Барвінківський професійний аграрний ліцей
Тільки хвилі, і небо блакитне.
І водою діброва бреде,
Перед мною дороги привітні.
Перед мною життя молоде.
Я пливу у роздолля чудові,
А навколо хлюпоче весна,
Вигинаються хвилі, мов брови,
І на гребні шипить сивина.
Все таке чарівне, таємниче
Повне соку, життя і снаги,
І у мандри весна мене кличе,
Опустивши в глибінь береги.
Михайло Стельмах
Методична розробка уроку-семінару за темою:
«СВІТ ЗВУКІВ»
Підготувала:
викладачка фізики та астрономії
Мячкіна Людмила Анатоліївна
2020
Анотація
Сучасний урок – це твір мистецтва, де викладач уміло
використовує всі можливості для розвитку особистості
учня.
Одним із головних завдань викладачки фізики є формування інтересу, на базі якого можна виховувати і розвивати особистість здобувача освіти, здатного логічно, самостійно, критично мислити та аналізувати інформацію, приймати рішення та відстоювати свою думку.
Даний урок розроблений з використанням технології групового навчання, яка передбачає ефективне вивчення навчального матеріалу, активність учнів, зв`язок навчання з життям здобувача освіти, грою, працею. На уроці використовуються різноманітні методи: метод розминка, метод «Тест «Вірю-не вірю»», метод «Шкала успіху» та інші, що розвивають інтерес до даної теми, фізики взагалі.
Найважливіший результат уроку – створення такої атмосфери, щоб кожен здобувач освіти повірив в свої можливості і в ході індивідуального чи групового вирішення проблеми з бажанням приймався за творчу роботу.
Урок на тему: «Світ звуків» є невід`ємною ланкою при вивченні розділу «Коливання та хвилі».
Оскільки результативним є тільки урок творчої співпраці викладача із здобувачем освіти, намагаємося одразу встановити цей контакт. Для цього на початку уроку використано цікавий елемент вітання.
Розробка уроку доповнена малюнками тварин, музичних інструментів, портретами музикантів, музичними записами різних жанрів, з використанням проектора та комп`ютера.
З метою здійснення диференційованого підходу до учнів з акцентом на використання диференційованої допомоги здобувачам освіти з різнорівневою підготовкою здобувачів освіти групи було об`єднано у групи: фізики, біологи, медики, екологи, шукачі цікавинок.
Наступним кроком є встановлення зв`язку теми нового уроку із змістом попереднього, тому доцільною є актуалізація опорних знань, проведена у вигляді розгадування загадок та згадування формул, які розміщені на острові знань.
Вивчення нового матеріалу здійснюється у вигляді нестандартного уроку – уроку-семінару. Здобувачам освіти було задано випереджувальне домашнє завдання:
підготувати повідомлення за темами та виступ на семінарі.
Велику роль у формуванні пізнавального інтересу до вивчення фізики відіграє гра, розгадування ребусів. «Гра не є пустою забавкою, це зміст життя дитини, її творча діяльність потрібна для розвитку. У грі дитина живе, і сліди цього життя глибше залишаються ній, ніж слід дійсного життя»,- писав К.Д. Ушинський.
Для закріплення вивченого матеріалу проведено гру «3:2:1», інтерактивну
вправу «Вилучи зайве», гру «Вірю-не вірю». Гра «Вірю – не вірю» проводиться за допомогою сигнальних карток двох кольорів. Наприклад, «так»-червона картка, «ні»-синя. Викладачка формулює твердження, а здобувачі освіти погоджуться, або ні, сигналізуючи карткою. Цей метод дає швидкий зворотній зв`язок, викладачка може побачити прогалини у знаннях здобувачів освіти визначити, скільки здобувачів освіти засвоїли або не засвоїли певні питання.
Під час оцінювання знань здобувачі освіти користувалися листком оцінювання.
Для засвоєння теми під час виконання домашнього завдання підготовлено цікаві завдання: завдання репродуктивного та творчого характеру, практична робота, розгадування ребусів. В ході виконання практичної роботи використовують експеримент, що є завжди обов`язковим для вивчення фізики, оскільки «краще один раз побачити, ніж сто разів почути».
На уроці використовувалися міжпредметні зв`язки з біологією, медициною, екологією.
Проведення таких уроків вимагає кропіткої попередньої роботи як викладачки, так і здобувачів освіти, але це стимулює їх до творчості, винахідливості та активності.
Такі уроки запам`ятовуються здобувачам освіти надовго.
Музика без слів може примусити людину і
сміятись, і плакати, і танцювати, і
шаленіти, і може навіть перетворити її
на тварину
Мета:
навчальна: сформувати поняття інфразвуку та ультразвуку; поглибити розуміння учнями фізичних понять, що характеризують звук; показати вплив звукових явищ на тваринний, рослинний світ та людей;
розвиваюча: розвивати увагу, логічне та фізичне мислення; науковий світогляд, інтерес до вивчення фізики;
виховна: виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я, спостережливість, зосередженість, дисциплінованість.
