Методична розробка "Стоп! Булінг"

 

                                                                                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

відкритої виховної години на тему:

«СТОП! БУЛІНГ!»

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор:

 Шпінь Людмила Олександрівна – викладач зарубіжної літератури, спеціаліст І категорії

 

Рецензент:

        Куксіна Лариса Олександрівна – викладач української мови та літератури, спеціаліст І категорії

 

 

 

 

 

 

 

В даній методичній розробці представлено сценарій проведення відкритої виховної години  на тему: «Стоп! Булінг!» , який дав змогу озвучити проблему цькування серед молоді, розвивати співчутливе ставлення до жертв агресії, застерегти студентів щодо нетерпимості та проявів агресії.  Цей захід закликає боротися з цим явищем і вміти звернутися про допомогу.

        Методична розробка виховної години може бути використана кураторами груп під час проведення класних годин та вихователями гуртожитків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Анотація

 

Нині серед студентської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.

Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з’явилися 2005 р.

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку молоді або групи людей до іншої людини або інших людей.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: формувати нетерпимість до проявів агресії; розвивати співчутливе ставлення до жертв насилля; розвити навички надання і отримання допомоги.

Очікувані результати: наприкінці заняття студенти:

пояснюють, що таке булінг;

розпізнають булінг і дружні піддражнювання;

розробляють стратегії подолання булінгу;

демонструють емпатію до жертв насилля, уміння припиняти булінг та звертатися по допомогу;

називають джерела допомоги жертвам булінгу.

Обладнання і матеріали: класна дошка і кольорова крейда або фліпчарт і фломастери,цінники. Комп’ютер, доступ до інтернету, мультимедійний проектор.

Хід заняття:

Вправа на знайомство.

Запропонуйте учням назвати своє повне ім’я і як би ви хотіли, щоб вас називали (наприклад, мене звати Катерина, мені подобається, коли мене називають Катруся)

Слово вчителя.

Ця історія трапилась дуже давно у старовинно­му місті, де мешкав один мудрець. Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чо­ловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в до­лонях і подумав: «Спитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках — живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.

Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене, о наймудріший, живий чи мертвий?». І мудрець, який і на­справді був дуже розумною людиною, відповів: «Усе у твоїх руках, чоловіче».

Отже, друзі, як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець, коли так відповів чоловікові?

Учні відповідають: «Що від самої людини залежить, житиме метелик чи помре».

Але в цих мудрих словах є ще один зміст: від людини залежить, чого у світі стане більше — доб­ра чи зла, як вона ставитиметься до інших добре чи погано.

Нам подобається, коли нас люблять, поводяться з нами чемно, звертаються до нас на ім’я, особливо на лагідне. А які відчуття у вас виникають, коли вас або когось з вашого оточення називають на прізвисько, принижують ?

Обговорення

Опрацювання поняття «насильство».

Насильство, що це таке?

 ----- це застосування агресивних, жорстоких дій однієї людини по відношенню до іншої, що порушують права і свободу особистості та завдають шкоди фізичному, психічному, моральному здоров’ю, а також розвитку.

Насильство є демонстрацією сили і бажанням здобути цілковитий контроль та владу над іншою стороною..

Слова, які характеризують насильство –

 жорстокість, агресія, погроза, ґвалт, силування, примус

 

2. Вправа „Міф чи реальність

 

Студентам  пропонується прослухати факти про насильство та виявити, що являється правдою, а що ні. Для цього їм надаються дві картки з позначками „так”, „ні”.  

• Насильство має і позитивні сторони (НІ);
• Використання нецензурних слів дитиною по відношенню до іншої не є проявом насильства (НІ).
• Насильство – це коли видно сліди на тілі жертви (Так).
• Б’ють заслужено (НІ).
• У школі найбільш розповсюджене психологічне насилля, використання нецензурних слів однієї дитини по відношенню до іншої (ТАК).
• Студенту, яка потерпає від насильства повинна мовчати про це (НІ).
• Хлопці схильні до проявів насильства більше, ніж дівчата (ТАК).
• Насильство не карається законом України (НІ).
• Насильство – це ознака мужності дитини у школі (НІ).                

• Розповідати, про те, що над Вам були здійснені насильницькі дії – це ознака слабкості дитини (НІ).        
• Насильство – це не злочин, а нормальне явище у школі (НІ).
• Міліція не повинна втручатися у вирішення проблеми насильства (НІ).

