бібік), моделі виникнення нових мотивів діяльності особистості (А. Маркова). На їх основі було встановлено, що мотивація до навчання учнів СК потребує реалізації системного підходу з боку вчителів та шкільного психолога, поетапного конструювання шляхів підвищення ефективності даного процесу [7].
Результати системного аналізу соціальних, педагогічних, психологічних факторів, які визначають ставлення учнів СК до навчання, а також факторів, що впливають на потреби та мотиви школярів, проведеного Л. Скрипченко, О. Скрипченко, показали, що виникнення та функціонування мотивів до навчання в дітей характеризується динамічністю, пов'язаністю з розвитком їх мотиваційної сфери.
Результати досліджень Н. Головань, І. Дубровіної, М. Дригус, О. Шабаліної, Г. Щукіної свідчать про наявність у більшості учнів цієї вікової категорії широких пізнавальних та соціальних мотивів навчання. Характерна для першокласників СК орієнтація на зовнішні формальні сторони шкільного життя поступово зникає, а з'являються і до кінця навчання в початковій школі підсилюються навчально - пізнавальні мотиви, мотиви соціального співробітництва [9].
Отже, завдяки аналізу психолого-педагогічної літератури були визначені науково - теоретичні підходи вивчення досліджуваної проблеми, розкриті вікові особливості мотивації до навчання учнів СК, що дало підставу для виокремлення діагностичного, корекційного та стимулюючого етапів структурно компонентної моделі мотивації до навчання учнів СК та проведення відповідної експериментальної роботи.
2. Сучасний стан мотивації до навчання учнів СК
Типологія функціонування педагогічних впливів на інтелектуальну діяльність дітей представляє собою сукупність дидактичних факторів, які зумовлюють ставлення кожної особистості учня до навчально-виховного процесу в школі. Аналіз психолого-педагогічної літератури (М. Матюхіна, А. Маркова, М. Дригус, Н. Єлфімова та ін.), спостереження за процесом пізнавальної діяльності старших школярів та практичний досвід автора дозволили визначити з врахуванням ознак особистісно орієнтованого навчання (О. Савченко) серед дидактичних факторів такі [3]:
1) планування та поєднання вчителем структурних елементів уроку, підбір дидактичних завдань;
2) організація навчальної діяльності дітей на уроці;
3) контроль та аналіз інтелектуальної праці учнів на уроці.
Для оцінки стану сформованості мотивів до навчання учнів СК під впливом визначених дидактичних факторів була використана п’яти-складова система градації рівнів мотивації. Рівні сформованості мотивації визначалися за наступними критеріями:
− емоційно-ціннісний (виокремлення якого пов'язано з інформаційною теорією емоцій як відображення відношення між величиною потреби та ймовірністю її задоволення (П. Сімонов));
− якісно-процесуальний (в основу якого покладена оцінка способів реалізації особистістю навчальних дій (І. Маноха));
−дієво-продуктивний (який полягає у розкритті індивідуального досвіду особистості молодшого школяра у здійсненні пізнавальної та перетворюючої активності (І. Маноха)).
Для учнів з високим рівнем характерні прояви позитивних емоцій, почуттів в ході виконання всіх дидактичних завдань, запланованих та включених в структуру уроку вчителем; здатність до самоорганізації власної навчальної діяльності, адекватна реакція на аналітико-оцінні судження вчителя та на виставлену ним оцінку;
- у школярів з вище середнього рівнем мотивації позитивні емоції щодо запланованих та включених в структуру уроку завдань проявляються ситуативно, залежно від потенційних індивідуальних можливостей, їх виконання, тощо; спостерігається прагнення відповідати вимогам вчителя щодо організації навчальної діяльності на уроці; вони поступово компенсують прогалини у знаннях відповідно до аналітико-оцінних суджень вчителя з метою подальшої самореабілітації, але позитивні оцінки іноді спричиняють зниження пізнавальної активності, оскільки справляють враження певної компетентності у навчальному матеріалі;
- діти із середнім рівнем мотивації вимушено працюють над завданнями, які пропонуються на уроці для виконання, не прагнуть швидше завершити роботу; в них не достатньо сформовані організаційні звички, потребують нагляду з боку вчителя; компенсують недоліки у навчальній роботі тільки під контролем вчителя;
- в учнів з нижче середнього рівнем мотивації переважає байдужість до включених в структуру уроку дидактичних завдань; в процесі навчальної діяльності розсіяні, незібрані, не завжди реагують на вимоги вчителя щодо організації пізнавального процесу; для них характерна відсутність сумлінного ставлення до роботи над помилками, навіть під контролем вчителя;
- у школярів з низьким рівнем мотивації міміка, жести виражають антипатичне ставлення до запланованих вчителем завдань, зовсім відсутні організаційні звички, вони не намагаються виправити власні помилки.
