Методична розробка уроку української літератури на тему: «Уславлення світлого, здорового життя в гармонії з природою у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Державний навчальний заклад

«Одеський професійний ліцей морського транспорту»

Методична розробка  уроку української літератури на тему:

«Уславлення світлого, здорового життя в гармонії з природою у повісті М. Коцюбинського

«Тіні забутих предків»

(Урок-дослідження з використанням

мультимедійної презентації)

Виконавець:

викладач української мови та

літератури,

спеціаліст вищої кваліфікаційної

категорії, викладач-методист

 Плютенко Людмила

Василівна

Тема:

Уславлення світлого ,здорового життя в гармонії з природою у повісті

М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Мета: опрацювати зміст повісті «Тіні забутих предків», дізнатися про історію створення повісті, розкрити її фольклорні джерела, ідейно-тематичний зміст твору; розвивати в учнів вміння аналізувати прозовий твір, усне мовлення, дослідницькі здібності; виховувати повагу до звичаїв свого та іншого народів, любов до художнього слова.

Обладнання:

• фотографії Карпат;
• фотокадри з фільму С.Параджанова «Тіні забутих предків»;
• комп’ютер;
• мультимедійний діапроектор.

Тип уроку: урок-дослідження з використанням мультимедіа.

Форми роботи: повідомлення учнів, конспектування почутого; демонстрація слайд-проекту; гра «Ти – мені, я - тобі».

Література:

• Кузнєцов Ю., Орлик П. Слідами феї Моргани: Вивчення творчості М.М. Коцюбинського в школі. – К., 1990.
• Агєєва В. Українська імпресіоністична проза. М.Коцюбинський, Г.Косинка, А.Головко. – К., 1994.
• Федоренко Є. Пошуки М.Коцюбинського – стиліста // Українське слово. Кн.. 1. – К., 1994.
• Черненко О. Михайло Коцюбинський – імпресіоніст. – Мюнхен, 1977
•  

Словник: арідник – нечиста сила, злий дух, чорт; мольфар – чарівник, злий дух

                                                                              Епіграф:

Любов, відчай, самотність, смерть – ось фрески із життя людини, які ми створювали.

                              С.Параджанов

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Вступне слово вчителя

 - Протягом десятків років творчість Михайла Коцюбинського хвилювала і продовжує хвилювати своїх прихильників. У чому ж секрет популярності його творів? Перш за все, у тому, що звертався він до своїх читачів із зрозумілими для всіх проблемами. По-друге, його герої були і є актуальними. По-третє, секрет його популярності – у своєрідному індивідуальному стилі та у зверненні до нових літературних напрямків.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Запишіть тему уроку та допоможіть визначити завдання, які ми ставимо перед собою на сьогоднішній урок ( учні називають, записують на дошці і в зошиті завдання уроку):

• опрацювати зміст повісті;
• дізнатися про історію створення повісті;
• розкрити фольклорні джерела повісті «Тіні забутих предків»;
• розкрити ідейно-тематичний зміст твору.

Пропоную занотовувати все, що ви сьогодні побачите і почуєте під загальною назвою «Криворівня». На сьогоднішній урок кілька учнів готували повідомлення про історію створення повісті. Пропоную прослухати їх.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Повідомлення «Історія створення повісті «Тіні забутих предків».

У Ч Е Н Ь:

Інтерес до життя гуцулів з’явився у М.Коцюбинського, коли відомий фольклорист і етнограф В.Гнатюк у 1902 році надіслав письменникові багатотомні видання етнографічної комісії Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Тут були коломийки, легенди, анекдоти, зібрані самим В.Гнатюком у Закарпатті.

 До худоби вони ставляться дуже дбайливо; уважно доглядають її, дбайливо здоювали молоко. Милувалися нею, ворожили, щоб злий дух не забирав худоби, задобрювали і злих і добрих духів, вірячи в їх силу над «маржинкою».

