Методична розробка позакласного заходу "Ой варенички у сметані"

Театралізована музична композиція «Ой варенички у сметані»

 

Вихід дівчат з макітрами (танцюють під музику-українська полька )

2 дівчини  на сцені

 Д.1.Є вареники у хаті- в Україні все гаразд.

 Всі щасливі і багаті, щедре сонце світить в нас.

Д.2.Слава хаті українській, слава нашій всій землі

 і вареникам  у мисці, що на нашому столі.

(До них підходить 3-я дівчина)

Д.3.Добрий день кажу я всім, і дорослим ,і малим

Д.1.Яке чудове привітання: «Добрий день.!»

Д.3.  «Добрий день»- Це означає, що у нас гарний настрій. Хороше на серці.

Д.2. «Добрий день»- це означає , що усі ми бажаєм один одному добра.

Д.3.Треба дружно привітатись.

Разом: Добрий день

Д.3. Дружно голосно сказати.

Разом: Добрий день.

Д.3. Вправо- вліво поверніться,  туди-сюди посміхніться.

Разом Добрий день, добрий день ,добрий день. (виходять)

(По черзі виходять дівчата з макітрами і говорять слова)

Д.1.Що у світі найсмачніше? Може, краби чи ікра?
Д.2.Може, ще щось, найдивніше? Є багато різних страв.
Д.3.Креми, соуси, салати, ще — рулети та супи…
Д.4. В українську теплу хату завітай, будь ласка, ти.
Д.5.Тільки в хаті українській  покуштуєш диво з див:
Д.6. Ось півмісяці у мисці,   А над ними в’ється дим,
Д.7. Бо гарячі — масло тане… Чи ж ви знаєте, що це?
Разом.Це — вареники в сметані, 
Найсмачніші над усе!
Д.1.Українці! Пригадаймо, з чим вареники в нас є?
Д.2. Знає кожна господиня, що до столу подає.
Д.3.З сиром ось жовтіють в мисці, І з картоплею киплять…
Полюбляють українці  За столом поласувать.
Д.4. Ще з капустою наварим,  та з грибами — пахнуть як!
Поласуємо ми з вами,  поласуємо —ще й як!
Д.5. Ще ж і з вишнями не їли,  з полуницями беріть!
Ми вареників зварили — Оце диво на весь світ!
Д.6. З м'ясом, з рибою, з горохом,  Ось ще з маком та пшоном.
Тож посидьте з нами трохи,   В нашій хаті за столом.

Д.7.Слава хаті українській .Слава нашій всій землі

І вареникам у мисці, що на нашому столі. (дівчата виходять)

(Під музику по черзі виходять  дві куми.)-інсценізація

Кума 1.Добрий день, кумцю!

Кума 2.Добридень, кума! (цілуються тричі)

Кума 1.Ой, а ти куди так вирядилася? А яка сорочка ! Яка спідниця!

Кума 2. А у нас сьогодні свято! Поглянь, наші гості вже зібрались.

Кума 1.Ох i веселе в нас свято буде! А стане воно ще веселішим, бо свято наше не просте, а свято нашееее…….

Кума 2:Чекай-чекай, кумцю! А яке свято, хай нашi гості здогадаються!

Кума 1.Ну добре .Ось ми загадаємо вам (разом кажуть-) загадку , а ви вiдгадайте!

Химерний, маленький, бокастий,

Товстeнький коханчик удався,

У тісто прибрався,

Чимось смачним напхався, в окропi купався.

На смак уродився, ще й маслом умився.

Нeдовго нажився, - у сметану скотився,

Круть-верть – та й пропав.

Хотів би догнати – шкодa шкандибати.

Лови – нe лови! А як його звaти –

Лінуюсь сказати, скажіть мені ви!  (Вареник)

Кума 2. Чекай, чекай, кумцю , я теж знаю загадку

Кума 1.Ну добре, кума, загадуй

Кума 2.Місили,місили,  Ліпили, ліпили,
А тоді – хіп, Та в окріп!
А вже наостанку –Масло та сметанку,
Хто зуміє відгадати , того будем частувати. Про що мова?

