Методична розробка: "Організація оплати праці в підприємстві".

Організація оплати праці в підприємстві.

На підставі КЗпП України на підприємстві встановлюються єдиний порядок оформлення приймання, звільнення і переведення співробітників.

Згідно Закону України „ Про оплату праці” система оплати праці повинна прийматися на підприємстві в складі колективного договору між власником і профспілкою підприємства. Правила внутрішнього трудового порядку є внутрішнім документом підприємства, який передбачає організацію роботи підприємства, внутрішньооб'єктивний режим роботи, взаємні обов’язки підприємства і працівників, порядок направлення працівників у відрядження, порядок надання відпусток та інше.

Складається штатний розклад підприємства відповідно до складу. Він містить перелік посад, відомості про кількість штатних одиниць, посадові оклади, надбавки та місячний фонд заробітної оплати. Штатний розклад складається і затверджується кожного року.

Накази про приймання, переведення і звільнення співробітників, а також про внесення змін до штатного розкладу обов’язково повинні зберігатися у відділі кадрів. Облік наказів ведеться у спеціальній книзі.

Трудовий договір гарантує кожному працівнику право на роботу за спеціальністю, кваліфікацією або посадою, обумовленою угодою сторін. Це право гарантується Кодексом Законів про працю, який забороняє виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Основним документом, який визначає застосування на підприємстві оплати праці, розміри основної, додаткової заробітної плати, преміювання працівників тощо, є Положення про оплату праці на підприємстві. Даний

документ містить: загальні принципи організації оплати праці на підприємстві, системи і фонди оплати праці, які застосовуються до різних категорій працівників; штатний розклад працівників підприємства; побудову основної (тарифної) оплати праці з інструкціями по посадах і професіях, тарифних ставок і окладів або порядку розрахунку в залежності від показників роботи працівника і підприємства в цілому; обумовлені доплати, надбавки і компенсації із зазначенням їх розмірів; інші  преміальні системи, що використовуються на підприємстві; визначений стимулюючий показник, шкала преміювання.

Підставою для надання відпустки є заява працівника. На підставі затвердженого графіку відпусток чи заяви працівника на підприємстві видається наказ про надання відпустки.

В підприємстві застосовують тарифну систему, яка враховує характер та умови праці, забезпечує дотримання принципу однакової оплати за рівну працю. Виробництво в цілому і виконання окремих робіт пов’язаних з впливом природних факторів, дія яких залежить від зони, пори року й стадії виробництва, особливо у рослинництві. Тому більшу  частину робіт доводиться виконувати в обмежені строки, недотримання яких призводить до зменшення обсягу виробництва продукції та погіршення її якості.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплата праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна система складається з трьох основних частин: тарифних сіток, тарифних ставок і тарифно-кваліфікаційних довідників.

Тарифна сітка – це шкала співвідношення в оплаті робіт, які потребують різної кваліфікації працівників і виконуються в неоднакових умовах.

Розмір тарифної ставки для першого розряду встановлюють не нижчим, ніж затверджений мінімальний рівень заробітної плати.

Тарифно-кваліфікаційний довідник містить перелік і характеристики робіт, вказівки про віднесення їх до певного розряду залежно від способу виконання та групи використовуваних засобів виробництва. Для деяких професій тарифікують також працівників (ремонтники, будівельники). У підприємстві користуються кількома тарифними сітками для працівників різних професій та умов праці. Тарифні ставки визначені з розрахунку 7 год. Робочого дня і місячної норми 166.83 робочих годин при 40 год. робочому тижні .