В констатуючому екперименті брали участь 90 учнів СЗШ № 126 м. Києва. Результати спостереження за старшими школярами, бесіди з учнями та їх вчителями свідчать, що 12,7% досліджуваних мають високий рівень мотивації навчання, 26,3% - вище середнього, 32,98% - середній, 17,83% - нижче середнього, 10,19% - низький. Загальний стан мотивації до навчання учнів СК досліджуваного контингенту можна вважати умовно задовільним, та все ж представлені показники свідчать про необхідність їх підвищення. Це пояснюється тим, що в 9-му класі значно менша кількість учнів з високим та вище середнього рівнями мотивації навчання. Крім того, отримані дані були співвіднесені з оцінками в табелях успішності навчання досліджуваних, а це дозволило встановити, що чим гірша успішність навчання старших школярів, тим нижчий рівень їх мотивації, і навпаки, чим краща успішність - тим вищий рівень мотивації. На основі цього було зроблено висновок про необхідність систематизації педагогічних впливів на мотивацію до навчання учнів СК з метою підвищення продуктивності та успішності інтелектуальної праці учнів на уроці.
У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури (Е. Ваппер, А. Санько, Л. Скрипченко, О. Скрипченко) та вивчення досвіду вчителів початкової ланки визначено, що пріоритетну роль в організації такого системного педагогічного підходу відіграє врахування зовнішніх (дидактичних та соціально-педагогічних) й внутрішніх (психологічних) факторів мотивації до навчання учнів СК. У ході констатуючого експерименту акцентувалась увага не тільки на вказаних вище дидактичних факторах мотивації, а й на соціальнопедагогічних: сім'я, колектив, засоби масової інформації, дошкільні, позашкільні установи; психологічних: дошкільна мотиваційна готовність; сформованість вольових зусиль, індивідуальні та вікові особливості учнів.
Слід відзначити, що особливе значення у науковій літературі (В. Давидов, А. Дусавицький, А. Калчов, С. Корнієнко) та в практичній педагогічній діяльності відводиться таким чинникам (серед соціально-педагогічних і психологічних):
- сім'я та колектив учнів класу (на основі їх задовольняється потреба у спілкуванні, створюється поле для становлення власної соціальної позиції тощо);
- вольове зусилля (оскільки воно відіграє велику роль у виникненні і функціонуванні мотивів);
- дошкільна мотиваційна готовність (тому що вона є фундаментальною основою для зміцнення або формування бажаних мотивів навчання).
Як бачимо, не для всіх учнів створені сприятливі умови в сім’ї та колективі для підвищення рівня мотивації та успішності навчання; у більшої частини досліджуваних виявлено низький рівень сформованості вольових якостей; велика кількість першокласників приходить до школи недостатньо мотиваційно підготовленими, або зовсім не підготовленими, що свідчить про необхідність створення спеціальної моделі мотивації до навчання учнів СК.
В результаті проведених досліджень ми дійшли висновку про реальну можливість розв'язання педагогічної проблеми підвищення успішності навчання учнів СК шляхом формування мотивації до навчання з урахуванням зовнішніх умов, які детермінують цей процес.
3. Структурно-компонентна модель мотивації до навчання учнів СК в сучасних складних воєнних умовах
Дослідимо структурно-компонентну модель мотивації до навчання учнів СК в сучасних складних воєнних умовах. За сучасних складних воєнних умов досить важко запропонувати будь-яку мотиваційну модель, яка успішно діяла у мирний час, оскільки ситуація значно змінилася, і мотиви які діяли на учнів раніше в мирний час, сьогодні можуть не спрацювати.
Під поняттям структурно-компонентна модель мотивації до навчання ми розуміємо сукупність систематизованих педагогічних впливів на компоненти мотивації до навчання учнів СК (дидактичні, соціально-педагогічні, психологічні чинники) з метою підвищення успішності та продуктивності інтелектуальної праці учнів в процесі отримання ними знань, вироблення вмінь і навичок. Апробація моделі, впровадження її в педагогічну діяльність вимагає концептуального опису її етапів та взаємодії компонентів.
На рис. 1 представлено модель мотивації до навчання учнів СК. Провідними завданнями першого та другого етапу функціонування поданої моделі є наступні:
- вивчити стан сформованості мотивації навчання в учнів СК;
- з'ясувати умови, в яких сформувалась мотивація і визначити домінуючі фактори, які спричинили виникнення і функціонування наявних в учнів мотивів навчання та скоректувати вплив домінуючих чинників на мотивацію навчання учнів СК.