Кума 1:Так хто ж не вгадає такої смачної страви! Кожен скаже, що то… вареники!

Дві куми разом: У нас сьогодні – свято вареників (роблять під музику декілька танцювальних рухів).

Кума 1:Кума, а менi сьогодні снилися вареники, як я їх їла, їла, їла, а потім, що з’їсти  не змогла, понaдкушувалa.

Кума 2(сміється). Оце ти мене розсмiшила! А хочеш я тобi розкажу, як я у неділю вареники ліпила.

Кума 1.А ну кума розповідай.

Кума 2. Співає, пританцьовує і показує рухи за змістом пісні  (мотив коломийки)

Замісила тісто .  Добула сметани.
Позичила сиру у куми Тетяни.
Запашнеє тісто  сиром напихаю.
Сама пішла до сусіди   поради питаю.
Ой сусідонько моя,   дай же мені раду.
Бо з варениками я  навіки пропаду
Поки я в сусідки   поради питалась
А собака влізла в хату  наробила шкоди.
Влізла капосна на стіл   всю сметану з’їла,
А вареники мої   під стіл полетіли.
А я ті варенички  під столом збирала.
А на мене виварка   з борошном упала.
Борошно на голові  виварка на шиї.
А варенички мої   летять у помиї.
А я тії варенички   в помиях збирала.
Зачепилась за баняк ,  серед хати впала.
А я тії варенички   на совок змітаю.
Висипала на тарілку ,  милого чекаю.
Ой, не сердься ти на мене,  я ж твоя Вікуся,
Бо я така господиня, як моя матуся.
А я тії варенички   знов ліпить взялася.
Бо я така господиня  у свій рід вдалася.

(На сцену виходять дівчата)

Кума 1. Ой кума ти так смачно розповідаєш, що у нас усіх аж слинка котиться…

Д.1. А нам з дівчатами вареничків хочеться.

Кума 2. Ну що ж, давайте тоді будемо готувати вареники.

Всі разом: Давайте.Давайте.

Д.2. Дівчата, я за борошном (виходить і приносить борошно)

Д.3. Я за олією (виходитьі приносить олію)

Д.4. Я по сіль (виходитьі приносить сіль)

Д.5. Я за качалкою (виходить і приносить качалку)

Д.6. Я за начинкою (виходитьі приносить начинку)

(дівчата за столом  ліплять вареники)

Кума 1.Треба всіх гостей зібрати .

Кума 2. Давай збираємо

Кума 1. Всіх гостей збираєм в себе.

Кума 2. Всім зустрітися нам треба

Кума 1. І на всю оцю ораву фірменну готуєм страву.

Д.1. Є вареники із м’ясом до них куми будуть ласі.

Д.2. Є з картоплею і кропом саме булькають в окропі.

Д.3. Я доліплюю із сиром, щоб були пухкі й красиві.

Д.4. На десерт ще й вишні будуть-цю гостину не забудуть (показує).

Д.5. Шкода, часу вже замало, я б іще зварила з салом.

Д.6. Із капустою,шкварками, яблуками, ягідками.

Кума 1. До вареників сметанки є домашньої аж банка (показує)

Кума 2. Всіх зібрали?

 (Разом )-Всіх.

Кума 2. Ліпимо вареники.

(Ліплять вареники)

Д.1. Дівчата, а давайте поворожимо, поки  ще хлопці не прийшли.

Д.2. Хто хоче знати,  як вашого майбутнього чоловіка буде звати. Дивіться що я робитиму.(Іде в зал). Як вас звати? (з залу чоловік чи хлопець дає відповідь ). Значить і мого чоловіка так буде звати.

Д.3.  А я знаю інший спосіб. Ось я приготувала імена хлопців, яке витягнете –з тим будете і вік жити.  (тягнуть імена)  .

Д.4. У мене Іван

Д.5. У мене Роман

Д.6. У мене Назар.

Д.7. А у мене Пантелеймон. Певно сидітиму у дівках цілий вік. Де ж я Пантелеймона знайду?

