"Виховання милосердя і кращих моральних якостей у майбутніх медичних працівників”

МОЗ УКРАЇНИ

КОВЕЛЬСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

 

 

 

ЛЕКЦІЯ

НА ТЕМУ:

"Виховання милосердя і кращих моральних якостей у майбутніх медичних працівників”

                                                        

                                              Куратор: Прокопчук С. О.

23.09.2019 р.

Здоров'я населення значною мірою є відображенням економічного та політичного стану країни. Підвищення якості та ефективності медичної допомоги населенню – одне з найважливіших завдань охорони здоров'я. Для цього необхідні зусилля всіх медичних працівників, виявлення та використання всіх ресурсів охорони здоров'я, реорганізація структурних підрозділів, що надають медичні послуги населенню, вибір найбільш ефективних моделей роботи, що забезпечують позитивний результат.

 Медичні сестри є тим кадровим резервом, який повинен бути використаний при реформуванні охорони здоров'я.

 Роль медичної сестри повинна відповідати потребам здоров'я людей більше, ніж потребам системи охорони здоров'я. Це означає фундаментальну перебудову концепції традиційної  ролі медичної сестри як особи, яка обслуговує лікаря виконуючи, часом, роль дівчини на побігеньках; вона повинна бути добре освіченим професіоналом, чий унікальний та значний досвід визначається усіма колегами та кого вважають рівним партнером в медичній бригаді. Центром практичної діяльності медичної сестри є безпосередня робота з пацієнтом або бригадою – у разі необхідності  спільно з представниками інших професій, тобто робота, направлена на покращення здоров'я людей.

 Медсестринський догляд повинен стати самостійним процесом у лікарнях, виділеннях сестринського догляду, хоспісах. Але для цього треба створити умови для розвитку творчого потенціалу медичних сестер і підтримувати їх. Наше завдання відновити втрачене визнання авторитету і престижу медичної сестри.

 Медичні сестри мають прекрасну історію. Організацію медичних сестер України можна розглядати як Олену з найстаріших в Європі. Ще до того, як світ почув ім'я  Флоренс Найтінгел під час Кримської війн, група медсестер під керівництвом Єлизавети Карцевої, що доглядала за пораненими та хворими солдатами, стала для сучасників взірцем мужності і героїзму. Незабуті подвиги медичних сестер під час Великої Вітчизняної війни. Світ знає імена  Марії Шкарлетової Марії Сердюк, Марії Щербаченко, Людмили Родіонововї, Клавдії Бутововї, Надії Бойко, Євдокії Варцаби, Наталії Вознюк, Ольги Комелєвої, Поліни Гусак, Людмили Чернової, Марини Антонюк, Антоніни Соловйової, Євдокії Таранської, нагороджених медаллю Флоренс Найтінгейл та багатьох медичних сестер – Героїв Радянського Союзу, нагороджених численними орденами та медалями.

 Саме з медичними сестрами пов'язані  слова "милосердя", "мужність", "співчуття", "доброта". Власне, медична сестра – це не професія, а стан душі.

                            Ми йдемо по дорозі любові й добра.

                             Милосердя  - наша рідна сестра.

Життя спасти ми хочемо – і зуміти і встигнути.

                             Бережись нас, безока, підла смерть!

                             Біля ліжка хворого з посмішкою не стій!

                             Ми тебе  викликаємо на праведний бій!

                             Ми в помічники знання і мудрість візьмем.

                             І хворобу переможемо, людину спасем!

                            До нас з надією та горем хворі прийдуть.

                            Медицина – мистецтво і праця, вічний труд,

                             І прощення невзгод і необачних образ.

                             Гіппократ! Ніколи ти не будеш забутий.

                             Ми йдемо по дорозі любові і добра,

                             Милосердя – наша рідна сестра!

 Без медичної сестри немає майбутнього Європейської конференції з сестринської справи, яка відбувалася у Відні 21 червня 1988 року.

 Величезна роль медичної сестри у системі охорони здоров'я. На сьогоднішній день в Україні налічується близько 370 тисяч медичних сестер.

Вірш про медсестру

Так! Я люблю свою професію

І з кожним роком все сильніш.

Вона схожа на поезію,

Хоча багато буденного в ній.

Вона, як  вірш, не терпить сірості,

                                        Не  терпить неточності і зла.

                                        Вона ще в глибоку давнину

                                        Талант і мудрість ввібрала.

