Методична розробка "Технологія виробництва продукції птахівництва"

                                                        Міністерство освіти і науки України

             Департамент освіти та науки Дніпропетровської області   Державної  адміністрації                                             

            Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти

                          Письмова екзаменаційна робота

на тему:

Технологія виробництва продукції птахівництва

                                                                     Виконав:  Сидоренко Денис

                                                                      Група РФГ- 6

                                                                      За фахом: Тваринник

                                                                      Керівник роботи:  В. П. Мала

                                                     Вступ

         Птахівництво України є однією з найінтенсивніших і динамічніших галузей сільськогосподарського виробництва, яка має можливості в короткі терміни значно збільшити виробництво дієтичних висококалорійних продуктів –м’яса і яєць длязабезпечення людей фізіологічно необхідною нормою харчування.

         Розвиток птахівництва залежить від селекційної роботи, спрямованої на удосконалення племінних і продуктивних якостей птиці, створення нових порід, ліній і кросів всіх видів сільськогосподарської птиці.

      Птахівництво є найбільш скороспілою галуззю тваринництва, яка при порівняно незначних затратах праці й кормів дає за короткий час високоякісну продукцію (доросла птиця, молодняк птиці, інкубаційні та харчові яйця, продукти забою та переробки, пух та пір'я тощо), послід, що широко використовується не тільки в харчовій промисловості, а й у парфумерній, мікробіологічній промисловості та медицині.

                                                        зміст

       Вступ

1.    Годівлі сільськогосподарської птиці

2.  Батьківське стада птиці

3.   Техніка безпеки при роботі з птицею

      Висновки

      Література        

          1.    Годівлі сільськогосподарської птиці

         Технологія годівлі птиці включає в себе такі моменти, як типи і способи годівлі, підготовка кормів до згодовування, технологія згодовування кормів.Розрізняють такі типи годівлі: концентратний, напівконцентратний, малоконцентратний і об’ємистий, тобто в основу розподілу на типи покладене співвідношення між концентратними і об’ємистими кормами.Для сільськогосподарської птиці прийнятним є лише концентратний тип годівлі.

         Водночас залежно від того, в якому вигляді птиця отримує корм, розрізняються декілька способів годівлі: сухий, вологий і комбінований.При сухому способі годівлі згодовують лише сухі комбікорми з вологістю 13-18%. Сухі комбікорми (кормосуміші) можуть бути розсипчасті або гранульовані, у вигляді крупки чи пластівців, повнораціонні або згодовуватися у поєднанні із зерном.При вологому способі годівлі концентровані кормосуміші зволожують водою, перегоном, сироваткою, м’ясним або рибним бульйоном, додають зелені чи соковиті корми, тим самим утворюють так звані вологі мішанки (вологість –24-30%). Годівлю вологими мішанками здійснюють на невеличких фермах, у селянських господарствах, де необхідно максимально використати дешеві місцеві корми і побутові відходи, а також при організації годівлі дорослої водоплавної птиці.При комбінованому способі годівлі в раціон птиці включають сухий комбікорм, зерно і вологі мішанки. Сухий комбікорм може знаходитися в окремих годівницях постійно, вологі мішанки дають 1-2 рази на день, а зерно –на ніч.Комбінований спосіб годівлі також дозволяє використовувати дешеві місцеві корми, хоча цей спосіб трудомісткий, обмежує широке застосування механізації.Кожен із названих способів годівлі має свої позитивні і негативні сторони.Перевага сухої годівлі полягає у підвищенні продуктивності праці у зв’язку з можливістю максимально механізувати і автоматизувати процеси транспортування та роздачі корму, у забезпеченні рівномірного споживання кормів усією птицею, отже і рівномірного її розвитку. Цей спосіб годівлі дає змогу використовувати повнораціонні комбікорми, збалансовані за максимально можливою кількістю поживних речовин, незважаючи на антагонізм деяких із них (наприклад мікроелементів і вітамінів, тому що вони знаходяться у сухій неактивній формі). Сухий спосіб підвищує гігієну годівлі, що важливо при організації годівлі молодняку птиці.

