ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ОДЕСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ»

 

 

 

Майстер виробничого 

         навчання

    Стоянова О.М.

 

 

 

 

Методична розробка уроку  виробничого навчання  на тему:

 

 

 

м. Одеса 2019

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ОДЕСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ»

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА 

УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

 

 

Професія – «Оператор комп‟ютерного набору» 

Код – 4112

  

 

Тема: Основи роботи на ПК

           

Тема уроку: Апаратне та програмне забезпечення персональних комп’ютерів

                                                                                                                                                                

Майстер виробничого навчання Стоянова Олена Миколаївна розглянуто на засіданні методичної комісії

інформаційно-комунікаційних технологій

протокол №____від______2019 р.

голова методичної комісії _______І. В. Толстікова

 

 

 

 

Одеса 2019

АНОТАЦІЯ

 

Дана методична розробка уроку виробничого навчання обрана мною не випадково, так як на сучасному ринку праці кожен спеціаліст для отримання роботи повинен підтверджувати рівень своїх компетенцій працівника у певній галузі. Тому під час організації профільного навчання в сучасному навчальному закладі слід враховувати загальновизнані у світі стандарти та програми підготовки спеціалістів у різних галузях праці, в тому числі й у сфері підготовки учнів з такої професії як оператор комп‟ютерного набору.

Метою уроку виробничого навчання є ознайомлення учнів з апаратним та програмним забезпеченням ПК, їх призначенням, взаємодією складових; сформувати практичні вміння учнів з теми «Апаратне та програмне забезпечення ПК»; розвивати логічне мислення, аналітичні здібності учнів, пам'ять, увагу, пізнавальний інтерес, уміння проводити аналогії та порівняльний аналіз; виховувати допитливість, спостережливість, наполегливість, старанність, готовність до самостійної роботи, відповідальність за результати власної праці, інтерес до професії. Прищепити навики відповідального ставлення до обладнання навчального кабінету.

 Методи проведення уроку: пошуковий, пояснювально-ілюстративний, самостійна робота учнів. 

У сучасному шкільному курсі інформатики, нажаль, на вивчення такої важливої теми, як апаратне та програмне забезпечення комп‟ютера відводиться не достатня кількість годин. За цей час можливо лише ознайомитись з основними принципами роботи обчислювальних систем та мережних технологій. Отже, дана тема набуває великої актуальності для подальшого вивчення, як в теоретичному так і в практичному значенні.

При проведенні уроку майстер виробничого навчання використовувала інтерактивні методи навчання: мультимедійну презентацію, практичну роботу, яка передбачає виконання завдань учнями на комп‟ютерах, а саме: інструкційно технологічні картки-завдання, інтерактивний кросворд, ребуси, контрольні питання, практичне завдання-конкурс.

Методична розробка розглянута та схвалена на засіданні методичної комісії інформаційно-комунікаційних технологій та рекомендована для використання в навчально-виробничому процесі ПТНЗ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

             Вступ                                                                                                6

I.                   Теоретична частина     8

1.1              Поняття та структура інформаційної системи 8

1.2              Будова апаратної складової інформаційної системи 9

1.3              Базова апаратна конфігурація ПК 12

1.4              Будова програмної складової інформаційної системи        17

1.5              Структура програмного забезпечення    19

1.6              Класифікація прикладного програмного забезпечення       22

II.                Практична частина      28

                План-уроку виробничого навчання                                                 28

                Висновки                                                                                         35

             Список літературних джерел                                                          37

             Додатки                                                                                           38

Вступ

 

Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього комп‟ютерних технологій, які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків в суспільстві, утворюючи глобальний інформаційний простір.

Навчальні заклади системи профтехосвіти ось уже багато років залишаються основними навчальними закладами, де готують робітників за професіями комп‟ютерних напрямків, а сучасний рівень розвитку обчислювальної техніки та програмного забезпечення пред‟являє високі вимоги до підготовки цих робітників.

При підготовці учнів з професії оператор комп‟ютерного набору основними об‟єктами вивчення є персональний комп‟ютер та засоби, що організують та підтримують його роботу. Тому ПК виступає одночасно об‟єктом виввчення, знаряддям праці та засобом навчання. Правильний вибір і застосування ефективних методів, дидактичних засобів виробничого навчання є вирішальними, у здійсненні підготовки операторів комп‟ютерного набору. При плануванні навчальної діяльності на перше місце необхідно ставити формування у учнів вміння і бажання вчитися. 

У наш час стрімко йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов‟язаними з внесенням корективів у зміст технологій навчання, які повинні бути адекватні сучасним технічним можливостям, і сприяти гармонійному входженню учня в інформаційне суспільство.

Отже, вивчення комп‟ютерних технологій у виробничому навчанні покликано стати невід‟ємною частиною цілісного освітнього процесу, що значно підвищує його ефективність.

Для професії оператор комп‟ютерного набору основоположними є знання з теми: «Основи роботи на ПК». Саме при її вивченні в учнів закладаються навички користувача ПК.

Урок виробничого навчання з теми «Апаратне та програмне забезпечення ПК» побудовано таким чином, щоб забезпечувати зацікавленість учнів матеріалом уроку. Урок містить у собі: мультимедійну презентацію; інформаційні матеріали до інструктажів з охорони праці для оператора комп‟ютерного набору; питання для перевірки готовності учнів до уроку; навчаючий відеофрагмент; вправи, що використовуються для закріплення інструктивного матеріалу; технологічні картки-завдання, їх дидактичне забезпечення та інструкції до виконання. Всі завдання уроку виробничого навчання учні дублюють у зошиті, де фіксують результати виконання вправ, висновки про виконання практичних робіт. 

Для більш зручної роботи на уроку виробничого навчання, учням пропонується виконувати завдання в онлайн класі для ефективного навчання Google Classroom (Додаток від Google) – це безкоштовний сервіс для навчальних закладів, користувачів з особистими обліковими записами Google. Завдякі платформі Classroom можна створювати і впорядковувати завдання, виставляти оцінки, організовувати спілкування з учнями в режимі реального часу або в режимі дистанційного навчання, тобто виконання домашніх завдань буде більш цікавим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Теоретична частина

1.1  Поняття та структура інформаційної системи

 

Інформаційна система – це взаємопов‟язана сукупність пристроїв, методів і персоналу для обробки інформації.

Інформаційна система забезпечує приймання інформації, її перетворення (кодування), обробку, збереження і передачу результатів обробки споживачу: людині, тварині, рослині, машині, іншій інформаційній системі.

Прикладом сучасної інформаційної системи може бути редакція газети або журналу, оснащена комп‟ютерною технікою.

В інформаційній системі відбуваються такі процеси: 

•   Введення інформації від джерел інформації;

•   Обробка (перетворення) інформації;

•   Зберігання вхідної і обробленої інформації;

•   Виведення інформації для відправлення користувачу;

•   Можливе введення інформації від користувача через зворотній зв‟язок.

У сучасній інформаційній системі комп‟ютер відіграє роль апаратнопрограмної частини.

Для опрацювання інформації потрібні певний набір технічних пристроїв (апаратна складова) і програми (програмна складова), які будуть керувати роботою цих пристроїв. Сукупність програмної і апаратної складової називається інформаційною системою. Тому будь-яка інформаційна система складається з двох частин – апаратної та програмної.

 

 

 

 

 

 

 

1.2  Будова апаратної складової інформаційної системи 

 

Традиційно апаратну складову, на відміну від програмної, називають жорсткою, незмінною частиною системи. 

Апаратна частина комп‟ютерної системи – це сукупність різноманітних технічних пристроїв для обробки інформації.

Апаратна складова персонального комп‟ютера (ПК) звичайно складається з двох основних частин: системного блоку та периферії, тобто пристроїв введення і виведення інформації. У настільному комп‟ютері системний блок та периферійні пристрої (монітор, клавіатура, маніпулятор «миша») є окремими частинами ПК.

Апаратна складова (від Hardware, «тверда частина» - «залізо») складається із з‟єднаних між собою різноманітних пристроїв, які можна побачити:

1.  Процесор;

2.  Запам‟ятовуючі пристрої;

3.  Зовнішні пристрої введення-виведення;

4.  Контролери зовнішніх пристроїв;

5.  Засоби зв‟язку.

До складу системного блоку обов‟язково входять:

•   центральний процесор, який обробляє інформацію та керує процесом виконання програм;

•   оперативна пам‟ять, у якій зберігаються команди і проміжні результати;

•   системна шина (або магістраль) – набір електричних провідників, що забезпечують обмін інформацією між окремими елементами ПК. До системної шини через спеціальні електронні схеми, які називаються адаптерами та контролерами, приєднуються всі зовнішні пристрої та пристрої пам‟яті;

•   системна (або материнська) плата, на якій розміщуються центральний процесор, оперативна пам‟ять, системна шина, адаптери та контролери.

Крім того, у системному блоці розташовано блок живлення, який подає струм на електронні схеми ПК, а також може бути встановлено нагромаджувачі на магнітних дисках.

 Розглянемо будову апаратної складової (рис. 1).

 

Рис. 1. Будова апаратної складової

 

Зв‟язуючою складовою є шина до якої підключаються центральний процесор, внутрішня пам‟ять, пристрої введення та виведення, зовнішня пам‟ять, комунікаційні пристрої та блок живлення.

Центральний процесор (далі ЦП)  – це «мозок» комп‟ютера. Саме в ЦП відбувається опрацювання всіх даних.

До внутрішньої пам‟яті належить жорсткий диск (на якому зберігається вся інформація) та оперативна пам‟ять (відповідає за обмін даними між шиною, ЦП та іншими складовими).

До пристроїв введення належать пристрої, які посилають спеціальні сигнали в комп‟ютер, надають йому інформацію. До них належать: клавіатура, миша, сканер, мікрофон, різні джойстики, графічний планшет та веб-камера.

До пристроїв виведення належать пристрої, що виводять інформацію в зручному вигляді для користувача: монітор, проектор, принтер, колонки, навушники та інші.

Якщо внутрішня пам‟ять знаходиться в середині комп‟ютера, то зовнішня зовні. Це диски, різнотипні флешки, та SSD накопичувачі (аналогія жорстким дискам, умовно це дуже велика флешка).

