МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА НА ТЕМУ "МОТИВАЦІЯ, ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОСТІ НА УРОКАХ ХІМІЇ"

Марганецька спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №9

з поглибленим вивченням окремих предметів

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

За темою: «Мотивація, як запорука успішної навчальної діяльності на уроках хімії»

 

 

 

 

 

Виконавець: 

Редько Богдана Богданівна,

вчитель хімії

 

 

 

 

 

 

 

 

м.Марганець, 2017 р.  

Вступ

Людина,  що  не  знає  нічого,  може  навчитися,

                                              справа  тільки  в  тому, щоб  запалити  в  ній 

                                                   бажання  вчитися.

                                                                                                              Д. Дідро

        Мотивація до навчання – одна із головних  умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації у учнів до навчально – пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно – політичного, трудового, морального виховання учнів, введенням   профільного навчання у старших класах.  Соціальний заказ суспільства вимагає від закладів освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та формування конкуренто спроможного випускника, запобігання формалізму в оцінці результатів труда учнів та вчителів.
            На жаль, сьогодні пересічний учитель і типовий навчальний заклад орієнтовані переважно на підтримування зовнішньої мотивації у вигляді контролю, наказів та вимог. Така практика згубно позначається на внутрішній мотивації, веде до поступового зниження інтересу учнів до навчання. Про це свідчать результати міжнародного моніторингового дослідження ТІМSS , де визначалося ставлення учнів до предметів природничо-математичного циклу. Було з’ясовано, що позитивно ставляться до біології та географії  73% учнів, до математики – 64%, до фізики – 51%, до хімії – 46% [7, с.110. ] (рис. 1).. 

Рис. 1 Ставлення учнів до предметів природничо-математичного циклу.

Отже, понад половини учнів не виявляють позитивного ставлення до хімії, що не сприяє вибору ними подальшого профілю навчання, у якому одним із профілюючих предметів є хімія.

У сучасній школі потрібно здійснити радикальні зміни з удосконаленням внутрішньої мотивації учнів. Методики «Спрямованість на набуття знань» та «Спрямованість на оцінку», розроблені Є.П.Ільїним і Н.А. Курдюковою, дадуть учителю змогу визначити, на що сформована мотиваційна сфера учнів – на знання (внутрішня мотивація) чи оцінку (зовнішня мотивація). Учителі- предметними, які працюють з учнями основної та старшої школи, мають пам’ятати про можливості активізації пізнавальної діяльності учнів шляхом формування внутрішніх мотивів.

 

 

 

 

 

 

Теоретична частина.

Для того, щоб побудувати науково обґрунтовану «педагогіку мотивації» необхідно ураховувати наукові досягнення сучасної психології мотивації. Мотивація навчання складається із багатьох аспектів, які змінюються й вступають в нові  співвідношення (суспільні ідеали, сенс навчання для учня, його мотиви, цілі, емоції, інтереси, рівень навчальних досягнень, когнітивні можливості). Тому становлення мотивації є не просте зростання  позитивного або негативного відношення до навчання, а утворення складних структур мотиваційної сфери. Ці окремі структури мотиваційної сфери (й складні, діалектичні відношення між ними) повинні стати об’єктом управління з боку вчителя. На сучасному рівні психологічної науки педагог не має право констатувати те, що учень не хоче вчитися, необхідно з’ясувати причину небажання учня вчитися, які аспекти мотиваційної сфери у нього не сформовані і які психолого –педагогічні засоби впливу педагог повинен використовувати щоб сформувати у учня мотивацію до навчально – пізнавальної діяльності.
    Формування мотивації навчання неможливо здійснити без урахування вікових особливостей учнів й їх індивідуальних психологічних характеристик. Це означає, що педагог повинен організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб вирішувалися завдання розвитку мотиваційної сфери на всіх етапах з урахуванням віку учнів.У зв’язку з розкриттям резервів вікового розвитку мотивації здійснюється особистісно–орієнтований підхід до навчання.

Мотиваційна сфера особистості – сукупність мотиваційних утворень, які є у людини: диспозиції (мотиви), потреби, мета, інтереси.

Мотиваційну сферу характеризують за:                                                         
за О.Б. Гончаровою - мотиви навчання – спрямованість учня на окремі сторони навчальної діяльності, пов’язаними з внутрішніми відношенням учня до неї.

