Методична розробка "Розвиток комунікативних умінь на уроках німецької мови"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Формування комунікативних умінь

             на уроках німецької мови

 

 

                                                 Мирончук Наталія Валеріївна

 

      учитель Балаховицького НВК “ЗОШ І-ІІ ст. - ДНЗ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             

                                                         ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ…….4

1. Комунікативно орієнтоване навчання і його основні принципи………………………. 4
2.  Організація комунікативно орієнтованого навчання………………………....... 6

РОЗДІЛ 2. ОПИС ВЛАСНОГО ДОСВІДУ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ НА УРОКАХ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ……………………………………………. 9

1. Формування умінь сприймання на слух……………………………………………... 9

2. Формування умінь зорового сприймання…………………………………………….  9

3.Формування умінь писемного продукування……………………………………….. 10

4.Формування умінь усного продукування та усної взаємодії………………………. 10

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………..  12

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….........  13

ДОДАТOК………………………………………………………………………………. 14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   ВСТУП

Іноземна мова є важливим засобом між культурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню громадян різних країн, забезпечує такий рівень їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватись і комфортно почуватись у країні, мова якої вивчається.

Актуальність теми зумовлена недостатньою, на мій погляд, увагою спеціалістів до проблем формування комунікативних умінь в учнів. Основне призначення іноземної мови як предметної області шкільного навчання полягає в оволодінні учнями вмінням спілкуватися іноземною мовою. Мова йде про формування комунікативної компетенції, тобто здатності та готовності здійснювати як безпосереднє спілкування (говоріння, розуміння на слух), так і опосередковане спілкування (читання з розумінням іншомовних текстів, письмо), яка є основною метою навчання.

Об'єкт дослідження: комунікативні уміння школярів на уроках іноземної мови.

Предмет дослідження - процес формування комунікативних умінь учнів загальноосвітньої школи на уроках іноземної мови.

Мета  - теоретично обґрунтувати і практично описати досвід формування комунікативних умінь учнів на уроках німецької мови.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять "комунікативні уміння", "комунікативність".
2. Теоретично обґрунтувати формування комунікативних умінь учнів на уроках іноземної мови.
3. Описати власний досвід формування комунікативних умінь учнів на уроках німецької мови.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

1. Комунікативно орієнтоване навчання і його основні принципи

Основою цього методу є переорієнтація на комунікативну компетенцію як провідну, на спонтанність та природність комунікації з мовною правильністю, які використовуються для певної мети.

Державним освітнім стандартом та Програмою з іноземних мов визначаються основні цілі навчання іноземної мови:

 практична мета передбачає оволодіння учнями умінь мовлення на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування;

 виховна мета реалізується через систему особистого ставлення до нової (іноземної) культури у процесі оволодіння нею;

 освітня мета реалізується у процесі навчання: оволодіння знанням про іноземну культуру, історію, традиції; порівняння явищ іноземної мови, що вивчається, з рідною мовою; залучення до діалогу культур, тощо;

 розвиваюча мета реалізується через розвиток в учнів умінь переносу знань та навичок у нову ситуацію на основі проблемно-пошукової діяльності, готовності до участі в іншомовному спілкуванні, умінь спонтанно і логічно висловлювати свою думку, тощо.

Отже учні повинні засвоїти програмний мовний матеріал для коректного вживання у відповідних мовленнєвих ситуаціях, уміти самостійно підбирати необхідні мовні та мовленнєві засоби адекватні наміру мовця та комунікативній ситуації. Комунікативний підхід передбачає як засвоєння правил, так і їх практичне використання в мовленні. Його реалізація у навчанні іноземної мови означає, що формування навичок та вмінь здійснюється завдяки мовленнєвій діяльності учня. Оволодіння засобами спілкування та уміннями сприймання на слух, зорового сприймання, усного продукування, усної взаємодії та писемного продукування спрямоване на їх практичне використання, а отже і навчальна діяльність учнів зорганізується для вирішення комунікативних завдань, максимально наближених до реального спілкування, тобто здійснюється в умовах, що моделюють спілкування. Процес навчання не може повністю співпадати з процесом комунікації в реальному житті, тому що навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах здійснюється в  середовищі рідної мови. Саме тому мова іде лише про максимальне зближення процесу навчання і реального спілкування.

Суть комунікативного навчання полягає у підготовці учня до участі в іншомовному спілкуванні в умовах іншомовного спілкування, створених у класі. Відомий теоретик комунікативної методики М.К. Денисенко писав, що процес навчання є моделлю процесу спілкування [3, с.14]. Організувати ж процес навчання як модель процесу спілкування означає змоделювати лише основні, принципово важливі, параметри спілкування.

Метою навчання іноземних мов є оволодіння учнями іноземною мовою як засобом спілкування. Розрізняють два види засобів спілкування: вербальні і невербальні. До вербальних належать такі види мовленнєвої діяльності:

 продуктивні (усне продукування, писемне продукування);

 рецептивні (сприймання на слух і зорове сприймання);

• інтеракційні (усна взаємодія, письмова взаємодія та онлайн взаємодія)

До невербальных засобів спілкування належать:

 паралінгвістичні (інтонація, паузи, дихання, дикція, темп, гучність, ритміка, тональність, мелодика);

 екстралінгвістичні (шуми, сміх, плач тощо);

 кінестетичні (жести, міміка, контакт очима);

 проксематичні (пози, рухи тіла, дистанція, тобто просторово-часова організація спілкування).

