Методична розробка уроку з географії "Електронні карти та глобуси. Географічні інформаційні системи"

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УМАНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ»

Методична розробка

 відкритого уроку з географії на тему:

Електронні карти та глобуси.

Географічні інформаційні  системи

    Підготувала: викладач географії та біології

  Ткач Юлія Іванівна

Умань - 2023

Урок № 19

Загальна тема: ТОПОГРАФІЯ ТА КАРТОГРАФІЯ

Тема уроку:  ЕЛЕКТРОННІ КАРТИ ТА ГЛОБУСИ.

                       ГЕОГРАФІЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ  СИСТЕМИ

Мета уроку: формування картографічної, інформаційно-комунікаційної, математичної компетентності.

Знання: сформувати знання про основні види картографічних творів, особливості електронних варіантів картографічних творів, сформувати уявлення про основні принципи, задачі та значення ГІС, навігаційних систем, сфери їх практичного застосування.

Вміння:  вироблення умінь користуватися джерелами картографічної інформації, аналізувати її; застосовувати здобуті географічні знання в практичній діяльності.

Ставлення: формувати мотивацію до вивчення географії, виховувати відповідальну й безпечну поведінку під час використання Інтернету.

Очікувані результати:

учень називає основні сучасні картографічні твори;

знає, як знайти на електронному глобусі  своє місцезнаходження, Україну, свою область і свій населений пункт;

наводить приклади  використання ГІС;

застосовує сучасні геоінформаційні системи на практиці;

уміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами;

оцінює практичне значення географічних карт, географічних інформаційних  систем.

Тип уроку: урок розвитку компетентностей

Методи проведення:

Словесні: бесіда, розповідь.

Наочні: робота з підручником, електронними ресурсами, моделями.

Практичні: вправа «Рейтинг настрою», вправа «Впізнай зображення», завдання «Яблуко», практичні завдання на ГІС.

Комплексно-методичне забезпечення уроку:

підручник, атлас, комп’ютерне обладнання (мультимедійна дошка) з доступом до інтернету, електронні карти, атласи, глобуси, ГІС.

Список використаних джерел:

1.     Атлас. Географія 11 клас.

URL: https://new.osvitanet.com.ua/heohrafiia/

2.     Братюк О.П. «Практична робота як засіб формування предметних компетентностей».

URL: https://chem.lnu.edu.ua/wpcontent/uploads/2020/03/page_010.pdf

3.     Гільберг Т. Г., Савчук І. Г., Совенко В. В., Географія (рівень стандарту) : підручник для 11 кл. закладів загальної середньої освіти, УОВЦ «Оріон», 2019, 192 с.
4.     Готуйся серйоЗНО до географії.

URL:  https://geografiamozil2.jimdofree.com/

5.     Довгань Г. Д. Географія (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти / Г. Д. Довгань, О. Г. Стадник. – Харків : Вид-во «Ранок», 2019. – 224 с.
6.     Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., Географія (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. Освіти, Абетка, 2019, 176 с.
7.     Пестушко В., Уварова Г., Довгань А., Географія (рівень стандарту) : підручник для 11 кл. закладів загальної середньої освіти, Генеза, 2019, 160 с.
8.     Трач О.Т. Значення географічної карти у житті людини.

URL: http://intkonf.org/trach-ot-znachennya-geografichnoyi-karti-u-zhitti-lyudini/

9.     Цифрова освіта та навчання від Mozaik.

URL: https://www.mozaweb.com/uk/mozabook

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

1. Привітання

2. Рефлексія емоційного стану. Визначення рейтингу емоцій за допомогу опитування на Slido.com.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Вправа «Впізнай зображення»

Вправа «Випадкові карти» (потрібно перевести числовий масштаб, що випав на карті,  в іменований)

(створено за допомогою електронного ресурсу Wordwoll)

Завдання: Порізати яблуко двома способами: кружельцями та часточками.

Дати відповіді на запитання:

Якщо ми уявимо, що яблуко – це модель Землі, то:

1.     Як називаються лінії, аналогічні порізу кружельцями?
2.     На які півкулі розділяє екватор?
3.     Що за ними можна визначити широту чи довготу?
4.     Яка вона буває в числовому значенні? 
5.     Як називаються лінії, аналогічні порізу часточками?
6.     На які півкулі розділяє нульовий меридіан?

 ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Відомо, що пояснити шлях за допомогою малюнка, схематичного плану чи географічної карти набагато простіше, ніж описати його словами. На величезне значення карти вказували ще відомі географи-методисти ХІХ століття Н. Раєвський і А. Бризгалов: «карти потрібні для усвідомлення і кращого збереження в пам'яті географічних відомостей» і «щоб учень/студент ...дивлячись на карту, робив правильні висновки...».