Види та рівні мотивів навчання.

    Мотивація (Маркова А. К., Матис Т. А., Орлов А. Б., 1990) - ієрархія мотивів, які забезпечують цілеспрямованість діяльності людини, джерелом якої є:

 

Зовнішня мотивація	Внутрішня мотивація
-виникає під впливом і тиск зовнішніх імпульсів - вимог, наказів, примусів, викликає зовнішній дискомфорт (людина зобов'язана виконувати чиюсь волю). -До зовнішньої мотивації відносяться завжди мотиви: соціальні, оціночні, на результат і т.п.	-виникає «зароджується» під впливом внутрішнього дискомфорту (людина діє, щоб отримати внутрішнє задоволення, отримати позитивний психічний стан). -Діяльність організовується за власною ініціативою, не залежить від чужої волі. -Мотиви: внутрішнє задоволення, інтерес.

 

Фактори, що сприяють формуванню внутрішньої мотивації навчальної діяльності:

1. Позитивний емоційний настрій.
2. Вивчення мотиваційної сфери учнів, її кореляція.
3. Ситуація успіху.
4. Наявність свободи вибору.
5. Сформованість загальнонавчальних умінь і навичок.
6. Диференціація, індивідуалізація опора на типологічні особливостей учнів.
7. Використання різноманітних прийомів і методів інноваційних технологій метод-проектів, дослідницько-пошукових, ТРИЗ та інші.
8. Організація ігрової діяльності та колективної діяльності на уроках.
9. Формування мотивації на кожному етапі уроку:

Початок уроку	Середина уроку	Кінець уроку
Етап викликання вихідної мотивації (наукова мотивація: зв'язок з майбутніми і попередніми знаннями) (побутова мотивація де в житті застосовується дане знання)	Етап підкріплення і посилення мотивації виникла (усвідомлення і розуміння, якими способами він діє, вміє їх оцінювати, порівнювати, отримувати задоволення від процесу навчання)	Етап завершення роботи (мотивації перспективи, кінцевого результату, засвоєння знань і умінь)

 

Вимоги, яких необхідно дотримуватися при формуванні внутрішньої мотивації учнів:

1. По можливості уникати нагороди, призи за правильне виконання завдання, обмежуватися лише оцінюванням і похвалою.
2. Якомога менше використовувати на уроках ситуації змагань. Краще привчити дитину до аналізу і порівнянню своїх власних результатів. Ситуація змагання може переключити на ігрові види діяльності.
3. Намагатися не називати навчальної мети «зверху». Спільна робота з дитиною щодо визначення мети та завдань буде більш ефективна.
4. Необхідно пам'ятати, що покарання за неправильне вирішення навчальних завдань є самим останнім і найменш ефективним прийомом, який викликає негативні емоції і негативно впливає на ставлення дитини до навчання.
5. Уникати тимчасові обмеження там, де це можливо, оскільки це не лише пригнічує розвиток творчості, а й заважає розвитку внутрішньої мотивації
6. Слідкуйте за тим, щоб навчальні завдання не лише відповідали віковим обмеженням, а й мали оптимальний рівень складності, сприяли виявленню майстерності та компетентності дитини. Регулювати рівень складності завдань, щоразу ускладнюючи його.
7. Надавати дитині право вибору навчального завдання, не обмежуючи при цьому його свободу.
8. Підбирати навчальні завдання з елементами новизни, і непередбачене, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час їх виконання.

    . Учитель-мотиватор обов’язково знайде можливість донести учням, що:

• чим вищий ступінь самоповаги, тим кращі результати в навчанні;
• почуття радості й інтерес полегшують навчання;
• страх і напруженість ускладнюють процес навчання;
• невдачі у навчанні можуть призвести до бажання припинити навчання.