Складаючи план-сценарій уроку, учитель повинен спланувати і свою невербальну поведінку, бо вона має величезну силу впливу на психіку учнів.

Комунікативно орієнтоване навчання іноземної мови - це моделювання процесу спілкування, а отже, урок іноземної мови є моделлю процесу спілкування іноземною мовою. Обов'язковим для комунікативного підходу є ситуативність навчання. Вона здатна відтворювати комунікативну реальність і таким чином збуджувати інтерес учнів реальністю спілкування.

         Наступний принцип навчання мови як засобу спілкування - принцип новизни, яка забезпечує розвиток мовленнєвого уміння, зокрема його динамічності, здібності перефразувати, механізму комбінування, ініціативності висловлювання, темпу мови й особливо розвиток стратегії і тактики мовця.

Отже, розвиток комунікативних здібностей можливий тільки через вирішення реальних завдань на уроці, що викличе в учнів задоволення та впевненість у собі, бажання говорити іноземною мовою.

2. Організація комунікативно орієнтованого навчання

Комунікативно орієнтоване навчання іноземної мови в школі забезпечується дотриманням згаданих принципів на практиці. Завдання учителя — зробити урок якомо­га цікавішим і динамічнішим. За таких умов мотивація ди­тини зросте.

Як дотримуватися принципу мовленнєво-мисленнєвої активності? Слід навчати спілкування через формування мовленнєвих навичок і умінь, стимулюючи розумово-мовленнєву активність за допомогою комунікативних завдань. Цей принцип передбачає також використання комунікативно цінного (адекватного) мовленнєвого матеріалу, взятого із сфер реальної комунікації. При цьому слід пам'ятати, що спілкування само по собі не є тематичним - воно є змістовим: кожний предмет обговорення - це центр певного змістового поля, яке за своєю природою евристичне, як евристичне й саме спілкування. Якщо ми, наприклад, обговорюємо, чому учень постійно запізнюється на уроки, то не обійдемо й проблеми організації його робочого дня, і устрою життя його сім'ї, і етичних норм поведінки, і проблеми транспорту.

Щоб зробити мовленнєвий матеріал у школі комунікативно цінним, тобто таким, який би не залишав учня байдужим, а стимулював його розумово-мовленнєву діяльність, заохочував до іншомовного спілкування, потрібно до змістового компонента спілкування включати питання, близькі школяреві (сім'я, друзі, захоплення тощо), в також пропонувати види діяльності, що відповідають його віковим інтересам (гра, розігрування сценки із казки тощо).

Важливу роль у додержанні принципу мовленнєво-мисленнєвої активності відіграє і мовленнєвий характер уроку. Він виражається у:

а) у постановці комунікативних завдань;

б) формах організації уроку;

в) мовленнєвій і немовленнєвій поведінці вчителя.

           Основою в комунікативно орієнтованому навчанні є ситуація. Тому ситуації слід постійно створювати, варіювати, вчити реагувати на них тощо. У зв'язку з цим варто визначити, що таке комунікативна ситуація і як уникнути псевдоситуації.

Мовленнєва дія неможлива поза ситуацією спілкування, тому учитель на уроці повинен створити певну ситуацію спілкування, або комунікативно- мовленнєву ситуацію. За визначенням Л.М. Федорової, "комунікативно-мовленнєва ситуація - це динамічна система взаємодіючих факторів, які залучають людину до мовленнєвого спілкування і визначають її поведінку в межах одного акту спілкування"[15, с.18]. Комунікативна ситуація включає чотири чинники:

 обставини дійсності, в яких відбувається комунікація;

 стосунки між комунікантами;

 мовленнєві наміри;

 реалізація самого акту спілкування, який створює нові стимули до мовлення.

Тлумачення поняття «ситуація» не є суто теоретичним питанням, - від нього залежить практика навчання. Будь-який учитель може згадати, коли учні, отримавши завдання висловитися у ситуації «В магазині», мовчали, хоча добре відомо, що ситуація має стимулюючу дію. Отже, якщо ситуація не стимулювала висловлювання учнів, значить вона була псевдокомунікативною. Причина цієї методичної помилки - у популярному визначенні ситуації як сукупності обставин («Біля каси», «У театрі», «На стадіоні» тощо), коли шляхом називання обставин намагаються задати ситуацію ззовні. Але, як уже зазначалося, псевдокомунікативна ситуація не викликає в учнів комунікативного наміру.

Під час спілкування можуть виникати різні ситуації, що залежить від самих людей, а не від місця, де вони спілкуються. Це зумовлено тим, що ситуація відображена в свідомості співрозмовників, тобто вони говорять з опорою на розумові образи. Це означає, що має місце внутрішня наочність [10, с. 12]. Скажімо, в магазині продавець може ділитися з колегою враженнями від переглянутого напередодні фільму, а покупець може обговорювати із знайомим сімейні проблеми.

