МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БАХМУТСЬКИЙ КОЛЕДЖ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Сучасні підходи у формуванні професійних компетентностей при організації та проведенні практичних занять

                                                                                      Укладач: Морхова С.М.

Викладач вищої категорії

Дніпро 2022р.

ЗМІСТ

   Вступ                                                                                                                 

1.        Передумови використання інноваційних 

технологій для проведенні практичних занять                                                 

2.        Використання нестандартних занять та міжпредметних 

  зв’язків                                                                                                        

Висновок 

    Список використаних джерел                                                                           ВСТУП

           Найважче завдання викладача - зацікавити студентів навчальною дисципліною.  

          Наявність  інтересу до занять  є передумовою до появи складнішого  його різновиду - пізнавального інтересу. А пізнавальний інтерес сприяє підготовки конкурентоспроможних, професійно компетентних фахівців. 

         Перед викладачем стоїть завдання створити підростаючому поколінню умови для його максимального самовизначення й самовираження. Нині актуальності набуває поняття компетентності студента, що визначається багатьма чинниками, оскільки саме рівень компетентності, на думку багатьох експертів, є тим індикатором, що дозволяє визначити готовність студентавипускника до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі у майбутній фаховій діяльності.

        Важливою умовою підвищення якості занять  є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують студенти. Всяка одноманітність породжує у студентів  відчуття перевантаження. Воно виникає не стільки, як  від великої кількості завдань, їх складності, скільки від одноманітності.

           Для проведення цікавого та ефективного заняття  використовуються  такі стратегії навчання:  

− інноваційні освітні технології ;

− нестандартні  заняття  чи нестандартні цікаві завдання;

− ігрові форми роботи;

− мультимедійні засоби; 

−  міжпредметні зв’язки.

1. ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ   ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

           Інноваційні освітні технології (інтерактивні, інформаційнокомунікаційні, проектні тощо) вже в силу своєї новизни зацікавлюють студентів, стимулюють їх активність. Усі вони націлені на ефективне  і цікаве заняття.

       Застосування інноваційних технологій на заняттях при підготовці майбутніх спеціалістів сприяє підвищенню рівня пізнавальної самостійності, високому ступеню наочності й безперервному самоконтролю, засвоєнню знань та умінь, формуванню необхідних професійних компетенцій.

          Необхідність застосування інноваційних технологій полягає в тому, що на практичних заняттях здійснюється індивідуальна та групова робота студентів, їх робота з первинними документами, використовується проєктна діяльність, навчальні ігри, що допомагає студенту отримати та засвоїти значно більший обсяг інформації, сприяє зростанню його активності та професійних умінь, дає поштовх до критичного мислення, розвитку здібностей аргументувати свої думки тощо. 

      Завдяки цьому посилюється співпраця між студентами і викладачем, зростає самостійність студента у підготовці та прийнятті рішень, створюються сприятливі умови для визначення найбільш талановитих, креативних студентів, які стають лідерами та прикладами для наслідування, що забезпечує високий рівень навчання й підготовки студентів, побудову конструктивних та партнерських відносин у групі.

       Інтерактивні методи – форма навчання, у процесі якого студенти  і викладач перебувають у режимі бесіди, діалогу між собою. Як приклад, можна навести  інтерактивну вправу «мозаїка». Таку вправу можна застосовувати під час вивчення  будь-яких тем, для цього студенти  об’єднується в декілька груп. Кожній з них викладач пропоную певне завдання, яке студенти шукають і опрацьовують у книзі чи іншій додатковій літературі (приблизно за 10 хв.). Потім вони переходять в інші групи і там обмінюються інформацією, тобто відбувається взаємонавчання. На цю роботу відводиться приблизно 15 хв., і за цей період студенти повинні встигнути засвоїти отриману інформацію. Останнім етапом є перевірка здобутих знань. Матеріал бажано викладати схематично, коротко і стисло. 

 Використання нових  інформаційних комунікаційних  технологій (НІТ) надає широкі можливості для суттєвого підвищення якості навчального процесу, підвищує як рівень засвоєння знань, так і інтерес до навчання в цілому. Заняття  із застосуванням  НІТ набувають іншого характеру та стилю, потребують нових    методичних підходів. 

        Засоби мультимедіа – це усі засоби для запису та відтворювання звуку, фото та відео зображення. Вони надають можливість подавати  інформацію в незвичайній формі.  Це можуть бути:   

▪презентації Power Point ;

▪розвиваючі предметні комп’ютерні ігри;

▪діафільми;  ▪фотографії;

▪відеоролики.

     За допомогою цих засобів можна подати різноманітну інформацію, текст, звук, нерухомі або діючі зображення.   

            Доведено, що при усній подачі інформації ( тобто коли традиційне заняття) студент здатен за хвилину прийняти та опрацювати біля однієї тисячі  умовних одиниць інформації, а при підключенні органів зору до 100 тисяч таких одиниць!  Звісно, помилково буде думати, що чим більше комп’ютерної наочності, тим краще. Важливо правильно організувати заняття: розподілити час перегляду, опрацювання теми та закріплення.            Щоб презентація вийшла ненудною, потрібно пам'ятати про такі моменти:

1.             Оформлення. Чим яскравіші будуть слайди, тим цікавіше буде їх роздивлятись. 

2.             Зміст. Не треба перенавантажувати слайди текстом. Потрібно вибрати лише найголовніше з того, що повинні запам'ятати студенти. Мета презентації – наочно продемонструвати, а прочитати все необхідне студенти  зможуть і з книги. Для слайдів можна  навести  більше картинок, прикладів або  додати  відео.