І натхнення й хвилювання

Добра і щастя не приховуючи

 В грудях у серця відвойованої – поет професія моя.

Так! Моя професія сама жіноча.

Так! Моя професія  вічна в світі!

         Так! Моря професія найкраща в світі!

                       Так! Я дуже люблю професію і горджуся нею.

Медична сестра за визначенням комітету експертів ВООЗ з сестринської справи, є особа, яка пройшла підготовку з основної програми навчання, отримала достатню кваліфікацію і має право виконувати відповідальну роботу по сестринському обслуговуванню населення, профілактиці захворювань, догляду за хворими та наданню невідкладної допомоги, дотримуючись при  цьому правил професійної етики та деонтології.

 З історії розвитку сестринської справи. Уперше в Росії застосування жіночої праці у госпіталях офіційно було дозволено указом Петра І. у ньому говорилося, що Санкт-Петербурзький, Котлинський і Ревельський госпіталі можуть мати у своєму штаті по одній "стариці" для догляду за пораненим та хворими. За чуйність, увагу, терпіння, що їх виявляли жінки, доглядаючи за хворими та пораненими, а також тому, що милосердя в той час було основною зброєю в боротьбі з людськими  стражданнями, їх стали називати сестрами милосердя. У подальшому в різних документах та джерелах медичні сестри згадуються під  назвами "стариць", " сиділок", "сестер милосердя", а в Україні – "шаріток".

 Перші свідчення про спеціальну підготовку сестер милосердя з монахинь відносяться до 1844 року.

 1854 року з ініціативи М.І.Пирогова у Петербурзі було створено об'єднання медичних сестер – Хрестовоздвиженська община сестер піклування про поранених та хворих. Це був перший у світі заклад, в якому навчали догляду за хворими та пораненими не тільки у госпіталі, але й безпосередньо на полі бою. М.І. Пирогов написав статут общин. Згідно з його задумом, підготовка  медичних сестер у госпіталях мала проводитись у трьох напрямках: готували сестер-господинь, аптекарок і перев'язочних сестер так, щоб всі вони могли змінювати одна одну. Сестри милосердя повинні були надавати першу допомогу, накладати пов'язки, допомагати хірургам під час операцій, обслуговувати хворих та поранених на всіх етапах евакуації.

 Особливо зросла роль медичних сестер у роки Кримської війни ( 1853-1856) та оборони Севастополя, коли після наполегливих клопотань М.І. Пирогова члени цієї общини вперше в історії організовано взяли участь у надані медичної допомоги пораненим воїнам. 1854 року в Севастополь прибуло 28 перших сестер, підготовлених Хрестовоздвиженською общиною. Серед них були Катерина Бакуніна, Єлизавета Карцева, Катерина Хітрова, Марія Глєбова, Олександра Травіна та ніші. Всі 11 місяців облоги Севастополя поруч з М.І. Пироговим працювала відважна дочка російського моряка Даша Севастопольська (Александрова), яку в народі знали як  першу сестру милосердя. За героїзм і самовідданість вона була нагороджена срібною медаллю  і грошовою премією.

 В одному листі з Севастополя М.І. Пирогов писав, що він зі своїми помічниками за один день здійснив хірургічні втручання 600  пораненим. За час перебування в Севастополі була надана допомога "близько 20 тисячам поранених, проведено 10 тисяч операцій під ефірним наркозом.

 1855 року в англійських військах теж заявилися загін санітарок  на чолі з Флоренс Найтінгейл. Згодом на базі лікарні св. Томаса в Лондоні вона організувала школу сестер милосердя. Ф. Найтінгейл створила систему підготовки кадрів середнього і молодшого медперсоналу у Великобританії. Міжнародним комітетом Червоного Хреста у 1ё912 році було засновано медаль її імені. Цією медаллю щорічно в день народження Флоренс ( 12 травня) нагороджують кращих медичних сестру світу. У Флоренції, на батьківщині Ф. Найтінгейл, у старовинному храмі поряд з гробницями Данте і Мікеланджело, в глибокій ніші стоїть статуя жінки. Біля підніжжя пам'ятника висічені слова: "Вона була прикладом служіння людям і символом міжнародного милосердя, носієм якого пізніше став Червоний Хрест".

        В тесноте событий острах,

Составляющих войну,

    Я сегодня речь о сестрах

                                                  Милосердия начну.

