Методична розробка уроку з історії Давнього світу на тему «Криза грецької державності та піднесення Македонії»
Методична розробка уроку з історії Давнього світу на тему: «Криза грецької державності та піднесення Македонії». 6 клас
Мета:
- з’ясувати причини занепаду грецької державності та піднесення Македонії;
- розвивати навички складання історичного портрета, роботи з текстом, уміння виділяти головне;
- виховувати культуру спілкування у співпраці.
Обладнання: карта «Греція у ІІ – І тисячоліттях до н.е.», атласи, контурні карти, підручники, картки з інформаційним матеріалом. Тип уроку: засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Політична роздробленість Греції й уособиці в середині ІV ст. до н. е.
- Робота з таблицею
Розповідь вчителя, на основі якої учні заповнюють таблицю «Криза грецької державності».
|
Орієнтовний варіант заповнення таблиці |
|
|
Криза грецької державності |
|
|
Причини кризи Наслідки кризи |
|
|
|
- Робота з підручником в групах
Кожна група готує міні – виступ за темами: 1. «Посилення Спарти». 2. «Корінфська війна». 3. «Другий Афінський морський союз». Посилення Македонії за часів Філіппа ІІ
- Робота з картою
Визначення географічного розташування Македонії.
- Робота в парах
Учні опрацьовують матеріал підручника, з’ясовуючи причини піднесення Македонії. Орієнтовний варіант відповіді 1. Північні завойовницькі походи. 2. Захоплення золотих копалень. 3. Грошова реформа. 4. Військова реформа. Підкорення Греції Македонією Розповідь Вчителя про втручання Філіппа ІІ у внутрішні справи грецьких полісів. Характеристика перебігу військових дій між греками та македонянами.
- Робота з історичною інформацією
Учні самостійно працюють з інформаційними картками (див. додаток)
- Бесіда
Чому і коли відбулась битва при Херонеї? 2. Чому греки зазнали поразки? 3. Чи могли греки перемогти? 4. Якими, на ваш погляд, були наслідки цієї битви для Греції?
- Формування поняття
Гегемонія – повна влада. ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
- Вправа «Мікрофон»
Учні відповідають на питання: «Чому македоняни перемогли греків?». ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Підготувати додаткову інформацію про життя Олександра Македонського.
|
ДОДАТОК |
|
|
КАРТКА № 1 |
КАРТКА № 2 |
|
Цар Філіпп поспішив втрутитися в грецькі справи, скориставшись так званою «священною війною», яка спалахнула між еллінськими державами через те, що одне з племен Середньої Греції пограбувало Дельфійське святилище. Стрімко пройшовши Фермопіли, македонський цар разом закінчив «священну війну», розгромивши та суворо покаравши святотатців. Проти іноземної армії, що опинилася в самому центрі Еллади, виступили сили антимакедонського союзу на чолі з афінянами і фіванцями. У серпні 338 р. до н. е. біля беотійського містечка Херонея відбулася фатальна битва – битва за свободу Еллади. Афіняни, що билися проти фаланги, якою керував сам Філіпп, потіснили ворога, але на іншому фланзі узяв гору 18-річний македонський царевич Александр, що увірвався до лав непереможних фіванців. Увесь фіванський «священний загін» поліг на полі бою. Після цього переможці зім’яли центр грецької армії та вдарили у тил наступаючим афінянам. Патріоти Еллади зазнали нищівної поразки, але нащадки вшанували їхню мужність: над кістками полеглих фіванців було встановлено величного кам’яного лева, який зберіг пам'ять про левову доблесть захисників грецької свободи. Переможець Філіпп не захотів карати своїх ворогів. Він оголосив усі грецькі держави вільними та об’єднав їх у новий Еллінський союз. Насправді ж усі грецькі держави опинилися під владою македонського царя і були вимушені розпочати підготовку до походу проти Персії. |
Бій відбувся у вузькій долині між горами Херонеї та рікою Кефісом. Беотійці під командою Феогена займали правий фланг. У центрі стояли загони коринфян, ахейців та інших союзників. Ліве крило зайняли афіняни. У македонців на правому фланзі проти афінян став сам Філіпп. А на лівому фланзі проти беотійців виступив на чолі важкої кінноти його син, Александр. Обидва війська зійшлися на рівнині. Заблищали списи, задзвеніли мечі, хмарами полетіли з глухим стогоном стріли й дротики. Філіпп знав силу фіванців і, побоюючись за сина, стрімко рушив на афінян, щоб потім ударити в тил фіванським загонам. Він тіснив афінян, а його праве крило повільно відходило назад. Афіняни, побачивши це, кинулися на вояків, що почали відступати. Зрадівши з такої легкої перемоги, вони, не озираючись, понеслися за македонцями, що відступали, і не побачили, що відбувається на полі бою. Александр натиском своєї важкої кінноти прорвав фіванський фронт, і це одразу вирішило кінець битви. Зараз фіванцям потрібна була негайна допомога, але афіняни, засліплені перемогою, навіть не озирнулися на них. Фіванці змішалися, їхнього полководця Феогена вбили, і вони почали відступати безладно і майже не намагаючись чинити опір. Афіняни, побачивши, що їх обдурили, почали тікати. |
про публікацію авторської розробки
Додати розробку