3.             Інтерактивність. Студенти  повинні брати безпосередню участь у презентації. Треба  пам'ятайтати, що це не фільм, а лише допоміжний наочний матеріал. Можна задавати  питання, обговорювати, виконувати завдання - все це невід'ємна частина заняття. 

4.             Роздатковий матеріал. Не треба сподіватися на феноменальну пам'ять студентів, вони не запам'ятають всього, що побачили на презентації.         Ще одним із головних методів підвищення фахової компетентності й конкурентоспроможності майбутніх фахівців є науково-дослідна робота. Вона дає можливість розкрити інтелектуальний потенціал як студента, так і викладача, зробити свій внесок у дослідження актуальних проблем економіки, оволодіти науковими методами пізнання і, що головне для студентів, усвідомити важливість такої роботи для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. Варто зауважити, що науководослідна робота студентів допомагає оволодіти методикою наукових досліджень, розвиває навички самостійної пошукової роботи, виховує творче ставлення, прищеплює смак до наукового пошуку, підвищує власну наукову активність, розумові здібності, сприяє проявленню інтелектуальної ініціативи. Отже, професійні компетенції у майбутнього фахівця повинні формуватися у вищому навчальному закладі, проте їх подальший рівень може зростати лише у процесі фахової діяльності із застосуванням інноваційних технологій, як того вимагають сучасні зміни в освіті. 

2. ВИКОРИСТАННЯ  НЕСТАНДАРТНИХ  ЗАНЯТЬ  ТА 

МІЖПРЕДМЕТНИХ  ЗВ'ЯЗКІВ

             Найбільше допомагають зацікавити студентів нестандартні заняття та нестандартні завдання.     Серед них можуть бути такі типи нестандартних  занять, як:  

1.     Заняття -змагання  ( наприклад, вікторини, конкурси та інше). 

2.     Заняття комунікативної спрямованості (наприклад, заняття-диспути, конференція та інше ). 

3.     Заняття у вигляді екскурсій на виробництві;

4.     Заняття у вигляді ділові ігри, які передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності,наприклад  пов'язаною з виробництвом.   

      Варто пам'ятати, що, готуючись до заняття  будь-якого типу, треба дотримуватись таких правил:

− залучати всі види пам'яті для осмисленого засвоєння теми заняття;

− не повідомляти те, що студенти можуть збагнути самі,  лише підвести їх до цього;

− розумно використовувати роздатковий матеріал та ігрові атрибути (не перевантажувати стіни кабінету наочністю);

− не грати заради самої гри; кожна гра повинна чогось навчати, мати пізнавальний і розвивальний ефект;

− навчальним матеріалом впливати не тільки на розум, свідомість, а й на почуття, емоції  студентів;

− обов'язково робити поетапний підсумок заняття, щоб викликати почуття задоволення від досягнутого.

Ефективність нестандартних занять забезпечується тільки за умови володіння викладачем  методикою їх проведення та вмілого використання таких занять  у цілісній системі, а не тільки на випадок показового заняття, і обов'язково в поєднанні з традиційними формами роботи.

          Сприяють зацікавленості й              нестандартні  завдання.               Вони

відрізняються від традиційних своїм зв’язком із творчою діяльністю. Є й інші їх ознаки:

− самостійний пошук студентами варіантів розв'язання поставленої навчальної проблеми; 

− незвичні умови роботи; 

− активне відтворення раніше отриманих знань у незнайомих умовах.         Міжпредметний зв’язок активує пізнавальну сферу студентів, сприяє замисленню, синтезу, засвоєнню та узагальненню знань із різних дисциплін.             Включаючись в зміст заняття, міжпредметні зв'язки підсилюють його новизну. Викликають оновлення вже відомого матеріалу, об'єднують нові і колишні знання в систему. Сам процес пізнання, збагачений міжпредметними зв'язками, активізуючи розумові процеси, служить джерелом стійкого інтересу студентів. Міжпредметні зв'язки приводять в дію всі стимули пізнавального інтересу, пов'язані з навчальною діяльністю: вносять проблемність, елементи дослідження і творчості, урізноманітнюють форми самостійної роботи, спонукають до оволодіння новими вміннями.

ВИСНОВОК

   Ніхто не заперечуватиме, що основою навчання була й ще довго буде триєдина система «викладач – дошка – крейда», але якщо  додати до цього нетрадиційні форми та методи, новітні технології, то отримуємо  унікальну  формулу, яка дозволить досягати найвищих результатів, а заодно й зробити заняття цікавим. Слід зазначити, що процес формування професійних компетенцій тривалий, продовжується протягом життя і є невід’ємною складовою частиною навчально-виховного процесу. 

       Таким чином, основна увага у коледжі повинна приділятись розвитку особистості студента, його комунікативній підготовленості, формуванню професійних компетенцій, здатності здобувати і розвивати знання.

                        СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Дяченко-Богун М. Активні методи навчання у вищому навчальному закладі / М. Дяченко-Богун // Витоки педагогічної майстерності. – 2014. – Вип. 14. – С. 74-79.

2.     Матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції «Впровадження компетентнісного підходу у процесі підготовки майбутніх фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» // Зб. наук. пр. / Редкол.: С.І. Михайлов (голова) та ін. – Ірпінь, 2018. – 148 с.

3.     Електроний ресурс . Використання інтерактивних методів навчання у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. / Л. Ілійчук // Обрії. - 2015. - № 1. - С. 71-74 . 

Режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/obrii_2015_1_23