   По сердечному веленью

        Прямо в строй они встают,

    Где – обычное явленье –

   Кровь, бинты и неуют…

  Словно факельная веха,

  Проступает сквозь года

                                                 Девятнадцатого века

                                                 Черноморская страда.

          Там, среди сражений лютых,

      Где от бомб не жди добра,

                                                 Появилась на редутах

                                                 Милосердия сестра.

         Хлещут пули, свищут роем.

   Помощь срочная нужна.

     Над поверженным героем

                                                 Наклоняется она.

         Не за тот  ли труд усердный

     Сам воспрянувший герой

        Дал ей званье милосердной

      Окрестил своей сестрой?..

                                                 Человечна, величава,

                                                 Неустанна и проста

                                                 Это ты дала начало

  Жизни Красного Креста.

 Після закінчення Кримської війни у багатьох містах Росії почали створюватися общини сестер милосердя. 1868 року в Петербурзі виникла Георгіївська община, яку тривалий час очолювала Катерина Бакуніна. Під російсько-турецької війни керувала усім середнім медичним персоналом, який брав участь у бойових діях і тому недарма вважається прообразом старшої медичної сестри. Національною героїнею Болгарії стала російська сестра милосердя Юлія Вревська, якій встановлено пам'ятник у м. Плевні.

 Згодом общини  сестер милосердя створюють у Москві, Кронштадті, Харкові, Тифлісі. У багатьох місцях України були організовані будинки сестер милосердя. Догляд за хворими в цих будинках здійснювали шарітки-монахині, які перед тим проходили спеціальну підготовку. Завдяки сумлінному навчанню та великому практичному досвіду шарітки ставали висококваліфікованими медичними сестрами. У повоєнний період вони успішно працювали у різних лікувальних закладах.

 Великий внесок у справу забезпечення медичної освіти жінок зробив сподвижник М.І. пирогова С.П. Боткін. За ініціативою С.П. Боткіна було  створено комітет піклування про сестер милосердя і розпочато пошук коштів для створення притулку для медичних сестер, оскільки багато з них у старостів не мали ні пенсії, ні даху над головою.

  Того ж 1872 року в Петербурзі було розпочато будівництво  лікарні, на базі якої згодом виникла Євгенівська община сестер милосердя. У період російко-японської війни цією общиною було сформовано і відправлено на фронт два госпіталі й декілька загонів медичних сестер. Війни та епідемії засвідчили переваги жіночого догляду за хворими. Тому невдовзі відкрито додаткові школи-общини у Києві, Одесі, Варшаві, Нижньому Новгороді, Симбірську та Петербурзі.

 У Росії жінкам не дозволяло вступати до вищих навчальних закладів, і вони виїжджали на навчання за кордон, здебільшого у Швейцарію, де спілкувалися з емігрантами-революціонерами з Росії. Щоб запобігти цьому, царський уряд змушений був дати дозвіл на відкриття 1872 року медичних курсів для жінок при Петербурзькій медико-хірургічній академії. Проте 1882 року ці курси було закрито, і лише під тиском громадськості було дозволено 1887 року відкрити окремі Вищі медичні жіночі курси в Петербурзі та Москві без державних асигнувань на їхнє утримування.

 1879 року відкрито жіночу фельдшерську школу в Москві, а 1882 року – в Петербурзі. З 1895 року при багатьох губернських земських лікарнях організовуються школи для фельдшириць-акушерок.

 Жіноча праця поступово посідає провідне місце у догляді за хворими та пораненими. Сестри милосердя виявляли високі моральні якості, готують самовіддано служити стражденним людям. На цих традиціях виховувались і   виховуються покоління медичних сестер. На початку ХХ століття в Росії нараховувалось уже понад 65 общин, а кількість  сестер милосердя досягала 46 тисяч.

 1907 року на сонові Гаагської конвенції про взаємну допомогу пораненими на полі бою та хворим було засновано Російське Товариство Червоного хреста, яке поступово об'єднало всі наявні на той час в Росії общини. Через кілька років його випускниці рятували поранених на фронтах першої світової, а потім і громадської воєн.

 У 1917 році в Петрограді майже на всіх вокзалах працювали пункти першої допомоги, обладнанні перев'язувальним матеріалом і транспортом, їх обслуговували робітниці-санітарки, яких з часом стали називати червоними сестрами. У Москві санітарні бригади створювалися за активною участю лікаря З.П. Соловйова. Велику роль відіграли медичні сестри у боротьбі з епідеміями.