         У перші дні вирощування курчат температура повітря у приміщенні досягає 33-35°С, тому зволожені корми є надзвичайно добрим субстратом для розвитку різноманітної мікрофлори, у тому числі і хвороботворної, і таким чином через 30-40 хвилин доброякісні корми можуть перетворитися в отруту для

молодняку.Виходячи з цього, сучасне промислове птахівництво, птахівничі підприємства віддають перевагу сухому способу годівлі птиці.За організації годівлі кожного із названих способів, важливо забезпечити необхідне добове споживання кормів і надходження відповідної кількості поживних речовин в організм птиці.Результати залежать не стільки від способу годівлі, скільки від складу і смакових якостей раціону.Визначальними методами підготовки кормів є подрібнення і змішування. Подрібненню підлягають як зерно, так і інші кормові засоби з великим розміром частинок.Тверді оболонки зерна при розмелюванні руйнуються і поживні речовини стають більш доступними для травлення.Подрібнені інгредієнти добре змішуються. Ступінь помелу визначають величиною незруйнованих частинок: крупний –1,6-2,5мм, середній –1,0-1,7мм і дрібний –0,2-0,9мм. Кожен ступінь помелу має більш високу якість, якщо при цьому менше пилоподібної фракції. Значна частина цієї фракції втрачається під час розвантаження і роздачі кормів, за рахунок чого збільшуються і витрати корму. Крім того, корм дрібного помелу швидко просувається травним шляхом і тому гірше використовується організмом. Для птиці найкращим є середній помел.Поряд із подрібненням не менш важливе значення має змішування інгредієнтівраціону (комбікорму). Якщо брати до уваги, що для утримання птиці використовується кліткова система, то слід зазначити, що довжина годівниці кожної клітки становить 45-60см для 3-4 гол. курей, отже на будь-якому короткому відрізку годівниці має бути кормз усіма необхідними елементами живлення, а це вимагає дуже високого ступеня змішування і рівномірного розподілу різних складових комбікорму. Але цьому заважає неоднорідність інгредієнтів за фізико-хімічними і механічними властивостями. Тому часто при організації годівлі кліткової птиці збільшують норми згодовування вітамінів і мікроелементів у 1,5-2 рази. При подрібненні кормових інгредієнтів необхідно домагатись однакового для всіх складових розміру частинок. Разом з тим, мікроінгредієнти часто знаходяться у порошкоподібному стані, що утруднює їх рівномірний розподіл у масі корму. У цьому випадку, а також при використанні вітамінів і антиоксидантів у вигляді олійних розчинів застосовують так зване ступінчасте змішування. Суть його зводиться до того, що спочатку (перший ступінь) мікроінгредієнт або олійний розчин ретельно розмішують до однорідної маси в об’ємі, що менший за кінцевий у 50-150 разів; другий ступінь –змішують отриману суміш з кормом, маса якого менша за кінцеву у 5-10 разів; третій ступінь –змішують попередньо отриману суміш у кінцевому об’ємі корму. Оптимальним вважають триступінчасте змішування.В умовах промислового виробництва включення у комбікорми олійних розчинів і жирів здійснюють за допомогою аерозольної апаратури.Тверді жири перед включенням у комбікорм аерозольним методом розігрівають при температурі 70-80°С до розплавленого стану, а щоб вони зберігались у рідкому стані підтримують температуру в межах 40-60°С.

           Кормосуміші після змішування можна піддати ще деяким видам обробки –це гранулювання, приготування крупки або пластівців. Перевага гранульованого корму полягає в тім, що в ньому зменшується кількість пилоподібних частинок, зберігається рівномірний розподіл різних складових раціону, гранульований корм краще споживається птицею.Заповнення годівниць.Частота годівлі є важливою технологічною операцією в системі годівлі птиці. Як показує практика, заповнювати годівницю слід не більш ніж на 1/4-1/3 її глибини –це максимально зменшує розсипання кормів. Дослідження показують, що заповнення всього об’єму годівниць призводить до розсипання 22-30% кормів.

