Методична розробка уроку Етика

Урок 2

Розділ 2. Невербальне спілкування

ТЕМА:   НЕВЕРБАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ ПРОЦЕС

План

1. Поняття невербального спілкування
2. Параметри невербальної комунікації

1.     Поняття невербального спілкування

Предметом вивчення невербального спілкування є поведінка людей у різноманітніших ситуаціях. Ці спостереження допомагають краще розуміти інших, самих себе і на основі отриманих знань зробити спілкування людей більш ефективним.

Деякі  вчені зробили висновок, що людське спілкування на 55-65%  є невербальним.

У таких випадках, коли інформація передається словами, не відповідає тому, про що  говорять жести, міміка і т. інше, то на більшу довіру заслуговує інформація невербальна, тому що жести і пози – підсвідомі.

Вважається, що думка про людину складається в перші 15-20 секунд спілкування.

Різні люди реагують не однаково на невербальні сигнали – усе залежить від рівня чутливості, людини і від її вміння розшифровувати інформацію, передану за допомогою невербальної комунікації.

Невербальні сигнали можуть бути вродженими, передаватись генетично або виховуватися у відповідному культурному середовищі.

При трактуванні невербальних засобів комунікації варто звертати увагу на національні традиції співрозмовників, оскільки вони можуть мати різне значення або відтінки значень у представників різних народів. Наприклад, майже всі  європейці, хитаючи головою зверху вниз, передають згоду, болгари – незгоду, японці підтверджують, що уважно слухають співрозмовника.

Дослідження визначають ряд жестів, невербальних сигналів, які є вродженими і  більша частина нашої невербальної поведінки набута. Значення багатьох жестів і рухів зумовлені культурним середовищем, у якому ми живемо.

Усі невербальні засоби спілкування можна описати декількома системами.

2.                    Параметри невербальної комунікації

Територія – це зона чи простір, який людина розцінює як свій особистий. Він ніби є продовженням її тіла. У кожної людини є своя особиста територія, яка існує навколо її майна – дім і сад, огороджений тином, салон автомобіля та повітряний простір навколо тіла. Повітряний простір людини залежить від густоти населення, де виросла людина; визначається культурним середовищем, соціальним статусом особистості.

Важливим елементом техніки спілкування є міжособистий  простір – відстань, яка відділяє співрозмовників. ( напрям досліджень – ПРОСЕМІКА)

Існує межа допустимої відстані  між співрозмовниками, порушувати яку вважається неетично. Вона залежить від виду взаємодії. Розрізняють 4  види відстаней між комуні кантами:

1. Інтимна відстань – від 15 до 0,5 м. (лише найближчим людям дозволено в неї входити -  членам сім’ї , близьким людям та родичам; трапляються у спорті).

2. Особиста відстань – 0,5 – 1,2 м. ( з друзями, на прийомах, вечерях, ділових зустрічах, на роботі).

3. Соціальна відстань – 1,2 – 3,7 м.(при неформальних соціальних і ділових стосунках малознайомих комунікантів).

4. Публічна відстань – 3,7 м. і більше (обмінюватися кількома словами або взагалі утримуватися від розмови, скориставшись невербальними засобами спілкування).

Якщо ви хочете,  щоб люди почувалися комфортно у вашій компанії, тримайте дистанцію

Традиції – також важливий фактор, який впливає на відстань між  комунікантами.              На відстань може вплинути і стіл.

Велике значення у процесі спілкування мають жести, які є багатозначними і несуть у собі певну інформацію. До них відносяться жести сміху, жести ходи, жести з окулярами та обличчям, жести з руками, жести з пальцями, косі погляди з піднятими  і опущеними бровами.

Як що людина відчуває:

• Страх – рот відкритий, очі широко розкриті, блиск очей не виражено, брови піднято до гори, горизонтальні зморшки на чолі, обличчя застигле;
• Радість – рот закритий, куточки губ підняті, очі прижмурені і блищать, обличчя динамічне;
• Подив – рот відкритий, очі широко розкриті, блиск очей не виражено, горизонтальні зморшки на чолі, обличчя застигле;
• Гнів – рот відкритий, куточки губ опущенні, очі розкриті або прижмурені, очі блистять, вертикальні зморшки на чолі і переніссі, обличчя динамічне, зовнішні куточки брів піднято догори;
• Страждання – рот закритий, куточки губ опущені, очі звужені та тьмяні, вертикальні зморшки на чолі та переніссі, обличчя застигле;
• Презирство – рот закритий, куточки губ опущені, очі звужені, брови зсунуті до перенісся, обличчя динамічне.

Уміння читати мову тіла дає можливість розуміти істинні значення слів того, хто говорить.

  Уміння користуватися деякими відкритими жестами підвищує ефективність процесу

   спілкування.