 1918 створено народний комісаріат охорони здоров'я на чолі з М.О. Семашко. Для підготовки кадрів середнього медичного персоналу організовуються медичні школи, технікуми, училища.

 Перші медичні сетсринські школи почали функціонувати у 1920 році. Тоді ж були ліквідовані общини сестер милосердя. Одночасно було вилучено з ужитку і слово "милосердя". Нині нам належить відновити не лише це слово, але й відповідне поняття. 1921 року Народним комісаріатом охорони здоров'я були розроблені положення і програми для підготовки акушерок і санітарного персоналу. З 1927 року  підготовка медичних сестер проводилася в технікумах після попередньої  загальноосвітньої підготовки за відповідними програмами. Усе це сприяло поліпшенню якості підготовки сестер як професіоналів, але й створило поняття про сестру милосердя, оскільки вважалося, що головним завданням сестер є не догляд за хворими, а технічне виконання призначень лікарів. У 1936 році, було введено посади старших медичних сестер. А 1939 року Рада Народних Комісарів СРСР прийняли постанову, яка  зобов'язувала республіки, краї та області відкрити середні медичні школи з таким розрахунком, щоб задовольнити потреби населення своїх регіонів.

 Великим випробуванням для нашого народу, в тому числі й для медичних працівників, стала Велика Вітчизняна війна. У діючій армії допомогу пораненим надавали  500 тисяч середніх медичних працівників. Вони повернули у ряди бійців 72,3% поранених та 90% хворих. Медичними сестрами роки Великої Вітчизняної війни було здійснено безліч ратних подвигів. Так, санінструктор стрілецької роти Валерія Грановська винесла з поля бою понад 300 поранених. У бою за село Вербове 8 березня 1943 року,рятуючи життя поранених, зі зв'язкою гранат вона кинулася під ворожий танк. Санінструктор Зінаїда Мареська ціною власного життя врятувала  пораненого від автоматичної черги ворога. Ксенія Константинова у жовтині 1943 року, захищаючи життя поранених, знищила  60 ворожих солдатів, але була важко поранена, а потім замучена фашистами. Ірина Левченко в бою за Крим винесла з палаючих танків 28 солдатів і офіцерів.

 Подвиги медичних правників у Великій Вітчизняній війні були високо оцінені: за самовіддану працю урядових нагород було удостоєно 116 тисяч лікарів, фельдшерів, медичних сестер, санінструкторів і санітарів.

 Система підготовки медичних працівників. У повоєнні роки було вжито заходів щодо зміцнення матеріальної бази середніх медичних навчальних закладів для підготовки фельдшерів, акушерок, лаборантів, зубних техніків. Зокрема, організовано підготовку медичних сестер для лікувально-профілактичних закладів. Частину лікарських функцій передано середнім медичним працівникам, що, з одного боку, сприяло підвищенню їхньої класифікації, а з другого – посилило їхню відповідальність за доручену справу.

 Для середніх медичних працівників були створені сприятливі умови для вступу до вищих учбових закладів. Так, випускники медичних училищ, які отримали дипломи з відзнакою, і 10% випускників з відмінними та добрими оцінками можуть вступати до медичних інститутів відразу після закінчення училища, а інші бажаючі - після трьох роботи за фахом. Проблема підвищення якості медичної допомоги тісно пов'язана з підвищенням  загальної культури роботи медичних закладів та рівня професійних знань. У міру розвитку науково-технічного прогресу медичні сестри оволодівають  роботою зі складною медичною апаратурою та приладами. Середні медичні працівники в сучасних умовах зобов'язані удосконалювати свої практичні навички і теоретичні знання, впроваджуючи все нове, передове у повсякденну роботу, оскільки від правильності та ефективності первинної допомоги фельдшера чи медичної сестри нерідко залежить подальша доля хворого. Нині в окремих вищих медичних закладах як у нас, так і за кордоном, відкриваються нові факультети – "Медична сестра з вищою освітою". Якими ж мають бути академічні сестри? Це високі професіонали, культурні, освічені люди, які знають мови та літературу, непогано орієнтуються в економіці, організації праці та управління, опираються  в роботі на знання психології та деонтології.

 ВООЗ, вирішення питань сестринської справи. ВООЗ  об'єднує 150 країн. Спільними зусиллями розв'язуються такі проблеми загальносвітового значення, як боротьба із серцево-судинним  та онкологічними захворюваннями, СНІДом, екологічні проблеми. Проводять спільні наукові дослідження за участю 200 науково-дослідних центрів у різних країнах світу.