З метою реалізації діагностичного етапу даної моделі можна використати методики, за якими проводився констатуючий експеримент та їх модифікації. Визначити домінуючі фактори мотивації до навчання школярів ми пропонуємо, або на основі факторного аналізу, або за допомогою використання проективної методики незакінчених речень М. Матюхіної. "Хочу вчитися, щоб ...", "Я розумію, що учень ..." і т.п., на основі чого можна судити про найбільш вагомі причини виникнення і функціонування мотиву.
Рис. 1. Модель мотивації до навчання учнів СК в складних умовах
Для корекції впливу домінуючих факторів на мотивацію навчання старших школярів в розділі даються рекомендації вчителям:
- відповідно до дидактичних завдань, які вчитель планує виконати на кожному етапі уроку, йому паралельно необхідно ставити завдання, спрямовані на формування та підсилення мотивації навчання в школярів;
- виставлення оцінки за усну відповідь або повідомлення результатів за письмову роботу повинно супроводжуватись відповідною аргументацією;
- частіше на уроці використовувати колективні форми роботи, оскільки це дозволить не тільки навчити школярів співпрацювати, розподіляти обов'язки на шляху до отримання колективного продукту діяльності, але й згуртує членів класного колективу;
- співпрацювати з батьками, частіше проводити дні відкритих дверей, що дозволить батькам отримати уявлення про навчальні досягнення своєї дитини, самим оцінити її роботу на уроці;
- корекція недостатньої дошкільної мотиваційної готовності (або неготовності) учнів повинна відбуватись не тільки через створення умов для швидкої їх адаптації, але й для компенсації наявних прогалин у знаннях;
- розвивати вольові зусилля школярів, пропонуючи їм цікаві та водночас складні завдання.
Отже, на основі результатів констатуючого експерименту побудована модель мотивації до навчання учнів СК в складний воєнний час, а також розкрито діагностичний та корекційний етапи її впровадження в педагогічну діяльність. Стимулюючий етап, який розглядається нами як найбільш дієвий по відношенню до інших складових загальної моделі, предметно описується в четвертому розділі.
4. Експериментальна перевірка ефективності функціонування моделі мотивації до навчання учнів СК в сучасних складних воєнних умовах
Пріоритетним завданням стимулюючого етапу побудованої моделі (див.
рис. 1) є формування в учнів пізнавальних мотивів, що спрямовують активність школярів на змістові та процесуальні сторони навчання.
З метою підвищення ефективності реалізації педагогічної діяльності, що стимулює виникнення в учнів пізнавальних мотивів, були запропоновані наступні технологічні прийоми:
1) Прийом "захоплення кінцевим результатом діяльності", в основу якого покладена концентрація уваги особистості школяра на продукт діяльності, який би відповідав тому зразку, що собі уявляє учень, або той, що запропонував для наслідування вчитель. Реалізація даного прийому відбувається через "проходження" учнем мобілізуючого етапу (мета якого актуалізувати, цілеспрямувати потребу в отриманні бажаного результату), практичного етапу (безпосереднє виконання роботи) та підсумкового етапу (встановлення відповідності даного результату зразку);
2) Прийом "Вільний вибір завдань та способів їх виконання" дає можливість не тільки проявити творчі здібності, виконати завдання легші за змістом тощо, але й поступово наблизити учнів до роботи над складнішими завданнями. Вибір учнями завдання та способу його виконання зумовлений попередніми їх досягненнями або невдачами: отримання негативного результату приводить до пошуку в майбутньому легших вправ, задач, прикладів, а позитивного - важчих.
3) Прийом "Зіткнення мотиваційних тенденцій" спрямований на розвиток волі школярів. В основу цього прийому покладено моделювання спеціальних ситуацій, які наштовхнуть особистість учня на відстоювання своєї позиції. На шляху до отримання загальноприйнятого рішення кожна дитина аналізує власну концепцію щодо піднятого питання, і якщо переконується у своїй неправоті, приймає думку інших або знаходить свій спосіб розв'язання проблемної ситуації та аргументує його всім.
4) Гумористична релаксація особливо важлива під час проведення уроків у початковій школі, оскільки надає можливість учням зняти напруженість, у ненав'язливій та непрямій формі зрозуміти на негативні риси характеру членів класного колективу, створити сприятливі психологічні умови для подальшої інтелектуальної роботи.