Передумовою для створення будь-якої ситуації є взаємини комунікантів. Ці взаємини зумовлюються їхнім соціальним статусом, діяльністю, досвідом і культурно-етичними критеріями. Взаємодія тих, хто спілкується, починається під час виконання якого-небудь завдання. З методичної точки зору це значить, що вчитель повинен організовувати ситуації як діяльність, що складається із виконання завдань спілкування. Як же створити ситуацію у практиці навчання?

По-перше, повинно бути відомо, хто спілкується, які їхні взаємини, яке комунікативне завдання, а також зазначено місце і час. Наявність цих параметрів ситуації впливатиме на виникнення комунікативних намірів і вибір вербальних і невербальних мовленнєвих засобів спілкування.

По-друге, важливо розуміти, як співвідносяться теми і ситуації. Тему можна структурувати на підтеми, розділи, підрозділи, але не на ситуації. Тема є змістовим компонентом ситуації, а ситуація «живиться» темою, причому не однією, а кількома: комбінації залежать від смислових відношень. Таким чином, ситуація міжтемна [3, с. 12].

            Принцип новизни має вирішальне значення для формування гнучкості навички. Це зрозуміло і з фізіологічної точки зору: «динамічність» динамічного стереотипу є не що інше як результат розмаїття тимчасових зв'язків, які, в свою чергу, утворюються залежно від розмаїття умов формування навички [10, с.56].

Продуктом принципу новизни у навчанні мови є інтерес до навчання, важливість якого важко переоцінити, а також забезпечує нешаблонну організацію навчального процесу і різноманітність прийомів роботи.

Таким чином, комунікативний підхід вимагає відкритої атмосфери співпраці й активної участі учнів у процесі їх навчання на уроці. При цьому очікується, що учні будуть використовувати свої розумові здібності, використовуючи іноземну мову.

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ОПИС ВЛАСНОГО ДОСВІДУ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ НА УРОКАХ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

 

     1. Формування умінь сприймання на слух.

Методика навчання іноземних мов робить наголос на важливості сприймання та ро­зуміння іноземної мови на слух. З метою активізації діяльності уч­нів під час навчання сприйманню на слух використовую такі завдання:

• слухати незнайомий текст, занотувати незнайомі лексичні одиниці;
• після прослуховування тексту на картці позначити відпо­відні слова і вирази, які зустрічалися в тексті;
• визначити, чи відповідає подана у завданні інформація змісту прослуханого (falsch oder richtig);
• підібрати до запитань правильні відповіді, наведені у завданні.

 

    2. Формування умінь зорового сприймання.

Одна з цілей оволодіння німецькою мовою – формування умінь та навичок зорового сприймання.  Учень по­винен навчитися розуміти основний зміст тексту, знайти в тексті необхідну чи цікаву інформа­цію. Завдання на формування допитливості, на розвиток здатності активно оцінювати вчинки, ха­рактер героїв тексту, на розвиток фантазії, уяви сприяють активній пізнавальній діяльності учнів:

– закінчити текст; 

– прочитати  текст і зазначити, які факти були вам відомі раніше;

– знайти в тексті речення, які формулюють основну думку тексту;

– описати  зовнішність головного героя.

 

 

           3.  Формування умінь писемного продукування.

Для формування умінь писемного продукування використовую вправи  для розвитку творчої активності учнів. Учні виконують письмові творчі  проектні роботи. Проект – це можливість учня виразити свої особисті ідеї у зручній  творчо продуманій формі: виготовлення колажів, афіш, газет, проведення виставок. В процесі проектної роботи відповідальність за навчання лягає на самого учня як індивіда і як члена проектної групи. Основне, що учень, а не учитель визначає, яку інформацію буде мати проект, в якій формі пройде його презентація. Проектні роботи на такі теми: «Моє родове дерево», «Навколишнє середовище», «Літні канікули», «Моє хобі», «Вибір професії». Вправи на доповнення речень, написання листів, повідомлень також сприяють розвитку писемного мовлення учнів.

 

4. Формування умінь усного продукування та усної взаємодії.

Одним з ефективних засобів підтримання інтересу до опанування німецької мови як засобу спілкування (усного продукування та усної взаємодії) є використання різно­манітних ігрових форм діяльності учнів на уроці на початковому етапі вивчення німецької мови. Основна функція гри полягає в тому, що вона є засобом навчання, розвитку і вихован­ня. Я намагаюся застосувати змістовні ігри, які сприяють розвитку мислення, кмітливос­ті, уяви, добрих почуттів. Такі ігри формують прагнення дитини до розв’язання проблем за допомогою іноземної мови. На уроках я використовую такі види ігор: мовознавчі ігри, умовно-комунікативні, комунікативні ігри активізують увагу, пам’ять учнів, формують позитивне ставлен­ня до мови як засобу спілкування. Із задоволенням  діти  вирішують кросворди, загадки, грають в лото. Використовую  і таку форму роботи як рухливий диктант. Уривок тексту знаходиться далеко від парти. Один учень біжить, читає, запам’ятовує, повертається назад до парти, а інший записує під диктовку те, що запам’ятав учень. Це все робиться на швидкість. Ігри не тільки сприяють засвоєнню того чи іншого мовного, мовленнєвого чи словни­кового матеріалу, формуванню тих чи інших навичок, вони також сприяють спілкуванню і гарному мікроклімату на уроці, інтересу до вивчення мови.