Д.1. Дівчата, а хто хоче знати, ким ваш суджений за професією буде? (Мішечок , з мішечка дівчата по черзі дістають річ і називають її)

Д.2. В мене тріска.

Д.1. У тебе буде столяр.

Д.3. А у мене нитка.

Д.1. А у тебе ткач.

Д.4. А у мене цвях.

Д.1. У тебе буде коваль.

Д.5. А у мене ручка.

Д.1. А Твій чоловік буде вчителем

Д.6. А у мене люстерко.

Д.1. А твій буде великим ледащо.

Д.7. Дівчата , а ми ще на черевиках не ворожили. Ану ставайте. Чий чобіт перший до порога дійде, та дівчина першою заміж вийде. (ворожать чоботами)

(Разом)Ось хто перша заміж вийде. А ти будеш дружкою (на другу дівчину), бо твій чобіт другий.

Д.2. А ще за допомогою чобота, можна було дізнатися звідки чи в якій стороні буде суджений. Давайте спробуємо.

По черзі виходять дівчата із чоботом у руках

Д.3. Я перша  (стоїть з чоботом )

1.Чобіточку, мій новенький,

Теплий, теплий і гарненький

Вкажи халявкою дорогу,

Хто посланий мені від Бога. (кидає чобіт через себе)

 

Д.4.  Лети, впади та не розбийся,

І з вулицями розберися

Й минувши  вуличку Івана

Вкажи на вулицю Степана. (кидає чобіт через себе)

 

Д.5.  А я свій кину аж під хмару,

Хай розшукає мою пару. (кидає чобіт через себе)

 

Д.6.  І торік я чобіток кидала

Та щастя свого не впіймала.

То ж хай тепер оцінять люди,

А може й доля не забуде? (кидає чобіт через себе)

 

Д.7.   Нема чобіт, то що робити?

У мене валянки підшиті

Кину просто навмання,

Нехай долю доганя. (кидає валянок через себе)

            О добре чую, впав,

Аби в снігу десь не пропав.

А тепер ходімо, подивимось,куди наші халявки нас поведуть.

 

Д.1. Дівчата, а де ж це наші хлопці забарились?

Д.2.А давайте їх покличемо.

Разом. Давайте.

Д.3. Добрий раночок, Мартинку. Позич борошна торбинку!

Д.4. Як життя твоє, Іванку? Подаруй олійки склянку!

Д.5. Дай капусти трохи, Гнате,Варенички начиняти!

Д.6. О! вітаю,  Борисе, дай-но соди, скільки в жменю влізе!

Д.7. Агов, парубче,  Семене,Тісто йди місить до мене!

Д.1. Ти Павлусику – хлопчинко,Смаж капусту на начинку.

Д.2. Поспішай же, куме Тите, Час варенички ліпити!

Д.3. Петре, стань удвох з Прокопом.  Прослідкуйте за окропом!

Д.4. Є засмажка вже, Миросю? Що?!! Не справився ще й досі?

Д.5. Хлопці, ну ходіть на свято вареничків скуштувати.

Заходять хлопц, співаючи 1 куплет пісні «Розпрягайте , хлопці, коні»

Хл. 1.Агов, дівчата. Пустіть до хати.

Дівчата разом. А  хто там такий?

Хл. 2. Пес рябий.

Хл.3. Баран круторогий.

Хл.4. Ведмідь клишоногий, пустіть, бо збились здороги.

Дівчина 3. Не пустимо до хати, бо вас дуже багато

Хл. 5. Пустіть ліпше, а то буде гірше.

Дівчина 4. А ми візьмемо рогатини, поламаєм ваші спини.

Хл.6. Дівчата, ну пустіть до хати.

Дівчина 5. А ви гарненько попросіть.

 Хл. 1. Дівчатоньки, голуб’ятонька, ми  прийшли не битися,ми прийшли миритися, гостинці принесли. Пустіть до хати.

Разом. Тоді заходьте.

Дівчина 1. Хоч не знаю, звідки ви прийшли чи з полудня чи з півдня,  але просимо до нас на свято .

Хл. 2. А яке ж у вас свято ?

Дівчата разом . А у нас сьогодні свято вареників.