5) Успішна реалізація прийому "Позитивний аналог у минулому" передбачає створення сприятливих умов для формування в свідомості учнів оптимістичної позиції через концентрацію уваги школярів на їх досягнення у минулому. Таким чином, у дітей з'являється бажання вирішувати ще складніші проблемні ситуації, розв'язувати важчі задачі тощо.
6) Застосування прийому "Обмін позиціями "вчитель-учень" сприяє активізації уваги дітей на особливостях викладання програмного матеріалу вчителем, прагненню здобути максимум знань з метою репрезентації своїх можливостей серед однокласників.
Охарактеризовані прийоми розгортають перспективу для внутрішньої стимуляції пізнавальних мотивів у школярів через створення сприятливих зовнішніх умов.
Четвертий етап моделі є підсумковим, оскільки на ньому співвідносяться нові показники сформованості мотивації та рівня успішності навчання учнів СК.
У цьому розділі також описані результати формуючого експерименту, який проводився протягом 2021 - 2022 навч. року. Для цієї роботи було
виділено два класи: експериментальний (32 учні) та контрольний (29 учнів), які характеризувались приблизно однаковими якісними, кількісними показниками за підсумками констатуючого зрізу.
Упродовж формуючого етапу дослідження педагогами в роботі з дітьми експериментального класу впроваджувалась модель мотивації до навчання учнів СК. Із урахуванням рівнів сформованості мотивації до навчання досліджуваних створювались умови для зміцнення, актуалізації, корекції наявних мотивів в учнів. Особливе значення приділялось:
− Підбору дидактичних завдань, які дозволяли викликати інтерес до змісту навчального матеріалу.
− Такому поєднанню структурних елементів уроку, яке б забезпечувало виникнення інтересу до процесуального аспекту навчання.
− Відведенню особливого значення творчим та неоднотипним завданням.
− Підтримці успіхів дітей в навчанні та на основі цього активізації потенційних можливостей учнів.
Аналіз результатів формуючого експерименту довели його ефективність, про що свідчить суттєве підвищення рівнів сформованості мотивації навчання старших школярів експериментального класу (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Якість сформованості мотивації навчання в учнів експериментального та контрольного класів до експерименту і після експерименту
|
Класи |
Кількість учнів з вище середнього та високим рівнем мотивації До експерименту Після експерименту |
Експериментальний ефект |
||
|
|
абс. |
у % |
абс. у % |
абс. у % |
|
Контрольний (29 уч.) |
17 |
58,6 |
65,51 |
26,91 |
|
Експеримен. (32 уч.) |
18 |
56,2 |
83,75 |
27,55 |
Одержані результати підтвердили висунуту гіпотезу та дозволили зробити наступні загальні виновки.
Крім того, в Додатку А мною представлено розроблений мотиваційний урок для учнів 9-х класів СЗШ № 126 м. Києва, де використано методику мотивації до навчання у вигляді покрокових запитань до ключових питань теми уроку та мотиваційну квест-презентацію, яка мотивує дітей краще вивчити новий матеріал.
ВИСНОВКИ
У методичній розробці розкрито теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукової проблеми підвищення успішності навчання учнів СК, що виявляється в формуванні їхньої мотивації до навчання.
1. Процес підвищення успішності навчання учнів СК потребує систематизації педагогічних впливів на мотиви навчання дітей.
2. Успішність та мотивація навчання тісно взаємопов’язані, оскільки мотиви навчання визначають активність, дієвість учнів на уроці. Від особливостей сформованості мотивації залежить ставлення учнів до запланованих та включених в структуру уроку завдань, до вимог вчителя щодо організації навчальної діяльності учнів на уроці, до оцінки вчителем результатів навчальної діяльності школярів.
3. Велике значення у мотивації до навчання учнів СК відіграють зовнішні (дидактичні, соціально-педагогічні) та внутрішні (психологічні) фактори, що спричиняють виникнення мотивів. Діагностика, корекція впливу цих факторів є фундаментальною основою для формування мотивів навчання у школярів.