Основні поняття: ультразвук, інфразвук, сонари, шум.
Обладнання: магнітофон (плеєр), музичні записи різних жанрів, картки із тваринами, портрети музикантів, проектор, комп`ютер, сигнальні картки червоного та зеленого кольорів, картки з ребусами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Структура уроку
Етапи уроку |
Час, хв |
Форми і методи діяльності вчителя |
Результат діяльності |
І. Організаційний етап |
2 |
Метод «Розминка» |
Підготовка до роботи на уроці |
ІІ. Мотивація навчальної діяльності |
1 |
Бесіда викладача |
Налаштування на роботу |
ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь |
2 |
1.Відгадування загадки 2.Засели острів формулами |
Розвиток логічного мислення |
ІV. Вивчення нового матеріалу
|
30 |
Семінар «Світ звуку» |
Первинне засвоєння навчального матеріалу |
V. Підсумки уроку |
7 |
1.Гра «3:2:1» 2.Вправа «Вилучи зайве» 3.Гра «Вірю-не вірю» 4. Заповнення листа оцінювання |
Підбиття підсумків уроку |
VІ. Домашнє завдання |
3 |
1.Завдання репродуктивного та творчого характеру 2.Практична робота 3.Розгадування ребусів |
Ефективне засвоєння теми |
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
Вітання. Минуле належить історії, майбутнє – це таємниця, а ця – мить-подарунок. Ось чому цю мить називають сьогоденням. Нам сьогодні пощастило працювати одним великим колективом. То давайте посміхнемося одне одному, зробивши цим крок назустріч успішній співпраці.
Метод «Розминка» («Розсипані слова»)
На дошці написано слова «ФОРМУЛА», «ЗНАННЯ ТА МИСЛЕННЯ», «УСПІХУ», «НАЙГОЛОВНІША», «ЦЕ». З них треба скласти фразу, яка є гаслом уроку.
«Найголовніша формула успіху – знання і мислення»
Теодор Рузвельт
Учні, я бажаю вам успіху на сьогоднішньому уроці, нехай ваші знання і вміння будуть справедливо оцінені.
Читання вірша під музику
Ти чуєш? На землі все голос має:
Гуркоче хвиля, камінь стукотить.
Гуде жучок і пташечка співає,
Десь вітер свище, в небі грім гримить.
Муркоче котик, кенгуру стрибає.
Цвірінькають веселі горобці.
Та думку звук такий не виражає,
Тому немовні звуться звуки ці.
А от людина мислить, розуміє.
І у людини мова є жива!
Вона творити звуки мовні вміє,
Це звуки, що складаються в слова.
Усе звучить, усе свій голос має.
Немовні й мовні звуки в світі є.
Людина чує звук і промовляє.
У цьому світі-кожному своє!
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
На попередніх уроках ми вивчали питання про хвилі та види хвиль. З поміж широкого різноманіття хвиль найпоширенішими є звукові хвилі.
Близько 9% інформації із зовнішнього світу людина одержує за допомогою звуків. Звуки мають величезне значення для кожної людини, та й для кожної істоти, що має органи слуху.
Звук – це частина нашого життя.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
1. Знайдіть джерела звуку в загадках.
1.Я вночі дзижчу на вухо,
Та не джміль я і не муха.
Непомітно вас я – кусь!
Й крові вашої нап’юсь! (Комар)
2.Він маленький й голосний
Скликує всіх на урок.
Для дорослих і маленьких
Чарівний гучний … (Дзвінок)
3.В нього крила, в нього вуса,
Трохи я його боюся.
Як летить-так чути звук.
Бронзовий великий … (Жук)
4.Щось на небі гуркотить,
Наче звір страшний летить.
Сильний дощ на землю ллється,
Звір у руки не дається.
Очі світяться яскраво –
Всі у дім тікайте жваво. (Грім та блискавка)
2. Засели острів формулами
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
У всіх вас є пелюсточка квітки , напишіть на ній що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку, і ми разом створимо «Квітку знань». Якщо ваші очікування справдяться, то кожна пелюсточка повернеться до вас, що виконає ще багато ваших бажань. Як у дитячому мультфільмі «Квітка – семибарвиця».
Кожен із вас мріє стати фізиком, або біологом, або
медиком, екологом. Сьогодні ваші мрії здійсняться.
Урок проходитиме у вигляді семінару.
Було створено групи по 4 чоловіки, яким необхідно було підготувати одне з повідомлень:
1.Інфразвук
2.Ультразвук
3. Сонари тваринного світу
4.Як музика впливає на вас?