 1988 року у Відні відбулася перша Європейська конференція з сестринської справи. У роботі конференції брали участь представники 23 країн. Було затверджено декларацію із сестринської справи, переглянуто систему  навчаня та практичну діяльність медсестер, підтверджено роль сестринського обслуговування як одного з основних факторів, що можуть внести істотний вклад у досягнення високого рівня здоров'я людей. Учасники Віденської конференції зобов'язалися довести до відома міністерство охорони здоров'я, організацій і профспілок, усіх працівників охорони здоров'я, регламентуючих органів у всіх державах – членах Європейського регіону інформацію, що стосується нової ролі медичної сестри у поліпшені здоров'я людей планети. Ця нова  роль медсестри має підкріплюватися її участю у прийнятті рішень щодо планування служби  охорони здоров'я й управління на місцевому, регіональному та національному рівнях.

 Рада медичних сестер. Раду медичних сестер створюють у лікарнях, поліклініках, диспансерах, де є не менше ніж 15 медичних сестер, що працюють в одну зміну.

 Раду обирають на загальних зборах медичних сестер лікувально-профілактичного закладу з числа найбільш кваліфікованих і активних сестер. Кількість членів ради визначають залежно від кількості медичних сестер, що працюють в даному закладі ( 3-7 осіб при наявності в  лікувально-профілактичному закладі до 75 медичних сестер, чи 7-15 осіб, якщо сестер більше ніж 75). Рада медичних сестер зі свого складу обирає голову та секретаря для здійснення організаційних заходів, пов'язаних  з робою. Склад ради затверджується профспілковим комітетом і оголошується наказом керівника  медичного закладу. Загальне методичне керівництво роботою ради здійснює заступник головного лікаря А лікувальної роботи.

 Працює рада за планом, затвердженим головним лікарем профспілковим комітетом. Засідання ради проводиться не рідше як 1  раз на 2 міс. Один  раз на рік рада медичних сестер звітує про свою роботу на загальних зборах медичних сестер даного закладу.

 Основним  завданнями, які повинна вирішувати рада медичних сестер, є підвищення теоретичних і практичних знань медсестер, поліпшення організації роботи на робочому місці, обмін передовим досвідом, організація наставництва та підготовки резерву.

 Для здійснення цих завдань рада організовує наукові загальнолікарняні конференції медичних сестер, семінари та лекції з окремих актуальних розділів (лікувально-охоронний режим, переливання крові, дієтичне харчування тощо), створює бригади і комісії для перевірки роботи медичних сестер і молодшого медичного персоналу, проводяться заходи щодо впровадження  передового досвіду медичних сестер в даному закладі та шляхом обміну досвідом медичних сестер, проводить санітарно-освітню роботу серед населення, розробляє і впроваджує заходи щодо зниження захворюваності та запобігання виникненню і поширенню інфекційних захворювань.

 Нові часи вимагають від медичної сестри високої кваліфікації, здатності творчо здійснювати ваш сестринський процес, спрямований на задоволення потреб як хворої, так і здорової людини.

 Моральні якості медичної сестри мають і зараз не менше значення ніж колись. На сестру  покладено 4 основні обов'язки: зберігати здоров'я та запобігати захворюванням, відновлювати здоров'я і полегшувати страждання.

 Сестра повинна поводитися так, щоб не підривати довіри до професії. Своїм зовнішнім виглядом, виразом обличчя, одягом вона повинна підтримувати повагу до себе.

 

Вірш: "Я – медична сестра"

Одягла білий я халат

        І життя моє пішло на лад.

                         Я в цьому житті  не дарма з'явилася,

         Я людям буду  допомагати

   І їх здоров'я захищати,

             Щоб з ними горя не сталось.

                                                  Я медична сестра,

   Джерело світла і добра.

              І мені довірена доля хворого.

                                                  Я – медична сестра.

 Я – милосердна сестра.

        А милосердя – святе слово!

     І буде життя повне праці,

                                                  Та не змучусь ніколи

                          Любити людей, любити свою роботу,

   І ніжних рук моїх тепло

                                                  Несе надію і добро,

                   Зігрію я людей своєю турботою.

 

Под одеждою любой

    Бьется сердце человека.

         Если   в нем горит любовь,

     То и лик его весь светел.

И одежда, как сиянье

Белизной своей горит,

И надежду во спасенье

       Страждущим всегда сулит.