4. Стимуляція мотивації до навчання передбачає зміцнення та формування пізнавальних мотивів учнів шляхом:
− орієнтації дітей на кінцеві результати навчальної діяльності, використання випереджувального навчання (коли вчитель відводить на уроках час для спрямування підлітків на той матеріал, що буде вивчатися, дозволяє опрацьовувати нові завдання, які в змозі вони виконати);
− відмови від директивних підходів щодо організації навчальної діяльності школярів, надання їм можливості вибору завдань та способів їх виконання;
− розвитку вольових рис характеру учнів (спроможність дітей відстояти свою думку та аргументувати її; здатність подолати труднощі для досягнення поставленої мети тощо);
− підтримання оптимального рівня пізнавальної активності учнів СК через концентрацію їх уваги на минулі досягнення, та на основі цього формування в них впевненості у можливості результативного виконання завдань в майбутньому;
− ліквідації уявлень вчителя про учня як пасивного слухача готової інформації (дозволяти дітям самим побути в ролі вчителя, цим самим наштовхнути на пошук нових літературних джерел, надати можливість оцінити свою роботу та роботу інших і т. п.);
5. Підвищення рівня успішності навчання учнів СК вбачаємо у створенні мотивації навчання за спеціально побудованою моделлю, яка містить у собі діагностичний, корекційний, стимулюючий (або координаційний) та підсумковий (або кореляційний) етапи, основними компонентами якої визначено дидактичні, соціально-педагогічні та психологічні фактори мотивації навчання. Ефективність впровадження створеної моделі досягається шляхом:
− дотримання вчителем послідовності педагогічних впливів на мотивацію та успішність навчання школярів відповідно до побудованої системи;
− реалізації диференційованого підходу до учнів з різним рівнем сформованості мотивації у роботі за структурно-компонентною моделлю;
−своєчасної фіксації результатів проведення кожного етапу системи;
− прогнозування особливостей реакції учнів на запропоновані у моделі педагогічні впливи.
Крім того, в Додатку А мною представлено розроблений мотиваційний урок для учнів 9-х класів, де використано методику мотивації до навчання у вигляді покрокових запитань до ключових питань теми уроку та мотиваційну квест-презентацію, яка мотивує підлітків краще вивчити новий матеріал. Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання багатопланової проблеми підвищення успішності навчання учнів СК через формування їхньої мотивації до навчання, однак зроблена спроба в покращенні мотивації до навчання учнів СК в сучасний складний воєнний час.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів: посіб. для вчителів. – К.:
Либідь., 2024. – 120 с.
2. Божович Л.И. Проблема развитку мотиваційної сфери дитини
/Вивчення мотиваційної сфери дітей. – К.: Педагогіка, 2022. – 352 с.
3. Загальна психологія: підруч. для студентів вищ. навч. закл. / С.Д. Максименко, В.О. Зайчук, В.В. Клименко, В.О. Соловієнко. // За заг. ред акад. С.Д. Максименко – К.: Форум. – 2020. – 543 с.
4. Ільїн Е. П. Мотивація та мотиви. – К.: Буква, 2022. – 512 с.
5. Канюк С.С. Психологія мотивації: навчальний посібник. – К.: Либідь, 2021 – С. 238 - 248.
6. Кириленко В. Порушення мотивації навчання як першопричина негативної поведінки // Журнал Психолог. – 2021. – № 18. – С. 7 - 8.
7. Киричук О. В. Формування в учнів активної життєвої позиції. – К.:
Знання, 2020.
8. Климчук В.О. Феномени розвитку внутрішньої мотивації / В. О.
Климчук // Соціальна психологія. – 2018. - № 6 (32). – С. 70 - 77.
9. Леонтьєв А. Н. Потреби, мотиви і емоції. Конспект лекцій. – К., 2020.
– 180 с.
10. Лернер І. Я. Дидактичні основи методів навчання. – К., 2021.
11. Маркова А.К. Проблеми формування мотиваційної навчальної діяльності. – К., 2019.
12. Маркова А. К. Формування мотивації учнів у шкільному віці. – К.:
Просвіта, 2020. – С. 24 - 25.
13. Матюхіна М. В. Мотивація навчання старших школярів. – К.:
Просвіта, 2014. – 198 с.
14. Матюхіна М. В. Особливості мотивації навчання старших школярів // Питання психології. – № 1. – 2021. – С. 43 - 49.
15. Мельничук Т. Лідерство в групі, колективі як інструмент і мотив розвитку особистості, її самовираження // Рідна школа, – 2020, № 5.
16. Панченко С. Психологічні аспекти ефективності сучасного уроку (Методичні рекомендації) // Психолог. – 2016. – № 6, – С. 6 - 8.
17. Подласий И.П. Педагогіка навчальної школи. Підручник для студентів ВНЗ//КМА. - К.: Видавництво Києво-могилянської академії, 2020. – 400 с.
18. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково–методичний посібник. – К.: А.С.К., 2013. - 120 с.
19. Психологія навчання / За редакцією Б.Ф. Баєва. – К.: Оберіг., 2022. – 136 с.
20. Рубинштейн С.Л. Проблеми загальної психології. 2-е вид. – К., 2016. –
415 с.
21. Скуратівський Л. Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення мови // Дивослово. – 2015. – № 2, – С. 2 - 4.