У 5-9 класах застосовую розігрування ситуативних діалогів, учні висловлюють свою думку стосовно прослуханої або прочитаної інформації.

Головним завданням навчання іноземної мови в школі є прищеплення учням практичних вмінь у всіх основних видах мовленнєвої діяльності. Жоден з них не може розвиватися без сформованих мовних навичок: фонетичних, лексичних, граматичних. Фонетичні навички являються невід’ємними компонентами кожного виду мовної діяльності. Фонетиці належить значна роль при оволодінні іноземною мовою, адже постановка вимови починається з постановки звуків.  Однією з причин неправильної вимови звуків у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп, та м’якого піднебіння. Порушення рухливості цих органів тягне за собою нечітку, гугняву, шепеляву вимову різних звуків. Тому свою роботу на уроках німецької мови спрямовую на розвиток правильної вимови звуків, яка  сприяє масажу щитовидної залози, активізує роботу мозку, нормалізує функцію нирок та стан середньої частини грудної клітки,  масажує серце.   Під час кожного уроку ( на 15-20 хвилині) учні  виконують рухливі фіззарядки на німецькій мові. Це стимулює до розвитку пам’яті, уваги та  правильної вимови.

Навчання іноземної мови неможливе на сучасному етапі без використання новітніх технологій, методик та програм. У своїй педагогічній діяльності я намагаюсь використо­вувати сучасні інтерактивні технології.

 

 

 

 

 

                                                        ВИСНОВКИ

          Процес навчання іноземної мови — це не автоматичне викладання навчального ма­теріалу. Він потребує напруженої розумової роботи учнів та їх активної участі у цьому процесі. Тільки тоді, коди учень буде сприймати учи­теля як філологічно високоосвічену людину, яка «представляє» (презентує) школярам культуру народів країн, мову яких вони вивчають, можли­ве досягнення цієї мети.

Принцип комунікативності є провідним методичним принципом, який сприяє успішному досягненню головної мети навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах – навчити учнів здійснювати іншомовне мовленнєве спілкування в межах засвоєного навчального матеріалу. Він передбачає побудову процесу навчання іноземної мови як моделі процесу реальної комунікації. Комунікативні ситуації, що використовуються у навчанні іноземної мови, мають моделювати типові ситуації реального життя у відповідній сфері спілкування. Принцип комунікативності зумовлює переважне використання комунікативних вправ у процесі навчання.

             Сучасна методика передбачає викорис­тання різноманітних технологій, форм роботи для того, щоб забезпечити учнів активною мовленнєвою практикою на уроці іноземної мови. Це спри­ятиме формуванню в учнів іншомовної компете­нції з різних видів мовної діяльності: сприймання на слух, зорового сприймання, усного продукування та взаємодії, писемного продукування.

               Саме тому дана робота буде корисна для вчителів, які викладають іноземну мову як у спеціалізованих школах із поглибленим вивченням іноземних мов, так і в загальноосвітніх навчальних закладах.

 

 

 

 

                                    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буган Ю.В., Вівчарик М.П. Розмовляй німецькою мовою, Тернопіль, 2005.

2. Горбач Людмила Готуємося до тестування. Аудіювання – К.: Шк. світ, 2008. – 127 с. – (Б – ка «Шк. Світу»).

3.  Денисенко М.К. Принципи комунікативно-орієнтованого навчання: (На прикладі вивчення англійської мови) // English. - 2002. - №25. - 37 с.

4. Завьялова В.М., Ильина Л.В., Практический курс немецкого языка, Москва , 2004.

5. Ж –л  “Німецька мова”, 2004 , № 15-16.

6. Ж - л «Німецька мова в школі», 2013, № 1,4,5,7; 2014, № 2,3,5,9,11,12; 2015, № 1.

7. Концепція навчання іноземних мов у середній загальноосвітній 12-річній школі.// English. – 2004. - №6. – С.3-6.

8. Кульчицька О., Deutsch. Texte zum Horverstehen. Тернопіль, 2005.

9. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник // Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. К.: Ленвіт, 2002. - 328 с.

10. Мильруд Р.П., Максимова И.Р. Современные концептуальные принципы коммуникативного обучения иностранному языку. // ИЯШ. - 2000 - № 4. - 256 с.

11. Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5 – 9 класи. – К.: Освіта, 2017.

12. Сотникова С.І., Гоголєва Г.В. Німецька мова (5-й рік навчання) – Х.: Ранок, 2013..

13. Сотникова С.І., Гоголєва Г.В. Німецька мова (6-й рік навчання) – Х.: Ранок, , 2014

14. Тестування з іноземних мов / Упоряд.: Т. Михайленко та ін. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с. – (Б – ка «Шк. Світу»).             

15. Федорова Л.М., Рязанцева Т.И. Современные теории и методики обучения иностранному языку. М.: Просвещение, - 2004. - 318 с..