5.Дія шуму на організм людини
6. Дія шуму на тваринний та рослинний світ
З повідомленням виступає лише один із членів групи і за якістю цього повідомлення викладач судить про стан підготовки всієї групи. Це зобов’язує учнів добре опрацювати матеріал, заслухати ще до уроку повідомлення кожного з членів групи, активізує їх у доповненні виступаючого. За таких умов групи підбирають фотографії, вирізки, картинки, виконують малюнки, схеми. На уроці немає пасивних учнів, має місце вболівання за кожного.
Група - фізики-теоретики
Інфразвуки
У природі існують інфразвуки. Інфразвук-це звук, частота звукової хвилі якого менша 20 Гц. Вони є всюди. Інфразвукові коливання в повітрі спричиняються грозами і сильними вітрами, сонячними спалахами. Виникають вони під час пострілів, вибухів, обвалів, землетрусів. Щоденні промислові інфразвуки випромінюють заводські вентилятори, повітряні компресори, дизелі, усі машини, що працюють повільно. Постійне джерело цих звуків – міський транспорт. Вони дуже добре поширюються як у повітрі, так і у воді.
Інфразвуки виникають над морськими просторами під час штормів та сильних вітрів. Шалений вітер і сильні хвилі стають джерелом могутніх інфразвукових коливань повітря. Навіть порівняно великий шторм спричиняє інфразвуки. Вони поширюються на сотні й тисячі кілометрів навколо. Відлітаючи у далину, нечутні звуки немовби попереджають усіх, що насувається буря. І таке попередження добре відчуває багато хто з мешканців моря. Медузи ще до того, як здіймається перша штормова хвиля, відпливають від берега, а морські блохи вилазять на суходіл. Про наближення шторму їм сповіщає «голос моря», який вони добре чують. Потужні інфразвукові коливання повітря, принесені здалеку, сприймаються ними як больові відчуття у вухах. У здорової людини цього не буває. Та люди з деякими захворюваннями, наприклад, ревматизмом, відчувають наближення шторму. Не чутні інфразвукові коливання, взаємодіючи з воднем, спричиняють нові, значно сильніші інфразвуки.
Ультразвук
Ультразвукові хвилі за своєю природою такі самі, як і звукові, але їх не сприймає людина як звук. Це пояснюється тим, що частота коливань у них більша, ніж 20 000 Гц. Такі хвилі спостерігаються у природі. Є навіть живі істоти, здатні їх утворювати і приймати. Головна особливість ультразвукових хвиль полягає в тому, що їх можна зробити напрямленими, тобто вони можуть поширюватися в певному напрямі від джерела. Завдяки цьому за відбиванням ультразвуку можна не тільки знайти відстань, а й дізнатися, де знаходиться той предмет, що їх відбив. Так можна визначити глибину моря під кораблем.
Звуколокатори дають можливість виявити і визначити місцеположення різних пошкоджень у виробах. У медицині ультразвук використовують для виявлення різних аномалій у тілі хворого-пухлин, спотворень форми органів або їх частин. Під дією ультразвуку гинуть шкідливі бактерії. Ультразвуком можна стерилізувати молоко.
Група-біологи
Сонари тваринного світу
Те, що у дельфінів надзвичайно розвинений слух, відомо вже десятки років. Об’єм відділу мозку, що відповідає за слух, у нього в десятки разів більший, ніж у людини (хоча загальний об’єм приблизно однаковий). Ехолокація в дельфінів відбувається на ультразвукових частотах від 80 000 Гц до 100 000 Гц. Випромінювання хвиль досить потужне, відомо, що вони можуть виявити косяк риби на відстані до кілометра. Дельфіни здатні сприймати слабкі сигнали у великому шумі. Як їм це вдається? Дельфіни використовують активну локацію: слухають луну, що виникає при відбиванні звуків, що вони самі випромінюють, від навколишніх предметів. Це дає їм можливість точно встановити розміщення предметів, їхні розміри, форму. Іншими словами, слух дає змогу дельфінам сприймати навколишній світ не гірше, ніж за допомогою зору, а то й ще краще. Слух людини здатний розрізняти інтервал часу від однієї сотої секунди, а дельфінів-у десятитисячну секунду.
Природа нагородила кажанів здатністю випромінювати звуки з частотою коливань понад 20 000 Гц, тобто ультразвуки, що недоступні для вуха людини. Локатор кажана надзвичайно точний, надійний і мініатюрний. Він завжди у робочому стані і значно ефективніший, ніж усі локаційні системи, що створило людство. За допомогою такого ультразвукового «бачення» кажани виявляють у темноті навіть дріт діаметром 0,12-0,05 мм. Кажани випромінюють звуки 50 000 – 60 000 Гц і сприймають їх. Цим пояснюється їх здатність огинання перешкод навіть тоді, коли зір відключений. У кажанів ультразвуки випромінюються з гортані, яка своєю будовою схожа на свисток.