22. Тулупова Т. Шкільна мотивація як компонент психологічної комфортності // Психолог. – 2016. – № 15. – С. 5 - 8.
23. Ільїн Е.П. Мотивація та мотиви – К.: Літер, 2020. – 512 с.
24. Конспект лекцій з курсу “Теорія мотивації” / Укладач О.В.
Прокопенко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2016. – 171 с.
25. Психологія мотивації. Підручник. - К.: Знання, — 2019.
26. Скуратівський Л. Мотив як рушійна сила пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення мови // Дивослово. — 2015. — № 2, — С. 2 - 4.
27. Тулупова Т. Шкільна мотивація як компонент психологічної комфортності // Психолог. — 2016. — № 15. — С. 5 - 8.
28. Мотивація діяльності в освіті. – К.: ІППО. 2022. – Інтернет ресурс: https://elearning.ipo.kubg.edu.ua/mod/lesson/view.php?id=2269
29. Роздобудько В. В. Мотиваційний урок у формі квест-презентації на тему: «6 кроків до БД». 2022. – Інтернет ресурс:
https://docs.google.com/document/d/1ZC8Zfjhup21R8oLGbalqWY7Vip5bu_r5TFa
ДОДАТКИ
Додаток А
Тема шкільного курсу: Бази даних. Системи керування базами даних. Урок № 40. 23.01.2022 р.
ПІБ учителя: Роздобудько Василь Васильович
Клас: 9
Тема уроку: Проектування БД. Поняття сутності, атрибута, ключа, зв'язку. Модель сутність-зв'язок. (Мотиваційний урок у формі квестпрезентації на тему: «6 кроків до БД»)
Мета уроку:
• навчальна: формувати вміння й усвідомленого розуміння поняття проектування баз даних; розуміти особливості різних видів баз даних та 4 типів зв'язку; мати уявлення про об’єкти баз даних, атрибути, ключі, модель сутність-зв'язок.
• розвивальна: розвивати логічне мислення, дослідницькі навички, пам'ять та увагу, а також, наступні компетентності:
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: вміння розробляти концептуальну модель предметної області, спроектувати структуру бази даних;
• інформаційно-комунікативну компетентність: вміння вибирати технології та інструментальні засоби проектування різних баз даних;
• компетентність у сфері навчання впродовж життя: здатність набувати навичок проектування баз даних для ефективного розв’язування завдань, що постають у сучасній навчально-соціальній та майбутній професійній діяльності;
• культурно-історичну компетентність: знання історії розвитку систем керування базами даних в Україні і світі.
• виховна: виховувати високу інформаційну культуру, уважність та відповідальність, бажання мати глибокі та якісні знання в сфері проектування БД.
• мотиваційна: зацікавити й заохотити учнів до більш ефективного вивчення нового матеріалу уроку, шляхом покрокових запитань та цікавої квест-презентації.
Очікувані результати: учні повинні вміти проектувати БД, розрізняти їх види, та наводити приклади, розуміти сутність і призначення систем керування базами даних, розрізняти особливості об’єктів БД тощо.
Наукова новизна: полягає у експериментальному дослідженні ефективності засвоєння нового матеріалу уроку учнями 9 класу з інформатики, шляхом мотивації їх до навчання, а саме: покрокового обговорення кожного нового ключового питання теми методом постановки спеціальних запитань до нього відразу після його викладу, й додатково - в кінці теми (методика подвійних питань). В результаті дослідження й апробації даної методики на уроці, рівень знань із засвоєння нового матеріалу значно зріс у учнів в порівнянні з тими, до яких ця методика не застосовувалась в середньому на 7 - 10 %, що підтверджується результатами підсумкового онлайн-тестування та опитування.
Програмно-технічне забезпечення уроку: засоби комунікації (ноутбук вчителя, ПК з камерою і мікрофоном/смартфони/ноутбуки/ планшети учнів), сервіс проведення онлайн-конференцій ZOOM, електронні версії підручників, сервіси Classroom, learningapps.com, тест Google Form, навчальна презентація Гугл Презентація.
Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.