Комунікаційними пристроями можуть бути мережеві карти, свіч, модеми та роутери.

Головними хто відповідає за подачу та регулювання напруги в системному блоці є блок живлення. Блок живлення працює в 3-х струменевих режимах. Подає 3,3; 5 та 12 вольти на внутрішні пристрої по одному кабелю. Поєднання декількох кабелів може давати вищу напругу, тому потрібно бути дуже обережним з увімкненим комп‟ютером.

Апаратна частина не може виконувати операції з обробки інформації без різноманітних програм, завдяки яким пристрої виконують свої функції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Базова апаратна конфігурація ПК

 

Персональний комп‟ютер (ПК) – це універсальна технічна система, призначена для автоматизації створення, зберігання, обробки і транспортування даних на робочому місці виконавця. Його конфігурацію (склад пристроїв) можна гнучко змінювати в міру необхідності. Проте, існує поняття базової конфігурації, яку вважають типовою. У такому комплекті комп‟ютер зазвичай поставляється. Поняття базової конфігурації може змінюватися. В даний час у базовій конфігурації розглядають чотири пристрої:

•      системний блок;

•      монітор;  клавіатура;  миша.

Системний блок

До складових частин системного блока входять пристрої, що здійснюють основні операції обробки інформації (Додаток 1).

Конструкція системного блока може бути або у вигляді плоского прямокутного корпусу (desktop), на якому зверху розміщується монітор, або у вигляді вузького високого корпусу баштового (tower) типу (рис. 2). Всередині корпусу кріпиться так звана материнська плата (Materboard) з багатошаровим друкованим монтажем. На материнській платі монтуються мікросхеми мікропроцесора, пам‟яті, спеціальні контактні пристрої (слоти) для монтажу вторинних (дочірніх) плат. На вторинних платах монтуються мікросхеми оперативної пам‟яті, мікросхеми для взаємодії з периферійними пристроями, додаткові мікросхеми і пристрої.

Також, до корпусу системного блока кріпляться пристрої для запису і читання інформації: твердий магнітний диск (вінчестер), оптичний диск (CD - ROM).

 

 

Рис. 2. Системний блок

 

Електрична енергія, необхідна для роботи пристроїв, поступає від блока живлення, який також кріпиться всередині корпусу системного блока (рис.

3).

 

Рис. 3. Блок живлення

 

Пристрої, що входять до системного блока, з‟єднані між собою джгутами для передачі електричних сигналів. Електричні сигнали входять до вхідних і вихідних контактних пристроїв, розміщених на задній стінці корпусу.

Системний блок побудований за магістрально-модульним принципом, тобто всі пристрої виконані у вигляді окремих модулів, що з‟єднуються магістраллю (системною шиною), за допомогою якої модулі обмінюються інформацією.

На задній стінці системного блока розміщують порти, тобто спеціальні контактні пристрої, які взаємодіють з процесором. До них підключаються периферійні пристрої. 

Монітор

Для виведення оброблюваної комп‟ютером інформації та зображення її в необхідній формі призначено монітор. Монітор – це пристрій візуального представлення даних. Крім зображення результатів, за допомогою монітора можна слідкувати за ходом виконання програм комп‟ютером, змінювати параметри програм і режими роботи ПК.

Зараз поширені плоскі рідкокристалічні монітори (РК). Вони компактні, мають невелику вагу, ідеально плоску поверхню екрану, відсутність електромагнітного випромінювання (рис. 4).

На екрані рідкокристалічного монітора зображення утворюється в результаті проходження білого світла лампи підсвічування через кристали, прозорість яких залежить від прикладеної напруги. Елементарна тріада складається з трьох клітинок зеленого, червоного і синього кольору і відповідає одному пікселю екрану. Розмір монітора по діагоналі і роздільна здатність екрану однозначно визначає розмір такої тріади і, тим самим, зернистість зображення.

 

Рис. 4. Монітор

Частота регенерації (оновлення) зображення показує, скільки разів протягом секунди монітор може повністю змінити зображення (тому її також називають частотою кадрів). Отже, важливою характеристикою монітора є частота кадрів, тобто кількість зображень, що змінюється за одну секунду.

Ще однією важливою характеристикою монітора є розмір екрана по діагоналі. Одиниця вимірювання – дюйми. Стандартні розміри: 17'', 19'', 20'', 24'' тощо.

Клавіатура

Клавіатура призначена для введення у ПК текстової і цифрової інформації. За допомогою клавіатури вводиться також інформація для керування режимами роботи комп‟ютера, переміщенням курсора тощо, тому клавіатура є досить універсальним засобом для введення інформації.

Клавіатура складається з набору клавіш, закріплених у пластмасовому корпусі й нагадує клавіатуру друкарської машинки (рис. 5).

        

Рис. 5. Клавіатура

 

Стандартна клавіатура має більше 100 клавіш (а саме, 104 клавіші, що розташовані згідно розкладці QWERTY) функціонально розподілених на декілька груп.

Група алфавітно-цифрових клавіш призначена для введення символьної інформації і команд, що набирають по буквах або цифрах чи за допомогою спеціальних символів. 

Група функціональних клавіш включає дванадцять клавіш (від F1 до F12), розміщених у верхній частині клавіатури.

Службові клавіші розташовуються поряд з клавішами алфавітно-

цифрової групи. До них відносяться клавіші Shift і Enter, Alt і Ctrl, а також, клавіши Tab, Esc, Back Space, Print Screen, Scroll Lock і Pause/Break.

Дві групи клавіш управління курсором розташовані праворуч від алфавітно-цифрової панелі. Чотири клавіші зі стрілками виконують рух курсору в напрямі, вказаному стрілкою (їх зазвичай називають просто курсорними клавішами). До них відносяться клавіші Page Up/Page Down, Home і End, Insert, Delete.

Група клавіш додаткової панелі дублює дію цифрових і деяких знакових клавіш основної панелі. До цих клавіш відносяться Num Lock, Caps Lock і Scroll Lock.

Миша

Миша – це пристрій управління маніпуляторного типу (рис. 6). Миша призначена для введення в комп‟ютер керівної інформації. Якщо мишу переміщувати по плоскій поверхні, то це переміщення перетворюється на електричний сигнал, під дією якого на екрані монітора (дисплея) переміщується світловий вказівник (курсор) у вигляді стрілки. Підводячи курсор до графічного об‟єкту або тексту і клацаючи лівою клавішею, виділяють їх. Подвійне клацання лівою клавішею на виділеному графічному об‟єкті призводить до запуску програм, зміни режиму роботи. Якщо на виділеному об‟єкті клацнути правою клавішею, то це викличе довідкову інформацію про властивості об‟єкта.

 

Рис. 6. Комп‟на миша

1.4 Будова програмної складової інформаційної системи

 

Програмне забезпечення (ПЗ) (від Software, «м’яка частина») складається із набору різноманітних програм, які керують роботою комп‟ютера, підтримують діалог з користувачем, обробляють різноманітну інформацію, допомагають створювати різноманітні програми.

Програмна складова інформаційної системи ділиться на три типи: системні, прикладні та інструментальні. Системні ПЗ забезпечують мінімальну роботу комп‟ютера, прикладні ПЗ допомагають вирішувати додаткові потреби користувача, а інструментальні ПЗ призначені для створення нових програм.

Системне програмне забезпечення включає в себе:

•    операційну систему;

•    системи програмування;

•    програми технічного обслуговування.

Системне програмне забезпечення призначене для: 

1)            створення операційного середовища функціонування інших програм (іншими словами, для організації виконання програм); 

2)            автоматизації розробки (створення) нових програм; 

3)            забезпечення надійної та ефективної роботи самого комп'ютера й обчислювальної мережі; 

4)            проведення діагностики і профілактики апаратури комп'ютера й обчислювальних мереж; 

5)            виконання допоміжних технологічних процесів (копіювання, архівування, відновлення файлів програм і баз даних і т.д.).

Прикладне програмне забезпечення включає в себе:

•    ПЗ загального призначення;

•    ПЗ спеціального призначення.

Інструментальне програмне забезпечення включає в себе:

•    засоби розробки ПЗ;

•    системи програмування;

•    алгоритмічні мови;

•    системи управління базами даних (СУБД).

Будову програмної складової зображено на рис. 7.

 

 

Рис. 7. Будова програмної складової

 

У свою чергу, програмне забезпечення здійснює керування пристроями комп‟ютера під час введення, обробки, виведення і зберігання інформації, створює умови для роботи користувача на комп‟ютері тощо.

Отже, для забезпечення працездатності ПК і виконання певної роботи потрібна сукупність програм, яка створює його програмне забезпечення. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.5 Структура програмного забезпечення

 

Між програмами, як і між фізичними вузлами і блоками, існує зв‟язок. Рівні програмного забезпечення є пірамідальною конструкцією. Кожний наступний рівень спирається на програмне забезпечення попередніх рівнів.

Такий розподіл зручний для всіх етапів роботи з обчислювальною системою, починаючи з установки програм до практичної експлуатації і технічного обслуговування. Розглянемо рівні програмного забезпечення (рис.

8).

 

Базовий рівень. Найнижчий рівень ПЗ – це базове програмне забезпечення. Воно відповідає за взаємодію з базовими апаратними засобами. Як правило, базові програмні засоби безпосередньо входять до складу базового обладнання і зберігаються в спеціальних мікросхемах постійного запам‟ятовуючого пристрою (ПЗП), утворюючи базову систему введеннявиведення BIOS. 

Системний рівень. Системний рівень – перехідний. Програми, що працюють на цьому рівні, забезпечують взаємодію інших програм комп‟ютерної системи з програмами базового рівня і безпосередньо з апаратним забезпеченням.

Так, наприклад, при підключенні до обчислювальної системи нового обладнання на системному рівні повинна бути встановлена програма, що забезпечує для інших програм взаємозв‟язок з цим обладнанням. Конкретні програми, що відповідають за взаємодію з конкретними пристроями, називаються драйверами пристроїв – вони входять до складу програмного забезпечення системного рівня.

