Методична розробка уроку з історії України на тему «Політичне становище в Європі після Віденського конгресу. Національно – революційні рухи в Європі у 20-ті роки ХІХ ст.».

Методична розробка уроку з історії України на тему:                                                                                                                     «Політичне становище в Європі після Віденського конгресу. Національно – революційні рухи в Європі у 20-ті роки ХІХ ст.».

Мета:

•      з’ясувати суть нового міжнародного порядку й подальшого впливу нових міжнародних відносин у першій половині ХІХ ст. на долю народів і держав Європи;                                       
•      розкрити причини революцій в Європі в 20-х роках ХІХ ст., ознайомитися з ходом революційних подій;                                                          
•      продовжувати розвивати навички роботи з картою, з додатковими джерелами інформації;                                    
•      формувати вміння написання плану – конспекту.                                                                                                                            

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

•      характеризувати політичне становище в Європі після Віденського конгресу;
•      називати причини, характер, рушійні сили, завдання національно-революційних рухів в країнах Європи в 20-х роках ХІХ століття;
•      давати власну оцінку цих подій, робити висновки, узагальнення.                                   

Тип уроку: урок – лекція.                                                                                                                             Обладнання: підручник, політична карта світу, атлас, таблиця «Територіальні зміни в Європі в 1815-1847 рр.», пам’ятки «Складання тез» і «Складання конспекту».                                                                                                                                                                                                                           Основні поняття та терміни: Священний союз, карбонарії, революція.                                                                                                       Основні дати й події:

•      26 вересня 1815 р. – створення Священного союзу;
•      1820 – 1821 рр. – революція в Італії;
•      1820 – 1823 рр. – революція в Іспанії й Португалії;
•      1821 – 1829 рр. – революція в Греції.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ                                                                                                                  З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.                                                                                                            ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ                                                                                                                          

•      Вступна бесіда для повторення                                                                                                                                                              

Поясніть суть терміну «Віденський конгрес».                                                                            2. Пригадайте, що означає термін «революція».                                                                                              3. Як ви розумієте зміст терміну «рушійні сили»?                                                                                          ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                                                         Учитель. Тема нашого сьогоднішнього уроку – одна з важливих ланок, з яких складається світова історія, тож вона є логічним продовженням попередніх тем.                                                                                                                                                      ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                                                                    

•      Постановка проблемного завдання уроку                                                                                                                        

-Чи вплинули рішення Віденського конгресу на політичне становище європейських країн у майбутньому?                                                                                                                

               Стисла характеристика політичного становища в Європі після

                                                Віденського конгресу

Розповідь вчителя                                                                                                                             

Розповідь супроводжується демонструванням таблиці (додаток 1) та політичної карти світу. Учні, використовуючи пам’ятку (додаток 2), складають тези розповіді.

Учитель. Після розвалу наполеонівської імперії карта Європи вимагала термінового перегляду, і в ході Віденського конгресу 1814-1815 рр. монархи континенту виробили і підписали значний за обсягом мирний договір. Конгрес санкціонував включення до складу нового королівства Нідерландів території Австрійських Нідерландів (сучасна Бельгія), проте решта всіх володінь Австрії повернулася під контроль Габсбургів, зокрема Ломбардія, Венеціанська область Тоскана, Парма і Тіроль.                                                                                

       Пруссії дісталася частина Саксонії, значна територія Вестфалії і Рейнської області. Данія, колишній союзник Франції, позбулася Норвегії, яку передали Швеції. В Італії була відновлена влада Папи Римського над Ватиканом і Папською областю, а Бурбонам повернули Королівство Обох Сицилій.                                                                                                                                 

       Був також утворений Німецький союз. Частина створеного Наполеоном Варшавського князівства увійшла до складу Російської імперії під назвою Царство Польське, а Російський імператор ставав і польським королем.                                                                          26 вересня 1815 року російським імператором Олександром І, австрійським – Францом І і прусським королем Фрідріхом-Вільгельмом ІІІ було створено так званий Священний союз як інструмент придушення республіканського демократичного і національно-визвольного рухів у Європі для поширення абсолютистсько-монархічних та християнсько-патріархальних ідей у Європі. Цей союз ще називали «Союзом трону і вівтаря».                                                                                                  

       Віденський конгрес зафіксував нову розстановку сил у Європі, що склалася по закінченні наполеонівських воєн, на тривалий час позначивши провідну роль країн – переможниць – Росії, Австрії, Великої Британії – в міжнародних відносинах. Після перемоги над Наполеоном майже повсюди в Європі запанувала колишня влада. Але радикальні визвольні ідеї носилися в повітрі, і наступні 30 років пройшли під знаком палацових переворотів, повстань і революцій.                                                                                                                                                                                            

                          Революції в Італії, Іспанії, Португалії, Греції                                                                                 

       Учні напередодні уроку отримали випереджальне завдання – підготувати коротку розповідь про сучасний стан країн, які будуть вивчатися, використовуючи додаткові джерела інформації (Італія, Португалія, Греція).                                        На початку своєї розповіді учитель наголошує про ведення конспекту, використовуючи пам’ятку (додаток 3).                                                                                                                                                                    

       Учитель характеризує причини, характер, рушійні сили революції в Італії 1820-1821 рр. Тут головною рушійною силою були карбонарії (учні роблять запис у словнику). Головне завдання революції – боротьба з австрійськими окупантами.                                                                                                                                1820 – 1823 рр. – революції в Іспанії та Португалії. Основним завданням революцій в цих країнах була боротьба за демократизацію.                                                                              