В ногу із сучасністю змінюється і напрямки роботи картографії. Мало хто з вас у побуті використовує географічну карту, але з гугл-картою працював чи не кожен. А це, до речі є геоінформаційною системою. Тож сьогодні на уроці ми познайомимось з вами з електронними картами, атласами, глобусами, ГІС, дізнаємось звідки черпається інформація для їх побудови та як можна використовувати їх у побуті.

Тема нашого уроку «Електронні карти та глобуси. Географічні інформаційні  системи».

ІV. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

 1.Електронні карти та глобуси. Картографічні інтернет-джерела.

Електронна карта – цифрова картографічна модель, візуалізована (проекції, умовні знаки відповідно до масштабу тощо) в комп’ютерному середовищі. Створюють на основі цифрових карт – моделей місцевості у вигляді закодованих у числовій формі просторових координат. Є оперативним засобом, тобто існує в режимі реального часу, а тому  інформаційна складова постійно змінюється. Має свої особливості відображення інформації, що зумовлені роздільною здатністю пристроїв, для яких розробляються (монітори сучасних лабораторій чи невеликий смартфон), та можливостями застосування анімації та звукового супроводу.

Електронна карта не тотожна комп’ютерній карті, яка створена на основі комп’ютерних технологій.

Будь-які картографічні твори (відображень звичайних паперових варіантів до сучасних моделей), розміщені в мережі Інтернет, є картографічними джерелами інформації.

Завдання. Відкрити на ресурсі Освіта.нет. атлас з географії для 11 класу.

Кількість картографічних сервісів постійно зростає. Серед відомих – Google Maps, 2gis, Bing maps, Nokia Maps, OpenStreetMap, MapQuest, Yahoo! Maps, Google Earth, Google Earth Pro, Earthexplorer та ін.

2. Навігаційні карти

Навігаційні карти створюють задля забезпечення судноводіїв навігаційно-гідрографічною інформацією для безпечного судноплавства.

Завдання. Ознайомтеся з відкритою навігаційною картою (http://map.openseamap.org).

Аналогічні карти створюють для інших транспортних засобів – аеронавігаційні, автомобільні.

3. Географічні інформаційні системи (ГІС), дистанційне зондування Землі, сфери їх практичного застосування

Геоінформаційні системи (ГІС) – системи накопичення, інтерпретації, аналізу просторових даних та їхньої графічної візуалізації. По суті є багатошаровим інформаційним «тортом» про певну ділянку географічного простору (від глобального до регіонального рівнів). Складові ГІС: апаратні засоби, програмне забезпечення, дані.

ГІС об’єднують у собі дистанційне зондування і супутникові системи глобального позиціонування (GPS), Інтернет, картографування, цифрову обробку зображень і 3D-моделювання, технологію баз даних у обробці просторово розподіленої інформації.

Завдання на ГІС Google Maps. 1.Визначити відстань від гуртожитку до ліцею та віднайти найкоротший маршрут пішки.

Завдання на ГІС Google Earth. (на вибір) 1. Визначити площу своєї присадибної ділянки. 2. Здійснити віртуальну подорож до Ейфелевої вежі і прогулятися вулицями Парижу.

Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) – отримання різноманітними безконтактними способами інформації про поверхню Землі наземними, авіаційними і космічними засобами, оснащеними різними видами знімальної апаратури. У реалізації програм супутникових спостережень беруть участь 25 країн світу. На орбіті Землі працює понад два десятки космічних апаратів ДЗЗ, що їх використовують як для цивільних цілей, так і для військової розвідки. Космічні технології зйомки земної поверхні дають змогу суттєво підвищити ефективність досліджень у різних сферах: уточнення даних про закономірності поширення корисних копалин, дослідження тектонічної будови територій, складання прогнозу погоди, створення об’ємних 3D-моделей місцевості, оцінювання збитків від лісових пожеж, моніторинг динаміки вирубування лісу, стану геосистем, прогнозування врожайності сільськогосподарських культур, оновлення топографічних карт відповідно до сучасного стану територій.

ГІС застосовують для вирішення практичних завдань управління природними ресурсами, військовими, об’єктами сільського господарства, екологічного моніторингу, кадастру, логістики, міського планування, телекомунікацій, торгівлі та ін.

Обсяги продажів ГІС-продуктів, ГІС-технологій, та ГІС-послуг щорічно збільшуються на 20–30 %.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Чат-водоспад «Що я навчився сьогодні?»

Проведення рефлексії змісту навчальної діяльності.

Оцінювання здобувачів освіти.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Повторити конспект.
2.     Підручник – параграф 5, ст.25.
3.     Поміркуйте, які способи одержання географічної інформації є більш достовірними: традиційні чи новітні. Відповідь обґрунтуйте. (Свою обґрунтовану думку будемо представляти на наступному уроці у вигляді дискусії).