Сукупність програмного забезпечення системного рівня утворює ядро операційної системи ПК. Наявність ядра операційної системи - є першою умовою для можливості практичної роботи користувача з обчислювальною системою. Ядро операційної системи виконує такі функції: керування пам'яттю, процесами введення-виведення, файловою системою, організація взаємодії та диспетчеризація процесів, облік використання ресурсів, оброблення команд і т.д.

Службовий рівень. Програми цього рівня взаємодіють як із програмами базового рівня, так і з програмами системного рівня. Призначення службових програм (утиліт) полягає у автоматизації робіт по перевірці та налаштуванню комп'ютерної системи, а також для покращення функцій системних програм. Деякі службові програми (програми обслуговування) відразу додають до складу операційної системи, доповнюючи її ядро, але більшість є зовнішніми програмами і розширюють функції операційної системи. Тобто, у розробці службових програм відслідковуються два напрямки: інтеграція з операційною системою та автономне функціонування.

Прикладний рівень. Програмне забезпечення цього рівня являє собою комплекс прикладних програм, за допомогою яких виконуються конкретні завдання (від виробничих до творчих, розважальних та навчальних). Між прикладним та системним програмним забезпеченням існує тісний взаємозв'язок. Універсальність обчислювальної системи, доступність прикладних програм і широта функціональних можливостей комп'ютера безпосередньо залежать від типу наявної операційної системи, системних засобів, що містяться у її ядрі й взаємодії комплексу людина – програма – обладнання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.6 Класифікація прикладного програмного забезпечення

 

Текстові процесори. Основними функціями є введення та редагування текстових даних. Для операцій вводу, виводу та збереження даних текстові редактори використовують системне програмне забезпечення. З цього класу прикладних програм починають знайомство з програмним забезпеченням і на ньому набувають перші навички роботи з комп'ютером. Дозволяють форматувати, тобто оформлювати текст. Основними засобами текстових процесорів є засоби забезпечення взаємодії тексту, графіки, таблиць та інших об'єктів, що складають готовий документ, а також засоби автоматизації процесів редагування та форматування. Сучасний стиль роботи з документами має два підходи: робота з паперовими документами та робота з електронними документами. Прийоми та методи форматування таких документів різняться між собою, але текстові процесори спроможні ефективно опрацьовувати обидва види документів.

Графічні редактори. Широкий клас програм, що призначені для створення та обробки графічних зображень. Розрізняють три категорії:

•    растрові редактори;

•    векторні редактори;

•    3-D редактори (тривимірна графіка).

У растрових редакторах графічний об'єкт представлений у вигляді комбінації точок (растрів), що мають свою яскравість та колір. Такий підхід ефективний, коли графічне зображення має багато кольорів і інформація про колір елементів набагато важливіша за інформацію про їх форму. Це характерно для фотографічних та поліграфічних зображень. Застосовують для обробки зображень, створення фотоефектів і художніх композицій.

Векторні редактори відрізняються способом представлення даних про зображення. Об'єктом є не точка, а лінія. Кожна лінія розглядається, як математична крива III порядку і представлена формулою. Таке представлення компактніше за растрове, дані займають менше місця, побудова об'єкта супроводжується підрахунком параметрів кривої у координати екранного зображення, і відповідно, потребує більш продуктивних обчислювальних систем. Широко застосовуються у рекламі, оформленні обкладинок поліграфічних видань.

Редактори тривимірної графіки використовують для створення об'ємних композицій. Мають дві особливості: дозволяють керувати властивостями поверхні в залежності від властивостей освітлення, а також дозволяють створювати об'ємну анімацію.

Системи управління базами даних (СУБД). Базою даних називають великі масиви даних організовані у табличні структури. Основні функції СУБД:

•    створення пустої структури бази даних;

•    наявність засобів її заповнення або імпорту даних із таблиць іншої бази;  можливість доступу до даних, наявність засобів пошуку й фільтрації.

У зв'язку з поширенням мережевих технологій, від сучасних СУБД вимагається можливість роботи з віддаленими й розподіленими ресурсами, що знаходяться на серверах Інтернету.

Електронні таблиці (табличні процесори). Надають комплексні засоби для збереження різних типів даних та їх обробки. Основний акцент зміщений на перетворення даних, наданий широкий спектр методів для роботи з числовими даними. Основна особливість електронних таблиць полягає у автоматичній зміні вмісту всіх комірок при зміні відношень, заданих математичними або логічними формулами. Широке застосування знаходять у бухгалтерському обліку, аналізі фінансових та торгівельних ринків, засобах обробки результатів експериментів, тобто у автоматизації регулярно повторюваних обчислень великих об'ємів числових даних.

Системи автоматизованого проектування (CAD-системи). Призначені для автоматизації проектно-конструкторських робіт. Застосовуються у машинобудуванні, приладобудуванні, архітектурі. Окрім графічних робіт дозволяють проводити прості розрахунки та вибір готових конструктивних елементів з існуючої бази даних. Особливість CAD-систем полягає у автоматичному забезпеченні на всіх етапах проектування технічних умов, норм та правил. САПР є необхідним компонентом для гнучких виробничих систем (ГВС) та автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУ ТП).

Настільні видавничі системи. Автоматизують процес верстання поліграфічних видань. Займає проміжний стан між текстовими процесами та САПР. Видавничі системи відрізняються розширеними засобами управління взаємодії тексту з параметрами сторінки і графічними об'єктами, але мають слабші можливості по автоматизації вводу та редагування тексту. їх доцільно застосовувати до документів, що попередньо оброблені у текстових процесорах та графічних редакторах.

Редактори HTML (Web-редактори). Особливий клас редакторів, що об'єднують у собі можливості текстових та графічних редакторів. Призначені для створення і редагування Web-сторінок Інтернету. Програми цього класу можна також використовувати при підготовці електронних документів та мультимедійних видань.

Браузери (засоби перегляду Web-документів). Програмні засоби призначені для перегляду електронних документів, створених у форматі HTML. Відтворюють окрім тексту та графіки, також музику, людську мову, радіопередачі, відеоконференції і дозволяють працювати з електронною поштою.

Системи автоматизованого перекладу. Розрізняють електронні словники та програми перекладу мови. Електронні словники – це засоби для перекладу окремих слів у документі. Потрібні для професійних перекладачів, які самостійно перекладають текст. Програми автоматичного перекладу отримують текст на одній мові і видають текст на іншій, тобто автоматизують переклад. При автоматизованому перекладі неможливо отримати якісний вихідний текст, оскільки все зводиться до перекладу окремих лексичних одиниць. Але, для технічного тексту, цей бар'єр знижений. Програми автоматичного перекладу доцільно використовувати:

•    при абсолютному незнанні іноземної мови;

•    при необхідності швидкого ознайомлення з документом;

•    для перекладу на іноземну мову;

•    для створення чернетки, що потім буде підправлено повноцінним перекладом.

Інтегровані системи діловодства. Засоби для автоматизації робочого місця керівника. Зокрема, це функції створення, редагування і форматування документів, централізація функцій електронної пошти, факсимільного та телефонного зв'язку, диспетчеризація та моніторинг документообігу підприємства, координація дій підрозділів, оптимізація адміністративногосподарської діяльності й поставка оперативної та довідкової інформації.

Бухгалтерські системи. Містять у собі функції текстових, табличних редакторів та СУБД. Призначені для автоматизації підготовки початкових бухгалтерських документів підприємства та їх обліку, регулярних звітів по підсумках виробничої, господарської та фінансової діяльності у формі прийнятної для податкових органів, позабюджетних фондів та органів статистичного обліку.

Фінансові аналітичні системи. Використовують у банківських та біржових структурах. Дозволяють контролювати та прогнозувати ситуацію на фінансових, торгівельних та ринків сировини, виконувати аналіз поточних подій, готувати звіти.

Експертні системи. Призначені для аналізу даних, що містяться у базах знань і видачі результатів, при запиті користувача. Такі системи використовуються, коли для прийняття рішення потрібні широкі спеціальні знання. Використовуються у медицині, фармакології, хімії, юриспруденції. З використанням експертних систем пов'язана область науки, що зветься інженерією знань. Інженери знань – це фахівці, які є проміжною ланкою між розробниками експертних систем (програмістами) та провідними фахівцями у конкретних областях науки й техніки (експертами).

Геоінформаційні системи (ГІС). Призначені для автоматизації картографічних та геодезичних робіт на основі інформації, отриманої топографічним або аерографічними методами.

Системи відеомонтажу. Призначені для цифрової обробки відеоматеріалів, монтажу, створення відеоефектів, виправлення дефектів, додавання звуку, титрів та субтитрів. Окремі категорії представляють навчальні, довідкові та розважальні системи й програми. Характерною особливістю є підвищені вимоги до мультимедійної складової.

Інструментальні мови та системи програмування. Ці засоби служать для розробки нових програм. Комп'ютер "розуміє" і може виконувати програми у машинному коді. Кожна команда при цьому має вигляд послідовності нулів й одиниць. Писати програми машинною мовою дуже незручно, а їх надійність низка. Тому програми розробляють мовою, зрозумілою людині (інструментальна мова або алгоритмічна мова програмування), після чого спеціальною програмою, яка називається транслятором, текст програми перекладається (транслюється) на машинний код.

Транслятори бувають двох типів:

 інтерпретатори;  компілятори.

Інтерпретатор читає один оператор програми, аналізує його і відразу виконує, після чого переходить до оброблення наступного оператора.

Компілятор спочатку читає, аналізує та перекладає на машинний код усю програму і тільки після завершення всієї трансляції ця програма виконується. Інструментальні мови поділяються на мови низького рівня (близькі до машинної мови) та мови високого рівня (близькі до мови людини). До мов низького рівня належать асемблери, а високого – Pascal,

Basic, C/C++, мови баз даних і т.д. Систему програмування, крім транслятора, складають текстовий редактор, компонувальник, бібліотека стандартних програм, налагоджувач, візуальні засоби автоматизації програмування. Прикладами таких систем є Delphi, Visual Basic, Visual C++, Visual FoxPro та ін.

Отже, персональні комп'ютери є найбільш широко використовуваним видом комп'ютерів, їх потужність постійно збільшується, а область застосування поширюється. ПК можуть об'єднуватися в мережі, що дозволяє десяткам та сотням користувачів легко обмінюватися інформацією й одночасно отримувати доступ до загальних баз даних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Практична частина

 

Професія: Оператор комп’ютерного набору Група: ОКНОС 18-67б Дата: 12.09.2018

 

План уроку виробничого навчання

 

Тема програми №2: Основи роботи на ПК.