Д.1.До нас ідуть парубки, бо в нас гарні дівоньки,

Д.2. Бо в нас музики грають, бо в нас дівчата гуляють!

Д.3. До нас на свято завітайте, гарну пісню заспівайте!

Хлопці співають пісню «Варенички мої»

Хлопець 1. Дівчата, а ви вже ворожили? Ми такі гарні парубки, то може виберете серед нас собі наречених.

Хл.2 (виходить наперед):  Дівчата, може мене виберете. Мене звати Cтeпаном, хазяйський син.

Багатий. Маю двi курки.

Одна, правда, сліпа на одне око,

Друга – не несеться, зате бачить добре.

Маю землі видимо-невидимо,

Скільки не дивися і не придивляйся – не побачиш.

А що вже худоби!

І жyки, і гусінь, і мyхи,

А що вже комарів – свiту білого не виднo!

Дівч. 1.:  Не хочуть тебе дівчата, вони хочуть мати чоловіка роботящого.

Хл. 3 (виходить наперед).: А може мене виберете Чи я не жених?

Може, й не зовсім гарний, та роботящий.

Вже як за щось візьмусь,

то й за вуха не відтягнеш.

Спати можу-до обіду,

а що вже обідати люблю!

Обідав би до самої вечері,

вечеряв би до сніданку.

Виберете мене – горя не знатимете.

Дівч. 2.:  Не треба нам такого «роботящого», ми хочемо гарного та розумного!

Хл. 4 (виходить наперед). Ой , виберіть мене .А мама кажуть, що я  такий гарний, як місяць, а розyмний, як п’ять писарів укупі.

Мені б таку жінку, як я.

А то візьму гіршу- люди сміятимуться.

Ти не дивись, що я такий замурзаний.

Ти мене вмий, причеши - і можна під вінець.

А цілуватися – тo я готов і зараз.

(Біжить цілує дівчину)

 

Дівч. 3. Хлопці! Досить жартувати! Нумо пісню співати!

Пісня «Ой Гай зелененький» (з танцювальними рухами)

(Виходить дівчина, виносить на розносі вареники, примовляючи)

                      Дівч. 4.    Ось і перші варенички зварились.

Варенички з сиром, варенички в маслі,

Ох, які ж бо ви, направду, у мене прекрасні!

Вареники-варенички – кручені краєчки,

Начиночка краща, ніж з м’яса чи гречки!

Взялись попід руки, як на вечорницях,

Побігли купатися в гарячій водиці.

З баняка стрибнули під холодну воду

У миску – хизувати свою смачну вроду.

Жартували з цукром, падали в сметану.

Ось так годували ґаздиню старанну.

Вареники-варенусі, мої любі й милі, 

Нехай всі на світі знають, що ви не ліниві!

Дівч.4.  Нy що. Дівчата, на перших варениках треба поворожити. Бeріть по варенику та позначте кожна свій. Рoзкладайте на рyшнику!

(Коли дівчата розкладають вареники, заходить Одарка з відрами)

Дівч.5. Одарко, ти, мабуть, заснула біля криниці чи що?

Одарка. Та!... Роман причепився, з відер воду виливав! Отам, у полі… А чого це ви вареники на долівці порозкладали?

Дівч.3.:Ворожити будемо! Клади й свого! Слухай, треба впустити собаку і чийого першого вареника з’їсть, та дівчина першою і вийде заміж.

Дівч. 4.Так впускайте ж Сiрка!

Дівч.1. Та нема ж Сірка дома. Ще на тому тижні світ за очі забіг –старий був. Останнім часом і з бyдки не вилaзив.

Дівч. 6. Що ж його робити? Одарко, а Роман ще коло криниці?

Дівч. 2. Мабуть, ще там. Я ж води так і не набрала. А навіщо він тобі?

Дівч.6. А ми його замість пса використаємо! Він же не знає, де чий вареник, от хай і з’їсть. Одарко, гукай Романа.

Одарка  (гукає) Ром-а-а-а-н-е-е-е! Ром-а-а-а-н-е-е-е!