          Дорослій птиці корми дають 2, рідше 3 рази на добу. Із бункерних годівниць втрачається значно більше корму (до 20-30%), ніж із систем, де є механізоване роздавання корму по годівницях інших типів. Тому в сучасному виробництві віддають перевагу системам з регулюванням ступеня заповнення годівниць.Зарубіжні дослідники вважають, що 5-міліметровий шар корму в годівниці є достатнім для нормального споживання. Для запобігання розсипання корму птицею необхідно відрегулювати висоту годівниці так, щоб верхній край був на рівні спини птиці.Недостатня кількість годівниць (малий фронт годівлі) теж сприяє розсипанню кормів і не забезпечує в повному обсязі птицю кормами; зменшує розсипання кормів і поліпшує їх споживання обрізання дзьоба курчатам у добовому віці.Молодняку у перший тиждень життя корми дають через кожні

1271,5-2 години цілодобово, а далі поступово зменшують частоту годівлі.Виходячи із застосування різних способів годівлі (сухий, вологий і комбінований), слід відповідно організувати і догляд за годівницями. При сухому способі годівлі очищають годівниці один раз на тиждень, при вологому способі –щоденно, при комбінованому –один раз на 2-3 дні.Давання мінеральних підкормок в яєчному птахівництві має свої особливості. Кальцієве підживлення бажано тримати в окремих годівницях і згодовувати у другій половині світлового дня. Гравій можна згодовувати один раз на тиждень, додаючи його в кормосуміші з розрахунку 1% від денної норми корму (розмір частинок діаметром 1,5-3,0мм).Як відомо, у птахівництві досить давно використовується так звана годівля «вволю», тобто птиця сама регулює загальне споживання кормів. Якщо кури яєчних порід більш-менш справляються з цим, то птиця важких порід мало здатна до такої саморегуляції. А тому у неї часто спостерігається переїдання, причому настільки значне, що у птиці настає ожиріння, яке спричиняє зменшення продуктивності і навіть загибель. Тому в практиці організації годівлі птиці застосовують обмежену годівлю.Було вивчено багато способів, що дозволяють обмежувати споживання кормів птицею. Можна обмежувати час годівлі, зменшувати кількість кормів і поживність раціону, застосовуючи голодні дні. Результати досліджень показали, що при застосуванні обмеженої годівлі дуже важливо точно розрахувати кількість корму, яка б забезпечила нормальну життєздатність і високу продуктивність птиці, тому що надмірне обмеження так само небезпечне, як і переїдання.Для забезпечення нормальних умов годівлі птиці необхіднодотримувати відповідних норм потреби в годівницях і напувалках –фронт годівлі та напування.Раціональна годівля птиці –це комплекс заходів, які забезпечують високу продуктивність птиці при постійному зменшенні витрат кормів і вартості витрачених кормів на одиницю продукції.

          Серед численних заходів раціональної системи як основні треба знати такі:

         балансування раціонів з максимальною кількістю поживних речовин;

         врахування і поліпшення умов утримання птиці;

         використання обмеженої, дозованої або нормованої годівлі;

         фізичний стан і техніка згодовування корму;

         ефективна система контролю якості кормів

         2.  Батьківське стада  птиці

         Батьківське стадо комплектується за графіком, який погоджено з роботою цеху інкубації, фабриками по вирощуванню молодняку і утриманню промислового стада. Щоб отримувати інкубаційні яйця рівномірно протягом року, графік складають з розрахунку не менше ніж 4-х кратне комплектування стада.