        Тема уроку №1:  Апаратне та програмне забезпечення персональних комп‟ютерів.

Мета уроку:

-            Навчальна - ознайомити учнів з апаратним та програмним забезпеченням ПК, їх призначенням, взаємодією складових; сформувати практичні вміння учнів з теми «Апаратне та програмне забезпечення ПК»;  Розвиваюча - розвивати логічне мислення, аналітичні здібності учнів, пам'ять, увагу, пізнавальний інтерес, уміння проводити аналогії та порівняльний аналіз;

-            Виховна - виховувати допитливість,спостережливість, наполегливість, старанність, готовність до самостійної роботи, відповідальність за результати власної праці, інтерес до професії. Прищепити навики відповідального ставлення до обладнання навчального кабінету.

Тип уроку: урок формування первинних умінь, навичок.

Вид уроку: інструктаж, вправи.

Дидактичне забезпечення (за допомогою якого здійснюється процес навчання): куток охорони праці, інструкції з охорони праці, електронна презентація уроку, роздатковий матеріал у вигляді інструкційнотехнологічних карток, ребуси, кросворд для самостійної роботи.

Матеріально-технічне забезпечення (за допомогою якого всі учні здійснюють свою практичну діяльність): персональні комп‟ютери, ручка, зошит, мультимедійний проектор, опорний конспект уроку.

Технічні засоби навчання: персональний комп‟ютер з периферійним пристроєм – проектором.

Міжпредметні зв'язки: Охорона праці, Інформатика, Основи роботи на ПК, Інформаційні технології.

Перелік практичних завдань: картки-завдання, практична робота.

Список основної і додаткової літератури: 

•           Зарецька І.Т. Інформатика: Підручник для 10-11 кл. загальноосвіт. Навч.

закладів / І.Т. Зарецька, А.М. Гуржій, О.Ю. Соколов. У 2-х част. – Ч.1. – К.: Навч. книга, 2006 – 391 с.: іл.

•           Юзьків В.О. Основи роботи на ПК: Навчальний посібник / Юзьків В.О. – Тернопіль, ТК ТНТУ. - 2011. – 72 с.

•           Ривкінд Й.Я. Інформатика (рівень стандарту): підруч. для 10-го (11-го) кл. закл. заг. серед. освіти / Й.Я. Ривкінд [та ін.]. – Київ: Генеза, 2018. – 144 с.: іл.

•           Бондаренко О.О. Інформатика (рівень стандарту): підруч. для 10 (11) кл. закладів загальної середньої освіти / О.О. Бондаренко, В.В.

Ластовецький, О.П. Пилипчук, Є.А. Шестопалов. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018. – 204 с.

Хід уроку I Організаційна частина (~5хв):

-            привітання з учнями;

-            перевірка наявності учнів за журналом та встановлення причин їх

відсутності;

-            перевірка готовності учнів до уроку (Додаток 2 – організація робочого місця оператора комп‟ютерного набору);

-            інструктаж з охорони праці (Додаток 3 – охорона праці).

 

II Вступний інструктаж (~40хв):

1. Актуалізація знань:

-            повідомлення теми програми і уроку: «Апаратне та програмне забезпечення персональних комп‟ютерів»;

-            цільова установка проведення уроку: набути знання та практичний навик з порядку складання бухгалтерської звітності.

-            перевірка опорних знань учнів, необхідних для подальшої роботи на

уроці;

Питання:

1.  Що таке охорона праці?

2.  Як повинно бути розташоване робоче місце ОКН?

3.  Які мають бути відстані від ПК до очей?

4.  Перелічіть вимоги безпеки перед початком роботи за ПК?

5.  Наведіть вимоги безпеки під час роботи?

6.  Що категорично заборонено робити при роботі за ПК?

7.  Перелічіть вимоги безпеки після закінчення роботи за ПК?

-            аналіз і доповнення відповідей учнів, підведення підсумків.

2. Викладання нового матеріалу:

-            повідомлення нової навчальної інформації:

Апаратне забезпечення.

В основному персональний комп'ютер складається з трьох частин:

-                      системного блоку;

-                      клавіатури;

-                      монітора (дисплея).

Системний блок комп'ютера містить всі основні пристрої:

-                      електронні схеми,          які     управляють          роботою комп'ютера

(мікропроцесор, оперативна пам'ять, контролери зовнішніх пристроїв та ін.);

-                      блок живлення;

-                      накопичувачі (дисководи) для гнучких магнітних дисків;

-                      накопичувач на жорсткому магнітному диску (вінчестері).

Процесор - основна частина комп'ютера. Він призначений для опрацювання інформації за програмою, яка занесена в оперативну пам'ять та керування пристроями введення-виведення.

Основна характеристика процесора - його швидкодія.

Оперативна пам‟ять – (пам‟ять з довільним доступом, Random Access Memory, RAM) – змонтований, як правило, на одній монтажній платі з набіром  мікросхем. Вона працює досить швидко, що дозволяє процесору не простоювати при зверненні до постійної пам'яті.

Інші види пам'яті:

-                      надоперативна (надшвидка, Cache Memory);

-                      постійна (Basic Input-Output System, BIOS);

-                      напівпостійна ( Complementary Metal-Oxide Semiconductor, CMOS);

-                      відеопам'ять.

Програмне забезпечення.

Програми для персональних комп'ютерів можна прозділити на три категорії:

-                      прикладні програми, які забезпечують виконання необхідних

користувачеві дій: редагування текстів, створення малюнків і т.д.;

-                      системні програми - виконують допоміжні функції, наприклад, копіювання інформації, видача довідкових даних про комп'ютер і т.д.;

-                      інструментальні системи (системи програмування) - забезпечують створення нових програм для комп'ютера.

Операційна система (ОС) - це програма, яка завантажується при вмиканні комп'ютера. Вона здійснює діалог з користувачем, управляє комп'ютером, його ресурсами, запускає інші (прикладні) програми на виконання. 

ОС надає користувачеві зручний засіб (інтерфейс) спілкування з пристроями комп‟ютера.

Важливим класом системних програм є програми - драйвери. Вони розширюють можливості операційної системиз керування пристроями введення-виведення. За допомогою драйверів можна здійснювати підключення до комп'ютера нових пристроїв або нестандартне використання вже відомих пристроїв.

Програми – оболонки, у свою чергу, забезпечують більш зручний спосіб спілкування користувача з комп'ютером, ніж за допомогою командного рядка DOS. Популярними програмами-оболонками є Norton Commander, XTree Pro Gold, PC Shell з комплекту PC Tools.

Операційні оболонки спрощують створення графічних програм, пропонуючи для цього велику кількість зручних засобів і розширюючи можливості персонального комп'ютера. Популярною програмою є Microsoft Windows.

До системних програм можна віднести також допоміжні програми (утиліти). Різновиди утиліт: програми-пакувальники, програми для створення резервних копій інформації на дисках, антивірусні програми, комунікаційні програми, програми для діагностики комп'ютера, програми для оптимізації дисків, для динамічного стискання дисків та інші.

З прикладних програм найбільш широко використовують:

-                      програми підготовки текстів (документів) на комп'ютері - текстові редактори;

-                      програми підготовки документів типографської якості - видавничі системи;

-                      програми обробки табличних даних - електронні таблиці або табличні процесори;

-                      програми обробки масивів інформації - системи управління базами даних (СУБД), які дозволяють керувати великими інформаційними програмами - базами даних. Вони забезпечують введення, пошук, сортування даних тощо;

-                      графічні редактори - дозволяють створювати і редагувати малюнки на екрані комп'ютера;

-                      системи ділової та наукової графіки - для наочного зображення на екрані різних даних і залежностей за допомогою графіків, діаграм;

-                      системи автоматичного проектування (САПР) - для креслення та конструювання різних механізмів за допомогою комп'ютера.

-            показ нових прийомів трудової діяльності (Додаток 4-5 – практичнезавдання-конекурс);

-            пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці (Додаток 6-

9 – інструкційно-технологічна картка);

-            зразок заповнення кросворду, ребусу (Додаток 10-12 – технологічна картка);

-            повідомлення про передовий досвід за темою уроку;

-            опитування учнів і пробне виконання ними нових прийомів, показаних майстром в/н (Додаток 13 – контрольні питання);

-            відповідь майстра в/н на запитання учнів;

-            підведення підсумків вступного інструктажу.

III   Поточний інструктаж (~270хв):

-            видання завдань для самостійної роботи учнів та пояснення порядку їх виконання;

-            розподіл учнів за робочими місцями;

-            повідомлення про критерії оцінювання виконуваних робіт;

-            цільові обходи майстра в/н робочих місць учнів;

-            прийом майстром в/н виконаних робіт;

-            виключення комп‟ютерів та прибирання робочих місць.

IV   Заключний інструктаж (~30хв):

-            аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;

-            рефлексія (закінчуємо урок запитаннями поставленими на початку

уроку);

Питання:

1.     Що таке ПК. Для чого він призначенний?

2.     Що входить до апаратного забезпечення ПК?

3.     Що входить до програмного забезпечення ПК?

4.     Що таке операційна система (ОС). Які основні функції вона виконує?

5.     Назвіть пристрої введення-виведення інформації. Для чого вони призначені?

6.     Яким чином апаратне та програмне забезпечення комп’ютерів впливає на можливості та сферу використання ПК?

-            коментування учнями отриманого результату;

-            оцінка роботи учнів, її об‟єктивне обґрунтування (Додаток 14 – критерії кваліфікаційної атестації);

-            аналіз причин типових помилок учнів та засоби їх усунення;

-            повідомлення та обґрунтування оцінок;

-            оголошення теми наступного уроку в/н;

-            видача домашнього завдання (Д/з: у зошиті опишіть усі пристрої введення-виведення інформації, наведіть приклади. Намалюйте та заповніть таблицю порівнянь типів ПК (офісного, мультимедійного, ігрового).  

