Методична розробка показового уроку з предмету « Захист Вітчизни» («Основи медичних знань»для дівчат) на тему"Інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей"

Управління освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівське вище училище побутового обслуговування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

показового уроку з предмету

« Захист Вітчизни»

 («Основи медичних знань» для дівчат)

на тему:

 

Інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, їх класифікація. Евакуаційні заходи.

 

 

 

 

 

 

                                                                         Підготувала: викладач

                                                                         Боровик Альона Василівна

 

 

 

 

 

 

2019 р.

 

 

Анотація

 

           Матеріал методичної розробки являє собою зміст показового уроку з предмету «Захист Вітчизни» («Основи медичних знань» для дівчат) на тему «Інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, їх класифікація. Евакуаційні заходи». Розробка присвячена проблемі усвідомлення значення набуття вмінь та навичок  у разі виникнення надзвичайної ситуації, дії під час отримання сигналу оповіщення населення, а також під час евакуації населення, усвідомлення їхніх навиків для оточуючих та держави. Окрім того, в здобувачів освіти виховується вміння оперативно приймати самостійні рішення, почуття свідомої відповідальності за життя постраждалої людини і власне життя.

 

     Методична розроба присвячена проблемі активізації навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти шляхом використання самостійної роботи на уроці та використання дидактичних засобів у процесі вивчення нового матеріалу. Ця проблема реалізується шляхом використання мультимедійної презентації, розробленої до уроку та підібраними відеороликами. За рахунок цього в здобувачів освіти підвищується пізнавальна активність, полегшується розуміння матеріалу, зростає зацікавленність предметом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1. Вступ..............................................................................
2. Основна частина..........................................................

• План уроку........................................................
• Хід уроку...........................................................
  1. Організаційний етап
  2. Мотивація навчальної діяльності
  3.  Оголошення теми та мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

V. Вивчення нового матеріалу

VI. Закріплення вивченого матеріалу

VII. Рефлексія

VIII. Домашнє завдання

                       IX. Підсумок уроку

 

 

   3. Список використаних джерел......................................

   4. Додатки...............................................................................

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

   Основною метою даного уроку було застосування та використання дидактичних засобів у процесі вивчення нового матеріалу, активізувати навчальну та пізнавальну діяльність здобувачів освіти шляхом використання самостійної роботи на уроці з використанням інформаційно – комунікаційних технологій.

     При створенні даного уроку враховувалася проблема активізації навчальної  та пізнавальної діяльності здобувачів освіти шляхом використання дидактичних засобів та використання ІКТ. Ця проблема реалізується шляхом використання мультимедійної презентації, розробленої до уроку, підібраними відеороликами, а також розроблені до уроку ілюстративно-навчальної картки і робочого конспекта, який складається з теоретичної і практичної частин. За рахунок цього в здобувачів освіти підвищується пізнавальна активність, полегшується розуміння матеріалу, зростає зацікавленність предметом.

      У процесі групової діяльності зникає страх спілкування з викладачем, підвищується рівень співпраці здобувачів освіти один з одним. Групова навчальна діяльність побудована на спільних діях і спілкуванні, здобувачі освіти перевіряють правильність виконання, оцінюють виконання завдання.

 Активна діяльність сприяє формуванню раціональних прийомів мислення: аналізу, порівнянню, висновку, розвитку уваги, точності, охайності при виконанні  прийомів ПМД. Підвищується загальна усвідомленність учнями важливості розуміння відповідальності за життя постраждалої людини і власне життя.

 

 

 

 

 

     Тема програми № 3.3 Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях.

      Тема уроку:  Інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, їх класифікація. Евакуаційні заходи.

Мета уроку:

Навчальна: Ознайомлюємо учнів з основною класифікацією захисних споруд, видами ушкоджень людей від дії уражаючих факторів стихійних лих і аварій.

Розвиваюча: Сприяємо формуванню раціональних прийомів мислення: аналізу, порівняння, висновку.

Виховна: Виховуємо в учнів почуття патріотизму, відповідальності за життя постраждалої людини і власне життя.

     Методична мета: Застосовуємо та використовуємо дидактичні засоби у процесі вивчення нового матеріалу.

     Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Матеріально-технічне забезпечення:

1.               Ноутбук, мультимедійний проектор, екран.