Компетенції учнів на уроці:
|
Основні поняття |
Основні знання |
|
Основні вміння |
|
|
призначення баз даних та дослідження етапів їх проектування; поділ баз даних за видами; об’єкти, ключі, атрибути, зв’язки баз даних |
|
знати призначення баз даних; етапів і учасників проектування БД; види баз даних, ключів, атрибутів, зв’язків, модель сутність-зв’язок. |
|
вміти наводити приклади БД; класифікувати БД, розрізняти атрибути, ключі, 4 зв'язки БД, пояснити модель сутністьзв’язок. |
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітаю Вас учні! Радий бачити вас сьогодні на нашому дистанційному уроці! Всі вже приєдналися? Мене всі чують добре і бачать? Давайте познайомимось! Мене звати Василь Васильович Роздобудько, я вчитель інформатики СЗШ № 126 м. Києва, що в Дніпровському районі. На Слайді № 2, справа внизу Ви бачите фото нашої школи. Також тут є деякі мої фото з учнями. Наприклад, 5-Б класу на уроці математики, 9-В класу на переврі після уроку інформатики. А це моє робоче місце. Після уроків я налаштовую ноутбуки, які ми одержали нещодавно в школі. Хто скаже, який з цих ноутбуків мій особистий? (Учні розглядають фото). Один учень каже: Ваш ноутбук, це той, що зверху, бо в нього інша модель! У всіх ноутбуків назва HP, а Ваш - ASUS, той, що зверху! Молодці! Як Ви змогли це помітити? Чудово! Ви просто розумники й дуже кмітливі учні! (3 хв).
Слайд № 2.
Далі перейдемо до плану нашої квест-презентації уроку “6 перших кроків до БД” (Слайд № 3). - 1 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Перш ніж перейти до викладу основного матеріалу, пройти всі 6 кроків до БД, давайте спробуємо актуалізувати наші знання, відповівши на кілька запитань, які Ви бачите на Слайді № 5. Хто бажає почати? (Учні відповідають) Дякую. Досить не погано! Отже, звідси сформулюємо висновок про необхідність проектування БД в сучасному житті й актуальність теми нашого уроку. Хто спробує? (Учні відповідають). Дякую. Чудово! - 5 хв.
Слайд № 5
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності й організація сприйняття та осмислення нової інформації;
Вчитель виводить на екран презентацію, коментує її та ставить учням запитання, які допомагають визначити проблемні питання теми нашого уроку. Учні відкривають презентацію за посиланням й визначають актуальність даної теми шляхом відповіді на запитання (Слайд № 1). - 1 хв.
Слайд № 1
ІV. Виклад основного матеріалу
Почнімо? Розглянемо сьогодні 6 ключових питань нашої теми. Для цього перейдемо на Слайд № 4. Які ж ці 6 перших кроків до БД? (Учні дивляться слайди презентації, в той час як я коментую розміщену на них інформацію). - 1 хв.
Слайд № 4.
Отже, перейдемо до першого кроку… (Слайд № 6). - 3 хв.
Слайд № 6.
На наступному слайді № 7 зображено різні види БД. А які Ви можете навести приклади БД з життя? (Учні називають приклади). - 3 хв.
Слайд № 7.
Перейдемо до кроку № 2, для цього на слайді № 9 Ви бачите визначення БД, об’єкта БД та її предметної області. (Слайд № 9). А які ще об’єкти та їх параметри Ви можете назвати? (учні наводять приклади). Дякую. Молодці!
Слайд № 9.
Далі розглянемо переваги й недоліки СКБД. (Пояснюю учням, що таке СКБД), які є переваги її використання. А чи є недоліки в БД? (Учні намагаються відповісти, я їм допомагаю). Дякую! Молодці! Чудово! - 3 хв.
Слайд № 10.
Нарешті ми підійшли до кроку № 3, що на слайді № 11. Ви бачите тут що таке атрибут БД. Скажіть, будь ласка, чи буде атрибутом уроку дата його проведення? Буде! Звісно! Молодці! Йдемо далі. - 3 хв.
Слайд № 11.
На слайді № 12 ми бачимо види атрибутів. Розглянемо малюнок зверху справа. Бачимо, що розрізняють наступні види атрибутів в БД. Хто назве які саме? Дякую. Молодці! Йдемо далі. - 3 хв.
Слайд № 12.
Нарешті переходимо до 4 кроку до БД, що на слайді № 13. А саме, мова піде про ключ БД! Розглянемо картинки справа. Що ми тут бачимо? Дякую! Правильно! А що буде прикладом ключа в списку Вашої групи? Так! Порядковий номер кожного учня! Молодці! - 3 хв.
Слайд № 13.
Далі переходимо до кроку № 5 - Зв’язок БД! Ви бачите на малюнку справа 4 типи зв’язку. Хто може навести спочатку приклади із життя такого зв’язку? Чудово! А останній тип - це Ваш заклад освіти в цілому! - 5 хв.
Слайд № 14.
Останнім кроком нашої подорожі є 6-ий, що видно з слайду № 15. Це Модель Сутність-зв’язок в БД на прикладі Кінотеатру. (пояснюємо учням суть кроку).