ДІАЛОГ «ВЧИТЕЛЬ – УЧНІ»:

• Які народні звичаї показав М.Коцюбинський? (Святий вечір, ворожіння перед Юрієм, похорон).
• Які обряди вас вразили? Чи знали ви про них з народознавства? (Ті, хто першими приходили на полонину, повинні були розкласти «живий вогонь» прадавнім способом – за допомогою тріски й каменю; серед них був гуцул, який повинен був думати не тільки про харчування полонян, а й про підтримування вогню, «як давній жрець». Вогонь має горіти весь час, поки не закінчиться сезонна робота. Вважалося, що він охороняє і худобу, і людей. Вірили: якщо вогонь погасне, то слід чекати біди. Коли худобу забирали, люди спускалися вниз. То ватаг і спузир лишалися. Бо «мусять чекати, аж згасне той вогонь полонинський, що сам народився, неначе бог, сам має і згаснути».)
• Які були обставини праці і життя гуцулів, які вийшли на полонину? Що ви знаєте про обряд проводу на полонину? (Вони чітко розподіляли між собою обов’язки, але таким чином, щоб інший міг замінити того, хто захворіє. Харчувалися погано, мало говорили між собою, бо стомлювалися від роботи. Жили досить скромно. На полонину проводжали завжди урочисто, всім селом. Співали пісень, виголошували напуття.)
• Що ви дізналися про здібності, таланти карпатського народу? (Вони тонко відчувають музику, наче з народження. Вміють грати на флоярі, співати, складаючи пісні про все, що оточує навколо. Юра навіть готовий боротися з силами природи.)
• Розкажіть про християнські вірування героїв повісті. (Микола на полонині розповів Івану про арідника, який, виявляється, зумів створити і гори, і квіти, і все красиве. А Бог, на думку Миколи, просто все це передав людям. Певно, Коцюбинський тут переказав одну з почутих у Карпатах легенд. В уявленнях гуцула злий дух причетний не лише до злих справ.)
• Які язичницькі вірування в них зберігалися? (Люди вірять у злих і добрих духів (живий вогонь, ворожіння на свято Юрія, заклики до духів на святвечір). Іван вірив, що дух Марічки стояв за його спиною у Святий вечір.)

2. Назва твору (літературознавчий контекст)

Назва твору давалась письменникові не відразу. Він перебирає тринадцять варіантів назви. Йому хотілося підкреслити таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець зі своїм, не схожим на звичайний, світом. Письменник також намагається окреслити й обмежити простір, у якому розвиватиметься дія. Тож він записує: «В зелених горах».

Проте перша назва не вдовольнила письменника. Мабуть, тому, що в ній не було головного героя – дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні , вчора, як і сотні років тому. А саме про цю закоріненість у віки сучасного гуцула і хотілося письменникові найбільше сказати. Наступні варіанти, пов’язані з пошуком назви, яка містила б такий зміст: «Тіні минулого», «Голос віків», «Відгомін передвіку», «Подих віків», «Голоси передвічні», «Спадок віків». Але й ці назви видалися, очевидно, досить абстрактними. В них не було людини, тобто того, чий голос долинає, чиє дихання чути. Новий варіант – «Дар предків забутих» - також не влаштував письменника. Дар – не конкретно, не наочно, і він поєднує останній варіант з другим – «Тіні забутих предків». Тоді ще раз перебирає можливі  комбінації із словом «предки»: «Голос забутих предків», «Слідами предків», «сила забутих предків». І, нарешті, знову-таки остаточно зупиняється на назві «Тіні забутих предків» як такій, що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.

3. Повідомлення «Фільм «Тіні забутих предків» і його доля.