     Дидактичне забезпечення

1.       Робочий конспект учня.

2.       Відеофрагменти.

3.       Плакат «Цивільний захист»

4.       Ілюстративно – начальні картки.

5.       Інструкції з ОП.

6.       Мультимедійна презентація.

Програмне забезпечення:

Microsoft Office Word, Microsoft Office Power Point

Міжпредметні  зв’язки:

• З охороною праці, тема: «Перша допомога при нещасних випадках».

 

 

Хід уроку

І. Організаційний етап

• Привітання з учнями.
•  Під гімн України - струнко.

Викладач показує відеоролик         

(Слайд № 1)

• Вільно.
• Сідайте.

      ІІ.  Мотивація навчальної діяльності

   Викладач: За весь час існування людства періодично виникають різні надзвичайні ситуаціїї: аварії, нещасні випадки, величезні катастрофи, а також стихійні лиха, під час яких гинуть люди. Згідно з статистичними даними, близько 90 відсотків смертей відбувається до того, як постраждалого буде доставленно до медичної установи.

     Як же діяти під час надзвичайної ситуації і де можна тимчасово  укритися? Як діяти під час евакуації, та яких необхідно дотримуватись загальних правил поведінки під час перебування в захисних спорудах?

     Ось такі питання ми з вами сьогодні розглянемо на уроці. Адже основною  метою є: ВРЯТУВАТИ СВОЄ ЖИТТЯ І ЖИТТЯ ПОТЕРПІЛОГО. Це наш з вами громадянський обов'язок.

    Викладач: На минулому уроці ми з вами вивчили види надзвичайних ситуацій. Яку рушійну силу мають аварії і катастрофи. А домашнім завданням вам необхідно було заповнити таблицю в конспектах   «Як необхідно діяти під час виникнення катастроф?»

Опитування здобувачів освіти (перевірка виконання домашнього завдання)

   Викладач: До вашої уваги, здобувач освіти __________підібрала відео фрагмент «ТОП 5 АВАРІЙ І КАТАСТРОФ» і пропонує переглянути відео.

 

Викладач показує відеоролик.

Здобувач освіти А зараз до вашої увагу ПЯТІРКА самих величезних техногенних катастроф в історії людства, тому що науково- технічна революція, яка  розпочалася в середені ХХ століття, котра повязана з використанням природних ресурсів, зростанням виробництва, використанням все більше технологічних систем, їх концентрації, збільшенням використованої енергії людством зумовило одночасно і ріст ризику виникнення аварій і катастроф. О найбільших із них ми з вами і поговоримо.

- Відкриває пятірку найвеличезніша в історії Росії залізнича катастрофа під Уфой, яка сталася  4 червня 1989 року неподалік від м. Аша Челябінської області. Під час проходження двох зустрічних пасажирських потягів відбувся вибух газу в трубопроводі, що проходив поблизу залізничого шляху. Сила вибуху була такою потужною, що ударною хвилею повибивало вікна у м. Аша, розташованого в 10 км від місця події. Стовб полум'я було видно більш за 100 км.  Приблизно за 3 години до катастрофи прилади зафіксували падіння тиску в газопроводі, але замість того,щоб шукати витік, черговий персонал лише додав подачу газу для відновлення тиску. Через подібну халатність загинуло 575 людей, з них 180 діти.

- На 4 місці загибель «Титаника». Про одну з найбільших світових катастроф написано сотні книжок і знято десятки стрічок, але вона досі притягує до себе увагу. При створені «Титаника» було використано самі останні досягнення в судобудівництві, його вважали непотопляємим. Але біда прийшла, яку ніхто не очікував. В північних водах судно наскочило на айсберг. Капітан і команда не відразу оцінили ступінь небезпеки, тому пройшло багато часу поки почали евакуацію людей. Рятувальних човнів не вистачало, тому пасажири 2,3 класу були приречені на загибель. Коли корабель пішов на дно сотні людей опинилися в крижаній воді. Через декілька годин до місця загибеля «Титаника», наблизилися рятувальні човни, але їм залишилося лише займатися переважно доставати загиблих з води. Всього жертвами катастрофи стало більше 1,5 тис. Людей.