		Тип комп‟ютера
	Офісний	Мультимедійний	Ігровий
Призначення
Програмне забезпечення
Переваги
Недоліки

 

-            прибирання робочого кабінету.

 

 

 

Майстер в/н ______________  Стоянова О.М.

 

Висновок

 

Методична розробка уроку з виробничого навчання за темою програми «Основи роботи на ПК», тема уроку «Апаратне та програмне забезпечення персональних комп‟ютерів» виконана для систематизації матеріалів з досвіду роботи за даною тематикою. 

Запропонований урок виробничого навчання відповідає сучасним вимогам. В ньому поєднані та відображені дидактичні принципи:

•    спрямованість навчання на комплексне вирішення завдань навчання, виховання та розвиток учнів;

•    науковість навчання, зв‟язок його з життям;

•    систематичність і послідовність в навчанні;

•    доступність навчання;

•    творчість, активність і самостійність в навчанні;

•    високий рівень навчання;

•    наочність навчання;

•    засвоєння знань, умінь та навичок;

•    зв‟язок теорії з практикою.

У свою чергу, застосовані інтерактивні технології, що базуються на класичних методах навчання. Сучасне навчання у Google Classroom приваблює увагу учнів, що стимулює інтерес до вивчення матеріалу.

Для того, щоб забезпечити максимальний ефект навчання, необхідно, щоб навчальні інформація була представлена в різних формах. Тому в комплект уроку виробничого навчання включені відео-, а також друковані матеріали. Це обумовлено не тільки технічними міркуваннями, але й міркуваннями психологічного характеру. Наявність в учнях основного каналу сприйняття інформації призводить до того, що одні легше засвоюють відеоінформацію (візували), а для інших важливу роль грає звук (аудіали), третім для закріплення інформації необхідна м‟язова активність

(кінестетики).

Урок виробничого навчання із застосуванням мультимедіа є засобом комплексного впливу на учнів шляхом поєднання концептуальної, ілюстративної, довідкової, тренажерної та контролюючої частин. Структура та інтерфейс цих частин уроку виробничого навчання повинні забезпечити ефективну допомогу при вивченні матеріалу.

Використані методичні рекомендації, розроблені інструкційнотехнологічні картки за темою уроку, картки-завдання допоможуть у проведенні уроку виробничого навчання, що дозволить поліпшити знання, уміння та навички учнів за даною темою уроку.

Отже, запропонований урок доцільно застосовувати при організації дистанційного навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літературних джерел

 

1.                      Бондаренко О.О. Інформатика (рівень стандарту): підруч. для 10 (11) кл. закладів загальної середньої освіти / О.О. Бондаренко, В.В. Ластовецький, О.П. Пилипчук, Є.А. Шестопалов. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018. – 204 с. 

2.                      Буйницька О.П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання.

Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 240 с.

3.                      Гуржій А.М., Поворознюк Н.І., Самсонов В.В. Інформатика та інформаційні технологіїі: Підручник для учнів професійно-технічних навчальних закладів. - Харків: ООО «Компанія СМІТ», 2007. – 352 с.

4.                      Зарецька І.Т. Інформатика: Підручник для 10-11 кл. загальноосвіт. Навч. закладів / І.Т. Зарецька, А.М. Гуржій, О.Ю. Соколов. У 2-х част. – Ч.1.

– К.: Навч. книга, 2006 – 391 с.: іл.

5.                      Морзе Н.В. Інформатика (рівень стандарту): підруч. для 10 (11) кл.

закладів загальної середньої освіти / Н.В. Морзе, О.В. Барна. – К.: УОВЦ «Оріон», 2018. – 240 с.: іл.

6.                      Ривкінд Й.Я. Інформатика: 11 кл.: підруч. для загальноосвіт. навч.

закл. / Й.Я. Ривкінд, Т.І. Лисенко, Л.А. Чернікова, В.В. Шакотько; за заг. ред М.З. Згуровського. – К.: Генеза, 2011. – 304 с.: іл.

7.                      Ривкінд Й.Я. Інформатика (рівень стандарту): підруч. для 10-го (11-го) кл. закл. заг. серед. освіти / Й.Я. Ривкінд [та ін.]. – Київ: Генеза, 2018. – 144 с.: іл.

8.                      Редько М.М. Інформатика та комп‟ютерна техніка. Навчальнометодичний посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 568 с.

9.                      Спірін О.М. Практична інформатика: 3-тє видання, перероблене і доповнене: Методичний посібник для природничих спеціальностей. – Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2001. – 176 с., іл.

10.                  Юзьків В.О. Основи роботи на ПК: Навчальний посібник / Юзьків

В.О. – Тернопіль, ТК ТНТУ. - 2011. – 72 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Додаток 2

 

Організація робочого місця  оператора комп’ютерного набору

 

Оператор комп‟ютерного набору допускається до самостійної роботи на персональному комп‟ютері (ПК) тільки після проходження інструктажу на робочому місті по даній професії, стажування та придбання навиків безпечних методів праці.

1. Вимоги до робочого місця оператора комп‟ютерного набору

Згідно з "Державними санітарними правилами та нормами" "Влаштування і обладнання кабінетів комп„ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп„ютерах" (ДСанПіН 5.5.6.009 – 98) площа приміщення на одне робоче місце учня повинне становити 6 м², а об„єм – не менше 20 м3. Площа навчальних приміщень з ПК повинна розраховуватись на півкласу учнів, але не більш як 12 чоловік.

Не дозволяється розміщувати в кабінети обчислювальної техніки в підвальних приміщеннях та на цокольних поверхах. Кабінети, обладнані комп„ютерною технікою, повинні розміщуватись у навчальних закладах в окремих приміщеннях з природним освітленням та організованим обміном повітря.

Покриття підлоги, стін, стелі мають бути матовими з коефіцієнтами відбиття відносно 0.2 – 0.3; 0.4 – 0.5; 0.7 – 0.8; робочого столу 0.4 – 0.5; корпусу дисплея та клавіатури 0.3 – 0.5; шаф і стелажів 0.4 – 0.6. поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття і бути зручною для вологого прибрання. 

Забороняється застосовувати для оздоблення інтер„єру приміщень комп„ютерних класів полімерні матеріали (деревинно – стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо), які виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, що перевищують гранично допустимі норми.

При розташування елементів робочого оператора КН слід враховувати робочу позу оператора, простір для розміщення оператора, можливість огляду елементів робочого місця, можливість введення записів розміщення документації і матеріалів які використовуються оператором.

Конструкція робочого місця оператора КН має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.

Вимоги до раціональної організації та обладнання робочого місця

Робочі місця з ПК слід так розташовувати щоб природне світло падало збоку.

Робочі місця з ПК повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані неменше 1,5 м. від інших стін неменше 1 м. При розміщенні робочого місця поряд з вікном, кут між екраном дисплея і площею вікна повинен складати не менше 90° (для запобігання відблиску). Частина вікна, що прилягає бажано заштормити. 

Недопустиме таке розташування ПК, при якому повернений обличчям або спиною до вікон кімнати або до задньої частини ПК в яку монтується вентилятори.

При розміщенні робочих столів з ПК слід дотримуватися таких відстаней:

•  Між бічними поверхнями ПК – 1,2 метра;

•  Від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого – 2,5 метрів;

Монітор повинен бути встановлений таким чином, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей. Екран монітора ПК залежно від висоти символів повинен знаходитись від очей користувача на відстані 400-800 мм. Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення, площина монітора повинна, бути перпендикулярно нормальній лінії зору. При цьому має бути передбачена можливість переміщення монітора навколо вертикальної осі в межах ± 30° ( с права на ліво) та нахилу вперед до 85°; назад ( до 150°) з фіксацією в цьому положенні.

Клавіатура повинна, бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу на відстані 100300 мм. Кут нахилу повинен, бути від 5°до 15°, зап‟ястя та долоні рук повинні розташовуватись горизонтально до площини столу.

Принтер повинен, бути розміщений у зручному для оператора КН так щоб максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки.

Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатура, принтер та інших) і документів, а також враховувати характер роботи що виконують. 

2. Вимоги до раціональної організації робочого місця та розміщення

обладнання

При розміщенні робочих столів з ПК слід дотримуватися таких відстаней:

•  між бічними поверхнями ПК – 1,2 метра;

•  від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого – 2,5 метрів.

Монітор повинен бути встановлений таким чином, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей. Екран монітора ПК залежно від висоти символів повинен знаходитись від очей користувача на відстані 400-800 мм. Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення, площина монітора повинна бути перпендикулярно нормальній лінії зору. При цьому має бути передбачена можливість переміщення монітора навколо вертикальної осі в межах ± 30° (с права на ліво) та нахилу вперед до 85°; назад (до 150°) з фіксацією в цьому положенні.

Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу на відстані 100300 мм. Кут нахилу повинен бути від 5°до 15°, зап‟ястя та долоні рук повинні розташовуватись горизонтально до площини столу.

Принтер повинен бути розміщений у зручному для оператора КН так щоб максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки.

Конструкція робочого    стола           повинна      забезпечувати      можливість оптимального      розміщення          на      робочій       поверхні     обладнання,         що використовується          з        урахуванням        його кількості     та      конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатура, принтер та інших) і документів, а також враховувати характер роботи що виконують.

Оператор комп‟ютерного набору працюючи за комп‟ютером повинен обрати положення тіла:

•       відстань від екрана до очей 65-80 см;

•       вертикальна, пряма спина;

•       плечі опущені та розслаблені;

•       ноги на підлозі та не перехрещенні;

•       лікті, зап‟ястки та кисті рук на одному рівні.

Режим праці учнів при роботі з ПК регламентується відповідно до Державних Санітарних Правил і Норм (ДСанПіН).

Безперервна робота за монітором ПК повинна тривати не більше:

•       для 10 – 11 кл. на першому уроці 30 хв., на другому 20 хв., з обов‟язковою 10 хв. перервою.

Згідно з Д Сан П і Н площа приміщення на одне робоче місце повинно становити 6 м, об‟єм – не менше 20 м.

Мікроклімат приміщення:

1)  освітлення – рівномірне;

2)  вентиляція – штучне (кондиціонер) або природне;

3)  вологість – 60%;

4)  швидкість повітря – 0.1 м/с;

5)  температура – 19.5 ± 0.5 ◦C = 19 – 20 ◦С.