Повітря, що кажан видихає з легенів, вихром проноситься через гортань і з такою силою виривається назовні, як пісня вибуху. Випромінювані звуки дуже гучні: якби ми їх могли почути, то сприймали б їх як рев двигуна реактивного винищувача з близької відстані. Захищають себе кажани від таких гучних звуків тим, що в момент випромінювання ультразвуків вони за допомогою спеціальних м`язів закривають вуха. Безпека вух гарантує досконалість конструкції: при максимальній частоті перетинка у вусі встигає відкриватися і закриватися 500 разів на секунду. Оскільки швидкість звуку набагато більша, ніж швидкість руху, то звуколокацією можна користуватися і під час польоту. Про якість «локаторного» слуху свідчать результати полювання: найменші хижаки вже за 15 хв полювання на комарів збільшують свою масу на 10 відсотків. «Навігаційний прилад» настільки точний, що здатний виявити навіть предмет 0,1 мм. Дональд Гріффін, дослідник звуколокаторів (сонарів) кажанів, вважає, що якби не сонари, навіть за всю ніч, літаючи з відкритим ртом, кажан спіймав би одного комара.
Сонари є й у інших видів тварин. Вони є у кашалотів, які використовують їх для пошуку скупчення глибоководних кальмарів. Сонар кашалота – «далекобійна гармата», що має довжину 5 м і займає майже третину тіла тварини.
Звуколокація виявлена у птахів гуахаро, що мешкають в Америці. Це дуже дивні птахи. Вони будують гнізда не на деревах, а в темних печерах і, хоча мають хороший зір, віддають перевагу харчуванню вночі. Їх сонари менш досконалі, ніж у кажанів та дельфінів. Вони працюють на відносно низьких частотах, а саме в межах від 1 500 до 2 500 Гц, тому вони не помічають об’єктів маленьких розмірів. У печерах гуахаро дуже шумно.
Птахи випромінюють звуки, що нагадують плач і стогін, їх важко чути людині, яка до них не звикла.
Звуколокацією користуються і стрижі-салангани, які мешкають в Індонезії та на островах Тихого океану. У різних видів саланганів сонари працюють на різних частотах: від 2 000 до 7 000 Гц. Цікаво, що коли птах сидить, то його звуколокаторний апарат не працює; він випромінює імпульси лише при польоті під час змаху крил. Не працює сонар і на світлі.
Група-медики
Як музика впливає на вас?
Багато хто з вас полюбляє слухати музику, не розуміючи до кінця її впливу.
Іноді вона надмірно стимулює-стає нав’язливою. Якою б не була наша реакція, музика надає розумовий і фізичний ефект. Для того, щоб краще зрозуміти, як музика зцілює, нам необхідно зрозуміти, як саме вона впливає на наш організм. Коли ми будемо це знати, ми зможемо-незалежно від рівня нашої музичності-змінювати навантаження на свої «звукові канали» так швидко і результативно, як перемикаємо телевізійні канали, шукаючи потрібну картинку. Наведемо кілька можливих варіантів терапевтичного використання музики.
Музика дає змогу замаскувати неприємні звуки і відчуття. В кабінеті зубного лікаря звуки бормашини, який викликає резонанс у наших щелепах, створюють неймовірний хаос. У цьому випадку спокійна музика в стилі бароко може приховати або навіть нейтралізувати звук бормашини.
(Популярна музика, яку зазвичай доводиться слухати в кріслі стоматолога, не завжди може заспокоїти вас у той момент, коли бор розпочне занурюватися у ваш зуб.)
Музика здатна зменшувати частоту хвиль мозку. Було продемонстровано неодноразово: створювані мозком хвилі можна змінити за допомогою музики і вимовних звуків. Свідомість складається з бета-хвиль, які вібрують на частоті 14 до 20 Гц. Бета-хвилі генеруються нашим мозком тоді, коли ми сфокусовані на щоденній діяльності чи переживаємо сильні негативні емоції.
Підвищення відчуттів і спокій бактеризується альфа-хвилями, які розповсюджуються на частоті від 8 до 13 Гц. Період пікових мистецьких можливостей, медитації і сну характеризуються тета-хвилями, які мають частоту від 4 до 7 Гц, а глибокий сон, глибока медитація і несвідомий стан генерує дельта-хвилі,частота яких становить від 0,5 до 3 Гц. Чим повільніші хвилі мозку, тим більш розслаблений стан ми відчуваємо.
Подібно до медитації й інших методів, орієнтованих на об’єднання душі й тіла, музики, ритм, який становить близько 60 ударів на хвилину (враховуючи сучасні можливості музики), може зсунути нашу свідомість від бета-хвиль у напрямку альфа-діапазону, підвищуючи таким чином загальний стан організму і уважність. Використовуючи музику в домашніх умовах, на роботі чи у ліцеї, можна створити динамічний баланс між більш логічною лівою та більш інтуїтивною правою півкулями мозку, адже взаємообмін є основою мистецтва. Музика Моцарта чи бароко, яка звучить протягом 10 – 15 хв, допоможе вашій свідомості здобути чіткість і підвищити рівень розумової організації.