Фільм «Тіні забутих предків»був задуманий до 100-літнього ювілею Михайла Коцюбинського. Завершений у 1964 році. Чому його доручили знімати Сергію Параджанову, достеменно невідомо. Хоча з цього приводу висловлюються деякі міркування. Мало хто чекав тоді від цієї постановки чогось неординарного, тим більше того твору, котрий своєю появою зробить своєрідний переворот у кіномистецтві і не тільки в ньому. Однак, що судилося, те судилося. Якось Томас Манн зауважив, що твори, які отримують моментальне визнання у публіки, - то одне, а твори, що займають своє місце повільно, з поразками й труднощами – зовсім інше. «Тіні забутих предків» ішли до глядача довго, років п’ять. Вряди-годи стрічку крутили в кінотеатрах, швидше, заради звітності. Для більшості пересічних глядачів це була нудна картина, неоднозначно її сприймала й тодішня інтелектуальна еліта.

Захоплений красою Карпат, самобутнім життям гуцулів, Параджанов працював натхненно, стверджуючи: «Знімаю геніальний фільм». В умовах великодержавного шовінізму цей твір, справді, став творчою перемогою режисера: він відтворив з потужною духовною енергією національний образ України.

У вересні 1965 року відбулася прем’єра кінострічки. З неї почалися арешти української політичної інтелігенції. Було зрозуміло: стрічці вготована особлива доля на шляхах усвідомлення своєї національної ідентичності.

Державний і політичний діяч В’ячеслав Чорновіл згадував: «…Четверте вересня 1965 року. Щойно прокотилася хвиля політичних арештів. Уже за гратами – Іван Світличний, брати Горині, Олександр Мартиненко, Євгенія Кузнєцова. Хапали людей у Києві, Львові, Івано-Франківську, Луцьку, Тернополі. Що робити? Як протестувати? Домовляємося з Іваном Дзюбою  скористатися прем’єрою фільму режисера Параджанова «Тіні забутих предків». На сцені Дзюба скаже про арешти, а я підтримаю його із зали. Уже першою фразою режисера Параджанова: «Спустя год после окончания работы над фильмом, наконец видит его зритель» - створено належну атмосферу. Та ось бере слово Іван Дзюба і несподівано каже про арешти, називаючи імена тих, кого кинуто за грати. І раптом з переднього ряду вихоплюється Стус і кричить до зали: «Потрібно протестувати! Сьогодні беруть українців, завтра візьмуться за євреїв, післязавтра – за росіян!»

Після цього виступу Василь Стус був виключений з аспірантури Інституту літератури, а в 1972 році заарештований і несправедливо засуджений…

Кажуть, президент Франції де Голль, побачивши картину, назвав її кіно шедевром, який відкрив йому диво – Україну, і замовив для особистої кінотеки копію стрічки.

4. Демонстрація слайд-проекту

(Далі додається демонстрація у PowerPoint  проекту «М.Коцюбинський «Тіні забутих предків»)

ІV. Застосування одержаних знань

Гра «Ти – мені, я – тобі»

 Клас розбивається на дві команди. Учасники однієї команди ставлять запитання учасникам другої. Якщо друга команда дала правильну відповідь, вона має право ставити своє питання учасникам першої. Якщо ж відповідь була неправильною, то друга команда відповідає на наступне питання.

Можливі запитання:

1. Тема повісті «Тіні забутих предків».
2. Особливості імпресіоністичного письма твору.
3. Рік випуску однойменного фільму.
4. Виконавець ролі Івана у фільмі С.Параджанова.
5. Скільки варіантів назви твору перебрав М. Коцюбинський для назви своєї повісті?
6. Де вивчав традиції гуцульського народу Михайло Коцюбинський?
7. Роль вогню у творі.
8. Символіка води у повісті.

V. Підбиття підсумків уроку.

Продовжіть речення: Мене вразило…

VІ. Домашнє завдання

 Написати твір на одну з поданих тем:

1. «Добро і зло у повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.
2. «Карпатські Ромео і Джульєтта: образ закоханих у повісті «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського.
3. «Образ природи в творчості М.Коцюбинського».