Для мотивації навчання актуальними залишаються поради:                          *підтримувати рівний стиль стосунків між усіма учасниками навчання; *підбадьорювати учнів, коли вони стикатимуться з труднощами;  *підтримувати позитивний зворотній зв’язок;                                                *піклуватися про різноманітність форм і методів навчання;                                  *привчати учнів до пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість;                                                                                   *заохочувати виконання завдань підвищеної складності;                                         *учити чітко визначати мету, завдання;                                                          *формувати почуття відповідальності, обов’язку;                                                      *учити висувати вимоги насамперед до самого себе.                                                             Одна з найефективніших форм мотивації полягає в тому, щоб зміцнити впевненість учнів у власних силах. Перевіреним засобом мотивації є планування мети і завдань самими учнями. Тільки тоді, коли учень сам собі планує індивідуальну мету навчання, у нього виникає віра в себе, а це – запорука успішного навчання. Успіх ще більше посилює мотивацію.

Мотивація навчальної діяльності учнів – це окремий етап уроку, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами – залежно від дидактичної мети й типу уроку. Основними способами формування мотивації під час навчання є:

•                   повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу;
•                   практичне спрямування знань та можливість їх застосування у   повсякденному житті;
•                   створення проблемних ситуацій;
•                   створення ситуації успіху;
•                   постановка близьких і далеких перспектив у навчанні.                                                   До важливих засобів формування в учнів мотивів і пізнавальних інтересів належать:
•                   чітка організація процесу навчання;
•                   авторитет учителя;
•                   стиль спілкування;
•                   самостійна пізнавальна діяльність учнів.                                                                Методи стимулювання інтересу до учіння:
•                   створення ситуацій пізнавальної новизни;
•                   створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань;
•                   створення ситуації зацікавленості;
•                   метод здивування;
•                   опора на життєвий досвід учнів;
•                   навчальні дискусії;
•                   пізнавальні ігри.

Учителі можуть застосовувати методи стимулювання обов’язків і відповідальності під час навчання:

•                   переконання в значущості навчання;
•                   заохочення успіхів у навчанні;
•                   вправи з висунення та виконання вимог. 

   Учень  на  уроці  повинен  бути  налаштований  на  ефективний  процес  пізнання,  відчувати  особисту  зацікавленість  в  ньому,  розуміти,  що  й  навіщо  він  виконуватиме.  Без  виникнення  цих  мотивів  навчальна  діяльність  не  може  принести  позитивний  результат.                                                         Щоб  досягти  необхідного  результату,  можна  використовувати  різноманітні  прийоми  пізнавальних  мотивів:                                                                                    •бесіда ( у  вступному  слові  вчитель  окреслює  коло  питань,  які                                 розглядатимуться  на  уроці;                                                                                                          • Створення  проблемної  ситуації (питання,  демонстрація  експерименту,                                  або  надання  до  уваги  учнів  логічної  суперечності;                                                            •Використання  прийому  « Дивуй». ( вчитель  наводить  дивні  факти  або    майже  неправдоподібні  історі;                                                                         •Використання  творчих  завдань  ( складання  кросвордів,  загадок,  віршів,  сенканів;                                                                                                               •Використання  під  час  уроку  художньої  та  наукової   літератури                     •Створення  ситуації  успіху,  на  основі  діяльнісного  підходу  до  навчання

 

 

 

Практична частина.

1. Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди.

Тема уроку	Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди
Вступ. Хімія – природнича наука. Речовини та їх  перетворення у навколишньому середовищі.	-         Пригадайте, яке значення мають знання про природу в житті та діяльності людини.   -         Чи допомагаєте ви мамі куховарити? А чому борщ має червоне забарвлення?   -         Які речовини є у вашій ванній кімнаті? Що відбувається з милом чи шампунем у воді?   -         За допомогою яких речовин ваша мама виводить плями на одязі? Що вам відомо про них?   -         Чи любите ви працювати на городі? Як ваші батьки «перемагають» бур'яни?   Під час бесіди залучаються знання учнів та їх досвід. Можна навести багато інших цікавих прикладів.
Атом, його склад. Хімічні елементи, їхні назви і символи                        Складання формул бінарних сполук за їх валентністю .	-         На уроках природознавства ви знайомилися з елементарними частинками речовини – атомами. Чи можна їх побачити неозброєним оком? -         Що нагадує вам ця фігура? Чи відомі вам інші елементарні частинки?   -        -  Чи навчилися ви читати хімічні формули? -       -  Чи важко розрізнити просту речовину від складної? -        -  А у вас є бажання навчитися складати формули речовин?
Органічні розчиники.	- Як ви та ваші рідні видаляєте плями?  - Чому не кожен розчин видалить забруднення?
Розчин і його компоненти. Класифікація розчинів.	Демонстрація фотографій різних рочинів.  - Що поєднують ці фотографії?  - Яким чином вони пов’язані з нашим уроком?

