Методична розробка уроку на тему: «Побут і духовне життя запорожців. Вступ до історії». 5 клас
Мета:
Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Обладнання: роздатковий матеріал для учнів (історичні документи, картки); відео презентація «Козацький курінь», «Церква на Січі». Основні поняття: бурдюг, кабиця, сирно, саламаха, тетеря, китайка, кармазин, побратимство. Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ Гостей дорогих вітаємо щиро, Зустрічаємо завжди з любов’ю і миром, Наш клас історичний, як хата – світлиця, Багата знаннями одвічних традицій. ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Учитель. Ми продовжуємо з вами вивчення теми «Козацька слава Запорозького краю». Тож давайте закріпимо вивчений матеріал.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Учитель. «Січ – мати, от де треба помирати» - так говорили запорозькі козаки, які називали себе «січовиками». Запорозька Січ для козака – це і духовний центр степового вільного лицарства, і стольний град усього козацького Запорожжя, і, нарешті, бойове товариство. І в поході, і на хуторі, і у себе в курені запорожець був сам собі і ловець, і швець, і тесля, і коваль. Тож темою сьогоднішнього уроку буде «Побут і духовне життя запорожців». Наприкінці уроку ви спробуєте дати відповідь на питання: «Які риси характеру успадкував український народ від славного лицарства козацького?» ІV. ОПРАЦЮВАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Житло, курінь козаків Учитель. Готуючись до сьогоднішнього уроку, деякі учні виконали творчі завдання. Я пропоную вашій увазі відео презентацію «Житло, курінь козаків».
Іжа Учитель. Хліб та вода – козацька їда. Відомо, що запорожці були невибагливі в їжі, задовольняючись простими стравами, та все ж таки відрізняли кашу від куліша. Тож давайте заслухаємо повідомлення про страви, які готувалися на Січі.
Одяг козаків
Спогади старожила села Чернишівка Катеринославського повіту І. Г. Розсолоди про козацький одяг Ходили запорожці добре, одягалися і розкішно й гарно. Одяг був у них на ваті, на шовкових шнурках та на ґудзиках, з тонкого сукна різних кольорів: той одягне голубий, той зелений, той червоний, хто якого забажає. Лише сорочки були власного виготовлення, бо бавовняної тканини вони тоді не знали. На голови одягали високу гостру шапку зі смушковим закотами заввишки з чверть, із сукняним червоним чи зеленим дном, заввишки з півтори чверті, на ваті, із золотими перехрестями, срібною китицею на самому вершку й гачком для китиці – пристібати, щоб не теліпалася. Закот шапки часто правила козакові за кисет чи кишеню: туди він клав тютюн, кресало, люльку чи ріжок з тютюном. Шапки робили переважно куренями: який курінь, така й шапка, такий і колір. А пояси робили з шалі або з турецького й перського шовку, широкі та довгі, не такі, як тепер парубки носять. Коли козакові треба було оперезатися, він прив’яже пояс шнурочком до цвяха та й повертається, так весь пояс на себе й намотає. Потім шнурки завя’же або позад себе, на спині, або на боці, а позолочені кінці залишить попереду, на животі, та так і ходить як справжній лицар. Каптан був призбираний на шнурках, гаптований золотом, з різними золотими позументами, ґудзиками на подолі, кінцях рукавів, розрізах, з гапликами, з тонким дротом усередині і широкими – преширокими рукавами, або, як кажуть, роздорами чи розпорами. Розпори ці робили якраз у тому місці, де рука згиналася в лікті, завжди з півтори чи дві чверті, нижче розпорів рукав уже був зшитий до самого кінця. У такі рукави просували руки або просто через їх кінці, або через розпори посеред рукавів. От який був у них одяг.
Який вигляд мала шапка козака? 2. До яких хитрощів вдавалися козаки, оперізуючись? 3. У яких місцях робили розпори на каптані?
Віра та церква на Запоріжжі Учитель. Козаків часто рятувала «віра в промисел Божий». За воїном право починати криваву справу, за Богом її закінчувати. Удвічі сильніший той, кого захищають небеса, хто перебуває під їхнім захистом. Архангел Михайло був «невидимим керівником запорожців на війні», святий Микола Чудотворець захищав їх у далеких походах, на морях. Своєрідним оберегом запорозького козацтва стала довга біла Покрова Божої Матері. Священною для кожного козака була Покровська церква на Січі, від її порога запорожці виступали в похід до січового храму і поверталися, дякуючи покрові за порятунок. Тож давайте переглянемо презентацію «Церква на Січі». Перегляд презентації V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
Обговорення відповідей на проблемне питання: «Які риси характеру успадкував український народ від славетного лицарства козацького?» VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ. ОГОЛОШЕННЯ ОЦІНОК. Учитель. Козацтво відіграло визначну роль в історії українського народу. Упродовж тривалого часу воно було надійним захисником від численних ворогів. Традиції козацтва зберігаються й дотепер. VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Опрацювати відповідний параграф підручника. 2. Вивчити нові історичні поняття. 3. Підготувати повідомлення про козацькі поховання.
ДОДАТОК
|
Картка № 1 |
Картка № 2 |
|
Тема. Запорозька Січ |
|
|
1.Звідки походить назва «Чортомлицька Січ»? ____________
2. Коли була заснована Микитинська січ? ___________________________
3. Заповніть пропуски в реченні. Кам’янецька Січ була заснована запорозькими козаками ________ р. після зруйнування _______________ Січі _________________ військами. |
1.Дайте визначення поняття «Січ»
2. Якого року була заснована Олешківська Січ? ________________
3. Заповніть пропуски у реченні: Із 1593 р. до _________ р. Січ перебувала на острові Базавлук у гирлі річок __________ , Підпільної і ___________ (на території нинішнього Нікопольського району Дніпропетровської області). |