Медсестричка, дорогая

                                                 Сердцем изнутри сияя

           Больным надежду вдохновит

                                                 И от недуга исцелит.

   Нежным взором ободрит

     Словом твердым укрепит,

А улыбка, как бальзам

       Верой твердой станет вам.

                                                 У нее рука нежна,

                                                 А походка бережна

                                                 Взор любовью горит

                                                 Ничего уж не болит!

   Боль ушла и жажды нет!

   Нет сомненья, страха нет!

         В сердце мир, любовь, покой

        Медсестра – спаситель твой!

А.П.Майборода

 

 

 

Вірш

Милосерднії  сестри мої

Теплий погляд   і руки ласкаві

                                          Доторкнулись до мого чола.

В лихоманці  думки заблукали.

                                         Я не знала, чи я ще жива….

   Морок, ніч, біль душі ріже серце.

                                          Вже здавалося нема вороття.

                                          Ясні очі, мов сині озерця,

                                          Повертали мене до життя.

                                          Ти теплом своїх рук обігріла

                                          Моє серце і душу, і кров

                                          Ти за зміну оту аж змарніла

  В боротьбі за життя знов і знов.

              Скромність, мужність тобі притаманні,

                                          Українська моя медсестра.

      Кожен день у жорстокім змаганні,

                                          Щоб людина без болю жила.

Щоб народжувались наші діти,

                                          Україна здоров'ям цвіла.

                                          Твоя постать легка і тендітна

                                          Завжди поруч з бідою була.

    Біль чужий твоє серце заповнить

                                          І біжиш ти назустріч біді.

                                          В завірюху і в спеку, і в повінь

                                          Не важливо – готова завжди.

         Ніжним поглядом, словом ласкавим.

                                          Заспокоїти вирій думок.

                                          І підтримати зовсім як мама

                                          Неслухняних і хворих діток.

                                          Так десятки років пролітають

                                          Журавлями в далекі краї.

  Та як ластівки втоми не знають.

                                          Милосерднії сестри мої.

 

"Ода медсестре"

Что означает слово медсестра?

 Уменье, доброта и состраданье.

 Что означает слово медсестра?

Сочувствие, любовь и  обаянье.

                                          Что означает слов медсестра?

            Отзывчивость, внимательность и вера.

Что означает слово медсестра?

                                          Дар сопереживания без меры.

       Профессия - гуманнейшая в мире –

Простая медицинская  сестра.

     Ты светлая хранительница жизни.

    Стоишь на страже митра и добра.

               В халате белом,  словно ангел светлый,

    Несешь надежду, веру и любовь,

                           Твой взгляд спокойный, добрый и приветный

   Улыбку дарит, нежности покой.

             Хлопот у медсестры всегда так много,

               Про всех их здесь сейчас не рассказать,

               Но главное – с больного снять тревогу,

           И слово доброе для сердца отыскать.

                 И в миг, когда склонялась над постелью.

                                          Страданья милосердного сестра.

   Боль отпускала, делалась слабее,

    Была не так сильна. Не так остра.

        И как всегда из слез взошла улыбка.

      И благодарность за нелегкий труд.

    Сестра, сестричка, ты моя голубка.

                                         Ты даришь нам здоровье и уют.

    Ты ежедневно с кроткою улыбкой

  На битву благородную спешишь.

                                         За жизнь и за здоровье человека

                Свой каждодневный подвиг ты вершишь.

           И если наша жизнь в руках надежных.

             Сестринских, добрых, трепетных руках.

                                         За будущее наше мы спокойны,

                                         Минуют нас тогда беда и страх.

Я преклоняю пред тобой колени,

                                         Простая медицинская сестра.

                  За благородство, искренность, стремленье.

За то, что ты меня тогда спасла!

                                         Спасибо за отзывчивость и ласку.

         За нежность взгляда, сердца чистоту.

                                          Спасибо, вам, сестрички дорогие.

                                          Что вы всегда на боевом посту!

                Однажды сделав жизненный свой выбор,

                                         Неся здоровье, доброту и лад.

               Ты пронесешь как символ благородства,

                                          По жизни белый медика халат.

            Мы любим вас за ваш прекрасны труд,

     От всей души сегодня вам желаем,

          Пусть будет много радостных минут,

                Пусть будет много трепетных рассветов,

                                          Любви, здоровья, мира и тепла,

   Пусть солнечною ласкою согрета,

     Жизнь ваша будет радостью полна.

Л. Флетчер