                                         Революція в Греції (1821 – 1829)                                                                                                       

       Найважливішим завданням грецьких патріотів було звільнення батьківщини від влади Османської імперії, яка перешкоджала економічному, соціальному, національному та культурному розвитку Греції. Помітну роль у розгортанні національно-визвольної боротьби відіграли греки-емігранти, які пропагували ідею спільної боротьби поневолених народів Османської імперії за визволення і створення незалежної Грецької республіки. У 1814 р. в Одесі греки-емігранти створили таємне «Дружнє товариство» («Філікі Ітерія»), яке розпочало підготовку революції в Греції. Очолив товариство О. Іспіланті. Завдяки засиллям Росії, Англії та Франції у 1831 р. Греція була проголошена королівством.                                                                                                                                 

       Учитель звертає увагу на основні події, дати, підводить учнів до розуміння того, чому завдання, які були поставлені в ході революції не були виконані.                                                                                                                      

       Після розповіді вчителя учні, використовуючи технологію «Прес», дають відповідь на проблемне завдання уроку.                                                                                             V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ                                                                                              

•      Робота з картою                                                                                                                  

Покажіть на карті країни, в яких в 20-х рр. ХІХ ст. відбувалися національно-революційні рухи. Назвіть столиці цих держав сьогодні.                                                     

•      Бесіда                                                                                                                                

1. Які проблеми розв’язували революції в Італії, Іспанії, Португалії, Греції?            2. Назвіть рушійні сили революцій в Італії та Греції.                                                   VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ                                                                                                          

•      Технологія «Незакінчені речення»                                                                                         

- На цьому уроці ми дізналися …                                                                                       - На цьому уроці ми удосконалили (своє вміння складати тези, конспект, працювати з картою, аналізувати фактичний матеріал …).                                                                   – На цьому уроці мені сподобалося …                                                                                

•      Оцінювання                                                                                                                             

Учитель оцінює учнів, які працювали під час уроку (виконували випереджувальне завдання, працювали над проблемним питанням, біля карти).                                                                                                                           VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                                                                            1. Опрацювати відповідний параграф до теми уроку.                                                                                       2. Виконати завдання на контурній карті.                                                                                             3. Двом учням підготувати повідомлення про «чартизм».                                                                                              

                                                       ДОДАТОК 1

ДОДАТОК 2                                                                                                                                         Пам’ятка для тез

Тези – коротко сформульовані основні положення статті, лекції, повідомлення, доповіді. Це короткий письмовий виклад основних думок джерела без пояснень, ілюстрацій та посилань. У тезах переважають загальні положення.                                                                                                                                 1. Уважно прочитайте текст, на підставі якого необхідно скласти тези.                           2. З’ясуйте значення слів і термінів, що вам незрозумілі.                                                                                    3. Розпочинайте складати тези лише тоді, коли ви з’ясували зміст тексту загалом і його головну думку.                                                                                                                                                                                      4. Визначте у тексті основні положення, що є ланками логічного ланцюжка, за допомогою якого автор послідовно розкриває свою думку.                                                                                                                                    5. Сформулюйте їх своїми словами (це сприяє кращому розумінню тексту) і запишіть.                                                 

Пам’ятка для складання конспекту

Конспектування – стислий письмовий виклад основного змісту тексту з виокремленням його найважливіших положень.

1.Запишіть автора твору, його назву та вихідні дані.                                                                                2. Перш ніж розпочати конспектування, необхідно ознайомитися з текстом загалом.                                                                                                                                             3. Визначте у тексті логічно завершені частини і в кожній з них знайдіть основну думку, дайте їм назву. На підставі цього складіть план.                                                4. Підготуйтеся до виконання завдання: поділіть аркуш у зошиті на дві нерівні частини для запису плану (ліворуч) і конспекту (праворуч).                                         5. Складіть конспект змісту кожної логічно завершеної частини тексту відповідно до плану, дотримуючись таких вимог.                                                                                                                         5.1. Основний зміст тексту викладається стисло.                                                                                                                                                                                      5.2. Провідні думки, аргументи, висновки вкажіть докладно.                                                          5.3. Назви глав, розділів, параграфів наукової праці обов’язково вказуються точно.                                                                                                                                                      5.4. У конспекті використовуються цитати. Дотримуйтеся правил цитування: необхідну цитату беріть у лапки, у дужках зазначайте джерело і сторінку.                                                      5.5. Намагайтеся робити записи своїми словами, оскільки це сприяє кращому розумінню тексту.                                                                                                                             5.6. Основні положення конспекту вказуються навпроти відповідних пунктів плану.                                                                                                                                      6. Працюючи над конспектом, використовуйте систему підкреслень, виділяйте найбільш важливе великими літерами, використовуйте умовні позначення. Вони допоможуть вам під час відповіді за конспектом.                                                                    7. У лівій частині конспекту, крім плану, можна також робити записи незнайомих імен і термінів, які потребують пояснення, необхідні доповнення, стислі висновки для себе, наводити аналогію з явищами сьогодення тощо.                                                                                                                                                                        8. Перевірте виконану роботу. У разі необхідності виправте або зробіть уточнення пунктів плану і змісту конспекту.                                                                                                           9. У випадку якщо необхідно скласти конспект на підставі декількох джерел, спочатку визначають, який твір буде основним. Для цього прочитайте джерела і визначте, якою мірою в них розкрито проблему, що вас цікавить. Потім розділіть сторінку зошита на дві частини: у лівій частині запишіть конспект основного твору, у правій – запишіть доповнення до нього за іншими джерелами.