- 3 місце посідає наймасштабніша техногенна катастрофа ХХ століття вибух на Чорнобильській АЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року. Цю катастрофу вважають самою страшною аварією в історії людства. Руйнація носила вибуховий характер, реактор був повністью зруйнован і в навколишнє середовище було викинуто величезна кількість радіоактивних речовин. Більше 135 тисяч населення, які проживави в радіусі  30 км від зруйнованого реактора були евакуйовані і навкруги станції, поблизу Українсько- Білоруського кордону створили зону відчуження. В перші 3 місяці після аварії загинуло 31 людина, наслідком опромінення виявлені за остані 15 років, стали причиною загибулі ще 80 чоловік, 134 перенесли променеву хворобу різного ступеню важкості. По деяким оцінкам ця катастрофа обішлась Світу в 200 міліардів доларів.

- 2 місце займає Кухапальська катастрофа, яка виявилася самою масштабною за кількістю жертв від хімічних катастроф, яка сталася 3 грудня 1984 року, в наслідок аварії на хімічному заводі, що належало амеріканській фірмі «Юніонкардач», що знаходився в індійському місці Кухапал. За офіційними даними в день катастрофи загинуло близько 8000 чоловік, в наступні роки після наслідків аварії загинуло ще 15000 людей. Загальна кількість постраждалих налічує 600 000 осіб.

- 1 місце. Але самою величезною техногенною катастрофою вважається прорив дамби в Китаї. 7 серпня 1975 року, через сильний тайфун прорвало дамбу в Бенціаув в провінції Фенань. Хвиля заввишки 7м і протяжністю в 10 км змивала все на своєму шляху, зруйнувавши ще 62 греблі. За підрахунками кількість жертв сягає близько 26 000 осіб, які потонули при затопленні, а з урахуванням загинувших від епідемій і голоду, що розповсюдилися в наслідок катастрофи загинуло ще 230 000 осіб, крім цього було зруйновано   5 млн. 960 тис. будівель.

 

    (Слайд № 1)

   ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

     Викладач: Саме тому своєчасне реагування на сигнал оповіщення населення і правильні дії під час виникнення надзвичайної ситуації, може зберегти вам життя і життя ваших близьких.

Тож зараз відкрийте свої опорні конспекти та запишіть тему уроку: «Інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, їх класифікація. Евакуаційні заходи».

От же до основних способів захисту належать: інформація і оповіщення, укриття в захисних спорудах та евакуаційні заходи.

     Викладач: Кожного року у всіх НЗ в нашій державі проводять День ЦЗ, де учні протягом навчання відпрацьовують навички з евакуації населення, а також застосування ЗІЗ органів дихання і шкіри, правила застосування  ІА-2, медичних засобів призначених для  надання  ПМД.

Вмикають навчальні тривоги,  звертають увагу на вивішені плани евакуації, а також проходять за наказом головнокомандуючого з ЦЗ до сховищ. Зараз ми з вами ознайомимось з деякими з них.

 

(Слайд № 2-3)

 

   Викладач: Укриття в захисних спорудах забезпечує захист людей від вражаючих факторів ядерного, хімічного, біологічного зараження та стихійних лих (ураганів, снігових заносів).

Захисні споруди за призначенням і захисними властивостями діляться на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття.

Сховища – це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від усіх вражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і СДОР, бактеріальних засобів і уламків зруйнованих будівель і споруд. Класифікуються вони за захисними властивостями на п’ять класів в залежності від дії вибухової хвилі за: місткістю, місцем розташування, часом побудови та забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням.

 

(Слайд № 4)

 

Викладач:

   Захисні споруди класифікують:

— за призначенням: для захисту населення, розміщення органів управління (командного пункту, пункту управління, вузла зв’язку та медичних закладів);

— за місцем розташування: вбудовані, відокремлені, метрополітен, гірничі виробки;

— за терміном будівництва: зведені завчасно, швидко зведені;

— за захисними властивостями: найпростіші укриття (відкриті та перекриті щілини), сховища та протирадіаційні укриття (ПРУ);

— за місткістю: споруди малої місткості (до 150 осіб), середньої місткості (151–600 осіб) і великої місткості (600 осіб і більше).

 

(Слайд № 5)

 

Викладач:

За місткістю сховища поділяються на:

- малі (150—300 чол.)