Розміщення робочих місць повинно відповідати ДСанПіН. При розташуванні елементів робочого місця Оператора КН слід враховувати робочу позу оператора, простір для розміщення працівника, можливість огляду елементів робочого місця, можливість введення записів, розміщеннядокументації і матеріалів.

Робочі місця з ПК слід так розташовувати, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Джерелами шуму при роботі з ПК є: жорсткий диск, вентилятори, швидкісні CD-роми, матричні принтери. Шум вимірюється в дБ (децибелах) групи А. Тому комп‟ютерні класи рекомендується комплектувати ПК, коригований рівень звукової потужності яких не перевищує 45 дБА.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

Інструкція з охорони праці  для оператора комп’ютерного набору

 

1.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.                     Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства та встановлює загальні вимоги з охорони праці, яких необхідно дотримуватися при роботі з персональним комп‟ютером (ПК).

1.2.                     Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальної техніки”.

1.3.                     Інструкція з охорони праці є обов‟язковою для оператора комп‟ютерного набору, який постійно виконує роботи або періодично використовує персональний комп‟ютер у своїй діяльності.

1.4.                     За даною інструкцією оператор комп‟ютерног набору інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує та підпис користувача.

1.5.                     За порушення вимог інструкції оператор комп‟ютерного набору несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну і кримінальну відповідальність згідно нормативних актів, що діють на підприємстві та чинним законодавством.

1.6.                     До самостійної роботи на комп‟ютерах допускаються особи, які:

· пройшли вступний інструктаж та інструктаж з питань охорони праці, пожежної безпеки при виконанні роботи на ПК з записом в журналах інструктажів;

· пройшли попередній та періодичний медичний огляди та за станом здоров‟я допущені до виконання робіт на ПК;

· знають правила надання першої допомоги потерпілим.

· інструктаж і перевірку знань з електробезпеки.

1.7.                     Оператор  комп‟ютерного набору повинен:

· виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

· не допускати в робочу зону сторонніх осіб;

· не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

· пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі;

· вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків;

· вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння; · виконувати правила особистої гігієни.

1.8.                     Основним обладнанням робочого місця оператора  комп‟ютерного набору є: монітор, системний блок, клавіатура, друкуючий пристрій (принтер), зовнішні пристрої пам‟яті, сканер, "миша", блок безперервного живлення, робочий стіл, стілець та інше; допоміжним – шафи, полиці, сейф та ін.

1.9.                     Основні шкідливі фактори, пов‟язані з працею на ПК є:

· напруга зорових органів і пов‟язана з нею втома та побічні ефекти;

· значне навантаження на пальці та кисті рук;

· довге перебування в одному і тому самому положенні, що викликає застійні явища в організмі;

· нервово-емоційне напруження при роботі на ПК;

· випромінювання різного виду при використанні відео моніторів на електронно-променевих трубках;

· механічні шуми, які виникають при роботі електромеханічного принтера та вентиляторів.

1.9. Необхідно виконувати роботу, доручену безпосереднім керівником, та проводити її з виконанням наведених вимог.

2.  ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1.                     Перед початком роботи оператор комп‟ютерного набору повинен зовнішнім оглядом перевірити цілісність корпусів системного блоку, відео монітора, принтера, клавіатури.

2.2.                     Перевірити цілісність кабелів живлення, місць їх підключення (розеток електромережі, продовжувачів електромережі, розгалужувальних коробок, штепсельних вилок).

2.3.                     Підготувати своє робоче місце, прибравши речі, які можуть заважати при виконанні роботи.

2.4.                     Ввімкнути живлення ПК.

2.5.                     У випадку, якщо після ввімкнення ПК не проходить загрузка або комп‟ютер не виходить на робочий режим, працівник повинен повідомити керівника чи спеціаліста відділу інформаційних технологій.

2.6.                     При виявленні ушкодження або яких-небудь інших недоліків повідомити безпосереднього керівника. Не приступати до роботи без його вказівки.

3.  ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1.                     Необхідно стійко розташувати всі складові пристрої на столі, в тому числі і клавіатуру. Разом з тим повинна бути передбачена можливість переміщення клавіатури. ЇЇ розташування і кут нахилу повинні відповідати побажанням користувача ПК. Якщо в конструкції клавіатури не передбачений простір для опору долонь, то її слід розташовувати на відстані не менше 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моніторного поля. При роботі на клавіатурі слід сидіти прямо, не напружуватись.

3.2.                     Для зменшення несприятливого впливу на користувача пристроїв типу "миша" (вимушена поза, необхідність постійного контролю за якістю дій) слід забезпечити вільною більшу площу поверхні столу для переміщення "миші" і зручного упору ліктьового суглоба.

3.3.Не припустимі сторонні розмови, роздратовуючи шуми тощо.

3.                      4.Періодично при вимкнутому ПК слід видаляти злегка зволоженою мильним розчином хлопко-паперовою салфеткою пил з поверхонь апаратури.

Екран і захисний екран протирають ватою, зволоженою спиртом.

Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби чистки поверхонь ПК.

3.5.               ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

· самостійно ремонтувати апаратуру, в яких кінескоп та інші елементи можуть знаходитись під високою напругою (до 25 кВ);

· класти будь-які речі на апаратуру ПК, бутерброди та напої на клавіатуру або поруч з нею. Це може вивести її з ладу;

· затуляти вентиляційні отвори в апаратурі, це може призвести до її перегріву і виходу з ладу.

3.6.               Для зменшення негативного впливу на стан здоров‟я працівників різних факторів ризику, пов‟язаних з роботою на ПК, передбачаються додаткові регламентовані перерви для відпочинку користувачів ПК: · через кожний час безперервної роботи – 10 хвилин; · через кожні 2 години – 15 хвилин.

При можливості слід чергувати зміну діяльності з іншою, не пов‟язаною з роботою на ПК.

3.7.               З метою зменшення негативного впливу монотонності доцільно застосовувати чергування операцій введення тексту і введення даних (зміна змісту і темпу роботи) і т.п.

3.  8.При роботі на лазерних принтерах:

3.8.1.Розташовувати принтер необхідно поряд з системним блоком так, щоб з‟єднувальні шнури не були натягнуті. Забороняється ставити принтер на системний блок.

3.8.2.Перш, ніж програмувати роботу принтера, впевніться, що він знаходиться в режимі зв‟язку з системним блоком.

3.8.               3.Для досягнення високоякісного, чистого, з високою роздільною здатністю зображення щоб не зіпсувати апарат, потрібно використовувати папір, марка якого вказана в інструкції до принтера (найчастіше папір вагою 60-135 г/кв.м).

Обрізання країв паперу повинно бути виконаним гострим лезом ножа, без заусенців – це зменшить вірогідність загинання паперу.

3.9.               При виконанні роботи (більше 20 хвилин), коли втручання користувача в роботу програми не потрібне, бажано вимикати живлення відео монітора.

3.10.           Для підтримки загального тонусу м‟язів, профілактики кістковом‟язових порушень, зорового дискомфорту та інших несприятливих суб‟єктивних почуттів під час регламентованих перерв необхідно виконувати комплекси рекомендованих вправ для очей, для хребта, для рук.

Кількість мікропауз до 1-2 хвилин слід визначити індивідуально. Форма та зміст перерв можуть бути різними виконання допоміжних робіт, не пов‟язаних з роботою ПК , приймання їжі, виконання рекомендованих вправ.

Виконання фізичних вправ протягом дня рекомендується індивідуально, залежно від почуття втоми. Гімнастика повинна біти на корекцію вимушеної пози покращення кровообігу, часткову компенсацію, дефіциту рухової активності.

3.11.           Про виявлені несправності (іскріння, пробоїв, запаху гару, ознак горіння тощо) негайно припинити роботу, відключити все обладнання від електромережі і терміново повідомити безпосереднього керівника або спеціаліста по ремонту ПК.

4.  ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЗАКІНЧЕННІ РОБОТИ НА ПК

4.1. Закінчити і зберегти в пам‟яті ПК файли, які знаходились у роботі. Виконати всі дії для коректного завершення роботи в оперативній системі.

4.2.Вимкнути принтер та інші периферійні пристрої, вимкнути системний блок. При наявності пристрою безперебійного живлення (ПБЖ) вимкнути його живлення.

             4.3.Вимкнути    ПК    кнопкою    «POWER”    (ПИТАНИЕ)    та    вийняти

штепсельну вилку кабелю живлення з розетки

4.4.Накрити клавіатуру кришкою для попередження попадання в неї пилу.

4.  5.Навести порядок на робочому місці.

5.  ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1.                     Якщо після ввімкнення ПК відчувається запах горілого або при доторканні до металевих частин ПК відчувається дія електричного струму, потрібно негайно відключити ПК від електромережі та повідомити про це своєму керівникові.

5.2.                     У випадку виникнення пожежі негайно розпочати гасіння наявними засобами пожежогасіння і повідомити за телефоном 101 (міська пожежна охорона) та начальнику ДПД підприємства. Пам`ятайте, що загашувати електроустановки слід вуглекислотними вогнегасниками, сухим піском, щоб уникнути ураження електричним струмом.

5.3.                     При отриманні травми припинити роботу, надати першу медичну допомогу, викликати швидку медичну допомогу за телефоном 103, при необхідності доставити в лікарняний заклад.

5.4.Послідовність надання першої допомоги:

· усунути вплив на організм небезпечних та шкідливих чинників, які погрожують здоров‟ю та життю постраждалого (звільнити від впливу електричного струму, винести із зараженої атмосфери, погасити одяг, що горить, тощо);

· визначити характер та тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя постраждалого та заходів щодо його врятування;

· виконати необхідні заходи щодо врятування постраждалого за порядком терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов‟язку тощо);

· підтримувати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника;

· викликати швидку медичну допомогу або лікаря, або прийняти заходи для транспортування постраждалого у найближчий лікарський заклад.

Допомога постраждалому, яка надається не медичними працівниками, не повинна замінювати допомогу з боку медичного персоналу та повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

5.                      5.Конкретні дії щодо надання першої допомоги постраждалому при різних ураженнях описані в інструкції № 03-ОП «Про надання першої ( долікарської) медичної допомоги при нещасних випадках», яка вивчається робітниками підприємства при проходженні первинного та послідуючих інструктажів з питань охорони праці.