 

2. Мотивація навчальної діяльності шляхом демонстрації хімічного експерименту.

 

Тема уроку	Мотивація навчальної діяльності шляхом демонстрації хімічного експерименту.
Хімічні властивості речовин.	-         Демонстраційний дослід 1. Розклад цукру при нагріванні.                                                                                                         Демонстраційний дослід 2. Нагрівання мідної дротини. (     Можна продемонструвати декілька дослідів за допомогою комп҆ютера та мультимедійних засобів навчання).
Поняття про індикатори	Проведення демонстраційного досліду «Гіацинт рожевий –  індикатор».   У дві пробірки налити настою гіацинту рожевого. До одної пробірки долити лимонного соку, а до іншої – розчину питної соди.   -         Чи змінилося забарвлення в обох пробірках?   -         Якого кольору став вміст кожної пробірки?   -         Чому ми одержали різне забарвлення? Про що це свідчить?   -         Яку роль виконував настій гіацинту рожевого?
Амфотерні оксиди та гідроксиди	Демонстраційний дослід: одержання цинк гідроксиду та його розчинення в розчині кислоти та в розчині лугу. Учні приходять до вмсновку, що цинк гідроксид виявляє властивості і основи, ікислоти одночасно.
Здатність металів витискувати водень із кислот. Витискувальний ряд металів.	Демонстраційний дослід: взаємодія з хлоридною кислотою металів – магнію та міді . Учні висловлюють припущення чому з  мідю реакція не відбувається.

 

3. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання художньої літератури.

 

Тема уроку	Мотивація навчальної діяльності шляхом використання художньої літератури
Вступ. Хімія – природнича наука. Речовини та їх  перетворення у навколишньому середовищі.	Казка «Хімія – чарівниця» У величному храмі природничих наук жила – була добра фея – чарівниця. Вона дуже любила людей і намагалася робити їм тільки добро. Зранку до вечора вона працювала і виконувала безліч важливих і необхідних справ: забезпечувала людей новітніми сучасними технологіями, створювала енергоємні матеріали для збереження енергії, виготовляла ліки для лікування, підвищувала врожаї та захищала рослини від шкідників. Допомагала людині утримувати своє тіло та житло в чистоті, фарбувала картини, будинки, тканини у веселкові кольори, роблячи при цьому життя прекрасним і радісним. Чарівниця не залишала поза своєю увагою навіть живу природу! Синтезувала вітаміни, вивчала будову органічних речовин, навчилася навіть їх створювати! Влучно охарактеризував діяльність цієї чарівниці видатний хімік М.В. Ломоносов: «Широко простягає хімія руки свої у справи людські».
Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Структура періодичної системи	Казка Будинок, який побудував великий Хімік. Було це давно. У ХІХ столітті нашої ери жив і працював видатний хімік Дмитро Іванович Менделєєв. Довго казка розказується, та ще довше діло робиться. 40 довгих років будував вчений дім для хімічних елементів. На той час їх було відомо аж 63. У 1869 році будинок був майже готовий. Складався він з 7 поверхів (горизонтальних рядів), які Менделєєв назвав – періоди. І – 3 періоди вчений назвав малими, бо складалися вони лише зодного ряду, а от 4 – 7 називають великими (два ряди входять до складу періоду). Великий будинок мав 8 під'їздів – вертикальних стовпчиків, які Менделєєв назвав - групи. Група ділиться на головну і побічну підгрупу. Елементи, що складають довгий вертикальний рядок, належать до головної підгрупи. Відповідно короткий рядок – елементи побічної підгрупи. Горизонтальний ряд, перетинаючись з вертикальним, утворюють клітинки – квартири, де і живе хімічний елемент. Кожна клітинка – квартира має відповідний порядковий номер, який позначають літерою Z. Заряд ядра атома (число протонів) співпадає з порядковим номером хімічного елемента, число електронів дорівнює числу протонів, але має протилежний знак. Багато чого може розповісти клітинка – квартира про свого господаря.
Прості та складні речовини	КАЗКА. В одній казковій державі «Хімічні речовини» жили-були дві сестри – царівни. Першу звали Проста речовина, другу – Складна. Проста речовина ? Складна речовина ? Ворогували вони між собою за владу у державі. З часом царівни одружилися і народилися в них діти. У першої (та що керувала простими речовинами) народилися два сини – Метал і Неметал. У другої сестри було четверо дітей: Оксиди, Кислоти, Основи, Солі. Всі діти,на відміну від батьків, дружили і разом гралися. Син Метал був непосидючим, сріблясто – сірим, ковким, дуже любив проводити тепло і електричний струм, мав металічний блиск і завжди потрапляв у різні цікаві історії. Ось одна з них. Прогулюючись замком, він випадково натрапив на магніт і …прилип до нього. Побачив це його брат Неметал і разом з іншими дітьми кинувся рятувати його з халепи. Але зусилля виявилися марними. Тоді на допомогу прийшли мами. Проста та Складна речовини швидко порозумілися, порадились і почали чаклувати. Внаслідок цього Метал легко відокремився від магніту. З того часу дві сестри стали жити мирно і дружно. Їхня держава процвітала, а речовини, зустрічаючись, щиро обмінювались з друзями атомами й утворювали нові речовини.
Метали і неметали. Металічні та неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі.	КАЗКА В тридев'ятім царстві в Хімії – державі Жили дружно поживали елементи браві. 112 елементів проживали дружно, Спільний дім відбудували, жили не сутужно! 7 довгеньких поверхів і 8 під'їздів. Всі квартири собі мають і гарних сусідів. Все було б у них Окей! Жили б де хотіли, Та уявні ті кордони все ж їх поділили. Ох! Ота діагональ від Бору до Астату! Лівий нижній кут металам - бо їх так багато! Неметали теж швиденько зорієнтувались, В правий верхній кут залізли, так там і зостались. Всім комфортно у квартирах і сусід - що треба! Руку дружби подають, якщо є потреба. Всі брати – це …. Дім зовуть. .. А під'їздів 8 … Поверх – це … .