- середні (300—600 чол.)

- великі (більше 600 чол.).

За місцем розташування: на вбудовані, які розміщені у підвальних приміщеннях будівель та окремо побудовані.

За часом побудови: на побудовані заздалегідь і швидко споруджені.

За забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням: промислового встановлення і спрощене.

(Слайд № 6)

 

Викладач:

Всі сховища будуються з урахуванням наступних вимог:

- забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб;

- будуватися на ділянках місцевості, що не піддаються затопленню;

- бути віддаленими від ліній водостоку і напірної каналізації. Не допу-скається прокладання транзитних інженерних комунікацій через сховища;

- мати входи і виходи з тим же ступенем захисту, що і основні приміщен-ня, а на випадок їх завалення — аварійні виходи;

Структурно сховища складаються з основних і допоміжних приміщень

До основних відносяться:

- приміщення для укриваємих;

- пункт управління;

- медичний пункт.

До допоміжних відносяться:

- фільтровентиляційні приміщення (ФВП);

- санітарні вузли;

- захищені дизельні електростанції (ДЭС);

- приміщення для зберігання продуктів харчування;

- шлюзи-тамбура, тамбури.

(Слайд № 7)

 

 

(Слайд № 8)

 

Викладач:

    ПРАВИЛА ПЕРЕБУВАННЯ У ЗАХИСНІЙ СПОРУДІ

Населення укривається у захисних спорудах за сигналами ЦО. Заходити до них потрібно організовано, швидко і без паніки. У сховищі зручніше розміщуватися групами — з тих, хто разом працює або мешкає в одному будинку. В кожній групі призначають старшого. Тих, хто з дітьми, розміщують в окремих відсіках або у спеціально відведених місцях. Літніх і хворих намагаються влаштувати ближче до вентиляційних труб.

 У сховище (укриття) потрібно приходити зі своїми засобами індивідуального захисту органів дихання, продуктами харчування і документами. Не дозволяється приносити з собою речі громіздкі, з сильним запахом, легкозаймисті, приводити тварин. У сховищі забороняється ходити без потреби, шуміти, курити, виходити назовні без дозволу коменданта. Всі у сховищі зобов'язані виконувати розпорядження чергового по сховищу, надавати посильну допомогу хворим, інвалідам.

 

 (Слайд № 9-11)

 

Викладач:

   Протирадіаційні укриття. При радіоактивному зараженні місцевості ПРУ захищають  людей від зовнішнього гама-випромінювання і безпосереднього попадання радіоактивного пилу в органи дихання, на шкіру і одяг, а також від світлового випромінювання ядерного вибуху. При  відповідній міцності конструкцій ПРУ можуть частково захищати людей від дії ударної хвилі ядерного вибуху і уламків зруйнованих будівель.

 

(Слайд № 12-13)

 

Викладач:

     Найпростіші укриття – щілини. Вимогам найпростіших укрить в найбільшій мірі відповідають звичайні, всім відомі щілини, які досить добре зарекомендували себе під час Великої Вітчизняної війни. Роль і значення щілини у війні з застосуванням ядерної зброї не знижується, а навпаки, підвищується. Вона може бути відкрита і перекрита, з засобами захисту проти осипання і без них. Якщо люди укриваються в простих, не перекритих щілинах, то ймовірність їх ураження ударною хвилею, світловим випромінюванням і проникаючою радіацією ядерного вибуху зменшиться в 1,5-2 рази у порівнянні з тим, якщо людина знаходиться на відкритій місцевості; можливість опромінення людей у результаті радіоактивного зараження місцевості зменшиться в 2-3 рази, а після дезактивації заражених щілин – в 20 разів і більше.

У перекритій щілині захист людей від світлового  випромінювання буде повним, від ударної хвилі збільшиться в 2,5-3 рази, а від проникаючої радіації і радіоактивного випромінювання при товщині ґрунтової обсипки поверх перекриття 60-70 см – в 200-300 разів. Перекрита щілина захистить також людей і від безпосереднього попадання на шкіру і одяг радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів, а також від ураження уламками зруйнованих будівель і споруд.

 

(Слайд № 14)

 

Викладач:

 1. Поняття про евакуацію та її види.

Евакуація — це упорядковане вивезення чи виведення людей з населених пунктів, перебування в яких стає небезпечним для життя.