А може хтось може свій приклад навести аналогічного зв’язку? Наприклад, у Вас в ліцеї? (Учні відповідають). Молодці! Розумники! Ну що ж, важкою була наша подорож чи легкою? Все зрозуміло? Питання є? Тоді підведемо попередні підсумки? Які 6 кроків ми сьогодні пройшли з Вами на уроці? Які ключові 6 питань ми вивчили? Хто спробує? - 5 хв.
Слайд № 15.
V. Робота за ПК/ноутбуком
На слайді № 8 презентації потрібно перейти за посиланням, яке розміщено під ілюстрацією й, прочитавши відповідну статтю, назвати які є 11 типів сучасних баз даних: дати їх короткий опис, розглянути схеми і приклади БД, а також звернути увагу на переваги кожної з них та недоліки. (5 хв).
Слайд № 8
VI. Релаксація
Вправи для очей. Міцно заплющити очі на 5 секунд, потім відкрити на 5 секунд, повторити 6 разів. Далі швидко моргати протягом 30 секунд (1 хв).
VII. Оцінювання учнів
На слайді № 16 є посилання на онлайн форму тестування по даній темі. На це Вам дається 7 хв. (Учні проходять тестування). Дякую. Хто завершив? Всі успішно справилися із питаннями в тестах? Яке з питань викликає найбільшу складність? - 7 хв.
VIII. Підсумки уроку
Таким чином ми з Вами успішно пройшли всі “6 кроків до БД” в квестпрезентації. Отже, підведемо підсумки уроку (Слайд № 16). Дамо відповіді на ключові 6 питань нашого уроку. (Учні відповідають). Дякую. Дуже добре. Бачу, що Ви досить активні, розумники і гарно засвоїли весь матеріал теми нашого уроку! Про що свідчать успішні результати тестування й Ваші відповіді на поставлені запитання. На завершення прошу відповісти на питання: що Вам сподобалося? Чи досягли цілей уроку? Які є питання, можливо? Що Ви для себе нового зрозуміли? - 5 хв.
Слайд № 16
IX. Домашнє завдання та рекомендовані джерела
Опрацювати відповідний параграф з підручника. (1 хв). - Слайд № 17.
Слайд № 17
Література, електронні освітні ресурси:
|
Для вчителя |
Для учнів |
|
https://classroom.google.com/ |
https://classroom.google.com/ |
|
Google Презентації, Google Форми, ZOOM |
Google Презентації, Google Форми, ZOOM |
|
Електронні версії підручників (на вибір) • 1. Параграф 23, - Підручник Інформатика 9 клас Казанцева • 3. Параграф 4.1, - Підручник Інформатика 9 клас Ривкінд 2022 • 4. Параграф 9, -Підручник Інформатика 9 клас Коршунова • 5. Розділ "Бази даних" з підручника для 11 класу. В.Руденко, Н.Речич, В.Потієнко. https://dystosvita.org.ua/pluginfile. php/1376/mod_resource/content/0/ • Посібник для просунутих користувачів по базах даних (додатково) • Завадський І. О. Основи баз даних. Київ, 2011. - https://dystosvita.org.ua/pluginfile. php/1375/mod_resource/content/0/ %B8_%D0%B4%D0%B0%D0%B D%D0%B8%D1%85.pdf
Інтерактивні підручники й курси з інформатики • Інтерактивний підручник з інформатики Завадського . - ІТкнига • Інтерактивний курс з інформатики Оксани Пасічник. - |
Електронні версії підручників (на вибір) • 1. Параграф 23, - Підручник Інформатика 9 клас Казанцева • 3. Параграф 4.1, - Підручник Інформатика 9 клас Ривкінд 2022 • 4. Параграф 9, -Підручник Інформатика 9 клас Коршунова • 5. Розділ "Бази даних" з підручника для 11 класу. В.Руденко, Н.Речич, В.Потієнко. https://dystosvita.org.ua/pluginfile. php/1376/mod_resource/content/0/ • Посібник для просунутих користувачів по базах даних (додатково) • Завадський І. О. Основи баз даних. Київ, 2011. - https://dystosvita.org.ua/pluginfile. php/1375/mod_resource/content/0/ %B8_%D0%B4%D0%B0%D0%B D%D0%B8%D1%85.pdf
Інтерактивні підручники й курси з інформатики • Інтерактивний підручник з інформатики Завадського . - ІТкнига • Інтерактивний курс з інформатики Оксани Пасічник. - |
* Посилання на ресурси, що використані на уроці (якщо посилання не відкривається безпосередньо з документа, його потрібно скопіювати і вставити в рядок браузера).
про публікацію авторської розробки
Додати розробку