         Призначення стада –забезпечення цеху інкубації необхідною кількістю високоякісних гібридних яєць.Утримання курей батьківського стада: на глибокій підстилці, в кліткових батареях, планчастих, сітчастих підлогах.В теперішній час батьківське стадо яєчних курей утримують, в основному, в кліткових батареях, групами по 30-40 голів у клітці (і відповідно 3-4 півня, тобто співвідношення 1:10). В цьому випадку вибракування одного півня не оказує негативного впливу на запліднюваність яєць.Кліткове утримання більш ефективне: знижуються витрати корму на 10-20%, в 3-4 рази скорочується площа для розміщення птиці, полегшується догляд, підстілки не потрібно, підвищується продуктивність праці.До курей 56-60-тижневого віку можна підсаджувати молодих півнів, що забезпечує підвищення запліднюваності яєць. Цей технологічний прийом більш ефективний у весняно-літній період.

        Штучне осіменіння дозволяє значно скоротити кількість самців в стаді, ефективно і раціонально використовувати високоцінних плідників. Півнів для штучного осіменіння треба відбирати з кращих родин, від півнів-поліпшувачів, що утримувались в клітках, і які оцінені за продуктивністю дочок при клітковому утриманні, Використовують їх з 30-до 49-52-тижневого віку до початку линяння (так як в період линяння якість сперми знижується).Світловий день поступово збільшують з 9 годин у віці 18 тижнів до 14 годин у 30 тижнів, додаючи щоденно 30 хвилин. Освітлення –20-25 лк на рівні годівниць. Температура повітря в пташнику повинна бути на рівні 16-18°С при вологості 60-70%. Обмін повітря –не менше ніж 0,7м³/год. на 1кг живої маси в холодний період і 4,0м³/год. на 1кг живої маси в теплий період.

           Фронт годівлі курей батьківського стада не менше 7см на голову при вільному доступі до корму і не менше 10см при обмеженій годівлі.У несучок висока потреба в протеїні і окремих амінокислотах. Протеїн в їх організмі використовується для підтримки життя і утворення білків яйця. 

           Амінокислотний склад раціону балансують кормами тваринного походження –рибним, м’ясним, м’ясо-кістковим борошном, а також макухою і шротом.При нестачі сирого протеїну або окремих амінокислот в раціоні, кури жиріють і знижують несучість.У курей-несучок в результаті інтенсивного обміну виникає значна потреба в мінеральних речовинах, особливо кальцію. При гострому дефіциті цього елемента несучість знижується, яйця утворюються без шкаралупи або ж вона тонка, що знецінює продукцію і завдає значного економічного збитку господарству.Концентрація кальцію у комбікормі для курей-несучок повинна становити 3,1%, а для м’ясних порід курей –2,7-2,8%.У раціон курей потрібно вводити фосфор –0,7%, натрію –0,3% від маси комбікорму.Крім мікроелементів для курок-несучок потрібні марганець і цинк. При їх нестачі в кормі птиця несе яйця із зниженим вмістом цих елементів, що спричинює загибель ембріонів і захворювання курчат.

          При виготовленні повнораціоннихкомбікормів для птиці в них додають не окремі мікроелементи, а комплекс їх разом з вітамінами і амінокислотними добавками (премікси).Високопродуктивним куркам згодовують комбікорми з вмістом вітаміну А не менше 2500-3000мг/кг.Контролюють забезпеченістьраціону курей вітамінами за вмістом вітамінів в інкубаційних яйцях.Фронт напування повинен бути 2см/гол. з проточних напувалок або 1 мікрочашкова або ніпельна напувалка на 4-6 голів.Яйця для інкубації починають збирати від курей віком 26 тижнів, за умови, що маса яйця досягне 50-52г.

          За період використання курей для отримання інкубаційних яєць зоотехнічне вибракування не повинно перевищувати 25%, вихід інкубаційних яєць –не менше 70%, а виведення здорових курчат –не менше 80%.Батьківське стадо використовується 52 тижня, а потім або вибраковується на м’ясо, або строк їх використання подовжується примусовим линянням.

    3.Техніка безпекуи при роботі з птицею

3.1. Під час виконання технологічних операцій при обслуговуванні птахів на птахофермах (фабриках) слід бути обережними, оберігати руки, обличчя, очі від травмування птахом.