 

4. Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих завдань.

 

Тема уроку	Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих завдань.
Хімічні рівняння.	Розгадайте кросворд, заповнивши порожні клітинки назвами елементів з певними порядковими номерами і у виділеному стовпчику прочитайте слово, яке ми будемо застосовувати перед формулами сполук у хімічних рівняннях.  1 – №8; 2 – №35; 3 – №26; 4 – №9; 5 – №3; 6 – №55; 7 – №11; 8 – №63; 9 – №25; 10 – №50.
Магній та Кальцій. Фізичні властивості, поширенісь та біологічна роль.	Розгадайте ребус і ви дізнаєтесь, властивості, якого хімічного елемента ми сьогодні вивчемо.
Умови виникнення та припинення горіння.	Поділити клас на три групи за допомогою емблем-вогників трьох кольорів. Кожна група отримує завдання: пояснити вислів – 1)    Вогонь – друг. 2)    Вогонь – символ. 3)    Вогонь – ворог.      Після висловлювань учнів кожної команди учитель повідомляє тему уроку.
Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії.	Прочитайте вірш, визначте, які правила техніки безпеки порушив Незнайко. Уважно прочитайте правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті хімії. Пригоди Незнайки в кабінеті хімії. - Розкажу вам по секрету, як не втрапити в біду. Слухайте мене уважно: я, клянусь, не підведу! В кабінет я залітаю, мов ракета в небесах, Все за мною теж літає, чую: щось із столу «Бах!» - Не біда, – кажу я друзям, - то на щастя б'ються склянки, Щось рожеве і шипуче повільно виповзло з-під банки… Вогонь лиже все навколо, дим і сморід – пекла знак, Я ж не думав, що так буде. Вірте, друзі, це все так! Ох! Вогонь вже погасили. В нас залишилися ще сили! Дослід хочу провести. Вам звичайно довести, Що я хімік ще нівроку, всиплю в склянку все потроху, У пробірку наливаю, розчини я всі змішаю… Чорне, сіре, голубе…Булькає, кипить, реве! Що там? Гляну я в пробірку, носа вткну… Ой! Пахне гидко! В голові щось завертілось, Потемніло…десь все ділось… Лікарю! Погано, зле. Знову, знову не везе! На уроці в мене, друзі, знову трапилась біда. Ось є колби, а у колбах тут вода і кислота, Я забув, куди що лити. Результат не забаривсь, Бульк! У колбі закипіло. – Без штанів я опинивсь! Ой ! Ой! Ой! Та що ж це? Лихо! Бахнуло і стало тихо…Де всі друзі, я не бачу… Знову я в лікарні. Плачу…. Годі. Баста! Вчитись буду. І незнайкою не буду! Вам скажу я по секрету, як не втрапити в біду. Перше, що вам треба знати: лий у воду кислоту. Тільки дозволу спитайся, дослід з вчителем продумай, Що із чим зливати треба. Думай. Думай. Думай! Думай!