Музика впливає на дихання. Наше дихання ритмічне. Якщо ми не піднімаємося сходами нагору, то зазвичай ми робимо від двадцяти п’яти до тридцяти п’яти вдихів на хвилину. Більш глибокий, повільний ритм дихання є оптимальним, сприяє спокою, контролює емоції, супроводжується більш глибоким мисленням. Швидке, плутане дихання може призвести до поверхового й розсіяного мислення, імпульсивності робити помилки. Як свідчить практика, прослуховування швидкої, гучної музики після «дієти» із повільної музики може привести до такого ефекту. «Мої заперечення музики Вагнера є фізіологічними, - якось сказав Ніцше. – Мені стає важко дихати, коли на мене діє музика Вагнера». Зменшуючи темп музичних творів чи прослуховуючи спокійнішу музику, можна поглибити дихання, дати можливість заспокоїтися мозку.
Музика впливає на серцевий ритм, і кров’яний тиск. Ритм серцевих скорочень можна регулювати за допомогою звуків і музики. Серцебиття реагує на частоту, ритм ш гучність, які можуть прискорювати чи уповільнювати серцеві ритми. Чим швидша музика, тим швидше б’ється серце; чим повільніша музика, тим повільніший ритм серцевих скорочень. Усе це, звичайно, в розумних межах. Як і ритмом дихання, повільніше серцебиття заспокоює мозок. Музику можна назвати «природним миротворцем».
Поезія, яка має багато спільного з музикою, також може прискорювати серцебиття, розширювати об’єм легенів і насичувати киснем наші органи. Музика знижує м’язове напруження й підвищує рухливість і координацію тіла. Через автономну нервову систему слухові нерви з’єднують внутрішнє вухо з м’язами тіла. Отже, сила, гнучкість і тонус м’язів залежать від звуку і вібрації. В досліді, проведеному в університеті штату Колорадо, двадцять чотири дівчини старших курсів робили фізичні вправи руками. Перед ними була поставлена мета час від часу вдаряти по спеціальній сигнальній подушці за командою. Дослідники виявили, що, коли дівчата координували свої рухи з ритмом музики синтезатора, а не із своїми внутрішніми ритмами, вправи вдавалися значно краще і контроль за їх біцепсами був більш точним. В аналогічному дослідженні сімдесяти студентів університету, які займалися аеробікою, дослідники виявили, що музика допомагає їм координувати руху. При цьому значно покращується настрій. Ритм і точність виконання рухів дуже залежать від ритму і темпу музичного твору.
Музика впливає на температуру тіла. Неприємний скрип дверей, гул вітру й неприємні звуки можуть навіяти жах. Голлівудські фільми жахів використовують ці ефекти, посилюють їх дратівливою музикою в сценах невизначеності, небезпеки і насилля, які з’являються на екрані. Всі звуки і музика тонко, але сильно впливають на температуру нашого тіла, а також на здатність адаптуватися до змін температури, тепла і холоду. Гучна музика з сильним ритмом може підвищити температуру тіла на декілька градусів, водночас повільна музика за слабко вираженим ритмом здатна понизити її. Музика впливає на кровообіг, частоту серцевих скорочень і дихання.
Музика змінює сприйняття часу. Ми можемо вибрати музику, яка «прискорює чи уповільнює» нашу дії. Різка музика, наприклад, марш, може прискорювати крок. Класична музика і музика в стилі бароко провокує уповільнену поведінку. Музика високого романтизму чи сучасні оркестри допомагають пом’якшити напружену атмосферу. В деяких випадках така музика може змусити час зупинитися. З іншого боку, в лікарні чи поліклініці, де хвилини здаються годинами, яскрава музика може прискорити перебіг часу.
Музика може покращити пам’ять і навчання, Виконання вправ під музику покращує наш стан і тонус. Це саме стосується навчання. Прослуховування легкої музики у вигляді фону допомагає деяким учням концентруватися. Інших вона може відволікати. Якщо слухати музику в стилі бароко під час навчання, можна покращити пам’ять,запам’ятовування нових і іноземних слів, а також віршів.
Музика покращує підсвідоме сприйняття символів. Кінорежисери розуміють, що звуковий супровід фільму здатний створювати і підтримувати інтерес під час перегляду фільму краще, ніж те, що відбувається на екрані, він пробуджує різноманітні символи і підсвідомості глядача. Аналогічно нові експериментальні способи лікування використовують розслаблення у поєднанні з музикою для «прориву» в підсвідомості пацієнта і лікування травм, які тривалий час були ніби «замкнуті» всередині організму.