 

Слово вчителя:

«Одна вчителька вирішила пояснити дітям, чому не можна ображати інших. Ось що вона розповіла:

"Одного разу перед початком уроків я купила в магазині 2 яблука. Вони були майже однакові за кольором і розміром.

• На початку класної години я запитала в дітей: "Чим відрізняються ці яблука?" Вони лише знизали плечима, адже суттєвої відмінності між ними не було. Тоді я взяла одне яблуко і, звертаючись до нього, сказала: "Ти таке погане, огидне яблуко!" — і кинула його на підлогу. Студенти

подивилися на мене як на божевільну. Я підняла яблуко і запропонувала одному з учнів: "Знайди в цьому яблу-

ці щось погане, скажи про це і теж кинь його на підлогу". Учень слухняно виконав прохання. Я запропонувала зробити те саме іншим дітям. Учні легко знаходили в яблуці якісь недоліки: "Мені не подобається твій хвостик! У тебе противна шкірка!" — казали вони і щоразу кидали яблуко на підлогу. Коли фрукт повернувся до мене, я ще раз запитала, чи бачать діти якусь відмінність між цим яблуком і тим, що ввесь цей час лежало на столі. Вони знову не знали, що відповісти, адже попри те, що добряче "познущалися" над яблуком, значних зовнішніх ушкоджень у нього не було. Тоді я розрізала обидва яблука. Те, що лежало на столі, всередині було білим, а

друге — коричневим, вкритим "синцями" від ударів об підлогу. Я сказала: "Діти, але це ж ми його таким зробили! Це наша провина!" У класі запала мертва тиша. Я продовжила: "Те саме відбувається і з людьми, яких ми

ображаємо чи обзиваємо. Зовні не бачимо, як це на них позначається, але ми завдаємо їм величезну кількість внутрішніх ран!"»

 

Запитання для обговорення:

• Як почуваються ті, кого обзивають і цькують однолітки? (Ображеними, пригніченими, вони можуть вважати

себе винними, часто плачуть.)

Як це позначається на їхньому навчанні? (Не хочуть ходити до школи, втрачають інтерес до навчання, про-

пускають заняття.)

• Що вони думають про тих, хто їх ображає? (Вважають їх жорстокими і безсердечними.)
• Чому деякі люди ображають інших? (Хочуть ствердитися за рахунок іншого; можливо, їх самих раніше ображали, і вони думають, що це нормально, вони

роблять це за компанію з друзями.)

 

1. Об’єднайте в пари учнів, які сидять поруч.

2. Гра «Камінь – ножиці – папір».

• Поясніть учням, що у цій грі існує складна система стосунків між трьома персонажами: каменем, ножицями

і папером. Ножиці ріжуть папір, папір може накрити камінь, а камінь — зламати ножиці. Запропонуйте парам стиснути одну руку в кулак і, одночасно вимовляючи «Ю-Зе-

Фа» (або «Раз-Два-Три»), на останньому складі показати рукою один із трьох знаків: камінь (кулак), ножиці («V» двома пальцями) або папір (відкрита долоня). Той, хто

Слово вчителя: «Розглянемо, як це буває в реальному житті серед ваших однолітків».

http://autta.org.ua/ua/materials/

material/Antibul-ng/

Підсумуйте: «Підтримка та взаємодопомога дуже важливі для людини, що зазнаєнасилля, булінгу. Якщо ви стали свідком такої ситуації, не можна бути байдужим,

треба намагатися припинити насилля, за потреби покликати на допомогу».

Чи стикалися ви з такими проявами в своєму житті?

Поняття булінгу.

.

Булінг перекладається як хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

• систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
• задирство;
• фізичні і психічні приниження;
• різного виду знущання;
• бойкот та ігнорування;
• псування особистих речей та ін.

Найчастіше жертвами шкільного 

булінгу стають студенти, які мають:

1. Фізичні недоліки: носять окуляри, діти зі зниженим слухом, порушенням опорно-рухового апарату (наприклад ДЦП), тобто ті, що не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків.
2. Особливості поведінки: замкнуті, сором`язливі, тривожні, імпульсивні, невпевнені в собі, нещасливі і ті, які мають занижену самооцінку.
3. Особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, криві ноги, особлива форма голови, маса тіла (повні чи худі).
4. Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.
5. Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.
6. Відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти).
7. Хвороби
8. Низький інтелект і труднощі в навчанні.