 

5. Мотивація навчальної діяльності в процесі пізнавальних ігор.

 

Тема уроку	Мотивація навчальної діяльності в процесі пізнавальних ігор.
Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Молекули. Атоми.	Допоможіть Незнайку встановити відповідність між словами лівої та правої колонок:          пробірка;             вода;               книжка;             скло;           ложка;              целюлоза;             крига;              мідь.
Хімічні елементи, їх назви і символи	Знайдіть помилки, які допустив Незнайко. Незнайко: Ха! Атом, йон, молекули дрібненькі… Це так просто, друзі дорогенькі, Атом має свій заряд. Йон за йоном у Системі стали всі швиденько в ряд… Вони латинську назву мають, Символи я добре знаю. Гідроген - то символ N, всім це ясно як у день. А Сульфур я знаю – О, це відомо теж давно. Ломоносов у Систему їх поставив у ряди. Періодичну став вивчати, бачу - не минуть біди… Друзі,я прошу вас слізно, ви мені допоможіть, І помилки в цьому вірші якнайшвидше ви знайдіть.
Багатоманітність речовин. Їх класифікація. Прості речовини.	Згадайте гру, в яку ви граєте у колі друзів. З літер, що утворюють це слово, складіть якнайбільше слів: р е ч о в и н а Наприклад: човен, вир, нива, вино, чин, нари, ар, нарив, ринва, ночви… З 8 літер можна скласти досить велику кількість нових слів. Нині відомо 112 хімічних елементів. З них 88 виявлені в природі та 24 – добуті штучно. Отже, атоми хімічних елементів можуть сполучатися між собою у найрізноманітніших поєднаннях, утворюючи величезну кількість речовин, як у вищевказаній грі.
Прості та складні речовини.	У кожному ряді наявна формула, яка не належить до переліку і є виключенням. Знайдіть її. ГРА «ЗАЙВИЙ ГРАВЕЦЬ»  а) Zn, Au,N2, Cu, Fe, Ag; б) N2,S, O2, Cl2,H2; в) HCl, CO, BaO, Ca, Al(OH)3; г) Р2О5, СаО, СО, Са(ОН)2, SO3.

 

6. Мотивація навчальної діяльності шляхом орієнтації на зв’язок з іншими предметами

Тема уроку	Мотивація навчальної діяльності шляхом орієнтації на зв’язок з іншими предметами
Масова частка елемента в складній речовині.	Розв҆яжіть задачу: у класі  8 хлопців та 12 дівчат. Який  відсоток у класі хлопців, а який дівчат? -         Чи можна визначати відсоток кожного елемента у складі будь-якої речовини? (Учитель переходить  до пояснення матеріалу про масову частку елемента у складі речовини). В нашім класі 8 хлопців та 12 дівчаток, Скільки в класі буде учнів? Це вам на початок. Математик дівчат частку просить знайти слізно,  Ну а хлопці, певна частка, позирають грізно! Ситуація у класі не годиться аж ніяк, Нумо швидше визначати частку хлопців - забіяк!
Кількість речовини.	Пригадайте фізичні величини, які ви вивчали на уроках фізики (густина, маса, довжина та ін.). Кожна з цих речовин має свої одиниці вимірювання. Визначити довжину масу і інші величини не так складно. Якщо ж взяти хімію, то речовини складаються з молекул та атомів, а вони є доситьмалими, звичайно рахувати їх ніхто не буде. Саме тому і в хімії є фізичні величи, з однією з них ми з вами сьогодні познайомимось, це кількість речовини.