Для проведення евакозаходів завчасно розробляються:

•                               плани евакуації;
•                               плани розміщення евакуйованого населення;
•                               спеціальні графіки, які забезпечують максимальне використання можливостей усіх видів транспорту та вивезення населення з будь-якої години доби.

(Слайд № 15-16)

 

Викладач:

Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження чи загрози надзвичайної ситуації

•      Загальна  евакуація проводиться для всіх категорій населення й планується на випадок:

— небезпечного радіоактивного забруднення територій навколо АЕС;

— виникнення загрози катастрофічного затоплення місцевості.

Загальна евакуація проводиться шляхом вивезення основної частини населення з міст і небезпечних районів усіма видами наявних транспортних засобів на відповідній адміністративній території та виведення найбільш витривалої його частини пішки.

•      Часткова евакуація проводиться  в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Вона проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються за діючим графіком. Для прискорення евакуації залучаються додаткові транспортні засоби.

Для забезпечення евакуйованого населення житлом використовуються квартири та будинки місцевих жителів (ущільнення), пансіонати, санаторії, будинки відпочинку, дитячі табори, туристичні бази, дачні кооперативи тощо.

Для вивезення населення автомобільний транспорт формується в колони, які закріплюються за маршрутами.

Автомобільний транспорт сільських районів використовується для вивезення евакуйованих зі станцій, портів і пристаней висадки до місць розселення.

Значна частина населення може виводитись пішки. Виведення населення пішки організовується колонами дорогами, які не використовуються для інших перевезень, або за позначеними маршрутами та колонними шляхами.

•      У разі введення надзвичайного стану у зв’язку з надзвичайними ситуаціями техногенного або природного характеру здійснюються такі заходи:

— тимчасова чи безповоротна евакуація людей із місць, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових житлових приміщень;

• Існують такі способи евакуації населення:

— пішки;

— транспортом;

— комбінований.

•  Розміщення евакуйованого населення в безпечні райони.

Безпечний район визначається, як правило, на території своєї області.

За кожним об’єктом господарської діяльності закріплюється район або пункт розміщення.

Якщо евакуйоване населення неможливо розмістити в безпечному районі своєї області, частина його може розміщуватися в сусідній області з обов’язковим узгодженням цього питання з її керівництвом.

• Організація польового табору.

Якщо для розміщення евакуйованих людей відсутні стаціонарні приміщення, то їх розміщують у польових таборах.

Умови розміщення:

— наявність води;

— польові кухні;

— санітарно-технічні споруди: біотуалети, каналізація;

— медична служба;

— психологічна служба.

      VI. Закріплення вивченого матеріалу

  Викладач: Ви сьогодні дуже гарно працювали, а зараз мені хотілося б поглянути, як же ви засвоїли сьогоднішній матеріал. Перед вами лежать картки-завдання з перевірки знань, де вам необхідно знайти правильну відповідь, знайти відповідність між видами НС і їх ознаки, встановити алгоритм дій при наданні ПМД,  а також перелічити види НС. На виконання завдання вам відводиться 5 хвилин.

       VIII. Домашнє завдання

   Вивчити конспект: «Інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, їх класифікація. Евакуаційні заходи».

        ІХ. Підсумок уроку. (Оцінювання здобувачів освіти)

(Слайд № 17)

   Викладач: А зараз здайте мені свої робочі конспекти з практичної роботи, для перевірки. На цьому наш урок закінчен, дякую всім за працю.

Бережіть своє життя і здоров'я, це найвища цінність.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

  

 

1. А.А.Гудима, І.М.Герасимів, М.М.Фука. Перша медична допомога.

Тернопіль – 2007.

2. М.М.Бака, Ю.О.Квашньов. Захист Вітчизни. Підручник. 

Івано-Франківськ – 2012.

3. М.І.Міненко, Захист Вітчизни (Основи медичних знань):

Підручник для 10 класу: Харків, 2011р.