16. www.deutsch.klasna.com

17. http://frank.deutschesprache.ru/

18. www.osvita.ua

19. www.tichern.ucoz.ua

                                                          ДОДАТОК

                    Вправи на розвиток комунікативних умінь

                                                           Klasse 5

                                                       Hörverstehen

1. Hört  den Text zu.

Meine Familie

Das ist meine Familie. Sie ist groß. Ich habe eine Mutter, einen Vater, eine Oma, einen Bruder, eine Schwester. Die Eltern arbeiten. Meine Mutter ist Lehrerin von Beruf. Sie heißt Maria. Sie arbeitet in der Schule und liebt die Kinder. Sie ist 37 Jahre alt. Mein Vater heißt Andrij. Er ist Arzt und arbeitet in der Poliklinik. Mein Vater ist 40 Jahre alt. Er behandelt die Kranken. Meine Großmutter arbeitet nicht. Sie ist 63 Jahre alt. Sie ist Rentnerin. Meine Schwester Sonia geht in die Schule. Sie ist 9 Jahre alt. Ihr Hobby ist Malen. Mein Bruder Sascha ist klein. Er ist 4 Jahre alt. Er geht in den Kindergarten. Ich liebe meine Familie.

II. Beantwortet die Fragen zum Text.

1.   Wie ist die Familie?
2.   Was ist die Mutter? Wo arbeitet sie?
3.   Was ist der Vater? Wo arbeitet er?
4.   Wie alt ist die Oma?
5.   Was ist Sonias Hobby?
6.   Ist Sascha klein? Wohin geht er?

III. Stimmt das?

1.   Meine Familie ist klein.
2.   Ich habe keine Geschwister.
3.   Meine  Mutter ist Lehrerin.
4.   Mein Vater arbeitet im Krankenhaus.
5.   Meine Oma ist Rentnerin.
6.   Meine Schwester geht in den Kindergarten.
7.   Sonias Hobby ist Singen.                                             8. Sascha ist 9 Jahre alt.

                                                             Lesen

1. Lest  den Text zu.

                                                           Meine Schule

Ich bin Schüler. Ich gehe in die Schule 32. Ich lerne in der Klasse 5A. Unsere Schule ist nicht neu. Sie ist 27 Jahre alt. Sie hat zwei Stockwerke. Im Erdgeschoss sind eine Sporthalle, eine Bibliothek, ein Lesesaal, ein Direktorkabinett, eine Garderobe, ein Lehrerzimmer und Klassenräume für Musik, Werken, Kunst.

Im ersten Stock sind Klassenräume für Physik, Biologie, Erdkunde, Englisch, Ukrainisch, eine Sporthalle, verschiedene Museen, eine Aula, viele Klassenzimmer. Im zweiten Stock sind viele Klassenzimmer,  Klassenräume für Deutsch, Chemie, Mathe, Geschichte, Informatik, das Etnographie-Museum.

In den Klassenzimmern sind viele Blumen. Die Klassenzimmer sind groß und hell. Hier stehen Schulbänke, Tische, Stühle, Schränke.

Unsere Schüler lernen viel und fleißig. Sie lieben ihre Schule.

II. Beantwortet die Fragen zum Text.

1.   Ist eure Schule neu?
2.   Wie viele Stockwerke hat die Schule?
3.   Was ist im Erdgeschoss?
4.   Welche Klassenräume sind im ersten Stock?
5.   Wo ist das Deutschkabinett?
6.   Wo sind viele Klassenzimmer?
7.   Wie sind die Klassenzimmer?
8.   Wo sind die Museen?
9.   Lernen die Schüler fleißig?
10.  Lieben die Schüler ihre Schule?

 

 

III. Findet richtige Antworten.

1.Unsere Schule ist … .

a) alt  b) neu  c) nicht neu

2. Sie hat … .

a) einen Stock b) zwei Stockwerke c) drei Stockwerke

3. Im Erdgeschoss sind … .

a) viele Klassenzimmer b) die Sporthallen c) eine Bibliothek

4. Im ersten Stock sind … .

a) Klassenräume für Chemie und Geschichte b) verschiedene Museen c) eine                      Garderobe

5. Im ersten Stock sind … .

a) viele Klassenzimmer b) Klassenräume für Englisch und Erdkunde c) ein Lehrerzimmer

6. In den Klassenzimmern sind … .

a) viele Bilder b) viele Bücher c) viele Blumen

IV. Vollendet die Sätze.

1.   Unsere Schule ist … .
2.   Unsere Schule hat … .
3.   Im Erdgeschoss sind … .
4.   Im ersten Stock sind … .
5.   Im zweiten Stock sind … .
6.   In den Klassenzimmern sind … .
7.   Die Schüler lieben … .

 

 

                                                 Schreiben

                                               Grammatische Übungen

I. Ergänzt die Sätze.

     1. Im Sommer können die Schüler … .

     2. Das Wetter im Sommer ist … .

     3. Die Kinder fahren im Sommer … .

     4. Viele Jungen und Mädchen verbringen die Sommerferien … .

     5. Im Sommer spielen die Kinder gern … .

     6. Der Sommer ist die Zeit für … .

     7. Im Sommer gehen die Kinder oft … .

     8. Die Schüler haben im Sommer keine … .

     9. Jungen und Mädchen können in den Ferien … .

           10. Die Sommerferien sind … .

II. Setzt  das Verb  sein im Präteritum ein.

1. Der Sommer … wunderbar.
2. Im Sommer … ich auf dem Lande.
3. … du im Sommer am Meer?
4. Wir … gestern im Park.
5. Die Kinder … in der vorigen Woche im Wald nicht.
6. Wo … ihr am Sonntag?
7. Meine Freundin … im Ferienlager.
8. … er im Sommer auf dem Lande?
9. Sie … gestern im Theater nicht.
10.  Unsere Lehrerin … in Deutschland im vorigen Monat.