 

 

 

 

 

Висновки.

 Особливості хімії як навчального предмета полягають у тому, що з одного боку це фундаментальна наука про природу, яка має великі розвивальні та пізнавальні можливості, а з іншого - учні вважають хімію найскладнішим предметом шкільного курсу, нецікавим, мало пов’язаним з їх подальшим життям. Починаючи вивчати хімію з 7 класу, діти поступово втрачають до неї інтерес. Аналізуючи проблему, потрібно забезпечити активну позицію учнів у навчанні хімії шляхом використання новітніх форм і методів для розвитку навчальної мотивації. У ході розгляду проблеми я дійшла до таких висновків: найважливішими факторами, які впливають на формування внутрішньої мотивації до навчання виступають:  створення умов для прояву учнями активності, самостійності, ініціативи;  достатня різноманітність та посильна складність завдань у тому числі проблемного і творчого характеру;  задоволення від процесу діяльності, усвідомлення особистісної та суспільної значимості її результатів. Практично це буде реалізуватися, якщо використовувати на урокаххімії різні  моменти зацікавлення - це проблемні питання;  використання ТЗН, комп’ютера; підбирати завдання з елементами новизни та непередбачуваності, що сприяє формуванню внутрішнього інтересу під час його виконання; та обов’язково проводити хімічний експеримент як один з основних моментів зацікавлення. Використовуючи саме такий підхід, реалізуючи його через урок та позакласні заходи, я отримала певні позитивні результати. На протязі навчального року у 3 паралелях 7-ого класу, я провела наступний експеримент – у 7 А та 7 Б, я використовувала стандартні методи для мотивації учнів, а у 7 В кожен урок використовувався новий метод і однією з обов’язкових компонентів мотивації був хімічний експеримент. В кінці навчального року я отримала наступні результати: середній бал у 7 А становив – 6,8 балів, у 7 Б – 6,7, а у 7 В – 7,6 балів, див.

рівень навчальних досягнень у 7-их класах
к-ть атестованих	к-ть учнів	початковий		середній		достатній		високий		середній бал	клас
		к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
22	22	3	13,6	8	36,4	6	27,3	5	22,7	6,8	7 А
25	25	1	4,0	12	48,0	9	36,0	3	12,0	6,7	7 Б
27	27	2	7,4	7	25,9	11	40,7	7	25,9	7,6	7 В

 Рис. 2 Рівень досягнень у 7-их класах.

З результатів поданих у таблиці (див. Рис. 2) можна зробити висновок, що мотивація впливає на рівень навчання учнів. Зрозуміло, що не всі проблеми вирішено, але я постійно нагадую собі та учням слова Г.Маррі «Той, що прагне, зробить більше , ніж той , хто може!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій  / Автор-укладач Н. П. Наволокова. — X.: Вид. група «Основа», 2011. — 176 с. — (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).
2. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки //Матеріали ІІІ Всеукраїнського ї’їзду працівників освіти /Київ, Чернівці: Букрек, 2011. – 400 с.
3. Грабовий А.К. Методика викладання хімії. Опорні конспекти. Тестові завдання: навч. посіб. [для студ. Вищ. Навч. закл.] /А.К.Грабовий. – Черкаси: ЧНУ ім.. Б.Хмельницького, 2010. – 300 с.
4. Занюк, С.С. Психологія мотивації [Текст]: навчальний посібник/С.С.Занюк. – К.: Либідь, 2002.
5. Зламанюк Л.М. Мотивація до навчання як умова розвитку творчого мислення учнів різних вікових груп//Біологія і хімія в сучасній школі. - 2013. - № 4. – С.16-18.
6. Максим’юк С. П. Педагогіка : курс лекцій / С. П. Максим’юк. – К., 2010. – С. 199.
7. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи / За заг. ред. О.І.Локшиної – К.: К.І.С, 2004. – 128 с.
8. Савчин М.М. Уроки хімії у 7 класі: Методичний посібник для вчителів. – Львів: ВНТЛ – Класика , 2008. – 158 с.
9. Хоменко Н.Г. Кроки пізнання. Хімія 7 клас: [посібник для учнів та учителів] / Н.Г. Хоменко. – Кіровоград: КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», 2015. – 168 с.