4. Конституція України
5. А.А.Гудима, К.О.Пашко, Захист Вітчизни: Підручник для учнів 11 класів («Основи медичних знань» для дівчат), Тернопіль: Астон, 2011р.
6. А.А.Гудима, К.О.Пашко, Захист Вітчизни: Підручник для учнів 11 класів («Основи медичних знань» для дівчат), Рівень стандарту. Тернопіль: Астон, 2019р.
7. М.І.Стеблюк, Цивільна оборона: Підручник. Київ: Знання, 2004р.
8. https://youtu.be/XOQo7paF-FQ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

    

 

     

 

 

 

 

 

    

 

     

 

       

 

 

 

 

 

 

       

 

         

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роздатковий матеріал

до Т.У. Інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, їх класифікація. Евакуаційні заходи.

Д/З: Заповнити таблицю:

 «Як необхідно діяти під час виникнення катастроф?»

Назва катастрофи?	Як необхідно діяти під час катастрофи?	Що заборонено під час катастрофи?

 

Дії при землетрусі

Якщо землетрус застав вас в будинку, найкраще протягом 15–20 с вибігти на відкриту місцевість. Небезпечно стояти поблизу будівель, високих стін. Не створюйте давку у дверях. Не користуйтесь ліфтом — він може застрягти. Якщо неможливо вибігти на вулицю, сховайтесь у відносно безпечному місці — відчиніть двері і станьте у дверний отвір. Лице закрити руками, щоб не поранитись склом, посудом, картинами, світильниками. В усіх випадках триматись подалі від вікон, скляних перегородок. Найбільш безпечне місце біля капітальних стін. Якщо підземні поштовхи застали вас на вулиці — відійдіть далі від будівель, ліній електропередач. Не торкайтесь обірваного дроту — він може бути під напругою. Якщо ви на автомобілі або іншому транспорті, ліпше зупинитись і залишатись на місці до кінця поштовхів землі. В автобусі не потрібно бити вікна, рватись до дверей, панікувати. Водії автобусів, трамваїв, тролейбусів повинні зупинити свій транспортний засіб і відчинити двері.

Необхідно пам’ятати, що після першого поштовху може бути другий і третій поштовх. Вони можуть бути через кілька годин, а інколи і діб.

Дії при повенях

Перед тим як залишити квартиру (будинок), потрібно перенести на верхні поверхи та інші місця, які не затоплюються, те майно, яке вода може пошкодити, вимкнути світло, електричні прилади, перекрити газ, взяти з собою документи, необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування і води та прийти на місце збору.

Дії при лавинах, селях

Якщо отримано сигнал про наближення лавини, селю, необхідно якнайшвидше вийти в безпечний район. Якщо попередження надійшло завчасно, населення евакуюють. Людині, яка потрапила в селевий потік, необхідно подати жердину, канат або драбину і допомогти вибратись, вивести її з потоку в напрямку руху і поступово наближатись до краю.

Дії при снігових заносах

Роблять запас продуктів, води, палива, заготовляють корм і воду для тварин.

Якщо снігопад застав вас у дорозі, необхідно зупинити автомобіль, однак не покидати його. Тим більше не намагатись дійти пішки до населеного пункту. Щоб не опинитися під снігом, потрібно його розгрібати, бажано вивісити яскраву тканину — це буде служити орієнтиром для пошукової групи.

Дії при ураганах, бурях, смерчах

Отримавши попередження, необхідно виконати запобіжні роботи: закріпити слабкі конструкції, в будинках зачинити двері, вікна, горища, вентиляційні пристосування. Великі вікна і вітрини зашити дошками. Скло заклеїти смужками паперу або тканини. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть нанести людям травми. Подбати про аварійне освітлення, медикаменти, бинти. Зробити запас продуктів харчування і води на 2–3 доби. Радіоприймачі і телевізори тримати ввімкнутими для прослуховування інформації штабів цивільної оборони і пояснення правил поведінки.

 Дія населення при оповіщенні про хімічне зараження

Отримавши інформацію про викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії.

Якщо відсутні засоби індивідуального захисту і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні, включіть гучномовець місцевого радіомовлення (радіоприймач, телевізор); чекайте повідомлень відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міста. Щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні віддушини (люки). Вхідні двері завісити шторою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини в вікнах і стики рам плівкою, лейкопластиром або звичайним папером від проникнення в приміщення пару (аерозолів) сильнодіючих отруйних речовин.                      

Запам’ятайте! Надійна герметизація житла виключає проникнення сильнодіючих отруйних речовин у приміщення.

Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необхідні речі, надіньте протигаз або ватяну марлеву пов’язку, накидку або плащ, гумові чоботи.

Виходьте із зони хімічного зараження в сторону, яка перпендикулярна напрямку вітру. Обходьте переходи через тунелі, яри, лощини – в низьких місцях може бути висока концентрація сильнодіючих отруйних речовин.

Дії при пожежі

Палаючий будинок залишають, накрившись із головою мокрою ковдрою, тканиною або верхнім одягом. Через сильно задимлені приміщення потрібно рухатись поповзом або пригнувшись. Якщо пожежа застала вас у степу або в лісі, кордон вогню слід переходити проти вітру, прикрити обличчя і голову верхнім одягом. Виходять з небезпечної зони по галявинах, просіках, шляхах, вздовж річки або струмка. Локалізувати і гасити пожежі в початковій стадії повинно населення. Для цього використовують вогнегасники, пісок, воду, землю та інші засоби.

При пожежі телефонувати за номером 101.

При виявленні запаху газу в квартирі (приміщенні):
Негайно закрити крани на газових приладах і перед ними. Вжити заходи щодо виведення людей із загазованих приміщень (квартири, дому). З незагазованого приміщення за телефоном "104" викликати аварійну газову службу і організувати провітрювання приміщення. Не допускати в загазовані приміщення людей з відкритим вогнем.

 

Карткат №1

 

 До Т.У. «Інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, їх класифікація. Евакуаційні заходи».  Надзвичайні ситуації. Медична характеристика ураження людей

 

Знайдіть правильну відповідь.

1. До надзвичайних ситуацій належать:

а) дощ;

б) сніг;

в) затоплення;

г) черга за квітами.

 

2. До стихійних лих належать:

а) повені;

б) аварії на транспорті;

в) пожежі лісів;

г) затоплення.

 

3. Знайдіть відповідність між видами НС та їх ознаками:

а) НС природного характеру;       1) аварія потягу;

б) НС техногенного характеру;    2) вибух будівлі від газу;

                                                         3) землетрус;

                                                         4) цунамі.

А:____;              Б:____,

 

4. До фізичних травм належать:

а) Поранення

б) Переломи  та вивихи

в) Ураження електричним струмом та блискавкою

г) Отруєння

д) Паніка

е) Нервове збудження

 

5. Визначте послідовність надання першої допомоги під час НС:

_) оцінити стан постраждалого;

_) виконати реанімаційні заходи в порядку терміновості;

_) усунути вплив фактору, що загрожують життю і здоров’ю людини ;

_)  викликати швидку.

 

6. Перелічіть надзвичайні ситуації техногенного походження     (не менше 6)

 

 

 

Завдання 1-6: по 2 балу

Картка № 2

 

До Т.У. «Інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, їх класифікація. Евакуаційні заходи».

 Надзвичайні ситуації. Медична характеристика ураження людей

 

Знайдіть правильну відповідь.

1. До надзвичайних ситуацій належать:

а) зсуви ґрунту;

б) незаконна вирубка дерев;

в) браконьєрство;

г) поломка транспорту.

 

2. До техногенних НС належать:

а) прорив греблі;

б) пожежа на складі отрутохімікатів;

в) буревії;

г)  зсуви.

 

3. Знайдіть відповідність між видами НС та їх ознаками:

а) НС природного характеру;       1) пожежа лісів;

б) НС техногенного характеру;    2) вибух на атомній електростанції;

                                                         3) повінь;

                                                         4) аварія на підприємстві з викидами СДОР.

А:____;              Б:____,

 

4. До психічних травм належать:

а) Забиття, розтягнення м'язів і зв'язок

б) Опіки

в) Інфекційні захворювання

г) Гострі порушення дихальної і серцевої діяльності

д) Втрачення самоконтролю

е) Стрес

 

5. Визначте послідовність надання першої допомоги під час НС:

_) виконати реанімаційні заходи в порядку терміновості;

_) викликати швидку;

_) усунути вплив фактору, що загрожують життю і здоров’ю людини ;

_) оцінити стан постраждалого .

 

6. Перелічіть надзвичайні ситуації природного походження (не менше 10)

 

 

 

 

Завдання 1-6: по 2 балу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4