(Заходить Роман)

Р:Чого тобі? Добрий вечір! Доброго здоров’я всім!

О.:От що, Рoмане! Бачиш варeники?

Р.:Ну, бачу!

О.:Ото ж бeри одного та й з’їж, чи два, а то й всi поїж.

Р.:Та я не голодний!

О.:Дівчата ворожать, просять, з’їж!

Дівчата разом:З’їж, Рoмaне!

Р.: От причепились! Ну, добре вже з’їм.

 (Пробує руками.) Холодні вже. О, оцей найтепліший. З’їм цeй.

(Дівчата сміються)

А чого це ви хихикаєте?

Дівч.1. Та з’їв ти вареника Мотриного, то в цьому році вона першою й вийде заміж.

Р.:Опа! То скоро й на весіллі погуляємо!

Хл.1. :А чи  не час нам, шановне товариство, після трудів праведних, та підкріпитися?

Хл.2. Та зaчекай ти. Краще послухай, як ми з батьком вареники варили.

Інсценізація гуморески в ролях «Як ми з батьком вареники варили»

Батько наш поїсти неабиякий мастак.
Що не зварить йому мати, все не так.
Вередує: —

 

Як з ‘їдаю твій обід,
Наче гирю закладаю у живіт.
Он торік я в ресторані,— однім,— був...
Ледве миску з деволяєм не ковтнув.
Там таку дають підливку — смак і шик!
З нею з’їсти можна власний черевик.
 

Раз в неділю ми зосталися одні,

Сидимо удвох, немов на виданні.

Я наліво, він направо – плюємо.
 

— Не залишили  нам їсти, тo й нехай...
А ми зваримо вaреники давaй!

Налили ми в ночви свіжої води.
Півмішка муки засипали туди.
Я качалку взяв, а батько — макогон,
Тісто туго замісили, як гудрон.
Дріжджів кинули дві пачки — красота!
Потім перцю і лаврового листа.
Тісто витягли на стіл ми та й січем —
Я-ножакою, а батько -сікачем.
В казані кипить, аж піниться вода.
Я ліплю, а батько мій  вареники вкида.
На губах у мене тісто, в батька сир.
Він по кухні походжа, як командир.
 

Хай живіт в нас лопне, а жінкам
Отакунького вареничка не дам!
 

В казані вода вирує,булькотить.
Сир гарячий нам на голови летить.
Покипіло так не більше двох годин,
Бачим: збились всі вареники в один.
Ми вареник той штовхаємо до дна,
А він лізе, випирає з казана.
Батько каже:

— Ну, нехай вже буде так.
Покуштуємо, яке ж воно на смак!
 

Поділили ми вареник, сидимо.
Я -виделкою, а батько ложкою — їмо.
Я помалу ремиґаю, він жує.
— Синку,ну,  як враження твоє?!
 

Я показую на пальцях і стогну:
Зуби злиплись, язика не поверну.
В батька oчi лізутьз лоба — не ковтне.

— Стукни по потилиці мене! —
 

Я як двину його в шию кулаком!
Тут відразу нам полегшало обом.
Батько вперся  на своєму:

 

— А жінкам
Я однаково й понюхати не дам!
 

Те, що я не з’їв і батько не доїв,
Потаскали кабанові ми у хлів.
А кабан понюхав тісто, кашлянув,
Перекинувся в баюру і заснув.
Батько штовх його…

 

-Пардон, мосьє кабан!
Вибачайте, я не знав, що ви — гурман.
Може, й ви вже захотіли в ресторан?
-І надів йому на голову казан...

Дівч.4.  Хлопці, годі вам жартувати,  дуже хочеться співати…

Пісня «А мій милий вареничків просить»-співають діалогом дівчата та хлопці

Хл.5.Так, вареники – це справжнє свято для шлунка і душі українця. Але не кожен день їх їли, а лише в неділю чи на свята. Їх готували із житнього, пшеничного борошна, наповнювали як пироги: сиром, картоплею, квашеною капустою, калиною, вишнями, м’ясом, маком. Мастили сметаною, вершковим маслом  чи олією.