 

III. Setzt  das Verb  haben im Präteritum ein.

1. Ich … im Sommer viel Freizeit.
2. … du einen Computer?
3. Wir … lange Sommerferien.
4. Er … viele Freunde im Dorf.
5. … ihr Besuch gestern?
6. Am Abend … sie  schon kein Geld.
7. Im Sommer … die Schüler keine Hausaufgaben.
8. … Sie viel zu tun im Sommer?
9. Mein Freund … keinen Hund.
10. Unsere Verwandten … dann schon ein Haus.

IV. Schreibt Antonyme zu den fettgedruckten Wörtern.

1. Das Wetter war wunderbar am Samstag.
2. Die Jungen waren glücklich dort.
3. Die Kinder gingen schnell durch den Wald.
4. Wir verbrachten die Tage interessant.
5. Dieser Weg war lang.
6. Ihre Augen waren hellblau.
7. Es war warmdraußen.
8. Viele Kühe waren auf dem Feld.
9. War die Party lustig?
10. Warum warst du so traurig gestern?

V. Beantwortet die Fragen.

1. Wo warst du im Sommer?
2. Hattest du viel Freizeit in den Ferien?
3. War dein Bruder im Ferienlager?
4. Wer war auf dem Lande?
5. Warum hatte er keine Freizeit gestern?
6. Wo waren deine Eltern im August?
7. Hatten sie Haustiere im Dorf?
8. Wie war das Wetter im Sommer?
9. Was war interessant in den Ferien?
10. Hatte er viel zu tun auf dem Lande?

VI. Übersetzt folgende Sätze.

1. Влітку ми були в таборі.
2. Погода влітку була чудова.
3. Дівчатка та хлопчики ходили на річку  і купалися.
4. У них була екскурсія по місту.
5. Хто був на канікулах на морі?
6. Вони проводять завжди цікаво літні канікули.
7. Що ти любиш робити влітку?
8. Школярі дуже часто плавають, пірнають, загорають, катаються на велосипеді.
9. Чому в них не було рюкзаків?
10. Де були твої друзі в серпні?

VII. Übersetzt aus dem Ukrainischen ins Deutsche.

1. Я був влітку в селі.
2. Погода на канікулах була чудова.
3. У школярів влітку було багато  вільного часу.
4. Чому в нього не було книги?
5. Наші друзі були на канікулах у Карпатах.
6. Ти був у таборі влітку?
7. На канікулах ми часто були на річці.
8. Хто був на морі в червні? Вода в морі була вже тепла?
9. Моя подруга ще не була в Німеччині.
10. Вони мали недостатньо грошей для поїздки на море.

 

 

 

                                                         Sprechen

I. Beantwortet die Fragen.
Hast du einen Freund? — …
Wie heißt dein Freund? — …
Wie alt ist dein Freund? — …
Wo wohnt er? — …
Wie lange seid ihr befreundet? — …
Wie ist dein Freund? — …
Was macht dein Freund gern? — …

 

II. Sprecht zu zweit über eure Interessen.
A: Welche Interessen hast du?
B: Ich lese gern. Und was machst du gern?
A: Ich spiele gern Gitarre.

 

III.Erzähle über die Berufe deinen Verwandten.
Mein Vater arbeitet als... Er...
Meine Mutter ist … von Beruf. Sie...
Mein Onkel ist als … tätig. Er...
Meine Tante arbeitet als... Sie...
Mein Opa/Meine Oma...

IV.Was willst du werden? Gebrauche die Redemittel.
In der Kindheit wollte ich … werden, denn…
Jetzt möchte ich … werden.
Ein/Eine … arbeitet in/bei… Er/Sie muss…

 

 

 

 

                                                            Klasse 6

                                                Hörverstehen

I. Hört den Text zu.

                           Die Sommerferien von meinem Freund

Mein Freund heißt Dima. Er verbringt oft seine Sommerferien  auf dem Lande. Im Dorf wohnen seine Großeltern. Sie haben einen Hund, zwei Katzen, zwei Schweine, eine Kuh, viele Gänse und Hühner. Dima pflegt immer die Haustiere.

       In diesem Sommer war Dima einmal am Fluss. Das Wetter war wunderbar. Alle badeten, schwammen, lagen in der Sonne. Plötzlich wehte der Wind. Die Sonne schien schon nicht. Der Himmel wurde grau. Die Kinder liefen nach Hause. Dima hörte einen Schrei (крик). ImGraslageinVogel. Er konnte nicht fliegen. Er hatte verletztes (пошкоджену) Bein. Dima nahm den Vogel und brachte ihn nach Hause.

       Dimas Opa ist Tierarzt. Er behandelt viele Tiere. Dima zeigte dem Opa seinen Vogel. Nach einer Woche war der Vogel schon gesund.