5.6. У разі виникнення інших аварійних ситуацій слід припинити роботу і повідомити про це керівника робіт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Практичне завдання-конкурс № 1 «Підключення устаткування до системного блоку»

 

Майстер в/н: Ви купили комп‟ютер, монітор та периферійні пристрої до нього. Привезли з магазину, а як підключити всі ці пристрої? Для користувача-початківця виявиться, що це складна задача, для виконання якої потрібен спеціаліст. До того ж спеціалісту треба платити гроші. Так давайте станемо цим спеціалістом і підключимо комп‟ютер самостійно.

Завдання. По два учня із групи підключать периферійні пристрої до ПК і після цього включать його під наглядом майстра в/н.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

Практичне завдання-конкурс № 2 «Ознайомлення з внутрішньою будовою системного блоку»

 

1.                      Відключити ПК від мережі. 

2.                      Від‟єднати від системного блока монітор, мишу, клавіатуру, принтер (звернути увагу, що всі периферійні пристрої під‟єднуються до портів різної конфігурації). 

3.                      Зняти кришку корпусу ПК (гвинти кріплення мають шестигранну головку з хрестоподібною насічкою). 

4.                      Ознайомитися з внутрішньою будовою системного блока, розглянувши: 

•    материнську плату (найбільша за розміром плата ПК): 

•    процесор (розміщений на материнській платі, прикритий кулером);   оперативну пам‟ять (плата на материнській платі, може бути кілька); 

•    відеоадаптер (безпосередньо до нього прикріплюється кабель монітора);

•    мережній адаптер; 

•    флопі-дисковід; 

•    вінчестер; 

•    CD-, DVD- дисковід; 

•    блок живлення; 

•    з‟єднувальні шлейфи тощо. 

5.  Закрити корпус ПК. 

6.  Підключити периферійні пристрої, під‟єднати кабель живлення ПК. 

Робота виконується тільки у присутності і під керівництвом майстра виробничого навчання. 

Після виконання практичного завдання майстер в/н підкреслює, що комп‟ютер без вказівок користувача чи програми не розв‟яже жодної задачі. Фахівці створили багато програм для задач, які виникають у різних сферах діяльності людей. Їх сукупність утворює інформаційну складову ІС, яку називають програмним забезпеченням ПК. Завдяки програмному забезпеченню комп‟ютерами послуговуються не лише математики й фізики, а й лікарі та педагоги, письменники та музиканти, службовці та керівники підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

Гра № 1 «Відгадай»

 

Завдання. Визначте назви зображених на малюнку пристроїв ПК та їх призначення. Назвіть пристрої, які входять до обов‟язкового компоненту ПК.

 

Які ще компоненти ПК ви знаєте?

 

Гра № 2 «Відповідність»

 

Перед вами пристрої ПК.

Завдання. Розділити на дві групи «Пристрої введення» та «Пристрої виведення» (запропоновані пристрої: монітор, клавіатура, миша, принтер, сканер, колонки, веб-камера, навушники, мікрофон).

 

 

 

 

 

 

 

 

7

«Вимоги до робочого місця оператора комп’ютерного набору»

 

Завдання. Підпишіть, які відстані повинні бути на робочому місці ОКН згідно охорони праці.

 

 

 

 

 

8

Схема «Складові частини ПК»

 

Завдання. Підпишіть складові частини ПК та визначте, які периферійні пристрої ви можете підключити до портів та роз‟ємів на задній панелі системного блоку.

 

9

Схема «Принцип фон Неймана»

 

Завдання. Розставити підписи до основних пристроїв комп‟ютера відповідно до принципів архітектури фон Неймана.

Історична довідка. В 1946 році Д. фон Нейман, Г. Голдстайн и А. Беркс у своїй спільній статті викликали нові принципи будови і функціонування ЕОМ. У наслідок на основі цих принципів вироблялися перші два покоління комп’ютерів. В пізніших поколіннях відбувалися деякі зміни, хоча принципи Неймана актуальні і сьогодні.

 

10

Кросворд «Пристрої ПК»

 

Завдання. Відгадати кросворди та вписати ключове слово.

 

 

 

11

Кросворд «Апаратне забезпечення комп’ютера»

 

Завдання. Відгадати кросворди та вписати ключове слово.

 

12

Ребуси «Пристрої ПК»

 

Завдання. По наведеним нижче малюнкам відгадайте ребуси.

Ребус №1

 

 

 

 

Ребус №2

 

 

 

 

Ребус №3

 

 

Ребус №4

 

Ребус №5

 

Ребус №6

 

Ребус №7

 

Ребус №8

 

Ребус №9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 13

 

Контрольні питання

 

1.        З яких частин складається комп‟ютерна система?

2.        Що таке комп‟ютер, які є типи ПК?

3.        Назвіть основні елементи, з яких складається апаратна частина ПК?

4.        З яких частин складається програмне забезпечення ПК?

5.        Які є прикладні програми, для чого вони призначені?

6.        Що таке апаратне забезпечення ПК?

7.        Що таке програмне забезпечення ПК?

8.        Які апаратні засоби відносяться до центральних та периферійних пристроїв?

9.        Що таке базова апаратна конфігурація?

10.   Які ви знаєте види та характеристики моніторів?

11.   Для чого призначена клавіатура?

12.   Для чого призначена, які функції виконує миша?

13.   Для чого призначений, які функції виконує корпус ПК?

14.   У чому ви бачите діалектичний характер зв‟язку між програмним і апаратним забезпеченням?

15.   Назвіть чотири основні рівні програмного забезпечення. Який порядок їх взаємодії?

16.   Назвіть основні види програмного забезпечення?

17.   Що таке системне програмне забезпечення? Для чого воно потрібне?

18.   Що таке прикладне програмне забезпечення? 

19.   Що таке інструментальне програмне забезпечення?

20.   За якими ознаками класифікують операційну систему?

21.   Назвіть відомі Вам операційні системи?

22.   Які з елементів ПК входили до схеми комп‟ютера фон Неймана? Що з‟явилося нового?

Додаток 14 

Критерії кваліфікаційної атестації випускників Професія – 4112 Оператор комп‟ютерного набору

                        Кваліфікація – II категорії

 

Бал	Знає	Бал	Уміє
1	Учень (слухач) має незначні базові загальні знання з основних відомостей, пов'язаних з роботою на комп'ютері: часткове використання технічної термінології, часткове володіння операціями технологічного процесу опрацювання інформації (правила прийому і контролю вхідних даних, підготовка текстів, документів та листів, списків тощо), під прямим керівництвом у структурованому середовищі. Знання потребують постійної підтримки.	1	Учень (слухач) має незначні базові загальні навички і здатний виконувати прості завдання, пов‟язані з роботою на комп‟ютері: введення тексту у текстовому редакторі, запис тексту на дискету чи перенесення на папір під прямим керівництвом у структурованому середовищі. Навички навчання потребують структурованої підтримки. Без присвоєння кваліфікації.
2	Учень (слухач) має незначні базові загальні знання з основних відомостей, пов'язаних з роботою на комп'ютері: часткове використання технічної термінології, часткове володіння операціями технологічного процесу опрацювання інформації (правила прийому і контролю вхідних даних, підготовка текстів, документів та листів, списків тощо) під прямим керівництвом у структурованому середовищі, знання потребують постійної підтримки.	2	Учень (слухач) має незначні базові загальні навички і є здатним виконувати прості завдання, пов‟язані з роботою на комп‟ютері: введення тексту та його редагування у текстовому редакторі, запис тексту на дискету чи перенесення на папір за допомогою принтера під прямим керівництвом у структурованому середовищі. Навички навчання потребують структурованої підтримки. Без присвоєння кваліфікації.
3	Учень (слухач) має незначні базові загальні знання з основних відомостей, пов'язаних з роботою на комп'ютері: часткове використання технічної термінології, загальне володіння операціями технологічного процесу опрацювання інформації (правила прийому і контролю вхідних даних, підготовка текстів, документів та листів, списків тощо) під прямим керівництвом у структурованому середовищі. Знання потребують постійної підтримки.	3	Учень (слухач) має незначні базові загальні навички і є здатним виконувати прості завдання, пов‟язані з роботою на комп‟ютері: введення тексту та його редагування у текстовому редакторі, внесення об‟єктів та малюнків у текст, запис тексту на дискету чи перенесення на папір за допомогою принтера під прямим керівництвом у структурованому середовищі. Навички навчання потребують структурованої підтримки. Без присвоєння кваліфікації.

 

Бал	Знає	Бал	Уміє
4	Учень (слухач) має обмежений обсяг знань пов‟язаних з роботою на комп'ютері: використання технічної термінології, знання операцій технологічного процесу опрацювання інформації (правила прийому і контролю вхідних даних, режими роботи периферійного обладнання, підготовка текстів, документів та листів, списків тощо), використовування обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань призначених для цього програм, які є в основному конкретними і загальними за характером. Несе часткову відповідальність за своє навчання.	4	Учень (слухач) має обмежений обсяг навичок застосування видів автоконтролю якості роботи, роботи в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням, внесення об‟єктів та малюнків у текст, використовування деяких простих вбудованих функції у Excel, записування текстів на дискету або перенесення на папір за допомогою принтера, виконання операцій технологічного процесу опрацювання інформації (приймає і контролює вхідні дані, готує, виводить та передає вихідні), які є в основному конкретними і загальними за характером. Застосовує навички під керівництвом у контрольованому середовищі. Кваліфікація присвоюється, але потребує подальшого удосконалення через досвід роботи або навчання.
5	Учень (слухач) має обмежений обсяг знань, пов‟язаних з роботою на комп'ютері: використання технічної термінології, знання операцій технологічного процесу опрацювання інформації (правила прийому і контролю вхідних даних, режими роботи периферійного обладнання, підготовка текстів, документів та листів, списків тощо), застосування дій в разі появи недоліків у роботі устаткування, використовування обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань призначених для цього програм, які є в основному конкретними і загальними за характером. Несе часткову відповідальність за своє навчання.	5	Учень (слухач) має обмежений обсяг навичок і широкі компетенції при виконанні технологічних операцій середньої складності, застосуванні видів автоконтролю якості роботи, роботі в текстовому редакторі з введення тексту та його редагування, внесенні об‟єктів та малюнків у текст, використовуванні вбудованих функції у Excel, обмеженому оперуванні даними баз даних та з файлами, записуванні текстів на дискету або перенесенні на папір за допомогою принтера, виконанні операцій технологічного процесу опрацювання інформації (приймає і контролює вхідні дані, готує, виводить та передає вихідні), які є в основному конкретними і загальними за характером. Застосовує навички під керівництвом у контрольованому середовищі. Кваліфікація присвоюється, але потребує подальшого удосконалення через досвід роботи або навчання.
6	Учень (слухач) має обмежений обсяг знань, пов‟язаних з роботою на комп'ютері: використання технічної термінології, знання	6	Учень (слухач) має обмежений обсяг навичок і широкі компетенції при виконанні певних прийомів та технологічних операцій, застосуванні