Ці приклади показують нам, що музика володіє великою силою і цілющими властивостями. У кожної людини є улюблена музика, яка впливає на душу найбільш ефективно. Ознайомимося з впливом на нас різноманітних жанрів музики.
Слід мати на увазі, що в рамках кожного жанру існує багато стилів.
Деякі з них активні й несуть енергію, інші пасивні й допомагають розслабитися. Наприклад, швидкий джаз може змусити кров активніше циркулювати, посилити пульс і викликати надмірне виділення гормонів, тобі як повільний джаз може знизити кров`яні тиск, перевести мозок у режим альфа-хвиль і відволікає нас від проблем. Ось загальні тенденції, які суттєво змінюються, дієти, навколишнього середовища і поз. Повільна музика в стилі бароко (Бах, Гендель, Вівальді) дає відчуття стійкості, порядку, безпеки і створює духовно стимулююче середовище, яке сприяє роботі.
Класична музика (Моцарт) відрізняється ясністю, елегантністю і прозорістю. Вона здатна підвищувати концентрацію, пам’ять і просторове сприйняття. Музика романтизму (Шуберт, Шуман, Чайковський, Шопен) підкреслює виразність і чуттєвість, часто пробуджує індивідуалізм, на націоналізм. Її найкраще використовувати для того, щоб активізувати симпатію, пристрасть і любов. Музика імпресіоністів (Фавр, Равль) основана на свободі музичних настроїв і вражень. Вона викликає приємні образи, ніби уві сні. Чверть години солодкого сну під таку музику може збудити ваші творчі імпульси.
Джаз, блюз та інші музичні й танцювальні форми, в основі яких лежать виразні африканські мелодії, можуть піднести настрій і надихнути, дати вихід радості, розсіяти сум, загострити гумор, іронію, підвищити товариськість. Румба, маранта, макарена характеризуються живими ритмами й імпульсивністю, що підвищує серцебиття, робить дихання більш частим і глибоким, змушує все тіло рухатися. Самба вирізняється рідкісною властивістю збуджувати і заспокоювати одночасно.
Поп-музика а також народні мелодії пророкують рухи тіла, створюють відчуття благополуччя.
Рок-музика може пробудити відчуття, стимулювати активні рухи, зняти напруження, послабити біль і знизити неприємний ефект гучних і різких звуків, присутніх у навколишньому середовищі. Ця музика також здатна викликати напруження, зумовити стрес і біль в організмі.
Спокійна фонова музика чи сучасні оркестрові мелодії, в яких немає чітких ритмів, посилюють стан розслабленої готовності.
Музика в стилі панк, реп, хіп-хоп може збуджувати нас, підвищувати активність.
Релігійна та обрядова музика (Барабани шаманів, церковні гімни, храмова музика) навіюють стан спокою.
Хвилинка відпочинку, яку підготувала група шукачів цікавинок.
Приказка «німий мов риба» виявилася спростованою. Риби неймовірно балакучі. Звуки деяких риб нагадують свистки футбольних суддів, інших - стрільбу з гвинтівки чи пістолету, а дехто галасує, немов мотоцикл, чи видихає хлопки.
Найгучніша в світі тварина – блакитний кит. Він може видавати звуки в 188 діб, які чутні на відстані до 8500 км від кита.
І одна лише акула завжди мовчить.
Приказка «Жди поки рак свисне»- неможливість чогось дочекатися.
З розвитком науки про механічні хвилі ця приказка втратила свій сенс, адже раки «говорять».
Однак вони видають звуки в діапазоні нечутному для людського вуха.
Група - екологи
Дія шуму на організм людини
Шум-одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їхню сукупність, які зважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати. Він виникає в наслідок стиснення і розрідження повітряних мас, тобто коли в них змін тиску повітря. Розрізняють постійний, не постійний, коливний, уривчастий, імпульсний. Загалом, шум – це звукові нагромадження звуків різної частоти, сили, висоти, тривалості, які виходять за межі звукового комфорту. Нині добре відомо що шуми шкідливо впливають на здоров’я людей, знижують їхню працездатність, викликають захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної системи (гіпертонія).
Фізіолого-біологічна адаптація людини до шуму практично не можлива, тому
регулювання та обмеження шумового забруднення довкілля-і важливий обов’язковий захід.
Рівень шуму навколишнього природного середовища становить 30-60 дБ.
До цього природного фону за сучасних умов додаються виробничі та транспортні шуми, рівень яких не рідко перевищує 100 дБ.
Джерелами шуму є всі види транспорту, промислові об’єкти, гучномовні пристрої, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти, юрби людей і окремі особи.