Кожен з нас рівний у своїх правах. Кожен з нас такий самий, але водночас такий різний. Хтось високий, а хтось ні. Ти вмієш жартувати, а я ні. Перелік таких порівнянь можна продовжити. Але всі можемо поважати один одного та дружити, навіть якщо ми дуже різні. Чи пам’ятаєте ви мультик про Капітошку? Давайте переглянемо його?

 

Слово вчителя:

«За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінгу в школі, потерпав від принижень і насмішок. Жертви булінгу переживають важкі емоції — почуття приниження та сором,страх, розпач і злість. Такі учні іноді просто бояться ходити до школи.

Допомогти жертві булінгу інколи досить просто. Перше, що ти можеш зробити, — не підтримувати тих, хто знущається.Твоє ставлення має бути таким, щоб ініціатори булінгу відчули, що ти не погоджуєшся з тим, що відбувається. Якщо бачиш, що з когось насміхаються, допоможи йому вийти з цієї ситуації, покажи свою підтримку, скажи, що він чи вона не заслуговує на таке ставлення. Люди, яких ображають, часто почуваються самотніми — допоможи їм відчути, що вони не одні».

 

Мозковий штурм «До кого звертатися у разі булінгу» (розповісти про допомогу жертвам булінгу)

 

Слово вчителя: «Ми знаємо, що робити і до кого звертатися, якщо раптом заболить зуб чи захворіємо на грип. А як бути,коли ситуація булінгу не вирішується на

рівні однолітків?»

• Запропонуйте учням за правилом піднятої руки назвати, до кого можна звернутися, якщо ви стали свідком або

жертвою булінгу. Запишіть на дошці всі ідеї.

Орієнтовні варіанти відповідей:

— батьки;

— старший брат або сестра;

— друг (друзі) зі старших класів;

— друг (друзі) не зі школи;

— класний керівник;

— директор школи;

— батьки кривдника;

— поліція

— шкільний психолог;

— «гаряча лінія»

з питань насильства та захисту прав дітей 0 800 500 225.

 

\

Примітка: можна роздати учням цінники і запропонувати обрати, до кого вони звернулися б, потрапивши в таку ситуацію

Підсумуйте: «Не треба соромитися зізнатися іншим у виникненні ситуації булінгу. Найкраще сказати про це дорослим, яким ви довіряєте. Пам’ятайте, що коли кривдника не зупинити, можуть постраждати

інші діти».

Притча «Скільки важить сніжинка?»

Одного разу маленька синичка, сидячи на засніженій гілці дерева, запитала в дикого голуба:

— Скільки важить одна сніжинка?

— Не більше, ніж нічого, — відповів він їй.

— Тоді я хочу розповісти тобі дуже цікаву історію, —

вела далі синичка. — Одного разу я сиділа на ялиновій гілці, й почався снігопад. Це ще не була віхола, й легкі сніжинки спокійно лягали на дерева. Я нарахувала 7435679 сніжинок, які опустилися на ялинову гілку. І коли остання сніжинка, що, як ти сказав, «важить не більше, ніж нічого», впала на неї — гілка зламалася. — Після цього синичка злетіла, залишивши голуба у глибокій задумі.

Скільки важать наші слова? Часом ті слова, які «не важать» нічого, наші вчинки, які ми робимо, непомітні для нас самих, лягають великою образою й болем на інших. І під таким тягарем може зламатися кожна людина. Я точно знаю, що хоча б раз, але кожен із нас завдавав образи іншим, навіть не зауважуючи цього.

Насправді слова, з якими ми звертаємося одне до одного, важать дуже багато: добрими, лагідними можна підняти людині настрій, зробити її щасливою, а злими і жорстокими — засмутити, образити, принизити і навіть убити. Про це потрібно пам’ятати під час спілкування і конфлікту, щоб не зіпсувати стосунків назавжди.

Я щиро вірю і повністю впевнена, що кожен з вас вживатиме такі слова, що підніматимуть настрій іншим, щоб будувати і не руйнувати. Адже те, що ми говоримо так чи інакше лишає слід у серці людини, якій ми це сказали. Наша група – це маленька сім’я. Мені, та й вам, хотілося б, щоб у нашій сім’ї завжди панувало добро, взаємоповага, не було сварок, лихослів’я. А наша група – це ще й частинка більшої сім’ї – нашого коледжа.  Я переконана, що кожен із вас прагне, щоб наш коледж став територією Добра. Тому пам’ятайте правило, яке називають Золотим

 

 

 «Усе, що хочете аби робили вам люди, те робіть їм і ви»