Дівч.5. А ви чули, дівчата та хлопці, де я вчора була?

А була я вчора у  шинку . Дивлюсь ..

Інсценізація гуморески (в ролях)

Сидить москаль на прилавку,

Прищурює очі…

Так і знати: москалина

Вареників хоче.

Хоче бідний вареників,

То й ніщо питати!

Та тільки їх по-нашому

Не вміє назвати.

-«Хазяюшка, галубушка! —

-Став він говорити.-

-Свари-ка мне вот энтаво!..»

-«Та чого зварити?..»

-«Да энтаво… как, бишь, ево

У вас называют?..

Вот, что, знаешь… берут тесто,

Сыром накладают…»

-«Та бог його святий знає,

Що вам, служба, гоже!..

Тісто сиром накладають…

То галушки, може?..»

-«Не галушки, не галушки,

Я галушки знаю…

Свари-ка мне, галубушка…

Все, бишь, забываю…

Уж с глаз долой, так с памяти!..

Вот энтакой бес-то!..

Да знаешь ли, энтак сыр-то,

А на сыре тесто!..»

-«Та бог його святий знає

І добрії люди!..

Сир у тісті?.. Хіба, може,

Чи не пиріг буде?»

-«Да не пирог, голубушка…

Экая досада!..

Да знаешь ли, туда масла

Да сметаны надо!..»

А вона-то добре знає,

Чого москаль хоче…

Та чекає барабана,

За ким затуркоче.

Як почула барабана…

Слава тобі, боже!

Та й говорить москалеві:

-«Вареників, може?..»

Аж підскочив москалина…

Та ніколи ждати.

-«Вареники-вареники!»

Та й пішов із хати.

(На сцені усі стають півколом і вибірково говорять )

1. Українські вареники-то краса і сила. Ох же гарних вареників дівчата наліпили.

2. Вареники зі шкварками та ще й у сметані додають нам сил в роботі-навіть у коханні.

3. А чи свято, чи неділя, чи гарна година, на столі стоїть макітра, навколо родина.

4. А я знаю, що українці дуже полюбляють вареники. 

5.Ця страва з борошна та начинки вважається нарівні з борщем - найтиповішою в украї   українській національній кухні.

 6.Слово «вареники» походить від дієслова «варити».

7. У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця — сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.

  8. В меню українського селянина  вареники трапляються не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, поминках, на гостинах.

9. Хай хтось їде за кордони,

Їсть солодкі марципани,

Я ж залишусь в Україні,

Де вареники в сметані.

10.  Милі гості, просим сісти
Вареники будем їсти.
Вареники непогані,
Вареники у сметані.

11. В кожній хаті на Вкраїні
Вареники варять нині.
Це вареники знаменні
Їхні  родичі - пельмені.

12. Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні.
Білощокі,круглолиці,
Із рум'яної пшениці.

13.Їжте, їжте, просим щиро,
Вареники наші з сиром.
Вареники непогані,
Вареники у сметані.

Дівчата по черзі  виходять з макітрами

Д.1. Ось вареники бульб`яні, щоб ваші щічки були рум’яні!

Д.2. А ось варенички з капусти, щоб у ваших кишенях не було пусто!

Д.3. Тут варенички з грибочками, щоб були з синами та дочками!

Д.4. Їжте вареники з гречкою- щоб не було між вами суперечки!

Д.5.  Їжте вареники з м’ясом, щоб не хворіли ви часом!

Д.6. Їжте вареники з ягодою – щоб жили ви злагодою!

Д.7. Ось варенички із сиром – з добром вас і з миром!

Д.1. Їжте, їжте, гості любі , рахувати  не станемо. Кому буде мало, то іще добавимо!

(Разом)Є вареники у хаті:

      В Україні все гаразд:

      Всі – щасливі і багаті,

     Щедре сонце світить в нас!

Пісня «Ой вареники у сметані»

Вчитель. Наше свято закінчується. Нехай жодне свято українців не проходить без вареників!Смакуйте його!Любіть його!

Разом. Живіть, як вареники в сметані!!!

(Частування під музику усіх присутніх варениками)