Здавна відомий позитивний вплив на організм людини шумів природного середовища (шум листя, дощу, річки та ін.). Статистика свідчить, що люди, які працюють у лісі, поблизу річки, рідше, ніж мешканці міст, хворіють нервовими і серцево-судинними хворобами. Доведено, що шелест листя, спів птахів, дзюрчання струмків, звук дощу оздоровчо впливають на нервову систему. Під впливом звукових хвиль водоспаду посилюється робота м`язів.
Позитивний вплив гармонічної спокійної музики був відомий з давніх-давен:
діткам в усьому світі співають колисанки – тихі, ніжні монотонні наспіви, і сьогодні поширене зцілення нервових хвороб заспокійливим дзюркотінням води; лагідним шумом морських хвиль або пташиним співом.
Здавна відома також негативна дія звуку. Одним із середньовічних покарань було жорстоке вбивство жертви звуками від ударів потужного дзвона, коли приречений помирає у страшних муках від нестерпного болю у вухах.
Сто років тому рівень шуму на центральних магістралях великих міст не перевищував 60 дБ. Нині у великих містах є райони, де він перевищує 70 дБ (санітарна норма для нічного часу 40 дБ).
60-80 % міського шуму генерує автотранспорт. На пристосування до сильного шуму організм людини витрачає велику кількість енергії, перенапружується нервова система, виникають утома, нервовий і психічний розлади. Особливо важко переносяться раптові різкі високочастотні звуки. При рівні шуму понад 80 дБ послаблюється слух, виникають нервово-психічні захворювання, виразка шлунку, гіпертонія, підвищується агресивність. Дуже сильний шум ( понад 110дБ) призводить до так званого шумового сп’яніння, а потім до руйнування тканин тіла. Жінки більш чутливі до дії сильного шуму, й у них за умов звукового дискомфорту виникають ознаки неврастенії.
Гігієністи вважають верхньою межею шуму для лікарень і санаторіїв 35 дБ, для квартир і навчальних приміщень – 40 дБ, стадіонів і вокзалів – 60 дБ.
До засобів індивідуального захисту від шуму належать:
- протишумні навушники, які закривають вушну раковину;
- протишумні вкладиші, що перекривають зовнішній слуховий прохуд;
- протишумні шоломи – закривають усю голову. Їх застосовують у поєднанні з навушниками ;
- протишумні костюми;
- заміна металевих частин на пластмасу, установка глушників;
-розміщення джерел шуму в шкірі, приміщеннях зі звукоізоляцією або звукопоглинанням;
-архітектурно-планувальні методи (продумане розміщення будівель, обладнання, захисні смуги екрани;
-звукоізолюючі кабіни, акустичні екрани місць роботи;
-оснащення шумних машин і технологій засобами дистанційного телеавтоматичного управління.
-Колективні методи боротьби із шумом наведено в схемі.
Колективні засоби і методи боротьби з шумом |
Понижують шум у джерелі |
Понижують шум на шляху розповсюдження |
|
|
Дія шуму на рослинний та тваринний світ
Шум шкідливий не лише для людини. Встановлено, що рослини під впливом шуму повільніше ростуть, у них спостерігається надмірне (навіть повне, що призводить до загибелі) виділення вологи через листя, можливі порушення клітини. Відмирають листки і квіти у рослин, що розміщені біля гучномовця.
Аналогічно діє шум на тварин. Від шуму реактивного літака гинуть личинки бджіл, самі вони втрачають здатність орієнтуватися, в пташиних гніздах тріскається шкарлупа яєць. Від шуму знижуються надої, приріст у вазі свиней, несучість курей. Хворобливо переносять шум риби, особливо у період нересту.
Деякі комахи досить цікаво реагують на звук.
Цікавий випадок стався в 1956 р. на дачі водного американського вченого. Приємного теплого вечора професор К. Ренер приймав у себе гостей.
Усе проходило досить добре, люди сиділи на веранді, насолоджувалися приємний спілкуванням, погодою і чудовим вином. Над головами кружляли нічні метелики. Але тут хтось із гостей випадково провів вологим корком по тонкому кришталевому бокалу. Виник високий звук. І нічні красуні-метелики всі дружно впали на підлогу, як панночки, що втратили свідомість. Гості (а це були вчені) підскочили і почали шукати зниклих метеликів і знайшли їх «непритомних» на підлозі. Поступово вони отямились і почали повзати, а потім – літати фокус із корком повторили, і всі метелики виявилися на підлозі. І так декілька разів.
У 1957 р. американському біологу Гаскелл вдалося знайти «вуха» коників
(стрибунців).
Хто б міг подумати що слухові органи у коників розміщені на ногах, точніше на гомілках передніх лапок, і мають вигляд двох вузьких щілок?
У коника дуже велика слухова чутливість. Так коник, що знаходиться на території Підмосков’я, здатний відчути шум землетрусу в Японії.