II. Beantwortet die Fragen.

1. Wo verbringt Dima oft seine Sommerferien?
2. Wo wohnen seine Großeltern?
3. Welche Haustiere haben sie?
4. Wo war Dima einmal?
5. Wie war das Wetter?
6. Was hörte der Junge?
7. Wie war der Vogel?
8. Was machte Dima?
9. Wer behandelt viele Tiere?
10. Wann war der Vogel schon gesund?

 

 

III. Wählt richtige Varianten.

1. Dima verbringt oft seine Sommerferien … .

1. in der Stadt   b) am Meer   c) auf dem Lande

2. Dimas Großeltern haben … .

1. eine Katze   b) viele Haustiere   c) einen Garten

3. Einmal war Dima … .

1. am Fluss   b) im Wald   c) am Meer

4. Das Wetter war … .

1. sonnig   b) kühl   c) wunderbar

5. Alle … .

a)spielten  b)wanderten  c)badeten, schwammen, lagen in derSonne

        6. Der Himmel wurde … .

                          a) blau   b) grau   c) wolkenlos

                        7. Der Vogel war … .

                           a) im Gras   b) im Wasser   c) auf dem Feld

                    8. Dima brachte den Vogel … .

                           a) in den Wald   b) in den Garten   c) nach Hause

                         9. … behandelt die Tiere.

                           a) die Oma   b) der Opa   c) Dima

                      10. Nach einer Woche war der Vogel … .

                          a) lustig   b) gesund   c) traurig

                

                  

 

 

                 IV. Stimmt das oder stimmt das nicht?

1. Dima verbringt oft seine Sommerferien am Meer.
2. Seine Großeltern haben viele Haustiere.
3. Einmal war der Junge im Wald.
4. Das Wetter war schlecht zuerst.
5. Da wehte der Wind.
6. Dima hörte das Vögelsingen.
7. Im Gras war ein Tier.
8. Der Vogel hatte verletztes Bein.
9. Der Opa behandelt die Menschen.
10. Der Vogel war zwei Wochen krank.

 

                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                            Lesen

1. Lest den Text zu.

                                                              Im Sommer

Der Sommer ist die beste Jahreszeit. Es ist warm, sogar heiß. Die Sonne scheint hell. Die Bäume sind grün. Viele Blumen blühen.

Im Sommer haben die Schüler Sommerferien. Sie gehen in die Schule nicht. Die Sommerferien sind lang. Sie dauern etwa 3 Monate. Viele Kinder fahren in die Ferienlager. Dort baden sie im Fluss, liegen in der Sonne, gehen in den Wald, spielen, tanzen, singen. Einige Kinder fahren mit ihren Eltern ans Meer. Sehr oft wohnen sie in einem Camping. Am Meer gibt es viele Menschen. Sie schwimmen, tauchen, spielen Wasserball, fahren mit dem Schiff. Sehr schnell werden alle braungebrannt.

Meistens fahren die Schüler zu ihren Großeltern oder Verwandten aufs Land. Im Dorf verbringen sie die Zeit interessant. Die Kinder pflegen Haustiere, helfen der Oma und dem Opa im Garten, fahren Rad, treiben Sport, skaten, spielen Fußball, Volleyball, Basketball, wandern.

Die Sommerferien sind wirklich interessant und lustig.

II. Antwortet auf die Fragen zum Text.

1. Warum ist der Sommer die beste Jahreszeit?
2. Was haben die Schüler im Sommer?
3. Wie lange dauern die Sommerferien?
4. Wohin fahren die Kinder im Sommer?
5. Was machen Jungen und Mädchen in den Ferienlagern?
6. Wie verbringen die Menschen die Zeit am Meer?
7. Was machen die Kinder auf dem Lande?
8. Wie sind die Sommerferien?

 

 

III. Vollendet die Sätze.

1. Im Sommer haben die Schüler … .
2. Viele Kinder fahren … .
3. Einige Kinder fahren mit ihren Eltern … .
4. Am Meer wohnen sie oft … .
5. Sehr schnell werden die Menschen am Meer … .
6. Meistens fahren die Kinder … .
7. Sehr oft pflegen sie … .
8. Die Sommerferien sind …

 

IV. Ist das richtig oder falsch?

1. Im Sommer blühen viele Blumen.
2. Die Sommerferien dauern fast 2 Monate.
3. Die Kinder fahren in die Ferienlager nicht oft.
4. Viele Kinder fahren ans Meer.
5. Jungen und Mädchen schwimmen, baden, tauchen im Fluss und im Meer.
6. Alle werden  braun gebrannt.
7. Im Dorf pflegen die Kinder Haustiere.
8. Die Sommerferien verbringen alle Schüler interessant.

 

                                       

 

 

 

 

 

 

 

                                          Schreiben

                                          Grammatische Übungen

I. Setzt  das Hilfsverb haben oder sein im Perfekt ein.

      1. Der Junge … sitzen geblieben.

      2. Ich … viele Texte gelesen.

      3. Was … du an die Tafel geschrieben.

      4. Es … schon kalt geworden.

      5. Heute … wir früh aufgestanden.

      6. Die Lehrerin … uns viel Interessantes erzählt.

      7. Die ganze Familie … am Abend ferngesehen.

      8. Warum … er die Hausaufgabe nicht gemacht?

      9. Die Vögel … nach dem Süden geflogen.

      10. Sie … im Sommer in die Karpaten gefahren.

II. Schreibt die Partizipien II der Verben in den Klammern.

1. Wir sind auf den Sportplatz … (laufen).
2. Im Herbst ist es schon kalt … (werden).
3. Die Kinder haben Dialoge … (bilden) und Sätze… (schreiben).
4. Alle haben zu Mittag … (essen).
5. Wohin bist du in den Ferien … (fahren).
6. Sie hat am Tisch … (stehen) und nichts … (sagen).
7. Wann ist das … (passieren)?
8. Heute haben meine Eltern der Oma … (helfen).
9. Mein Freund hat lange am Wochenende … (schlafen).
10. Ich bin meinem Bekannten in der Stadt … (begegnen).