3.2. При відловлюванні птахів з верхніх ярусів кліткових батарей необхідно користуватися пересувними самогальмованими візками, міцними стійкими підставками або справними механізмами з постійно діючим гальмом, що виключає їх самопересування. При відловлюванні птахів підлогового вирощування треба користуватися полотняною шторою, закріпивши її на скобах, вмонтованих у стіни. Забороняється кріплення штор до елементів технологічного устатковання, ручок дверей, вікон. Птаха слід брати за ногу. При відловлюванні з кліткових батарей дверцята клітки мають бути відкриті і закріплені. Ящики з птахами і яйцями піднімати, переносити і вантажити слід тільки удвох. При укладанні тари з птахами і яйцями в штабелі для тимчасового розміщення висота штабеля не має перевищувати 1,5 м, проходи між штабелями мають бути не менше 1 м.

3.3. Роботи з обробки газом (газації) яєць і тари треба виконувати тільки в спеціальних герметичних камерах, обладнаних системою витяжної вентиляції, зблокованої з пристроєм для відключення приладів газації, вхідними дверима камер і світловим табло «Не заходити, газація» або «Камера провітрена».

3.4. Працівники повинні знати дії можливий вплив використовуваних для обробки яєць і тари речовин на організм людини, дотримуватися і виконувати заходи особистої гігієни. Про погане самопочуття, підвищення температури тіла, появу головного болю, нудоту, блювоту, ураженнях шкіри у вигляді поранень, опіків, утворень гнійників необхідно негайно повідомити керівника робіт і звернутися до медпункту або поліклініки. Стежити за станом шкіри рук, систематично змащувати пошкоджені місця антисептичними розчинами (йоду або діамантової зелені) і накладати при необхідності бинтові пов’язки; дотримуватися чистоти рук, обличчя, усього тіла і одягу; коротко обрізувати нігті на руках.

                                                   Висновок

          Птахівни́цтво — галузь сільськогосподарського виробництва, основним завданням якої є розведення, вирощування, утримання, годівля птиці, застосування механізації, автоматизації, проведення ветеринарної профілактики з метою одержання продукції птахівництва. Птахівництво є найбільш скороспілою галуззю тваринництва, яка при порівняно незначних затратах праці й кормів дає за короткий час високоякісну продукцію (доросла птиця, молодняк птиці, інкубаційні та харчові яйця, продукти забою та переробки, пух та пір'я тощо), послід, що широко використовується не тільки в харчовій промисловості, а й у парфумерній, мікробіологічній промисловості та медицині.

Література

1.Закон України “Про племінну справу у тваринництві” No3691-ХІІ/93-ВР. − Київ, 1993.

2. Бесулін В.І., Гужва В.І., Куцак С.М. Птахівництво і технологія виробництва яєць та м’яса птиці/ В.І. Бесулін, В.І.Гужва. − Біла Церква, 2003. –448 с.

3. Бомко В.С., Бабенко С.П., Москалик О.Ю., Гришко Г.І., Токаренко М.Д., Чумакова Л.О. Годівля сільськогосподарських тварин:підручник/В.С.Бомко, С.П.Бабенко. –Вінниця: Нова Книга, 2001. –240с.

4. Бородай В.П., Сахацький М.І., Вертійчук А.І., Мельник В.В., Пономаренко Н.П., Базиволяк С.М., Краснощок В.Г. Технологія виробництва продукції птахівництва:підручник/В.П.Бородай, М.І. Сахацький –Вінниця: Нова Книга, 2006.−360 с.

5. Бусенко О.Т., Столюк В.Д., Могильний О.Й., Штомпель М.В.,Ноздрін М.Т.,Уманець В.Д., Броварський В.Д. Технологія виробництва продукції тваринництва: підручник./О.Т. Бусенко, В.Д. Столюк –Київ : Вища освіта, 2005. −496 с.

6.Інструкція з бонітування сільськогосподарської птиці; Інструкція з ведення племінного обліку в птахівництвіта зразків форм племінного обліку в птахівництві No179/01 − Київ.