За сучасних умов боротьба з шумом є технічно складною, комплексною, дорогою. Важливо знижувати шум у джерелі його виникнення, створювати безшумні або малошумні машини і технологічні процеси, транспортне і промислове устаткування, починаючи ще із стадії проектування.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
1.Гра «3:2:1»
Учні визначають:
2. Вправа «Вилучи зайве»
Гучність, тон, період, тембр.
Секунда, герц, годинник, метр.
3. Гра «Вірю-не вірю»
А зараз ми з вами пограємо у гру. Гру проводимо за допомогою сигнальних карток двох кольорів. Наприклад, «так» - червона картка, «ні» - синя. Викладачка формує твердження, а здобувачі освіти погоджуються, або ні, сигналізуючи карткою.
1. На Місяці стався сильний вибух при виверженні вулкана. Ми чули його на Землі. (ні)
2.Комар махає крилами швидше за джмеля. (так)
3.Джерелом звуку є тіло, що коливається. (так)
4.Висота звуку залежить від амплітуди коливань. (ні)
5.Астроновти на Місяці співали пісні, скинувши скафандри. (ні)
6.Частота коливань голосних зв’язок людини, що співає басом, менша, ніж людини, що співає тенором. (так)
7.Кобра танцює під звуки флейти. (ні)
8.Відлуння можна почути у степу. (ні)
VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ
Ви переконалися, що «Найголовніша формула успіху – знання і мислення» і лише той, хто цим володіє може претендувати на перемогу.
Протягом уроку здобувачі освіти заповнюють листки оцінювання. (ДОДАТОК 2)
VІІ. РЕФЛЕКСІЯ
На початку уроку ми з вами створили «Квітку знань». Тепер давайте з’ясуємо, чи всі пелюстки повернуться до вас. (ДОДАТОК 1)
VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Я гадаю, що на сьогоднішньому уроці ви дізнались багато нового і цікавого, тому і домашні завдання які я приготувала, сподіваюсь не залишать нікого байдужим і викличуть у вас непереборне бажання їх виконати.
1.Опрацювати відповідний параграф підручника.
2.Виконати практичну роботу: виготовити музичний інструмент «пляшкофон». Для цього однакові скляні пляшки підвісити в ряд і наповнити водою до різних рівнів. Грайте на «пляшкофоні» двома паличками. Опишіть явище, що спостерігається.
3.Розгадати ребуси:
ДОДАТОК 1
ДОДАТОК 2
Лист оцінювання
Група____ Дата_________
П.І. здобувача освіти________________________________________________________
Види діяльності |
Максимальна кількість балів |
Самоцінювання |
1. Відгадування загадки |
0,5 |
|
2. Засели острів формулами |
1,5 |
|
3.Семінар «Світ звуків» |
7 |
|
4. Гра «3:2:1» |
1 |
|
5. Вправа «Вилучи зайве» |
0,5 |
|
6. Гра «Вірю- не вірю» |
0,5 |
|
Всього |
12 |
|
Список використаної літератури:
1.Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. / Джигирей В. С. — К.: Знання, 2006. – 319 с.
2.Інтерактивні методи навчання: Досвід впровадження / [За ред. В. Д. Шарко]. – Херсон, 2000. – 207 с.
3.Інтерактивні технології навчання / [Уклад. О. Пометун, Л. Пироженко]. – К.: А.С.К., 2005. – 192 с.
4.Крохіна Н. П. Екологічне виховання на уроках фізики / Крохіна Н. П.// Фізика в школах України. – 2010. – №№ 9, 10. – С. 2–6, 2–8.
5.Савош В. О. Як організувати самостійну діяльність учнів на уроках фізики / Савош В. О. – Х.: Вид. група «Основа». 2009. – 112 с.
6.Степанець П. Екологічне навчання і виховання учнів та його значення / Степанець П. // Фізика та астрономія в шк. – 2008. – № 1. – С. 37–40, 55.
7.Гончарова Л.И., Белов А.В. Физика в музыке.//Физика – 2004. – №9.– с.5
8.Перельман Я.И. Занимательная физика. Кн.1.– М.: Триада-литера, 1994.
9.Петров Г.Н., Петров В.Н. Тайны звука. //Физика. – 2003. – №15. – с.25
10.Орехов В.П. Колебания и волны в курсе физики средней школы. – М.: Просвещение, 1977.
11.Тихомирова С.А. Дидактический материал по физике: Физика в худож. лит. – М.: Просвещение, 1996.
12.Кирик Л.А. Фізика. 11 клас:Розробки уроків. – Х.:Веста: «Ранок», 2007.
13.Кац Ц.Б. Биофизика на уроках физики. – М.:Просвещение, 1988.
14.Безденежных Е. А., Брикман И. С. Физика в живой природе и медицине – К.: Радянська школа, 1976
15.Білявський Г. О. , Фурдуй Р. С. Основи екологічних знань: Підруч. – К.: Либідь, 1997
Електронні ресурси:
1