 

Бал	Знає	Бал	Уміє
	операцій технологічного процесу опрацювання інформації (правила прийому і контролю вхідних даних, режими роботи периферійного обладнання, підготовка текстів, документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо), застосування дій в разі появи недоліків у роботі устаткування, використовування обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань призначених для цього програм,  знання приладдя автоматизації роботи комп‟ютеру, тобто поля, які є в основному конкретними і загальними за характером. Несе часткову відповідальність за своє навчання.		видів автоконтролю якості роботи, роботі в текстовому редакторі з введення тексту та його редагування, внесенні об‟єктів та малюнків у текст, використовуванні полів Word, а також деяких  вбудованих функції у Excel, обмеженому оперуванні даними баз даних та з файлами, записуванні текстів на дискету або перенесенні на папір за допомогою принтера, виконанні операцій технологічного процесу опрацювання інформації (приймає і контролює вхідні дані, готує, виводить та передає вихідні), які є в основному конкретними і загальними за характером. Застосовує навички під керівництвом у контрольованому середовищі. Кваліфікація присвоюється, але потребує подальшого удосконалення через досвід роботи або навчання.
7	Учень (слухач) має широкі загальні та базові теоретичні знання, пов‟язані з роботою на комп‟ютері: використання технічної термінології, знання операцій технологічного процесу опрацювання інформації (правила прийому і контролю вхідних даних, режими роботи периферійного обладнання, підготовка текстів, документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо), застосування комплексних дій в разі появи недоліків у роботі устаткування, використовування обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань призначених для цього програм, знання приладдя автоматизації роботи комп'ютера, тобто поля , а також вбудовані функції; вимог діловодства на комп‟ютері. Відповідає за своє власне навчання.	7	Учень (слухач) має конкретні практичні навички при виконанні більшість прийомів та технологічних операцій, застосуванні видів автоконтролю якості роботи, роботі в текстовому редакторі з введення тексту та його редагування, користуванні внесенням об‟єктів та малюнків у текст, використовуванні поля Word, а також вбудованих  функції у Excel, обмеженому оперуванні даними баз даних та з файлами, записуванні текст на дискету чи перенесенні на папір за допомогою принтера, операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймає і контролює вхідні дані, готує, виводить та передає вихідні). Здатний виконувати завдання під керівництвом. Має обмежений досвід практики у конкретному аспекті роботи чи навчання.
8	Учень (слухач) має широкі загальні та базові теоретичні знання, пов‟язані з роботою на комп‟ютері: використання технічної термінології, знання	8	Учень (слухач) має конкретні, практичні навички при виконанні більшості прийомів та технологічних операцій застосуванні видів автоконтролю якості роботи, роботі в

 

Бал	Знає	Бал	Уміє
	операцій технологічного процесу опрацювання інформації (правила прийому і контролю вхідних даних, режими роботи периферійного обладнання, підготовка текстів, документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо), застосування комплексних дій в разі появи недоліків у роботі устаткування, використовування обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань призначених для цього програм, знання приладдя автоматизації роботи комп'ютеру, тобто поля , а також вбудовані функції; вимог діловодства на комп‟ютері. Відповідає за своє власне навчання.		текстовому редакторі з введення тексту та його редагування, користуванні внесенням об‟єктів та малюнків у текст, використовуванні поля Word, а також вбудованих функції у Excel, обмеженому оперуванні даними баз даних та з файлами, записуванні текст на дискету чи перенесенні на папір за допомогою принтера, операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймає і контролює вхідні дані, готує, виводить та передає вихідні). Здатний виконувати завдання під керівництвом. Має обмежений досвід практики у конкретному аспекті роботи чи навчання.
9	Учень (слухач) має широкі загальні та базові теоретичні знання, пов‟язані з роботою на комп‟ютері: використання технічної термінології, знання операцій технологічного процесу опрацювання інформації (правила прийому і контролю вхідних даних, режими роботи периферійного обладнання, підготовка текстів, документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо), застосування комплексних дій в разі появи недоліків у роботі устаткування, використовування обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань призначених для цього програм, знання приладдя автоматизації роботи комп'ютера, тобто поля та об‟єднання, а також вбудовані функції вимог діловодства на комп‟ютері. Відповідає за своє власне навчання.	9	Учень (слухач) має конкретні практичні навички при виконанні більшості прийомів та технологічних операцій, застосуванні видів автоконтролю якості роботи, роботі в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагування, користуванні внесенням об‟єктів та малюнків у текст, використовуванні поля Word, а також вбудованих  функції у Excel, створенні баз даних, оперуванні даними баз даних та з файлами, записуванні текст на дискету чи перенесенні на папір за допомогою принтера, операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймає і контролює вхідні дані, готує, виводить та передає вихідні). Здатний виконувати завдання під керівництвом. Має обмежений досвід практики у конкретному аспекті роботи чи навчання.
10	Учень (слухач) має значні конкретні, практичні і теоретичні знання, пов‟язані з роботою на комп‟ютері: використання	10	Учень (слухач ) має значні конкретні, практичні і теоретичні навички при виконанні всіх прийомів і технічних операцій, застосуванні видів

 

Бал	Знає	Бал	Уміє
	технічної термінології, операції технологічного процесу опрацювання інформації (знає правила прийому і контролю вхідних даних), режими роботи периферійного обладнання (підготовка текстів документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо), застосування комплексних дії в разі появи недоліків у роботі устаткування, використовування обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань призначених для цього програм, приладдя автоматизації роботи комп'ютера, тобто поля та об'єднання, а також вбудовані функції та функції користувача у Excel, вимоги діловодства на комп‟ютері. Визначається здатність застосовувати спеціальні знання і здатен до самокерування при навчанні.		автоконтролю якості роботи, роботі в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням, користуванні внесенням об‟єктів та малюнків у текст, використовуванні поля Word, а також вбудованих функцій та функцій користувача у Excel, створюванні функцій користувача, баз даних, оперуванні даними баз даних та з файлами, записуванні текстів на дискету чи перенесенні на папір за допомогою принтера, виконанні операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймає і контролює вхідні дані, готує, виводить та передає вихідні). Визначається здатність застосовувати спеціальні навички та компетенції і вирішувати проблеми незалежно. Має практичний досвід роботи як у простих, так і виняткових ситуаціях.
11	Учень (слухач) має значні конкретні, практичні і теоретичні знання, пов‟язані з роботою на комп‟ютері: використання технічної термінології, операції технологічного процесу опрацювання інформації (знає правила прийому і контролю вхідних даних), режими роботи периферійного обладнання (підготовка текстів документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо), застосування комплексних дії в разі появи недоліків у роботі устаткування, використовування обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань призначених для цього програм, приладдя автоматизації роботи комп'ютера, тобто поля та об'єднання, а також вбудовані функції та функції користувача у Excel, вимоги діловодства на комп‟ютері. Визначається здатність застосовувати спеціальні знання і здатен до	11	Учень (слухач) має значні конкретні, практичні і теоретичні навички при виконанні всіх прийомів і технічних операцій, застосуванні видів самоконтролю та автоконтролю якості роботи, роботі в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням, користуванні внесенням об‟єктів та малюнків у текст, використовуванні поля Word, а також вбудованих функцій та функцій користувача у Excel, створюванні функцій користувача, баз даних, оперуванні даними баз даних та з файлами, записуванні текстів на дискету чи перенесенні на папір за допомогою принтера, виконанні операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймає і контролює вхідні дані, готує, виводить та передає вихідні). Визначається здатність застосовувати спеціальні навички та компетенції і вирішувати проблеми незалежно. Має практичний досвід роботи як у простих, так і виняткових ситуаціях.
Бал	Знає	Бал	Уміє
	самокерування при навчанні.
12	Учень (слухач) має значні конкретні, практичні і теоретичні знання, пов‟язані з роботою на комп‟ютері: використання технічної термінології, операції технологічного процесу опрацювання інформації (знає правила прийому і контролю вхідних даних), режими роботи периферійного обладнання (підготовка текстів документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо), застосування комплексних дії в разі появи недоліків у роботі устаткування, використовування обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань призначених для цього програм, приладдя автоматизації роботи комп'ютера, тобто поля та об'єднання, а також вбудовані функції та функції користувача у Excel, вимоги діловодства на комп‟ютері. Визначається здатність застосовувати спеціальні знання і здатен до самокерування при навчанні.	12	Учень (слухач) має значні конкретні, практичні і теоретичні навички при виконанні всіх прийомів і технічних операцій, застосуванні видів самоконтролю та автоконтролю якості роботи, роботі в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням, користуванні внесенням об‟єктів та малюнків у текст, використовуванні поля Word, а також вбудованих функцій та функцій користувача у Excel, створюванні функцій користувача, баз даних, оперуванні даними баз даних та з файлами, записуванні текстів на дискету чи перенесенні на папір за допомогою принтера, виконанні операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймає і контролює вхідні дані, готує, виводить та передає вихідні). Визначається здатність застосовувати спеціальні навички та компетенції і вирішувати проблеми незалежно. Має практичний досвід роботи як у простих, так і виняткових ситуаціях.