При розробці Положення  „Про оплату праці” в підприємствах необхідно чітко визначити рівні віднесення тих чи інших робіт до розрядів тарифної сітки. Для цього необхідно включити ознаки, які дадуть оцінку в балах тої чи іншої роботи. За складність роботи 1 – 5 балів, важкість роботи 1 – 5 балів, відповідальність 1 – 4, шкідливість 1 – 4. Використовуючи ці ознаки, які приведені в тарифних довідниках і бали ми визначаємо певну кількість суми балів на виконання тої чи іншої роботи. Використовуючи суму балів визначених, ми визначаємо до якої групи необхідно віднести той чи інший вид робіт. Якщо 4 бали – то цей вид робіт відноситься до 1-го розряду, якщо сума балів 5 – 7 то до 2-го розряду, якщо 8 – 10, то це робота відноситься до 3. Якщо 11 – 13, до 4-го; 14 – 16, то до 5-го; 17 – 18 до 6-го.

Для чіткого обґрунтування тарифних ставок, визначається до яких розрядів відносяться ті чи інші види робіт, визначаються обсяги робіт,

формується фонд оплати праці як державних, так колективних. Цей же фонд розподіляється по відповідних підрозділах даного підприємства. Найбільший фонд оплати праці припадає в ті підрозділи підприємства, в яких повинно бути виконано найбільші обсяги робіт.

Відрядна розцінка за одиницю роботи визначається за формулою:

Рв = Тс / Нв, де:

Тс – фактична ставка певного виду робіт, грн.;

Нв – встановлена у господарстві норма виробітку, га.; т.; год.

Нарахування зарплати здійснюється:

ОПв = Рв * Нвф, де:

Нвф – фактична норма виробітку, га, т, год.

Рв = 12.01 / 6 га. = 2.00;  ОПв = 2.00 * 5 га. = 10.0 грн.

Погодинна: Тс = 17.01, тривалість зміни 7 год, фактично відпрацьовано 8.4 год.

Р погод. = 11.10 / 7 год. = 1.57;  1.57 * 8.4 = 13.19.

Сутність відрядно-преміальної системи в тому, що за обсяг виконаних робіт у межах встановленої норми виробітку за кожну одиницю виконаної роботи заробіток нараховується в межах прийнятої тарифної ставки. А за перевиконання норми виробітку передбачається премія в розмірах встановлених в господарстві. Премії можуть становити 30-50 % від тарифної ставки за виконану роботу.

Наприклад, оранка, фактичний виробіток за зміну в га, її виконує тракторист-машиніст VI розряду, норма 6 га. Премія 30 %.

13.95 / 6 = 2.33;  (2.33 * 50 %) / 100 % = 1.17;  2.33 + 1.17 = 3.5

13.95 + 3.5 = 17.45;  13.95 / 8 = 1.74 * 3.5 = 6.10

При роботі в нічний час починаючи з 22 години до 6 години ранку, за накопані в цей час цукрові буряки основна оплата праці підвищується на 40%.

Тарифний фонд оплати праці у рослинництві розраховують за технологічними картами виробництва кожної культури при певній урожайності.

У тваринництві встановлюють нормативну чисельність працівників кожної професійної групи діленням поголів’я тварин певного виду на технічно-обгрунтовану норму обслуговування. Потім одержаний результат множать на кількість днів у виробничому циклі і на відповідну тарифну ставку за зміну. Оплата праці механізаторів проводиться на основі тарифних сіток та розрядів для трактористів-машиністів.

В господарстві ведеться і натуральна оплата праці, яка може бути видана зерном, олією та іншими видами продукції. До розрахунку за продукцію працівникам, спеціалістам щомісяця нараховують аванс у розмірі 80 % встановленого посадового окладу.

Премії їм виплачують за кожний відсоток приросту обсягу реалізації продукції чи валового доходу.

Для більш детального аналізу величини зменшення доходів розглянемо важливу складову грошових доходів населення – оплату праці.

Реальний стан виробництва сьогодні примушує нас вишукувати нові підходи до реформування підприємств, раціонального використання працівників, підвищення оплати праці. Прискорення темпів зростання продуктивності праці є складовою частиною інтенсивного розвитку економіки. Якщо фінансові можливості підприємства дозволяють встановлювати вищий рівень оплати праці, то для підвищення мотиваційної ролі оплати праці її можна і доцільно підвищувати,  формуючи ефективне співвідношення між основною та додатковою оплатою праці.