 

III. Schreibt die Sätze im Perfekt.

1. Der Junge erzählt einen Witz.
2. Die Kinder lösen ein Kreuzworträtsel.
3. Alle bleiben hier still sitzen.
4. Das Mädchen bittet unerwartet um Hilfe.
5. Der Diensthabende wischt die Tafel ab.
6. Der Lehrer kommt und die Schüler stehen auf.
7. In der Stunde wiederholen wir immer Grammatik.
8. Mein Freund fährt zur Schule mit dem Bus.
9. Jeden Samstag gehen meine Eltern einkaufen.
10. Dieser Ausflug gefällt allen Touristen.

IV. Setzt den Dialog fort.

• Wie viele Stunden habt ihr gestern gehabt?
• Wir haben gestern 6 Stunden gehabt.
• In welcher Stunde hast du am intensivsten gearbeitet?
• Sehr viel habe ich in Mathe gearbeitet. Aber in Deutsch habe ich viel gesprochen und übersetzt.
• Welche Aufgaben hast du in der Deutschstunde gemacht?
• … .

5.   Gebraucht passende Steigerungsstufen.

1. Mein Freund ist … als meine Schwester.

1. am jüngsten   b) jung   c) jünger

2. In der Deutschstunde übersetzen wir … .

1. am meisten   b) mehr   c) viel

3. Dieses Gebäude ist genauso … wie jenes.

1. hoch   b) höher   c) am höchsten

4. Der Junge liest … als das Mädchen.

1. gut   b) besser   c) am besten

5. Heute ist das Wetter genauso … wie gestern.

1. am kältesten   b) kälter   c) kalt

6. Unser Mitschüler läuft … .

1. schnell   b) schneller   c) am schnellsten

7. Meine Mutter ist die … Frau.

1. schöne   b) schönste   c) schönere

8. Warum arbeitest du nicht so … wie deine Freundin.

1. fleißig   b) fleißiger   c) am fleißigsten

VI. Übersetzt folgende Sätze.

      1. Він став старшим.

      2. Її сестра молодша за мене.

      3. Цей клас – найбільший.

      4. Мій брат такий же малий, як і наша двоюрідна сестра.

      5. Найцікавіша книга лежить на столі.

      6. Стало холодніше.

       7. Ця школа більша, ніж та.

       8. Цей стілець найзручніший.

       9. Цей посуд такий же красивий, як і ваза.

       10. Найбільша класна кімната знаходиться на першому поверсі.

VII. Übersetzt aus dem Ukrainischen ins Deutsche.

       1.Вчора він працював найдовше.

       2. Сьогодні стало холодніше, ніж вчора.

       3. Вони зробили це завдання найшвидше.

       4. Він написав найкращий твір.

       5. Де ти купив цю найдовшу лінійку?

       6. Чому ви прийшли пізніше, ніж вчора?

       7. Ця книга така ж цікава, як і та.

       8. Її брат у групі найменший.

       9. Найкраща ваза стоїть на столі.

10.Він вивчив найкоротший вірш.

VIII. Übersetzt folgende Sätze ins Deutsche.

1. Учителька поставила учням оцінки.

2. Ми вивчили ці правила у п’ятому класі.

3. Дзвінок уже продзвенів.
4. Учні раніше писали чорнилом.
5. Діти бігали у саду.

      6. Кімната стала зручною.

7. Учень витер дошку.

      8. Досвідчені вчителі написали цей підручник.

9.  Урок не відбувся, наша учителька захворіла.
10. Вони зустріли нас у місті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Sprechen

I.Und was habt ihr im Sommer gemacht? Spielt Minidialoge in Kleingruppen.
— Was hast du im Sommer gemacht?
— Ich habe meine Großeltern besucht, habe Bücher gelesen, bin geschwommen und gewandert.
— Und ich habe/bin...

 

II.Welche Menschen magst du und welche magst du nicht? Erzähle.
Ich mag (keine) … Menschen. / Mir gefallen (keine) … Menschen.

 

III. Spielt Interviews zu zweit. Antwortet dabei auf die Fragen.
Wie heißt dein bester Freund/deine beste Freundin?
Wie alt ist er/sie?
Wie sieht dein Freund/deine Freundin aus?
Welche Charaktereigenschaften hat er/sie?
Wofür interessiert er/sie sich?
Was macht ihr gern zusammen?

 

IV.Spielt einen Dialog zu einer der angegebenen Situationen:
— Was hast du in den Ferien gemacht?
— Meine Familie
— Was sind deine Verwandten von Beruf?
— Mein bester Freund